Олена Студникова

Мить-відчуженка

Снить  химеристими  примхами
В  люлі  о́бширу  космічного  
Мить,  що  ледве-ледве  дихає
У  проявлені  довічного.

Мить-відчуженка  у  просторі
Атмосферної  поетики
Полягла  чуттями  гострими
У  палке  єство  патетики.

Окая́нкою  безрідною
В  черговому  перевтіленні
Віковічність  змін  сповідує,
Провіщає  світу  зцілення.

Мить,  увінчана  блава́тами,
В  маківко́ву  сутність  вплетена,
Непоправними  снить  втратами
Між  падіннями  та  злетами.

Пахкотінням  у  конваліях
Напахтилася  доне́схочу
Та  й  поринула  в  реалії
Мить,  що  виникла  у  розпачу...

29.04.2024

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024

Тебе я ськатиму*

А  я  шукатиму  тебе  у  зво́рах,
Моя  безмежна  недоречносте,
Яка  виткі  створила  те́чії
Думок  прозорих...
І  я  глядітиму  тебе  щоночі,
Моя  барвиста  невиразносте,
У  бри́жі  зоряної  рясності
Встромивши  очі...
Я  чатуватиму  на  тебе  зранку,
Моя  безмовна  голосистосте,
У  свіжім  подиху  імлистості
Побі́ля  ґанку...

Тебе  я  ська́тиму  поміж  світами,
Моя  відносна  безумовносте,
Що  розчинилась  майже  повністю
На  перехресті  часовимірів
У  гирлі,  там  де  простір  вигорів
Попід  ногами...

28.04.2024

*СЬКА́ТИ
2.  кого,  що,  діал.  Шукати,  намагатися  знайти  кого-,  що-небудь.  
Приклади:
Зараз  губернатор  послав  жандармів  ськати  Тимоху,  а  Ївзі  звелів  тутечка  дожидати.  (Г.  Квітка-Основ'яненко)
Василеві  того  тілько  й  треба,  –  наївся,  напився  дома  і  пішов  товариства  ськати,  у  його  своє  товариство  було.  (Панас  Мирний)

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024

Сповідь дощу

Для  мене  дощ  –  неначе  сповідь,
Немов  причастя  в  горнім  храмі,
Коли  в  душі  моїй  ашрамі
Журби  надмірна  слізна  повінь
Змиває  фарби  упереджень
З  високовольтної  мережі
Чуттєвих  струн  в  тонкій  основі...

Для  мене  дощ  –  життєва  сповідь,
Яка  відновлює  свідомість,  
Дрібо́к  єства  бере  натомість  –  
Мізерну  плату  при  розмові  
Краплин  дощу,  які  шепочуть  
У  ритмі  мантр  слова  пророчі
Під  кроки  часу  поступові...

Для  мене  дощ  –  таємна  сповідь,
Яка  лунки́м  дзюрчанням  з  неба  
Навіє  спомини  про  тебе
Й  очей  твоїх  звабливий  по́від,
Моя  віршована  омано,
У  шма́ття  вишукане  вбрана,
Яке  гаптує  слізна  повінь...

Для  мене  дощ  –  неначе  сповідь...

21.04.2024

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024

Квітневий сніг

Квітневий  сніг  встеляє  путь  
В  садку  похилих  вишень.
Чи  люди  хоч  колись  збагнуть
Своє  призвання  вишнє?

Коли  нещадно  дме  борей,
Пручатись  мушу...  й  буду!
Мене  бентежить  світ  людей  –
У  ньому  повно  бруду.

Біленький  цвіт  на  землю  ліг  –
Стежа  либонь  під  снігом.
А  десь  і  справді  зимно  –  збіг?
Та  я  не  вірю  в  збіги.

17.04.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024

Маків цвіт

Же́вріє  у  серці  маків  цвіт  –  
Кров'яні́ють  пелюстки  шовкові.  
Напрямком  з  нади́ра  у  зеніт
Відлітають  голубки́  поштові.

В  точку  неповернення  несуть
Крапельки́  червоновидих  мріянь,
Роздумів  шарла́хову  ясу́
Про  довічне  поєднання  їнь-ян.  

Ма́ківка  видовжує  стебло,
Розгортає  пелюстки  мов  кри́ла
Й  в'яне  миттю...  ніби  й  не  було...
Тільки  се́рця  щемний  біль  з'ятри́ла...

04.04.2024  (четвер)

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024

Далебі

Окіл  квітучість  весняна́  –
Все  начебто  у  ритмі  звичнім,
Якби,  запе́вне,  не  війна
На  тлі  фактичнім.

Тож,  ніби  спалах  у  воді,
Вогнію  та  згасаю  раптом  –
Либо́нь  однаково  мені,
Де  буде  крапка.

Думки́  розбіглись  по  кутках.
Я  –  ті́нява  себе  самої.    
Замало  втіхи  у  думках  
Для  супокою.

Усе  минає  –  далебі́!
І  начебто  у  ритмі  звичнім
Життя  проходить  в  боротьбі
На  тлі  фізичнім.

02.04.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024

Віршую по фен-шую (жарт)

Я  віршую  по  фен-шую,
Бо  фен-шуй  –  це  сила!
А  ти,  мабуть,  так  жартуєш?  –
Кажеш:  "Некрасиво!"

Я  енергію  просто́ри
Втілюю  в  поеми.
Кажеш  ти,  що  з  ритмом  горе,  
З  розміром  проблеми.

Я  потоки  "ці"  у  змісті
Образно  малюю.
Кажеш,  що  не  в  тому  місці
Наголос  тулю  я.

У  рядки  вкладаю  душу  
Почерком  незримим.
Кажеш,  що  на  серці  скрушно,
Бо  невдалі  рими.  

То  ти,  мабуть,  так  жартуєш?  –
Кажеш:  "Некрасиво!"
Я  віршую  по  фен-шую,
Бо  фен-шуй  –  це  сила!

29.03.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024

Лава вулкана -2 // Стікаю лавою…

Стікаю  лавою
ув  океан  віршастості,
де  вправно  плаваю
без  акваланга  й  ластів  я.

В  роздолля  римами
полуменисто  дмухаю.
Чуття  нестримані
інтерпретую  плю́хами.

Стихій  експресія
в  афористичнім  ро́зкрилі
складає  версію
трансформування  в  просторі.

28.03.2024

Лава  вулкана  (відповідь  на  епіграму)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009676

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024

Лава вулкана (відповідь на епіграму)

Лава  так  лава...  най  буде!  ))

Ядро  душі  жагуче  –
пашить  металів  сплав.
Почав  клектати  гучно  
вулкан,  що  довго  спав.
Був  вкритий  шаром  криги,
але  прорвав  той  шар,
зірвав  з  душі  вериги
у  по́блиску  Стожар.

Пішла  назовні  лава
жари́сто-вогняна́.
Розпеченому  сплаву
дорога  висхідна́!
Второ́вую  незламно
поезії  етер,
тож  "Лавою  Вулкана"
йменуюсь  відтепер.

27.03.2024

Лава  вулкана  -2  //  Стікаю  лавою…
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009715

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024

Моква́…

Моква́...  накра́пує...  чи  накрапа́є...
Краплин  дещи́ця  
                                       пороши́ть  у  скло́,
Так,  ніби  дрі́бки  з  неба  водограєм  
Змивають  з  вікон  
                                       усіля́ке  зло́.

Буває,  і́нколи  слова  вражають,
Тож  вища  сила  
                                       стереже́  мене́  
Від  непотрібного  душі  врожаю.  
Усе  минає...  
                                       і  цей  бі́ль  мине́...

26.03.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024

Ніяк не збагну… (постіронія)

Хіба  то  благословіння?  То  швидше  небесна  кара.
Ніяк  не  збагну  на  гре́ця  мені  така  інфантильність...
Шляхи  покриваються  тінню,  бо  знов  насуває  хмара.
Гадаєш,  усе  минеться?  Не  варто  втрачати  пильність.

А  вітер  штовхає  в  спину  й  формує  думки́  бентежні.
Приречення  груди  тисне  –  до  рим  недоречна  схильність.
Можливо,  колись  покине  віршачку  лиха́  залежність?  –
Ніяк  не  збагну  на  біса  мені  оця  інфантильність...

22.03.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024

Весняне марення

Оксамитовий  подих...  замарені  очі...
Органза́  прохолоди  обличчя  лоскоче.
Фіолетова  ніжність  духмяних  муска́рі,
Бджілки  перше  обні́жжя*  –  у  мрійному  чарі.
Пелюстками  жонкі́лі  устелена  стежка.
У  окрилому  тілі  сутужності  рештка
Розчинилася  зовсім  від  марень  солодких.
У  цятковану  про́синь  здіймаються  нотки.
Шоколаду  гарячого  втішне  пахтіння...
Усьому́  на  додачу  –  душі  охмеління!

20.03.2024

*обні́жжя  (о́бніж)  -  квітковий  пилок,  який  бджоли  на  задніх  ніжках  переносять  у  вулик

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024

Конче потрібно

Ми  певно  не  знаємо  правди
закулісної.
Плекати  надію  чи  варто  
там,  де  плі́снява?

Реальність  покрита  серпанком
ілюзорності.
Труїзму*  квітник  біля  ґанку  
щез  у  по́рості.

Не  все,  що  блищить  –  злато/срібло,
хоч  і  до́рого...
Очистити  конче  потрібно
світ  від  мо́роху*.  

19.03.2024

*Труїзм (англ.  truism  від  true  -  правильний,  правдивий,  істинний)  -  загальновідома  істина
*мо́рох  (діал.)  -  пліснява

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024

Декада до повні

Ще  місяць  зростає  –
декада*  до  повні*.
Думки́  ніби  коні,
що  в  русі  назовні  
басу́ють*  зі  ста́єнь,

руша́ють  до  сте́пу,
що  вкривсь  мураво́ю*,
і  риссю  стрімкою
під  звуки  гобо́я*
несуться  у  небо

містком  променаду,
де  скибкою  місяць  
у  зорях,  що  ви́сять
десятками  тисяч...
До  повні  –  декада.

15.03.2024

*дека́да  -  проміжок  часу  в  десять  днів
*по́вня  -  те  саме,  що  повний  місяць  
*басува́ти  -  скакати,  бігти  галопом  (про  коней)
*мурава́  -  густа  молода  трава
*гобо́й  -  дерев'яний  духовий  музичний  інструмент,  за  висотою  звука  середній  між  флейтою  й  кларнетом

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024

Сон

Трав'янкувато-камуфляжний  крам  весни
мені  наснивсь...
Бруньки  смарагдові  та  пролісків  сапфір
уздовж  порфі́р*,
що  простяглися  небокраєм  від  загра́в...
Скрипаль  заграв...
На  тлі  небесному  з'явився  молодик*
і  раптом  зник...
Лишилась  я  в  полоні  чар  на  самоті
у  тому  сні...

10.03.2024

*порфі́ра  (заст.)  -  довга  широка  пурпурова  мантія  (гр.,  покривало)  у  вигляді  плаща,  що  спадає  до  землі
*молоди́к  -  те  саме,  що  молодий  місяць  

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024

Напередодні

Напередодні  уроди́н
У  вирі  клопотів  тижневих  
Душа  жадає  мрій  рожевих:
В  них  духмяні́є  розмарин
Й  оберігають  від  рутин
Потоки  ніжностей  життєвих,
Які  торкаються  сердець,
Що  майорять  весня́ним  цвітом,
Де  спів  пташиний  ллється  світом,
Так,  ніби  Всесвіту  творець
Пітьму  долає  унівець
І  буде  за́вжди  весно-літо.

29.02.2024

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024

Фіолет лікує тіло й душу…

Де  єство  втрачає  рівновагу,
Хворобливу  сутність  має  світ.
Тож  не  треба  бути  супермагом,
Щоб  зогнилий  виявити  плід.
А  думки  –  вони  такі  підступні  –
Кожна  точить  мозок  як  хробак.
І  слова  –  води  товчі́ння  в  ступі,
Бо  не  мають  щирості  озна́к.

Від  людей  дісталося  планеті  –  
Чи  то  Бог  для  того  світ  створив?
Краєвиди  в  ультрафіолеті
Поглинають  стиха  негатив.
Фіолет  лікує  тіло  й  душу  –
Океаном  витончених  сфер
Омиває  вистраждану  сушу,
Там,  де  час  на  довгу  мить  завмер.

Жах  повзе  мов  курява  землею.
Все  у  світі  ніби  набакир.
З  пантелику  збиті  пруть  стернею  –
Суперечний  в  них  орієнтир.
Ну  а  ти  вглядаєшся  у  простір...
У  глибінь  фіалкових  тонів...
І  здається:  все  навколо  –  просто!
І  не  треба  серцю  зайвих  слів...

28.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024

Подих солоного моря…

Подих  солоного  моря...
Барви  сяйливих  заграв...
Спогади  солодко  мо́рять
В  ку́пелі  ро́сяних  трав.

Спа́день  налився  як  персик.
Хмари  мов  збиті  вершки́.
Скелям  уткнулися  в  пе́рси
Пальцеподібні  стежки́.

Хвилі  торкаються  ніжок,
Бризками  пестячи  ніс.
Бавиться  па́вітер  ніжно
В  пишному  вороху  кіс.

В  сутінках  мли  поцілунок
Тане  немов  рафінад.  
Пам'яті  плетений  клунок
Має  удосталь  принад...

23.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024

Суцільних про́явів часи

Суцільних  про́явів  часи  розпочалися  й  набирають  певних  обертів.
Обличчя  справжнього  під  маскою  чеснот  не  приховати.
Людина  гідна  з  вулиць  бруду  не  несе  комусь  до  хати.
Важливо  вчасно  позбавлятися  від  зайвих  гілочок  на  кожнім  стовбурі,
Бо  вкрай  загущеною  кроною  не  варто  хизуватись.  

22.02.2024

––––––––––––
Ілюстрація:
авторське  фото  
––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024

Міжзоряна планета

Планета-мандрівник  –  міжзоряний  об'єкт  –
Немов  відлюдник,  чи  ізгой  кочує  в  о́бширі  космічному.
Планета-сирота  утворює  сюжет,
Що  відображує  значні  моменти  в  про́яві  ліричному.

Самітник  чи  вигнанець  зоряних  систем,
Що  зберігає  таїну  свого  походження  у  по́темку.
Дивакуватим  він,  можливо,  є  митцем,
Який  ховається  у  темряві  від  зоряного  дотику.

20.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024

Альфа й Омега* (білий вірш)

Дві  планети-скита́льниці,
Що  блукають  космічним  привіллям,  мандруючи,
Танцюватимуть  парою,  
Обертаючись  в  та́кт  одна  зо́кола  о́дної,
Доки  музика  за́палу
Емоційно  звучатиме  в  чуйному  про́сторі,
Розливаючись  хвилями,  –
Бо  усе  обумовлене  певною  мірою
У  всесвітньому  обсязі,
Починаючи  з  Альфи,  кінчалось  Омегою...

20.02.2024

*А́льфа  й  Оме́га (від  назв  першої  (Α,  α)  та  останньої  (Ω,  ω)  літер  грец.  Абетки)  —  вислів  на  означення  початку  та  кінця.

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024

Шавлі́єва надія

У  вбранні́  попилясто-крице́вім
Дощ  грайливо  висріблює  скло.
Антураж  догоджає  гравцеві,
Утворивши  стовпча́сте  гало́.

Накрапа́йчик*  мрійливо  лоскоче
Поцілунком  уявні  вуста,
Крізь  вікно  зазираючи  в  очі
Гаптува́нці*  нитками  срібла́.

А  в  прозористій  колбі  порожній
Степове  духовите  зело́*  –
Без  води  надихати  спроможне,
Бо  йменують  безсмертком  його.

Ще  бабуся  збирала  щорічно  
У  степу  на  зелені  свята  
Цю  шавлі́ю  –  таку  символічну  
В  українських  на  Трійцю  хатах.

Сухоцвіту  пучок  пригортаю,
Мов  надію  на  кращі  часи:
Переможну  квітучість  розма́ю
Та  у  душах  зростання  яси́*.

16.02.2024

*накрапа́йчик (епітет)  -  дощ
*гаптува́нка  -  вишивка  переважно  золотими  або  срібними  нитками
*зело́  (поет.)  -  зелень,  трав'яниста  рослинність
*яса́  (поет.)  -  світло,  сяйво  

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024

Спідчорна-сизе тло зотління…

Спідчорна-сизе  тло  зотління.  
Сріблясте  вкраплення  дощу.
А  я  про  наслідки  віщу́,
Де  ледве  дихає  сумління.

Інтуїтивно  відчуваю
Заряд  психічних  мислеформ,
У  рамках  витриманих  норм
Які  вести́муть  до  відча́ю.

Зондую  простір  променистий
Сакраментально-зрілих  сфер,
Мов  стяг  здіймаючи  етер
В  думках,  які  причинно  тиснуть.

Спідчорна-сизе  тло  зотління.  
Сріблясте  вкраплення  дощу.
А  я  про  наслідки  віщу́,
Де  ледве  дихає  сумління...

15.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024

Відведи від неба очі…

Відведи  від  неба  очі  –
не  дивись,
як  вірші  мої  пророчі
крають  вись...
А  постукає  у  шибку
добра  вість,
відчиняй  віконце  швидко  –
не  барись...

13.02.2024


Відведи  від  неба  очі  
та  поглянь  навколо,
де  прообрази  пророчі  
з  неба  пали  долу  
із  абстракцій  у  конкретність,
бо  зазнали  втілень.
У  контрасті  яви  –  єдність  
без  альтернативи.

Досхочу  вертіти  можеш,  
тільки  все  даремно,
бо  приречення  у  кожнім  
смітнику  окремо.
Все  до  того  йшло  роками  –
слідству  є́  причина.
У  театрі  світу  –  драма,
бо  модель  злочинна.

14.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024

Крізь віконні зіниці

Хмаровиння  цупке́  даленіє  й  маліє  в  очах,
Йде  за  обрій,  лишаючи  о́болок  сліду.
Крізь  віконні  зіниці,  які  у  доще́вих  сльозах,
Споглядаю  картину  злиденного  світу.

На  похмурому  тлі  під  вікном  витинається  пас  
Квітника,  що  від  сну  прокидається  наспіх,
Вибухаючи  першими  квітами,  збуджує  час,
Де  в  зопрілому  ли́стю  прищу́лився  га́спид.

А  ліворуч  оголений  сад  у  цнотливому  сні  –
Потребує  ретельної  впору  обрізки,  
Аби  знов  спалахнути  смарагдом  зела́  навесні,
Що  нам  трохи  розслабить  напружені  мізки.

Вже  долоні  стужи́лися  спо́вна  за  ґрунтом  пухким,
Тим,  що  живить  нам  внутрішню  кві́тчану  сутність.  
І  яким  би  теперішній  яв  не  здавався  лихим,
Всі  сентенції  в  ньому  напівабсолютні.  

12.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024

Самодостатня любов

Ти  мов  стеблина  у  його  руках
таких  міцних  по-чоловічому
й  водно́час  ніжних  ніби  дотик  бризу.
Він  бачить  Всесвіт  у  твоїх  очах,
в  яких  немає  місця  відчаю,
бо  ті  зоріють  сяйвом  парадизу.

Медовий  голос  шепоту  в  речах
буденність  прісну  підсолоджує
й  дає  наснагу  творчо  розквітати.
Такі  чуття  зростають  у  роках  –
Самодостатність  даром  Бо́жим  є,
тому  і  має  певні  результати.  

11.02.2024

📎  Самодостатня  людина  не  потребує  визнання  та  підтримки,  але  і  не  обов'язково  схильна  до  одинокості.  Здебільшого  до  усамітнення  схиляє  гординя,  а  не  самодостатність.  
Звісно,  у  стосунках  самодостатня  людина  більш  віддає,  ніж  бере.  Така  людина  є  підтримкою  для  інших,  бо  здібна  любити  по-справжньому.
Несамодостатня  людина  теж  має  почуття,  але  її  любов  споживацька.  Лише  там,  де  існує  взаємність,  не  виникає  потреби  щось  комусь  доводити.

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024

Тиха сповідь

Між  світами  несполучність...
Дощ  мрячить  –  лютневий  дощ  –
Відчувається  співзвучність
У  душі,  де  крає  щось...
Щось  таке,  про  що  не  варто,
Бо  воно  ж  таки  болить.  
Дощ  малює  з  крапель  янтру,
Сповідаючи  блакить
Недосяжного  безкраю
Полотна  небесних  сфер,
Де  щоранку  відгоряє
Рання  зірка  Люцифер...

Дощ  лютневий...  тиха  сповідь...
Несумісність  між  людьми...
А  у  серці...  смутку  повінь
Й  смак  дощу  лютневих  днів...

10.02.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024

Зайвий елемент - 2

Чи  може  бути  зайвим  компонент,
Який  утворює  оновлену  логему?
Чи  є  насправді  зайвим  елемент,
Що  мав  довершити  занедбану  систему?

Питань  риторика  проста:  авжеж,
Нема  у  Всесвіті  тих  зайвих  елементів,
Думки  пробудженні  не  мають  меж,
Тонкі  світи  не  потребують  аргументів.

А  я  у  просторі  як  маків  цвіт
Палаю  яро  та  невдовзі  відмираю.
Мене  не  вабить  цей  пекельний  світ,
Його  ділки  навряд  чи  нас  ведуть  до  раю.

Приречень  шлях,  де  зайвий  елемент  
Немов  тавро  на  пелюстках  червоних  маку.
Ілюзій  зе́рна  стерті  майже  вщент.  
А  з  неба...  ніби  хтось  навмисно  сіє  мряку...

06.02.2024

Зайвий  елемент
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005044

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024

Зайвий елемент

Коли  ти  зайвий  елемент  в  якійсь  системі  
Недосконалого  статичного  порядку,
Де  злак  центральний  має  хибу  в  меристемі*,
Твої  думки,  напевно,  в  іншому  об'ємі,
В  стандарт  не  втиснуті,  тому  завжди  окремі,
Бо  бачиш  більше  щось  у  звичному  горнятку...

05.02.2024

*Меристе́ма  (від  грец.  meristos  —  подільний)  —  твірна  тканина  рослин,  що  складається  з  недиференційованих  клітин  (меристематичних  клітин),  і  знаходиться  у  частинах  рослин,  де  відбувається  ріст.

Зайвий  елемент  -  2
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005132

–––––––––––––––  
Авторський  колаж:  
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024

Гасниця у темряві Всесвіту

Все  частіше  у  вічі  вдивляється  ніченька  зо́лена.
До  пів  сотні  рокі́в  наближаюся  –  звісно,  що  ста́рію.
Не  збираю  опалого  листя  заради  гербарію,
Бо  в  мертвецькій  красі  не  знаходжу  ефекту  знеболення.  

В  океані  подій  світ  не  чує  космічного  плескоту.
Ясува́ти*  про  зоряне  сяйво  є  справою  марною,
Де  затягує  небо  над  світом  пекельною  хмарою.
Кругогля́ду  не  ширить  гасниця  у  темряві  Всесвіту.

Все  віджиле  позаду  в  пройдешньому  часі  зісталося.
Зотлівають  поде́нки*  відцвілого  в  діжці  свідомості.  
У  доцільності  дій  майбуття  набуває  вагомості.
Сьогодення  гартує  навсправжки  –  так,  ніби  зі  ста́лі  я.

23.01.2024

*Ясува́ти  -  пояснювати,  тлумачити
*Поде́нки  -  залишки  на  дні

–––––––––––––––  
Авторський  колаж:  
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024

Муза та митець - 3 (діалог)

Муза:

Зима  люля́є  у  колисці  усю  надмірність  почуттів,
Які  перлинами  в  намисті  лягли  у  витвори  митців.

Січневе  сонячне  проміння  лише  умовно  гріє  дах,
Мабу́ть,  тому  живі  творіння  неначе  стигнуть  у  льодах,

Де  світ  немов  утратив  душу  в  полоні  зимних  сновидінь.
Тож  я  коритись  долі  мушу,  бо  живлять  сни  владущу  тінь.    

Боре́й*  вколисує  свідомість  й  туманить  світосприйняття,
А  я  отримую  натомість  із  надр  землі  передчуття,

Які  утілювати  в  образ  не  маю  наміру,  бо  суть
Отих  пророцтв  не  дуже  добра  –  вони  теперішнє  псують.

Хоча,  невтішне  й  сьогодення  –  ми  в  нім  позбавлені  тепла.
І  я  з  крижин  складаю  ймення  давно  відцвілого  стебла́...


Митець:

Моя  місткине*  всевидю́ща,  ясна́  прибулице  зі  сну,
Гадаю,  А́тма*  всюдисуща  крізь  тебе  втілює  весну.  

Але  в  епоху  Ка́лі-ю́ґи*  усе  неначе  сторчголі́в.
Душа  втомилась  від  наруги  чортяк  з  маро́ю  на  чолі.

Завмерло  все  живе  у  сту́мі*,  занепад  сил  бере  в  сильце.
І  ніби  зник  живильний  струмінь,  не  гоїть  лагідне  слівце.

Вітри  розхитують  ялицю,  яка  поснула  у  снігу,
А  сплін  спустошує  скарбницю,  всипляє  пильність  і  снагу.

Кудись  поділось  розуміння  і  якось  зимно  наокі́л.
Чи  світ  жадатиме  прозріння,  аби  з  очей  прибрати  пил?  

Понурий  настрій  –  то  не  вперше.  На  все  про  все  дається  час.
Гадаю,  певна  низка  звершень  в  прийдешню  мить  зустріне  нас.

16-17.01.2024

*Боре́й  -  північний  вітер.  
*Містки́ня  -  жін.  до  містик.
*А́тма  -  вічна,  незмінна  духовна  сутність,  абсолют,  який  усвідомлює  своє  власне  існування.
*Ка́лі-ю́ґа  -  в  індуїзмі  є  останньою  епохою  (юґою),  після  якої  починається  оновлення  часу.
*Сту́ма  -  напівморок,  напівтемрява.

Муза  та  митець  (діалог)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996893

Муза  та  митець  -  2  (діалог)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998051

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024

Ніби калина

Обшарована  кригою,  ніби  калина,
Мов  льодяник  у  просторі-часі  я  ви́шу.
Синтезована  мить  транссвідомістю  лине  –
Трансформує  неначе  субстанцію  грішну.

Сприйняття  забарне́  поглинає  спрокво́ла
Зміст  кармічних  картин  у  всесвітній  мережі.  
А  думки  по  спіралі  від  кола  до  кола
Намагаються,  певно,  дістатися  вежі,

Де  умовна  свобода  –  невільниця  волі,
Тінь  якої  одвіку  існує  в  уяві  –
Надихає  на  кроки,  але  поступові  –
Певно,  сходи  угору  виткі  та  трухляві.

Сподівання  на  щастя  в  істотах  гніздиться:
Соковито-червоного  струменя  пломінь
Спонукає  істоту  впіймати  жар-птицю
І  породжує  в  жилах  бурхливостей  гомін.

Обшарована  кригою,  ніби  калина,
Мов  льодяник  у  просторі-часі  я  ви́шу.
Синтезована  мить  транссвідомістю  лине  –
Трансформує  неначе  субстанцію  грішну.

12.01.2024

––––––––––––
Ілюстрація:
авторське  фото  
––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024

Крижана замальовка

Кришталеві  віти  
колихає  вітер  –
Ніби  ше́мріт*  скла  від  зледенінь...
Поледі́вки*  свідчать
Про  зимовий  відчай,
Де  садок  в  полоні  сновидінь
У    ясу́*  сповитий
Й  кришталеві  віти  
Все  гойдає  сна́жно*  вітровінь*...

09.01.2024

*ШЕ́МРІТ  -  легкий  шум,  шерех  і  т.  ін.
*ПОЛЕДІ́ВКА  (ожеледиця)  -  тонкий  шар  криги  на  дорогах,  деревах  тощо,  який  утворюється  після  відлиги  або  дощу.
*ЯСА́  (поет.) -  світло,  сяйво.
*СНА́ЖНО  (діал)  -  завзято.
*ВІТРОВІ́НЬ (поет.)  -  повівання,  подув  вітру.

––––––––––––
Ілюстрація:
авторське  фото  
––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024

Світ як світ (катрен, постіронія)

Хтось  підо́швами  ніби  зачо́вгав  –
Виявляється,  дощ  пішов...  
Не  дивує  мене  вже  нічо́го.
Світ  як  світ  –  віртуальне  шо́у.

04.01.2024

P.S.:  Усім  відома  фраза  "Весь  світ  –  театр,  а  люди  в  ньому  –  актори"  дещо  застаріла.  Сучасний  світ  поглинула  віртуальна  реальність,  тобто  інтернет,  де  кожен  самостверджується  як  може.  І  я  теж.  Бо  маю  віршувальну  залежність.    

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024

А настрій…

А  настрій  геть  не  новорічний...
Здається,  небо  у  вогні...
Мої  думки  цілком  опрічні
На  умогляднім  полотні,

Бо  абстрагуюсь  від  загалу.
Буття  лушпинням  обросло
І  віддається  на  поталу  –
Ні  в  кут  ні  в  две́рі*  те  русло́.

Душа  весняностей  чекає.
Жаринки  зву́глених  надій
Зоріють  ще  на  тлі  відча́ю
У  колообігу  подій.

Вже  відродилось  сонце  в  небі  
Та  набуває  певних  сил,
Але  війни  дряпучий  гребінь  
Здіймає  вгору  клятий  пил.

Напливи  поглядів  критичних
Беруть  в  полон  прийдешні  дні.
А  настрій...  геть  не  новорічний...
І  небо...  наче  у  вогні...

27.12.2023

*ні  в  кут  ні  в  две́рі  (фразеологізм)  -  в  нікуди;  безвихідне  становище.  

–––––––––––––––––
Фото  з    Telegram-каналу
–––––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023

Прокрусти мови

Процеси  дійшли  до  абсурду  –  властивості  дій  динамічні,  
неначе  війна  день  у  де́нь  додає  безперечного  драйву
в  прокрустове  ложе,  де  "праведні"  бавляться  у  демонічність,  
рубаючи  мові  усе,  що  за  їхньою  думкою,  зайве.

Не  всі  ті  слова,  що  відтяти  бажають  умовні  прокрусти,
насправді  русизмами  є,  бо  ми  маємо  первісність  мовну.
То  може  знавці  у  лапках  най  ідуть  шаткувати  капусту,
коли  вже  кортить  їм  тримати  різак  у  руках  неутомно...

23.12.2023


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023

Закон бумеранга (катрен)

Той,  хто  зло  породив,  потерпає  від  свого  породження,
бо  закон  бумеранга  спрацьовує.
Давши  волю  чмані́*,  ризикуєш  зазнати  скоро́дження*  –
аксіома  відносин  у  цьо́му  є.

22.12.2023

*чмана́  -  очманіла,  одуріла  людина.
*зазнати  скоро́дження  (перен.)  -  відчути  на  собі  дряпання.

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023

Новолітні передодні

В  найдовші  ночі  новолітніх  передо́днів
душа  чекає  на  Сонцеворо́т*,
що  знаменує  Сонця  поворот
на  Ве́сну  після  найкоротших  днів.  Холодні

мов  крига  очі  атмосфери  відчайдушно
в  імлі  блищать,  напружуючи  час.
Пітьма  єство  занурює  у  транс,
але  циклічний  колоо́біг  непорушний,

бо  є  безвічним*  пульсуванням  часоплину.
Вже  на  порозі  місяць  Коляде́нь*  –
почне  зростати  поступово  день
в  міцних  обіймах  новолітнього  почину...

18.12.2023

*Сонцеворо́т  (день  зимового  сонцестояння)  -  мить  завершення  попереднього  й  початок  наступного астрономічного  Сонячного  циклу  під  назвою  Новоліття.
*Безві́чний  (рідко)  -  який  не  перестає  існувати;  не  обмежений  певним  віком.  
*Коляде́нь  -  стародавня  назва  першого  зимового  місяця  в  астрономічно-природній  системі  відліку  часу  за Сонцем.  

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023

Чому плаче зима?

Плаксива  зима  мов  дитя  вередливе,
Якому,  ймовірно,  бракує  опіки  –
В  убогому  дра́нті  чвала́є  по  брилах:
Зарюмсані  очі,  брудні  черевики...

А  може  зима  –  молодиця  примхлива,
Що  в  серці  тримає  образу  на  хло́па  –
Навряд  чи  на  ку́тні  сміятися  хтіла*,
Але  вочевидь  норовиста,  на  клопіт...

Скоріше  за  все,  що  ні  перше,  ні  друге.
Природа  по  суті  своїй  екстравертна:
Всі  наші  страждання  й  душевні  недуги
Оплакує  навіть  узимку  відверто.

15.12.2023

*Смія́тися  на  ку́тні  (фразеологізм)  -  плакати.

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023

Глечиковий світ - 2

Вже  не  складаються  поезії
З  легко́ї  нібито  руки́*
У  світі  гойної  експресії  –
Все  я́кось  за́раз  навпаки...

І  наче  хочеться  цукристості,
Та  під  рукою  тільки  сіль.
В  полоні  прикрої  навмисності
Душа  вчуває  су́тий  біль.

У  світі  гле́чиковім  квітнучи,
Стрімливо  в'янути  почне...
Та  чи  розквітнуть  в  небі  сві́точі,
Створивши  сяяння  нічне?

Сумні  складаються  поезії
З  тієї  са́мої  руки́  –
Лише  прогалини  є  тезами,
Які  вибілюють  думки́...

13.12.2023

*З  легко́ї  руки́ (фразеологізм)  -  з  легкістю,  вдало;  за  чиїмось  вдалим  починанням,  добрим  прикладом.

Глечиковий  світ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000745

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023

Глечиковий світ

Душа  неначебто  приречена
Пройти  крізь  гріх  і  каяття,
Зростати  й  квітнути  у  глечику
І  знов  піти  у  небуття...

Фортуна  з  фатумом  домовляться,
Бо  жереб  кинуто*  давно.
На  волю  думка,  ніби  горлиця,
Крізь  скло  чи  пурхне  у  вікно?

Життя,  кероване  плани́дою*,
Кармічний  має  жати  борг.
Чи  є  резон  вклонятись  ідолу,
Коли  у  серці  справжній  Бог?

Душа,  розквітши  під  глади́шкою*,
В  належний  час  зав'яже  плід,  
І  з  ледь  помітною  усмі́шкою
Покине  гле́чиковий  світ...

12.12.2023

*Жереб  кинуто  (фразеологізм)  -  остаточне  рішення  прийнято,  вирішальний  крок  у  якій-небудь  справі,  в  якомусь  заході й  т.  ін. зроблено.
"Жереб  кинуто"  латиною  -  Alea  iacta  est  (Алеа Акта Эст)  -  фраза,  яку,  вважається,  вимовив  Юлій  Цезар  під  час  переходу  прикордонної  річки  Рубікон  на  півночі від  Апеннінського  півострова  у  49  р.  до  н.  е.  Він  порушив  закон,  за  яким  не  мав  права  очолювати  війська  в  межах  Італії,  і  розпочав  громадянську  війну.
Вислів  уживається,  коли  треба  підкреслити  безповоротність  прийняття  важливого  рішення.

*ПЛАНИ́ДА  -  те  саме,  що  доля.
*ГЛАДИ́ШКА  -  те  саме,  що  глек.

Глечиковий  світ  -  2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000764

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023

Дихотомія почуттів

Дихотомі́я  почуттів  –
відверті  про́яви  контрасту.
Між  протилежних  двох  кутів
йти  намагаюсь  і  не  впасти:

У  лабіринті  між  сирен  
нову  омріюю  епоху  –
дум  гомери́чних  сих  тере́н,
здається,  шириться  потроху...

І  ніби  всо́тую  тепло́
того  натхнення,  що  вогні́є,
але  єства  тонке  стебло
заледве  втримує  надію...

Щось  лементу́є  у  душі́,
неначе  скру́ха  серце  крає...
І  тоскно  так...  а  час  мерщій  
веде  немов  цей  світ  до  краю...

Дихотомі́я  почуттів  –
відверті  про́яви  контрасту.
Між  протилежних  двох  кутів
йти  намагаюсь  і  не  впасти...

07.12.2023

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023

За вікном

За  вікном  малює  скви́ра*  посірілий  краєвид:
Мокрий  сніг  з  дощем  на  пару  віддзеркалюють  відтінки.
Вимальовує  негода  антитезовий  бески́д*  –
Бач,  свинцеві  хмари  з  неба  майже  тиснуть  на  будинки?

За  вікном  –  пливки́х*  полотен  прозаїчно-вбоге  тло,
На  якому  місто  мовчки  ніби  я́триться  від  болю.
Бач,  по  склу  стікають  краплі,  що  тону́ють  вкупі  скло?  –
А  насправді  кожна  крапля  особисту  має  долю...

За  вікном  гару́є*  скви́ра  –  найпохмуріша  з  мистки́нь*.
Бач,  сиджу  окрай  мольберта,  у  руках  пале́та*  й  пензель?  –
Норовлю  відобразити  особистості  створінь,  
Тих,  що  мають  власний  мо́дус*  у  всесвітній  антитезі...

01.12.2023

*Скви́ра  (діал.)  -  негода.  
*Бески́д  -  (у  значенні)  скала.
*Пливки́й  (перен.)  - позбавлений  чітких  обрисів;  розпливчастий.
*Гару́є  (заст.)  -  важко,  без  відпочинку  працює.
*Мистки́ня  -  жін.  до митець  (мистець).
*Пале́та  (палітра)  -  чотирикутна  або  овальна  дощечка,  пластинка,  на  якій  живописець  змішує  і  розтирає  фарби.
*Мо́дус  (лат.  modus)  -  міра,  образ,  спосіб.  

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023

Аметистові* думки

Бронзовіє  постать  у  пронизливій  імлі,  
де  пригнічень  до́ста*  на  безрадісному  тлі.
У  міжчассі  висне  безумовностей  акорд
в  рафінаді  мислень,  а  у  часі  –  дискомфорт.
Кристалічна  друза*  з  аметистових  думок  
в  напівморок  грузне  на  невизначений  строк...  
Сподівань  таємних  кришталевий  силует
у  світах  тотемних  зберігає  амулет,  
де  душа  бузково  розгортає  пелюстки,  
щоб  розквітли  знову  аметистові  думки...

26.11.2023

*Амети́ст (від грец. αμεθυστος -  «тверезий»)  -  мінерал групи кварцу.
*До́ста  (діал.)  -  достатньо  
*Дру́за  -  (від  німецького druse - «щітка»)  -  сукупність  довільно  зрослих  між  собою   і  нарослих  на  загальну  основу  кристалів,  так  званий  мінеральний  агрегат. 

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023

Ненадихущий перший сніг

Не  надихає  перший  сніг  
мене  на  створення  пейзажного  етюду.
Під  крейдяни́м  вкривалом  стіг,  
садок,  рабатка  не  освітлюють  полу́ду
сумних  думок,  бо  півтони́  сльотно́го  бруду  
з  очей  прибрати  ще  не  зміг
ненадихущий  перший  сніг...  

22.11.2023

–––––––––––––––––
Ілюстрація:
авторські  фото  (колаж)
–––––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023

Осучаснення сніжинок (жартівливий віршик)

Сніжинки  вальсують,  або  хороводять,
Чомусь  не  танцюють  шафл.
Вони  не  з  Тік  Току,  не  вбранні  за  модою.
Якесь  неподобство...  жах!
Біленьких,  пухнастих,  на  пір'ячко  схожих,
Або  ще  на  янголят,
Взірчатих  маленьких  створіннячок  Божих
Запросимо  у  веб-чат.
Там  їх  осучаснять,  навчать  креативу  –
Сніжинковий  буде  стрім
На  радість,  на  щастя,  на  долю,  на  диво
У  році  новому  всім!

02.01.2023

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023

Справдешня вісень

Справде́шня  ві́сень*  –  задощило:
То  ллє,  то  мряка  щільно-сіра...
Бо  скви́ра*...
Душа  втомилася  від  болю,
Але  чи  дасть  якусь  пото́лю*
Нам  доля...
Купча́сті  хмари  плинуть  ви́ссю*...
Гайо́к  вже  майже  оголився...
А  ві́сень
З  ядучим  при́смутком*  віч-на́-віч
Багне́*  спроваджувати  на́  ніч
Уда́леч
Чуттів  й  думок  криласту  зграю,
Яка  дістатись  хтіла  раю...
Зринають
Страхи́  над  при́ліском*  поснулим,
Що  між  новітністю  й  минулим
Майнули...  
В  руках  тримаю  парасолю,
А  серце  проситься  на  волю
Від  болю...
Справде́шня  ві́сень  –  задощило:
То  ллє,  то  мряка  щільно-сіра...
Бо  скви́ра...

13.11.2023

*ві́сень  (діал.)  -  осінь
*скви́ра  -  негода
*пото́ля  -  потурання,  попуск
*вись  (поет.)  -  простір  на  великій  відстані  від  землі
*при́смуток  -  легкий  смуток
*багну́ти  - дуже  хотіти;  прагнути
*при́лісок  (зменш.  до при́ліс)  -  те  саме,  що гай  -  невеликий,  перев.  листяний  ліс

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023

Моя Джомолу́нгма

Формує  обставини  бісова  смута,  
Цятку́ючи  фарбою  мли  білу  смугу,  
А  я  намагаюсь  пізнати  у  скрутах
Найвищу  вершину  –  свою  Джомолу́нгму*...

Відчути  я  прагну  думок  рівновагу,
Крізь  звуки  в  мінорі,  крізь  згущення  болю
Розгледіти  в  про́рисах  прийдості  благо,
Ясу́*  раювання,  душі́  аврео́лю*...

Стоїть  супроти́  моїх  прагнень  осму́та*  –
Цятко́вана  фарбою  мли  біла  смуга,
Однак  не  скорюся  негоді  у  скрутах,
Де  снить  під  снігами  моя  Джомолу́нгма...

09.11.2023

*Джомолу́нгма  (тиб.  «Мати  Всесвіту»),  Сагарматха  (неп.  सगरमाथा),  або  Евере́ст  —  найвища  вершина  земної  кулі,  розташована  в  Гімалаях  на  кордоні  Китаю  і  Непалу.
*Яса́  (поет.)  –  світло,  сяйво.  
*Аврео́ля  (лат.)  –  сяйво,  німб;  найвищий  ступінь,  вінець  чого-небудь.
*Осму́та  (діал.)  –  смуток  

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Муза та митець - 2 (діалог)

Муза:

Чомусь  мені  здається  нині,  що  час  мій  вичерпав  себе.
Якщо  ми  долі  чимось  винні,  то  хай  поквапить  –  цоб-цобе́!*  

Й  бере  усе,  що  має  брати.  Усе,  що  да́но  не  навік:
Лане́ць,  кайдани,  пу́то,  ґрати  –  до  чого  фатум  нас  обрік.

Нехай  бере  уяви  діжку  й  кміту́є  прийшлості  кросворд.
А  листя  у  трав'ястім  ліжку  складе  мінорний  септако́рд

Про  плинність  часу  й  безпорадність,  про  тління  світу  й  забуття,
Де  тимчасовою  є  радість  й  недовговічні  почуття.

А  я  дивитимусь  на  спади  моїх  знекрилених  жадань...
Мабу́ть,  якісь  незнані  вади  формують  образи  страждань.

Чомусь,  коли  створив  ти  крила,  мені  здалося  –  то  на  двох!
Але  я  йду  кудись  по  брилах...  зі  мною  поруч  тільки  Бог...


Митець:

Відносин  стверджена  шаблонність  руйнує  створені  світи,
Де  доля  пташкою  в  долоні,  яку  відчули  я  і  ти.

Лане́ць,  кайдани,  пу́то,  ґрати  –  один  суцільний  антипод
Думкам,  які  летять  у  кратер  в  імення  праведних  свобод.

Життю  не  стане  на  заваді  мінорний  лад,  що  навкруги.  
Під  час  проходжень  певних  стадій  аби  не  втратити  снаги...

Напевно  то  хандра  осіння  тебе  бере  з  обох  боків  –
Усе  нагадує  про  тління:  пожовклий  лист,  відліт  птахів.

Того  тобі  здається,  мила,  що  час  твій  вичерпав  себе.
І  ти  ідеш  кудись  по  брилах...  і  все  тобі  ні  се  ні  те...

Повір,  твій  настрій  розумію  й  чуттів  твоїх  вразливий  стан,
Тому...  химеристому  змію  тебе  на  втіху  не  віддам...

28.10.2023

*ЦОБ-ЦОБЕ́  ( розм.)  -  вигук,  яким  навертають  запряжених  волів  ліворуч-праворуч.  Якщо  кажеш  "цоб"  –  повертає  ліворуч,  якщо  "цобе"  –  праворуч.  Ну  а  якщо  "цоб-цобе"  –  то  йде  прямо.


Муза  та  митець  (діалог)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996893

Муза  та  митець  -  3  (діалог)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003325

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023

Штучна міра

На  жаль,  в  ілюзіях  реальність  потопає.
Здійнятись  вгору  заважають  ланцюги.
У  вічі  пил  коли  пускається  навза́єм,
Можливо  зни́діли  у  вирі  пилюги́.

Об  землю  бийте  сум'яттям,  журбою,  смутком,
Коли  здається,  що  цей  світ  втрачає  глузд.  
Зневіру  з  розпачем  немов  соломи  скру́тку
До  тла  паліть,  коли  вимірює  Прокруст,

Бо  той  рубати  та  видовжувати  майстер  –
У  світі  досі  штучна  міра  там  і  тут.
Лише  думки́  зіркоподібні  ніби  айстри
Нам  вкажуть  напрямок,  звільняючи  від  пут...

24.10.2023  

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023

Муза та митець (діалог)

Муза:

Пожовкла  паркова  алея  в  осінній  рине  напівсон.
А  я  неначе  Галатея,  яку  створив  Пігмаліон.  

Коли  зійшлися  дві  планети  –  а  це  буває  раз  на  рік  –
В  уяві  виплекав  мене  ти,  своєю  музою  нарік,

Аби  безмежно  надихала  на  прояв  творчої  снаги  
Та  палко  так  тебе  кохала,  щоб  навіть  заздрили  боги.

Щодня  опівночі  зринаю,  а  зранку  тінню  кану  в  ніч,
Проте  лишаю  цвіт  розмаю*,  аби  нових  жадав  ти  стріч.

Але  у  світі  все  минуще  –  усе  приходить,  щоб  піти.
Либонь  і  всесвіт  невсипущий  зітре  сформовані  світи...

Коли  я  з  часом  загублюся  на  схресті  вуличних  доріг,
То  не  дивуйся...  не  дивуйся,  що  долю  втримати  не  зміг...


Митець:

Думок  барвистих  галерея  складає  нам  оксиморо́н*,
Де  ти  –  довічна  Галатея,  яку  створив  Пігмаліон!

Моя  ти  вигадка  тямуща,  фрази́ста  тиша  вдалину,
Що  всюди  є,  бо  всюдисуща  –  хіба  тебе  я  не  збагну?

Існує  певний  рух  по  колу,  повічний  плин  веде  до  змін  –
То  вгору  дме,  то  кине  долу...  із  пилу  в  пил...  із  тліну  в  тлін...

Так  часом  тліє  поза  гаєм  вечірнє  небо  від  заграв,
Але  у  серці  не  згасає  той  за́пал,  що  мене  пройняв.    

Завжди  чекатиму  на  тебе,  бо  вірю,  прийдеш  ти  ізнов
В  уборі  мрій  з  квітучих  стебел  під  тихий  шепіт  молитов.

Ти  кажеш:  "З  часом  загублюся  на  схресті  вуличних  доріг..."  –
То  не  дивуйся...  не  дивуйся,  що  я  сприйняти  це  не  зміг...

16-17.10.2023

*РОЗМА́Й  (нар.-поет.)  
1.  Що-небудь  буйно  розквітле,  зелене  (ліс,  гай  і  т.  ін.).
2.  Приворотне,  чарівне  зілля.  
Розмай,  розмай-зілля –  рослина,  про  яку  співається  у  піснях.
*ОКСИ́МОРО́Н  -  стилістичний  засіб,  коли  свідомо  поєднуються  протилежні  за  змістом  поняття,  які  разом  складають  нове  уявлення.


Муза  та  митець  -  2  (діалог)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998051

Муза  та  митець  -  3  (діалог)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003325

–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023

Пло́дики яблуньки райської

Останні  краплі  живи́ці  розмайської
Ковтає  жовтень  із  пляшечки  на́хильцем.
Неначе  пло́дики  яблуньки  райської
Думки  рум'яняться,  зріючи  на́зирцем*.

Свідомість  вбралася  днями  в  споді́ванку  –
Чуття  художнє  сприятиме  гнучкості.  
Смакує  з  жовтнем  проникливу  спі́ванку
Струнка  подоба  в  глибокій  співзвучності.

Істотна  мить  надихає  на  мислення.
Буття  віршується  в  стиглому  просторі.
Де  між  світами  незвідана  істина,  
Кути  перетину  ліній  загострені.

Куштую  пло́дики  яблуньки  райської  –
Думки  рум'яняться,  зріючи  на́зирцем.
Останні  краплі  живи́ці  розмайської
Ковтає  жовтень  із  пляшечки  на́хильцем...

14.10.2023

*НА́ЗИРЦЕМ  -  потай,  непомітно  для  інших;  крадькома.

––––––––––––
Ілюстрація:
авторське  фото  
––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023

Амінь - 3

Коли  зберешся  птахом  ти
В  політ,
Аби  нарешті  віднайти
Той  світ,
Який  ми  бачили  не  раз  
У  снах,
В  якому  квітне  повсякчас
Весна,
Аби  не  стати  соляним
Стовпом,
Не  озирайся  на  лани*.
Притьмо́м*
Лети  вперед  у  дивний  світ
Видінь,
Аби  плекати  віршоцвіт.
Амінь.

05.10.2023

*«Пам’ятайте  про  Лотову  дружину»  (Луки  17:32)
*При́тьмо́м  -  негайно,  без  затримки


Амінь  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963862  

Амінь  -  2  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963863

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023

Мою закарбуй усмі́шку… (переклад)

Мою  закарбуй  усмі́шку...  (авторський  переклад)

Мою  закарбуй  усмі́шку  –
Все  рідше  тепер  усміхаюсь.  
А  знаєш,  на  кількасот  ро́ків  постаршала  я,  селяві.  
Влаштовано  все  невтішно...
Все  більше  молюся  та  каюсь...
В  садку  з  квіточками  частіше  спілкуюся  на  самоті.

У  стані,  бува,  інерцій
Марі́ннями  сню  під  вербою.
А  знаєш,  душа  не  є  птахом,  скоріше,  що  квіткою  є.
Мене  закарбуй  у  серці
Щасливою  поруч  з  тобою.  
В  думках  закарбуй  наві́к-ві́ки...  І  хай  нас  Господь  збереже!

09.10.2023

МАРІ́ННЯ   (рідко)  - те  саме,  що марення.


Запомни  мою  улыбку...  (исходник)

Запомни  мою  улыбку  –  
Всё  реже  теперь  улыбаюсь.  
А  знаешь,  я  повзрослела  на  несколько  сотен  лет.  
Устроено  всё  так  зыбко...  
Всё  больше  молюсь  я  и  каюсь...  
С  цветами  в  саду  всё  чаще  беседую  тет-а-тет.  

Бывает,  с  ветвистой  ивой  
Делюсь  сокровенной  мечтою.   
А  знаешь,  душа  не  птица,  скорее,  она  –  цветок.  
Запомни  меня  счастливой  
Стекающей  воском  свечою...  
Запомни  меня  той  прежней...  И  пусть  сохранит  нас  Бог!  

27.06.2022

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023

Зажура - 2

Зажурилась  не  на  жарти,
Покохалась  у  зажурі.
Розумію,  що  не  варто.
Та  чомусь  думки  похмурі
Левітують  мов  обмари  
У  моїй  ментальній  сфері,
Йти  не  квапляться  за  хмари,
Їх  не  випхати  за  двері.  
Споріднився  з  ними  розум.
Каже:  "То  мої  все  діти."
Тож  чекайте  на  загрозу
У  душі  останні  квіти.
Зажурилась  не  на  жарти,
Покохалась  у  зажурі.
Розумію,  що  не  варто.
Та,  на  жаль,  думки  похмурі...

05.10.2023


Зажура
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995445

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023

Зажура

Розчарування?  Ні,  щось  певно  інше...
Скоріше,  усвідомлення  реалій,
Де  відокремлено  життя  від  віршів.  
Ходжу  як  тінь  у  настрою  прив'ялім,

Коли  зажурі  потрапляю  в  пастку.
Осіння  меланхолія  напевно...
Душа  отримує  належну  частку.
А  щодо  ремства  –  ні,  усе  даремно...

05.10.2023


Зажура  -  2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995477

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023

Свідома осінь

Свідома  осінь  не  напружує  очей,
Аби  узріти  очевидні  речі.  
Вустами  тиші  серцю  істина  рече́  –
Дезінфікує  спорожнілий  глечик.

Від  слів  чуттєвих  оболонка  певний  вміст
Притьма́  втрачає  –  гра  немає  сенсу.  
Новітній  день  –  незаперечний  реаліст  –
Украй  не  марить  восени  про  ве́сну.

Що  мало  статися,  нарешті  відбулось  –  
Свідома  осінь  є  життєвим  свідком.
Та  попри  все,  стає  ніяково  чогось,    
Хоча  відчула  порожню́  ще  влітку...

04.10.2023

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023

Потік пилосходження (переклад)

Потік  пилосходження  (авторський  переклад)

Вод  розбурханих  роз'ятрений
стри́жень*,
Водоспадами  народжені  
бризки.  
Час  пульсує  ніби  кахкає
крижень,  
Резонуючи  з  діяльністю  
мізків.  

Та  чомусь  у  невагомості  
речі  
Розкладаються  на  атоми  
зда́нням*.  
Анулюється  призначення    
речень,  
Зодягаючи  розріджене
вбра́ння*.

І  в  потоці  пилосходження  
вгору,  
Там,  де  плюскла  розпадається  
догма,  
Символічні  плинуть  образи  
твору
Геніально-експресивного  
бога...

02.10.2023

*СТРИ́ЖЕНЬ  -  найглибше  місце  річки,  де  дуже  швидко  тече  вода; бистрина.
*ЗДА́ННЯ́  (діал.)  -  думка,  переконання.
*ВБРА́ННЯ́  (перен.  поет.)  -  зовнішній  покрив  чого-небудь.


Поток  восхождения  пыли  (исходник)

Рек  бушующих  неистово  
стремя*,
Водопадами  рождаются  
брызги.
Так  отчётливо  пульсирует  
время,
Резонируя  с  ритмичностью
жизни.  

Но  зачем-то  в  невесомости  
вещи
Разлагаются  на  атомы  
мыслью.
Суть  волною  атмосферною
плещет,
Сочетая  с  разрежённою  
высью.

И  в  потоке  восхождения
пыли,
При  распаде  пустотелого  
слога,
Символические  образы  
плыли
Гениально-экспрессивного  
бога...

11.02.2022

*стремя  -  быстрое  течение  реки  перед  водопадом


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023

Єство емпатії

Прямує  ногами  босими  
Крізь  терни  єство  емпатії,
Відчувши  тональність  осени
У  прояві  телепатії,
Пірнає  в  глибокий  розмисел,
Де  сенси  в  мізернім  доступі.
А  зовні  –  відносне  "vе́ri  well"
Лунає  на  кожнім  поступі.
Аби  вберегти  відносини,
Воліє  не  спілкуватися  –
По  брилах  ногами  босими
Не  хоче  іти  й  спіткатися...

28.09.2023

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023

Відчуженість

Відчуженість  свідомості  й  думок
Від  слів,  які  давно  не  пестять  розум...
Читає  ніч  грузьку  життєву  прозу,
Цураючись  віршованих  казок.

Відчуженість  вишукує  кутки
Без  марних  фраз  і  зайвої  уяви  –
У  далеч  погляд  апатично-млявий  –
Знесилення  дається  узнаки...

19.09.2023

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023

Аксіома життя

У  постійному  русі  та  схильне  до  змін
Все,  що  прояви  має  у  світі.
Що  бувало  колись,  обернулось  на  тлін.
Те,  що  є,  перетвориться  миттю.

Все  минає!  –  така  аксіома  життя.
По  спіралі  рухомого  часу
Ми  йдемо  у  незвідану  даль  майбуття  –
В  трансформовану  дійсність  щоразу.  

Серпантиновим  шляхом  крізь  терни  подій
Зі  своєю  поклажею  кожен,
Що  складається  з  вчинків,  думок  і  надій,
Ми  віками  мандруємо,  схоже.  

А  причини  та  наслідки  мають  зв'язок
За  законами  світобудови.  
Все,  що  має  здійснитися  –  здійсниться  в  строк,
Коли  з'являться  певні  умови.

18.09.2023


 P.S.:  Прийшла  на  згадку  притча  про  перстень  царя  Соломона.  За  переказами,  цар  Соломон  володів  перснем,  на  якому  був  напис:  “Все  минає".  Так  і  є,  бо  наше  життя  не  статичне.  За  законом  світобудови,  все,  що  має  проявлення,  знаходиться  у  постійному  русі  та  схильне  до  змін  і  перетворень.  Для  всього  є  свій  початок  та  кінець.  Все  дуже  відносно  у  рамках  нашого  буття,  бо  підпорядковано  причинно-наслідковому  зв'язку.  Кармічні  закони  ніхто  не  в  змозі  скасувати.  Вони  існують  і  діють  незалежно  від  нашої  думки  про  них.  Тому  для  майбутнього  процвітання  треба  створювати  кращі  умови  вже  зараз  :~))

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023

Різні закономірності

У  сфері  думок  пото́ля  –
Переоцінка  цінності.  
Проте́,  в  особистих  долях
різні  закономірності.  

Коли  сприйняття  урозтіч,
Дотику  точку  зміщено.
А  ми  з  тобою  пліч-о́-пліч
Млу  протиріччя  нищимо.

Пітьма  поглинає  по́світ,
Смерк  вимагає  ро́зладу.  
Та  маючи  певний  досвід,
Долю  ввіряю  Господу.  

Склепіння  небес  тополя
Пестить  у  тихій  мрійності.
Бігме́,  в  особистих  долях
різні  закономірності...

17.09.2023

ПОТО́ЛЯ  -  потурання,  попуск,  надмірна  поблажливість
ПО́СВІТ  -  світло
СМЕРК    (перен.)  -  занепад
БІГМЕ́ (част. ствердж., розм.)  -  уживається  для  підтвердження  чого-небудь  або  запевнення  в  чомусь  і  т.  ін.

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023

А літа наче й не було…

А  літа  наче  й  не  було...
Полину  в  осінь  крок  за  кроком
Та  загублюся  ненароком...  
Дощу  краплинами  на  тло
Воща́но-па́леве  впадуть  
Думки́  прозорі  ніби  сльози...  
Такі  собі  метаморфози,
Які  сезонну  мають  путь.

Мій  Бог  напевно  інтроверт,
Бо  слів  не  кидає  на  вітер,  
Тримає  неба  зорний  витвір  
В  руках  спрадавна  дотепер.  
Дощу  краплинами  на  тло
Полину  в  осінь  крок  за  кроком
Та  загублюся  ненароком...  
А  літа  наче  й  не  було...

13.09.2023

–––––––––––––––––
Ілюстрація:
авторські  фото  (колаж)
–––––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023

Я тільки крапка (переклад)

Я  тільки  крапка  (авторський  переклад)

Я  тільки  крапка  на  веленевім  папері
завжди  потішного  митця-аквареліста,
що  сутністю  душі  в  благій  зростає  сфері, 
хоча  тече  у  ньому  кров  авантюриста... 

Його  сумбурні  візерунки   бездоганні 
і  навіть  світ  людей  злегка  реалістичний, 
бо  має  протирічних  форм  багатогранність, 
але  безпечний  та  цілком  оптимістичний... 

Я  тільки  крапка  на  веленевім  папері 
поміж  мільярда  крапок  в  зоряній  будові, 
що  сутністю  душі  в  благій  зростають  сфері, 
полишив  тлінь  життя  на  ліченій  основі...

02.11.2020


Я  только  точка  (исходник)

Я  только  точка  на  веленевой  бумаге
забавного,  на  первый  взгляд,  акварелиста,
что  сущностью  души  находится  во  благе,
хотя  течёт,  бурлит  в  нём  кровь  авантюриста... 

Его  сумбурные  картины  безупречны
и  даже  мир  людей  слегка  реалистичен  –
исполнен  красок,  тонких  форм  противоречий,
но  безобиден  и  вполне  оптимистичен... 

Я  только  точка  на  веленевой  бумаге
средь  множества  таких  же  точек  во  Вселенной,
что  сущностью  души  находятся  во  благе,
забыв  о  приходящем  в  жизни  этой  тленной...

02.11.2020


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023

Цей бо день… (переклад)

Цей  бо  день...  (авторський  переклад)

Цей  бо  день  саме  той  із  тих  днин,
Особливим  що  є  без  утіх  –
Він  у  мене  на  рік  лиш  один, 
Ну  а  в  сумі  чимало  таких... 

Він  звичайно  завжди́  по  весні, 
Саме  сьомого  за́вжди  числа  – 
День  призначено  цей  бо  мені, 
До  тих  пір,  поки  буду  жива...

2020  р

 

Этот  день...  (исходник)

Этот  день  необычен  слегка,
По-особому  скромен  и  тих  —
Он  в  году  лишь  один  у  меня,
Ну  а  в  сумме  немало  таких...

Он  всегда  только  ранней  весной
И  конечно  седьмого  числа  —
Этот  день  мне  назначен  судьбой,
До  тех  пор,  лишь  пока  я  жива...

2016  г

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023

Розплутую нитки палких думок… (переклад)

Розплутую  нитки  палких  думок...  (авторський  переклад)

Розплутую  нитки  палких  думок...
Ой  хтось  же  і  вузлів  попов'язав...
Я  з  них  зв'яжу  для  тебе  светерок...
Бо  ж  холодно  тобі...  ти  сам  казав...

Хоча...  й  мені  тепер  не  до  ладу́...
Чому  ж  не  розвела  вогонь  в печі...
А  може  я  до  рук  візьму  сапу
І  буду  цих  думок  нитки  сікти...

У  ніг  моїх  уламки  одкровень...
Змету  скоріш...  порізів  не  боюсь...
І  може  в  забуття  відправлю  день...
Звучанням  тиші  в  ньому  я  уп'юсь...

Насичусь  порожнечею  ночей
Й  піду  до  сну...  безмежності  під  спід...
Думки  осядуть  в  глибині  очей...
Та  ніби  полиша́ть  зненацька  слід...

01.03.2019


Распутываю  снова  мыслей  нити...  (исходник)

Распутываю  снова  мыслей  нити...
Ох  кто-то  и  узлов  понавязал...
Гляди,  из  них  свяжу  тебе  я  свитер...
Ведь  холодно  тебе...  ты  сам  сказал...

Хотя...  и  мне  теперь  немного  зябко...
Зачем  же  я  не  затопила  печь...
А  может  захвачу-ка  в  руки  тяпку
И  буду  этих  мыслей  нити  сечь...

У  ног  моих  осколки  откровений...
Смету  рукой...  порезов  не  боюсь...
И  может  быть  укутаюсь  забвеньем...
В  нём  тишины  звучанием  упьюсь...

Насытив  душу  пустотою  ночи,
Уйду  ко  сну  сквозь  жгучую  печаль...
Осядут  мысли...  в  знаках  многоточий
Оставив  след...  как  будто  невзначай...

01.10.2017


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023

Негідь (переклад)

Негідь  (авторський  переклад  на  тему)

Не́гідь*  –  погодка  програшна.
Світу  бракує  тепла 
в  знедоленні.
Тільки  хатинка  соняшна
знову  зігріє  тіла
оголені.

Хуга  нічна  зневірою
буде  студити  серця  –
не  вра́зить  нас.
Пломінь  чуття  під  шкірою  –
тане,  стікає  свіча
в  огня́ний  час.

Не́гідь  –  погодка  програшна.
Вже  закотились  за  лан
дні  я́снії.
Наша  хатинка  соняшна:
стіл  у  пічурки  й  тапчан 
із  ясеня...   

28.02.2019

*не́гідь  -  негода.


Что-то  погодка  стрёмная  (исходник)

Что-то  погодка  стрёмная  –
боги  лишили  тепла
нас,  видимо.
Только  изба  укромная
снова  согреет  тела
без  свитеров.

Ночь,  приходя  порошею, 
будет  студить  нам  очаг  –
не  дрогнем  мы.
Пламя  любви  под  кожею  –
тая,  стекает  свеча
в  час  огненный.

Что-то  погодка  стрёмная  –
пятками  стали  сверкать
дни  светлые.
Наша  избушка  скромная:
стол  у  печи,  да  кровать
заветная...

17.11.2018


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023

Дамський угодник (переклад)

Дамський  угодник  (авторський  переклад)

Поет,  угодник  дамський,  всіх  любить  та  жаліє  –
Нехай  не  всіх,  а  тільки  з  десяток  милих  дам  –
Єлеєм  слова  втішить  він  кожну  з  них  воліє, 
Уміло  уникає  сцен  ревнощів  та  драм. 

Хай  кожна  в  фаворитках  у  нього  бути  мріє,
Єдиною  у  світі,  кохає  він  яку,
Грайливо  посміхнувшись,  угодник  наш  зуміє
Порадувати  віршем,  що  дамам  до  смаку,

Бо  кожна  певно  хоче  на  себе  образ  змірять, 
Вважаючи,  угодник  тримає  інтерес 
До  скромної  персони,  яка  поважно  вірить  –
Нема  достойніш  неї  із  музо-поетес. 

Поет,  угодник  дамський,  всіх  любить  та  жаліє  –
Нехай  не  всіх,  а  тільки  з  десяток  милих  дам  –
Єлеєм  слова  втішить  він  кожну  з  них  воліє, 
Уміло  уникає  сцен  ревнощів  та  драм... 

28.02.2019


Дамский  угодник  (исходник)

Поэт,  угодник  дамский,  всех  любит  и  жалеет  –
Ах,  пусть  не  всех,  лишь  только  с  десяток  милых  дам  –
Он  каждую  утешит  словесности  елеем,
Умело  избегая  сцен  ревности  и  драм.

Пусть  каждая  желает  его  быть  фавориткой
Единственно-любимой  на  фоне  стайки  муз,
Сумеет  наш  угодник,  с  игривою  улыбкой,
Порадовать  твореньем  на  цвет  любой  и  вкус,

Ведь  каждая  примерить  прекрасный  образ  жаждет,
Поверив,  что  творящий  питает  интерес
К  её  персоне  скромной,  а  может  даже  важной  –
Ей,  избранной,  нет  равных  из  музо-поэтесс.

Поэт,  угодник  дамский,  всех  любит  и  жалеет  –
Ах,  пусть  не  всех,  лишь  только  с  десяток  милых  дам  –
Он  каждую  утешит  словесности  елеем,
Умело  избегая  сцен  ревности  и  драм...

18.07.2018


––––––––––––––––––––––
За  иллюстрацию  взята  фреска  
Рафаэля  Санти  "Парнас"  
Фрагмент:  поэт  Стаций,  
музы  Каллиопа  (лежит),  
Талия  (с  маской  в  руке),  
Клио  и  Евтерпа  (обнимаются)
––––––––––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023

Танцюй же, ніч… (переклад)

Танцюй  же,  ніч...  (авторський  переклад)

Вогонь  палає  збуджено  і  яро...
Згорає  вечір  від  чаклунських  чарів  –
Несамовита  ворожбитки  вдача...
І  босі  ноги  жару  не  страшаться...

Танцюй  же,  ніч...  Шамань  чаруючи...
Хай  світ  в  екстазі  завмирає!
А  ти  танцюй...  танцюй  фліртуючи...
Хай  пристрасть  танцю  серце  крає!
Танцюй  же,  ніч,  танцюй!

На  сажі  днів  ворожить  повсякчасність...
Горять  вогнем  свічки  сузір'їв  ясних...
Душа  в  полоні  магії  мотиву,
А  пломінь  палко  оголяє  тіло...

Танцюй  же,  ніч...  Шамань  чаруючи...
Хай  світ  в  екстазі  завмирає!
А  ти  танцюй...  танцюй  фліртуючи...
Хай  пристрасть  танцю  серце  крає!
Танцюй  же,  ніч,  танцюй!

27.02.2019


Танцуй  же,  ночь...  (исходник)

Костёр горит  неистово  и  яро...
Сжигают  вечер  колдовские  чары  –
Ворожеи́  магическая  сила...
Босые  ноги  не  страшатся  пыла...

Танцуй  же,  ночь...  шамань  чаруя...
Пусть  мир  в  экстазе  замирает!
А  ты  танцуй...  танцуй  флиртуя...
А  ты  танцуй...  танцуй  играя...
Танцуй  же,  ночь,  танцуй!

На  саже  дней  гадает  бесконечность...
Горят  огнём  созвездий  ярких  свечи...
Душа  в  плену  магических  напевов,
А  пламя  страсти  обнажает  тело...

Танцуй  же,  ночь...  шамань  чаруя...
Пусть  мир  в  экстазе  замирает!
А  ты  танцуй...  танцуй  флиртуя...
А  ты  танцуй...  танцуй  играя...
Танцуй  же,  ночь,  танцуй!

07.08.2017


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023

День кольору злячної миші (переклад)

День  кольору  злячної  миші  (авторський  переклад  на  тему)

День  кольору  злячної  миші
Мені  не  шкребе  вже  душу.
Обожнюю  чути  у  тиші
Твій  голос  я  дуже-дуже.

В  обіймах  ядучої  ночі
Серцям  не  нудитись  вічно.
Хай  черви  сутемряву  точать,
А  ми  запалаємо  свічно.

Хай  вітер  над  нами  свище,
Наш  світ  зберегти  я  мушу.
День  кольору  злячної  миші
Не  в  змозі  шкребти  нам  душу...

12.02.2019


День  цвета  испуганной  мыши  (исходник)

День  цвета  испуганной  мыши
Уже  не  скребёт  мне  душу.
Твой  голос  отчётливо  слышу,
Тебя  обожая  слушать.

В  объятиях  а́спидной  ночи
Душе  не  томиться  вечно.
Тебя  полюбив  очень-очень,
К  тебе  проложу  путь  млечный.

Покуда  мы  живы  и  дышим,
Наш  мир  нелегко  разрушить.
День  цвета  испуганной  мыши
Уже  не  скребёт  нам  души...

16.02.2018


–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023

Безглуздий фарс життя (переклад)

Безглуздий  фарс  життя  (авторський  переклад)

В  житті  ти  цьому  тільки  паж 
Підлеглий  владарю  театру.
А  істина  –  вона  за  кадром.
Твоя  значи́мість  –  то  міраж.
В  житті  ти  цьому  тільки  паж...

Виснажуємо  свій  ресурс,
Зігравши  чергову  роль  знову.
Не  розуміючи  основи,
Міняємо  в  дорозі  курс.
Виснажуємо  свій  ресурс...

Життєва  гра  –  безглуздий  фарс.
У  висловах  лиш  протиріччя
І  крити  порожнечу  нічим.
Ти  в  обскурації,  як  Марс*. 
Життєва  гра  –  безглуздий  фарс...

Ми  в  м'ясорубці  карми  –  фарш.
В  руках  у  панночки  Судьби  ми.
Лиш  імітатори...  раби  ми.
Значи́мість  наша  –  то  міраж.
Ми  в  м'ясорубці  карми  –  фарш...

11.02.2019
 

Нелепый  фарс  жизни  (исходник)

Ты  в  этой  жизни  только  паж
Во  власти  госпожи  театра.
А  истина  –  она  за  кадром.
И  значимость  твоя  –  мираж.
Ты  в  этой  жизни  только  паж...

Мы  истощаем  свой  ресурс,
Очередную  роль  играя.
Судьбы  своей  не  понимая,
В  пути  меняем  часто  курс.
Мы  истощаем  свой  ресурс...

Твоя  игра  –  нелепый  фарс.
Слова  полны  противоречий
И  пустоту  заполнить  нечем.
Ты  в  обскурации,  как  Марс*.
Твоя  игра  –  нелепый  фарс...

Мы  в  мясорубке  кармы  –  фарш.
Во  власти  госпожи  Судьбы  мы.
Лишь  имитаторы...  рабы  мы.
А  наша  значимость  –  мираж.
Мы  в  мясорубке  кармы  –  фарш...

19.12.2017 

*Согласно  эзотерическим  понятиям,  планета  Марс  находится  в  обскурации,  т.  е.  в  фазе  духовного  затмения.


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023

Спотворена призма реальності (переклад)

Спотворена  призма  реальності  (авторський  переклад)

Розщеплює  струм  еманації
Спотворена  призма  реальності.
Оголена  сутність  градації
Не  втислась  в  формати  лояльності.

Палають  завулки  сучаснії  –
Довколишність  нібито  знищена.
Що  ро́зруй  храми́ни  дочасної...
Притулок  у  горнього  лігвища!

11.02.2019


Искажённая  призма  реальности  (исходник)

Расщепляет  поток  эманации 
Искажённая  призма  реальности.
Обнажённая  сущность  градации
Не  вписалась  в  форматы  лояльности.

Сыплют  искры  стихийного  пламени,
Атмосфера  как  будто  бы  выжжена.
Что  руины  разрушенной  храмины,
Когда  сердцу  приют...  в  горней  хижине...

07.12.2016


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023

Не може серце без красот (переклад)

Не  може  серце  без  красот  (авторський  переклад)

Скидає  осінь  нам  на  плечі
Розшитий  златом  оксамит.
Коротші  дні...  холодний  вечір
Змарнілий  має  колорит.

Поблякли  трави...  небо  мліє
Над  степом,  волю  дав  сльозам.
А  місяць  тішиться  у  мріях,
Проливши  мовлення  бальзам  –

Хай  вигадка...  але  медова.
Не  може  серце  без  красот!
У  далеч  манить  небо  знову...
Душа,  як  птаха  без  висот,

Крильми́,  буває,  б'є...  з  досади...
Лише  політ  –  душі  відрада!

11.02.2019

 

Не  может  сердце  без  красот  (исходник)

Роняет  осень  мне  на  плечи
Расшитый  златом  аксамит.
Короче  дни...  прохладный  вечер
По  мутной  глади  вод  скользит.

Поблёкли  травы...  млеет  небо
Над  степью,  глядя  ей  в  глаза.
А  месяц  сказывает  небыль,
Излив  словесности  бальзам  —

Пусть  вымысел...  но  всё  же  сладок.
Не  может  сердце  без  красот!
И  манит  вдаль  небесный  ладан...
Душа,  как  птица  без  высот,

Порой  крылами  бьёт...  с  досады...
И  лишь  полёт  —  душе  отрада!

08.09.2015

–––––––––––––––
Иллюстрация:
Елена  Саппа  "Полёт"
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023

Глянцева синява ляпіс-лазурі… (переклад)

Глянцева  синява  ляпіс-лазурі...  (авторський  переклад)

Глянцева  синява  ляпіс-лазурі...
Небо  тягучою  ллється  глазур'ю...
Синню  чорнильною  вісниця-птиця
Сподом  кружляє  нічної  спідниці...

Глянцева  синява  ляпіс-лазурі...
Зоряно-ясная  ніч  в  абажурі...
Розписи  ніжнії  снів  аквареллю
Гладдю  шовковою  ліжко  нам  стелють...

11.02.2019


Тёмная  синь  ляпис-лазури...  (исходник)

Тёмная  синь  ляпис-лазури*...
Небо  густой льётся  глазурью... 
Синью  чернильной  вещая  птица 
В  клёше  подола ночи  кружится...

Томная  синь  ляпис-лазури...
Негою  свет звёзд  в  абажуре...
Нежная  роспись  снов  акварелью 
Шёлковой  гладью стелет  постели...

04.08.2015

*Лазурит  (ляпис-лазурь)  —  минерал  из  группы  силикатов,  обычно  темно-синий,  непрозрачный  камень.  «Ляпис-лазурью»  назывались  только  плотные  и  однородно  окрашенные  тёмно-синие  разновидности  «лазурита».
Перетёртый  лазурит  является  натуральным  пигментом  ультрамарин,  также  называемый  ляпис-лазурь.


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023

Не до спокою (переклад)

Не  до  спокою  (авторський  переклад)

Не  до  спокою  днів  рудовласому  –
У  Жовтневика  серце  печаліє.
Хтось  хова  свою  сутність  під  маскою  –
Зазирнути  би  в  очі  зухвалії...

Солоденькі,  як  мед,  ллються  речення.
Захмеліла  від  слів  Горобиночка  –
Спозаранку  до  пізнього  вечора
Мліє  від  залицянь  під  сурдиночку.

Може  вітер  нахабно  розпижився?  –
Має  вдачу  браток  неприборкану.
Хто  б  такою  дрібницею  тішився  – 
Для  забави  зійтись  з  недоторкою?

Розглядіти  б  ту  сутність  під  маскою...
Глянуть  в  очі  би  ті  осоружнії...
Не  до  спокою  вже  рудовласому  –
Як  би  хто  не  згубив  його  суджену...

10.02.2019
 

Прослезился  Октябрюшка  (исходник)

Прослезился  Октябрюшка  ласковый  –
Видно,  грусть  одолела-то  рыжего.
Кто-то  прячет  свой  лик  да  под  маскою  –
Заглянуть  бы  в  глаза  те  бесстыжие...

Сладко  льётся  медком  красноречие.
Захмелела  от  слов  тех  Рябинушка  –
Спозаранку  до  позднего  вечера
Внемлет  томным  речам  под  сурдинушку.

Может  в  том  ветровые  есть  шалости?  –
Этот  братец  способен  на  многое.
Кто  бы  тешился  эдакой  малостью  –
Для  забавы  сойтись  с  недотрогою?

Разглядеть  бы  тот  лик,  что  под  маскою...
Заглянуть  бы  в  глаза  те  постылые...
Смотрит  искоса  рыжий,  с  опаскою  –
Дабы  кто  не  сгубил  его  милую...

22.10.2015


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023

Шепіт зірковий (переклад)

Шепіт  зірковий  (авторський  переклад)

Ступивши  на  інше  кружало  спіралі,
Стикаюся  тісно  з  колишнім  кільцем,
Де  ледве  ущухлі  пекучі  печалі
Ще  якось  турбують  різучим  лясцем.

Ще  потай  у  думці  плекаю  я  мрію
Та  серце  холоне  в  сріблястій  імлі.
А  шепіт  зірковий  вселяє  надію
На  вічне  цвітіння  латаття  в  душі...

04.02.2019



Шёпот  звезд  (исходник)

Ступив  на  новое  кольцо  спирали,
Соприкасаюсь  тесно  с  прежним  кругом,
Где  приутихшие  едва  печали
Ещё  тревожат  беспощадным  звуком.

Ещё  тобой  дышу,  любя  как  прежде,
Но  сердце  стынет  в  серебристой  дымке. 
А  шёпот  звезд  внушает  нам  надежду
На  вечное  цветение  кувшинки... 

26.08.2014


P.S.:  Цветок  водяной  лилии  олицетворяет  высокие  чувства  и  символизирует  покровительство  высших  сил. 
 

ЛЕГЕНДА  О  КУВШИНКЕ  (с  интернета)

В  давние  времена,  когда  деревья  были  столь  высоки,  что  боги  могли  наблюдать  за  людьми,  восседая  на  их  кронах,  одна  из  дочерей  морского  царя  влюбилась  в  прекрасного  эльфа.  Юная  русалка  понимала,  что  ее  чувства  обречены  и  не  имеют  будущего.  Она  перестала  всплывать  на  поверхность  моря,  чтобы  не  видеть,  как  эльф  порхает  над  волнами,  ожидая  встречи  с  нею.

С  небес  за  влюбленными  наблюдала  маленькая  звездочка.  Она  решила  помочь  им  быть  вместе  -  превратила  русалочку  в  белоснежную  кувшинку  и  перенесла  ее  в  чистое  озеро.  На  заре  звездочка  шепнула  эльфу,  что  возлюбленная  ждет  его  на  свидание  и  отныне  они  всегда  будут  вместе.  С  тех  пор  появилось  поверье,  что  у  каждой  кувшинки  есть  свой  эльф.  Он  никогда  не  покидает  ее  лепестки  и  умирает  вместе  с  ней.


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023

Врятуй і збережи! (переклад)

Врятуй  і  збережи!  (авторський  переклад)

Лопочучи  в  період  листопадний,
На  тлі  осінньому  мелькають  дні  –
Водночас  журно  якось  та  відрадно...
О  Господи,  врятуй  і  збережи!

Думок  уривки  в  голові  кружляють,
Здолавши  звивин  дивний  лабіринт,
Опалим  листям  біля  ніг  лягають...
О  Господи,  врятуй  і  збережи!

03.02.2019
 

Спаси  и  сохрани!  (исходник)

Шурша  листвой  в  период  листопадный,
На  фоне  осени  мелькают  дни  –
Одновременно  грустно  и  отрадно...
О  Господи,  спаси  и  сохрани! 

Обрывки  мыслей  в  голове  кружа́тся,
Преодолев  извилин  лабиринт,
Листвой  опавшей  по́д  ноги  ложатся...
О  Господи,  спаси  и  сохрани!

28.10.2016


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023

Я прийду (переклад)

Я  прийду  (інтерпретація  на  тему)

Вітер  віє  понад  схилом,
Дощ  збирається  у  гай.
Я  прийду  до  тебе,  милий...
Тільки...  ти  мене  чекай!

Поцілую  ніжно  в  губи
Та  журба  сердець  мине.
Я  прийду  до  тебе,  любий...
Тільки...  ти  чекай  мене!

Ти  мене  у  думці  маєш,
Бо  тобі  я  до  душі.
Я  прийду...  бо  ти  чекаєш...
У  лютневому  дощі!

03.02.2019


Я  приду  (исходник)

Черноплодною  рябиной 
Ночи  зреют...  льют  дожди...
Мой  единственный  любимый,
Я  приду...  ты  только  жди!
Жди  меня  в  порыве  ветра,
Перемены  что  сулит.
Беспощадны  километры,
Но  влечения  магнит
Обладает  силой  мощной.
Зная,  что  меня  ты  ждёшь,
Сновиденьем  полунощным
Я  приду...  одетой  в  дождь!

02.10.2018


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023

Реалії нашого життя

Усім  можновладцям  паразитам-кровожерам  присвячується.

Якби  ви  знали,  яко  люди  виживають  у  країні,  
Коли  покинуто  людей  напризволяще...
Чекайте  кари  неминучої  усі,  хто  дійсно,  винні  –
Ваш  час  пощезнути  в  пекельнокуцій  пащі
Настигне  вас  –  не  сумнівайтесь  навіть  в  тому.
Вам  не  народжуватись  було  б  значно  краще,
Бо  паразити-кровожери  ви  на  тілі  світовому.

04.09.2023

P.S.:  Крик  душі  про  те,  що  відбувається  навколо...

Ритмічний  малюнок  вірша:
–––/–––/–––/–––/–
–––/–––/–––/–

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023

Майстерня доль (переклад)

Майстерня  доль  (авторський  переклад)

Доль  майстерня  пам'ятає
Нитки  кожної  петлю, 
Сталь  пательні,  що  лита́я
Для  відплати  ув  аду. 

Бути  пещенцем  у  карми   
Неможливо  задарма
І  тому  суцільні  драми
У  земного  вівтаря. 

Прихожани  причитають  –
У  воріт  небесних  тлум  –
Тільки  карму  нагнітають, 
Беручи  себе  на  глум.

Іншим  інше  до  потреби  – 
Не  збагнути  їхній  світ   –
Лиш  розгонять  хмари  в  небі 
Та  метнуться  у  політ.

Доля  кожного  кується
За  подобою  нутра.
Як  раніше  відгукнеться
Виляск  голосу  творця.

    ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~

Доль  майстерня  всього  світу 
Віддзеркалює  буття. 
В'яже  фатум  вбогу  свиту
Тимчасового  життя.

Подорожній  шлях  долає,
Не  лишаючи  слідів  –
Морок  досвід  поглинає.
Скромно  плеканець  богів

Обведе  по  колу  оком  
Та  й  замкне,  як  зазвичай.
Хто  потрібен  –  той  під  боком,
Інших  в  шию  поза  край.

Невагома  серця  ноша,
Думка  сяйна,  як  свіча. 
Бути  не  жадав  хорошим 
Він,  рубаючи  з  плеча. 

Майстер  хисту  не  втрачає  –
Із  зірок  майструє  міст,
Той,  що  світлом  увінчає
Розпростертий  степу  плис.

В  творчості  своїй  як  лицар  – 
Не  шукає  нагород
Та  визнань.  Він  –  щедрий  злидар, 
Що  створив  –  несе  в  народ. 

    ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~

Доль  майстерня  певно  знає 
Нитки  кожної  стібок, 
Ковку  та  лиття  деталей, 
Вузлик,  вигин  та  виток. 

Норовливо  чередою 
Відлітають  хмари  вдаль... 
Вчить  життя:  пануй  собою, 
Не  бери  пітьми  печаль.

Вир  –  напористим  поривом 
Скручену  в  моток  тугий
Сітку  –  скине  над  обривом  –
Звислу  в  образі  дуги:

Усілякі  щоб  напасті 
Недогод  та  бід  букет, 
Що  піймаються  у  снасті, 
Бу́ло  скинуто  в  кювет.

Най  на  вишивках  дороги 
Перехрестями  віків
Не  течуть  струмки  тривоги, 
Інших  най  знайдуть  шляхів! 

Най  туман  легким  серпанком
Осідає  у  ночах
І  прозорим  тихим  ранком
Розчиняється  в  очах!

03.02.2019. 


Мастерская  судеб  (исходник)

Мастерская  судеб  помнит
Каждой  ниточки  петлю
И  литу́ю  сталь  жаровни
Для  отмщения  в  аду.

Быть  любимчиком  у  кармы  –
Честь  не  многих  такова,
Потому  сплошные  драмы
У  земного  алтаря.

Прихожане  причитают,
У  небесных  врат  толпясь  –
Только  карму  нагнетают,
Хороня  взаимосвязь.

Но  иных  иная  учесть  –
Незавидна  с  виду  жизнь  –
Лишь  разгонят  в  небе  тучи
И  душой  метнутся  ввысь. 

Доля  каждого  куётся 
По  подобию  нутра.
Как  и  прежде  отзовётся
Эхо  голосу  творца.

    ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~

Мастерская  судеб  мира
Отражает  бытие.
Вяжет  фатум  из  эфира
Временно́е  житие. 

Путник  шествуя  ступает  –
Кроет  мрак  его  следы,
Опыт  прежний  изымая.
Скромно  баловень  судьбы 

Обведёт  по  краю  взглядом,
Круг  замкнув,  поставит  код.
Тот  кто  нужен  –  будет  рядом,
Нет  кого  –  не  нужен  тот.

Будет  лёгкой  сердца  ноша,
Мысль  светла  и  горяча.
Не  стремится  быть  хорошим
Путник,  рубящий  с  плеча.

Для  него  простёрты  дали  –
Мастерит  он  звёздный  мост,
Чтобы  звёзды  увенчали
Светом  ярким  бренный  холст.

Творчеством  своим  не  ищет
Ни  признаний,  ни  наград.
Он,  по  сути,  щедрый  нищий,
Сам  чему  безмерно  рад.

    ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~

Мастерская  судеб  знает
Каждой  ниточки  стежок,
Ковку  и  литьё  деталей,
Узелок,  изгиб,  виток. 

Своенравной  чередою
Облака  уносит  вдаль...
Учит  жизнь  владеть  собою,
Поглощая  тьмы  печаль.

Вихрь  –  напористым  порывом
Накатав  моток  тугой  –
Опрокинет  у  обрыва  –
Сеть  повисшую  дугой:

Чтобы  всякие  напасти
Неудач  и  разных  бед,
Угодивши  в  эти  снасти,
Были  сброшены  в  кювет.

Пусть  у  сотканной  дороги
На  распутье  вековом 
Дождевой  водой  тревоги
Не  текут  кривым  путём!

Пусть  кристальной  чистотою
Лягут  капли  слёз  на  грудь
И  живительной  росою
Освятится  новый  путь!

Пусть  туман  хрустальной  дымкой
Оседает  в  округах
И  прозрачной  невидимкой 
Растворяется  в  глазах!

31.07.2015


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023

Переформатування

Про́стору  порожнини  
уособлюють  мари  –
плин  по  колу  сансари.
Звичні  для  нас  картини
рутини.
Переформатування
світу  в  активній  фазі.
Винятком  є  наразі
самоопанування
диха́нням.
Змін  ціна  зависока  –
в  тім  чиїсь  інтереси.  
Вистраждані  процеси.
Принцип  "око  за  око"  
Нівроку.
Вміє,  звичайно,  кожен  
правити  теревені.
Там,  де  бевзь  на  арені,  
мати  надію  гоже
на  може..?

03.09.2023

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023

У руках все ваших (переклад)

У  руках  все  ваших  (авторський  переклад  по  мотивам)

"У  руках  все  ваших"  –  небо  шепотіло.
І  дорогу  серця  радість  освітила.
То  мотиви  чуйні  наспівала  осінь,
Долю  сповідавши  у  ранкових  росах,

Тих,  що  посріблили  нашим  душам  крила.
Осінь  золотава  шлях  благословила,
Обрусом  багряним  звівши  до  причалу,
Цвітом  вересневим  коси  увінчала.

Смуток  та  печалі  розчинились  днями,
Тихо  повтікали  слідом  за  хмарками.
Як  птахи  летімо  в  гай,  аж  на  край  світу,
Ки́даючи  зграю  мислень  безпросвітних!

Залиши́вши  плинність  часу  за  плечима,
Треба  не  сахатись  дивних  далечин  нам,
Бо  давно  чекає  місце  заповітне,
Де  у  снах  бували,  яко  були  дітьми...

Десь  у  небі  місяць  над  зірками  квокче,
Нібито  до  купи  їх  зібрати  хоче.
"У  руках  все  ваших"  –  ті  нам  шепотіли,
Щоби  ми  з  тобою  радість  не  згубили.

30.01.2019

 

Всё  в  твоих  руках  (исходник)

"Всё  в  твоих  руках"  —  мне  небо  говорило.
И  дорогу  сердца  радость  осветила.
То  мотивы  осень  мне  свои  напела.
И  легко  и  просто  ввысь  душа  взлетела.

Бабье  лето  нежно  крылья  серебрило.
Осень  золотая  в  путь  благословила.
Скатертью  багряной  устлан  вид  к  причалу.
Дни  сентябрьским  цветом  косы  увенчали. 

Нет  тоски-печали  —  растворилась  днями,
Тихо  убежала  вслед  за  облаками.
Птицей  перелётной  в  край  лечу  заветный,
Стаю  покидая  мыслей  беспросветных.

Не  беря  с  собою  прожитых  терзаний,
Не  страшась  нисколько  дальних  расстояний,
К  тем  местам  счастливым  путь  держу  в  надежде,
Где  не  раз  бывала  я  душою  прежде.

Там  смиренно  стану  друга  ждать  родного,
Что  живёт  во  власти  часа  временного.
"Всё  в  твоих  руках"  —  мне  небо  говорило.
Лишь  бы  мы  с  тобою  радость  не  забыли...

 13.09.2014

––––––––––––––
Иллюстрация:  
Дарья  Маркова  
"Всё  в  твоих  руках"
––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023

Лютневий дощ (переклад)

Лютневий  дощ  (авторський  переклад)

Люблю  тебе,  лютневий  дощ! 
Є  у  тобі  зворушне  щось. 
Твій  силует  в  німім  вікні
Малюють  крапельки́  на  склі.

Лютневий  дощ  –  мій  давній  друг, 
Твій  голос  ніжно  пестить  слух, 
П'янять  мене  твої  казки. 
Немов  уперше  ми  близькі. 

З  тобою  я  зіллюся,  дощ. 
Ти  –  серця  трепет,  тіла  дрож.
Ти  –  глиб  думок,  живець  чуття.
Лютневий  дощ  –  митець  буття!

28.01.2019


Февральский  дождь  (исходник)

Люблю  тебя,  февральский  дождь!
Ты  для  меня  особый  гость.
Твой  силуэт  в  немом  окне
Рисуют  капли  на  стекле.

Февральский  дождь  –  мой  давний  друг.   
Мне  голос  твой  ласкает  слух
И  упоителен  рассказ.
Мы  вновь  близки,  как  в  первый  раз.

Сольюсь  с  тобой,  февральский  дождь.
Ты  –  сердца  стук  и  тела  дрожь.
Ты  –  мыслей  глубь,  души  покой. 
Февральский  дождь,  дышу  тобой!

 01.02.2015


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023

За гранню (переклад)

За  гранню  (авторський  переклад)

В  очах  як  і  раніш  пастель  –
перванш  з  відтінком  гри-де-перль...
Троянд  рожевих  ніжний  позитив
на  синь  паризькую...  прюнель
(французьких  сливок  в'ялених  відлив)...

Коктейль  ігристих  дум  "Шампань"
Веде  чуттєвості  за  грань
реальності  буденного  життя.
І  знов  духмяная  герань
за  гранню  отією  розквіта.

Жантильна  річ...  химерний  стиль...
Шалено  звабний  шарм...  жонкіль...
Рожевий  попіл  марева  у  ніг...
За  гранню  безпощадних  миль
безмежне  раювання  від  утіх...

26.01.2019


За  гранью  (исходник)

В  глазах  по-прежнему  пастель  –
перванш*  с  оттенком  гри-де-перль*...
Парнасской  розы*  нежный  позитив
на  синь  парижскую*...  прюнель* 
(французской  сливы  вяленой  отлив)...

Коктейль  игристых  дум  "Шампань"
уводит  чувственность  за  грань
реальности  обыденных  забот.
И  вновь  душистая  герань
за  гранью  той,  безумствуя,  цветёт.

Жантильна*  речь...  причудлив  стиль...
Манящий  душу  шарм...  жонкиль*...
И  пепел  розовый*  на  vip-постель...
За  гранью  беспощадных  миль 
блаженства  благородного  метель...

27  января  2018  г.

*Перванш  -  серовато-голубой,  бледно-голубой  с  сиреневой  надцветкой.
*Гри-де-перль  -  жемчужный  оттенок  серого.
*Парнасская  роза  -  оттенок  розового  с  фиолетовым  отливом.
*Парижская  синь  -  ярко-синий  цвет.
*Прюнель  -  дикий  сорт  французских  слив,  которые заготовляются  вялеными.
*Жантильный  (фр.  gentil)  -  миловидный,  нежный,  мягкий.
*Жонкиль  -  разновидность  нарцисса  с  мелкими  золотисто-жёлтыми  душистыми  цветками.
*Розовый  пепел  -  нежно-серый  цвет,  отливающий  в  розовый.


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023

Сунично-трояндове (переклад)

Сунично-трояндове  (авторський  переклад)

Хочеш  чаю  з  суничним  варенням?
А  з  трояндових  пелюсток?
То  зійшло  в  мою  душу  натхнення,
Розірвавши  пута  з  ниток.

Я  малюю,  співаю,  танцюю,
Ще  складаю  вірші  –  творю!
Хочеш,  милий,  тебе  зацілую?
Заголублю?  Заговорю?

Може,  хочеш  новеньку  ти  казку,
Де  герої  на  висоті 
Та  шляхетні  не  тільки  у  масках,
А  й  насправді  милі  такі?

Хочеш  чаю  з  суничним  варенням?
А  з  трояндових  пелюстків?
Хай  панує  у  душах  натхнення,
Де  любов  навіки-віків!

26.01.2019


Клубнично-розовое  (исходник)

Хочешь  чая  с  клубничным  вареньем?
А  из  розовых  лепестков?
На  меня  снизошло  вдохновенье  –
Будто  вырвалась  из  оков.

Я  рисую,  пою  и  танцую,
И  немного  стихотворю.
Хочешь,  милый,  тебя  зацелую?
Заласкаю?  Заговорю?

Может,  хочешь  ты  новую  сказку,
Где  герои  на  высоте  –
Благородны  не  только  лишь  в  масках,
Но  и  лица  при  красоте?

Хочешь  чая  с  клубничным  вареньем?
А  из  розовых  лепестков?
Мы  с  тобой  продлеваем  мгновенье,
Где  любовь  на  веки  веков!

29.05.2018


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023

Нульова точка (переклад)

Нульова  точка  (авторський  переклад)

Звужую  коло  контакту  до  точки,
Ближче  стаю́  до  своєї  я  волі,
Де  майбуття  у  собі  не  пророчу,
Яко  ніколи  довірившись  долі.

Змелеться  все  м'ясорубкою  карми,
Слідства  на  виході  видно  вже  буде.
Є  особливі  промінчики  шарму  –
Доля  з  помелу  тюльпани  добуде.

Дійства  чарівність  захоплює  душу  –
Таїнство  в  ньому,  магічність  небесна.
Так  у  собі  занулитися  мушу,
Щоби  відчути  життєвого  сплеску.

25.01.2019


Нулевая  точка  (исходник)

Сужая  круг  общения  до  точки,
Всё  ближе  становлюсь  самой  себе,
Где  будущее  не  берусь  пророчить,
Доверившись  как  никогда  судьбе.

Причины  рубит  мясорубка  кармы
И  следствия  на  выходе  видны.
Есть  у  судьбы  особый  лучик  шарма,
В  итоге  извлекающий  цветы.

И  в  этом  действе  миг  очарованья,
В  нём  таинство  и  магия  небес.   
Так  нулевая  точка  мирозданья
Является  источником  чудес.

22.02.2016


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023

Хрестиком на полотні (переклад)

Хрестиком  на  полотні  (авторський  переклад)

Вишиті  нами  дороги
Хрестиком  на  полотні...
Більшістю  ходять  під  богом,
Бога  не  знавши  в  собі,

Долю  шукають  у  світі,
Шастають  десь  навкруги
Поміж  дзеркал  тих,  що  биті  –
Пошуки  не  до  снаги.

Ходять  по  краю  –  стібками  –
Зшитої  криво  доби:
Як  і  раніше  об  камінь
Б'ють-розбивають  лоби.

Котяться  вічнії  дроги
Думкою  днів  у  пітьмі...
Вишиті  нами  дороги
Хрестиком  на  полотні...

25.01.2019


Крестиком  на  полотне  (исходник)

Вышиты  нами  дороги
Крестиком  на  полотне...
Многие  ходят  под  богом,
Бога  не  зная  в  себе,

Ищут  своё  место  в  мире,
Мира  в  себе  не  найдя,
Меж  зеркалами  в  эфире
Чувственного  бытия

Ходят  по  краю  –  стежками  –
Скроенной  криво  судьбы:
Об  преткновения  камень
Бьются  по-прежнему  лбы.

Катятся  вечные  дроги
Мыслями  дней  в полутьме...
Вышиты  нами  дороги
Крестиком  на  полотне...

06.03.2016


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023

В пилинці на кінчику пальця (переклад)

В  пилинці  на  кінчику  пальця  (авторський  переклад)

Вальсують  миттєвості  в  танці,
За  товщу  йдучи  лаштунків.
В  пилинці  на  кінчику  пальця
Осіла  найтонша  думка.

Властивість  вібрацій  тендітних
Ввібрала  тих  явищ  сутність.
І  поглядом  геть  неусипним
Сканую  зірок  сукупність.

Грайливість  космічного  вітру
В  безмежності  розмаїття  
Й  усі  еманації  світу
За  довгії  многоліття  –

В  пилинці  на  кінчику  пальця.
Під  сплеск  неземного  гласу
Вальсують  миттєвості  в  танці,
На  тлі  майнуючи  часу...

24.01.2019

 

В  пылинке  на  кончике  пальца  (исходник)

Мгновенья,  вальсируя  в  танце,
Уходят  за  толщу  кулис.
Пылинкой  на  кончике  пальца
Осела  тончайшая  мысль.

Все  свойства  вибраций  изящных
Впитала  явления  суть.
И  взглядом  пронзительно-зрящим
Межзвёздный  сканирую  путь.

Бегущие  волны  эфира,
В  пространстве  струящийся  свет
И  все  эманации  мира
За  многие  тысячи  лет  –

В  пылинке  на  кончике  пальца.
Под  всплески  Вселенских  речей
Мгновенья,  вальсируя  в  танце,
Мелькают  на  фоне  ночей...

21.07.2016


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023

То дощ, то сніг (переклад)

То  дощ,  то  сніг  (авторський  переклад)

То  дощ,  то  сніг  в  німе  вікно...
То  хід,  то  біг  –  годин  стерно...
Чогось  ся  жду...  та  щось  не  так...
Думки  ядучії  на  смак...
Скоромна  мить...  життя  пісне...
Планида  снить...  буття  сумне...
То  день,  то  ніч  в  душі  шуршить...
У  стилі  кітч  убравсь  самшит...
То  сніг,  то  дощ...  сюжет  зими...
По  тілу  дрож...  у  нас  є  ми...

20.01.2019


То  дождь,  то  снег  (исходник)

То  дождь,  то  снег  в  немом  окне...
То  ход,  то  бег  часов  во  вне...
Чего-то  жду  и  всё  томлюсь...
А  мысли  жгучие  на  вкус...
Лишь  сладок  миг,  но  жизнь  пресна...
Ложится  блик  на  глянец  сна...
То  свет,  то  мрак в  душе  шуршит...
В  зелёный  фрак  одет  самшит...
То  снег,  то  дождь...  сюжет  зимы...
По  телу  дрожь...  у  нас  есть  мы...

19.01.2018


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023

Розквітаю! (переклад)

Розквітаю!  (переклад  за  мотивами) 

Знову  серце  від  холоду  стигне, 
В  льодяних  замерзає  кристалах. 
Чи  врятує  свідомість  відлига?
Душу  в  шар  крижаний  закувало.

Радість,  щастя  –  то  тільки  примари... 
Вже  не  слухають  стомлені  крила.
Бог  на  небо  натягує  хмари  –
Знов  фортуну  життя  віддалило.

Споглядаю  себе  в  цьому  світі 
Та  цей  світ  у  собі  споглядаю.
Почуття,  як  волошки  у  житі...
Серце  тане...  і  я  розквітаю!

18.01.2019


Знову  серце  від  холоду  стигне  (авторський  переклад)

Знову  серце  від  холоду  стигне.
Десь  поділась  думок  яснота.
Тисне  долу  свідомості  крига.
Душу  сковує  знов  мерзлота.

Ну  а  щастя  –  всього  лиш  примара...
Так  і  та...  з  перебитим  крилом.
Бог  не  схвалює  жалібних  марень  –
Знов  у  долі  життя  за  бортом.

Споглядаєм  себе  в  цьому  світі
Та  цей  світ  споглядаєм  в  собі.
Кругозори  в  тенета  сповиті  –
Мимовіль  опинились  на  дні...

18.01.2019


Снова  сердце  от  холода  стынет  (исходник)

Снова  сердце  от  холода  стынет,
Замерзая  в  кристалликах  льда.
Поглощает  сознанье  рутина.
Душу  сковывает  мерзлота.

Ну  а  счастье  –  всего  только  призрак...
Да  и  тот...  с  перебитым  крылом.
Бог  не  внемлет  дурацким  капризам  –
Жизнь  опять  у  судьбы  за  бортом.

Созерцая  себя  в  этом  мире,
Этот  мир  созерцаем  в  себе.
Кругозоры  в  попытке  расширить,
Невзначай  оказались  на  дне...

26.11.2018


–––––––––––––––
Авторський  колаж:
картинки  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023

А ми з тобою… (переклад)

А  ми  з  тобою...  (авторський  переклад)

А  ми  з  тобою  зайвий  елемент
На  цій  життя  примареній  картині.
Всі  наші  фарби  випалили  нині,
Горіння  нам  лишаючи  момент.

Як  утопічні  міфи  у  пітьмі
Про  плід  несамовитого  кохання...
Час  наші  душі  зводить  на  заклання...
Але  казки  прекрасні  уві  сні!

Давай  богам  влаштуємо  вівтар  –
Нехай  приносом  будуть  ладан  з  миром, 
Де  тьма  зі  світлом  ув  обіймах  виру
Збирають  з  квітів  пристрасті  нектар.

Нікому,  знай,  тебе  я  не  віддам
Й  ніколи  вже  тебе  я  не  покину!
Здолати  цю  тягучую  рутину
Під  силу  разом,  вірю,  буде  нам. 

17.01.2019


А  мы  с  тобою...  (исходник)

А  мы  с  тобою  лишний  элемент
На  этой  призрачной  картине  жизни.
Все  наши  краски  беспардонно  выжгли,
Оставив  нам  горения  момент.

Как  утопичны  мифы  в  лоне  тьмы
Про  плод  безумия  любви  и  страсти...
А  время  души  наши  рвёт  на  части...
Но  так  прекрасны  сказочные  сны!

Давай  устроим  жертвенник  судьбе  –
Пусть  ладан  с  миррой  будут  подношеньем,
Где  тьма  и  свет  в  неистовом  сношенье
Зачали  наше  счастье  на  земле.

Знай,  никому  тебя  я  не  отдам
И  никогда  тебя  я  не  покину!
Преодолеть  тягучую  рутину
Под  силу  вместе,  верю,  будет  нам.

28.02.2018


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023

Зоря з небес у вир упала ночі (переклад)

Зоря  з  небес  у  вир  упала  ночі  (авторський  переклад)

Зоря  з  небес  у  вир  упала  ночі  –
В  обійми  супокійного  буття.
Воістину,  бездонні  неба  очі!
Вони  з  душею  здійснюють  злиття.

У  згляді  між  надиром  та  зенітом,
Небесної  кружінням  сфери  будь
Навколо  мене  –  ляжу  віссю  світу,
Координуючи  в  етапах  путь*.

Коли  дійду  до  точки  невертання,
Небесною  бездонністю  очей
Уп'юся  вщент  і  зникну  до  світання  –
Розтану  в  вирі  зоряних  ночей.

16.01.2019

*ПУТЬ,  і,  жін.,  заст.  чол.  -
напрямок  руху  куди-небудь,  до  певного  місця,  звідкілясь.


Звезда  с  небес  упала  в  омут  ночи  (исходник)

Звезда  с  небес  упала  в  омут  ночи  —
В  объятья  безупречной  тишины.
Воистину,  бездонны  неба  очи!
Они  с  душой  моей  сопряжены.

Во  взгляде  меж  зенитом*  и  надиром*,
Вращением  небесной  сферы*  будь
Вокруг  меня  —  я  лягу  осью  мира*,
Координируя  в  этапах  путь.

Когда  дойду  до  точки  невозврата,
Небесною  бездонностью  очей
Упьюсь  и  не  вернусь  в  надир  обратно  —
Растаю  в  звёздном  омуте  ночей.

23.11.2015

*Зенит  -  астрон.  наивысшая  точка  небесной  сферы  над  головой  наблюдателя.  Перен.  высшая  точка  развития  чего-либо,  вершина  чего-либо.

*Надир  -  (от  араб.  назир,  «напротив»)  —  это  направление,  указывающее  непосредственно  вниз  под  конкретным  местом,  то  есть  это  одно  из  двух  вертикальных  направлений,  ортогональных  к  горизонтальной  плоскости  в  данной  точке.  Надир  —  это  направление,  совпадающее  с  направлением  действия  силы  гравитации  в  данной  точке.  Противоположное  надиру  направление  называется  зенитом.

*Вращение  небесной  сферы  -  это  кажущееся  движение  всех  небесных  светил,  вызванное  вращением  Земли  вокруг  оси.

*Ось  мира  —  прямая  линия,  проведённая  через  центр  небесной  сферы  параллельно  оси  вращения  Земли.  Вокруг  оси  мира  происходит  видимое  вращение  небесной  сферы.  О.  мира  не  имеет  постоянного  положения  в  пространстве,  а  медленно  изменяет  его,  описывая  коническую  поверхность  в  промежуток  времени  около  26000  лет.  В  настоящее  время  северный  конец  О.  мира  направлен  почти  в  Полярную  звезду  (Малой  Медведицы),  а  южный  —  в  созвездие  Октанта.
Ось  мира  —  в  мифологии  и  религии  ось,  связывающая  небо  и  землю.  Ни  один  из  образов  оси  мира  не  является  статическим.  Всё  это  места  активного  перехода,  динамического  союза,  где  существа  различной  природы  (боги  и  люди)  встречаются  или  даже  становятся  друг  другом.  Таким  образом,  ось  мира  представляет  собой  единство  противоположностей.  Так  как  ось  мира  служит  пересечением  различных  уровней  мира,  она  почитается  более  других  святых  мест.

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023

Сенси сущого (переклад)

Сенси  сущого  (авторський  переклад)

Богами  розцілована
Згляда  душа  оновлена   
Углиб  світів  зневірених
З  висот  ніким  не  міряних 

У  Світлі  Всюдисущого...

Ці  руки  –  крила  білії
І  рухи  ці  сміливії.
Струмує  сяйво  синєє,
Палає  духа  силою  –

У  ньому  сенси  сущого...

14.01.2019

 

Смыслы  сущего  (исходник)

Небесами  расцелована
Провидением  ведомая,
Вглубь  глядит  миров  затерянных
Из  высот  никем  не  мерянных 

В  Свете  Бога  Вездесущего...

Эти  руки  –  крылья  белые
И  движенья  эти  смелые.
В  чаше  сердца  пламя  синее,
Что  пылает  духа  силою  –

В  нём  таятся  смыслы  сущего...

21.09.2015

–––––––––––––
Иллюстрация:
Валерий  Крючков  
"Сущности"
–––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023

Життя не мед (переклад)

Життя  не  мед  (авторський  переклад)

Життя  не  мед,  хай,  солодющий,
Шовками  шлях  не  вистилає,
Та  дух  свободи  всюдисущий
В  душі  твоїй  переважає.

Себе  любити  наче  бога!
Свідомість  скласти  яко  пазли!
Таланту  не  цуратись  свого  –
Хай  безталання  тисне  блазнів!

Зглушити  рики  негативу,
Зійти  внівець  і  обнулитись!
В  житті  узріти  перспективу
Та  віршуваннями  упитись!

12.01.2019


Пусть  жизнь  не  мёд  (исходник)

Пусть  жизнь  твоя  не  мёд  сладющий,
Шелками  путь  не  устилает,
Но  дух  свободы  вездесущей
В  твоей  душе  преобладает.

Себя  любить!  в  себя  поверить!
Собрать  сознание  как  пазлы!
Судьбе  своей  себя  доверить!  –
Её  черты  не  безобразны.

Забить  на  рыки  негатива,
Сойти  на  нет  и  обнулиться! 
Увидеть  в  жизни  перспективы
И  стихотворчеством  упиться!

22.10.2017


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023

Тисовий гай (переклад)

Тисо́вий  гай  (авторський  переклад)

Місячна  мелодія  в  тиху  ніч  проллється.
Зранку  гай  тисо́вий  огорне  туман. 
Стерті,  часу  віддані  незліче́нні  кільця.
Тями  порожнеча...  торжество  осанн... 

В  хвої  хризолітовій  жар-червоних  ягід 
Буси  полум'яні  зваблюють  птахів. 
В  ритмі  хаотичному  днів  тьмяніє  яхонт...
Думка  перезріла,  суть  не  варта  слів. 

Палички  тисо́вії...  алфавіт  Огама... 
Магія  процесу  поміж  двох  начал...
Карма  нас  спроваджує  у  кабальну  яму. 
Тільки  гай  тисо́вий  –  для  душі  причал. 

11.01.2019
 

Тисовая  роща  (исходник)

Лунная  мелодия  в  тишине  прольётся.
В  тисовую  рощу  снизойдёт  туман.
Преданы  забвению  годовые  кольца.
Полое  сознанье...  торжество  осанн...

В  хвое  хризолитовой  ярко-красных  ягод
Огненные  бусы  привлекают  птиц.
В  ритме  хаотическом  мир  стареет  на́  год...
Мысли  перезрели,  суть  их  пала  ниц. 

Тисовые  палочки...  алфавит  Огама...
Магия  процесса  между  двух  начал...
Карма  загоняет  нас  в  долговую  яму.
Тисовая  роща  –  для  души  причал.

07.12.2018


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023

Озеро Відради (переклад)

Озеро  Відради  (авторський  переклад)

Ярий  сонця  диск,  па́леним  цитрином 
Скочуючись  вниз,  спілим  апельсином 
Впав  за  горизонт...  Діючи  синхронно, 
Начебто  крізь  сон  тягнуться  бутони 
На  поверхню  вод  Озера  Відради, 
До  Любові,  що  в  світлі  зір  Плеяди
Відблисками  лун  місячну  стежинку
Створить,  щоб  відун  стрів  красуню-жінку...
Символом  чуття  є  прекрасний  лотос, 
А  сердець  вогні  віддані  висотам. 
І  зійде  з  небес,  і  освятить  води,
Та,  що  всюди  ЄСМЬ...  в  кожнім  звуці  ноти... 
Ніжним  голоском  в  лотосах  духмяних 
Знов  проллється  "ОМ-м-м"  для  сердець  коханих... 

06.01.2019
 

Озеро  Отрады  (исходник)

Ярый  солнца  диск,  огненным  цитрином
Скатываясь  вниз,  жжённым  апельсином
Пал  за  горизонт...  Действуя  синхронно,
Будто  бы  сквозь  сон  тянутся  бутоны
На  поверхность  вод  Озера  Отрады,
К  Той,  что  снизойдёт  в  свете  звёзд  Плеяды
Отблесками  лун,  став  дорожкой  лунной,
Где  в  ночи  ведун  встретится  с ведуньей...
Символом  Любви  есть  прекрасный  лотос,
А  сердец  огни  преданы  высотам.
И  сойдёт  с  небес,  и  освятит  воды,
Та,  что  всюду  ЕСМЬ...  в  звуке  каждой  ноты...
Нежным  голоском  в  лотосах  душистых
Вновь  прольётся  "ОМ-м-м"...  Глас  Любви  услышь  ты...

16.12.2018


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023

О чувстве юмора

Обладать  безупречным  чувством  юмора  –  значит  быть  достаточно  неуязвимым  по  отношению  к  злословию. 

~  ~  ~

Думаю,  сам  Бог  проявил  немалую  долю  чувства  юмора  при  сотворении  нас  такими,  какие  мы  есть. 

04.02.2021

–––––––––––––––––
Картинка  из  интернета
–––––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992314
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 27.08.2023

Изнанка

Чтобы  увидеть  тыльную  сторону  мира,  выверни  его  наизнанку.

~  ~  ~

Следствия  всегда  налицо,  причины  же  таятся  в  изнанке.

02.02.2017


–––––––––––––––––
Картинка  из  интернета
–––––––––––––––––
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992313
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 27.08.2023

Ощущение Бога

Только  тот,  кто  ощущает  Бога  в  себе,  способен  видеть  Его  вокруг.

08.01.2017

–––––––––––––––––
Картинка  из  интернета
–––––––––––––––––

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992232
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 26.08.2023

О понимании

Чем  больше  понимаешь  других, тем  меньше  возникает  желание  быть  понятым.

25.09.2016

–––––––––––––––––
Картинка  из  интернета
–––––––––––––––––

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992231
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 26.08.2023