Roman_Kozak

Сторінки (1/13):  « 1»

Почуття провини

Мені  подобається  ,  що  було  зі  мною
Я  ні  на  мить  про  все  це  не  жалів...
Но  я  не  знав  ,  що  також  є  незгоди  
які  приносили  для  когось  біль.

І  я  не  раз  приносив  комусь  біль  
і  час  не  вернеш  ,  як  би  не  хотів  
сьогодні  ти  живеш  для  когось  
а  завтра  біль  дають  тобі  .

Образити  людину,  дуже  просто  
а  повернути  ,  то  потрібний  час
Не  завжди  люди  роблять  щось  хороше  
Життя  не  вистачить  щоб  повернути  Вас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2017


Ностальгія

Я  у  житті  ,  ще  стільки  не  брехав
Коли  тобі  сказав  ,  що  зрозумів
Це  було  боляче,  неначе  ножем  в  серце  получив
Але  нажаль  ,  я  цього  заслужив.
Забув  усе  хороше  ,  що  було  у  мене
Забув  хороші  миті  у  житті  
Забув  і  почуття  усі  ,  що  були  в  мене  
Серце  болить  ,  душа  гниє  моя
Незнаю  як  я  буду  жити  знову
У  мене  в  серці  пустота
І  хепі-енду  в  нас  уже  не  буде  
Це  кінець  !,  і  неповернеш  час  назад.
Сказав  тобі  ,  що  люблю  я  тебе
ти  промовчала.
Лиш  усмішка  засяяла  твоя
я  це  запізно  зрозумів.
У  тебе  інший  ти  його  кохаєш,  
а  в  мене  серце  як  боліло  ,  так  й  болить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016


Верхона Рада

Як  кажуть  люди  ,  погано  стало  жити  
із  кожним  днем  життя  дає  урок.
Слабких  зжерають  одним  махом  багачі,  
чужих  смертей  не  винних  їм  не  шкода  ,  
бо  совість  їхня  в  кошельках  лихих.
Як  кажуть  нам  батьки  ,  нам  буде  краще  жити  
де  краще  розкажіть?  тут  всюди  .....  ,  нечисть  тут  одна!
А  ви  не  думали  ,  що  в  них  також  є  діти  
які  прийдуть  і  буде  та  сама  ху...
Тут  можна  ще  багато  говорити  ,
щоб  не  прийшов  кінець  і  не  настав  хаос  (
Для  деяких  це  вже  кінець  ,  але  здаватись  рано.
Потрібний  лідер  як  Бандера  у  воєний  час.
Тоді  здолаєм  путіна  урода  ,  і  раду  ту  нечисту  заодно  
і  після  цього  прийде  мир  і  злагода  у  нас  .
А  хто  на  неньку  скаже  криве  слово  -  той  буде  піженний  і  їстиме  лайно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654048
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.03.2016


Кінцева зупинка.

В    цьому  житті  я  бачив  все
Не  бачив  я  лиш  смерті  
Я  бачив  твої  красиві  очі  і  чарівні  уста,  
Не  можу  я  забути  ,  лиш  твою  усмішку  .
Це  як  у  люту  зиму,  сонечко  засвітить.
Я  бачив  море,  річку,  ліс  ,  не  можу  я  забути  ,  лиш  оці  Карпати.
Ти  була  там  найщасливіша  ,  як  та  ромашка  ,  шо  щойно  розцвіла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016


Небеса

Минають  дні  ,  минають  ночі
Минає  все  наше  життя  
Життя  пройде  ,  заплющив  очі
Життя  пройшло  ,  прийшов  кінець
І  пташки  вже  не  заспівають  
І  небо  згасне,  сонце  ,  зорі  
Так  ти  проснися  мирний  воїн    
І  проживи  життя  людське
Врятуй  чиєсь  життя  не  винне  
Твори  добро  ,  щоб  пам*ятали
Щоб  милим  свовом  всі  згадали
Щоб  жити  міг  на  небесах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016


Приунилий


Минає  час,  а  вчинки  їх  незмінеш
подумай  раз,  щоб  потім  не  жалів
ти  думаєш,  що  все  мине
але  нажаль,  це  лиш  кінець?!..
хтось  скаже  я  дурний?
а  Ви  що  ідеальні?
живем  ми  лиш  раз!..  
сьогодні  приунив(
а  завтра  серце  тає)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014


Друга половинка…

Скажіть  мені  люди,  що  це?
Людину  всім  серцем  кохати  
Я  ж  не  любив,  звідки  мені  знати...
Любов  в  світі  є?  Не  знаю,  не  знаю...
Надія  хоч  є?  Чи  не  має.  
Пробачте  мене!  Я  не  знаю...  
Мене  ж  ніхто  не  кохає  
А  сум  рано,  чи  пізно  пройде...
Ми  не  знаємо,  що  буде  завтра
Ми  не  знаємо,  що  буде  з  вами  
То  чого  ви  люди  чекаєте?
Кохайте  і  будьте  коханими!..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2014


Незвичайна історія

           Майже  20%  населення  світу,  мають  шкідливу  звичку  куріння.  Що  річно  у  світі  помирає  5.4  млн.  осіб  Люди  не  задумуються  навіщо  вони  курять,  вдихаючи  тютюновий  дим,  думають  розслабляться  і  стане  легше,  а  насправді  людина  помаленьку  себе  вбиває.
           І  ця  історія  починається  саме  з  цього.  Це  історія  одного  юнака  на  ім'я  Кларк.Кларк  сам  з  роду  з  США  із  міста  Чикаго,  будучи  маленькою  дитиною,  доля  склалась  так,  що  від  нього  відмовились  батьки.Кларка  залишили  біля  сиротинця  у  маленькому  кошику,  на  шиї  у  нього  був  ланцюжок  з  фотографією  батьків  і  його  ініціалами  Clark  Mitchell  ,  і  датою  народження.  Всиновивши  Кларка,  доля  підкидувала  багато  труднощів,  і  батьки  були  змушені  переїхати.  Кларка  не  забувала  одна  думка  знайти  своїх  біологічних  батьків,  пообіцявши  собі  колись  знайти  їх.
           Коли  нікого  не  було  у  дома,  він  до  пізньої  ночі  дивився  телевізор,  і  думав  хто  були  його  батьки.  Кларк  сумував,  картаю-чи  себе  за  свою  долю.Захотівши  курити,  вийшовши  на  балкон  дістав  цигарку  і  закурив,  дивлячись  на  місяць  та  зорі,  з  надією  отримати  якись  знак.  І  в  цей  момент  почув  дивні  крики,  подивився  у  вікно  побачив,  щось  дивовижне,  це  було  настільки  прекрасно  немов  він  побачив  ангела  і  потрапив  у  рай.
           Але  це  були  лише  його  мрії,  а  там  за  вікном  стояла  прекрасна  дівчина  і  юнак  його  років.  Вдихнувши  дим  сигарети  Кларк  подивився  на  дівчину  і  у  нього  перехопило  дихання,  і  він  закашляв.  Дівчина  повернулась  і  подивилась  на  нього  усміхаючись,  а  юнак  дальше  продовжував  ображати  її.  Кларк  був  безумовно  вражений,  як  можна  кричати  на  таку  красиву,  прекрасну  дівчину,  викуривши  сигарету,  юнака  уже  не  було,  а  дівчина  лежала  на  асфальті  і  плакала...І  у  Кларка  щось  у  середині  перемкнулось,  і  серце  почалось  битись  швидше,  він  швидко  вдягнувся  і  вибіг  на  двір.  
           Вийшовши  на  вулицю  з  далека  дивився  на  неї,  і  не  знав  що  з  ним  діється,  і  думав  хто  міг  скривдити  таку  крихітку,  думаючи  про  це  і  не  за  мітив  як  скоро  при-близився  до  неї.  Коли  Кларк  підійшов  у  нього  перехопило  дихання,  він  взяв  дівчину  на  руки  і  побачив,  що  у  неї  побите  коліно  і  сказав:  "Усе  буде  добре"-дивлячись  дівчині  прямо  в  очі.  Кларк  запропонував  допомогу,  але  дівчина  сказала:"  Дякую!  Я  вже  якось  сама..."  І  Кларк  побачив,  що  вона  заснула  на  його  руках,  і  не  задумуючись  поніс  її  до  себе  додому,  не  знаючи  навіть  її  імені.
           Прийшовши  додому  Кларк  поклав  її  на  ліжко  і  почав  роздягати  ,  щоби  обробити  рану,  коли  обробляв  рану  дівчина  прокинулася  від  болі  і  почала  кричати  і  бити  Кларка.  Кларк  засміявся  і  сказав:  "Не  хвилюйся".  Дівчина  подивилася  на  нього  тримаючи  його  за  руку  і  сказала:"Для  чого  ти  це  робиш"?  "Що  ти  від  мене  хочеш?  "  Кларк  подивився  на  неї,  підійшовши  поцілував  і  тихенько  сказав:"Нічого  просто  скажи  своє  ім'я"  
         -Мене  звати  Соломія  -  сказала  дівчина.  
         -Дуже  приємно!  Мене  звати  Кларк.  Соломія  подивилася  на  нього  і  не  відпускаючи  руку  засміялася  і  сказала:"Таке  смішне  ім'я  Кларк,  чому  саме  це  ім'я  тобі  дали?".
           Кларк  засмучено  подивився  на  неї  і  сказав:  "Я  не  знаю  чому  саме  Кларк,  коли  я  був  маленький  я  жив  у  США,  і  мене  покинули  батьки,  мене  виховували  у  сирітському  будинку,  поки  мене  не  всиновили,  і  ми  з  новою  сім'єю  переїхали  до  України,  а  саме  до  Львова".
           Соломія  обняла  його  і  сказала:"  Вибач  мене..."
           Кларку  було  дуже  приємно,  бо  його  ніхто  ніколи  не  обнімав  крім  батьків,  з  нього  завжди  всі  знущалися  і  не  хотіли  бавитись,  коли  він  був  маленький.  Кларк  обернувся  дивлячись  Соломії  прямо  в  очі,  і  сказав:"Ти  ні  в  чому  не  вина"  Запропонувавши  їй  залишитись,  бо  вже  була  пізня  ніч.  Соломія  була  вражена  його  добротою,  будучи  дуже  виснаженою  сказала:"Так"  і  поцілувала  Кларка.
           Кларку  було  приємно,  і  він  пішов  на  балкон  курити,  коли  повернувся  Соломія  вже  спала,  він  підійшов  до  неї  поцілував  в  щічку  і  накрив  покривалом..,
         Наступного  дня  коли  юнак  прокинувся  ,  дівчини  уже  не  було  ...Кларк  зайшов  у  кімнату  де  спала  Соломія,  ліжко  було  застелене  ,  лише  запах  парфумів  залишився  у  кімнаті  ,  сум  охопив  юнака.
Зайшовши  на  кухню  на  столі  стояв  сніданок  (яєшня  і  стакан  апельсинового  соку  )  ,  поснідавши  Кларк  побачив  на  холодильнику  записку  прикріплену  магнітом  у  записці  дівчина  подякувала  ,  і  написала  ,  щоб  Кларк  не  шукав  її  ...
Кларка  це  дуже  вразило  ,  і  він  незнав  що  робити  ,  в  цей  момент,  він  зрозумів  ,  що  закохався,  і  думка  не  залишала  його,  де  ж  тепер  її  шукати  ,  я  ж  її  навідь  незнаю.
             Кларк  сидів  у  дворі  на  лавочці  і  курив  цигарку  за  цигаркою  і  думав  що  він  має  робити  дальше...
                 Глава  №2  
           Кларк  звичайний  юнак  ,  який  має  мало  радостей  в  житті  ,  в  школу  він  так  і  незакінчив,  важжав  що  йому  нема  що  там  робити  .  Вчився  не  погано  думав  ,  що  навчатися  безглуздо  .  Юнак  любив  малювати  ,  мріяв  стати  художником  .В  його  юному  віці  мав  власну  колекцію  картин  ,  вчителі  були  вражені  ,  і  не  могли  повірити,  як  можна  так  малювати  ,  називали  його  другим  Мікеланджело.
У  Львові  проводилась  виставка  художників-  аматорів  ,  Кларк  виставив  свої  найкращі  картини  і  ця  виставка  мала  великий  успіх,  його  замітили  і  запросили  в  Париж  на  масштабну  виставку  відомих  митців  .  Він  був  дуже  щасливий  емоції  просто  переповнювали  Кларка  і  він  погодився  ,  бо  це  була  його  мрія  і  шанс  стати  відомим  і  знайти  Соломію,  і  одночас  переживав,  щоб  не  підвести  .
Кларк  поставився  до  цього  дуже  серйозно  ,  він  був  виснаженний  ,  заклопотаний  ,  не  спав  ночами  думав  лише  про  неї  виводив  пензлем  кожен  краєчок  і  одночас  згадував  її  ,  неначе  вона  зараз  стоїть  перед  ним.
Малюючи  картини  незамітив  як  пройшов  час  і  він  з  нетерпінням  поїде  за  своєю  мрією  .  Дивлячись  на  свої  карини  бачив  великий  успіх  і  одночас  сумував  ,  що  покидає  країну  яка  стала  для  нього  рідною  .  Квитки  були  уже  куплені  ,  вороття  назад  немає  ,  є  лише  мета  (  мрія  )  у  краще  життя.  Кларк  розумів  ,  що  це  крок  в  один  кінець  (пан  або  пропав)  ,  і  грошей  повернуись  назад  немає.  Сівши  в  літак  ,  думав  лише  про  хороше  ,  що  стане  знаменитим  і  знайде  своє  кохання  .
Прилетівши  в  Париж  ,  навідь  не  підозрював  ,  що  доля  з  ним  так  пожартує  ,  до  нього  зателефонували  з  Чікаго  і  сповістили  дуже  жахливу  новину  :  "  Шановний  Кларк  ваші  мама  і  тато  загинули  в  автокатастрофі  ,  приїздіть  будь-ласка  ,  вам  ваші  баьки  залишили  спадок".
Кларк  був  у  відчаї  ,  незнав  шо  робити  ,  сам  собі  думав  ,  чому  ,  це  сталося  саме  зімною,  я  би  нікому  такого  не  побажав...
Взявши  таксі  доїхав  до  містя  призентації  і  виставив  свої  картини  і  чекав  світову  еліту

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494951
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 25.04.2014


Ми не знаємо, що робимо…

                                       Ми  не  знаємо,  що  робимо...
Просто  пливемо  по  течії,  і  не  думаємо,  що  нас  чекає.  Одну  мить  нам  дуже  добре,  але  це  скоро  закінчується.  І    ми  думаємо,  Ні!  ми  задумаємось,  що  буде  далі,  а  ніщо  і  не  буде...
             Всі  думають,  правильно  живуть  життя,  а  насправді  не  знають,  що  хочуть  отримати  від  нього.  Одні  живуть  роблять  помилки,  і  не  задумуються  над  цим,  як  виправити  їх,  як  змінити  їх,  як  змінитися  самому,  думають,  що  проблема  не  в  них  самих,  і  що  усе  зміниться  і  буде  хепі-енд,  а  насправді  цього  не  усвідомлюють  і  жаліють  усе  життя!..Виходить,  що  життя  проходить  даремно,  задумайтесь  люди  ?  Для  чого  ми  живемо  в  цьому  житті,  в  єдиному  житті  !..
           Люди  думають  посадять  дерево,  побудують  будинок,  народять  дітей  і  все  буде  добре,  а  самі  нічого  для  цього  не  роблять...(  Просто  мріють,  а  що  би  ці  мрії  збулися  потрібно  ,щось  робити,  а  не  просто  мріяти,  цього  замало,  поставте  собі  ціль,  мету,  план  розвитку  на  все  своє  життя,  якщо  ви  думаєте,  що  все  прийде  так  просто,  то  ви  дуже  сильно  помиляєтесь,  світ  занадто  жорстокий...Задумайтесь?  ,  що  ви  зробили  в  цьому  житті  для  себе  і  для  когось!  Доля  у  кожного  написана  по-своєму  (у  кожного  своя  доля),  живіть  своїм  життя,  а  не  дивіться  як  хтось  живе,  майте  свою  точку  зору,  власну  думку.
         Задумайтесь?  І  почніть  життя  заново,  подумайте,  що  ви  залишите  після  своєї  смерті,  чи  хто  згадає  про  вас,  і  чи  ви  не  прожили  життя  дарма...  
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494163
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.04.2014


Любові немає? це лиш почуття…

Ніч  тиша...спокій  і  лиш  якась  мить  відділяє  їх  від  поцілунку,  їхні  серця  розриває  кохання  і  стають  кимось  більшим,  більшим  ніж  вогонь,  що  горить  глибоко  в  душі,  вони  стали  одним  цілим,  які  поклялись  любити  один  одного  усім  серцем...
Сидячи  на  дереві,  там  де  вони  у  перше  зустрілися  дивляться  один  на  одного  і  згадують  коли,  вони  закохано  сиділи  на  березі  озера  і  чекали  коли  зійде  сонце.Це  було  для  них  найромантичніший  день  у  їхньому  житті...
Любов  -  це  почуття  за  яке  готовий  віддати  своє  нікчемне  життя.Одну  мить  ти  любиш,  думаєш,  що  ви  створені  один  дяля  одного,  а  тобі  розбивають  серце...І  ти  думаєш,  що  я  зробив  такого  поганого,  чому  це  сталось  саме  зімною,  навіщо  я  впустив  її  в  своє  серце...
Ти  думаєш  чому,  я  відпустив  Тебе?  тому,  що  я  хотів  щоби  ти  прожила  своє  життя  як  найкраще,  навіть  якщо  я  любив  тебе  більше  чим  своє  життя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450751
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.09.2013


Любов з серця 2

Дивлюся  на  зорі  і  бачу  ті  дні    
Коли  ми  з  тобою  гуляли  вночі
Коли  ми  дивились  на  місяць  яскравий    
Коли  ми  у  перше  поцілувались

Коли  ми  сиділи    на    березі  моря    
Коли  ми  не  знали,  яка  наша  доля    
Коли  гарні  пташки  у  небі  співали    
Коли  ми  навіки  любити  поклялись!

Коли  в  моїх  снах  ти  приходиш  до  мене    
Немов  білий  ангел,  що  сходить  із  неба    
Життя  за  тебе    мало    віддати    
Я  буду  тебе  всім  серцем  кохати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012


"Любов з серця…"

Я  полюбив  тебе  
Як  в  перший  раз  побачив  
Хіба  це  так  погано
Хіба  ти  не  пробачиш
                 
Навіщо  тоді  жити  
Якщо  нема  кохання
Піду  я  з  цього  світу  
І  стане  все  нормально

Давай  забудем  миті  
Коли  ми  були  разом  
Коли  ловили  щастя  
Обидвома  руками

Любов  закрило  душу  
Життя  неначе  згасло
Любов  -  то  моя  слабкість  
Бо  я  тебе  кохаю!
Пробач  мене  кохана  
Що  я  тебе  незнаю...́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2012


"Україна"

Україна,  моя,  Україна
Ти  єдина  у  мене  країна  
Ти  одна  єдина  
Я  люблю  тебе  Україно

Чому  ти  така  велика  
Чому  не  така  як  небо  
Бо  я  твоя  Батьківщина  
І  звуть  мене  Україна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379326
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.11.2012