| Сторінки (4/379): | « | 1 2 3 4 | » |
Там, за межею, розкинувся вітер,
Там, за холодною, потяг пішов,
До болю знайомий розпачливий житель
Нашого серця, що сум обійшов.
Ось і розсо́ха цілує скрижаллю,
Бо надто різняться живі полюси.
Огорнено правду лихою печаллю,
Аби не змогла за водою втекти...
У нашому щасті спотворено зливи,
Та день відчуває: іще не кінець,
Тому самоти́ною ллється у прірви,
Аби возз'єднати надію сердець...
05.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Пиши мою роль, що душею полюбить,
Що схоче у ві́ддалі ніжно забуть,
Та попри свободу навік не осудить,
Бо легше Себе між чуттям обмануть.
Пиши кожен рух, що тікав у безодню,
Аби тільки впі́йманим знову не буть.
Виводь, як чекала на кинуту повню,
В якій все шукала очей твоїх суть.
Пиши, якщо вистачить серцю паперу,
Якщо мій відтінок не чистий в тобі.
І гори зійду́ться вклонитись Орфею,
Що пісню сотво́рить на білі листи...
04.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Запалимо зорі безпечно яскраві,
Коли закінчи́ться не наша війна.
А доти хай ви́сять у темряві тьмяні,
Аби нагадати, що плаче земля...
Болить Україні за до́ньку і сина.
Дітей не розділиш в отруті вогню.
Сміх канонади - то слабкості сила,
В якій помирають від куль міражу...
Мати гойдає невинне дитятко,
Самій же той сон у серпанку не йде.
Сниться малечі - всміхається татко
І сонце з-за хмари вже вільно встає...
03.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Побачу крізь призму твого вільнодумства
Розпечену кригу у затінку сну.
І миті тієї ж раптово спинюся,
Аби запитати: "Для ко́го й чому?"
Для кого чуття - найдешевша розрада?
Чому доленосне жваві́ше за тінь?..
Кому і навіщо належить принада,
Якою керує легкий бузувір?..
А доти знайду непримітну пустелю
І час берегтиму від зайвих очей.
Укриюсь байдужістю владно твоєю,
Аби заректися...не знати ночей...
02.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Пружиняться ноти мого водограю.
Виблискує мука нежваво ключем.
Нехай і не любиш, та все ж я заграю,
Аби розколоти тверду акварель.
Мелодія ніжності вдасться до жарту,
Аби сподіватись: колись-то прийде́ш
І ра́зом нести́мемо зважену варту
Так, як ніхто і ніколи - без меж.
Ти тільки шукай мене поміж світами
І думи про казку невпинно знаходь,
Аби ті роки́, що ідуть за роками,
Не вбили ні душу, ні стриману плоть...
01.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Дивишся в море, у вічні глибини.
Дивишся в мене, чекаєш вогню.
Від ватри зосталися тільки руїни
І я з ними зовсім невміло тону.
Ти бачиш рідини. Вода у статурі.
Якби ж тільки знав, що усе те міраж!
В осяяній сонцем і тінню фігурі
Зовсім інакший, повір, авантаж.
Ти бачиш не воду в мені швидкоплинну,
Ти бачиш не скорену злобою ртуть,
Яку проти волі, немовби рутинно,
Тобі доведеться навпроти забуть...
30.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Кинуте в полум'я важко впізнати:
Іскри наводять свою чистоту.
Розпечене мусить безслівно згорати,
Аби відновити свою простоту.
Зрощена сутінь - суцільна заграва.
Бореться туга за бажану суть,
Яку поновила кричуща застава,
Якій не написано зрадницьки буть.
Попіл усипле дороги і стелі,
Змиє усі неживі кольори.
Вогонь добереться, але на дуелі
Вкотре потоне в малім полотні...
29.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Ідилія владна, коли неприступна.
Закони довіри обмежені сном.
Тут, серед казки, надія безжурна,
Там, у тенетах, вона - бідняком.
Прірвою сховано чорне і біле.
Відмова спокутує свій реверанс.
Чисте, як річка, відомо вже, - пінне.
Совість не прагне заводить альянс.
Чому ж одинока навічно бездонна,
А той, що прикутий, насправді леткий?
Чому я, мов місяць у тиші, холодна,
А той, що сміється, наза́вжди сумний?..
28.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Постане час в усій своїй красі,
Знайде́ жагу беззахисна дотична.
Лише любов потоне у росі,
Лише любов, налякана й незвична.
Всотає краплі зболена душа
І в путь полине, де найменше люду,
Бо та любов...вона на мить одна,
А далі знов свою заводить згубу.
У дальнім сяйві хай перещемить.
Самотній легше, ніж постійно "поряд".
Час не кине. Треба тільки жить...
Лишає дотик свій понурий погляд...
27.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Колись відчувала, але...чи потрібно?
Колись догорала, мов тиша дзвінка.
Осторонь зовсім якась непримітна,
Поряд - аж надто надійна й чужа.
Днями й роками боялась упасти.
Ні, не тому, що гадала,- Заб'юсь.
Думала - ніч не повірить у щастя
І я без покори в тобі розчинюсь.
Багато було, та ще більше не стало.
Замерзли в окропі ворожі слова.
Усе, що так довго колись цінувала,
Сьогодні порожнє у стінах звена...
26.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Сонце і тиха, безлика рутина.
Гори і кручі, лани і поля.
І все це зоветься: "Моя Україна",
За́вжди незламна і вічно жива.
Обірвані крила не варті польоту,
Але не для неї, країни-борця,
Яка возвеличила правду високу:
Битва за мрії не має кінця.
Зіткано синє, розпачливе небо,
Високо зліплено рідні стежки́.
"Моя Україна" - промовисте кредо,
"Моя Україна" - у кожній зорі...
25.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Танули п'яльця над рожею сонця,
Промені дико впивалися в синь.
Хтось вишивав на долонях віконця,
Хтось вишивав білокору глибінь.
Тягнулися мальви живою стіною
Впоперек болю свого волокна.
Сипався відчай немовби із бою,
Минав зі сльозою мотив кришталя.
Укотре плелися вузли з-під заграви,
Нитка трималася цінним хрестом.
Із білого ціла дорога постала,
Аби возз'єднати опалий фантом...
22.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
-Чекатиму, люба, скоріш повертайся.
-Чекатиму, сонечко, світ бережи.
-Тобі у тилу там, напевнеє, важко.
-Про що не сказати, вві сні напиши.
-Я повернуся, повір. Обіцяю.
-Зустріну тебе коло наших воріт.
-Лише не хвилюйся... Вже дому немає...
-Осипався наш неподо́ланий квіт...
-Усе возведемо і буде ще краще!..
-Руку до серця, прошу́, приклади.
-Чую, немов соловейко вірвався.
-То я в тобі б'юся, а ти - у мені...
21.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
У ній не жила заколочена помста.
Сипавсь уламками білий фарфор.
Вона упивалася тим, що відносна,
Бо надто наївно тримала мінор.
Усе бездоганне скидалось на маси,
Танув у тіні хиткий ідеал...
Вона попрощалась із ним на терасі,
Далі - дорога і сотий квартал...
Розділені долі, що мали зійтися,
Що мусили тільки створити одну.
Вона попрощалась, аби не лишиться,
Аби зберегти його темну луну...
19. 07. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Лиши мене поміж великої зали.
Хай молодик пробиває атла́с.
А я наодинці умить закружляю,
А я наодинці подамся у вальс.
Мелодія буде кричати про зиму,
Ритми із серця полинуть увись.
В ажурному танці знайду свою силу.
Стіни розтануть. Звеличиться мис.
Трояндовий запах вірве́ться у тіло.
Стане легкою небесна зоря,
Те бездоганне, прекрасне світило,
Якому не рі́вня сліди ліхтаря...
Я танцюватиму, доки на небі
Промінь оази не зі́йде в журбі.
Сірітиме тільки за дальніми "Де ти?"
Сірітиме тільки за сяйвом пітьми...
17. 07. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Безмежжя полює на зранену душу,
Яка віднедавна не вірить вогню,
Яка возвеличує кожнеє "мушу"
І міцно тримає свою простоту.
Віднесене вітром лоскоче уяву,
Те, що хвилює, вростає теплом.
Душі́ не сягнути глибин океану,
Якщо на поверхні розкинувся шторм!
Ліплена суттю сміється розрада,
Яка в оксамиті пізнала зорю...
Душі́ вже немає куди поспішати-
Безмежжя вплелося в її німоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Життя тут і зараз у власній подобі
Ховає в обмеженні тижні і дні,
Коли споріднились навік незнайомі,
Коли непримітні зійшли догори.
Вмито фантомами звивисті рами
Тих неподільних як небо дзеркал,
В яких відобра́зились тихі муари,
В яких зосередилась мила печаль.
Один тільки подих віщує правдиве..
Сонце загрузло в одвічній пітьмі.
Життя тут і зараз, воно незрадливе.
Самі збудували - самим і нести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Скошено квіти німої пустелі,
Яка говорила зі мною слізьми́.
Змито з метафори ніжні пастелі,
Що їх довіряла найближчій - весні.
Знищено всі ті висоти й низини,
Які лікували пекучі тіла,
Які забавляли, не маючи сили
Боротися з голосом дикого зла.
Погоджено плани, яким не снувати,
Яким не лиши́лося духу до гри,
Бо раптом розвіяли всі маскаради,
Бо раптом ізгинули всі міражі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
С. П.
Сутінь моя проводжала утому.
Десь усередині танули сни.
Хай і була я собі ж незнайома,
Хмари летіли, вмирали світи.
Щеміло проваллю за тихі незгоди,
За серце і відчай, а ще - за життя,
В якім не знайшла я такої нагоди,
Аби полюбити як треба - сповна.
Якби ж запитати,- Для чого й навіщо?
Ні, не сьогодні. Зали́шиться час.
Нехай небагато... А вітер все свище...
Нехай не для мене, нехай не для нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
П'янкі небозводи живили вогнями,
Годинник спинявся, аби відпочить.
Для нас неважливо було, що там далі:
Щомить намагалися тільки любить.
Сьогодні ми різні - лишаємо стужу,
Проходимо так, як знайомі слова.
Більше крізь очі не дивимось в душу,
Більш не цінуємо ситі жнива...
Щось пролетіло, згубилось в уяві.
Інше зосталось, аби нагадать,
Чому так важливо прийняти заграву
І чом так далеко твоя благодать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Крила підставлю, аби не зламатись.
Можливо, колись мов туман полечу
І квітам із променем схочу віддатись,
Аби зрозуміли, про що не мовчу.
Таїна знову засяє журбою,
Знов переллється пісками турбот.
Спіниться море, немов за собою
Зовсім не бачить ганебних висот...
Північ далека, а Південь ще далі.
Вогонь роз'їдає безцінну свічу...
Крила навмисне лишень і підставлю.
Колись, мов туман, я таки полечу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Піду за твоєю бездонною тінню.
Лише озирнешся - мене вже нема.
Натягнуться струни на чисту капелу
І знов не помітиш, яка я близька.
Наважиться небо дістатися поля,
А ти самотину зведеш до межі,
Аби лиш продати скоріш якомога
Всі бездоганні як сон вітражі.
Я обійму і стоятиму в но́чі.
У світлі зорі хоч на мить відпущу.
І руки розвівши, відчую пророче:
Давно не тримаю, давно не прошу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Зни́щене згодом назвуть незнище́нним,
Тільки розплата поллється дощем.
Усміх заплаче немов за смиренним,
Гординя пройде́ться по долі конем.
Хто б не чекав, одинокі лиша́ться.
Хто б не стеріг, намалюють роки
Те, як удосвіта холод закрався
В очі, що повні світил глибини.
Хай мов у прозі закі́нчиться аркуш,
Остання сторінка ідейних депо,
І все розпочнеться немовби спочатку,
Так, як ніколи іще не було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Біль угамує хіба що розлука.
Дума загубиться в ніжному сні.
Щастя не стане, щоб виразить муку,
Аби перейти, як у мрії, "на ти".
Зустріньмо світанок далеко від згуби.
Час прошепоче, що варто знайти
Чистого ро́збрату скований ступінь...
Боліти не буде тобі і мені.
Зустріньмо уперше останнюю птаху,
Яка у польоті розі́б'є серця,
Що їх берегли ми, напевне, зі стра́ху,
Що їх роз'єднали скінче́нні поля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Осуди зайві: розбито вітрила
Об лінії смуги твого каяття.
Намарне чекала: скінчи́лись чорнила.
Замо́вчали скелі про хиже злиття.
Уламки судна́ розійшлися водою.
Хвилі, мов діти, не знали біди,
Яка піднялась на поверхню живою,
В якій вже немає потомлених "Ми"...
Більше не буде незламного штилю,
Більше не буде нічого, повір...
Лягали на води безшумно вітрила,
Позбавивши море оспіваних крил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Гріховне єство не властиве спокусі...
Покрита вуаллю тендітна печаль.
Щодень ми б'ємося в піднесенім дусі,
Коли роздирає задушливий жаль.
За що? - За ідеї, моралі, натхнення?!
Ладні коріння усе обрубать!
Та ми забуваєм, що доля непевна:
Мі́сця не стане, куди і ступать.
І так, замордовані власною люттю,
Скида́ємось, мовби пізнали усе.
Та наша гординя, наповнена суттю,
Не зволить відчути найменше - себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Вберуся вночі у захопливі зорі,
Полину у той невибагливий край,
Де серце твоє як ніколи знайоме,
Де медом розлився вечірній розмай.
Нехай не турбує залякана втеча
Серед волошок незвернених мрій.
Стомлене щастя - надії предтеча,
Тож, яворе милий, не бійся - сивій.
А я огорну все довкола жагою
До то́го зімлілого думами сну.
Я поверну, що розлите рікою,
Хоча і стоятиму знов на краю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Вона не сказала, що сонце звільнила,
Що більше не зможе людей підпускать.
Довіру і згоду із рук іспустила,
А далі лиши́лося тільки згорать.
Згорати тому́, хто і досі тримає...
Їй не потрібні чужі почуття.
Як же майстерно всі ролі зіграла!..
Рідними звала, а потім - пішла...
Знищила всі розперізані стелі,
Свободу, напевне, хотіла відчуть...
А стіни тримали в пекельній дуелі,
А стіни впивали беззахисну ртуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Сховаю нетлінне в казковій забаві.
Лишатимуть відчай прекрасні ліси,
Нехай мовчазні, але все ж бездоганні,
Нехай первозданні і трохи сумні.
Порослі травою співатимуть сльози,
Ніжні крижини сліпої роси.
А там, за лісами, блищатимуть грози,
Ніби по втраченім соло зорі.
Живитиме правда могутні терена,
Аби возз'єднати дрімучу красу,
Аби повернути оазі натхнення
І знов простягнути свою німоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Я стану чужою по́серед болю,
Стану чужою у власних очах.
Щастя незнано і зовсім раптово
Таки скам'яніє на теплих вустах.
Зостанеться небо, безкрає і синє,
А в ньому - і влітку пекучий мороз.
Кричати щосили тоді не посмію -
Багато застигне привабливих поз.
Нерідною стану, як те вже бувало,
Тільки інакше - тепер назавжди́.
Щастя хотіло, проте не здолало.
Тепер я мов камінь, що точить світи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Колись рівнодійна торкнеться безмежжя.
Оберт за обертом зміниться час.
Можливо, Усесвіт дозволить лиши́ться
Одній тільки згадці про зранених Нас.
Можливо, думки́ від образ відсахну́ться,
Не буде того́, що зуміє згубить.
Біль і утрати кудись подадуться.
Розділять у мороці нашую мить.
Можливо, усеє ще буде у світі,
Снуватиме щастям, але після нас...
Ховатися стане сумнівна руїна,
Аби зберегти, що не виправдав час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Залишмо дилеми на звані обіди.
Усім вистачає малих протиріч.
Сьогодні у свя́та одне лише кредо:
Віддалене серце - темнішая ніч.
Зорі яскра́віші ліплять дороги
На чорному з чорних полотен різьби.
Місяць відважно минає пороги
В осяяній пісні гіркої свічі...
Темная ніч - і доцільніший спалах.
Нічого не бачать невинні серця.
Очі щоразу непевно звикають
Вірити в тіні й у вічність кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Наївна душа. Заколочена мрія.
Побілені гомоном шпальти газет.
Можливо, для участі мало ще сили,
Тому й зогнива лотерейний білет.
Зосталась драбина в осілому смутку.
Ніщо не зуміє сховати буття,
Яке оселилось у загнанім жмутку
Диво-надії з очима життя.
Ніщо не дозволить спиратись на маси
І вірити то́му тривкому кіно,
Допоки в руці залиши́лася краска,
Допоки ще поряд усе, що було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
Хай не сьогодні, не завтра, не потім,
Хай не в далекому дивному сні...
Любов обирає віддатися плоті,
Та я не така ж бо. І Ми не такі.
Завершимо все, що до цьо́го тримали,
Все, що скидалося грою у грі.
Ми не зчиняли пусті дифірамби
В яскравому світлі і стемненій тьмі.
Нас не чекала розпечена стужа,
Надто приваблива сірість в імлі.
Лише несказанне і далі нас душить,
Лише несказанне малює сліди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Гори поси́ніли з подихом сяйва,
Суворі ліси налягали на шум.
Сонце пускало розпечені далі,
Аби розчинити нестрачений сум.
Тихо сідали смиренні тумани,
Ладні схопити в одвічний полон.
Пісня усе ще наругу плекала,
Аби відновити забутий кордон.
Межі стирання не стали благати
Повернення тої легкої пори,
Яка що не день, то схилялась ховати
Вічні омани швидкої води...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Раптом це змова і зовсім не ждана,
Раптом це сльози і їхня вина?..
Вона забагато вночі пробачала,
Він же хмелів і чекав забуття.
Фарба торкалася їхнього щастя:
Змішалися всі без вагань кольори.
Вікна ховали живі негаразди,
Місто ще бачило теплії сни...
Їхні казки́ - вже прочитана книга.
Ніщо не здивує в нічній тишині.
Їхній супо́кій - небажана втіха
І ласий дарунок тендітній зимі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
З лиця весни знов стерто дикі сльози...
Летіла птаха стомлено у вир.
Дівча врізало довгі-довгі коси
Під звук сирен і пісню домовин.
Земля умита, щедро вмита кров'ю.
Шепоче вітер, мовби не з людьми.
Чи є тут Люди? - Мабуть, тільки вдови,
Кати й жінки із власними дітьми.
Війна забрала кожне рідне сонце,
Згасила в небі всі малі зірки́...
Дівча врізало довгі-довгі коси
Й чекало тата ревно із війни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Ні ти, ні я не знали досі лір.
Ні ти, ні я не кинули пробачень.
Спинили тільки сотні тисяч мір,
Аби вчинити розголос побачень...
Стікали ріки з нашої гори.
Веліли ду́ші все ж навічно здатись,
Та ми не сміли, ми ще не могли
Скінчи́ть буття і горем упиватись.
Ще так багато сонця у руках,
Ще так багато місяця в обіймах!..
Та ми вже зникли, зникли у морях,
Аби втонути в тих бездонних прірвах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Я буду там, де ти цього́ хотіла.
Надія мертва, лиш любов жива.
Довіра довго десь безсильно мліла,
Допоки знов усе пережила.
Невже я поряд? Нащо підпустила?!
Покинь мене - і знов піду у сад,
Де пісня вітру щирість підточила,
Де точно знаю: я уже не варт.
Покинь мене, покинь, моя відмово.
Тікати стану, тільки не тримай.
Байдужість нам обом давно знайома,
Байдужість нам обом зійшла на плай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Його первітка ніжна і рум'яна;
Глибокі очі й білі паруси.
Маленьке личко, зранене й осяйне,
І подих милий - грою на струні.
А він живий, бо дихає луною,
Несе яку шалений буревій.
Вона для нього - їжею й водою.
Вона для нього - птаха, лиш без крил.
І так прикуті, рідні і вразливі,
Гадали двоє, як на мить заснуть...
Ромашка всесвіт цілий сотворила,
А яр не міг,.. не міг без неї буть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Навчи мене не думати, не знати,
Що ти десь поряд...дихаєш услід.
Навчи мене із серденьком тікати
І все ж відчути той прогнилий плід...
Іти до тебе - краще не вернути.
Душа заснула мов на довгий вік.
А дні летять - і миті не вернути,
Годин десятки знов заводять біг...
Ти вчиш мене потроху сподіватись.
Ти вчиш мене чогось усе чекать.
Та шанс надати все ж не спромоглася,
Лишила тільки...зболену печать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Сонце стояло низенько-низенько.
Зібране збіжжя лягло спочивать.
Що ти посіяв, мій суме рідненький,
Що по тобі доведеться збирать?
Знову мовчиш?.. Та я вірю - минеться.
Крига зійде́ із моєї жаги.
Нехай нам з тобою іще доведеться
Колись розлучитись і знову прийти
До то́го, що Ра́зом написано бути...
Сонце лише дарувало уклін.
Сум колисав усе давні причуди,
Смакуючи білий невинний полин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Тонка душа. Тонка жива натура.
І скільки маляр в ній пізнав зими!
Вона ж лише нещадно обманула...
Себе... Він знав, що все до то́го йде.
У ній було щось дуже незвичайне:
Горіли очі й плакали вуста.
Чи інший міг би виліпить печалі
І щастя вкласти в обриси лиця?..
Вона була шляхетна і... звичайна.
Завжди́ увись підносилась рука.
Та й це минуло. Зліплена з латаття
Вона жила. Вона таки жила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Скрипа́лю мій, здуши своїм причалом,
Улий тривоги. Знов почне́мо жить.
А доти ми урізані началом,
А доти Ми всього́ лише на мить.
Збери всю міць нена́висті й любові
І так як вперше, як востаннє грай!
А я повірю зовсім як ніколи,
А я повірю в той легкий розмай.
І буде все мов досі не бувало:
Вечірній шепіт серця при зорі...
А ми забудем, як усе пропало,
А ми згадаєм скрипку при свічі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
С. П.
Розсуд малює незрілі пейзажі.
Перила спускають старенький фасад.
Осторонь мліють легкі вернісажі,
Які намагались прорватися в сад.
Співи птахів і звабли́ве гудіння
Малих медоносців ляга в тишині.
Умить забувається вічна рутина,
Що так легковажно цвіте у пітьмі.
Умить забувається все, що минулось.
Далі зосталося вірити в синь,
Яка розмалює, чого вже торкнулась,
Яка розмалює високу глибінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Вів колорити розпачливий погляд.
У ньому багато могли прочитать:
Кожен своє, але досить знайоме,
Кожен про втечу й німу благодать.
Скільки в очах невимовного болю,
Скільки живих, мов у клітці, засад!
Очі ховають безвиграшну клятву,
Ставляють і́скру на згублений пат;
Вони задихаються днями й ночами,
Коли вже не можна нічого сказать...
Що, як не очі, приймає печалі,
Що, як не очі, уміє кохать?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Грім не зберіг: він розлився луною.
Більше ніщо не зуміє з'єднать
Наші уламки, дрібні й кольорові,
Яким не судилося долі вміщать.
Тріснуло небо і знов заіскрилось,
Коли ми збирали нічийне биття.
Щось усередині вмить обвалилось,
Щось, чому вжеє нема вороття...
Так буде краще для мене і тебе.
Ми вдовольнилися- зовсім чужі.
Нехай лише биті і гнівні пастелі
Більш не турбують оази душі.
Нехай розійду́ться, хоча й у тумані,
Колись найрідніші, сьогодні скупі,
Наші слова, що розвіяли брами,
Наші серця, що розбили вітри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Сказать: "Живу" - і взір не має фальшу.
Як дивно в нім сміється чиста роль!
Одні вбачають світлу-світлу башту,
Інші знають: це всього лиш сон.
Ті, що люблять віддано й сміливо,
Вибір свій блаженним назовуть.
Чи треба це, не визначить година...
Минає день. Думки ж усе снують...
Ображені ще стануть поміж тими,
Хто вже не знає, що таке вина
(Бо все пробачив братові і сину)...
Сказать: "Живу", та слів уже нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Піднятися вгору й дивитися в небо...
Сонце сідає за Свій горизонт.
Нашим, здається, не стане це кредо:
Надто багато у світі обмов.
Піднятися вгору і довго мовчати,
Аби наздогнати сполохану рань...
І все ж таки вовком щораз наглядати,
Як утікає прониклива лань.
Піднятися вгору і слухати казку
Обіч не знаних до цього довір...
Вдавати, що вкотре не визнаєш ласку,
Хоча й розумієш: без неї - без сил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Ти не відчуєш, якою я стала.
Зміняться ночі і втомлені сни.
Ти не пізнаєш, чого я бажала,
Будучи поряд, але вдалині.
Хотіла, було вже, і серце віддати,
Тільки не сміла. Твоя доброта
Прагнула за́вжди Навічно зближати...
Чи буде те "Вічно", ніхто ще не зна...
Твоя непокора гадала, що знає,..
Знає таку загадкову мене!
То, може, ти скажеш, чого я бажала?
Бачиш?.. Нічого. І це ще мине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
Тумани розсіються з променем сонця.
Любов розцвіте із приходом зими.
Усі ще не втомлені заздрістю люди
Зна́йдуть пояснення кривді й біді.
Море зійде́ зі своєї навали,
Зостануться гори сліпого піску,
Що мріяти стануть про штиль, океани,
Про те, що вже мало велику ціну́.
Один тільки біль не зуміє забути.
До нього прилинуть ясні паруси.
Ніхто і не скаже потому, як бути.
Ніхто і не скаже,- Залишся, не йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Я знову б'ю в усі печальні струни.
Я знову б'ю в усі палкі серця.
І час від часу стишуючи груди,
Вчуваю сон, де ти іще жива.
Моя журба по ві́нця щастям повна.
Її вуста печуть пекельний пил.
Можливо, це всього лишень утома,
А може, це розгнівавсь темний звір.
І хай там як, тебе не повернути.
Вже зовсім інші очі у зорі...
Тебе не зміниш. Спробую забути,
Хоча й не зможу: ти завжди́ в мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Сонце лягло на змарнілі кинджали.
Ще буде вести́ся важка боротьба.
Суть нагострила невпинні вуалі,
Аби заховатись від хижого зла.
Далі чекає оманлива зрада.
Нічка виводить свої ліхтарі.
Смута утратила певную владу:
На зміну прийшли доленосні дощі.
Одне лиш провалля шукало надію.
Певно, втомилось у небо волать.
І якось наївно і трохи грайливо
Заглибилось в душу, щоб сонце шукать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Стрічка біліла немов на покору,
А ти не пускалася темної гри.
Навіщо ж потрібні були всі ті сходи?-
Щоб знову упасти в обійми землі...
Невже білий колір навічно промі́жний?
То хай же здригнуться всі хмари весни!
А я, тим не менше, знайду́ вже той інший
Один з кольорів нетривкої зими!
Він буде для тебе як видиво сяйва,
Поки не зна́йдеш яскра́віший тон...
Більше не буде, чого нам сказати,
Розлився навічно бо асиндетон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Не вперше бачу й зовсім не востаннє.
У небі знов безпам'ятно гримить.
А наша зустріч там немовби зайва...
Фонтан життя промовисто кипить.
Нехай не гляну в бік твоєї далі,
Аби, мов птаха, легко не спурхну́ть.
Тримай мене, щоб тільки-но подалі,
Допоки квіти знову зацвітуть.
Дай волю серцю. Тут йому не місце.
Самі страждання, бо ж воно не з тим.
Візьми життя і вкотре обманися,
Бо все, що маєш, визнане твоїм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
С. П.
Казковий вогонь розійшовся світами,
Прибравши до пилу чужої біди.
Хтось його бачив на дні океану,
Хтось - в оксамиті живої душі.
Стрічали його у блакиті вуалі,
Що вмить ізгорала наза́вжди, дотла.
Стрічали його на полотнах печалі,
Аби відродити вже мертві серця.
Вогонь не згасав ні на хвилю придатку,
Він оживав і охоплював мить.
В собі залишав недосяжне на згадку,
Яке в ньому й досі бурхливо кипить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Вітре любий, знов тебе чекаю.
Що нараз мені розповіси?-
Про війну, жорстоку і криваву?!
Чом так тихо, вітре?- Прокричи!..
Хай того не чують в темнім льосі,
Там, де мати знов гойда дитя!..
В чому ж винні квіти при дорозі?
Чом їх топчуть берці москаля?!.
Вбирає ненька всі криваві ріки.
Над нею все іскриться рідний стяг,
Де синій - то лиш чисте-чисте небо,
Жовтий - поле, що шумить у снах!..
Землі ж наші Нам належать будуть -
Право це вже виборем самі!
Любов до волі жоден не остудить,
Бо ми, вкраїнці, - нація весни!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Стрілки годинника вкотре заграють.
Я напишу про невизнаний вальс.
Люди хай судять, але споглядають.
Аби лиш поставили правду анфас.
Однак це мистецтво не кожен пізнає,
Не кожен зуміє себе вберегти.
Стрілка годинника й далі кружляє
В невинній та зрілій, але простоті.
Люди говорять і щастя не бачать.
Гнівно тримають в руках не своє.
І в люті залізній хапають невдачі.
А стрілка тим часом невпинно іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Почнімо з тобою вустам довіряти,
Віч-на-віч палити свої міражі.
Почнімо з тобою бентежно кохати
І знову тонути в наземнім вогні.
Сонце розвіє усю непокору.
Знай лиш - не буде чуття як тоді.
Коли довіряти почнемо невтомно,
Світ зрозуміє, що Ми вже не ми.
Віддаймо всі ранки і ночі пустелям,
Де знов заблукаєм у власній біді.
Скажеш,- Як добре, що ти є у Мене,-
А я відповім, що у мене є Ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Міст і розлука. Вечірній супо́кій.
Двоє тримають свої береги.
Він і вона ще не знали тривоги,
В якій захлинулись усі кораблі.
Одне тільки небо схилилось низенько,
Аби лиш почути незримі слова,..
Та двоє мовчали тихенько-тихенько
У віддалі думи,.. він і вона.
Спогади все ще роїлися в душах.
Він пам'ятає. Вона ж береже...
Двоє стоять у беззахисній стужі
Вечірнього й зовсім чужого піке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Геній епохи не знатиме слави.
Остання занадто незріла й скупа.
Геній епохи не знатиме правди,
Вона непримітна: аж надто бліда.
Істину кинуть життю на поталу,
Аби розлетілась як темний фаянс.
Опісля напишуть кривавую драму,
Або непривітний для інших романс.
Опісля напишуть, а згодом забудуть.
Геній постане в ламкій простоті.
Лише одинокі як море етюди
Житимуть вічно в самотній душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
С. П.
Високо надто зійшлись переправи.
Розсипався ніжний, понурий пісок.
Щастя легкої як во́ди заграви
Умить полонило скарбницю думок.
Ви поряд були, та не стали чекати,
Коли напишу неземного листа.
Покинули все й почали вже кружляти
У танго сліпого як осінь життя.
Варто було ще тоді відступити.
Сьогодні б не знала, що біль не мине,
Що власнеє серце вже здатне згубити...
А сонце десь тихо й повільно встає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Це буде усім, що хотіла сказати,
Про що не могла без утрат заволать.
Це буде усім, що не сміла списати
Із тих одиноких, загублених карт...
І все ж таки серце колись полюбило
За́ходи сонця, що мріють про тінь.
А дума розплату свою підкорила,
Аби лиш мовчати в очей твоїх синь.
Сьогодні перон розтягнувся між нами.
Що тобі кинуть відважно услід?
Усе розійшлося давно берегами,
Сум яких ніжно й навічно застиг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Лети, моя птахо, в заметені далі.
Там віднайде́ш нетривале тепло
І, може, забудеш, про що ти співала,
Може, забудеш, як досі було.
Ти станеш граційна, мов трави у полі,
Тільки далека до неньки-землі.
Тікай, моя птахо, повз наші діброви.
Прошу́, не спиняйся. Лети ж бо, лети.
Звістку маленьку лиши наостанок,
Подай у безпуття лиху німоту.
Щасливою будь, моя зранена птахо,
І я своє щастя від то́го знайду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Її антуражі не зводять фортеці.
Дощі не оплакують рідні стежки́.
Сотні чуттів у малім оберемку,
Сотні малюнків, та всі неживі.
Сиплеться камінь гірської породи...
Вона ж не подібна до звивистих скель!
Чому тільки дивиться знов у безодню,
Чому не відводить від неї очей?!
Невже вона втратила сенси наза́вжди?
Ні, не повірю. Цьому́ вже не буть!
Може, втомилась, коли обіцяла,
Проте ж її думи невпинно снують.
Вагання і крики, а далі- мовчання.
Усе роздирало на ласі шматки.
Тоді вже вона, не чекаючи, знала,
Що мусить кохати лише уві сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Уже випадала нагода стрічати.
Уже випадала нагода шукать.
Але не могла я усе відчувати,
Коли не бажала в надії літать.
Світ же не буде таким як раніше:
У ньому дедалі сильніш течія́
Несеться і якось оманливо свище...
У світу інакша тепер темнота.
Я не боюся. Нехай не сьогодні.
Досі тримає виття таємниць.
А я таки часом невпинно нагнуся,
Аби зазирнуть у глибини зіниць...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
Вона зачиняє понурі дверцята,
Бо знає ціну́ божевільних ідей.
Вона залишає занедбану правду,
Аби не впустити до себе людей.
Така одинока, умита сльозами
Легкої зневіри, легкого жалю́
Вона свого щастя невпинно чекає
У власному серці, десь там, на краю.
Стіл і папір, весь ісписаний болем.
Свічка і той непримітний вазон,
В якому ростуть найпрекрасніші в світі
Дикі троянди, що ранять шипом...
Їй не потрібні зірки небосхилу.
Їй не потрібні незнані дива.
Аби ж лише квіти цвіли несміливо
Зовсім близенько, побіля вікна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Нехай не одну розтривожу октаву.
Буде лиш вечір тонути в пітьмі.
Вітер ізнов заколише забаву
Тільки-но згаснуть живі ліхтарі.
Вулиці вмить спорожніють у сяйві
Близької до смути, сліпої зорі.
Місяць дороги зведе у лататті
Сірого неба й земної води.
Тиша розставить усе на початки.
Місто тривожно й безлико засне.
Подашся ти вільно й невтомно шукати
Когось між самотніх, але не мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Твоя не чужая для мене постава
Змогла закривавити сотні причин.
Тільки довіра від то́го зів'яла,
Так і не знавши своїх верховин.
Ти вже змінила історію кредо,
Моя самотино... Спізніла імла.
На "щастя в розлуці" наклала ти вето,
Аби не пекло, не лишало життя.
Сьогодні зосталося вічно бажати
Місце знайти між чужинних страждань,
Або ж наостанок нерівно сказати-
Як же люблю тебе. Тож... прощавай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
І діти навіть рідними не стануть...
Не мучте мене проклятущим "Чекаю",
Адже́ це неправда, ядуча й гірка,
Яку, як ніхто, я давно відчуваю...
Навіщо природа моя вам німа?
Усі ті "не можу", "зостанься", "так треба".
Краще сказали б,- Не варто чіпать
Те, що трояндою вмить одшуміло,
Те, що нікому уже не віддать.
Нерідна... Немов те тавро ненасущне
Б'ється в опалому ли́сті беріз,
Дарма що до осені ча́су ще вдосталь,
Дарма що далекий до ніжності мис...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Вернися день, коли кричала,- Досить!
Вернися час, коли кричала,- Стій!
Душа весни давно уже не просить,
Не чує пісні сотні милих лір.
Можливо, це всього лише початок,
А далі легше, легше буде жить.
Що ж коли усе це темний ранок,
А далі - день і знов за миттю мить?
Що ж коли усе це не спинити
І душить ревно вічна круговерть?..
Для чого серце збіднене відкрити?-
Невже щоб тінню вічне обпалить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Проси зорю, щоб серце не забуло,
Бо злісна пам'ять все за мить вбере.
Проси зорю, щоб дума не вернула,
Яка цей світ з очей навік зітре.
Плекай надію в те, що буде завтра.
Плекай надію в те, що БУДЕ час.
Душа знайде́, чого давно чекала,
Душа знайде́ таких незрілих "вас".
Ти просто вір, наївно і сміливо.
І просто знай, що доля не мине.
А все, чого хотів ти чи хотіла
Прийде́ колись, якщо воно твоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Прилину до моря - надійного ката
І вільного межи залежних раба.
Нехай лиш не буде ні горя, ні свята
У тую хвилину тривкого злиття.
Усе поділю з ним: турботи і ласку,
Любов і порив до самотніх вершин.
Усе розкажу про нав'язану казку
І розсуд непевних, та світлих меншин.
Повідаю морю про сумнів і зраду,
Що сіє спокута на нашій землі.
Натисну на моря душевну засаду,
Аби лиш не знали того́ береги.
І знов опишу незалежну картину,
Що море чекає від мене вві сні,
Де ро́збрат поглинув опалу рутину,
Де єдність малює свої вітражі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Це буде весна не моєї надії.
Це буде весна не моєї жаги.
Ві́рші струяться в живому ефірі
Пустельної ночі й сумної зорі.
Це буде весна не моєї довіри.
Усе заголосить і знов замовчить.
Пісня горить у безсилій події,
Яку, тим не менше, уже не спинить.
Це буде весна не моєї подоби-
Просякнута рухами втечі й дощу.
Весна залишає нестерпну розруху,
Та я не спиняюсь, я все ще живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Заплакала хмара, мала, синьоока.
Їй угорі там ще дужче болить.
Неба турбота немов не висока,
Та сльози печуть всемогутній граніт.
Ллються рікою на власну подобу
Темні, як нічка в оазі, дощі.
Нам, унизу, не збагнути вже горя,
Яке добровільно самі принесли.
Зви́сока інші лунають мотиви.
Час розставляє усе на місця.
Хмара, здається, навічно тужлива,
Лише й наливає неситі моря.
Дощі не спиняють своєї потуги,
Дощі не спиняють свого відкриття:
Ми зовсім маленькі для то́го, щоб слухать
І надто великі для щастя життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Залиш мене саму, на щастя.
Зволь віддать усі слова.
Нехай надалі тільки в серці
Туга болем пророста.
Нехай пускає довгі віти
Зовсім ніжная луна...
Були наївні ми, як діти,
Бажали,- Вічно, до кінця...
Тепер холодна я, мов камінь.
Твоя ж душа не знає змін.
Лиши мене як мерзлу каву
Й мо́ря чисту, милу синь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Невже життя настільки швидкоплинне?
Коли ж ми встигли вирости й піти
Назустріч тій своїй леткій довірі,
Назустріч тій своїй палкій меті?
Коли ж ми встигли в ду́ші надивитись
І зовсім легко звідане пізнать?..
Несли́ся поряд наші сателіти,
А ми клялись назад не повертать.
Усі ті ранки, всі спокійні ночі
Хотіли чути пісню ліхтаря.
Натомість чули, тиша як скрегоче,
Як тоне рідна пісня солов'я.
Бажали ми дорослість осягнути.
Здавалося, давно підвладний час.
Однеє тільки важко ще збагнути -
Не ми його, а він тримає нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Казка не пише майстерні пейзажі.
Казка й сама - намальований світ.
У ній виростають герої відважні,
У ній наше сонце - не більше ніж мить.
Твої заборони вростають корінням
У землю, що повна жагою весни.
І хочеться вірить у справжнєє диво,
Хочеться вірить у програш біди...
Казка не пише нікому портрети.
Казка не може і свій написать.
Вона вже близька і водночас далека
До то́го, що випаде нам ще пізнать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Стань дотиком сліпої переправи,
Вітрилом стань, що рушить паруси.
Віддай весь біль душевної заграви
І знов довірся стишеній росі.
Укотре взором легко обпечися...
Хай помста щастя десь сховає плід
І ми його повік удвох не зна́йдем...
Нехай нас манить лиш опалий цвіт...
А ти порушуй те їдке мовчання.
Я вірить буду. Вірити і знать,
Що ти вже поряд, б'єшся у чеканні,
Що ти вже знаєш, де мене шукать...
Прилине голуб, сяде біля серця.
А лист від тебе думі не забуть.
У нім іскряться два могутні слова,
У нім іскряться ли́ше "Просто будь"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Нелюбому зорі і місяць не милі.
Нелюбому всюди - самі вітряки.
Дарма, що і вітер давно вже не виє,
Серце налите живими слізьми.
Навіщо та фарба, що всіює поле,
Навіщо ті квіти, сіріші за сни?
Дума у зареві б'ється і тоне,
Шукає надійні, безвинні шляхи.
Нелюбому, певно, замало повітря.
Як же інакше іще пояснить
Те, що хапає він подих невпинно,
Подих, що тільки й бажає убить?..
Нехай непотрібні не можуть і БУТИ
Поряд у світі своєї жаги...
Нелюбі сильніше за інших всіх люблять,
Хоча й розуміють безвихідь ігри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Ви були молодою. В легенькому платті
Кружляли у танго швидкого життя.
Ви знали ціною. А досвід в лататті
Не так поспішав,.. не бентежив буття.
Тоді все скидалось на сонячні тіні,
А щастя рікою надії пливло.
Звучали оркестри весня́ної віри,
Здобувши омріяне серцем зело.
Ви часто літали в широкому небі
І часом казали нестримно, - Люблю...
Не тільки казали, а справді ЛЮБИЛИ.
Знали, напевне, людськую красу...
Тепер же поси́віли рівнії скроні.
Миті відбитком лягли на руці...
Були молодою в далекому світі
І ніжну любов крізь роки́ пронесли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
Забудь, що вітала я правди ночами.
Забудь, що за водами бігла удаль.
Відкинь у безсиллі звабливі муари
І той не дописаний болем роман.
Сьогодні ми наче незрілі фантоми -
Блукаємо містом залежних людей.
Дума вмирає тут мов у неволі,
Знаючи муки нещадних очей.
Ти не знаходиш, хоча і шукаєш...
Серце зболіле не стогне - бринить.
А що залиши́лося? - Доля не знає.
Зосталося з мислями віддано жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Нехай зорепади у затінку душать,
Хай відчувають облогу дверей,
Які відчиняли дороги до стужі,
Які залиши́лись у сні й дотепер.
Нехай же ті зорі пірнають у тіні
І там віддзеркалюють серця биття,
Аби тільки вміло і досить наївно
Грати у казку німого життя.
Нехай зорепади не створюють неба,
Хай зорепади цілують листи,
Доля яких - облетіти пів світу
Із вірою в щастя і вічні мости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Дозволиш. Я знов залишу́сь із тобою.
Нічого не буду весні обіцять.
Думками я стану лиш вільна, як море,
Вільна до то́го, що важко пізнать.
Я відчуваю, що ти не про мене
Зго́дишся ранками сонцю співать.
Я відчуваю, що всі ті ідеї
Воліли б не слухать, а ліпше питать.
Я відчуваю, що все це омана.
Тільки запізно від неї тікать,
Вона ж бо зухвало мене вже обрала
Для то́го, щоб серце щодень роздирать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Співає акація зірване соло
У ніжній потузі серпа́нкових дум.
І щастя веде ще не рідне і кволе,
Аби наздогнати розпачливий сум.
Життя все на місці. Вкорінює рани.
Вільних немає - не вдасться втекти.
Акація змінює власнії шрами
І пише малюнки твердої кори.
Голки впиваються в сизі тумани,
Аби не дозволити знов обійнять,
Бо поряд, за межами вічної брами,
Легко упасти й навік покохать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Знати мовчанням? - Навіщо? Не треба.
Знати співучастю? - Краще втекти.
Уже віддалилися сковані миті,
А злісні дороги давно "не на ти".
Ми стали чужими і небу, і сонцю,
Хоча й не минули байдужі мости.
І "ра́зом" немає у нашім сьогодні,
"Ра́зом" немає у жодній біді...
Майже малі та беззахисні люди,
З тобою шукаємо різні міста,
Де сон відділяє написане "мушу"
На довгі, як віти, прекрасні літа́...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Тиша квилила без болю у прірву
І відгомін чувся сліпого виття.
Невже ти скидалася золоту сріблом,
Невже ти всередині зовсім пуста?
Кара, здається, страшніша за вдачу,
Коли ти не знаєш, навіщо прийшла,
Коли ти вдивляєшся й зовсім не бачиш
Волошки, обвитії злістю шипа.
Ти зовсім не бачиш, коли це потрібно...
І зовсім не чуєш, як пісня луна...
Тиша занадто тебе боронила
І місце любові в житті відняла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Коли ж ти виріс, мій відважний сину? -
Спитає ніжно стомлена земля. -
Коли ж пішов на бій за Україну,
Коли ж поліг у вирі небуття?
Тепер на грудях маки тихо сходять...
Ти знав за віщо, знав, де милий дім...
За душу сина десь далеко дзвонять,
За душу сина стогнуть сотні гір.
Козак лежить: як сильно він втомився,
Якби ж ти знала, матінко - земля!
Теплом лише беззахисним укрився
І бачить сон, де правда ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Ви знову одна і до скону самотня,
Чатуєте коло нічного депо.
Ніхто ще не знає, що ви вже невтомна -
Умить віддалили усе, що було.
Саме́ тільки небо залите чорнилом
І тоне у ньому несміла душа.
Здавалося, білому писане біле,
Однак у житті так нечасто бува...
Вона стереже ту завітную шану
Коло сумного, як очі, депо,
Зробивши із цьо́го дитячу забаву,
Зробивши із цьо́го незріле кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Запла́чу знов над синьою вуаллю.
Укотре гнівом чистим заплачу́.
Байдужим серцем ще завдам удару,
Здіймусь увись і вільно полечу...
Хіба ж я смію все умить покинуть?..
Хіба ж я зможу там, на висоті,
Забути душі тих, кого любила,
Забуть Життя, що ходить по землі?!
Я не така... Я зовсім інша - сильна.
І ти це знаєш. Віддано мовчиш...
Усе мовчить, усе перегорає,
Бо ти ще тут, бо ти таки щемиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Же́вріє вільна як попіл надія
На згарищі темних, зруйнованих снів.
Минає щомиті кінцева подія
Щедрих на згубу, розпачливих днів.
Усе постає на вустах із нічого.
Лягає землею незнане табу...
Занадто тривале "від завтра до вчора".
Занадто налякане кинуте "йду".
Сьогодні лиши́ться, на що сподіватись,
Надія ж бо й досі немовби жива:
Дихає легко, хоча і здавалось,
Якщо вже згоріла - навічно, дотла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Спитай мене, коли вже скину тіні,
Коли знайду́, чого́ давно нема.
Спитай мене, коли віддамсь довірі,
Що знов безжально й легко убива.
Спитай мене, про що не сплю ночами,
Про що благаю наш великий світ,
Куди крізь очі й сутінки тікаю,
Чому ж мовчу у той лихий завіт.
Спитай мене... Та я уже німая...
І тільки холод щиро відповість,
Що я не та, кого ти, пташко, знала,
Що я не та, про ко́го носиш вість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Кохання колись вистилало легені
Тієї, що зветься сьогодні - Печаль.
Кохання колись дарувало ідеї
Занадто жорстоких і плідних начал.
Тепер воно сповнює зранене серце
І холодом б'ється у темних очах.
Від то́го єство все, суворе і мерзле,
Щастя шукає на власних плечах.
Чужих і не треба... Ховаються звуки.
Відгомін віри навічно стиха.
Навряд чи кохання позбудеться туги,
А очі - замерзлого в синь джерела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
С. П.
Чому ваше світло породжує небо
І в сизім тумані знаходить любов?
Чому я тримаю обмежене кредо,
В якім підступитись - теорія змов?..
Давно не вбачаю обпечені зорі,
Що вміли про щастя земне нагадать.
Вони потонули у синьому морі,
Де сонце велично почне уставать.
І знову постане осяйна дорога,
Де кожен із нас буде обране знать.
А світлеє небо, немов засторога,
Буде про вас із душею мовчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Нехай вирішальне лиши́ться на потім,
Де за́вжди цвістиме невизнаний сад,
Де наші початки не будуть вже проти
Поставити звільнений докором пат.
Нехай не знайду́ться слова для утіхи,
Сказані вміло, та кимось чужим.
Нехай не існує страшенної кривди,
Що завдана серцю із болю "своїм".
Нехай не ширяє світами омана,
Що ладна позбавити зорі життя,
Що ладна схилити блаженну уяву
До рівня величного скату кінця.
Нехай розіб'є́ться навічно віджилий
І відданий святу останній фаянс,
Аби ще надати майбутньому силу
І зовсім непевний, та все - таки шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Хай дивляться люди: вона зупинилась
По́серед болю німих авеню.
На власнії груди важезно схилилась
І стала терпіти побої дощу...
Люди минали розмочену сукню
І довге волосся, і гострість плечей.
Давно вже у світі таке повелося:
Люди не бачать подібних - Людей...
Вона не благала в кричущому вітрі.
Вона не спиняла в потоці життя,
А тільки стояла у змоченім світлі
Серед мільйонів, та зовсім одна.
Всередині билась лише порожнеча,
Що легко загарбала поле ідей.
Найкращим рятунком була колись втеча,
Але не сьогодні, але не тепер.
Обліплене тіло скидалося жаром.
Сукня світила прозорістю мли.
Кров істікала розпеченим шрамом,
Що впився у спи́ну з легкої жаги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Про тебе нічого вже майже не знаю.
Розмила турботи далека вода.
В ігри твої я давно вже не граю.
Маску зірвала тендітна рука.
Ми знову постали немов незнайомі.
Шукаємо те, що не варто і знать.
Дивимось глибоко - глибоко в зорі,
Аби таємниці душевні пізнать.
Та все проти нас виступає безжально:
Ви́падок, вибір і стомлений час.
І навіть весна вже і та невблаганна -
Ніяк не дарує обіцяний шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Якби ж на мить єдину повернути
Усіх, кого забрали небеса.
Якби ж то в очі рідні зазирнути
І з серцем мовить лагідні слова.
Якби ж то знову міцно обійняти
І втерти сльози...тихо при свічі.
Про все на світі вільно розпитати,
Сховать подалі темні дергачі.
І знов відчути теплії долоні,
Втопить у них свої, такі малі.
Притиснути повітря повні груди,
Сказать,- Люблю. Прошу лише - живи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Історія пишеться грою цілунків.
Історія пишеться фарбами хмар.
Кожен тут знає красу візерунків,
Які залишає розпечена сталь.
Історія пишеться крилами птаха,
Який попри вітер не здався - злетів.
Історію пишуть не ка́зками ката,
А кров'ю ні в чому не винних рабів...
Минає сторіччя в людськім пануванні.
Істина все висуває своє:
Історію пишуть цілунки і хмари,
Птаха і кров, що землею тече...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Тоне в листі твоє зранене сонце
І той не дарований серцю вогонь.
Тоне в листі твоя часточка злості,
Де кожная крапка походить на сон...
Ти знову напишеш рядки нетривалі.
Я стану читати слова мовчазні,
Подібні до білої смути-вуалі,
Занадто розкуті й занадто пусті.
Ти знову напишеш... і знову про себе...
Уривчаста правда почне догорать.
Можливо, із часом, та я зрозумію,
Що зовсім не варто було і чекать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022