| Сторінки (1/86): | « | 1 | » |
У веснянім лісі Мавка чаклувала,
Кожен закуточок вміло прикрашала.
Посеред галявин у зеленім листі
Розсипала квіти, мов дрібне намисто.
Дзвоники біленькі на тонких стебельцях
Ніжним ароматом підкоряють серце.
Запахи конвалій - то весни парфуми,
Травень розсіває їх живлющі струми.
Назбирайте в лісі духмяних конвалій -
Мавчине намисто принесіть коханій!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
«Зачіска впливає на те, як складається день, а в результаті життя»
Софі Лорен
***
Тут замовить можна модну стрижку,
Щоби імідж зовсім помінять,
Чи затіять з кольором інтрижку-
Помолодшати років на пʼять.
Ножиці, гребінка, дотик фена -
Результат вражає водночас…
Прирівняти фах до феномена
Буде справедливо без прикрас.
Вправні руки майстра роблять диво.
В перукарню входиш наче в храм,
А виходиш гарна і щаслива -
Шах і мат поставивши літам.
Наш похід до майстра - завжди свято
В не святкові дні календаря.
Тож побалуйте себе, дівчата,
Завітайте до перукаря!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Не журюся, що старію,
Що повільніша хода.
Бо із часом розумію:
Старість - зовсім не біда.
Не засмучуюся зморшкам
І на скронях сивині…
Краще усміхнусь волошкам,
Подарованим мені.
Макіяж зроблю проворно,
Процедура це проста…
Брови підмалюю чорним,
А помадою - вуста!
Сум, депресія відсутні,
Бо ціную кожну мить:
Старість - вишукана сукня,
Треба вміть її носить!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Мені цікаво, через призму літ,
Коли вже на землі мене не стане -
Чи залишиться, хоч маленький слід,
Чи все зі мною в небутті розтане?
Якою я була? - Така, як всі:
Не краща кращих і не гірша інших…
Хотіла щось лишити на землі -
Дітей зростила і писала вірші.
А кожен вірш для мене, мов дитя:
Колиханий, причесаний і рідний.
Вкладала в нього мрії, почуття,
Хотіла, щоб на світ зʼявився гідним.
Щоби знайшовся той його читач,
Хто зрозуміє писане душею:
Чи усмішка, чи серця тихий плач -
Лиш байдуже не було б читачеві.
Якою я була? Така, як всі…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
Присвячується селу Комарівка, що на Черкащині.
Село чарівне, мальовниче,
Що Комарівкою зовуть
З дитинства спогадами кличе -
То ж вирушаю в дальню путь.
Вузенька річка обміліла,
А береги - в очеретах,
Ген, вдалині вже засиніли
Поля волошками в житах.
Джмілі дзижчать в похилих травах -
Беруть октави голосні.
Стрибають жабки у отавах
І кумкотять свої пісні.
Повільно, впевнено крокує
Дзьобатий чорногуз в полях.
На здобич вправно птах полює,
Бо у гнізді чека сімʼя.
Зелені луки конюшини
Умились росами зрання.
Босоніж по вузькій стежині
До хати поспішаю я.
Зачинені старенькі ставні
І хата, ніби сирота,
В обіймах яблунь дуже давніх.
Під тином мальва зацвіта…
І ніби не було тих років,
Та півсторіччя вже спливло…
В дитинство до своїх витоків
Поїхать хочеться в село.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
У ВЕСНЯНІМ КОРОЛІВСТВІ
У веснянім королівстві
Розпочався бал квітковий.
Квітень демонструє дійство
В гамі різнокольоровій.
Розпушив зелені трави
У смарагдових відтінках,
А птахи гучні октави
Хором заспівали дзвінко.
Всі нарциси – сонця діти,
Капелюшки жовті зшили.
Різнобарвні гіацинти
У росі пелюстки вмили.
Рясно вкрилися квітками
Абрикосів білі гілки,
Закружляли над садами
Славні трудівниці – бджілки.
У веснянім королівстві
Квітень демонструє дійство!
Тетяна Котельнік
06.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
СЛЬОЗИ
На очі сльози набігають часто -
Така реальність нашого життя
Ми плачемо від горя і від щастя,
Коли приходить час для каяття…
Емоції від серця птахом линуть,
Сльозинкою збігають по щоці…
Дрібною, наче ягода калини,
Лишивши слід солоний на лиці.
Коли смітинка в око залетіла,
Сльоза змиває непотрібний бруд.
У сльозах наша слабкість, наша сила
І ліки від душевних злих отрут.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
«Жалість роздають безкоштовно, а ось
заздрість ще потрібно заслужити.»
Фаіна Раневська.
Геть гони лукавство і недбалість,
В правді, щоб не було, треба жити…
Безкоштовно роздають нам жалість,
А повагу - треба заслужити!
Так, одних задовільняє малість,
Є такі, що досягають неба.
Задарма ми маємо лиш жалість,
А от заздрість заслужити треба!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Білим снігом замело стежини,
На поріг ступає Коляда.
Вдягнений у легку одежину,
Ангел у віконце загляда.
Стукає в віконечко кімнати,
Де у грубці вогнище горить.
Проситься погрітися до хати,
Хоче змерзлі крильця обігріть.
Випив Ангел запашного чаю…
Тістечка, цукерки і халва -
Діти свого гостя пригощають,
Він із ними пісеньки співа.
Розповів він дітям казку гарну -
Вмить забулись смуток і біда…
Діти у захопленні: «Як вправно
Ангел в грубку дрова підклада!»
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Повільно землю пеленає білий сніг
В мережену пелюшку прохолоди.
Це за велінням матінки природи
Зима красуня почала сезонний біг.
Сплітаючись у диких танцях довгих хуг
З морозом вітер грають полонези,
Дрижать від холоду тонкі берези,
Що в купі притулились на краю яруг.
Засніжені спідниці сосен і ялин
З під снігу тягнуть голочки зелені
Закляк із ранку дикий птах на клені
Та майорять червоні грона горобин.
Зимову казку демонструє красень ліс
У сніговій новенькій вишиванці…
Причепурився, мов юнак він вранці
І вкотре виставляє всю красу на біс.
Тетяна Котельнік
28.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Взяла в долоні Землю темна нічка…
Коли ж приходить темряви пора,
Сльозами з парафіну плаче свічка,
Аж поки весь огарок догора.
І хоч у свічки то несправжні сльози,
По крапельках спливе вона до тла
І з часом згасне - ось які курйози! -
Віддавши людям світла і тепла.
У темноті роль світла надважлива,
Життя у свічки - то горіння мить!
Жертовністю другим вона щаслива,
Себе спаливши - людям посвітить!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
В кімнаті тільки я з безсонням
І місяць за нічним вікном не спить.
Вмостився кіт на підвіконні,
Дрімає в спокої та муркотить.
Безсоння, мов нічна примара
Щоночі переслідує мене.
За що ця непомірна кара?
Коли наслання це тяжке мине?
Пульсує думами у скронях
Ночей безсонних невблаганний час,
Приносить спогади в долонях
Й вертає у реальність без прикрас.
Розгнівались на мене дуже
Бог Гіпнос - сну і сновидінь - Морфей
І абсолютно їм байдуже,
Що не звела я втомлених очей.
Що я в уяві малювала
Майбутнього щасливі мирні дні,
Шахрайка ніч мій спокій вкрала,
А вранці розчинилась вдалині…
Тетяна Котельнік
07.01.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Улюблені бувають кольори,
І є найкращі в світі аромати.
Я так люблю з весняної пори
Дух від бузку й конвалії вдихати.
Озону свіжість з теплого дощу…
Як пахнуть сіном скошеніі трави!
Прокинусь вранці - турку сполощу
І приготую запашної кави.
У домі затишно. Печеться хліб,
Скрізь пахощі окрайцю паляниці…
Нема й серед гурманів тих осіб,
Хто проти свіжим хлібом пригоститься.
Дорожче за парфуми від «Шанель»
Молочний ніжний запах немовляти.
Солодким пахнуть, наче карамель,
Малих онуків щічки й рученята.
05.01.2023
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Старому парку більше сотні літ,
Він свідок вічності і сьогодення.
Поміж дубів, ялин зелених віт
Шукатиму я творчого натхнення.
Старих дубів обіймами торкнусь,
Що кронами врізаються у небо…
У велетнів цих витримки навчусь,
Бо зараз непохитним бути треба!
Навколо тиша, тільки сніг рипить
Від кроків по засніженій алеї,
Фіксують ліхтарі казкову мить -
Ллють світло на доріжок паралелі.
Хоч зимно, але тепло на душі,
Бо понад все ціную зараз тишу…
Приходять рими, пишуться вірші-
Тож сподівань на краще не полишу!
16.12.2023
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Болить…Ой, як душа її болить!!!
Усе на смак гіркіше від полину.
Яка страшна невідворотна мить,
Коли втрачаєш рідну половину.
Похмурі дні зависли, мов туман,
Безсонні ночі спокоєм не вкрили.
Вона немов попала у капкан,
Як пташка, що свої зламала крила.
Вже не дружина, молода вдова…
Навколо пустка на мінорній ноті,
Повільно час її життя сплива,
Шукає сенс у дітях і роботі .
Найбільш її тримають в світі цім
Сполохані дитячі оченята
І треба жити, бо передусім
Тепер вона за маму і за тата.
12.11.2023
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
Ідеології чужої протилежність
Сусід навʼязує нам без підстав.
Тернистим шляхом ходить Незалежність-
Час істини й випробувань настав!
Девʼятий вал страждань і смерті повен,
Обрушив хвилі - палить все до тла.
Моя країна, мов сміливий човен
Лавірує у океані зла.
Дай Бог, серед війни, руїн і крові
Не впасти, а відважно шлях пройти!
Потрапить в акваторію любові,
На миру територію зайти!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Похолодало…Вмить похолодало,
Застигла у миттєвості природа.
Вже, мабуть, час, а може так співпало,
Що на душі вирує теж негода.
Сумні думки відпущено на волю,
Тепер я вільна від турбот і планів,
Розкритою тримаю парасолю,
А під ногами … їжачки каштанів.
В цій прохолодній і вологій тиші
Заводить жовтень дощові октави.
Мені на вушко вітер шепче вірші,
Мов друг, питає: «Як у тебе справи?»
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Вокзал… Прощання на пероні…
В своїх він грів її долоні,
Вона іконку дарувала
І нишком сльози витирала.
Ні, плакали не сині очі -
Згорьована душа дівоча,
Підступна і гірка розлука
Їх долі вже вхопила в руки,
Немовби у міцні лещата…
Розлука… і війна проклята!
Не для війни, не для печалі
Вони кохання зустрічали.
За ним хотіла полетіти
Із вітром, що колише віти,
Ділити сум і радість навпіл,
Уберегти від куль і залпів…
За кожну зустріч дяка Богу,
Хай оминають їх тривоги…
Чекати, вірити, любити
І всупереч незгодам жити!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Літо відбуяло, відцвіло,
Спекою нагріло цілий світ,
У валізу вкинуло тепло,
Залишивши килими із квіт.
Серпень айстри розпушив в саду
І дарує вересню букет…
Я потрібні рими віднайду
Та в осінній їх складу сонет.
Серце в спогадах живе весь час:
Бачу дівчинку (себе малу),
Що з букетом йде у перший клас,
Згодом – випускницю на балу.
У букеті айстри майорять,
Їх до серця бережно тулю…
Різнобарвні зірочки горять -
Квіти милі ті, що я люблю!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023
Яскраві квіти осені - жоржини,
Даєшся диву формам й кольорам!
Вдяглися у красиві пелерини
На заздрість модельєрам і жінкам.
Дерева кидають пожовкле листя,
Стоять сумні обабіч від стежин,
Стидаються осіннього розхристя
Перед яскравим спалахом жоржин.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023
У темнім небі загадкові зорі
Гірляндами позолотили ніч
Та прагнуть далі моря неозорі
Залити світлом незліченних свіч.
Спить море, тихо хлюпаються хвилі…
Доріжку місяць з неба прострелив,
Красується і бавиться у штилі,
На воду кинув срібний перелив.
У кухлику давно сходила кава,
Повільний бриз, мов ковдра огорта.
Ніч біля моря тепла і ласкава,
Лиш на душі печаль та самота…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
На землю опустилась темінь ночі,
Для ковдри нитки в сутінках пряде,
Виймає із торбинки сни пророчі
І під подушки потайки кладе.
В спорядженні – у срібних латах – місяць
Повільно випливає із-за хмар.
Гірляндами зірки блискучі вИсять,
Снодійне зілля ніч зварила з чар…
Дрімоту-сон у кухлик наливає
І не шкодує – ллє аж до країв.
Приспала всіх, лиш вітерець гуляє
Та шелестить під кронами гаїв.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
В світлиці деревʼяна давня скриня
З малюнками на вицвівших боках.
Нащадкам роду - пращурів святиня,
Звʼязок між поколіннями в роках.
Які скарби у ті часи далекі?-
Хустки квітчасті, з льону рушники…
На них з любовʼю вишиті лелеки,
Орнаменти від вмілої руки.
Весільна вишиванка від бабусі,
З дрібних коралів низка намистин -
Ці обереги у родиннім дусі
Ретельно зберігались між хустин.
Тримаю у руках стару хустину,
Від неї йде енергія жива,
Її вдягала бабця в свята днини,
Як завершалися в селі жнива.
Роками так стоїть родинна скриня,
Від старості втомилась, мабуть, вже,
Давно пішла у вічність господиня…
А скриня посаг свято береже!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
Блакитно-сині іпомеі квіти
Відомі всім, як кручений панич.
Ліанами плетуться довгі віти
До сонця ближче, вгору, певна річ.
В дворі бабусина стара альтанка,
Заплетена суцільно паничем
Вбиралась в грамофони на світанку,
Під сонцем квітувала і дощем…
В альтанці стіл і деревʼяні лави
Та паничів квітковий оксамит…
Бабусині смачні домашні страви
В онуків підіймали апетит.
Пірнути б знову в дні дитинства світлі,
Де паничі нагадують про все:
Бабуся наша в глиняній макітрі
Вареники із вишнями несе.
26.07.2023
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023
Сива ковила
Степ посеребрила,
Хвилями лягла
Ковдрою укрила.
Знов на місті трав,
Скошених весною
З зеленню отав
Проросте журбою.
Зʼявиться вона,
Скупана у росах,
Наче сивина
У дівочих косах…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023
А заздрість обирає в жертву слабших,
Спотворює їх душі і думки.
Подалі будьте від людей лукавих,
В яких отруйні жала-язики.
Крадеться слідом заздрість, мов примара,
Гризе зубами, спати не дає,
Завидник ходить, наче темна хмара,
Собі ж страждань постійно завдає.
Чужі здобутки, слава у кар'єрі
Стискають душу ницих хазяїв…
Є версія, що Моцарта Сальєрі
Із заздрощів банальних отруїв.
Тетяна Котельнік
18.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
Степова дорога між високих трав,
Збоку притулився невеличкий став,
Над ставочком верби з вітром гомонять,
В очереті жаби хором кумкотять.
Ця краса природна – ласка для сердець,
У повітрі пахне духмяний чебрець,
Небо в білих хмарах сонцем мерехтить,
Вранішнє повітря вабить і п’янить….
Літо різнобарвне казку принесло,
Щоб її побачить – вийди за село
І пірни в природу, як у тихий став,
Потони у морі аромату трав…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
Не думайте, що я якась містянка,
Що надто вже цінує хатній крам.
Та довго обирали ми фіранки,
Щоб затишно було на кухні нам.
Фіранки нові, свіжа скатертина,
Фірмовий мамин яблучний пиріг
Збирали вечорами всю родину
І друзів зазивали на поріг.
Та чорна ніч…Ворожіі ракети
На «до» і «після» склали долі нам,
Розбили вщент не тільки склопакети -
Відкрили відлік для військових драм.
…І нині, як пробуджуюсь я зранку,
Готую каву вже на чужині…
Із болем згадую свою фіранку, що тріпотить в розбитому вікні.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
Сідає сонце в кольорах заграви…
Вечірнє море… у мінорі бриз…
Дрижить доріжка на воді яскрава
Від виконання хвилями реприз.
Втомилась бути із журбою поряд
На відстані простертоі руки…
Пірнути хочу я у хвилі моря,
Залишивши на березі думки.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
Знову зацвіли в саду іриси
В буйнім різнобарв’ї кольорів
І тюльпани, і бліді нарциси
Не такі вже й конкуренти їм
Білі, сині, жовті і блакитні.
Око ваблять кожної весни.
Бежеві, рожеві оксамитні
Витонченість справжньої краси!
Так люблю дивитись на ці квіти.
Коли сонце зранку виглядає.
Обережно, не схиляя віти,
Вітерець пелюстки їх гойдає.
Над квітками голову схиляю.
Платтячка-пелюстки тріпотять….
В захваті щоразу уявляю,
Що живі метелики летять!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Жовтенькі промінці в траві
Розсипало ласкаве сонце -
Кульбабки квітнуть степові
При стежці, наче охоронці.
У веснянім смарагді трав
Рясніють золоті голівки,
Їх теплий вітер колисав,
Гукав з собою у мандрівки.
Кульбабки, щоби вітер вщух-
Просили:«Треба зачекати!
Вдягнемо парашутів пух
І будем разом мандрувати!
Полетимо по світу ми,
Впадемо на луги насінням …
І вже наступної весни
Засяєм сонячним цвітінням».
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
У пітьмі притихшоі кімнати
Затиска в долоні телефон
«Синку де ж ти?» - бідкається мати
Вкотре біля вицвівших ікон.
Образи святих мов заніміли,
Для надіі не дають ознак…
Мати молить Господа щосили,
Щоб вцілів синочок одинак.
Доки губи шепотять молитву
І лампадка вогником горить,
Мати вірить - виграє цю битву,
Від нещастя сина захистить.
«Господи, помилуй Україну
І синочка урятуй від бід!!!»
Та молитва аж до неба лине,
В кожнім серці залишає слід.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Скромність – то не вада, а прикраса,
Виткана з невидимих ниток.
Не купить ні в бутиках, ні в касах,
Як квиток на виступи зірок.
Не впіймати в похвали обійми –
Бо схиливши голову, піде,
Компліментів лестивих не сприйме,
Лиш спокійний погляд відведе.
Має знань й принад вона багато,
Допоможе і без нагород.
Щастя інших сприйме, наче свято,
Камінь не жбурне в чужий город.
Келих підіймаю я за скромність.
Хай живе повік і не згаса
Необхідна людям, як умовність,
Мила скромність – гідності краса!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
Так хочеться весняним тихим ранком
Прокинутись щасливою мені,
Зварити каву, відхилить фіранки
І бачити схід сонця у вікні.
Світанок - то картина неповторна,
Бо сонечко урочисто встає -
Природне явище нерукотворне
Життєву нам енергію дає.
В вікно напіввідкрите увірветься
Ранкова свіжість запаху весни.
Пташиним щебетом садок заллється,
А не гучними грозами війни.
І сонце, мов софітами на сцені
Сліпитиме промінням золотим…
Тоді, щаслива, в кожному катрені
Я доберу весняних світлих рим.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Вони загинули, щоб ми жили,
Прикрили мужнім серцем нас і тілом
І в землю українську полягли,
А душі їх до Раю полетіли.
Так шкода, що їх мрії не збулись,
Не втілено в життя поточні плани…
Лиш на могилах воїнів колись
Замайорять півонії й тюльпани.
Та все ж зерно добра вже проросло,
Про них весь час нагадують віднині
Таке подібне синове чоло
І очі доньки, як у тата сині…
Хай їхні душі царствують в Раю –
Героїв місце тільки біля Бога,
Щоб бачити, як в рідному краю
Знов буде Щастя, Мир і Перемога!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Не хочу я писати про війну!
Про мир і щастя хочу заспівати…
Про ту калину за вікном одну
І як ростила чорнобривці мати.
Не хочу я писати про війну!
Лише про тих, хто не вернувся з бою…
Вклонитись за життя і за весну
І скласти оду Воїну-Герою.
Я хочу написати про життя
Під мирним небом чистим і блакитним,
Про незалежність, волю, майбуття
Й народ наш український непохитний!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2023
Не хочу я писати про війну!
Про мир і щастя хочу заспівати…
Про ту калину за вікном одну,
Про чорнобривці, що садила мати.
Не хочу я писати про війну!
Лише про тих, хто не вернувся з бою…
Вклонитись за життя і за весну
І скласти оду Воїну-Герою.
Я хочу написати про життя
Під мирним небом чистим і блакитним,
Про незалежність, волю, майбуття
Й народ наш український непохитний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Сонячний промінчик душу гріє
І так серцю хочеться весни!
Вже трава на схилах зеленіє,
Сняться теплі кольорові сни...
Я стою і весну уявляю,
Як вона на крилах прилетить-
Барвами всю землю заквітчає,
Запахом духмяним оп‘янить.
Сік з берези скотиться сльозою,
Краплями в відерце забринить.
Перші трави вмиються росою,
Соловейко в гаю засвистить.
Я тебе гукаю, моя весно,
Йду сама до тебе у полон,
Охопи мене мов перевесло
Та приспи весняним дивним сном...
Йди вже, весно! На тебе чекаю
Як на зустріч з рідними людьми...
Я до тебе руки простягаю -
Ти мене міцніше обійми!
Тетяна Котельнік
2020 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Зимовий тихий ранок за вікном,
Його чарівну тишу не порушу.
Хай снігом засипає все кругом,
Аби мою не запорошив душу.
Скло інеєм малює морозець,
А я милуюсь дивним білим балом,
Де у танку повільний вітерець
Прозорим ледве крутить опахалом.
Замріяна біля вікна стою,
Чекаю на продовження вистави …
Схололу душу стомлену мою
Зігріє тепла філіжанка кави.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Як можна коней не любити?
Вони довірливі, мов діти,
А від природи – відчайдухи!
В них досконалі тіло й рухи.
Летять в степу, мов на долоні
Невтримні, дивовижні коні.
Туди - де народився ранок,
У вранішній густий серпанок.
Здіймають куряву копитом
Над степом, вкритим оксамитом.
Швидкі, граційні, норовливі,
Їм вітер чеше довгі гриви...
Створіння незрівнянні, коні!
Моя душа у вас в полоні…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023
Зима, немовби у весільному вбранні
Красується у сукні білосніжній.
Із вітром покружляла в танці ніжнім
У новорічну ніч, немов в казковім сні.
Лапатим білим снігом вкрила ліхтарі,
Які горять в пітьмі жовтавим оком
І світять перехожим одиноким
З вечірньої аж до ранкової зорі.
Зими незмінний наречений морозець
Прикрив блискучим покривалом стежки,
На дріт розвісив інею мережки
Та холодом не остудив тепла сердець.
Все відбувається за волею Творця –
Зима диктує зараз нам порядки:
Виспівує щедрівки і колядки,
В святковий вечір зігріває всім серця!
Тетяна Котельнік
26.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Зимовий спокій вкрала Хуртовина,
Затіяла під вікнами вертеп,
Зірвала білу сніжну скатертину,
Потужно віє, виє і мете.
Музичний супровід додав їй містерії,
Та диригує й праве всім Зима
І за народження дитя в Марії
Свій кришталевий келих підійма,
З колядками вже на поріг ступає...
На небі зірка сяє золота,
Що світу урочисто сповіщає
Про радісне народження Христа!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Видно краще і ясніше
З висоти прожитих літ:
Що значне, що наймиліше
Дав мені цей білий світ.
Дав років велику жменю
І любові дав без меж,
Дав достаток у кишеню
І таланту трохи теж.
Дав мені дітей, онуків
Задля радощів душі,
Пісні мелодійних звуків
І рядки моїх віршів.
Дав тернистую дорогу,
Думку, що здолаю все!
Непохитну віру в Бога,
Що від всіх незгод спасе!
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Ніч карпатська вкрила гір чарівну вроду
Сірою хустиною за моїм вікном.
У зручній колисці заснула природа
Тишею сповита наче дивним сном.
Зорі догорали і чекали ранку...
Місяць срібним колом в шибку заглядав
Й променем яскравим відхилив фіранки,
Їх непримусово вітерець гойдав.
Небо засіріло... Ось уже і ранок…
Хочеться дрімати в світанковий час.
Гори накриває рожевий серпанок,
Співи ранніх пташок хай розбудять нас.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Цей променад між осінню й зимою
У тихий і самотній ліс,
Де зустрічались ми колись з тобою,
Розради серцю не приніс.
Таке ж п’янке повітря огортає,
Дерева ті ж, на стежці слід….
Донині тут моя душа блукає,
Як почуття минулих літ.
Нехай мій сум хмаринкою розтане,
У вирій відлетить, мов птах….
Твій поцілунок ніжний - і останній -
Відчую знову на вустах.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Критикам моїх віршів
Для творчості мій фах сьогодні – кара.
Філологом просила стать душа!
Що дав мені диплом ветеринара?
Не допоміг придумати й вірша!
Не знала я із ямбами куплетів,
А амфібрахій – взагалі провал!
Зачитувалась віршами поетів,
Що в тім’ячко Господь поцілував!
А ті акровірші та тріолети –
Складне завдання! Це не для малят!
Складніше, аніж смажити котлети…
Та ще якщо тобі вже шістдесят!
На славному Порталі України
Чимало друзів добрих знайшла!
У цю родину, дружну і єдину,
Сором’язливо поспіхом ввійшла…
Тож не судіть аматора, поети!
Було б бажання – можна все здолать!
Навчилась смажити смачні котлети –
Навчуся і складні вірші писать!
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
Зберу намисто із краплин роси,
Волошки сині в коси заплету,
Природної яскравої краси
В своїх долонях друзям принесу.
Здивую їх світанком на зорі
І зеленню некошених полів,
Їм подарую аромат землі
І весняні рулади солов’їв.
Думками я до них постійно лину
І бачу у найкращих дивних снах…
Нехай живуть без присмаку полину,
А з відчуттям медовим на губах!
Жаль, друзів у житті не так багато,
В душі лиш одиницям місце є…
Та справжні друзі вносять світле свято
В щоденні клопоти й буття моє.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
На очі набігають сльози
Лещатами стискає душу жаль.
Гуркочуть не весняні грози -
То ворог бомбардує
«Азовсталь»...
Мов птаха, серце в грудях б’ється,
Ночами не приходять мирні сни...
Наш Маріуполь не здається!
Ми не війни чекали, а весни...
Господь святий і Матір Божа!
Накрий своїм покровом «Азовсталь»!
Хай згине вся орда ворожа,
Нехай відступить лихо і печаль...
Безсмертні імена героїв
Ми закарбуєм в душі і в граніт,
Все, що підступний «брат» накоїв -
Збентежило весь прогресивний світ!
За Маріуполь молим Бога:
«Нехай живуть його захисники!»
Де правда - там і Перемога,
Так бУло, є і буде на віки!
16.04.2022
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Дощами тихими заплакав листопад,
Насупило похмуре небо брови…
Є відчуття – невдовзі перший снігопад
Впаде на приспані поля, діброви.
Осінній ранок візерунком розстелив
Відтінки сірі в дощовій палітрі,
Мої думки сумні у каві розчинив
І розпилив той аромат в повітрі.
Не світить сонце, від пронизливих вітрів
Під плащ сховалась осінь золотава…
Мені лишились замість гами кольорів –
Холодний листопад і тепла кава…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Україна пробудилась та заголосила –
Від сусіда чорна хмара нашу землю вкрила…
На світанку рано-вранці люди мирно спали,
Освітив міста і села від заграви спалах.
Налетіла на Вкраїну путінська навала,
Бомбами вкривала землю,«Градами» стріляла..
Убивала, не жаліла діточок маленьких,
Ті у муках помирали на руках у неньки.
Сиві матері ридали і молили Бога,
Щоб вогнем пекельним вкрилась для орди дорога.
Маріуполь, Харків, Суми і славетний Київ
Б’ють відважно і безжально упирів-злодіїв.
Перемоги вам не бачить, іроди прокляті,
Духу вашого не буде в українській хаті!
25.03.2022
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Коли моя шестирічна онучка Катя намалювала цього чудового півника, через п'ять хвилин народився цей дитячий віршик. Наша спільна робота!
Півник голосистий
Кукуріка зранку,
Голосом барвистим
Будить на світанку:-
“Прокидайтесь, друзі!
Годі вже вам спати,
День на виднокрузі -
Треба поспішати!
Дуже дожидають
Невідкладні справи,
А малят чекають
Ігри та забави”.
2018 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Такі несхожі, різні наші душі
невидимі, таємні – знаю я:
Наша душа, як і відбитки пальців,
є неповторна й в кожного своя.
Свій візерунок, і мотив, і барви,
своя надійність, щедрості тепло.
Коли таку змістовну душу маєш –
в житті тобі безмежно повезло.
Якщо любов цілком чи по крупиці,
ти іншим віддавав й ніколи не жалів,
Душа, мов та невичерпна криниця,
знову наповниться любов’ю до країв.
Тетяна Котельнік
2018 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
На світі є шляхів багато
та наймиліший серцю шлях -
до рідної старої хати,
що загубилась у полях.
В ній у дитинстві від батьків.
ми слухали вечірні казки
І не забудем вже повік
цей острівок добра і ласки.
В ній ми зростали, малюки,
тут тато з мамою чекали…
А їх ікони й рушники
у світ всіх нас благословляли.
Біля вікна росла калина,
у шибку стукала гілками.
Весна нам споришем стелила
зелений килим під ногами.
Як влітку пахла матіола!
Любисток в мальвах зеленів..
Стояла пасіка - довкола
бджолиний рій весь день гудів.
Та хата в пам’яті бринить,
у снах мені не раз наснилась,
Вона тримається, стоїть…
хоч призьба зовсім покосилась…
Не забувайте свій поріг,
своє коріння й рідний край!
Нехай не заросте повік
стежина у дитинства рай!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
ОСІННІЙ РОМАНС
Осінні барви теплі і спокійні
Схилились літнім днинам в реверанс…
То радісні, а то меланхолійні
Сплелись мелодії в один романс.
Романс співає жовтокрила осінь,
Пташиний крик повітря розтина.
Птахи летять та знають - не назовсім
Чекає їх далека чужина.
З пожовклих трав спадають чисті роси,
Мінорна нота смутком огорта...
І сивину мені вплітає в коси
Подруга вірна – осінь золота.
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Давно за обрій юність заблукала,
Аж ось наснився якось уві сні…
Пройшли роки, та знов його згадала –
Хлопчину, що подобався мені…
Були ми молоді, ще зовсім діти,
Постійно поряд, разом в навчанні.
Він дарував мені із клумби квіти
Хлопчина, що подобався мені.
У кожного в житті своя стежина,
Нас підхопила долі течія…
Я вже заміжня, маю доньку й сина,
У нього теж давно своя сім’я.
Час промайнув, ми з ним не зустрічались,
Бо оселивсь в далекій стороні…
У соцмережах знов зійшлись причали
З тим хлопцем, що подобався мені.
Я здивувалась: – «Хто цей невідомий?»
В залисинах і скроні в сивині…
Почула голос я такий знайомий,
Впізнала очі, що подобались мені.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Любімо кожну мить життя,
Хай щира береже молитва!
Найтяжча - то с собою битва:
Збудити в серці каяття.
За всі провини і гріхи
Покаятися Богу мушу.
Спаси мою заблудлу душу!
Гріхи хай тануть, мов сніги.
У самі темні дні буття
Надію маю я на краще -
Що не лишусь напризволяще,
Бо є такі передчуття.
Прокинеться в душі любов,
Зажурені засяють очі.
На зміну найтемнішій ночі
Ще прийде мій світанок знов!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
«Розум багатіє від того, що він отримує.
Серце – від того, що воно віддає». Віктор Гюго
Знання людини – то безцінний скарб життя,
отримуючи їх, наш розум багатіє.
Якщо його успішно знань зерном засіять,
то на всіх нас чекає світле майбуття!
А серце багатіє, лиш як віддає
тепла, любові, щирості душі частину,
стороннього зігрівши, як свою дитину.
Господь за це благословенням воздає!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Все минає у житті незмінно,
Промине і осінь золота…
Почастує врожаєм гостинно,
Відрахує юності літа.
Намалює пензлем на мольберті
Золотий привабливий пейзаж,
Де зелені фарби майже стерті,
Де самотній опустілий пляж,
Де під сонцем лагідним, осіннім
Хочеться поніжитись в саду…
І з птахів останнім голосінням
Відпустити розпач і біду…
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Сипле снігом біла черемшина,
Вітер цвіт розносить навкруги.
Заквітчалась травами долина,
В сивому тумані береги.
Сонечко за небокраєм встало,
П’є промінням вранішню росу…
Гарних слів мені, здається,мало –
Оспівати цю земну красу!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
На березі написані слова
Знов хвиля забирає в море,
Всі таємниці - щастя й горе
В своїх безоднях море захова…
А білокрила чайка прокричить
Про сни мої і сподівання,
Про нерозділене кохання...
Здійметься - і порине у блакить!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Миттєвості життя спливають дуже швидко,
У музиці душі чергується мотив:
Учора грав орган, сьогодні грає скрипка –
Життєвий цей оркестр мене не утомив.
Мотив життя складний: то плаче, то сміється,
То тихий, то гучний, аж забиває дух,
І кожна нота та у серці обізветься,
Тонких торкнеться струн і причарує слух.
*****
Твори ж мелодію - єдину і чарівну!
Склади її з добра, любові й каяття.
Від тої музики залежить, як не дивно,
В мажорі чи мінорі прозвучить життя.
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
В моє дитинство босоноге
Згубилась у світах дорога.
У ту щасливу світлу мить
Вузенька стежечка біжить.
Тут спокою душа шукає -
В зелених споришах блукає…
По стежці босоніж ходили
Та від землі черпали силу.
Спориш стелився килимами,
Вмивався літніми дощами.
А в синім небі красне літо
Плело в веселку самоцвіти.
Стежино поміж споришами,
Веди, веди мене до мами!
У двір, де пахли рута-м’ята,
А у гніздечку ластів’ята
Під дахом щебетали зранку –
Раділи сонцю на світанку.
А я у маминих обіймах –
Таких ласкавих і надійних!
Матусі вже давно не стало,
Доріжка геть позаростала…
Зазеленіла споришами
Колишня стежечка до мами.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Коли на серці наболіло
І все в житті навперекіс,
Іду під зливу я сміливо,
Бо під дощем не видно сліз.
Зі мною темне небо плаче,
На землю ллє рясним дощем
І, об’єднавшись, сльози наші
Розбавлять мій солоний щем…
Вода з небес все омиває,
Дарує свіжість, чистоту.
З дощу зернина проростає,
Плекає квітка красоту.
Під шум дощу складеться рима,
Загра мелодія сумна….
Стріляє блискавка, грім грима –
А я під зливою одна…
Я поділюсь своїм секретом:
Щось задощило на душі…
Мій монолог стає дуетом,
Бо й дощ наспівує вірші.
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Мій красень, Київ! Знов зустрілись ми.
З роками ти все молодієш….
Оспіваний віками і людьми
Завзято про майбутнє мрієш!
Така окрилена душа моя
В столичних парках недаремно,
Немов додому повернулась я,
Де серцю затишно й приємно….
Старі каштани в золотім вбранні
Застигли у осінній втомі,
В долоні листя кидають мені,
Стоять величні й нерухомі.
Соборів золочені куполи
Удень виблискують над містом,
Немов радіють, що зустрілись ми
Й вітають дзвоном голосистим.
Тетяна Котельнік
2020 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Ошатні, свіжі вересневі ранки
Чарують бурштиновою красою…
Пізніше сонце сходить на світанку,
Природа вмита чистою росою.
Тугі достиглі грона винограду
Повітря полонили ароматом.
Встелили яблука стежину саду,
А крони кленів одяглися в злато.
Окрім зелених величавих сосен
Скрізь золотом гаптована долина,
На сцені в віртуознім танці осінь –
Вона сьогодні прима-балерина.
Мов «Лебедине озеро» вистава:
Злетілись лебеді граційні в зграю,
Лишають до весни гостинність ставу,
Летять на південь до чужого краю…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Моє життя — заведений годинник,
По колу стрілки відбивають час….
Що найдорожче у житті людини
І що тримає в цьому світі нас?
Не все в житті вдається так, як треба
Та я його ціную кожну мить!
Милуюсь ясним сонцем, синім небом,
Радію, як нічого не болить.
Захоплююсь красотами природи,
Благаю в Бога мирних світлих днів,
Прохаю щедрого врожаю у погоди,
А для душі – весняних кольорів.
Життя минає в зустрічах, розлуках,
Натягує до краю тятиву…
Повторююсь я в дітях і онуках,
Заради них у світі цім живу!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
В саду мотив осінній зазвучав,
Бо стежкою ступає тихо осінь,
Зіткала килими з пожовклих трав
І задивилась в неба чисту просинь.
Останні теплі дні в минуле йдуть,
В повітрі пролітають павутинки.
Купчасті хмари, мов човни, пливуть,
Накинувши білесенькі хустинки.
Жоржини й айстри жваво майорять,
Змагаючись яскравою красою –
Весь день завзято барвами горять,
А вранці умиваються росою.
Зникає тихо у густій імлі
Мотив, що склала осінь жовтокрила…
А я прохаю осінь, щоб мені
Хоч крапельку тепла свого лишила.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Шукаю спокій у глибинах неба,
В промінні сонця у весняний день.
Бо спокій – це не розкіш, а потреба
Для роздумів, для мрії, для натхнень!
У щирій усмішці близьких, далеких
Ту тиху гавань спокою знайду,
У тім, що прилетіли вже лелеки,
Що вишня заквітчалась у саду.
Дрібниця кожна, кожен крок життєвий
Дасть зрозуміти натяком ясним,
Що завжди у людини є потреба
Ділитися спокійним щастям цим.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Мою країну розпинає ворог -
Сусідський чобіт перетнув кордон.
Дзвінниці Божих храмів б’ють на сполох,
Міста - війни кривавий полігон.
Всю Україну охопило горе...
В хустинах чорних вдови, матері,
Солоних сліз пролито ціле море,
Глибокі рани зяють у землі.
Моя Вкраїно! Ти у небезпеці,
Хоч ворога підступного оскал
Супротиву не подолав фортецю
І хижих планів потерпів провал.
Ми молимось до Бога, аж відколи
На бій пішли чоловіки, сини,
Щоб вирватись із замкненого кола,
Окресленого циркулем війни.
Я вірю - Україна переможе!
Що прийде той очікуваний час,
Коли пощезне чудище вороже
І мир настане на землі для нас!
Котельнік Тетяна
Цей вірш було перекладено на англійську мову в м. Андовер Великобританії і розміщено у місцевій газеті. Також вірш читали у відомому соборі міста Солсбери на акції підтримки України.
Ukraine will win!
My country is being crucified by the
enemy
The neighbour's boots crossed the
border.
The bell towers of God's temples are
sounding the alarm.
In the cities – the war is a bloody
landfill.
The whole of Ukraine was overwhelmed
with grief,
In the handkerchiefs of black windows,
mothers…
Salty tears shed the sea,
Deep wounds gape in the ground.
My Ukraine! You are in danger
Despite the enemy's insidious snarl
He did not overcome the fortress
And predatory plans failed.
We have been praying to God ever
since
Men and sons went to battle,
To break out the vicious circle,
Outlined by the compass of war.
I believe – Ukraine will win!
That the expected time will come,
When the missing monster is hostile
And peace will come to earth for us!
Tatiana Kotelnik
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Складу в валізу сум і негаразди,
У камеру на зберігання здам.
Нехай там залишається назавжди
Обтяжливий і непотрібний крам.
Візьму в дорогу Віру і Надію –
Без них в житті не обійтись ніяк….
Мені б домчати до зупинки «Мрія»,
Вона - далекий рятівний маяк.
Зупинка за зупинкою минає
Мене до Мрії потяг швидко мчить
У далечінь, де радо зустрічає
Любові і Добра щаслива мить!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Пусті слова… А варто вже збагнути:
Багато слів - мов вітер відліта.
Побачить вчинок краще, ніж почути
Обіцянки, що лестують вуста.
Лукавства не люблю і не сприймаю,
Шукаю щирість, мов коштовний дар.
В пустих очах, в серцях, в словах шукаю
Всіх тих, хто мене зрадив, ошукав.
Хто посмішку, мов маску, одягає,
А на обличчі - театральний грим…
О, як же він талановито грає
Підступну роль єством своїм усім!
Ні заперечень не сприйму, ні спорів,
Нехай залишусь навіть в самоті:
«Ціную у кіно талант акторів,
Та не люблю акторську гру в житті!»
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Привіт, печаль! Ти іноді приходиш
З опалим листям, затяжним дощем...
Сумної пісні зазвичай заводиш,
Лишаєш по собі душевний щем.
Від тебе намагаюся зцілитись,
Непрошена супутнице моя...
Мені б в печальні очі не дивитись -
Та ти в очах, які кохаю я!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Я наллю собі трохи терпкого вина,
Сяду зручно із келихом в кріслі глибокім.
Срібним променем місяць засяє з вікна…
З ним цей вечір не буде таким одиноким.
Блиск свічі у кімнаті ледь-ледь мерехтить,
Ніжна музика тишу вечірню порушить,
Низка спогадів пам'ять на мить оживить,
Що на самеє дно закотилися в душу…
.
Прокрутивши назад кінострічку буття,
В давніх спогадах знову і знов проживаю…
Із численних подій, що складають життя,
Я в цей час тільки добрі хвилини згадаю!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
В полі квітів назбираю
В різнобарвний свій букет,
Кольорами дивокраю
Польовий складу сюжет.
В нім прості ромашки білі,
Ворожіння атрибут.
Їх пелюстки славні цілі
Для зізнання і спокут.
Притулилися волошки
В ролі квітів вартових -
Урочисті сині брошки
У сорочечках нових.
Ще зірву багряні маки
Для яскравої краси,
Їх червоні тонкі фраки
В краплях ранньої роси...
Та який букет без жита
Колосочків вістряних?
Символ врожаю і літа
Закодовано у них!
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
З дитячого віку
Досі відчуваю
Батьківську опіку
І любов без краю…
Юності весняні
Мрії й сподівання,
Речі полум’яні
І п’янке кохання….
На губах смак літа –
Полуниці й вишні.
Кольори яскраві
І діла успішні…
За плечима – досвід,
За спиною – крила.
У життєві мандри
Підняті вітрила…
Осінь позолоту
Кинула на скроні,
Стали від роботи
Грубими долоні…
Швидко час минає,
Вже дорослі діти,
Підросли онуки,
Мов весняні квіти…
Припорошить снігом
Душу і волосся –
І за алгоритмом
Все в житті збулося!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
1. Навесні за село в тихий став, серцю милий,
Білі лебеді з теплих країв прилетіли.
Крила вмили й літали удвох над водою,
Мов вітались і тішились чудо-весною.
Приспів: Удвох у щасті і в біді були,
Разом співали пісню лебедину…
Якби і люди так, як лебеді жили -
У парі нерозлучно до спочину!
2. В очереті сімейне гніздо будували,
Щоб лебедики-діти у ньому зростали,
Щоб мужніли, росли, набиралися сили
І з батьками в політ восени полетіли…
Приспів:Удвох у щасті і в біді були,
Разом співали пісню лебедину…
Якби і люди так, як лебеді жили -
У парі нерозлучно до спочину!
3. Задивлюся на лебедів, юність згадаю,
Як любов переповнила душу до краю…
Хай роки пролітають за дниною днина,
Та живе поміж нас та любов лебедина.
Приспів:Удвох у щасті і в біді були,
Разом співали пісню лебедину…
Якби і люди так, як лебеді жили -
У парі нерозлучно до спочину!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Чи тріщать морози люті, чи періщить сильний дощ,
З задоволенням смакуєм добрий український борщ.
Є картопля, є котлети і салату досхочу,
Все одно в обідню пору всі ми хочемо борщу!
Український борщ – то сила, не замінеш й шашликом,
Із пампушками пухкими, із сальцем і часником…
Перша страва в харчуванні в українців на столі,
Він легкий в приготуванні, знаний в місті і в селі.
Борщ зелений і червоний, квасоляний і пісний,
Борщ холодний і гарячий, і з сметаной м‘ясний!
Борщ полтавський з галушками – дуже ситний і смачний,
Львівський з білими грибами – наваристий, запашний!
Насипайте в полумиски - наїмося досхочу!
Й разом оду заспіваєм українському борщу!!!
Котельнік Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Прийшла у рідний дім лиха година,
Болюча і жахлива новина…
Єдиного у мами вбито сина,
Його забрала назавждИ війна…
Під бомбами загинула родина,
У чом її смертельная вина?
Лишилась лиш дитина-сиротина,
Її життя скалічила війна…
Вхопила мама донечку і сина –
На потяг, за кордон спішить вона.
Розгублена, мов без гнізда пташина,
Бездомними лишила їх війна…
Що Україна – житниця, всі знають!
Хліби у полі пишні, мов стіна,
Збирали б ми рекордні урожаї…
Якби не спопелила їх війна.
На бій військові йдуть за Україну,
Ще молоді – на скронях сивина…
Кохати б їм дівчат, свою родину,
Та розлучила всіх страшна війна…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Вечоріє... Пахне матіола,
Ароматом духмяніє сад.
Комарі злітаються довкола,
Цвіркуни стрекочуть нотний ряд.
В пахощах втопилось надвечір’я,
Мов у казці – неземна краса…
Впало сонце за дерев верхів’я,
Лиш заграва в небі не згаса.
Хазяйнує вечір на подвір’ї -
Сутінками землю обійма,
Зірочок розвішує сузір’я…
І в права вступає ніч-пітьма.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
А ми відцвітаєм, мов квіти –
В минуле нема вороття…
Що менше залишилось жити –
То більше цінуєм життя!
Скінчити незгоду між нами
Тебе не прохаю – молю
Зашити любові нитками
Поранену душу мою.
Немає в нас права на чвари,
Цінуймо дарований час!
Я вірю, розійдуться хмари –
І сонце засяє для нас…
Бо ми відцвітаєм, мов квіти…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Дозвольте, пані, дайте Вашу руку!
Бажаю запросити Вас на вальс!
Уже лунають серцю милі звуки-
Заграв знайомий чарівний романс.
Роки підступні…Та, хоч ми не юні,
Я руку в руку, як колись, візьму
І стан тонкий коханої красуні
Я впевнено і ніжно обійму.
Вальс крилами підхопить наші душі,
У вирі дива, щастя і краси
Ми попливем в повітряному русі…
Повернемось знов в юності часи!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Красень вересень кружляє містом
В різнобарвнім вальсі хризантем,
Засипає землю жовтим листом
Сяє сад, мов золотий Едем.
Сонце не пекуче, а ласкаве
За осіннім розкладом живе.
Я собі замовлю чорну каву
В невеличкім вуличнім кафе.
Тихим блюзом зачарує душу
Саксафону витончений звук,
Та щоразу дослухатись мушу
Як каштани падають на брук.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Розкинувся широкий степ,
Сягає аж до небокраю.
Я ці місця з дитинства знаю,
Милуюсь всім, що тут росте!
Сивоволоса ковила,
Гіркий полин з чортополохом,
Куски каміння, вкриті мохом....
Як тут давно я не була!
Під тиском вітру тонконіг
Повільно хвилею лягає,
На сонці переливом грає
І стелиться мені до ніг.
Степ цвіркунами стрекотить
Пекуче сонце сушить трави...
Вітрила хмар задля забави
Колише вітер кожну мить.
Духмяний запах чебрецю
Лоскоче ніздрі ароматом....
Так хочеться завмерти раптом....
І зупинить хвилину цю!
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Осінь закружляє в вальсі золотому,
Пензлем розмалює і моє життя.
Зшиє для природи вересневу втому,
Дощиком холодним зросить почуття….
І нехай чаклує чарівниця осінь,
Сріблом припорошить і моє чоло.
В зиму повертає й вибачення просить,
Що моє вже літо назавжди пішло…..
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Стара верба над річкою схилилась,
Полоще довгі коси у воді.
Чом давня, подруго, ти зажурилась?
Чим можу я зарадити біді?
Була колись лозинкою тонкою,
Пустила в берег річки корінці,
Живилася водою річковою
І пестилась до сонця промінців.
Із року в рік росла і розквітала,
Сережки одягала навесні.
У річці, як у дзеркалі, шукала
Небесні срібні зіроньки ясні.
Була розлучень і побачень свідком
І слухала освідчення слова…
Весни і літа обірвалась нитка —
Вже й пісню соловейко не співа.
Осіннє листя скинувши у воду,
Зажурена стоїш на самоті,
Чекаєш на весни чарівну вроду,
На теплі дні і ночі золоті…
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
У кімнаті затишно і чисто,
Сірий вечір розгорнув пітьму,
Мамине улюблене намисто
Із шухлядки столика візьму.
Мама молода його носила,
Берегла, як дуже цінний дар.
В ньому є якась магічна сила –
Це намисто тато дарував!
Пам’ятають камінці прозорі
І кохання ніжне, і тепло.
Світяться мов світанкові зорі,
Хоч насправді це звичайне скло…
Це намисто оберегом долі,
Цінним спадком стало у житті -
З ним я наче у родиннім колі
Де батьківські спогади святі.
Тетяна Котельнік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022