| Сторінки (1/67): | « | 1 | » |
* * *
Я нікого не хочу, я хочу тебе,
хочу усмішку бачити, чути твій голос.
Тіло спрагле німіє, і клякне хребет,
на вустах ненаситних чимраз гіркне солод.
Хочу бути в обіймах, тонути в очах,
відчувати всього, ніжно гладити тіло,
Поцілунки лишати на теплих плечах,
хочу щоб від обіймів все тіло боліло.
Хочу бути живою і ти щоб живий,
щоб скінчилася клята війна і розлуки.
Час лікує надії уразливі шви,
та не в силі він стишити капосні муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
* * *
Іскриться в травах тремке намисто,
легке й красиве, живе на дотик.
На сході сонця шепоче пристрасть,
любові хочу, як свіжий подих.
Дзвінків не хочу і клятви зайві,
війна проклята – пекельна мука.
Мов місяць шепче, у тьмянім сяйві,
«того й всі хочуть, але розлука
на вас, коханих, вдягнула пута,
серця вам ранить і душі губить,
пече прощання гірка отрута,
але щасливі усі хто любить».
Весна жахлива, кому, трагічна,
проте погожа, така барвиста.
Війна убивча, утім, не вічна,
й ніч солов’ями втішає пристрасть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
ПРИСТРАСТЬ
Жар палив, не передати, пристрастю серця,
сили виснажити здатен, рай нам обіцяв.
Лопнув градусник любові, не впіймати ртуть.
Хочеш другом бути в слові?
Просто-таки, будь.
Ще єднають спільні теми, рими, а проте,
розчинилося в проблемах грішне і святе.
Догоріли, бо хотіли зразу і усе.
Не болить душа, ні тіло, не бере абсент.
Впала геть температура, темперамент стих.
На щодень нова мікстура – доза самоти.
Градус визначив згорання, зник жаги носій.
Збайдужілі до кохання, живемо, як всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
* * *
Докльовують зорі шпаки,
я ночі цій геть не радію,
бо ти рвеш її на шматки
по латці собі на надію.
Збираю розхристані сни,
шукаю видіння пророче.
Не бійся, стосунки зміни,
життя відчувати захочеш.
У тебе із совістю спір,
це серденьку неприпустимо.
Думки викладай на папір.
працюй для душі невситимо.
Я тою ж лишуся, хоча
в моїм щось міняється мозку…
Не так все – моргає свіча
останніми краплями воску.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
* * *
А, здавалося, щастя близесенько,
кожний подих і рух до снаги.
Хоч і річка занадто вузесенька,
все одно не зійшлись береги.
Нам, здавалося, серденька тенькали
в унісон для любові. Однак…
Хоч і річка гладенька, як дзеркало,
не розгледіли чистого дна.
Вже, здавалося, богом ціловані,
не зашкодить ніяка мана.
А ріка розлилася від повені,
не дістатися й берега нам.
Недоречно дорослим з гординею
нарікати на долю гірку.
Попри все, не знялася хмариною,
впала річечка в дужу ріку.
Теплий спомин, як сонце від імені
не пускає до серця сніги.
А вздовж річки поблискують в інеї
недосяжні круті береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Побрались двоє.
Бо кохали.
В народі кажуть – однолюби.
Шлюб, згодом, ще міцніш зв’язали
їх спільних двійко діток любих.
Жили, тай годі.
Більш мовчання,
ніхто не знав, що з тим едемом.
Тому що, хоч було кохання,
проте у кожного... окремо.
Життя підказує уроки,
лиш не дарує привілеї.
Нерідко так картають роки:
Вона – без «нього»,
Він – без «неї».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
* * *
Ти прогаяв свій останній шанс,
оступився і закрив до раю шлях.
Не спіши, нехай твоя душа
ним насолодиться хоч здаля.
Нерішучість в серці розбудив,
втім, розлук я більше не боюсь.
Сам сказав, що справишся один,
тож судити чесних не берусь.
Спрага неба, прагнення до зір
не дає сердечного тепла.
А любов на відстані, повір,
вже не схрестить руки, ні тіла.
Не зустріне разом грішний світ,
але, нам безмірно повезло,
душі пам'ятають щастя слід,
від сердечних слів живе тепло.
Для образ є тисячі причин,
їх уперто пам’ять береже.
А найкращий із усіх мужчин,
нині не близький мені уже.
Я коханою в чужих рядках
відчуватиму душі політ…
Сильна жінка, а така слабка,
бо торкнулась павутина літ.
Ми на відстані серцебиття
душами відчули подих втрат.
Знаю, там немає вороття,
де любов лиш витяг із цитат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
* * *
Ти мене читаєш мовчки від безсоння,
і в рядках вишукуєш про себе зміст.
Я ще бережу в архівах слів бездоння,
їх томи... і часом пробирає злість,
що не можу навіть читачам лишити,
видалити сил не вистачає теж,
бо вони, як діти мають право жити,
ми ж тоді в словах кохалися безмеж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
ЖАЙВІР
Дерева чорніють і зимне повітря,
Ще сніг на проталинках бореться з вітром.
Та небо частіше ясне й голубе,
Нам Жайвір вже пісню послав із небес.
Знов дітки пташинок у небі шукають,
Отих, що весну нам щорік прикликають.
Небесні солісти палкі, запальні,
Той спів відмикає ворота весні.
Співуча краплинка щоденно тріпоче,
Весну молоду приманити нам хоче.
У простір вдивляються дітки дарма –
Десь Жайвір співає, а пташки нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
У ГОСТІ
Стало нудно й ПОНЕДІЛОК
Напросився до НЕДІЛІ.
СЕРЕДА його зустріла,
Теж-бо в гості захотіла.
Повернули вдвох у сквер
Там очікує ЧЕТВЕР.
Поки радились вони,
Вийшла П’ЯТНИЦЯ до них.
Всім у гості йти охота,
Приєдналася й СУБОТА.
Закричали друзі хором:
– Де подівся наш ВІВТОРОК!?
Всі тривожились дарма,
Він йшов поруч, крадькома.
В гості ТИЖДЕНЬ весь прибув
На цілісіньку добу.
Запросила всіх НЕДІЛЯ
На забаву і дозвілля.
Гурт під скрипку і сопілку,
Гостював до ПОНЕДІЛКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
* * *
Може думи плекаю надто,
линуть в небо, немов пташки,
їх приборкати, мабуть, варто.
Може винні твої книжки?
Може доля блукає поруч,
чуйне слово зігріло кров.
Дошкуляє пульс гірш ліворуч,
може сумнів його зборов?
Може я понадміру вперта,
делікатна до почуття.
Мабуть мрія моя відверта,
несумісна з новим життям.
Може рано стулила очі
під вразливу струну весни….
Може й так!.. Втім, цієї ночі,
ти прийшов в мої тихі сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
* * *
А хочеш, пристойності маску зірви,
здіймися угору, де зоряні зводи.
Кохання минулого там острови,
їх безліч між зір, а частіш – епізоди.
В коханні признатися міг без проблем,
й тоді, як знайомився лиш на хвилину.
Від зустрічей ніша – окремий едем,
бо кожна вбачала в тобі половину.
Негідні пасії діянь і віршів!
Пустий п'єдестал і розірвані ноти.
У кратері – спека.
Мороз – на душі.
Життя не лишило спокус на цейтноти.
Любові творець, ти – її поводир.
Побачив, як тліє сердечне кохання?
Немає надії нітрохи?
Іди!!!
Навіщо безумства і зайві зітхання.
Ти сонному місяцю згаснути дай,
грядущому дню дай настроїти ритми.
Видніє. Сновиддя пливе, як вода,
і стогнуть, і мучаться капосні рими.
Для кого вві сні я вела монолог?
І де та безодня, де бісовий кратер?
Нехай!
На любові гіркий епілог
щоденне життя безсумнівно багате.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
ЛІТО
Джмелі рудаві в конюшині
Новій вклоняються добі.
Влови, як посвисти пташині
Невільно будять кров тобі.
Збирає ранок роси в жмені
І розсіває в шир полів,
Щоб вільно дихали легені
Святої матінки землі.
Спинилось сонечко в зеніті,
Срібляться іскри у воді.
Відчуй, як хороше у літі
Душі, одвічно молодій.
Схилився полудень на трави,
Лишає всюди теплий слід.
Глянь, зарум'янились заграви,
Готують днину у політ.
Співає вечір цвіркунами,
Знов роси падають в траву.
Повітря терпко пахне снами.
А я не сплю, а я – живу!
Купаюсь в місячнім промінні,
Змиваю втому із душі.
Й комусь в живому безгомінні
Пишу до досвітку вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
* * *
Я з тих, хто залюблений в дні променисті
Й радіє від того, що ночі безсонні,
Хто тягне за ранком стежинки росисті
І перший промінчик ховає в долоні.
Із тих, хто душею сягає до зірки,
Хто серцем підшукує слово для рими,
Хто думку формує для іншої збірки,
Хоч друзів дивує рядками старими.
Я болі сприймаю чужі, наче власні,
Бо помисли чисті, як води джерельні.
Люблю й поважаю мотиви сучасні,
А більш до вподоби полотна пастельні.
До критики схильна, учуся сумлінно,
Нові горизонти для знань відкриваю,
Я вірю в кохання відверто й незмінно,
Свідомо ним щастя своє вишиваю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
* * *
Ще не дійшла весна до згоди,
іще в дорозі солов’ї,
твої слова – майбутні сходи,
співзвучні пристрасті моїй.
Як позбавляється природа
від прикрих залишків зими,
так підкупила нас свобода,
до світла тягнемося ми.
Простору силу, все для жінки!
Змішаймо свіжих фарб єство,
ми різних забавок відтінки,
я – дня, ти – ночі торжество.
Ми буйних звуків переливи,
ми – глашатаї новизни,
Клич до кохання, крок щасливий
у світ прекрасної весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
* * *
Кажуть: – Відпусти…
Тож відпускаю.
Не тримаю більше, відлітай
і долоні легко розтискаю.
Пташкою лети в свої краї.
Як я буду жити, не питай,
навесні розкажуть солов’ї.
Кажуть: – Ти не мій…
І правду кажуть.
Ти не власна книга чи предмет.
Розведу ночей осінніх сажу.
Розрівняю темряви рубці
світлом незатьмарених планет.
Годі просто йти на манівці.
Кажуть: – Щастя є.
Беру на віру.
Тиша – насолода для душі…
Та контакт потрібний навіть звіру.
Часом затісна пуста нора…
Серце крають смутку лемеші.
Хай… Посію зародки добра.
Кажуть різне… й я собі кажу:
– Досить гріти доленьку чужу.
Не бажаю й вже не докажу,
де переступила зла межу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
ПОЛОВЧАНКА
День од вітру схоронився за кургани,
відпочити зачепився у степах.
Розтікаються до ранку половчани,
лиш її обняв незрозумілий страх.
Чує серцем сум. Бозна-хто землю будить,
що пропахла полином і чебрецем.
То не звір, не птах степами блудить…
Онде дикий Рос крадеться манівцем.
Упиралася красуня Половчанка.
Не корилась. Звідси їй іти не слід.
Гнів і біль палахкотіли до світанку,
роси плакали, аж доки місяць зблід.
Зникла. Подобріли в Роса очі хижі.
Дніє. Сонце з-за кургану вирина.
Хто вона тепер, чому на бездоріжжі?
Не дівиця, не кохана, й не жона…
Квилить чайка над степами спозаранку,
криком половцям дає таємний знак.
Рос насильно приневолив полонянку,
непідступний лише чорний аргамак.
Під копитами дороги лихоманка,
засипає очі волошковий цвіт.
Росом скорена, та вільна Половчанка,
шлях молитвою протоптує на схід.
ДОЛЯ ПОЛОВЧАНКИ
Спала долі. На траві русяві коси.
Дикий Рос ввірвався потайки у сон.
Закричала із розпуки стоголосо,
бо потрапила зненацька у полон.
Визволяти полонянку половчани
йшли з мечами, не жаліючи булат.
Й припустимо, що в бою її коханий
згинув. Вбила супротивника стріла.
Тож, напевно не скорилась степовичка.
Утекла й заклякла з горя… Скільки літ!
Височіє серед поля кам’яничка,
тільки очі пильно дивляться на схід…
Не дає спокою доля Половчанки,
тої, що волів украсти дикий Рос.
І століттями ячать невпинно чайки.
Ніби звуть кого. А може то, здалось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
В Д О В А
Не виніть вдову даремно,
що краде чуже тепло.
Їй несолодко й недремно,
їй незатишно і темно,
душу болем обпекло.
Що гріховного зробила
молода іще вдова?
Ні, вона не розлюбила,
просто доленька розбила
передчасно їх штурвал!
Що ви знаєте про ночі,
прикрі сльози до зорі,
сни збентежено жіночі
і без сну підпухлі очі,
крик надії в морі мрій?
Не будіть вдовиний спокій,
самоти німу красу.
Не робіть бездумні кроки,
світ без вас і так жорстокий!
Нащо сей безглуздий суд?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
ЖИВИ В КОХАННІ
Прости мені за особливий стиль.
Я не присутня нині на цім святі,
а ранній морок лагідний, густий
мої думки омріяні крилаті
тобі ніяк не може донести.
Ти в серці два кохання помістив,
вони любов’ю й ніжністю багаті.
Чи ж уживуться?.. Можуть прирости…
Любов живе не завжди в благодаті.
Яку більш обігрієш, захистиш?
Хотіла б ще тобі розповісти
про спільні весни, й рими на підхваті.
Втім, досить, хай тобі завжди щастить
у дні буденні, світлі й полосаті.
Я сильна, не хвилюйся і… прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
НА СЛОВО ВИЩЕ
Ти чуєш нутром інших,
хто словом тобі ближче.
Душею пишу вірші,
стаю на щабель вище.
Натхнення значні дози,
і в серці бринять струни,
щоб ти уникав прози,
я грію твої думи.
Неволю твоє серце,
купаю його в ласці,
для мене воно б'ється,
такого нема в казці.
Ген зорі задув вітер,
і «вчора» пішло в небо.
Твоє почуття світле
тримаю, як скарб в себе.
Ціную твої твори,
шаную твої ноти,
а світ стереже хворий,
за нами біда ходить.
Зреклася пітьма сцени,
світанок торкнув краєм.
Плекаю для нас весни,
хай душі живуть раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
* * *
Коли втрачають мрії смак, міняють колір сни.
і думка по собі сама – нема такій ціни.
Коли душа не жде уже ні іскорки тепла,
там пам’ять дати стереже, де вистигла зола.
Коли з безсоння купідон шукає стріли й лук,
арбітром вплутається дощ, міняє курс і звук.
Коли ж під серцем, як змія заляже сніг зими,
стискає груди друге «я» простиглими крильми.
Переставляю пазли днів, то холод, то жара.
Й міркую – в течії складній, життя, ніяк не гра.
А може в завтра наугад, з одним крилом до зір?
Не оглядатися назад і снам наперекір.
Тоді відчую солод мрій, а це душі політ.
Зітру щоденники старі, що затуляють світ.
Тоді розрадою вночі і благодаттю днів
вогонь побачу від свічі і сонце у вікні.
Тоді і каверзи життя прийму за прикрий жарт,
словесне викину сміття… пора іти старт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
* * *
Тобі усі слова! Думки про тебе
їй спокою понині не дають.
Вас вірші підняли б на слави гребінь,
вони і дотепер на сполох б’ють.
Їй вповільнити б трохи голосіння
душі, котре ніяк не від болить.
Вона живе тим днем передвесіннім,
де спрагло ви кохалися колись.
А ти? Живеш в своїх привичних буднях
так, ніби тої ночі й не було.
А мрія! Стало їй затісно в грудях,
й змахнула неопереним крилом.
Чому ти недовірливий і впертий,
хоч кілька слів приємних напиши.
Отямся! Не дозволь коханню вмерти,
надію на майбутнє їй лиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
* * *
Щастя розламалася підкова.
Кажуть, все минає, й це мине.
Я для тебе просто випадкова,
інша вже зробила хід конем.
І вродлива, і в душі психолог,
і слова улесливі, як мед.
Я не підпущу до серця холод,
хай він вас розлукою продме.
І підкову більше не з’єднаю,
той непотріб вже не зв'яже нас.
Непостійний ти в коханні, знаю.
Хай тепер хвилюється вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
ЗРАДА
Стоїть, як вкопана вона, з лиця міняється.
Цей тип у ролі пацана, в любові знається.
Тріпоче серце, гнів пропік, вердикт вирішує.
Її коханий чоловік в обнімку з іншою.
Безмовна сутичка на мить, чи бій без правила.
В душі клекоче і горить, все від диявола!
Публічні сцени, то в кіно, і рідна вулиця.
Ганьбу не стерпить все одно, і не оступиться.
Любов прогнала, як рабу, бо небо бачило.
Глухою стала на мольбу, і не пробачила.
Ночами злиться і не спить, душа скалічена.
Щораз у скронях стугонить:
«хто, хто та дівчина?».
Час не лікує, навпаки, лише знущається.
А він кохав її таки, теж бідний мається…
Заблокувала телефон – шукає істини.
Такий собі оксюморон, затята – вистоїть.
Гординя стихла, що тоді? На серці порожньо.
Вони ще надто молоді. І в різні сторони?
Урок дошкульний і гіркий, і біль лавиною.
Він визнав помилку таки, прийшов з провиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
* * *
Ще думками влітаю в весну, там де мрії недавні
дивовижно плекали надію на завтрашній день.
Загадай зустріч в липні, якщо не було її в травні,
налаштуй на побачення декілька віщих знамень.
І не так щоб чекаю. Се дивні фантазії серця
скласти крила прохають, здались від убогості слів.
Запроси в лоно літа, нехай почуття схаменеться,
розірви тишу враз, що павук в безгомінні наплів.
Важко Музою бути. Складніше – душею поета,
прав на похибку і на фантазії вчинків нема.
Втім, судити життя однобоко паршива прикмета,
отже зустріч потрібна будь що, віч-на-віч, зокрема.
Ти в заклад жартома поділився душею так просто,
необачлива я зрозуміла невірно дива.
Тільки ноша тепер відчувається болісно й гостро,
кожен крок по дорозі фортуна рахує за два.
Гасне тихо задушлива ніч. Зорі від чаклували.
Надто вільно любов закрутила на щастя спіраль.
Не заплаче за нами роса… ми в полях не бували,
нас остудить зима, чудернацьких снігів пастораль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
* * *
Синиця спурхнула з твоєї долоні,
прийшло відчуття невідоме й чуже.
Печаль огорнула, та я ж не в полоні,
я вільна пташина й довіку уже.
Розквітне весна і зозуля невдовзі
комусь напророчить щасливі роки.
Я порсатись буду ночами у прозі
і гнати від себе про тебе думки.
Сувої зі слів – від журби порятунок,
можливість утриматися на плаву.
Я знаю, я вірю, життя – подарунок,
тому і живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
КОЛИШНІ
Як було мерехтливо-зоряно
у полоні весни-чаклунки.
Там і твій шлях.
Чому ж розораний?
А по ньому – слідів малюнки.
Не мене ти шукав між іншими.
Сталось начебто випадково.
Я тебе прив’язала віршами,
я тебе вчарувала словом.
Як гуділи хрущі над вишнями,
соловей захлинався в лузі,
ти прощався тоді з колишніми,
ти новій уклонився Музі.
Вже здавалося в світі білому
ми довіку. В архіви вірші!
Але вишні боками спілими
нагадали – є ще гарніші.
Марно все. Спокушати римами
не поможе, бодай, Всевишній.
Стануть знов почуття нестримними,
якщо в серці живуть колишні.
Хоч і знала, що світ тримається
на взаємній святій любові…
Чом душа із безсоння мається,
а при зустрічі мучить совість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
ВІЛЬНА ПТАШИНА
Любов прийняла в нагороду,
мов зерна з розкритих долонь.
Не знаючи лиха природу,
я вільна пташина від роду
летіла до тебе в полон…
Ти сіяв безпечно словами,
й зростав обіцянок бур’ян.
А там, за гіркими жнивами,
розлука лягла поміж нами,
затьмарила рідне ім’я.
Даремні фальшиві зітхання,
спокути запізні слова.
Іди геть – єдине прохання!
Ти легко відрікся кохання,
коханого ж просто вдавав.
Немає за чим жалкувати.
Вже душу п'янять солов’ї.
Весна здатна всіх лікувати,
мене не прошу рятувати,
і жалощі зайві твої…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
* * *
Лиши мені мене, я й так сама живу.
Вже не спалю вогнем думок твоїх канву.
В щасливих днях весни мій слід пропав.
Однак,
мене мені верни, душі подай хоч знак.
Я замовчу, їй-бо, у тиші – тло земне.
Верни нарешті борг – верни… мені мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
* * *
Хто там ремствує знов – утомила війна.
Поруч з вами любов, лиш за вами – ціна.
Годі просто пливти, марно гаяти дні.
Ви щасливі вже тим, що вночі не одні.
Догорає свіча, дум полагіднів світ,
на подушці печаль залишає привіт.
Самоти відчуття – хоч зови не зови.
Незавидне життя молодої вдови.
В неї вічна війна, в неї доля гірка.
Мучить душу вина невідступно стійка.
Їй болючі й чужі ваших слів співчуття,
не вражайте душі, сиротливе життя.
Пам’ять як берегти знає тільки вона.
Їй ще довго цвісти дозволяє весна…
25.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
* * *
Нашій бабусі раненько не спиться,
Внуків малих частувати годиться.
Ось уже гірка млинців чималенька,
Є молочко і сметанка смачненька.
М’ясо тушкує, котлети готує,
Ріже салат, мов узори гаптує.
Борщ упріває гостям до обіду…
Стіл сервірує, бо внуки вже їдуть.
06.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
РАННЯ ВЕСНА
Родились із любові
Для ласки і приваби
І котики вербові,
І квіточки кульбаби.
Вітрець пушок гойдає
На гілочках тоненьких,
Промінням вигріває,
Неначе рідна ненька.
Красується гарненька
Весна лише почата,
Світленька і м’якенька,
Як пух малих курчаток.
Мов утекли від квочки,
Розбіглися по схилах,
Жовтіють колобочки,
Й зібрати їх несила.
Красуню прославляти
Піднявся в небо жайвір.
Десь там весна, малята,
У веселковім сяйві.
18.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
МАЛЮЙТЕ
Мій літературний сад я вимушена забарвити в кольори весни, інакше не виживу. Мені треба відновити від торішнього листя стежки, оживити всю рослинність в саду, поселити між гілля пташину, навіяти неповторних весняних запахів, щоб відчути хоча б серцем переміни.
Я живу в передчутті чогось невідомого і бентежного. Тому постійно підбираю кольори світла, котрі залишають відчуття причетності до творення весни. Я літерами вишиваю ніжні кольори щастя, підбираю рожеві кольори ласки. На оголеному дереві розписую кожну квітку у колір майбутніх плодів. Це моя вигадка, але таким чином я вбираю природу у справжність.
До літа ще далеко, а я поспішаю, насичую землю зеленою фарбою, я даю роботу вітру, нагнати хмари, зволожити мої полотна, сухі фарби не дадуть відчуття повноцінного життя.
А ще я малюю крила, багато різноманітних крил, для закоханих, лише вони дають почуття невагомості і польоту, тримають висоту.
Відкрийте і ви свої серця для цієї чарівності, малюйте і ви весняну привабливість і ледь вловиму пристрасть. З весною вас.
23.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012405
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
* * *
З квиточком до тепла, з букетом снів пророчих,
сідаю ув експрес з пейзажем на любов.
А вік – деталі лиш, в вагоні є що хочеш,
придумав провідник, він ворожбит, їй-бо.
З підтекстом милих слів, під звуки серенади,
і з треллю солов’я веселощі грядуть.
В чаруючих очах передчуття відради,
що легковажний принц до серця знайде путь.
До безкінечних мрій приспішують вагони,
малюнками із рим підтримую їх стиль.
Торкаються душі малинових снів дзвони,
оригінальний зміст у досвіт донести.
Здавалося б «уже», і вже безповоротно,
оправдано стік віск – весни сухий фрагмент.
Єхидністю примар надходить вість лоскотно
і спомини про нас розносять мізки вщент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
* * *
Емігрантки чи біженки…
Хто ви?
Прижилися, чи й досі чужі?
З ким ночами ведете розмови
під мотиви паризьких дощів?
Вже здавалось, нема порятунку,
ворог знищив живі кольори.
Вас послало життя за лаштунки
змити лиха й ненависті грим.
Ще ятрять незагоєні рани,
і турбує надуманий гріх.
Багатьох з вас чекають кохані,
словом, духом підтримуйте їх.
Чужина – ненадійні вітрила,
випробовує доля en France.
Не складайте лебідоньки крила,
збережіть силу волі і шанс.
04.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
В РОЗЛУЦІ
Не розлюби її, душа твоя кричала,
вона одна тепер, як перст на чужині.
Не церква, а нечиста багатьох вінчала
у Маріуполі, у Бучі, в Ірпені…
Не відвертайся, чуєш, не її провина,
що в пеклі вижила, катам своїм на зло.
Їх в окупації пропала половина,
вона жива, їй трішки більше повезло.
Не покидай, дай їй можливість повернутись
лебідкою з розбитими у кров крильми.
Не смій, через гріхи від неї одвернутись,
без тебе їй не вибратись з полону тьми.
Не зрадь, вона не зрадила тебе ні разу,
і бранкою з катами билась як могла.
Прости і зрозумій, і не носи образу,
знущання біль вона ще не перемогла.
А ти борися, бийся за свободу вдома,
виборюй кожен клаптик рідної землі.
Хай корчить ворогів в агонії судома,
не дозволяй катам підвестися з колін.
Карай грабіжника й ґвалтівника винищуй,
став на ворожих виродках одні хрести.
Прискорюй гідну перемогу якнайближче,
за жінку, за кохану, за любов, помстись!
29.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
* * *
Вік не міряй сивиною,
не приходить мудрість з віком.
Рік, опалений війною
робить хлопця чоловіком.
В юні голови на фронті
додає війна сивини.
Мудро чинять оборонці,
як життя на волосині.
Балачки про штучний розум
непідтверджені на ділі.
Знімуть світові загрозу
наші воїни умілі.
В перемогу віру майте,
й мудрі рішення, їй-богу
Головне не заважайте,
й вчасно дайте допомогу.
14.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
* * *
Щоранку хочу прокидатися в м’якому ліжку,
а не стелити постіль по тривозі на твердий паркет.
Я хочу спати, не читати молитов чи книжку.
Не слідкувати за польотом траєкторії ракет,
котрі щоденно віру в Перемогу хочуть вбити.
А ми живі, на зло рашистам віримо у майбуття.
Прокляті нелюди не знають що таке любити
сім’ю, родину, батьківщину, друзів і своє життя.
Я хочу дуже мало і в житті так має бути –
спокійні діти в теплих ліжках і коханий чоловік.
Але найбільше хочу, щоб скінчився довгий «лютий»,
що розплодив страждання дикі, вкоротив суттєво вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
ЙОГО МРІЯ
Вона змінилася, трішки постаріла, раніш її пружні груди втратили форму, вільна одежа уже не підкреслює її стан, у погляді, де колись грали іскорки-бісики, все більше ніжного смутку, а у судженнях маліє нестримний веселий тон. Вона стала забувати деякі дрібниці, натомість розказувала періоди життя в яких його не було.
А він досі зачудовано дивиться на неї, він і досі в неї закоханий. Багато років тому його мрія збулася, він з кожним роком чуттєвим пензлем перефарбовував ту заповітну мрію. А його пишна сонячна троянда розцвітала і дарувала тонкий аромат кохання і лише йому. Він домальовував свою мрію, іноді він перемальовував її, бо йому здавалось що вона вгадувала його думки і ставала ще прекраснішою.
Його дзеркало – пам’ять зберігає всі періоди художнього творення і перетворення її образу. Але час невмолимий і вона, розуміючи невідворотність, шепоче йому душею: «я старію». Він про це знає, бо він художник своєї мрії, йому відома кожна рисочка її змін, і думками благає: «не повторюй про це так часто. Ми старіємо удвох, і якщо ти не будеш нагадувати постійно про це, ми вповільнимо старіння. Давай будемо дбати про здоров’я, давай спробуємо просто насолоджуватись життям».
І пензель в його руках знову легко пастельними фарбами підмальовував штрихи коханої. Мрія лишилась мрією, вона змінила відношення до старості, старіти треба, але треба красиво… старіти.
04.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012198
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
* * *
Хто дверима колись помилився,
той піти відшукав сто причин.
Не пишу про любов і не злися,
загубились від щастя ключі.
Почуття не впускаю примарні,
до безсоння вони всі ведуть.
Не принадять й акорди гітарні,
про кохання рядків не складу.
Звів новий лабіринт із ремарок,
і дивуєш своїх читачів…
Захолонув від свічки огарок,
втихли думи, пригод шукачі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
* * *
Ти допишеш за мене вірші,
як полину за сивий обрій?
Такі ж самі, чи й може ліпші,
тільки світлі, правдиві, добрі.
Ти допишеш за мене пісню,
цю – війна обірвала клята?
Може кращу моєї, звісно,
і таку, щоб життям багата.
Час калічить життєву струнку,
підриває її в основі.
Ти вгадаєш, допишеш думку,
як моя зникне на півслові?
29.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
* * *
Я вже не чую, люба, мила,
не пригадаю, як і звав.
Взяли птахи на дужі крила
минулих зустрічей слова.
Як жити далі?
Ще не знаю.
Ти ніби є… та ні ж бо, ні.
Я цю любов не проклинаю
на самоті в холодні дні.
А лише спомини руйную,
нові придумую світи.
Здається, трішечки ревную,
ти не зі мною, з нею – ти.
Осінній сум.
Самотньо наче.
Одноманітні вечори.
Свіча сьогодні жовта плаче,
яскравим золотом горить.
Ще за вікном де-де багрянці
вітрисько весело пасе.
Закрутить осінь листя в танці
й зі мною в зиму понесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
* * *
Приколихав дощ – заснуло місто.
Болить розлука, аж в грудях тісно!
Відходить холод, але не муки,
я чую голос, тримаю руки.
Голублю образ, душею грію,
про нашу зустріч щоденно мрію.
Де в рай дверцята? Повсюди мури –
очам і серцю нічні тортури.
Ти сонця промінь в часи негоди,
душі попутник, ковток свободи.
Палю до рання відради свічку,
й стелюсь рядками у кожну нічку.
Тебе багато в меню бажання
моє безсоння ти звеш коханням…
І знов на місто спустився вечір,
в скарб обертаю буденні речі.
Блокнот і ручка – ціна наснаги,
слів божевілля на творчі ваги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
* * *
Скільки ж протиріч і колотнечі
уляглися каменем на груди.
А розлука обняла за плечі,
і повторює: «невже… забудеш?».
Як забути, де набратись сили,
вгамувати як сльозу солону!?
Зрозумій, моя долоня, милий,
не лягла теплом в твою долоню.
Перекрив словами шлях до щастя,
сили й стійкості молю щоденно.
Цим листом відверто познущався,
не лишив й сподіванки для мене.
Витираю сльози. Сильна жінка
лиш на хвильку викаже слабинку.
Важко! Ніч! Життя нова сторінка.
Відмотати б думи на часинку.
Що тобі без мене нині сниться?
Не сумуй в країні злих містерій.
Розсвіт в небо випустив синицю
й почуттю замкнув навічно двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
ЧЕКАННЯ
Казав: «Твій Ангел вбереже,
вернусь хутенько, на неділі»…
Летять вишневі заметілі,
цвіте бузкове «щастя» вже.
Каштан лампади запалив –
тепер ясніші навіть ночі,
знов сни занадились пророчі.
Хто в них неспокій потай влив?
Душа воскресла по весні,
твій ніжний голос серце чує,
немов судинами кочує,
вібрує подихом в мені.
Чекати – доля непроста.
Чим поділитися ще, милий,
що набирають ріст і сили
ромашки й маки у житах?
Кульбаби пухом навкруги
траву усипали на лузі,
кумедно лестяться на пузі
цілують хвилі береги.
Зозуля лічить знов роки.
Так хочу вірити, що наші,
щоб спільну долю пити з чаші.
Ні, я не скаржусь, навпаки.
Нас Бог боронить від біди,
собі – терпіння ще прохаю,
твій шлях любов'ю вистеляю,
його тримайся, не зійди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
* * *
Ну чому бредемо ми, як жебраки
по пустелі ще недавно спільних мрій.
Розтріпали в спорах пера-писаки,
тиша тулиться немов в монастирі.
Наше завтра меланхолія звела,
й жалощі нездатні – ними не лікуй.
Від байдужості спітнілі дзеркала,
видихаємо кохання нашвидку.
Скільки осягнути мудрості мені,
так щоб істину пізнати не з вином?
Як уберегтись від беззмістовних днів,
для рядків веселку повернути знов?
Де щоночі тиша стулює вуста,
ніжні почуття мертвіють, перевір.
Долю й відстань у вину не став,
все одно не виправиш пророцтво зір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
* * *
Єство останніх слів твоїх – молитва!
Букет весни, на щастя талісман.
Природно, не за римою гонитва,
а почуттів нечуваний романс.
Ти у стосунках був завжди відвертим,
а у порадах незамінним був.
Нам не призначено в один день вмерти,
бо шанс на вічність ти уже здобув.
Любов – титан. Не убачає ранги,
одній-єдиній честь ти віддаєш.
Ти найсвітліший, найніжніший Ангел,
гамуєш словом зародки пожеж.
Час розірвав стосунки достроково,
трактує, як нам жити, поготів.
Його колись вчаровувало слово.
Наш Космос відтепер осиротів.
Весна пішла й я віддалитись мушу.
Вже літо пришановує медком.
Прийми його дари, хай зцілить душу
натхненним невибагливим рядком.
В коханні не судилось бути разом,
не пощастило вижити в імлі.
Але любов, відточена алмазом,
і після нас не згине на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
* * *
Навіщо було кохати?
Для тебе ж я так… ніхто.
Як кажуть, не тре вдягати
з чужого плеча пальто.
Не витримав іспит, здався,
в сімейному колі збій.
Чуже нетривале щастя.
Такі справи, друже мій.
Слизнула жаги лавина,
негадано і всліпу,
Потрапили ми невинно,
у сіті любовних пут.
Ще ліра без слів мовчала,
та нічка була ясна.
Зима нас тоді вінчала,
а в душах цвіла весна.
Печально, втім, ненадійний,
той світ, що створили ми,
душа плаче ностальгійно
стою на межі зими.
Біжать тихо рік за роком,
нарізно життя, хоч плач.
Уже не завдам мороки
вертаюсь в свій скит, пробач.
Розлуку без сну смакую,
у серці фальшивий ритм,
хай слово тепер лікує
вервечкою теплих рим.
А доля поставить крапку,
міцні розірве нитки.
Почати життя спочатку
не надто вже путь легкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Л О В Ц І
Крила поламали враз журавлям,
прийняла нерадісно їх земля.
Закували намертво в темну кліть,
щоб уже й не мріяли про політ.
Не почує Всесвіт більш птиці крик,
тісно, не розправити в кліті крил.
Їм на мить дістатися б до зірок –
пильно контролюється кожен крок.
Мариться журавликам висота,
в’їлася у крилонька ржава сталь.
Вирвати хоча б один клятий прут.
Знають, тільки мертвим кліть відіпруть.
Лиха невмолимого стало вщерть.
У такій безвиході, краще смерть.
Світе непривітливий, вже ж не злись,
лиш по смерті душеньки линуть ввись.
Нелюди, до здобичі ви – ловці.
Вже комусь позначили знову ціль.
Тільки вольність простору окриля.
Як жорстоко скривджена ця земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
МРІЇ ПРО МРІЇ
Повітря – на меду настій, п’янкі парфуми.
Ти під каштаном сам не стій, замерзнуть думи.
Палахкотить вогнями май, ніч запалила.
Спів соловейка переймай, розпростуй крила.
Пашать квіткові килими, коханим втіха.
З душі неспокої зніми і глибше дихай.
Весна. І знову не для нас, як все непросто.
Моїх приємних кілька фраз летять у Космос.
Ще телефонних кілька слів і сподівання.
Чи ж попадемо хоч вві сні в обійми травня?
Каштани лагідні свічні і вдень невгасні.
Думки обплутали сумні – короткочасні.
То серце мріє, то мовчить, то душу тішить,
то ніжно скрипкою звучить, то сіє вірші.
Глузує доля і нехай, їй глум не вдасться,
твоє невдаване «кохай» – перлина щастя.
На полотнині рій зірок у передранні.
Я вірю, зробимо ще крок на зустріч в травні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
МОЛОДА ВДОВА
Чи ж справді вона надто грішна,
нещастя по вінця незваного,
війна відібрала коханого…
Не плаче любов безутішна.
Ні крику, лиш стогін, а свідки –
німі переконливі докори,
що доля полинула соколом
й розради чекати нізвідки.
Покояться в тиші холодній
недавні обійми і пристрасті,
котрі ще не встигли, не вистигли,
страждають в печалі скорботній.
Гукала на ложе надію,
впивалась його рідним запахом,
любов пробивається спалахом,
і гасне… без права на дію.
Душа затаїла скорботи
Доволі! Не буде істерики,
не треба хрести, а ні хрестики,
є погляд із фото навпроти.
Навіщо життя марнувати?
Відтаньте, сльози не побачите,
й такої ганьби не пробачите,
тож будете вік таврувати.
Хай душу не палить на попіл.
Не втілиться те що запрагнеться,
вона за життя ще наплачеться.
Страждання земні будуть… потім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
* * *
Тихоплинне життя
тихим спокоєм моститься в серці.
О, якби ж то знаття,
чим ця тиша для тебе озветься.
Може щедрістю рим
на вселенських стежках передрання,
де старий пілігрим
вже закінчив з сумлінням змагання.
Повернувся у скит
справ земних будні розсортувати,
наносив їх навкидь
душу спраглу в літах лікувати.
Ні гравцем, ні жерцем
ти себе нігди не удостоїв…
Пахне чай чебрецем
і ромашково-м’ятним настоєм.
Пахне спокоєм ніч,
ароматами воску просякла…
Сон спустився опріч,
й дума втихла, до ранку заклякла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
ВЕСНА У ГРУДНІ
Я перекреслила всі будні,
прийшла весна до мене в грудні.
Зайшла й лишилася надовго
моя весна і більш… нікого.
І серце вільне, й думка вільна…
Ні не кричу, не божевільна,
і у нірвану не пірнула,
лиш тиха втіха огорнула.
Ти вже забув, як пахли ночі,
як блискотіли щастям очі.
Любов на відстані – омана.
Я знов незаймана, жадана.
Не тре що-небудь, вже й не треба
те головне, що йде до неба.
На небесах давно пустеля,
мої думки тримає стеля.
Свіча, як пристрасть вгасне скоро,
й димок розвіється бадьоро,
а в зачароване свічадо
проникнуть спомини у спадок.
Уже скупі про нас новини,
чуток спинилися лавини.
Забудь провини і не сердься,
побережи пульс мого серця.
Навіщо муки і тортури,
розпочинай рік з увертюри.
Ти зупинятися не здатен,
на потім буде що згадати.
Я ж не злітаю безпричинно,
в своїй весні знайшла спочинок.
Не дістають пліток уколи,
душі спокійно, як ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
СЛАВЕНЬ КОХАННЮ
Дорікнуть мене:
– Часи такі складні,
йде війна і, вочевидь, остання.
Ти ж усі рядки присвячуєш весні,
й про любов слова та про кохання.
Винна. Виправдань не буде і нема,
кожному – і ноша, і дорога.
Тільки без любові світ не світ – тюрма.
Без кохання, нащо перемога?
Зі світлин хтось переписує війну,
хтось побачив бій з телеекранів.
Множать римою статистику сумну,
сидячи безпечно на дивані.
Не була на фронті, тож не опишу,
ні сумних, ані веселих свідчень.
Я завжди в душі святу любов ношу,
і чимало лагідних освідчень.
Чи в окопах, чи на лінії вогню
воїни – закохані й кохані.
Їх сердечним словом може вбороню
про любові порухи весняні.
Є сьогодні перевірений зв’язок,
доступ вільний є до інтернету.
Випадково може, хтось хоча б разок
тепле слово передасть поету.
Вірю, переможно скінчиться війна,
пересохнуть сліз жіночих ріки…
Доки править балом злісний сатана,
рими про любов – хороші ліки.
В цій борні юнак, дорослий чоловік –
кожен вартий на звання героя.
Їм потрібне слово на передовій,
а коханню славень – справжня зброя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
ЗМАГАННЯ
Сіріють мерзлі і брудні сніги,
ночами дошкуляє морозенко,
а вдень тепло спускається низенько
звільнити від зими поля й луги.
Сьогодні вперше за багато днів
дихнула днина лагідно весною,
уся округа стала осяйною,
як березень згори запроменів.
Надвечір світлі краплі на шибки
понакидав проворний дощик рясно,
та вигулькнуло сонце одночасно
й затерло променем усі мазки.
Хто швидше холод звідси прожене
змагається природа день при днині,
вселяє в душі світлу віру по зернині
в чудесне переродження земне.
13.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
* * *
Настали часи, що вважала далекими,
приземлених мрій і побілених скронь.
Вже друзі у вирій злітають лелеками,
душа підсумовує вік, «охолонь».
Наспів час проводити ночі у роздумах,
шляхи повторити в прожите життя.
Азарт і наснага розтали у просторі,
оставив час мудрість, відсіяв сміття.
28.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
ВЕСНА
Весна поету – тема Благодаті:
це тихий шум танцюючого вітру,
це ніжних квітів пелюстки крилаті,
це ласка і любов до всього світу,
це на нове життя відкрите серце,
це дивна магія ночей безсонних,
це почуття, котре ось-ось озветься,
це світлих мрій гармонія й бездоння,
це благодать в усмішці і в молитві,
це погляд ваш напроти і зітхання,
це сонця промені в дощі розлиті,
це зустріч бажана на клич кохання,
це ночі зоряні і дні погідні,
це дивний спів пташини й комашини,
це весняні гостинці апетитні,
це кроки в літо, до його вершини.
15.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
* * *
Чи ти бачив, як зорі тут гаснуть,
як під місяцем блимають схили,
чи до досвітку чув пісню, милий,
увертюру до щастя, прекрасну?
Не завжди мої думи солоні,
вічний образ у серці, як квітка.
Тут простора і затишна клітка,
тільки рай не збудую в полоні…
09.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
ДУША
Душа, це все що ми переносимо з мозку, це наша думка, наші помисли. Душевний світ набагато більший реального світосприйняття. Там зберігаються наші мрії, плани і наміри. Там відкладається подіями повсякденне життя, воно нашаровується, як земельний пласт.
Є ряд епізодів, які робили нас щасливими. А є випадки, що приносили гіркі сльози і розчарування. Душа реагує на все всередині нас, а потім зовні вимальовує на нашому обличчі, на волоссі. Тому ми з острахом помічаємо переміни, насичуємо наше лице диво-кремами, підфарбовуємо волосся. І коли бачимо позитивні результати, віримо у силу штучного зцілення, не підозрюючи, що на позитив нашого життя, душа використовує інші засоби, котрі зміцнюють дух, поповнюють енергію, впорядковують думки і стремління.
06.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011432
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
* * *
Дурію від жасмину. Скрізь трелі солов’їні.
Весна дзвінкоголоса дарує всім пісні.
І аромати й звуки – в саду, в гаю, в долині.
Так живемо в полоні весни і в напівсні.
Палахкотливі зорі і місяця рум’янці
нам світять повсякденно замісто каганця.
Раюємо всі ночі, тоді щасливі бранці
вклоняємося сонцю, найпершим промінцям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
* * *
Ми прим’яли ледь червоний мак,
і заплутались в волошках синіх.
Від зів’ялих квітів аромат
залишився на твоїй кофтині.
Я прикрив губами миле «мій»,
знаючи без слів, що буде далі.
Не заплющуй очі, ми самі
на квітковім літнім покривалі.
Ніби обступив нас квітів ліс
у солодкі миті передрання.
Цвіркуни, дбайливі скрипалі
виграють мелодію кохання.
12.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
НІЧНІ МАНДРИ
Вона сидить на підвіконні 17 поверху, вдивляється в темінь ночі і подумки дозволяє вибраній зірці зачарувати себе. Зірка поглинає її думки, ніби погоджується на чари і вона починає розуміти тишу неба.
Споглядаючи на темну фіалкову безмежність, уявляє замість зірок тисячі квітів. Її очі зачаровані побаченим, її душа сповнена благодаті. Вона пошепки розкриває небу свої таємниці і впевнена, що в цей час вона почута, її мрії знайшли відповідь на сподівання.
Розсвіт відриває од вічності. Вона підставляє своє лице передранковому вітерцю, котрий гасить тьмяні квіти-зірки, але ледь вловимий аромат не пропадає, а навпаки з кожним подихом вітру посилюється.
Вона злазить з підвіконня, іде до ліжка подивитися вранішні сни, за нею тягнеться шлейф ароматів.
Цвіте бузок.
03.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*
Чи у селі, або ж у місті
В дім квіти-первістки несуть…
Не рвіть підсніжники у лісі,
Прибережіть земну красу.
*
Зазирнув у вікна ранок
Сонцем конопатим,
Вітер шепче з-за фіранок:
– Дітки, годі спати.
*
Тріпоче крильцями в повітрі
Маленька пташечка колібрі.
Вона над квіткою тріпоче,
Смачний нектар дістати хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
СТАРІСТЬ
Час невмолимий, і здається рухається швидше, ніж того хотілося б. Чи то старість уже малорухлива?
Жила самотньо, ніхто не наголошував про старість і час ніби повільніше плинув. Зараз, коли життя в цьому неспокійному світі змінило взагалі саме існування, доля з’єднала з внуками. Їх вік такий, що думати мені про старість теж саме що й про їхнє безпечне дитинство. Але саме вони чітко розставляють акценти, і все частіше нагадують бабусі про старість. А от про те, що бабуся на якомусь етапі зникне, цього вони не хочуть сприймати.
Можу байдуже стояти біля дзеркала у ванній, не звертаючи на нього увагу. Напроти кухонної плити на столику стоїть кругле дзеркало голову лише поверни, але для мене воно, як темний отвір, а звідти образ маловідомої мені людини. Війна відібрала в мене повільне старіння, я за лічені місяці втратила блиск очей, саме вони виставили мені рахунок за прожиті роки.
Треба готувати себе до відходу. Треба більше старіти, а душа противиться. І я чіпляюся за крем від старіння, а він не повертає блиск очам, я підбираю помаду, а вона чомусь не підкреслює привабливість губ, я підбираю спортивного стилю одежу, а вона не підкреслює жіночність.
Часом, йдучи по дорозі у справах, мужчини наздоганяють, а заглянувши в очі поспішають геть, мені лишаючи усмішку.
Зупинитися не вдасться, треба старіти. Старіння в кожного по різному проходить. Залежить від характеру, від самого відношення до старості, а головне від того хто поруч з тобою.
Зі мною нема того, хто за руку поведе у глибоку старість. І тому незабаром треба брати за руку самотність, і з нею доживати вік.
04.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011194
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
***
Твоя рука, моя рука –
складають рук сплетіння.
Якщо ж на стан по дві руки
то ніжності тремтіння
до глибини коханих душ,
сердець до перестуку.
Ці руки стежку прокладуть
від німоти до звуку –
п’янкого шепоту признань
таємних і безгрішних…
У двері стукає весна,
так боязко і ніжно…
03.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
ПЕРЕМОГА
Перемога – це не завжди втілення мрії,
а те, що ця мрія має ще один день на існування.
Перемога – це не завжди те, до чого прагнеш.
Адже в нинішній ситуації наші прагнення не в тому,
щоб стати видатним чи багатим.
Перемога – це прокидатися вранці в своєму ліжку
і бути щасливим від того, що проспав сирену
і біда не торкнулася ні тебе, ані твоїх рідних.
Ти дожив до ранку і це – Перемога.
Перемога – це години без сигналу тривоги
і ти у цій тривожній тиші встигаєш зробити чашечку кави,
і ти вже плануєш як цей ранок,
день наповнити різноманітними справами.
Перемога – це щастя спілкуватися з людьми,
які нам рідні по духу і стремлінню до Перемоги.
Перемога – це дякувати за прожитий день
і згадати в молитві тих, хто дав нам його прожити.
Перемога – це ділянка перемог на фронті,
це низка успішних операцій по знищенню всього ворожого.
Перемога – це постійний зв’язок зі світом, і розуміти,
що світ проти зла, світ дає нам шанс на виживання.
Перемога – це любов…
24.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011110
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Не сердься на незвичну забаганку,
проте, приємно буде нам обом.
Вдягни, коханий, нині вишиванку,
стрічати разом підемо любов.
Сорочку вишивала зиму майже,
й молилася, щоб тільки уцілів.
Хрещатий візерунок мій розкаже
про радісні хвилини і жалі.
Як небосхил окраситься в багрянці,
ти дожидай мене біля верби.
Я буду теж у білій вишиванці,
з волошками в мережках голубих.
Вона мені дісталася від мами –
мого життя найкращий оберіг.
Прийди, коханий, ощаслив словами,
повідай, скільки й де пройшов доріг.
Минули дні пекельної розлуки,
ти повернувся, милий, із війни.
Зійшли сніги і заквітчались луки
в обіймах теплих пізньої весни.
Як під вінець підем у вишиванках,
ся ніч серця з’єднає назавжди.
Бо я твоя – кохана і коханка,
нас обвінчає місяць молодик.
фото - інтернет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018