| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Ллє безпорадно по тілу,
Б'є безпощадно в вікно.
Як ще душа не зомліла?
Сипеться день, наче скло.
Дощ без упину періщить,
Ріками в прірву тече.
Вітер поривами свище.
Як же у серці пече!
Як розриває до болю
Горе у світі...щемить...
Чи нарікати на долю?
Боже, як серце тремтить!
Ріками вниз і дощами
Хай омиваються дні.
Всі, хто живі, будьте з нами
З нами, на рідній землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Торкаюсь тебе ніжно,
Торкаюсь тебе тепло...
Між нами любов - вічність,
І час зупинився, правда?
Тепло зігріває тіло,
Наповнює серця струни.
Тепер не один ти, чуєш?
Тепер ми разом, знаєш?
Чуттєво тебе цілую,
Тебе відчуваю... доторк...
Без тебе я не існую...
Без тебе в душі морок.
Торкаюсь очима ніжно...
Торкаюсь вустами тепло...
Хай гріє твою душу
Цей доторк глибокий, ясний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Коли твоя рука в моїй долоні,
В мені перевертається весь світ.
Ти знаєш, так втомилася від болю...
Зігрій мене, бо серце, як граніт.
Ти розтопи в мені вогонь бажання...
Пориви вітру у душі моїй відкрий.
Не знала я до тебе, що кохання -
То губ солодких пристрасний порив.
Кохай мене, як сонце любить небо,
Кохай мене щомиті, навесні...
Кохай мене, бо як же я без тебе?
Хай солов'ї співають нам пісні.
В своїх обіймах ти тримай міцніше,
Хвилини ці з тобою, наче рай.
Цілуй мене ніжніше і ніжніше...
Весь світ хай почекає нас, нехай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Ти перестав для мене існувати.
Чи думав ти, що я пробачу знов
Оцю ганебну звичку зневажати!?
І називати потім: "Це ж любов"!
Ні вибачень, ні розуміння, ні поваги!
Це ж треба, щоб отак згнила душа!
Щоб сльози й біль мій так...задля розваги!
Не зрозумів? Назажди я пішла.
Я витерла і сльози, і образи.
Я викинула спогади в смітник.
Ти більш не доведеш мене до сказу.
Бо ти назвжди, любий, з серця зник.
Не треба слів, байдужих і нещирих.
Цинізму більш не треба та зневаг.
В твоїх очах, жорстоких та зрадливих,
Вогонь для мене назавжди погас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Куди мені втекти від себе?
Чи є те місце на землі,
Де навіть спогади про тебе
Не будуть снитись уночі?
Щоб я забула день і час той,
Коли у розквіті років
Зустрілись ми,мій сокіл ясний,
На злобу спільних наших днів.
Куди мені тікати, Боже,
Від цього марення подій?
Кохання? Було? Може, може...
Я замерзала, ти не грів.
Немає відповіді в мене,
Немає сили, щоб іти.
Ти в егоїзмі, сам за себе.
Вже мір не знаєш. Йди, іди
Далеко так, щоб навіть вітер
Твій подих не доносив. Час
Хай витравить до скону віку
Всі наші спогади про нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Якщо помирати, то тільки у себе, удома.
Якщо помирати, то тільки на рідній вкраїнській землі.
Життя швидкоплинне...гірке і водночас чудове.
Летять, кричучи, десь за обрій мої журавлі.
Якщо доживати, то там, де родилося серце.
Якщо помолитись, то серед вкраїнських церков.
Моя Україно, розхристана, втомлена, б ється.
Моя Україно, моя незрадлива любов.
Якщо говорити, то те, чим наповнене серце.
Якщо помовчати, то там, де без галасу, сліз
Настільки зболіло, що все посередині рветься
Від болю і туги, від горя, що ворог приніс.
Якщо цілувати, то тих, кого справді кохаєш.
Якщо обіймати, то рідних і теплих людей.
А можна і тих, кого навіть ти зовсім не знаєш,
Хто вже від безсилля згорає у смутку безсонних ночей.
Якщо проживати, то так, щоби сорому мало,
У вічність коли доведеться тобі вируша...
І щоб солов ї навесні тобі пісню співали,
Коли знайде спокій твоя неспокійна душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Я все в собі перекричала...
Сховала з скринею на дно.
Тепер так тихо...замовчали
Останні відчаї...Крізь скло
Дивилось небо однотонне.
Сірів змокрілий тротуар.
На лавці - листя непритомне.
Ще не засвічений ліхтар
Білів крізь сутінки осінні.
Тихенько дощик накрапав.
Слова затихли в онімінні,
В байдужості чужих вистав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Вже плаче ніч, осіння ніч холодна.
Періщить дощ нестерпно у вікно.
І виє вітер так, як вовк голодний.
Не зігріває випите вино.
Така самотність, що не має краю,
Межі немає в сутінках душі.
Як жити далі? Дихати? Не знаю.
Куди не глянь - обличчя всі чужі.
До болю жаль життя, що вже позаду,
Що все хороше вигоріло вкрай.
Та де знайти для серця ту розраду,
Що зігріває душу? Не зітхай,
Не вий, душа, під холод цей осінній.
Нехай ця осінь видощить в тобі
Життєву тугу, розпач, потрясіння.
Розмиє біль, зароджений в журбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Моя країна плаче, плаче, плаче...
В пекельному вогні горить земля!
І сотні матерів сьогодні плачуть...
Сучасний світ і слово це "ВІЙНА!"
Народжуються діти в підземеллі,
Винищуються люди та міста.
Країна опинилась в лютім пеклі,
І розпинають рідну, як Христа!
Щоб брат на брата!
Звірі, а не люди.
Залита горем матінка-земля.
Та Україна наша є, була і буде!
До волі шлях свій кров'ю вистеля..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Мамо, у нас війна.
Бачиш, зруйновані хАти.
Суне зі сходу орда
Наших людей убивати.
Мамо, за що і чому
Вулиці вкриті хрестами?
Хлопці ідуть на війну,
Бомби літають над нами.
Як же у серці щемить
Кожна обірвана доля.
Наше життя - то лиш мить.
Скільки їх там, серед поля...
Син, чоловік, побратим...
Йдуть на війну і дівчата.
І серед свіжих могил
Сил вже не мають кричати
Ті, хто залишився тут,
Сам в озвірілому світі.
Сльози річками течуть.
Мамо, куди їх подіти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Задощила осінь, пожовтіла.
Поле десь ховається в туман.
Чи ж такої долі я хотіла?
Та життя - то вибір чи ...обман?
Небо плаче. Холодом проймає
Втомлена від вибухів земля.
Хто, скажіть, на світі цьому знає
День, коли закінчиться війна?
Дерево тремтить від сили вітру
Так, наче налякане дитя.
І в осінню позолочену палітру
Небо біль і смуток загорта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Замерзаю в холоді твоєму...
Від байдужості, що віє з небуття.
Мерзну, холодію і німію...
І немає цьому холоду кінця.
Кожен крик, то смерть в моєму серці.
Кожне слово ранить до ....безкрай.
І душа стиснулась тихо в жменьці.
Помирає тихо...Не чіпай!
Завиває вітер за віконцем,
Осінь задощила. В кольорах
Опадає листя. Тепле сонце
Залишилось в літніх вечорах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Час крізь долоні сочиться
І виліта у вікно.
Боже, скажи, та чому я
Все ще живу на землі?
Боже, зруйновані храми,
Братоубивча війна!
Створений світ весь не нами...
Плаче від болю земля.
Час пропливає,хвилини...
Чим ми наповнюєм дні?
Нам невідомі маршрути.
Світе, ти тонеш в крові!
Боже,врятуй від страждання!
Господи, поможи!
Час зараз - випробування!
Боже, врятуй, збережи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023