Михайло Гончар

Сторінки (4/309):  « 1 2 3 4 »

По кому дзвонить дзвін?

Люди  пачками  гинуть  щоденно  -
Катастрофи,теракти  в  кублі...
І  ненависть,і  лють  незбагненна
Стільки  люди  живуть  на  землі!

Не  бояться  ні  Бога,ні  чорта,
"Не  убій,не  вкради!"  -  не  страшить.
НЛО  вже  з-за  хмари  Оорта*
Контролюють  всю  нашу  блакить.

Агресивні  і  незрозумілі  -
В  ДНК,  мабуть,тьма  помилок...
Ми  у  Всесвіті  діти  незрілі  -
Не  дають  таким  віз  до  зірок...

Подивіться  -історія  людства  -
Нескінченна  історія  війн.
Це  якесь  божевільне  паскудство
І  для  когось  завжди  дзвонить  дзвін.

Ми  самі  вибираєм  планету,
Щоб  родитись  і  жити  на  ній,**
Тож  навіщо  сплітати  тенета  -
Потім  борсатись  в  злі  тираній?

Що  було  -  нам  здається  що  знаєм.
А  що  буде  за  тисячу  літ?
Я  не  знаю.Все  йде,все  минає,
Та  не  в'яне  надій  самоцвіт.

*Хмара  Оорта  і  пояс  Койпера  -прикордонні
тіла  Сонячної  системи.
Хмара  Оорта  -це  гіпотетичний  пояс  навколо  Сонячної
системи,що  є  джерелом  комет  з  довгим  періодом  обертання.

**дивився  якусь  передачу...щось  про  реінкарнацію.Там  і  почув
таку  версію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678842
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2016


"ПАПА"

Хлопець  три  роки  служив  десь  в  Росії.
Врешті,  додому  вернувся  солдат.
Це  для  села  натуральна  подія:
"Павлик  вернувся!..радів  його  брат.

І,підіймаючи  куряву,слідом
Марширували  селом  хлопчаки.
Біля  воріт  вже  чекали  сусіди,
Збіглися  родичі,вийшли  батьки.

Йде  наш  Павло  з  босоногим  ескортом,
Дивиться  -  варта  почесна  не  спить...
Що  за  оказія  -  витівки  чорта?
Тихо  ж  хотілось...Гідрит-ангідрит!

Загомоніли:"Ой,і  не  впізнати!
Що  робить  армія!  Справжній  мужик!"
Для  справедливості  треба  сказати:
Так  розгубився  "мужик",що  гаплик...

Й  мову  забув  -  замість  "мамо  і  тату"
Проговорив  якось  дивно  Павло:
"Здравствуйте  все!  Добрый  день,мама,папа!"
Вмить  схаменувся,та  пізно  було...

Люди  всміхнулись,але  нетактовно
Перезирнулась  юрба  дітлахів:
"Папа"  та  "папа"  -  слівце  поголовно
Залопотіло  ,мов  крила  птахів.

Що  має  бути  -  те  завжди  і  буде:
"Папа"  пристав,як  смола  до  штанів.
Взяли  слівце  добрі  люди  у  зуби
Так  що  й  не  вирвеш,якби  й  захотів.

Прізвисько  в  селах,неначе  печатка.
Слово  ж  відомо  -  це  не  горобець.
Маєш  сказати  що  -  думай  спочатку
Й  буде  у  казочки  гарний  кінець.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678165
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.07.2016


Розцвіла черешня

Розцвіла  черешня  під  моїм  вікном,
Наче  наречена,в  білопінній  сукні.
Я  її  вітаю  поцілунком-сном
І  -  "прости"  -  благаю,і  на  серці  смутно.

Позлітались  гості  на  весільний  бал;
П'ють  вино  нектарне,славлять  наречену.
А  була  зима  ,ніч,перон,вокзал...
Де  той  розум  був  і  весь  люд  хрещений?..

Щовесни  весілля  за  моїм  вікном  -  
Наречена  юна,сукня  білопінна.
І  радіють  гості,і  гудуть  гуртом...
Тільки  я  там  зайвий,
                                                 настрій  не  весільний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016


Ой, у Садовому

Ви  не  повірите,  
як  у  Садовому
дивно  розквітли  сади!.
Бабця  з  відерцем
приємно  здивована
Йде  до  кринички
Набрати  води.

Бджоли  проснулися
ой,у  Садовому  -  
Зранку  в  цвітінні  ряснім.
Також  здивовано
та  задоволено
дружно  гудуть  у  повітрі  густім.

Боже,для  чого  ракети,
Чорнобилі,
у  чорноземах  нітратів  чума?..
Пишно  розквітли
сади  у  Садовому,
ніби  це  їхня
                               остання  весна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2016


М. Ю. Лєрмонтов. Заповіт (вільний переклад)

З  тобою,брате,віч  на  віч
Хочу  побути  я:
На  світі,кажуть,зусібіч:
Нема  мені  життя!
Додому  скоро  їдеш  ти:
Дивись...та,втім,як  не  крути,
А  доля  моя  схоже
Нікого  не  тривоже.

Якщо  ж  спитає  тебе  хто...
Ну,  хто  б  не  запитав,
Скажи,що  в  бійні  у  АТО
Я  кулю  упіймав,
Що  за  Вкраїну  чесно  вмер,
Що  лікар  гроші  дурно  здер,
Що  батьківському  краю
Уклін  я  посилаю.

Навряд  чи  хто  зумів  з  батьків
Дожити  до  весни...
Я  б  дуже  справді  не  хотів,
Щоб  плакали  вони;
Якщо  живе  хто  -  скажеш  так:
Що  я  писати  не  мастак,
На  навчання,мовляв,послали
Й  щоб  скоро  не  чекали.

Сусідка  є  у  них  одна...
Мов  снилось  як  давно
Розсталися!..Мене  вона
Й  забула...всеодно,
Ти  розкажи  всю  правду  їй,
Байдуже  серце  не  жалій;
Нехай  вона  поплаче...
Це  мало  їй  що  значить!


Не  подаю  вірш  в  оригіналі,щоб  не  образити  наших  поетів,
бо  вважаю,що  цей  твір  знає  кожен...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673839
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.06.2016


Стежка до раю

Пливу  на  хмарині,
немов  на  перині.
то  вгору,то  вниз  поглядаю  -
міркую,
                   гадаю
куди  буде  ближче  до  раю.

Чи  в  чорну  діру,
чи  в  хату  стару?
День  божий  поволі  згасає...
Я  знаю  вже,
                               знаю
без  сумніву  стежку  до  раю.

Не  в  чорну  діру,
а  в  хату  стару,
в  якій  народився,
                                               благаю
всіх  янголів  раю  -  
в  дитинство  вернутись  бажаю.

Там  дні  такі  довгі,
святковорозлогі...
Хоч  день  би  із  братом,сестрою,
з  малим  і  малою
побути  укупці  весною.

На  день  хоч  в  ту  хату,
де  радісний  тато
із  мамою  ще  молодою,
такою
                 живою...
Пішло  все  кудись  за  водою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2016


Не будь крокодилом… (сонет)

Ти  хочеш  літати?  Літай  -  це  можливо.
Ти  просто  забувся...колись  ти  це  вмів.
Не  тільки  птахам,це  і  людям  властиво  -
Згадай  як  це  легко  в  мереживі  снів.

З  відважним  завзяттям  і  в  спеку,і  в  зливу,
За  спробою  спроба,відкинувши  гнів,
І  з'являться  крила  -  і  в  небо  сміливо!
В  тобі  частка  Бога  є  -  мрія  птахів!

По  різному,правда,літають  в  природі.
І  жук  колорадський  літає  в  городі,
І  хоч  і  низенько,розбий  його  в  прах,
Але  й  крокодил,кажуть,  може  злітати
Зі  свого  болота,щоб  жертву  впіймати...
Не  будь  крокодилом  -
                                                           літай,як  той  птах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669075
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 29.05.2016


Колиска України

"Село  -  колиска  України.
Не  буде  села  -  не  буде  і  вас!.."
         О.Ляшко(  із  виступу  у  ВР)

"Село  на  нашій  Україні,
Неначе  писанка  село..."
Чому  ті  писанки  змарніли,
З  якого  боку  суне  зло?

Ти  кажеш  -  я  селюк,дєрьовня,
А  ти  такий  весь  городський...
Та  не  хизуйся  так,шановний!
Ми  всі  фактично  селюки.

І  наші  предки  добре  знали
Який  на  смак  селянський  піт,
Коли  земельку  засівали,
Щоб  на  столі  завжди  був  хліб.

Чудово  знали  ноги  босі
Які  холодні  вранці  роси,
Яка  стерня  в  жнива  колюча,
А  кропива  яка  пекуча.

Попри  криваві  мозолі
П'янили  запахи  землі
І  купа  гною  пахла,як
Природний  афродозіак.

Нема  планети  без  орбіти,
Немає  річки  без  води,
Не  родить  яблуня  без  цвіту,
Не  п'ються  без  бджоли  меди.

Село  і  місто  -  два  крила...
І  тут  не  треба  гороскопа  -
Не  бУде  місто  без  села,
Не  буде  шопінгу  без  шопи.

Як  не  старалися  вожді  -
Тут  мова  зберегла  прописку...
Тож  бережіть,брати,колиску,
Бо  хто  без  неї  ми  тоді?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667703
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2016


Дай, Боже, розуму…

От-от  до  краплиночки  висмокчем  нафту
І  спалим  до  біса  природній  весь  газ,
ЯкОсь  догриземо  вугілля  у  шахтах
І  будемо  правити  вже  парастас?..

Та  поки  ще  смажений  півень  не  клюнув  -
Воюємо,любимо,крутим  попсу,
Рахуємо  барелі,  клеїмо  дурня,
Надіючись  на  ефемерну  красу...

Скоріше  б  догризли  усе  гріховоди  -
Тоді  може  в  вихлопах  буде  озон...
Й  простить  нам  гріхи  наші  мати-природа
І  дасть  другий  шанс  на  новий  Вавілон...

Не  буде  топити  нас,дурноголових,
Чи  смажити,  мов  карасів  на  обід...
І  дай,  Боже,  розуму  збутися  воєн,
Бо  дурощів  вистачить  на  суїцид...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665801
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.05.2016


Зоряний пил

Я  вічність  не  жив  на  цім  світі,
А  зорям  було  всеодно.
Планета  плила  по  орбіті
І  падало  в  землю  зерно.

І  жайвір  співав  у  блакиті,
Йшли  люди  на  смерть  за  метал,
 Гойдалися  маки  у  житі...
Без  мене  обходився  бал.

До  болю  все  скороминуще  -
Закриється  знов  небосхил...
Одне  лиш  втішає  в  грядущім  -
Залишиться  зоряний  пил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662371
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2016


ТИША

Тиша  упала  на  вуха,
Ніч,ніби  вата,  глуха.
Хоч  забриніла  б  десь  муха,
Чи  підстрибнула  блоха.

Ніби  я  в  праокеані,
В  лагідній  десь  глибині.
І  ні  страхи,  ні  бажання
Ще  невідомі  мені.

Ніби  я  десь  поза  гранню,
У  потойбічній  імлі...
І  ні  страхи,ні  бажання
Вже  непотрібні  мені.

Небо  хмарини  колише,
Сняться  деревам  плоди...
Мов  перед  битвою  тиша,
Ніби  за  мить  до  біди.

Раптом  загавкав  собака  -
Тишу  роздер  на  шматки.
Я  за  тесак  з  переляку  -
Гримає  хтось  у  шибки.

Може  хто  збився  з  дороги,
Вискочив  чорт  з  кропиви?
Голос  впізнав  -  слава  Богу!
Брат  прилетів  із  Москви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2016


Класифікація поетів

                                             (По  версії  А.  Шопенґауера*)

Це  придумав  не  я,
                                             як  то  кажуть,"слабо".
Це  все    ґер  Шопенґауер  втяв,
                                                                  от,  їй-бо!
Я  лише  у  думки  його  рими  заклав.
Плагіату  ніякого  тут,
                                                     Боже  збав.
Всіх  поетів,які  тільки  є
                                                           апріорі
Він  упевнено  вносить
                                                         до  трьох  категорій:**
                       1.МЕТЕОРИ
Поет-метеор  нічогенький  поет,
Та  здатен  лише  на  тріскучий  ефект.
Промчить  швидкоплинно
                                                                     і  де  він?  Знайди!
Немає  -  зникає  кудись  назавжди.
                           2.КОМЕТИ,  ПЛАНЕТИ
А  це  більш  вагомі  космічні  об'єкти  -
У  них  є  орбіти  й  тонкі  інтелекти,
Чи  краще  сказати  -  достойне  IQ,
Й  блищать  яскравіше  зірок  на  смерку.

Блищать  яскравіше,бо  блище  останніх,
Тому  їх  і  плутають  часто  профани.
Та  й  світло  то  зовсім  не  їхнє,  адже,
Немов  дзеркала,  відбивають  чуже.

Діяльність  їх  тягнеться  декілька  років
І  сфера  їх  дії  не  надто  широка  -  
Супутники  їхні  обмежують  коло,
Сучасники  тобто,  в  магнітному  полі.

Та,  врешті,  свої  залишають  місця,
Їх  інші  займають  і  так  без  кінця.
                             3.ЗІРКИ
І  тільки  вони  непорушні  й  постійні,
Такі  недосяжні  -  зірки  є  зірки!
Горять  власним  світлом  незмінно,надійно  -
Дивуйся,милуйся,хоч  цілі  віки.

Не  змінюють  вигляду  свого  ніколи.
Міняй,не  міняй  точку  зору  і  час  -
Однаково  сяють  з  Господньої  волі,
Тому  що  відсутній  у  них  паралакс.***

Вони  не  належать  системі(чи  нації),
Лишень  всьому  світу  -  така  ситуація.

Проблема  одна  є  -  потрібні  роки,
Щоб  світло,яке  посилають  зірки,
Здолавши  космічний  без  меж  океан,
Дісталось  Землі,  ну  а  отже  й  землян.
                                         ***                ***
От  і  всі  вагові  категорії,
Чи  то  пак  -  поетичний  розклад.
Хтось  може  спростує  такі  алегорії?
Артур  Шопенґауер  був  би  лиш  рад.

       *А.Шопенґауер  -  німецький  філософ
                     (22.2.1788  -  21.9.1860)

**  "Афоризмы  и  максимы"  (о  критике,суждении,одобрении  и  славе)

       ***паралакс  (з  грец.  -  зміна)  -  явне  зміщення,або  різниця  орієнтації
об'єкта,що  розглядається  з  двох  різних  позицій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655579
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2016


ЯКБИ

Якою  була  би  планета,
Якби  не  стріляли  в  поетів,
Якби  взагалі  не  стріляли
І  слова  "війна"  щоб  не  знали.

Якою  була  би  природа,
Якби  берегли  чисті  води,
Якби  не  паскудили  сушу,
Якби  берегли  свої  душі.

Щоб  золото  гарної  проби
Та  дорогоцінні  карати
Не  йшли  в  ненаситні  утроби
І  на  людоїдські  гармати.

Щоб  не  сотворяли  кумирів,
Не  кланялись  всякому  рилу,
Щоб  не  покладались  на  дядю
І  все  було  б  у  шоколаді.

Якби  ж  то,  якби  ж  то,  якби
Росли  прямо  в  роті  гриби,
Якби  ще  було  море  пива  -
Тоді  б,  мабуть,  жили  щасливо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654657
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2016


Вакцина від зарази

Пісня  зранку  дурнувата,
Мов  гадюка  потайна,
Влізла  в  голову  проклята
І  катує    гірш  за  ката  -
Свердлить  мозок  аж  до  дна.

Відчепись!  -  кричу,  волаю,  -
Не  люблю  тебе,пробач.
Баха  слухати  бажаю...
Тільки  їй  все  по  цимбалах  -
Не  щезає,хоч  ти  плач.

Чи  наврочив  хтось  по  злобі,
Поробили  просто  так?
Хоч  кричи  щосили  "пробі!"
Чи  товчи  себе  по  лобі  -
Не  відчепиться  ніяк.

Підсвідомо,мабуть,  славна
Пісня  вирвалась  з  грудей  -  
Й  прогнала  чужих  гостей:
         "Гей,гей,гей,дорого  дальня,
           Гей,гей,гей  сльоза  прощальна
           Покотилась  дівчині  з  очей."  *

Як  вакцина  від  зарази,
Сонця  схід  на  шабаші,
Майте  ,люди,на  увазі  -
Рідна  пісня  всякі  грязі
Змиє  з  вашої  душі!

*      Сл,А.  Малишко,  Муз.  П.Майборода
Гей,за  дальнім  небосхилом
           (Дорога  дальня)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653815
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.03.2016


Я вчора маму не обняв…

Не  сплять  поети  і  злодії,
У  лісі  темному  сичі,
Не  сплять  невтрачені  надії...
Та  мало  хто  не  спить  вночі.

А  ти,  здається,  не  поет,
Але  й  не  злодій,  брате  -
Горілка  й  пачка  сигарет
Заважають  спати?

Якби  ж  то  так,  якби  ж  я  знав  -  
У  всіх  причини  різні...
Я  вчора  маму  не  обняв...
Сьогодні  страшно  пізно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652199
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 17.03.2016


Извини, что без букета…

-  Не  узнаешь?  Да...я.  Всю  ночь    к  тебе  шагал
И  только  на  рассвете    нашел  кого  искал.
Шёл  по  гипотенузе  -  все  лесом  ,  без  тропы.
Прости  что  без  букета...Какие  там  цветы?

Изорвана  одежда,стоптались  башмаки...
-  Зачем  пришел?  Не  тайна  -  просить  твоей  руки.
Я  был  неправ  когда-то  по  глупости  своей  -
Был  молод  безвозвратно...пойми  и  будь  моей.

Вчера  узнал  случайно,  что  стала  ты  вдовой...
Кому  что  Бог  дает...побудь  со  мной.
Поплачь  и  вытри  слёзы  и  выбрось  этот  бром...
Еще  посадим  розы  под  окнами  вдвоём...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651366
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.03.2016


У Бога часу не було?. .

Один  і  справді  вчений  муж,
Дай  Бог  йому  здоров'я,
Сказав,що  думав  -  аж  хитнув
Основи  богослов'я.

Він,уявіть  собі,  сказав
І  не  перехрестився,
Що  Бог  тоді  часу  не  мав,
Що  всесвіт  сам  родився.*

В  космічній  тьмі  була  одна
Мікроскопічна  частка
І  раптом  бахнула  вона,
Як  на  вогні  закваска.

Лише  тоді  й  з'явився  час
І  засвітились  зорі.
Великий  вибух  без  прикрас
Це  диво  апріорі.

Так  що  створити  всесвіт  Бог
Не  мав  ані  хвилини...
Таким  був,ніби,  монолог
Ученої  людини.

Можливо  й  так,але  в  анфас
Питання,наче  пастка:
А  хто  створив,  а  де  взялась
Та  вибухова  частка?

Аж  крає  зморшками  чоло  -
Де  істина  зарита?
Чи  справді  часу  не  було
У  Бога  світ  створити?

     *Стівен  Хокінг    -"історія  часу"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2016


СТИХІЯ

Розклав  вогонь  -  горить,палає,
Палахкотить,відгоне  тьму.
Дивлюсь,очей  не  відриваю--
Не  набридає,  а  чому?

На  берег  хвиля  набігає,
То  б'  є  приречено  в  скалу.
Дивлюсь,  очей  не  відриваю--
Не  набридає,  а  чому?

Шевченка  змалечку  читаю
І  кожен  раз,мов  дивина--
Приваблює,  не  набридає...
Якесь  чаклунство,  таїна.

Так,  слово  генія  єднає
Вогонь  і  воду  --  шок  і  мрію.
Все  майже,врешті  ,набридає...
Не  набридає  лиш  стихія!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649709
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2016


НЕ СПІЗНИСЯ…

                         "Вот  бреду  я  вдоль  большой  дороги,
                           В  тихом  свете  гаснущего  дня..."
                                                 (Ф.  Тютчев)
Тихо  падає,падає  листя  -
Незбагненна  в  природі  печаль,
А  мені  все  весна  моя  сниться,
Та  її  не  повернеш  на  жаль.

Кожен  день,кожна  мить  неповторна...
Вічно  б  слухав  той  голос,  той  спів,
Та  до  серця  уже  не  пригорнеш
І  не  скажеш  несказаних  слів...

Не  побачиш  світанків  казкових,
Які  так  легковажно  проспав,
Ради  Бога  прости,-  не  промовиш...
Ти  спізнився,герой,ти  відстав.

І  заплаче  душа,стисне  горло,
Ну  а  небо  таке  голубе!
-  Не  спізнися,-  гуділа  дорога,-
Ще  хтось  зможе  почути  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646421
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2016


Слово графомана

"Він,здається,писатиме  вічно,
Втомі,насміхам  наперекір.
Не  до  стилю!  Лякає  панічно
ще  не  списаний  досі  папір."
 (Анатолій  Бортняк)


Я  не  Пушкін,навіть  близько,
Та  зате  і  не  Дантес.
Не  люблю  як  дуже  слизько,
Люблю  пиво  й  поетес.

Не  сидів  ніде  й  ніколи,
Бо  не  злодій,не  шахрай.
Одинадцять  років  в  школі
Ледь  відсидів  і  -  прощай!

Люблю  буквочки  писати,
Полюбляю  сам  процес.
Хобі  є  таке,хлоп'ята-
Особливий    інтерес.

Натякають  добрі  люди,
Що,мовляв  ,  я  графоман.
Це  не  страшно  -  так  і  буде,
Графоман  не  наркоман.

Гляньте    спІдлоба,  з-  під  лоба,
Тільки  в  самий  корінець-
Я  єсьм  творчеська  особа,
Навіть  більше  --  я  творець!

Трудоголік,  навіть  гірше-
Маю  безліч  мегабайт.
Як  закон  --  за  ніч  два  вірші...
Вранці  "вішаю"  на  сайт.

Міг  би  й  більше,та  Юхниця
Дозволяє  тільки  два...
Ой,комусь  кислиця  сниться
І  морози  у  жнива!

Думав  я  не  раз  тісненько--
Графомани  всі  підряд.
Тут  всі  класики  рівненько
Стали  в  ряд,як  на  парад.

Всі  великі  ,  геніальні--
Всі  повально  графоманні.
А  без  тяги  до  пера
Не  створили  б  ні  х-ра..

Тож  пишіть  і  будь  що  буде,
Не  зважайте  на  туман.
А  читач  і  час  розсудять
Ху  із  ху...Налий  стакан!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643428
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.02.2016


Старий анекдот

Якось  ввечері  до  дядька
Хлопи  завітали:
"Дядьку,  вам  потрібні  дрова?"
Чемно  запитали.

В  дядька  дров  аж  попід  стріху-
Пристарав  для  себе.
І    сказав  собі  на  втіху:
"Дякую,не  треба."

Вийшов  дядько  вранці  з  хати-
Закипіли  мізки...
Отепер  потрібні  дрова-
Не  лишили  й  тріски...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642767
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.02.2016


Щось у державі не так…

             "Вся  земля  наша  велика  и  обильна,
               а  наряда  в  ней  нет."
                         (Нестор.  Летопись.)
               
               "Земля  у  нас  обильна,
                 Порядка  только  нет."
                           (А.К.Толстой)

Щось  у  державі  не  так,
                                             любі  пані  й  панове.
Ми  наступаєм  завжди
                                             на  ті  самі  граблі.
Ми  вибираємо,
                                             нас  обдирають  грунтовно...
Як  же  вітрилам
                                             піднятися  на  кораблі?

В  наших  домівках
                                             не  гріють  як  слід  батареї,
В  ямах  дороги,
                                             з  офшорами  дружать  пани...
Ясно,як  вдень  -
                                             винуваті  у  всьому  євреї
Й  літо  спекотне
                                           придумали  також  вони.

Щось  у  державі  не  так,
                                             дорогенькі  панове  -
Злидні  з  іконками
                                             на  тротуарах  стоять,
В  чорних  хустинках
                                             такі  молодесенькі  вдови  -
Переступила  межу
                                             біснуватая  рать.

Щоб  врятувати,
                                             не  дати  пропасти  дитині
Просять  батьки  помогти
                                             небайдужих  людей...
Сором...візьми  хоч  малечу  
                                             на  руки,країно,
Хай  в  Тель-авіві  вже  
                                             наших  лікують  дітей.

І  головне  -  всім  по  совісті
                                             жити,братове.
Все  із  собою  ніяк  не  візьмеш  -
                                             не  кради!
Не  гарантований  навіть
                                             костюмчик  сосновий...
Краще  не  крадь,
                                             або  руку  на  плаху  клади!

Скільки  злодіїв
                                             на  душу  населення  маєм?
І  закусала  корупція  
                                             гірше  за  бліх.
Пес  без  жалю
                                             паразитів  своїх  вигризає
І  не  важливо,
                                             що  бігає  він  без  панчіх.

Хто  винуватий
                                             і  що  нам  робити  -  не  знаю.
Правильний  прапор*  вернути
                                             було  би  не  гріх.
Може  тоді  нам  
                                             у  темряві  сонце  засяє
Як  твердь  небесна
                                             не  буде  давити  усіх...


     *  Перейдіть  по  ссилці  http://qps.ru/JRMev

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2015


ГІМН УКРАЇНИ (варіант на конкурс)

Хай  живе  Русь-Україна,
Сяє  в  небі  сонце!
Засіваймо,браття,ниву
У  отчій  сторонці.

Ми  від  заходу  до  сходу,
З  півночі  до  півдня
Діти  одного  народу.
Ти  нам  ненька  рідна.

Б'є  Дніпро  у  берег  лівий,
Б'є  у  берег  правий:
"Слава,слава  Україні
І  Героям  слава!"

З  нами  Бог.І  наша  сила
У  любові  й  вірі.
Любо,любо,товариство,
Вічно  жити  в  мирі!

Слався  у  віках,державо,
Квітни,рідна  мово.
На  сторожі  завжди  з  нами
Кобзареве  слово.

Б'є  Дніпро  у  берег  лівий,
Б'є  у  берег  правий:
"Слава,слава  Україні
І  Героям  слава!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593449
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.07.2015


ГІМН (на конкурс)

Буде  жити  Україна
Доки  сходить  сонце,
А  ми  ниву  засівати
У  своїй  сторонці.

Не  шукала  Україна
Ворогів  ніколи...
Вічна  слава  всім  героям,
Що  лягли  за  волю!

Щире  серце  покладала
На  вівтар  свободи,
Щоб  не  було  переводу
Козацькому  роду!

Ми  від  оріїв  і  скіфів,
Трударів  -трипільців,
Ми  поляни,ми  древляни  -
Всі  ми  українці.

Слався  у  віках,  державо,
Квітни,рідна  мово,
Завжди  з  нами  на  сторожі
Кобзареве  слово.

З  нами  Бог!  І  наша  сила
У  любові  й  вірі.
Любо,любо,Боже  милий,
Жити  всім  у  мирі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592591
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.07.2015


РАНДЕВУ

                   "...И  поднес  мне  плохое  вино,
                   Человек,не  любивший  меня..."
                               (Ю.Разумовский)

Я  нікуди  сьогодні  не  їду,
Не  лечу,не  пливу,не  іду,
Не  чекаю  з  шампанським  сусіда
І  сусідку  із  тортом  не  жду.

Тет-а-тет,сам  на  сам  із  собою,
З  другим  "Я"  проведу  рандеву  -
Поговорим  без  свідків  і  зброї,
Як  мужик  з  мужиком  наяву.

Він  мав  рацію  деколи,  в  чомусь,
Хоч  і  знав  тьму  образливих  слів,
Та  коли  називав  біле  чорним
Я  терпів,щоб  не  впасти  у  гнів.

Поміж  нами  давно  барикада
І  холодна,холодна  війна,
А  було  все  колись  в  шоколаді...
Мабуть,  втрутився  сам  сатана.

Сивина  у  обох,не  до  воєн,
Ні  до  чого  слова-колючки.
Чорне  хай  залишається  чорним,
Біле  білим,а  не  навпаки.

Ні  до  чого  капризи  погодні,
Ні  до  чого  сто  інших  причин  -
День  народження  в  мене  сьогодні  -
Маю  право  побути  один...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2015


Что-то стало грустно жить…

Что-то  стало  грустно  жить  -
Аж  до  безобразия.
Водку  что  ли  начать  пить
Для  разнообразия?

Может  к  черту  на  рога
Убежать  без  пропуска,
На  зеленые  луга
Да  лесные  просеки?

Водку  пить  нехорошо  -
"Боль  в  висках  и  темени",
Далеко  ходить  пешком  
Просто  нету  времени.

Ворох  мыслей  до  утра
Приласкал  бессонницу,
Дождь  всю  ночь,как  из  ведра,..
Эх,любовь-любовница!

Как  случилось  -  не  пойму.
Дьявольское  творчество?
В  четырех  стенах,в  дыму
Я  и  одиночество.

Что  в  меню?  В  меню  ружьё,
Водка,девы  смелые,
Есть  позор  и  забытьё,
Слава  да  похмелие...

Все  не  то.Куда  идти  -
Прямо,влево,вправо  ли?
Укажи  мне,Господи,
Путь  единоправедный.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583890
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.05.2015


К тебе не достучаться…

                 "Закрой  за  мной  дверь  -
                   Я  ухожу..."
                               (В.  Цой)

 Не  могу  я  к  тебе  достучаться,
 Докричаться,видать,не  судьба...
 Извини,я  не  буду  стреляться  -
 Только  в  тире  уместна  стрельба.

 Просто  молча  уйду,не  прощаясь.
 Пусть  согнет  меня  время  в  дугу  -
 Как  с  тобой,  без  тебя  жить  не  знаю.
 Позабыть  тебя?  Нет...  не  смогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583848
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.05.2015


Люблю грозу

                   "Люблю  грозу  в  начале  мая..."
                                   (Ф.Тютчев)

И  вновь  гроза  в  начале  мая,
Дожди  в  начале  четверга...
"Слуга  несет  мне  чашку  чая..."
Ну,что  за  бред  -  какой  слуга?

Люблю  дождей  живую  влагу-
Нельзя  дар  божий  не  любить.
Дожди  крестьянину  во  благо
И  всем  во  благо,стало  быть.

Цветут  сады,взошла  картошка,
Бузят  кроты  и  слизняки,
Хоть  посылай  за  неотложкой  -
Так  глушат,душат  сорняки.

И,тем  не  менее,представьте  -
Всегда  жалел  я  тех  зело,
Кто  рос  и  вырос  на  асфальте.
Что  делать?  -  Им  не  повезло.

А  вот  и  солнышко  восходит.
Нет  больше  молний,нет  дождя.
"Любовь  приходит  и  уходит,
А  кушать  хочется  всегда..."

На  огород,моя  родная!
Пусть  не  наглеют  сорняки.
Хоть  жизнь  такая-растакая,
Но,ведь,и  мы  не  слабаки!

Люблю  грозу  не  только  в  мае  -
Гроза  пугает  вороньё,
Гроза  -  предвестник  урожая
И  воздух  чище  от  неё.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580238
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.05.2015


Монолог хмільного поета

На  вірш  іде  "чекушка"
І  пачка  сигарет...
То  може  я  п'яниця,
Чи  все-таки  поет?

Сказав  колись  пан  Рильський
(Хай  грім  мене  поб'є):
"Та  що  воно  напише,
Якщо  воно  не  п'є?.."

До  Пушкіна  всі  музи
Неначе  на  меди,
Злітались,бо  у  нього
Вино  було  завжди.

Єсєніна  любили...
Якби  ж-то  він  воскрес!
Відвідували  часто  
Висоцького  В.С.

А  рубаї  Хайяма
Прокисли  б  вже  давно
Якби  Хайям  їх  щедро
Не  приправляв  вином.

І  наш  Кобзар,здається,
Не  зовсім  був  святим...
А  де  б  узяв  він  сили
Пройти  і  Крим,і  Рим?

Я  з  ними  не  рівняюсь  -
Не  той  кабріолет,
Але  маленька  чвертка
І  пачка  сигарет

Із  будь-якої  теми
Змайструють  в  айн  момент
Хоч  пушкінську  поему,
Хоч  дантівський  сонет.

Як  вірш  -  так  "четвертушка"...
На  жлобський  інтерес  -
Давно  вже  міг  придбати
Шікарний  "мерседес".

Та  замість  "мерседеса"
Везе  велосипед,
Бо  в  нас  за  труд  піїта
Не  видають  монет.

Ідеш  у  видавництво?
Йди,голубе,іди,
Забудь  про  гонорари
Й  неси  свої  труди...

Не  маючи  ілюзій,
Щасливий  мчусь  в  ларьок  -
Вірш  вимагає  чвертку
І  пачку  цигарок.

Поет  я  чи  п'яниця?
До  чого  тут  "ха-ха"?
Хай  кине  в  мене  камінь
Хто  дійсно  без  гріха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578599
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.05.2015


РУБАЇ

Вкотре  вже  до  Хайяма  я  був  завітав.
-  Як  знайти  сенс  життя?-  я  лише  запитав.
-  Будь  хмільним  і  закоханим,все  суєта...
Більш  нічого  такого  мудрець  не  сказав.

                                             *

Ні  до  чого  слова  -  час  як  плив,так  пливе,
По  дорозі  байдуже  все  меле  і  рве.
Хоч  на  Місяці  вже  наслідили  ковбої,
А  звірюка  в  людині  і  досі  живе.

                                             *

Як  було  так  і  є  -  усе  та  ж  суєта.
З  пірамідами  дружить  давно  висота,
Та  продовжують  йти  у  атаки  солдати...
Як  живий  був  Хайям,як  було  й  до  Христа.

                                             *

Ти  повір  -  всі  старі  молодими  були
І  закоханими  майже  всі  теж  були,
А  щасливчики  ті,що  любов  зберегли
З  тих  часів,коли  ще  молодими  були.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573868
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.04.2015


МАТІОЛА


Хтось  до  ночі  душевно
                                                           балакав  з  баяном,
цвіркуни  свою  ноту
                                                     майстерно  тягли,
соромливо  з-за  хмар
                                                     глипав  місяць  рум'яний...
А  які  в  матіоли
                                       парфуми  були!

Найдорожчі  з  Парижа  -
                                                         дешева  облуда.
Пам'ятаєш  як  запах  той  нас  оп'яняв?
По  дорозі  ще  деколи
                                                     йшли  добрі  люди,
та  ніхто  нас  не  бачив
                                                         і  не  ославляв...

Та  уже  й  не  ославить  
                                                         ніхто  і  ніколи...
І  за  що?
                   Краще  вже  б  накривали  столи...

Тоді  так  дивовижно
                                                     цвіла  матіола,
а  ми  просто
                             надихатися  
                                                           не  могли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2015


Діла хрінові…

О,був  колись  я  пряником  медовим!
Живи,радій,кричи  "кукурікУ",
Та  якось  помаленьку  став  хріновим  -
Змінилися  рецептори  смаку...

Що  ж,я  в  житті  спожив  чимало  хрону,
Тому  й  відчулась,мабуть,гіркота...
Таки  ревуть  воли,хоч  ясла  повні,
Коли  нема  для  щастя  вороття.

Я  намагався  збутися  гіркого,
По  хліб  лише  заходив  в  гастроном,
Спалив  світлини  із  життя  старого,
А  гіркість  заливав  одним  сітром.

Не  помогло...колись  вуста  медові
Тепер  шипіли  вкрай    чумні  слова...
Не  виплив  човен,бо  води  був  повен  -
Блефує  доля  -  це,як  два  по  два.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573647
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.04.2015


Шакал не катує шакала…

                           "Окстись,палач  зверей  и  птиц,
                             развившаяся  обезьяна..."
                                         А.Вознесенский."Сон"

Шакал  не  катує  шакала,
Вовки  не  вбивають  вовків  -
Їм  нЕбо  само  вкарбувало
Табу  на  убивство  братів.

Орел  просто  мусить  вбивати,
Аби  запобігти  біді  -
Щоб  голод  не  знищив  орляток
В  захмарно  високім  гнізді.

Немає  ненависті  в  звірів,
А  здобич  -  то  їхнє  життя.
Вони  у  концтабірних  збірнях
Не  здійснюють  кроволиття.

Найкращий  убивця  -  людина,
По  "мокрих"  ділах  чемпіон.
Що  спинить  земну  різанину?
Хіба  лише  Армагедон...

Ніякі  табу  вже  не  діють
Не  значить  ніщо  Отченаш,
Стріляють,аж,ніби  радіють,
Втискаючи  в  пузо  "калаш".

О,так,може  навіть  сьогодні
Шарахнути  в  Землю  скала,
Та  це  була  б  кара  Господня  -
З  любові  до  нас,а  не  зла...

Страшніше  -  диявола  помста  -
Антихрист,побий  його  в  прах,
Й  валізка  пекельносодомська
В  холодних  нелюдських  руках.

Та  в  більшості  люди  поети.
І  вірять,і  мріють  завжди,
Що  все  ж  перетворять  планету
На  дивні  едемські  сади.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2015


Проблемы души

                               "Душа  обязана  трудиться
                               И  день  и  ночь,и  день  и  ночь..."
                                                 Й.  В.Гете
   
Я  был  не  прав  во  многих  эпизодах,
Хотя,конечно,где-то  был  и  прав,
Но  вот  прикол  -  в  любое  время  года
Берет  за  горло  то,  где  был  не  прав.

И  что  ж  мне  к  амнезии  подключаться?
Я  не  пойму  хоть,кажеться,  не  пень.
Мне  говорят:"Душа  должна  подняться
На  более  высокую  ступень.

Чтоб  этого  поднятия  добиться
Душа  должна  страдать  -  сомненья  прочь!
Обязана,бедняжечка,трудиться,
Как  пчелка,день  и  ночь,  и  день  и  ночь.

Земля,увы,не  рай,скорее  зона.
Здесь  души  наши  грешные  гранят
И  та  душа,которая  способней
Скорее  отлетает  в  высший  ряд...

И  в  результате  многих  воплощений
Закончаться  ступени  и  тогда  -
В  земную  жизнь  не  будет  возвращений  -
На  небеси  вселишься  навсегда.

Там  так  чудесно,мило  и  прикольно  -
Жизнь  неземная  дивно  хороша!"
-  Да  понял  я,но  мне  СЕГОДНЯ  больно
И  выпить  просит  глупая  душа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573470
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.04.2015


К стих-ю КАДЕТА "Инкарнация хромосом"

Заране  прощенья  прошу  у  Кадета  -
Мой  вклад  в  его  тему  совсем  невесом...
А  что,если  впрям  смогут  выжить  на  свете
Одни  лишь  хозяйки  двух  Х-хромосом?

Бог  дал  мужикам  сироту  хромосому,
А  девы  запасливее  и  хитрей.
Не  станет  нужды  в  тех,кто  ходит  в  кальсонах,
И  вновь  амазонки  взнуздают  коней...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568717

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573465
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 10.04.2015


Ну вже такий був розбишака…

Ну  вже  такий  був  розбишака!
Тримав  усіх  "під  ковпаком"
Допоки  не  зустрів  Ломаку
Під  час  "прогулянки"  селом...


Мов  підмінили  харцизяку  -
Забув  про  хамство,бив  чолом...
Що  ж,навіть  злий-презлий  собака
Виляє  все-таки  хвостом...*


*Італійське  прислів"я:"Non  e  si  tristo  cane,  
che  non  meni  la  coda"  (Нет  такой  угрюмой  собаки,
которая  не  виляла  бы  хвостом")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567023
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2015


Наш сірий в офісі служив…


Наш  сірий  в  офісі  служив
Й  щоразу  на  обновку
Три  шкури  дерти  страх  любив
Та  в  лігво  все  носив  носив...
Аж  понесли  і  вовка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566871
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 15.03.2015


ЕПІТАФІЯ



Він  пив,як  п'ють  здорові  мужики,
Не  врахував,що  вже  не  ті  роки...
Викурював  щодня  без  фільтра  пачку,
Ще  й  навіть  умовляв  одну  гордячку...

І  от,застряг  у  горлі  крик...
А  жаль  -  хороший  був  мужик...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564650
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.03.2015


Не за витрішками, ні…



Хто  в  Китай,хто  в  Гондурас,
По  Європі  автостопом,
Вже  збираються  й  на  Марс,..
Я  ж  не  вирвуся  в  Крижопіль.

Не  за  витрішками,ні...
Там  село  є  недалечко  -  
В  справах  виключно  сердечних
Треба  бути  там  мені.

Дві  могили,дві  калини,
Кам'яні  стоять  хрести.
Зачекались,мабуть  сина...
Я  вже  йду...
                                 ще  можу  йти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015


Я думав - пощастило…



А  я  вже  думав  -  пощастило,
                                                                           що  й  казати,
Прожити  вік,
                               не  знаючи  війни.
Я  не  вгадав  -  
                               не  бачу  в  цім  вини...
І  Авель  в  Каїні
                               не  запідозрив
                                                                     ката...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2015


Скріпили підписами мир…

Скріпили  підписами  мир,хліб-сіль,..
Та  мир  відразу  ж  посікли  в  "окрошку"...
А  не  сідай  з  дияволом  за  стіл,
Бо  все  одно  у  нього  довша  ложка!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563246
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2015


Здавалося б, життя-аукціон…

Здавалося  б,життя  -  аукціон,
Хапай  найкращий  лот  
                                                         і  йди,потягуй  пиво.
Та,як  не  дивно,
                                       навіть  золотий  батон
Не  дасть  гарантій,
                                               що  помреш  щасливим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562924
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2015


Скажу по секрету…

Скажу  по  секрету  -  я  заздрю  поету,
Який  може  так  напустити  туману,
Що  не  розшифруєш,сказати  відверто,
Про  що  він  щебече,
                                                   але  чомусь  гарно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562699
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.02.2015


Життя, мов зебра…

Бува  присниться  гарний  сон
І  ти  щасливий  зранку,
Мов  циган,що  знайшов  мільйон...
Під  вечір  злий,як  скорпіон,
Ковтаєш  валер'янку.

А  то  страшний  присниться  сон  -
Жахіття  неймовірне...
Ти  з  переляку  самогон
З  сусідом  дудлиш  в  унісон
І  під  хмільний  акордеон
Цілуєш  благовірну.

І  так  минає  день  за  днем.
Життя,неначе  зебра  -
То  біла  смужка  калачем,
То  чорна  крутиться  вужем,
Лоскоче  щедро  
                                             ребра...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557392
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.02.2015


О, скільки вже давав собі я слово…

О,скільки  вже  давав  собі  я  слово
Твердіше  за  житомирський  граніт  :
З  Нового  року  жити  по-новому  -
Повторював,неначе  заповіт.

Та  розм'якав  граніт  під  тиском  часу
І,врешті,танув,мов  на  сонці  віск.
Я  зрозумів  -  не  буде  грошей  в  касі,
Коли  там  повно  ще  гарячих  гільз...

Нехай  тече  вода  безперешкодно,
Спалахує  від  блискавки  вогонь,
А  ти  в  човні,  з  веслом  минай  безодні
І  над  вогнем  грій  лінії  долонь.

     04.02.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015


Майбутнє стало нецікаве…

     ...тільки  в  тої  чорнявої
   отрути  напився.
             (нар.  пісня)
   
   Майбутнє  стало  нецікаве,
 Минуле  мучить  незабутим...
 В  майбутньому  не  вип'єш  кави,
 В  минулому  напивсь  отрути...

Поміж  минулим  і  майбутнім,
Мов  жайвір  в  небі  зависаю.
Я  там  і  там  в  цей  час  відсутній,
Але  лякає  близькість  раю...

Про  пекло  геть  немає  мови  -
Спекотно  там  і  надто  круто.
І  будь  моя,як  кажуть,  воля,
То  краще  б  ще  попив  отрути.

Ходив  би  з  хлопцями  в  атаку,
В  активній  обороні  бився...
Ще  погуляв  би  гайдамака,  
Ще  пригодився  б  де  вродився.

І  на  засніженім  пероні
Зустрівся  б  з  нею  випадково,
Зігріли  б  душі  і  долоні...
Життя,життя,мов  сон  казковий!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015


ЦЯ ОСІНЬ ЯКАСЬ НЕ ТАКА…

Ця  осінь,пробачте,  якась  не  така...
Та  ви  не  зважайте,панове  поети  -
Оспівуйте  й  далі  кружляння  листка,
Що  має  упасти  в  фіналі  сонета.

Принюхайтесь  -  щось  із  повітрям  не  те...
Цей  запах  солодкий  -  не  запах  кав'ярні...
Не  пшикайте  дезодорантом  -  пусте...
Тут  треба  щось  більш  радикально-ударне.

Флюїди  тривоги  в  повітрі,мов  чад.
Все  більше  вулканить,цунамить  планету,
Але  не  зважайте  -  це  бал-маскарад,
Ялинка...  і  дуло  тупе  кулемета...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014


В МАЖОРІ

Під  колеса  лягає  дорога,
Кілометри  долає  мотор...
Я  до  рідного  їду  порогу,
Не  чекаю  нічого  дурного,
Тож  міняю  мінор  на  мажор.

Це  повернення  блудного  сина  -
Без  оркестру,без  слів  і  зловтіх...
Це  для  серця  такі  іменини,
Що  не  випити  в  колі  родини
Просто  буде,погодьтеся,гріх...

-  Пригальмуйте  за  тим  поворотом!
Триста  років  тут,мабуть,  не  був...
Далі  пішки  -  на  автопілоті.
Побалакати  з  полем  охота...
Нашу  мову  я  ще  не  забув.

Всі  стежки,стежечки,стеженята
Позбігались,неначе  рідня,
Й  повели  до  батьківської  хати...
На  душі  тиха  радість  і  свято,
Як  в  дитинстві  -  ледь-ледь  не  щодня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2014


ГРАЛИ МУЗИКИ…

Яка  була  погода  гарна,
А  сонечко  яке  було!
На  двох  кутках  музики  грали,
На  двох  весіллях  -    все  село.

           Мало  бути  ще  одно
           Ой,весіллячко  -
           Готувалися  давно
           Пити  зіллячко...

           А  жених  та  й  обманув,
           Мабуть,дівчину,
           Передумав  чи  забув,
           Що  освідчені.

Відгуляли  два  весілля,
Народилось  дві  сім'ї,
А  невдовзі,у  неділю,
Незнайомі,не  свої
Судженого  -    молодого
В  камуфляжі  привезли...
Як  не  умовляли  Бога  -
Не  судилось,не  спасли...

         Ой,яка  була  погода  -
         Гарно,  сонячно  було...
         Проводжали  всім  народом.
         Плакало  село...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014


В МІНОРІ

Під  колеса  лягає  дорога,
Кілометри  ковтає  мотор...
Доле,доле  моя,прудконога,
Ну,  хіба  ти  не  чуєш,небого,
Що  змінився  мажор  на  мінор?

Розчинилася  осінь  в  тумані,
Сніжним  барсом  зима  йде  услід.
Я  нап'юсь...За  цим  діло  не  стане
І  порину,мов  йог  у  нірвану,
Щоб  не  битись,як  риба  об  лід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014


З'їхались слов'яни на конгрес…

З'їхались  слов'яни  на  конгрес  -
Як-то  кажуть,рід  увесь:
І  петрушка  з  пастернаком,
І  цибуля  з  часником,
Соняшник,пшениця  з  маком,
Чорна  редька  з  буряком...

Вирішили  обсудити
Як  надалі  в  світі  жити  -
Чи  товктись  на  спільнім  полі,
Чи  окремо  всім  рости?
Про  і  контра  є  доволі...
Треба  відповідь  знайти.

Тут  щось  гупнуло  здаля
Аж  здригнулася  земля  -
Несподівано  й  зухвало
Сонце  нагло  заховало...
Це,мов  пес  через  овес,
Дуб  придибав  на  конгрес.

-Не  дивуйтеся,панове,
Я  одної  з  вами  крові.
Не  лякайтесь  що  зело
Надто  грубим  є    стебло.
Просто  я  вінець  природи  -
Дуб  слов'янської  породи.

Хочу  вам  пропонувати
Жити  всім  у  спільній  хаті,
Об'єднатися  в  дубовий,
Так  би  мовити,союз.
Це  було  би  страх  чудово  -
З  будь  якого  боку    -  плюс!

Оцініть  -  у  мене  крона  -
Наднадійна  охорона.
Ви  під  нею,зуб  даю,
Заживете,як  в  раю.
Заховаю  від  вітрів,
Сонця,граду  та  снігів.

З  листя  й  жолудів  де-факто
Буде  добрив  у  достатку,
Позапилюю  вас  вчасно,
Якісно,ну  тобто,класно.
Тож  із  часом  ви,панове,
Станете  такі  ж  дубові...

Розлютилась  кукурудза:
"Нащо  нам  такі  союзи?
Після  твого,дубе,спічу
Краще  жити  в  Мачу-Пікчу,
Краще  стати  знов  маїсом,
Ніж  дубовим,вибач  лісом!"

Обізвалася  пшениця:
"Ні,це  зовсім  не  годиться!
Нам  природою  дано
Золоте  родить  зерно,
Жолуді  -  свиняча  їжа...
От  їх  краще    й  пригощай.
А  від  Фіджі  до  Парижа
Полюбляють  коровай!.."

Стали  зайвими  дебати  -
Розійшлися  делегати  -
Розібралися    брати
Як  їм  жити,де  рости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539047
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 23.11.2014


Життя, мов броунівський рух…

Життя,неначе  броунівський  рух,
Сумбурна  метушливість  без  амністій,
Але  до  вечора  замкнеться  дивний  круг    
І  ти  відхекавшись,побачиш,відчайдух,
Що  ні  на  йоту  не  посунув  з  місця...

Жив  грек  колись  -  філософ  Діоген,          
Космополіт,аскет  і  опонент  Платона.              
Крім  бочки  й  порожнісіньких  кишень
Не  мав  нічого...Вдень  із  ліхтарем
Шукав  Людину  в  натовпові  соннім.

Удень  із  ліхтарем...Чи  помогло?  -
Ніхто  не  знає,мабуть,і  донині.
Коли  ж  замкнулось  коло  днів  його  -
Господаря  удома  не  було  -
На  недосяжній  виявивсь  вершині...

[img]http://mudrageli.ru/uploads/posts/2010-11/1289648272_diogen2.png[/img][img]http://stat17.privet.ru/lr/092c9a3109bfec9a60db46a0b97f8f23[/img][img]http://www.nascentes.org.br/portal/images/diogenes.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2014


Як мама казала…

Троянди  садив  біля  хати,
Берізку  струнку  посадив,
Любисток  посіяв  та  м'яту  -
Як  мама  казала  -    зробив.

Насію  в  душі  благодаті,
Спалю  бур'яни  без  жалю,
Щоб  світло  було  ,як  на  свята...
Як  мама  казала  -  зроблю.

Ніхто  на  світанку  не  бачить
Як  сонце  стрічати  іду.
Йду  босий  по  росах,неначе
Адам  у  едемськім  саду.

Велично,врочисто,святково,
Як,мабуть,у  справжнім  раю,
Вдивляється  сонце  ранкове
В  улюблену  доньку  свою.

Завжди  хоче  знати  Ярило
Чи  не  ображають  доньку,
Чи  вистачить  в  неї  ще  сили
Тримати  навалу  людську...

Ніхто  на  світанку  не  знає
Як  тихо  молитву  творю
І  заспане  сонце  вітаю...  
Як  мати  навчила  -  роблю.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014


…всеодно ми зброю гострим…


І  так  щодня  карга  безноса
Невтомно  шкварить  тропака,
Та  всеодно  ми  зброю  гострим
І  в  танець  вводимо  війська...

І  витанцьовуєм  скажені,
Мов  на  жаровні  карасі,
Та  мріємо  в  часи  злиденні
Знайти  рятунок  у  красі.

І,навіть,  мудра  муза  Кліо
Не  пам'ятає  і  доби
Коли  б  не  рвала  душу  з  тіла
Отрута  вічної  злоби.

Якби  на  те  Господня  воля,
Щоб  в  собі  знищили  врага  -
Пішли  б  у  домни  гори  зброї
Й  не  лютувала  б  так  карга!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2014


"БРЕЙК"

Ця  дурничка  навіяна  віршем  М.Салтана  "Барсик".

Концерт  біля  хати  -
Пес  волохатий
З  блаженним  оскалом,
Аж  видно  кутні,
Лаписьками  в  небо,
Як  йог  на  хребті,
З  гарчанням  розкручує  
"Па"  феєрверк,
Мов  танець  танцює
Під  назвою  "брейк".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536075
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.11.2014


Мене забули ямби і хореї…

Мене  забули  ямби  і  хореї,
Від  мене  відцуралися  пісні.
Десь  в  океані,сидячи  на  реї,
Глузують  рими,неслухи  мої.

Кому  від  цього  бунту  стало  краще?  -
Кому  завгодно,тільки  не  мені.
Неначе  голий  опинився  в  хащах,
Чи  з  голими  руками  на  війні.

Це  тип  один  командує  парадом  -
Ну  просто  труп  живий  -  оксюморон.
Нехай  потішиться  -  впіймаю  гада  -
Він  в  мене  оживе,Наполеон.

З  гіперболою  дурня  обвінчаю,
Навішаю  метафор,як  собак,
В  памфлет  якийсь  із  пасії  запхаю  -
Нехай  з  нудьги  там  скисне,неборак.

І  знову  все  піде,немов  по  маслу,
А  далі,будь  що  буде,всеодно,
Лиш  довше  б  світло  у  вікні  не  гасло
І  музи  прилітали  на  вино.

Тут  свиснув  вітер  штормовий  по  реях
І  здуло  рими  з  ними  і  мій  сон...
Дивлюся  -  поруч  ямби  і  хореї,
І  рими,  і  смішний  оксюморон.

Гіперболи  розкішні,  мов  богині,
Синекдохи,  епітетів  гора,
Ідей  та  образів  повненька  скриня  -
На  два  життя  ще  вистачить  добра.

Я  зрозумів  що  так  мене  злякало  -
Боюся  втратити  свої  скарби,
Бо  й  небо  в  зорях  стане  нецікаве  -
Хоч  руки  опускай  без  боротьби...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532610
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.10.2014


Не спіши, ступай поволі…

                       "...не  летай!  -  что  спешишь,
                           как  на  пожар?"
                                 (Г.Заречный)

Чи  багатий  ти,чи  бідний,
Чи  розумний,чи  дурний,
Принц  по  крові,чи  безрідний,
Чи  вродливий,чи  страшний  -
Врешті  решт,не  грає  ролі  -
Там  всі  рівні  всеодно...
Так  що  по  своєму  полю
Не  спіши,ступай  поволі,
Довшим  щоб  було  воно.
Не  здіймай  в  душі  тривоги  -  
Не  запізнишся  до  Бога;
Усміхайсь,роби  що  треба
І  не  лізь  живцем  до  неба...

Сонце  світить,дощ  іде...
Щастя  схоче,то  знайде.
А  як  ні,то  як  дізнатись?  -
Може  в  іншому  житті
Щастя  дали  забагато  -
не  догледіли  святі.
І  тепер,через  віки
Виправляють  помилки?

Втім,  ця  радість  не  заразна  -
Не  до  всіх  приходить  зразу...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014


Нардеп і оса

Ні  шити  не  вмів,ні  пороти,
Зірок  з  неба  не  діставав,
Цурався  важкої  роботи  -
Над  мискою  тільки  впрівав.

"Штани  Піфагора"  до  ладу
Не  міг  осягнути  ніяк  -
Лишалось  впрягтися  у  владу  -
Не  гнати  ж  дарма  порожняк...

Язик  мав  підвішаний  вдало,
За  словом  в  кишеню  не  ліз  -
Травив  анекдоти  направо,
Наліво  марксизм-ленінізм.

Розлогі  тягнув  монологи  -
Про  все  й  ні  про  що  взагалі.
І  дивно  -  найвищі  пороги  
Знижались  до  рівня  землі.

Отак  депутатом  народним
І  став  завдяки  язику,
В  житті  ж  несподіванок  повно  -
Чого  не  бува  на  віку?

Була  одна  слабкість  в  нардепа,
А  в  кого  нема  їх,мон  шер?
Герой  наш,як  муза  поета,
Любив  шоколадки  "Рошен".

Тому  і  були  його  "речи"
Солодкі,як  той  шоколад,
І  ситий  вже  був  і  без  гречки
Зомбований  електорат...

Отож,була  звичка,чи  радше  -
Удачу  собі  чаклував...
Як  мав  брати  слово,то  зАвжди
Квадратик  солодкий  смоктав.

Якось  він  облизував  губи...
Напевно,то  карма  така  -
Оса  безпардонно  і  грубо
Вкусила  його  в  язика.

Хіба,любі  друзі,  це  смішно?
Язик  весь  розпух  аж  до  гланд,
Тож  мусили  дуже  поспішно
Доставить  його  in  Deutschland...

Та  користі  з  тих  ескулапів
Було,як  з  козла  молока...
Щоб  якось  спасти  депутата
Відтяли  шматок  язика.

Оса  від  жирафи  не  вища,
Не  сама  велика  з  комах,
А  робить  люстрацію  швидше
За  всіх  довгошиїх  жираф...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528574
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.10.2014


Якби я був бджолою…


Якби  я  був  бджолою
я  б  сад  запилював  весною
і  носив  би  цілющий  нектар
малим  бджоленятам

Але  я  не  бджола
я  просто  людина
і  від  моїх  бажань  безмежних
ростуть  озонові  дірки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525467
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2014


Ще вчора…


Ще  вчора,ще  вчора
Всміхалися  зорі,
Був  місяць  такий  молодий...
Ти  поруч  зі  мною,
Я  поруч  з  тобою  -
Весна  і  оркестр  духовий.

Сьогодні,сьогодні
Незгоди  погодні
Вселяють  у  душу  печаль  -
То  спека,то  зливи...
Були  ми  щасливі
В  минулому  часі  на  жаль.

Летять  дні  за  днями...
Безодня  між  нами.
Минають  безжально  роки.
Я  знаю,  я  знаю  -
Всі  ангели  раю
Не  виправлять  вже  помилки...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2014


рецепт здоров'я

Хочеш  бути  здоровеньким  -  
Треба  бігати  раненько...
А  щоб  бігати  раненько
Треба  бути  здоровеньким...
І  на  цім  замкнувся  круг,
Як  на  шиї  пса  ланцюг.

Мрієш  про  здоров'я  гарне  -
Секс  потрібен  регулярний.
Та  який  він  регулярний
Як  здоров'ячко  негарне?
Знов  замкнувся  клятий  круг,
Мов  на  шиї  пса  ланцюг.

Зранку  чарочка  гранчаста
І  цигарочка  від  астми...
Щоб  курити  й  випивати
Теж  здоров'я  треба  мати.

І,побачивши  куму
В  нікотиновім  диму,
Відшукав  таки  відмичку
Від  тісного  ланцюга  -
Хай  усі  погані  звички
Забере  собі  Яга...
Все  віддам  -  я  не  з  жаднюг,
Тільки  б  лопнув  клятий  круг.

А  чого  прийшла  кума?
Ой,напевно,недарма...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523799
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.09.2014


Не йди на кухню…


Не  йди  на  кухню,
                             забудь  туди  дорогу
На  тиждень,два,
                             а  краще  сорок  днів...
Молись,нехай  душа
                             наблизиться  до  Бога,
Нехай  очиститься
                             од  скверни  та  гріхів.

Лише  тоді  пиши
                             намолені  ікони,
Чи  музику  божественну  твори,
Тоді  поезії  
                             виковуй  передзвони
І  чесно  із  людьми
                             та  небом  говори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523692
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2014


Минало літо…

                         "Печален  мир!
                           Даже  когда  расцветают  вишни...
                           Даже  тогда..."
                                     Кобаяси  Исса

Минало  літо...Вдарило  у  груди,
Немов  лоб  в  лоб  два  швидкісних  авто...
Для  нього  літа  іншого  не  буде...
Останнє  літо  з  назвою  "АТО".

Минуло  літо  і  життя  минуло,
А  сонце  світить,як  завжди...живим.
Ой,хтось  заплаче...серце  ніби  чуло...
Він  впав  героєм...плач...поплач  за  ним.

Простіть  його  в  ім'я  Отця  і  Сина
І  возвеличте  -  він  за  нас  поліг.
Не  стане  Україна  на  коліна!
Він  все  зробив  для  цього,все  що  міг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523226
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2014


НОНСЕНС



Лондон  з  Берліном  у  стані  війни  -
Падають  ФАУ  на  землі  британські,
Та  Альбіона  дочки  і  сини
Жадібно  слухають  марші  германські...

Das  ist  fantastisch?!  Так,це  неможливо.
Ми  ж,мов  на  радість  підступному  псу,
Вдень  і  вночі  на  всіх  радіохвилях
Крутим  раденькі  московську  попсу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516875
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2014


Zugzwang

Я  быть  хотел  на  равных  с  Капабланкой,
Чтоб  уважал  меня  гроссмейстер  Петросян.
Я  изучил  гамбит,"сицилианку"
И  был  влюблен  в  защиту  Каро-Канн.

Я  начинал  все  партии  красиво  -  
Дебют  любил,как  прерию  мустанг,
Но  только  дело  в  эндшпиль  заходило,
Как  тут  же  появлялся  гер  Цугцванг.*

Он  ненавидел  инициативы,
Ехидничал,что  бережет  мой  зад,
А  сам  ловушки  расставлял,кретино,
Он  докой  в  этой  пакости  был  гад.

И  я  в  сердцах  сметал  с  доски  фигуры,
Анализировал,прикидывал,считал...
И  обвинил  во  всем  свою  натуру,
Хоть  раньше  не  особо  обвинял.

В  дебюте  я  внимателен,спокоен,
Держал  в  прицеле  центр  и  каждый  фланг,
Но  под  конец  я  заводился,что  ли,
Входил  в  азарт  и...ликовал  Цугцванг.

Жизнь  вертит  нами,крутит,как  нарочно,
Но  шахматы  не  терпят  суеты.
Начало  может  даже  быть  не  очень,
Но  главное  чтоб  эндшпиль  был  крутым.

Я  изменил  стратегию  порядком,
Де  юре  не  заглядывал  в  стакан...
С  тех  пор  я  мог  играть  хоть  с  Капабланкой
И  мог  зауважать  меня  Тигран.

Чтоб  избежать  эффекта  бумеранга
И  чтоб  не  возвращался    больше  гер  -  
Я  за  науку  кланялся  Цугцвангу,
Хоть,между  нами,в  шахматах  он  зверь.

           *Цугцванг(нем.Zugzwang  "принуждение  к  ходу")  -
положение  в  шахматах  и  шашках,в  кот.  любой  ход
игрока  ведет  к  ухудшению  его  позиции.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512157
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 18.07.2014


Ну і барило в дядька…

Ну  і  барило  в  дядька  -
           тельбухів  неміряно...
Напевно,пиво  жлуктить
           відрами  щодня.
Неандертальці  корчились
           зі  сміху  би,
Коли  б  зустріли  де
           такого  бугая...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510065
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.07.2014


ХТОСЬ П'Є ПИВО…

                           "Каждому  городу  нрав  и  права,
                             каждый  имеет  свой  ум  голова."
                                           (  Г.Сковорода)

Хтось  п'є  пиво,хтось  вино  п'є,
Хтось  коньяк  "три  буряки",
Хтось  засидівся  в  коноплях  -
Знай  мотає  "косяки".

Хтось  круті  долає  гори  -  
Тільки  б  далі  від  людей  -
На  Ельбрус,Монблан,айм  сорі,
А  хтось  хоче  на  Бродвей.

Той  Марію  і  Хуану
Полюбляє  більш  за  все,
Той  про  племя  наркоманів  
І  не  чув  -  овець  пасе.

І  щасливий!  Бринза,сонце,
Хліб  вода,винце  своє
І  без  тілоохоронців,
Без  доносів  і  досьє...

В  пошуках  адреналіну  -
Хтось  на  піку,хтось  в  піке,
В  когось  поросятко  з  хріном,
В  когось  ціанід  в  саке.

Так,життя  багатогранне,
А  в  крові  тестостерон
І  яка  у  кого  карма
Не  досліджують  в  ООН.

Кожен  сам  кує  що  може  -
Хто  у  камері,хто  в  ложі...
Не  стиха  стук  молотків  -
Йде  робота  ковалів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.05.2014


Ех, був же я здоровий…

 Ех,був  же  я  здоровий,
                   як  Т-34!
Бувало  дивувався  навіть  сам  собі  -
Мов  пір'їну  підіймав,  
                     двопудову  гирю
І  чемпіоном  був  по  вільній  боротьбі.


А  за  полярним  колом
                   не  біг  -  літав  на  лижах  -  
Шовкова  сорочина  і  чуб  на  голові...
Спокійно  міг  добігти
                   хоч  і  до  Парижа,
Аби  був  сніг  в  Європі  і  лижі  бігові.

Минули  дні  мої,
                   деньочки  молодечі,
Потрохи  догорають,      
                     мов  дрова  у  печі,
І  вперто  щось  додолу
                     нахиляє  плечі,
Вітри  здмухнули  чуба
                     і  досить...
                                               помовчи.

Мовчу,
                 мовчу,як  риба,
                     та  потайки  міркую  -
Якщо  реікарнація  не  романтичний  міф,
То  з  волі  Божої  іще  колись
                                                                         стартую...
Лише  б  по  Україні
                     проліг  новий  забіг.

Лише  б  зустріти  знову
                       ту  саму  русокосу,
Постукати  увечері  
                         в  освітлене  вікно,
Пробігтися  босоніж
                         удвох  по  чистих  росах...
Що  ще  для  щастя  треба?
                         Отож-то  і  воно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.05.2014


ВИШИВАЛА КВІТОЧКУ…

Вишивала  квіточку,вишивала,
Кожен  вечір  милого  виглядала...
Вітер  скрипне  хвірткою  ненароком  -
Так  і  кине  поглядом  сірооким.

Три  зими  відсніжили,три  літа  -
Розійшлися  дороги  по  світу...
Квітка  та,що  колись  вишивала,
Квітла,квітла  і,  врешті,  зів'яла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2014


Монолог землі під сміттєзвалищем

Я  була  колись  райським  куточком.
                                                                                             Звабливо
На  деревах  моїх  щебетали  пташки.
Я  пишалась  веселим  струмочком,
                                                                                           що  живо
Біг  віки  до  великої  мами-ріки.

На  його  бережках  -  у  траві,між  корінням
Копошився  невтомно  бідовий  народ...
А  зозулине  кУку  і  трель  солов'їна  -
Як  одна  з  нагород,що  дарує  Господь.

Та  в  минулім  столітті  щось  трапилось  грізне...
І  донині  здригаюсь  від  згадки  про  те.
У  той  день  пролетів  птеродактиль  залізний
І  щось  випало  з  нього  смертельно  круте.

Зі  страшним  завиванням  неслося  на  мене
І  упало  якраз  у  веселий  струмок,
І  в  ту  ж  мить  спалахнула  гієнна  пекельна
І  загинув  безвинно  мій  райський  куток.

Утворилася  вирва  смердюча  й  глибока.
Поступово  болото  сховало  її...
Лиш  ворони  літали  та  зрідка  сороки...
Перестали  співати  мої  солов'ї.

Я  ще  мала  надію,ждала  порятунку  -
Сподівалась  на  добрих,розумних  людей,
Та  нікому  на  спало  чомусь  і  на  думку
Щоб  забрати  багнюку  у  мене  з  грудей.

Навпаки  -  звідусіль  поповзли  динозаври...
Але  -  ні!  Динозаври  таке  б  не  змогли.
Із  помешкань  людських,ваших  вулиць,базарів
Весь  непотріб  до  мене  везли  і  везли.

Був  веселий  струмок...як  згадаю  -  заплачу...
На  деревах  моїх  щебетали  пташки...
Поховали  живою  -  вже  й  неба  не  бачу,
Лиш,  неначе  над  трупом,  кружляють  круки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494114
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.04.2014


Монолог розбитої пляшки

Я  величезним  каменем  була  -
Частинкою  загиблої  планети.
Величним  всесвітом  літала,як  могла,
Допоки  зовсім  молода  Земля
В  свої  обійми  не  втягнула,як  в  тенета.

Практично  я  ровесниця  Землі  -
Мільярди  років  з  нею  на  орбіті.
Де  тільки  не  була  я  -
                                                         всюди  взагалі  -
І  на  горі,і  на  морському  дні
І,врешті,  стерли  на  пісок  мене  століття.

Я  бачила  народження  істот,
Що  бігали  на  двох  ногах  кумедно...
Пробачте,та  це  був  ходячий  анекдот  -
Вони  так  смішно  розкривали  рот,
Щоб  народити  мову  -  
                                                         інструмент  об'єднань.

Тепер  вони  придумали  штани,
Літають  швидше  за  найшвидшу  пташку.
І  дочекалась  я  -  приїхали  пани
І  в  піч  пекельну  впхали  без  вини...
Так  я  з  піску  перетворилася  на  пляшку.

Нарешті,  після  всіх  перипетій
Мене  заповнили,так  званим,пивом
(Не  до  смаку  мені  той  видався  напій,
Але  ж  людей,як  хочеш  розумій...)
І  я  вже  в  магазині,
                                                   в  холоді,
                                                                         зваблива.

І  от  в  спекотний  день  мене  купив
Ще  зовсім  молодий  якийсь  хлопчина,
Гарячою  рукою  обхопив  і  пив
А,випивши,безжалісно  розбив.
А  щоб  тебе  лиха,..а  втім  -
                                                                       така  людина...

А  чула  я,що  за  царя  Панька
За  пляшку  можна  хліб  було  купити.
Тепер  не  те  що  хліба,навіть  сірника
Ніхто  не  дасть,хіба  що  матюка
Отримаєш  у  відповідь...
                                                             від  "ерудита".

На  ранок  тітка  заспана  прийшла
І  те  що  пляшкою  було  -згорнула,
І  віднесла  мене  від  людського  житла
Подалі...Щоб  жалітись  не  могла.
І  на  смітник,чомусь  зітхнувши,зажбурнула.

І  що  тепер?Ніякі  хробаки
Не  відірвуть  від  мене  навіть  атом.
Тож  буду  пропадати  тут  віки
Аж  поки  Сонце  не  закриє  всі  зірки,
Перетворившись  
                                                   на  червоного  гіганта.

Ні  Місяця  не  стане,ні  Землі  -
Поглине  все  одна  пекельна  плазма.
Отож  робіть  пляшки  великі  і  малі
І  бийте  їх,і  наступайте  на  граблі...
Нема  проблем  -
                                         без  жартів  і  сарказму...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487203
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.03.2014


ЯКІ СТРАШЕННІ ЧОРНІ ХМАРИ…

Які  страшенні  чорні  хмари!
Під  ними  місто  у  вогнях  -
Усе  в  дощах,рвучких  вітрах.
Таке  беззахисне,  що  жах.
Немов  очікує  удару
із  чорних  дір,  із  чорних  хмар...
Мовчить  приречено  гітара  -
Не  хоче  в  чорний  свій  футляр.
Мов  чорний  дим,  заходить  страх.
Лиш  чорний  кіт  мурчить  в  ногах,
лиш  чорна  ніч  та  ще  дощі,
майнула  відьма  у  плащі,
заліз  на  груди  чорний  кіт:
"Тікаймо  в  паралельний  світ..."
На  вікна  впало  світло  фар
і  щезла  тьма  бісівських  чар...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486167
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 17.03.2014


К россиянам

Ну  неужели  трудно  так  понять?-
Мы  просто  не  желаем  убивать!
Ведь  наши  рожи  так  похожи  -
             видно  всякому
и  посылаем  мы  друг  друга  
             одинаково...

Мы,отрываясь  от  родной  земли,
в  атаки,контратаки  вместе  шли
и,поминая  павших,
             вместе  пили  горькую,
последним  сухарем  делились
             и  махоркою.

Не  снилось  нашим  дедам,старина,
что  между  нами  может  быть  война.
Зачем  же  вы  семью
             расстреливали  царскую,
зачем  затем  резню
             затеяли  гражданскую?

Чтоб  снова  посадить  на  трон  царя?
Все  на  круги  своя  -  все  было  зря?
-Рабы  не  мы,мы  не  рабы!  -
           кричали  вы.
И  в  ту  же  гавань
                           вновь  теперь    причалили?..

Славяне  мы  и  братья,..разве  нет?
Зачем  тогда  взведенный  пистолет?
Вы  разберитесь  лучше  кто  там
           временный,
кто  там  войной  у  вас
           больной  или  беременный?

Спасибо  вам  -  нам  "помощь"  не  нужна.
На  путь  свободы  вышла  вся  страна!
Вы  треплетесь,гутарите,
         а  мы  балакаем...
Ну  не  бывает  даже  братьев
         одинаковых.

Давайте  лучше  семьями  дружить,
бокалы  поднимать,чтоб  в  мире  жить!
Чтоб  не  держать  друг  друга  в  хищном
           перекрестии...
Помолимся  за  это  нашим
           троеперстием.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485866
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.03.2014


***

   В.Сосюра

     ***
(с  украинского)

Молнии  над  лесом  отсверкали,
веет  ветер  ласковым  крылом,
и  взошел  во  блеске  меди,стали
часовой  небесный  над  селом.

Ах  ты  ночь!..Душа  в  пространстве  синем.
Как  свежо  под  голубым  шатром!
Проплывают  звезды  Украины
над  моим  распахнутым  окном.

Я  смотрю  на  них  сквозь  тайну  ночи.
Нет  им  меры,края  и  числа.
Звезды,звезды,вы  -  как  будто  очи,
павших  за  Отчизну  на  полях!

             *********
Мерехтять  над  лісом  блискавиці
віє  вітер  лагідним  крилом,
і  зійшов  у  блиску  міді  й  криці
вартовий  небесний  над  селом.

Ах  ти,ніч!..Душа  в  простори  лине,
і  так  свіжо,й  синьо  так  кругом.
Пропливають  зорі  України
над  моїм  розчиненим  вікном.

Я  дивлюсь  на  них  крізь  далі  ночі.
Де  їм  міра,і  число,і  край?..
Зорі,зорі,ви  -  неначе  очі
тих,що  впали  за  коханий  край!
                               1948р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483153
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.03.2014


И ты пришла…

 
                   Володимир    Сосюра
                               (переклад)
   
И  ты  пришла.Я  ждал  тебя  так  долго,
Мою  любовь  я,как  звезду  берег.
Хоть  на  душе  была,как  ночь,тревога
И  на  часы  я  посмотреть  не  мог.

Кончалась  ночь,окно  уже  синело.
Не  мог  поднять  я  сникшего  чела.
Что  за  гроза  в  душе  моей  гремела!
Я  ждал  тебя,но  ты  не  шла,не  шла.

И  день  настал.Шумело  жизни  море.
И  встречу  нашу  я  замыслил  зло,
И  были  на  устах  слова  укора...
Но  ты  пришла  -  и  сердце  расцвело.

И  вот  исчезла,отошла  тревога.
Ты  вновь  со  мной.Чего  желать  душе?
О  аромат  дыханья  молодого
И  тишина  задумчивых  очей!

           
                     
                   ***
І  ти  прийшла.Я  ждав  тебе  так  довго,
мою  любов,як  зірку,я  беріг,
хоч  на  душі  була,як  ніч,  тривога
і  на  годинник  глянуть  я  не  міг.

Минала  ніч,вікно  уже  синіло.
Не  міг  я  знять  пониклого  чола.
Яка  гроза  в  душі  моїй  гриміла!
Я  ждав  тебе,а  ти  усе  не  йшла.

І  день  настав.Життя  шуміло  море.
Хотів  тебе  зустріти  я  так  зло,
і  на  вустах  були  слова  докору...
А  ти  прийшла  -    і  серце  розцвіло.

І  вже  нема  в  душі  моїй  тривоги.
Зі  мною  ти.Чого  мені  іще?
О  аромат  волосся  молодого
і  тишина  задуманих  очей!

                   1940

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473123
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2014


Передчуття

                     П'ятниця,тринадцяте,
                     Третій  день  дощі.
                     -Щось  сьогодні  трапиться,-
                     Ляскають  плащі.

                   Тихо  одинадцяте
                   В  середу  пройшло,
                   А  сьогодні  п'ятниця
                   І  таке  число...
 
                   Вересень,тринадцяте,
                   Мокнуть  літаки,
                   Хмари  не  нахмаряться,
                   Юрмляться  чутки.
                   
                   У  Нью-Йорку  світло  так
                   Затужив  вогонь,
                   Впали  сльози  квітами
                   Із  сумних  долонь...*

                   Україна  стомлена
                   Від  рясних  дощів,
                   Над  Багдадом  зоряно  -
                   Ходять  без  плащів.**

                   П'ятниця,тринадцяте,
                   Третій  день  дощі.
                   -Хоч  би  щось  не  трапилось,-
                   Журяться  плащі...

                               13.09.02.п'ятниця

                               *Теракт  у  Нью-Йорку  11.09.2001.
                               **Війна  в  Іраку  почалася  
                                   в  березні  2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473101
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 17.01.2014


А душа бажає свята

Березень,холод  собачий,
Вимерзла  озимина.
Схудлий  заєць  полем  скаче,
Ворон  одинокий  кряче...
Отака  весна.

Вітер  злий  зі  всіх  кутків
Вимітає  зиму,
А  в  душі  печаль  віків
І  нудьга  без  гриму.

Душечко  моя,душманко,
Як  тобі  вгодити?
Може  кинутись  під  танки,
Чи  вином  залити?

Все  тобі  не  так  вже  зранку
І  до  вечора  не  так...
Догризай  вже  до  останку,
Залиши  один  кістяк.

І,нарешті,будеш  вільна
І  змахнеш  крилом  -
Попід  стелю  у  неділю,
У  вівторок  напролом
В  небо  вилетиш  вікном.

Воля,воля!  Світ  широкий,
Радість  неземна!..
І  якраз  на  суд  високий
Залетиш  дурна.

І  спитає  Цар  Небесний,
Усеправедний  Суддя:
"Розкажи-но,душе.чесно
Що  ти  хочеш  від  життя?
Що  тобі  для  щастя  треба  -
Дна  морського,суші,неба?
Можу  дати  хист  поета...
Хочеш  в  жабу  поселю?
Будеш  серед  очеретів
Квакати  вінки  сонетів...
Заживеш  -  кум  королю!

Хочеш  -  в  шахту  аварійну,
Чи  солдатом  в  бій  нерівний?
Що  не  скажеш  -  все  зроблю!"

Що  ти  скажеш  Всеблагому?
"Ой,помилуй,  ой,  прости?!"
Тож  сиди  вже  краще  вдома...
Ще  не  вечір,  ще  терпи.

Вітер  нишпорить  круг  хати,
Ніби  продзагін,
А  душа  бажає  свята  
І  нічого  
                     навзамін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2014


Хай буде бал

               Агнешка  Осецька

Niech  zyje  bal
   (з  польської)

Любий,життя,наче  танець,  коротке  -
Фанданго,болеро,гавот,
Манна,осанна,хрестини,окопи  -
Крапка  і  баста,  і  стоп.

Бал,на  найдовший  нас  бал  з  вами  просять
І  на  біс  не  заграють  на  жаль.
Поки  серця  нам  кінець  проголосять  -
На  бал,марш  на  бал!

Хай  буде  бал!
Бо  життя  таки  бал  над  балами.
Хай  буде  бал!
Другий  раз  не  запросять  нас  з  вами.
Оркестр  луна  -
Ще  танцюють  і  двері  без  варти.
День  вартий  дня,
А  життя,життя  заходу  варте.

Шалійте,аорти,коли  йду  на  корти,
Не  випустіть,руки,штурвал,
Горді  міста  оминайте,як  форти,
Бо  жити,бо  жити    -  то  бал.

В  буфеті  напоїв,закусок  до  дідька...
І  хай  краще  тут,ніж  десь  там.
Танцюй  на  цім  світі,всміхайся  до  жінки
І  пий,пий  за  дам!

Хай  буде  бал!
.....................

Хлоп  і  міністр  і  змій  на  хвилину
Із  хвиль  небуття  входять  в  зал,
Глянуть  на  маму,на  тата,дружину
І  йдуть,вирушають  на  бал.

Пані  Фортуна  і  міс  Викидайло
Вимкнуть  нам  струм  серед  дня.
Пхаймо  ж  візки  божевілля,мов  Байрон,
Бо  раз  тільки  бал.

Хай  буде  бал!
Бо  життя  таки  бал  над  балами.
Хай  буде  бал!
Другий  раз  не  запросять  нас  з  вами.
Оркестр  луна  -
Ще  танцюють  і  двері  без  варти.
День  вартий  дня
І  життя,життя  заходу  варте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014


На сцені зими

Здаються  нестерпними  
телезаміси.
Нестерпне  в  квадраті  -  
рекламне  л..но...
Як  добре  стояти
в  засніженім
                                 лісі,
ковтаючи  тиші
цілюще  вино.

Ніщо  не  дратує
і  благоговійно
святкує  душа
і  співає  псалми,
І  спокій
вливається
в  жили  надійно
в  симфонії  лісу,
на  сцені
                     зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472558
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2014


Ти кликав

                     Агнешка  Осецька

         (переклад  з  польської)

Ти  до  моря  кликав  літом,
Я  ж  згубилася  на  рОки
І  тепер  навколо  світу
Йду,мій  Боже,крок  за  кроком.

Білим  світом  зле  кружляти  -
Це  і  дорого  і  клопіт...
А  могла  ж  квиток  придбати
Й  напрямки  махнути  в  Сопот.

Ти  в  моїй  короні  -  терном,
В  посмішці  -  сумною  тінню.
Здожену  тебе?  -  Непевна,
Хоч  ти  ніби  йдеш  повільно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014


Краще грати у футбол

 В    2002  році  відбувся    чемпіонат  світу  по  футболу...


На  півострові  корейськім
Та  японських  островах
В  гру  азартну  європейську
На  смарагдових  полях
Грає  світ.  Неначе  дах
Трохи  з'їхав  з  цього  світу.
Вся  Земля  гукає:"Гол!"
Доки  тепло,доки  літо  -
Світ  ганяє  у  футбол.

Доки  пристрасті  без  міри,
Гул  трибун,м'яча  політ,
До  тих  пір  у  інші  ігри
Не  захоче  грати  світ.

Сам  не  бачив  -  кажуть  -  правда,
Що  в  олімпіадні  дні
Греки  давньої  Еллади
Об'являли  "НІ"  війні!

Взяти  б  приклад  із  Еллади  -
Кожен  рік  -  олімпіада
І  щороку  -  "НІ"  війні!

Ген  надії  відновився
Точно  в  центрі  ДНК.
Ген  тривоги  потіснився,
Зник  з  обжитого  кутка.
Ген  надії  дав  надію  -
Всепланетну  вічну  мрію,
Що  простить  гріхи  Бог  нам,
Що  Всевишній  змилостився
І,нарешті,  помилився
Сам  Мішель  де  Нотрдам!..*


               *  В  червні  2002  р.Нострадамус
                 пророкував  початок  3-ї  
                 світової  війни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471614
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2014


Муза в бомбосховищі

Це  було  ще  при  Союзі,
Так,в  Союзі  ще  -
Завітала  раптом  Муза  
В  бомбосховище.

Я  фільтрую  в  протигазі
Клятий  хлорпікрин*
І  без  курива,зараза,
Декілька  годин.

Злий,як  чорт,ніщо  не  миле.
Де  то  ДМБ,
Де  роки  мої  щасливі,
Небо  голубе?

В  цьому  Тартарі  воєнних
Мабуть  сотень  дві...
Й  раптом  Муза  -  та  до  мене
В  неземнім  єстві.

           О,моя  богине,вибач  -
           Тут  же  скрізь  "ОВ"!**
           Дихати  лиш  в  протигазі
           Може  все  живе.

           Це  по-перше,а  по-друге...
           Ти  прости  мені  -
           Як  побачать  -  крикнуть:"Нонсенс!
           Баба  на  човні!"

           І  по-третє  -  ти  до  мене  
           Дійсно  без  табу,
           Чи,можливо,я  даремно
           Розкотив  губу?

І  сказала  Муза  тихо:
"Я  ж  богиня  все  ж  -
Не  боюсь  ні  хлорпікринів,
Ні  вогню  пожеж.

Це  по-перше,а  по  друге
Ти  затям  одне,
Що  не  всім  дано  на  світі
Бачити  мене.

Над  сумним  цим  підземеллям
Перший  дощ  в  маю
І  пора  тобі  за  справу
Братися  свою."

                     -Мама  міа!  Що  за  справа?
                     Просто  маячня...
                     Зрозумій  -  у  нас  військові  
                     Зараз  навчання!

                     -Добре,добре  -  це  не  страшно.
                     Є  уже  наказ  -
                     Головком  лише  підпише
                     Й  підеш  у  запас...

                     Вчора  на  загальних  зборах
                     Ухвалив  Парнас,
                     Щоб  тебе  в  парнаські  штати
                     Взяти  на  баланс.

                     І  ніяких  гонорарів,
                     Премій  чи  зарплат,
                     Бо  наразі  зажируєш
                     Пропаде  талант...

                     Коника  тобі  в  аренду
                     Виділив  Парнас  -
                     Зараз  в  нашій  він  конюшні,
                     Звуть  його  Пегас.

                     Коник,звісно,норовливий  -
                     Це  не  "мерседес"-
                     Може  вознести  до  неба
                     Й  скинути  з  небес...

                     Так  що  знімеш  портупею  -
                     Й  зразу  ж  на  коня.
                     Зможеш  втриматись  на  ньому  -
                     Слава  вся  твоя!

Так  і  сталось  -  портупею
Дійсно  скоро  зняв
І  Пегаса  на  Парнасі
Також  відшукав.

І  такий  отримав  клопіт
З  коником  отим...
Ворогам  не  побажаєш  -
Просто  мука  з  ним!

Ні  вівса  йому  не  треба,
Ні  води  весь  день,
А  лише  поем,сонетів
І  пісень,пісень...

Як  сподобається  пісня  -
Золото  не  кінь,
А  як  ні  -  підкине  задом
І  тоді  -  амінь!

Так  нападався  вже  з  нього,
Так  натовк  боки...
І  ніяких  дивідендів,
Тільки  синяки.

Із  парнаської  контори  -  
Аудит  щодня  -
Чи  я  добре  доглядаю
Їхнього  коня.

Не  завод  я,щоб  клепати
Кожен  день  пісень.
Ще  якби  хто  за  шкідливість
Видавав  женьшень.

Від  життя  такого  скоро
Полечу  й  без  крил...
Хоч  низенько,та  літає  ж
Навіть  крокодил...

Краще  б  я  мовчав,бо  коник
Заіржав:"Прощай!"
Й  миттю  зник  десь  за  лісами...
Сам,мовляв,літай!

Жаль,бо  звик  уже  до  нього,
А  тепер  пропав  -
Ні  коня,ні  портупеї...
Але  ж  я  літав!

                       *Хлорпікрин  -  сльозоточива  отруйна  речовина.
                       **  "ОВ"  -отравляющее  вещество.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470679
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.01.2014


Когда б с ней не заговорил…

На  энном  десятке
ни  муж,  ни  любовник  -
Любовь  безответной  была.
Она  мне  сказала:
"Ну  что  Вы,как  школьник?.."
И  глаз  даже  не  подняла.

Я  целую  книгу  
стихов  сочинил  ей  -
Полгода  поэтом  парил.
Уже  б  и  второй  том
теперь  посвятил  ей,
когда  б  с  ней  не  заговорил.

Теперь  я  свободен,
как  будто...надежды,
зубами  скрипя  схоронил.
А  мог  до  сих  пор  бы
любить  ее  нежно,
когда  б  с  ней  не  заговорил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469689
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2014


"Картина маслом…"

Сонячне  літо.
Сонячно  в  світі.
Жайвір  в  блакиті
Оспівує  день,
Бджоли  ще  вранці
В  дружньому  танці
В  квіти  злетіли
З  віночком  пісень.

Глядь  -  із  хатини
Вийшла  людина  -
Аж  заплітає  дорогу  курну.
Слово  сивушне
Кублиться  душно,
В  німбі  їдкого  іде  тютюну.

Сонячно  в  світі.
Сонячне  літо
Ладить  гармонії  срібну  струну.
А  за  чуприну
Грішну  людину
Тягнуть  чорти  на  дорогу  курну...

Скажете:"Буря  у  склянці  води?.."
Як  би  нам  збутись  цієї  біди?


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468352
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 25.12.2013


Містом бігають тевтони…

"Зато  мы  делаем  ракеты..."
           (В.Высоцкий)

Містом  бігають  тевтони,
Самураї,москалі,
янкі,римлян  легіони,
Галли,даки  моціонять...
Із  усіх  кутків  Землі  -
Автомотокоролі.

Що  за  окупація?
Пропадає  нація?

Чом  не  видно  в  цій  толоці
Наших  славних  "запорожців"?
-Де  вони  поділись,хлопці?
-Тут  бував  один  "горбатий",
Та  пропав,як  не  було.
Десь  в  якогось  депутата
Може  під  музейним  склом?..

-Нащо  нам  ота  Європа?-
Кажуть  наші  козаки.
Ми  й  самі  збудуєм  шопу,
Що  позаздрить  вся  Ойропа.
Відкладемо  шабельки,
Вхопим  в  руки  грабельки
І  побачить  ще  босота,
Що  ніякі  ми  не  хлопи,
Не  якісь  то  там  хвальки!
Хай  гулагівські  параші
Й  зіпсували  мову  нашу,
Та  не  вічні  матюки...

Ми  клепаємо  ракети
І  співаєм  краще  всіх  -
Вистачає  в  нас  кебети...
Наші  хакери  -поети-
Підкували  для  утіх
Не  одну  вже  сотню  бліх...

Ой,панове  ,козаки,
Нащо  всі  ці  балачки?
Нам  гординя  не  до  шмиги,
Бо  не  діждемось  відлиги...  


В  нашій  славній  Україні
Ой,  під  небом  синім-синім
Жовті  бігають  "Богдани"...
Незворотньо  час  гряде!
Є  ще  віра,громадяни,
Що  із  поміччю  майдану
Оберем  собі  гетьмАна,
Що  до  слави  поведе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467913
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2013


проблема

Кину  пити  та  курити,
Жіночок  любити,
Ревно  зранку  помолюсь,
Фізкультурою  займусь.

Стану  дужим,як  бичисько,
Гарним,  мов  боровичок,
І  тоді  й  до  кари  близько  -
Знов  згадаю  жіночок...

Чарка,  друга,  сигарета...
Все  піде  під  три  чорти!
Тяжко  жити,  жаль  померти...
Як  гармонію  знайти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467663
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.12.2013


Побачення в 17 років

Мов  троянда  вродлива,
у  місячнім  сяйві,
на  побачення  мила
прийшла  з  моїх  снів.
-  Добрий  вечір,-  сказала,
пригорнулась  і  стала
щось  мені  шепотіти
під  спів  солов'їв.

Гарно  жовта  акація  
нас  маскувала
від  небажаних  свідків,
недобрих  очей.
Нам  на  диво  завжди
вечорів  було  мало,
як,напевне,не  вистачило  б  
і  ночей.

А  оркестр  духовий
біля  клубу  грав  вальси,
а  вже  потім  двигун
як  могли  завели...
То  індійське  кіно
двосерійне  почалось.
І  старі  і  малі  -
всі  дивитись  пішли.

Без  кінця  буде  плівка
там  рватись,як  завжди,
і  буде  заряджати
завклуб  апарат,
щоб  дивилися  люди
життя  те  несправжнє,
що  привіз  із  райцентру  нам
кінопрокат.

Від    ставка  чути  хори
багатоголосі...
Радж  Капур,мабуть  хору
такого  не  знав  -
Так  вже  кумкають,квакають,
навіть  голосять,
що  аж  падають  роси
з  наляканих  трав.

Півні  пробують  голос  -
вітають  неділю.
І,  нарешті  ,не  треба
до  школи  іти...
Все  ж  нечутно  знов  мила
у  сни  полетіла,
я  ж  додому  бігом
повз  ще  сонні  хати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2013


"Верхи не могут, низы не хотят"…

         "Верхи  не  могут,низы  не  хотят..."
                   (В.Ленин.  "маевка  революционного
                                                                 пролетариата")

Верхи  не  можуть?
           Дайте  їм  "віагру"!
Не  стимулює?
           Дайте  їм  майдан!
Дістала  вже
           ця  політична  брага...
Що  знов  -    "Війна  палацам,
           мир  хатам"?

Низи  не  хочуть  -
           вже  не  те  лібідо...
Навіщо  натравили
           зграї  беркутят?
І  від  лібідо
           не  лишилось  й  сліду...
Чи  хтось  чекав
           на  інший  результат?

Не  витрачайте
           грошей  на  "тітушок"  -
Ще  може  пригодитися
           "общак"...
В  острозі
             не  їдять
                                 японські  суші.
Там  наплюють
             на  ваш  гурманський  смак.

Верхи  не  можуть,
           а  низи  не  хочуть...
І  що  робити?
           Вихід  лиш  один  -
Розлучення
           і  прізвище  дівоче  -
І  буде  все  о'кей
           і  "шики  дим".

Покайтеся,
           якщо  на  це  спроможні.
З  гординею
           не  ввійдете  у  храм.
Народу  глас  -
           воістину  глас  божий!
Почуйте  
             кожного  -
                               й  воздасться  вам...
           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466468
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2013


І я, панове, за любов

"Какое  дело  нам,  страдал  ты  или  нет?
     На  что  нам  знать  твои  волненья..."
                   (М.  Лермонтов)

І  я,  панове,  за  любов
І  за  її  розмноження.
Це  ясно,як  узбеку  плов,
Чи,як  табличка  множення.

Але  коли  ти  ще  не  мав
Й  одного  зуба  мудрості
І  про  кохання  розпочав
Щось  слинити  ще  з  юності,

Коли  проблем,  як  в  лісі  дров,
Дістала  екологія,
А  ти  лише  про  "кров-любов"...
Це,  мабуть,  патологія.

Звичайно,  краще  скласти  вірш,
Аніж  дружити  з  чаркою...
Та  все  ж  до  чого  цей  свербіж?
Ти  може  знаєш  без  афіш
Як  другим  стать  Петраркою?

                 05.12.13.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013


Искусство поэзии

   Раймон  Кено
(в  переводе  Кудинова)
Думаю,що  абсолютній  більшості
це  буде  цікаво...

Возьмите  слово  за  основу
И  на  огонь  поставьте  слово.
Добавьте  нежности  щепоть,
Наивности  -    большой  ломоть,
Немного  соли,
Чуть-чуть  перца,
Кусок  трепещущего  сердца
И  на  камфорке  мастерства
прокипятите  раз  и  два.
И  много,  много  раз  все  это,
Тогда  пишите,
Но  сперва
родитесь
все-таки
Поэтом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463851
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.12.2013


ЗНАКИ

Давненько  лежу  вже  у  маминій  хаті.
Суворо  з  ікон  поглядають  святі.
І  я  собі  думаю:  "Як  би  це    встати
І  бити  поклони  їм  на  самоті?"

Хвороба  підступна  раптово  скувала  -
Мов  голки  у  спину  загнала  стальні...
Тож  мусив  спинитися  в  розпалі  балу,
Вклонитися  дамам  і  без  метушні

На  все  подивитися  збоку  неначе,
На  себе,на  всіх,  на  гірлянду  проблем,
На  що,яким  чином  життя  своє  трачу,
Чи  блуд  не  пристав,  чи  не  йду  манівцем.

Я  тьму  попереджень  отримував  зверху...
Не  можна,мовляв,  вийти  з  річки  сухим.
Та  я  кукурікав  своє  дурноверхий...
І  знаки  з'являлись  один  за  одним:

То  раптом  з  черешні  впаду  у  тернину,
То  гепне  коняка  копитом  в  живіт,
То  битися  лізуть  якісь  п'яні  свині,
То  гроші  загублю  й  ходжу  без  чобіт.

А  це  вже  не  знак,а  цілий  ультиматум  -
Стриножили  вправно,неначе  коня.
Тепер  із  святими  спілкуюся  в  хаті
І  змінююсь  я  аж  до  невпізнання.

Поволі  дійшло  де  собака  заритий.
А  скринька  незамкнена  навіть  була...
Просіяв  минуле  своє,наче  ситом,
Й  відкрилася  істина  -  слава  й  хвала!

Все  просто  -  спасуться,  хто  вміє  прощати,
Хто  любить  весь  світ,  як  би  там  не  було,
Хто  зможе  найбільше  Творця  шанувати,
Хто  буде  найбільше  любити  Його!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013


Нагано

(Взимку  1998  року  в  японському
місті  Нагано  були  зимові  олімпійські  ігри...
Не  сприймайте  цей  вірш  як  щось
серйозне...)

Боже,як  мені  погано  -
Все  дратує,  все  не  так...
Чом  я  зараз  не  в  Нагано
Не  второпаю  ніяк.

З  радіо,телеекрану
Йде  нудотний  чад  реклам,
Тупорилі  серіали
Про  життя  повійних  дам.

Жінка  винесла  догану  
Сльози,крики,  сто  чортів...
І  послала  у  Нагано
До  японських  берегів:
"Щоб  ти  там  саке  напився,
Щоб  в  японку  там  влюбився!.."
І  т.д.  і  т.п.  -
Натуральне  ре-пе-те.

Це  ідея  -  я  в  Нагано!
Вмить  здолав  страшенну  даль
І  пішов  на  старт  з  наганом...
Зразу  видали  медаль!

І  з  руками,  і  з  ногами,
В  офіцерськім  картузі
Я  герой  на  все  Нагано
І  околиці  усі.

Сам  пан  Кучма  телеграму
З  грифом  "блискавка"  прислав
Що  я  аж  японську  маму
З  несподіванки  згадав...

Квіти,гроші,тири-пири,
Манна  каша  із  небес;
Мер  віддав  свою  квартиру,
Шеварнадзе  "мерседес".

Телерадіосигнали
Прошкварчали  вкруг  Землі
І  про  подвиг  мій  дізнались
І  в  Радянському-селі.

Дійсно,бачу  на  екрані
КСП  "Нове  життя"  -
"Більшовик"  був  донедавна,
А  тепер  нова  кутя...

Реставрований  свинарник,
Церква,  клуб,ставок,хатки
І  тверезі,  гарно  вбрані
Земляки  "більшовики".

Так  чудово  виглядали
І  щасливі,  як  в  раю.
Ніби  пенсії  всім  дали
І  дворічну  зарплатню...

Ніби  газ  в  село  пригнали
Доки  я  тут  бив  рекорд,
Чи  нарешті  відшукали  
Еліксир  від  всіх  хвороб.

В  центрі  з  квітами  стояла
Рідна  жінка  -  отаке,
Ніби  й  не  вона  послала,
Щоб  напився  я  сакЕ...

Ну,та  годі  про  це  знову.
Земляки,я  вас  люблю
Й  ради  вашого  здоров'я
Всі  рекорди  переб'ю!

     Та  музика  недовго  грала,
     Недовго  фраєр  танцював...
     Розплющив  очі  -  все  пропало  -
     Здається  трохи  задрімав.

Малий  Гончар  мене  негайно,
Немов  коняку  осідлав  -
Йому  ,бач,  хочеться  в  Нагано
Допоки  сніг  там  не  розтав:
"Ура,ура  -  я  чемпіон,
Я  переміг  ,  я  біатлон!"

"Годі  вже  тобі,бандито,
Відпусти!-кажу  сердито,
Меру  треба  подзвонити  -
Може,  справді,збувся  сон...
Злазь,  я  також  чемпіон!

                 лютий  1998р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013


Новий рік

Ніхто  не  знає  де  й  коли
Його  фінал...
Коротке  літо  у  бджоли
На  жаль,  на  жаль.

Дме  вітер  снігом  із  полів,
Чи  то  з  небес,
Шипить  шампанське  на  столі,
Гримить  оркестр.

Святкують  Новий  рік  хто  зміг
Діждатись    свят,
Хто  зміг  іще  один  поріг
Пройти  без  втрат.

Петарди,  келихи  вина,
А  десь  сльоза...
Штовхає  чорного  коня
Смішна  коза.

Не  знати  краще  де  й  коли  
Отой  фінал.
Нехай  вгинаються  столи,
Хай  буде  бал!

                   01.01.03.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013


Каждый день пишу письма тебе…

Каждый  день  пишу  письма  тебе:
О  погоде,  о  жизни,  судьбе,
Философские  глыбы  ворочаю...
И  в  прошедшем  своём,  
Как  в  кристале  большом,
Вижу  глупостей  связи  порочные.

И  встают  предо  мною  ошибки  -
Палачей  моих  злой  эскадрон.
И  вся  ночь,как  допрос,  ночь,  как  пытка,
И  заклинил  в  затворе  патрон...

Только  утром,  совсем  обессилев,
Избавляюсь  как  будто  от  мук,
Очумелый,больной,некрасивый,
Как  из  логова  хмурый  бирюк,
Выползаю  на  свет,проклинаю
Неприятностей  диких  орду
И  неистово  в  грудь  ударяя,
Сам  себя  я  молю,заклинаю:
"Будь  хорошим,другим!.."-  как  в  бреду.

Каждый  день  пишу  письма  тебе
О  серъезном  и  о  ерунде...
Разобраться  пытаюсь  во  всем,
Докопаться  до  тайны  времен.

Вот  чертеж  -  из  минувшего  линия  -
Нервная  вся,  красносиняя.
Интересно  куда  заведет,
Куда  прыгнет  еще,повернет
И  будет  ли  длинною  линия?

Каждый  день  пишу  письма  тебе
Без  бумаги,пера  и  чернил...
Так  удобнее  -  можно  везде,
Даже  обе  руки  раздробив,
Их  писать  бесконечно,изысканно...
Но  увы  -  к  сожалению  -  мысленно.

Нет,  не  трус  я  -  бывал  в  рукопашной...
Но  вот  странность  такая  одна  -
Положу  лист  бумаги  и...страшно  -
Пугает  его  белизна.

Если  все  же,  себя  пересиля,
Я  и  выведу  строчку  затем,
То,смеясь  ядовито  над  стилем,
Над  убогостью  мыслей  и  тем
Мое  Я,  между  прочим,второе,
Как  всегда,бросив  тень  на  плетень,
Заставляет,сначала,другое...

Так  что  ты  уж  меня  извини.
Если  встретимся  -  не  прогони,
Просто  выслушай  письма  мои.
В  них  тепло  есть,есть  нежности  всплески...
Это  все-таки  не  эсемески...

Снова  в  осень  ворвался  циклон,
Обрывает  последние  листья.
Если  ветер  с  дождем  за  окном  -  
Хорошо  сочиняются  письма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451453
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2013


Как жизнь, однако, потрепала…

Как  жизнь,  однако,  потрепала,
Укоротив  "веселый  нрав".
Уж  прежней  удали  не  стало.
Теперь  с  опущеным    забралом,
Беспечность  прежнюю  поправ,
Все  чаще  к  людям  выхожу  -
В  железной  маске  допотопной.
В  толпе  снующей,расторопной
Родную  душу  все  ищу.

Мелькнет  на  миг  лицо  без  грима  -
Забрало  я  поднять  готов...
Но  все  напрасно...мимо,мимо...
И,как  в  витрине  магазина  -
Мелькание  чужих  голов.
Но  как-то,  выбившись  из  сил,
В  каком-то  приступе  отчаянья
Открылся  я  тебе  нечаянно...
В  ответ  презренье  получил.

Обидой  резкою  пронзенный,
Как  перед  боем,в  тот  же  час,
Я,  будто  раненый  со  стоном,
Железо  сдвинул  вниз  со  звоном,
Оставив  прорези  для  глаз.
О,как  ты  вся  переменилась...
Но  в  стиле  старых  мелодрам
Я  процедил,хоть  сердце  билось:
"Прощайте,  миль  пардон,мадам!"

И,будто  кем  приговоренный,
Смотрю  сквозь  прорези  во  тьму.
Нет,не  восторженно  влюбленный,
Скорее,словно  прокаженный...
Мне  роль  такая  ни  к  чему!
Зачем  мне  этот  маскарад,
Чего  терять-то  мне  ей-богу?
Возьму  гармонь  и  с  ней  в  дорогу,
На  площадь,словно  на  парад!

И  пусть  шарахнуться  зеваки,
На  миг  хоть  мимику  сменя,
И  взлают  сонные  собаки,
Не  зная  к  свадьбе  или  к  драке
Зовет  гармония  моя.
Забрало  брошу  им,как  кость...
Эй,  выходи  ,народ,  не  бойсь!

И  снова  стану  сам  собой
И  душу  родственную,  может,
Скорее  отыскать  поможет
Трехрядки  голос  разливной...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449793
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2013


Пой, соловей

Песню  твою  я  в  душе  сберегу.
Пой,  соловей.
Думать  о  чем-то  другом  не  могу  -
Только  о  ней.

Много  звезд  в  небе  -  Луна  же  одна.
Пой,соловей.
Чашу  одну  я  хотел  бы  до  дна
Пить  только  с  ней.

Ждет  ли  нас  счастье  -  нам  знать  не  дано.
Пой,  соловей.
Но  по  дороге  земной  всеравно-
Только  бы  с  ней.

Сладкие  муки,мечты  о  свиданьи...
Пой  соловей.
Сердце  тревожно  замрет  в  ожиданьи,
В  грусти  о  ней.

Вот  промелькнуло  там  белое  платье...
В  душном  цветении  встретились  с  ней...
Что  же  ты  смолк?
Пожелал  бы  нам  счастья!
Ах,соловей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449787
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2013


Я радий…

Я  радий,  як  радіє  місяць,
Що  вийшов,врешті,  із-за  хмари.
Я  радий,  як  радіє  лебідь,
Що  не  один  летить,а  в  парі.

Я  був,  немов  сліпий  і  спраглий,
Сумний,знервований  без  тебе.
Тепер  радію,  що  зустрілись
Ми  на  землі  ще,а  не  в  небі...

Тепер  радію  і  дивуюсь  -
Як  жив  без  тебе  я  на  світі.
І  що  ,напевно,  не  даремно
Звела  нас  доля  того  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013


Мы, право, странные с тобою…

Мы,  право,  странные  с  тобою.
В  нас  что-то  родственное  есть,
Но  это  "что-то"  -  за  стеною...
И  я  не  смог  еще  прочесть.

Чтоб  скука  в  души  не  закралась
Хотел  бы  я,любовь  храня,
Чтоб  ты  немножко  оставалась
Всегда  загадкой  для  меня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449574
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2013


Все-таки Вас я любила…

Осень  опять  наступила,
Падая  листья  кружат...
Все-таки  Вас  я  любила  
В  тот  золотой  листопад.

В  медленном  вальсе  кружились,
Листьев  шуршали  шелка.
Словно  мне  это  приснилось  -
Ваши  слова  и  рука...

Я  Вас,  конечно  б,  забыла  -
Мало  ль  на  свете  ребят...
Если  б  я  Вас  не  любила
В  тот  золотой  листопад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449370
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2013


Ода пешеходам

В  пыли  дорожной  воробьи
Принимают  ванну.
Отдам  в  утиль  я  "Жигули"
И,как  и  предки  все  мои,
Вновь  пешеходом  стану.

Успел  устать  от  скоростей,
Постов  ГАИ  и  стрессов  -
Ходить  тропинками  степей
Намного  интересней.

Земля  прогрелась  -  босиком
Шагай  себе  беспечно
По  травам  с  утренней  росой
И  по  горячей  полевой
Дороге  бесконечной.

Кивнеш  прохожему  в  пути,
С  улыбкой  скажешь:"Здравствуй!"
В  кювет  глубокий  не  влетишь
На  скорости  опасной.

Трястись  не  нужно  за  рулем  -
Сжигать  бензин  и  нервы.
Куда  спешить?  -  Ведь  все  придем...
А  там  не  будешь  первым...

Мораль  сей  басни  такова:
Чтоб  дольше  были  целы  кости  -
Отдай  в  милицию  "Права",
Ходи  пешком  в  кино  и  в  гости!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449366
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 16.09.2013