Іванна Грінчук

Сторінки (1/12):  « 1»

Вы в этом мире видели людей

Вы  в  этом  мире  видели  людей,
которые  упрямо  стиснув  зубы
теряют  крохи  совести  своей
и  жизнь  земную  неустанно  губят?

Да  что  там  жизнь.  Они  плюют  на  смерть,
на  труд  и  славу  многих  поколений.
С  остервененьем  всасывают  нефть
и  землю  продают  с  остервененьем.

Уже  готовы  к  рабству.  За  гроши
не  устают  лизать  сапог  соседа
когда  маячат  слава,  барыши
или  объедки  с  барского  обеда.

Давно  живут  во  лжи  и  сеют  ложь
себя  считая  лучше,  ближних  -  быдлом.
У  них  на  сердце  камень,  мысль  -  грабёж.
Хоть  думают  что  этого  не  видно.

Да,  знаю  я,  друзья,  судить  -  грешно.
И  каждый  за  ошибки  хочет  милость…
Но  дай  нам  Бог,  чтоб  к  низости  такой,
мы  с  вами  никогда  не  опустились.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860841
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.01.2020


Роздум юності

Не  знаю  де,  коли,  в  яких  світах
мереживо  життя  сплітають  долі.
В  яких  судилось  потонуть  очах.
На  кого  кину  погляд  мимоволі.

Котра  рука  підтримає  мене.
Хто  поведе  у  вічність,  хто  в  оману.
Від  чого  знову  доля  збереже.
В  чиїм  саду  розквітну,  де  зів’яну.

Коли  й  кому  дорогу  перейду.
Хто  через  мене  вмиється  сльозами.
Які  гріхи  ночами  відмолю.
І  хто  захоче  перед  небесами

Замовити  за  мене  кілька  слів.
Вину  нестиму  чи  навчусь  прощати.
Тремтітиме  душа  від  почуттів,
Чи  буде  в  серці  холод  панувати.

Не  відаю,  не  знаю  наперед.
Лиш  зникне  віра  -  враз  скує  тривога.
Життя  то  гіркий,  то  солодкий  мед,
Але  завжди  мій  шлях  зверне  до  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2019


Питання до себе

Куди  не  гляну  –  всюди  є  вона.
В  квітучому  саду,  в  пожовклім  листі.
З-за  хмари  теплим  сонцем  вигляда
Й  тремтить  в  роси  ранкової  намисті.

У  холоді  нестримних  хуртовин
Її  я  подих  завжди  відчуваю.
У  шепотінні  дикої  трави
Щоразу  чую  смуток  і  зітхання.

Вона  в  жахливих  вирубках  лісів
Трухлявим  пнем  звертається  до  мене.
Рікою,  що  засмічена,  без  слів
нагадує:  «  По-людськи  жити  треба».

Так,  Матінка-природа  досхочу
Триматиме  мене  в  своїх  обіймах.
Знущаються  над  нею  –  я  мовчу.
Мабуть  таки  з  отим  знущанням  згідна?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019


Благословенна

Теплом  у  спогадах  живуть  мої  бабусі.
Дідів  очима  Рід  за  мною  нагляда.
Погляну  в  небо  й  до  землі  усім  вклонюся:
«Благословенна  вами,  і  тому  жива»

У  снах  солодких  знов  про  ласку  мами  мрію.
В  дитинстві  татом  приголублена  не  раз.
Роки  ідуть,  батьків  все  краще  розумію:
«Благословенна  народитися  у  вас».

В  думках  завжди  я  чую  голос  чоловіка.
Рука  об  руку  ми  крокуєм  в  майбуття.
З  ним  поруч  бути  мені  мало  днів  і  віку  –  
Благословенна  на  взаємні  почуття.

І  над  колискою  схиляюся  поночі  -
Оберігаю  і  піклуюсь  кожну  мить.
Так  хочу  бачити  дітей  щасливі  очі  –
Благословенне  серце  матері  тремтить.

Не  намилуюся  ні  полем,  ні  рікою.
Цілунки  сонця  ношу  в  серці  й  на  чолі.
Цвітіння  саду,  шепіт  лісу  -  все  зі  мною.  
Благословенна  я  ходити  по  землі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2018


Рядом

Мне  угрожают  адом,
Камни  летят  в  меня.
«Помни  -  я  здесь,  я  рядом»  -
Слышу  твои  слова.
Снова  иду  по  краю  –  
В  нить  превратился  путь.
Руку  мою  сжимая:
«Рядом  я,  не  забудь».
Вновь  обжигает  пламя,
Мчится  беда  за  мной.
Только  стоишь,  как  камень,
Ты  за  моей  спиной.
Шагу  ступить  нет  сил,
Всё  превратилось  в  прах.
-«Ты  обо  мне  забыл?»
-«Несу  тебя  на  руках»
©  Copyright:  Иванна  Гринчук,  2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812660
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.11.2018


Приречені

Де  ті  чарівні  слова,  що  ти,  милий,  мені  так  давно  написав?
Я  розгубила  сама.  Може  в  дивному  сні,  вітер  щастям  шептав?
Зрада  палала  твоя.  Я  кидала  їх  геть,  засипала  в  золі.
А  ріка  мого  життя,  зберігала  все  десь,  там  на  самому  дні…

Мрії  казкові  мої,  ще  у  серці  тріпочуть,  летять  до  небес.
Спогади,  наче  живі.  Повернутися  хочуть,  але  страх  воскрес.
Віра  зникала  моя.  Я  блукала  в  пітьмі  і  втрачала  себе.
А  стежка  твого  життя,  йшла  на  поміч  мені  й  повертала  тебе…

Думи  безжальні  і  злі,  не  покинуть  мене,  не  відпустять  навік.
Розчарування  мої  обпікали  тебе  та  збивали  із  ніг.
Як  зупинитись  змогли?  Винуватість  і  біль  розділивши  на  двох.
А  доля  наша  завжди  піднімала  з  колін  і  прощала  обох…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018


Оголені струни моєї душі

Оголені  струни  моєї  душі,
Торкатимеш  знов  і  знов…
Там  музику  пишуть,  читають  вірші,
Живе  в  них  сама  Любов.

Так  було  в  сиву  давнину,
І  буде  так  навік...
Ти  тільки  не  порви  струну,
Бо  мій  вкоротиш  вік.

Беззахисна  я  перед  майстром  своїм  -
Мелодію  він  творить.
Лине  пісня  весни,  чути  стогін  руїн...
І  знаю  -  душа  звучить.

Так  було  в  сиву  давнину,
І  буде  так  навік.
Ти  тільки  не  порви  струну,
Бо  мій  вкоротиш  вік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


Навіщо

Від  питань  шумить  у  голові
Хочеться  не  плакать,  вовком  вити:
«Ну  навіщо  помилки  мої?»
«Навчитись  жити»  -  чую  я  -  «Навчитись  жити»

І  життя  додолу  часом  гне,
Гірко  забувати  і  втрачати.
«Ну  чому  біль  не  минув  мене?»
«Щоб  цінувати»  -    чую  я  –  «Щоб  цінувати»

Спотикнусь  на  рівному  шляху,
Й  починаю  знов  себе  жаліти.
Та  нема  кому  віддать  вину…
«Щоб  зрозуміти»  -  чую  я  –  «Щоб  зрозуміти»

Що  росло  корінням  у  душі
Маю  я  назавжди  відпустити.
«Як  не  розчаруватись  у  житті?»
«Зумій  простити»  -  чую  я  –  «Зумій  простити»

Правда  и  кривда  завжди  поруч  йдуть,
Зраду  на  собі  змогла  відчути.
«Як  мені  обрати  вірний  путь?»
«Себе  почути»  -  знаю  я-  «Себе  почути»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810313
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2018


Покаяние

Ты  прости,  мой  родимый  кров,
Что  забыт  мной  опять.
Вновь  попрАны  заветы  богов,
Снова  детям  отцов  не  понять.

Угодил  я  в  глухой  капкан
И  живу  умножая  ложь.
А  на  шее  тугой  аркан
И  от  страха  в  коленях  дрожь.

Верю  в  призрачные  слова,
Виноватых  ищу  вокруг.
Только  совесть-то  не  чиста,
И  не  нужен  ни  враг  ни  друг.

Измельчали  когда  душой
Не  заметил  никто  из  нас.
Ты  прости  меня,  род  земной,
Что  святыни  твои  не  спас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810168
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2018


Век беспутному стоять на перепутье. .

Век  беспутному  стоять  на  перепутье
И  дорогу  выбирать
Руки  связанны  да  ноги  не  обуты
Пелену  с  очей  не  снять

А  дорога  не  легка  
и  беда  не  далека.
Что  б  по  кругу  не  ходить
мне  б  поверить,  полюбить.  
Вот  бы  кто-то  где-то  ждал,
вот  бы  кто-то  да  позвал.
Но  дорога  не  легка  
и  беда  не  далека.

Потерялся  путеводный  мой  клубок
Заплутала  жизни  нить
Надо  мной  дамоклов  меч  и  высший  рок
Не  исполнить,  не  забыть.

А  дорога  не  легка  
и  беда  не  далека.
Что  б  по  кругу  не  ходить
мне  б  поверить,  полюбить.  
Вот  бы  кто-то  где-то  ждал,
вот  бы  кто-то  да  позвал.
Но  дорога  не  легка  
и  беда  не  далека.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809955
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.10.2018


Лист в майбутнє

Нема  мені  милішого  як  ти..
Вкотре  цілую  сиві  твої  скроні,
І  знов  готова  на  край  світу  йти
Зі  мною  крила  і  вітри,  
Бо  моє  щастя  у  твоїх  долонях..

Нема  навік  ріднішого  як  ти...
Вже  гнізда  свої  звили  наші  доні
Час  промайнув  і  виросли  сини,
А  я  так  само  жду  весни,
І  бачу  найсолодші  сни,
Бо  я  навік  в  любові  у  полоні…

Немає  щасливішої  як  я,  
Коли  твій  погляд  на  собі  ловлю,
Від  ніжності  навкруг  цвіте  земля,
І  ще  попереду  літа,
Душа  тріпоче  знов  моя,
Бо  я  любима  і  тебе  люблю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2018


Протиріччя

Знову  я  писатиму  листи.
В  спогадах  шукатиму  себе.
Напишу  «Забудь  і  відпусти»
А  уста  шепочуть  «жду  тебе».

І  рука  виводить  «Не  простить.
Що  було  назад  не  повернеш»
А  в  думках  «Прийди  хоча  б  на  мить»
І  надія  що  мене  ти  ждеш.

На  папері  докором  тремтить
Знов  образа,  не  знайти  слова.
А  в  душі  вогнем  палахкотить:
«Все  одно  моя  любов  жива»

У  листах  не  видно  почуттів,
І  слова  не  стерти  за  життя.
Як  скажи  відчути  ти  зумів  –
«Гордість  то  писала,  а  не  я»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2018