| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
В кімнаті тепло, затишно і пахне апельсином...
Сиджу, і сльози, наче річка ллються.
Всі спогади до тебе линуть...
Мої думки про тебе і про цю війну.
Вона нас розділила...Ну скажи, чому?
Цей біль в мені живе! Нічого вдіяти я з ним
не можу.
Тебе я звинувачую, Тебе!!!
І знову плачу.......
Більше так не можу...
Ми стали ворогами!
Любий, як так вийшло???
Мої думки твоїми - ні! Не стали...
Ми тепер колишні...
І в цій війні повинні ми були
Один для одного горіти, жаліти, берегти і
ніжно так любити!
Щоб холод , темряву здолати і всю любов
один для одного віддати...
Але ти вибрав інший шлях
І я пішла не тою стежкою , що ти.
Тепер і серце і душа в сльозах!!!
Ми не змогли! І ми не зберегли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Моя душа знов плаче і сумує,
У серці знов тривога і печаль...
Цей біль ніяк я не вгамую,
Не має поруч тих людей, нажаль,
Яких я так люблю і поважаю.
Вони далеко, я в чужім краю!
Коли зустрінемось? Я кожен
день гадаю...
І душу це збентежує мою.
Що буде далі? Що нас всіх чекає?
Коли настане Мир? Кінець війни?
Дивлюсь у синє небо і питаю...
Чи будемо колись щасливі ми?
А серце каже:" Вір! Все буде добре!"
Настане Мир, закінчиться війна!
І сльози висохнуть і зникне назавжди
це горе!
Від нашої країни відійде біда!
Дитячий сміх, як пісня пролунає,
А сонце теплим світлом обійме!"
Душа і серце це напевно знають!
Страх,біль і розпач - все мине!
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Моя ти Україна! Героєм я не стала...
Моє життя просте і зовсім непомітне...
Можливо більшого від мене ти чекала...
Я не герой...І посмішка з обличчя зникла.
Так хочеться "Велике "щось зробити!
Для Тебе, моя Рідна і прекрасна!
Суттєво хід подій переміни ти,
Щоб ти ніколи не була нещасна!
Але Тебе я можу лиш любити,
Молитися за тебе, бути поруч.
Важливі кроки кожен день робити -
У цьому полягає моя поміч.
Люблю Тебе: не територію, а Землю!
Лани, степи та розмаїття трав!
І Українську ніяку темну...
Всім Слава! Хто за це життя поклав!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Тебе зустріла - полюбила знов!
Душа розквітла, мов весною квітка!
І ніжний поцілунок і любов,
Обійми -все так зникло швидко...
Так, ти правий, Любов не зникла, ні.
Але розлука вічна серце крає!
Тебе зустріла - наче уві сні, все це було..
Вже радості немає...
Лиш пам'ять повертає до тих днів,
Коли ми разом щиро посміхались
І міцно за руки тримались...
Був травень, Київ зеленів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Ты стал тем городом, в котором было мне спокойно.
Ты домом стал, где радостно и счастливо жила...
Людей так много встретила я на пути достойных,
Которые теперь и навсегда мои друзья!
Работа, дом и частые прогулки возле моря!
Так было хорошо! Так здорово, надёжно и светло!
И мы не ждали, что вот так прийдёт беда и горе...
Что станет в городе так страшно и темно...
И свисты мин и выстрел автомата, разрыв снаряда-
"песни" каждый день...
Весна пришла не девушкой-солдатом...
Война пришла, легла на город словно тень.
Но Мариуполь даже в этом мраке
Надеялся и верил, что вот-вот!
Придет конец жестокой и кровавой "драке"...
Настанет в жизни каждого тот, "новый поворот"...
Под взрывы мин ложились спать и просыпались...
И радовались снегу и дождю...
И часто забывали, что проголодались...
А на костре, рискуя каждый день готовили еду.
И не было возможности связаться...ни с кем...
Узнать как обстановка, как дела?
Что происходит? Почему нас бросили? Что делать дальше?
Ни как не свыкнуться с той мыслью, что пришла война.
Разрушен Мариуполь...Милый город...
Как в океане одинокий остров...Весь в слезах...
Но сердце продолжает жить и дальше бьется,
Всех тех, кто Там...Надеется и остается...
И борется за жизнь и не сдается...
Прошу Вас и Молю! остановитесь!
Все кто участвует во зле!
Вокруг такое горе и беда...
Откройте уши и глаза, скорей проснитесь!
от этого навязчивого сна.
Вы посмотрите, что вы сделали, что натворили?
Глазами матерей, отцов, детей и стариков!
И жизнь невинных вы зачем цинично так сгубили?
Жестокость ваших дел,
Жестокость ваших слов...
Война! С тобой знакомы мы теперь не понаслышке.
Ты стала частью жизни, рядом ты идёшь.
Но места в сердце нет тебе, как будто вспышка
Появилась и угасла...
И страха в наших душах ты напрасно ждёшь!
И обязательно наступит день когда,
Все вместе будем улыбаться и смеяться!
И будет тишина, не будет слёз и зла.
И с теми, кто нам дорог не будем расставаться.
Пускай Твоё лицо разбито в кровь!
Ожоги, раны, от боёв усталость...
Ты, Мариуполь, засияешь, Верю! Скоро вновь!
Подаришь многим Ты спокойствие и радость!
Спасибо, милый город, за любовь!
Тобой горжусь! Тебя я буду помнить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Я підіймаю очі в небо:
Таке воно прекрасне й бездоганне!
В цю мить нам більшого не треба, ніж є
І час зупиниться на вік.
Життя летить стрімглав так невблаганно!
А сонечко цілує мої очі,
Промінням мене теплим обіймає
І зорі так яскраво серед ночі
Разом із місяцем у вікна заглядають.
Такі чудесні дні осінні!
І затишні спокійні вечори
В повітрі присмак щастя і надії
Любов і Мир навколо-назавжди!
Блакитне небо і хмаринки білі
Все дивовижне, що очей не відірвать!
Спасибі, Боже, що живем і цілі,
І вчиш нас все це цінувать1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022