| Сторінки (4/310): | « | 1 2 3 4 | » |
Україно моя, дорога і єдина,
Ми живемо в тобі, як щаслива родина.
Процвітай у віках, будь для нас друга мати,
Додай мудрості нам, навчи сіяти й жати.
Бо коли ти в біді, коли небо у грозах,
Ми на захист підем, не поможуть тут сльози.
Щоб сміялося сонце і раділа родина,
Виростала у мирі всім маленька дитина.
Шлемо в небо молитви, щиро просимо Бога,
Щоб була в України тільки мирна дорога.
Щоб молилися люди до ікони щоднини,
Сумувати ніколи не було в нас причини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2018
Тут сяють озера очима довіри й любові,
В лісах болотистих квітує багата Волинь.
Поля, наче коси: в льонах, у садках, в позолоті,
А понад Волинню немов полотно – неба синь.
Це край хлібосольний, він щедрий, гостинний, багатий,
Пісні тут, як долі, сплелись у єдину косу.
Козаччини дух, який більше ні з чим не зрівняти,
Лише на Поліссі побачите Божу красу…
Із Любарта замку здіймаються соколи вгору,
У Лесенім парку калина намисто вдягла.
Тут зранку на службу лучани спішать до собору,
Історію міста старинна краса зберегла.
Запрошуєм в гості усіх, хто душею багатий,
Лише на Волині ви стрінете Мавку живу.
Як прийде холостяк – поїде з Волині жонатий,
Повірте, для нього я Мавку Поліську знайду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018
Я не одне прожив життя,
Роки сплелись, як коси долі.
Якби було тоді знаття,
На старість літ не знав би болю.
Пройшов давно я пекло й рай,
Були часи – душа лякалась…
Коли іскрився водограй,
Тоді мовчала і лишалась.
Не склав в житті я капітал,
Навіть свого позбувся чуба…
В моїх руках лише штурвал,
Для мене він знахідка й згуба.
Не підкорив крутих вершин,
Я замість «зв’язки» вибрав слово.
І п’ю невипитий полин,
Який діставсь невипадково.
Я не одне прожив життя,
Роки сплелись, як коси долі.
Якби було тоді знаття,
На старість літ не знав би болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018
Жовтень сховався в лісі,
Мов у мохи гриби…
Грона калини висять,
Як лісові скарби.
На спорожнілих вітах
Краплі висять дощу.
Листя знаходить літо,
Дякуючи кущу.
А от берези білі,
Золото одягли.
І на моховім тілі
Білі ростуть гриби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
Широкі луги, де лелеки бредуть табунами,
Гаї і лісочки, частіше ліси й болота.
Льонові поля протягують руки у хмари,
Багата пшениця, по кольору в нас - золота.
Рушник полотняний і крайки розшиті руками
Камзоли у скрині, що бабця тримала роки.
Тернівка п’янка, що пахне чомусь болотами
І в росах «капкани» що ставили скрізь павуки.
Це Бога дарунок, моє найдорожче Полісся,
Пісні невмирущі і лебеді білі в воді.
Тут Мавки живуть і зрідка ідуть на узлісся,
Де їх виглядають давно Лукаші - молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
Не розкидайтесь щастям, бо не варто,
Яке б у вас не склалося життя.
Наповніть ним по вінця цілу кварту,
Щоб радість заповняла почуття.
Ви знаєте людину, що вас любить,
Яка за вас на плаху піде вмить.
Він поруч з вами свою душу згубить,
Чи може та душа переболить.
Повірте, ви зустрілись, як на прощі,
Ніхто із вас в житті не поспішав.
І знайте, що думки він має сущі
Бо в нього не осквернена душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018
Поети різні є на світі…
Є мовчуни, є крикуни.
Спокійні - що колоссям житнім
Торкаються полів струни.
Для них знайоме слово – вруна,
Туге колосся творить хліб.
Від вітру грають житні струни,
А над поетом сяє німб.
Та відстояти він не в силі
Своєї думки по житті.
Лише із часом на могилі,
Пишуть слова, йому святі.
А крикунів у нас багато,
Із горла крики – не слова.
В них є легато і стакато,
І мова їхня ділова.
Їм повні зали аплодують,
Немає сил закрити рот.
Вони усе і всім дарують,
І часто йдуть на ешафот.
Пробачте їм, вони ж поети,
Замість душі у них слова.
В народі є така прикмета,
Поет – людина ділова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2018
Сиділи. Їли чебуреки.
Вона в думках була далеко.
Хоч і дивилась йому в очі,
Та серце в грудях знов шепоче…
«Я не люблю… Ти зрозумій,
Про мене по ночах не мрій.
І не пиши мені вірші,
Які торкаються душі.
Я не люблю…Сама боюсь,
В душі із тебе я сміюсь.
Про це відчув ти і не раз,
Це все владнає тільки час».
А він її життям любив,
Писав про неї, нею жив.
Без неї попадав в тюрму,
Життя сказало: “Ні” йому.
Та він любив й чомусь мовчав,
Бо був в полоні її чар.
Він «Ні!» її уже не слухав,
Очі в сльозах, тремтіли руки.
Чому життя їх не звело,
Двом душам боляче було.
Він зберігав у серці мрію
І не втрачав життя надію!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
В них стріляють -вони мовчать.
Б’ють із сіл і малих містечок.
І погрози щораз кричать,
Крик нагадує нам про нечесть.
Темні ворони в вишині,
Солов’ї десь поділись нині.
Відцвіли сади навесні,
Та осколки в кожній хатині.
Знову суне на нас орда,
Кращі хлопці стають до бою.
А гундяєвщини хода
Називає себе - герої.
Вже немає кайданів в нас,
Тож візьміться брати за руки…
В Україні прийшов наш час -
Закінчились імперські муки.
Підійнятися із колін
Україна давно чекала.
І на тисячі поколінь
Україні любов і слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2018
Холодні світанки, тумани клубками,
Грибами пропахло повітря давно.
Садки знову вкриті гнилими сливками,
Карась в очереті лягає на дно.
Червона калина вчепила сережки,
А клен в золотисту покрасив листву.
Цвітуть споришеві і нині доріжки,
Що змійкою в’ються кудись вдалину.
Дими від картоплі гуляють по полю,
У травах високих сховались зайці.
І туга на серці за літом до болю,
Дощі наче сльози лежать на лиці.
Вітри навіжені взялися за хмари…
То листя підхоплять, то дим коминів.
Проте ще із рідка сміялись стожари
І ясен замковий від смутку скрипів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2018
«Люблю» - не можу не сказати
При зустрічі, щоб очі в очі.
Тобі не варто теж мовчати,
Тепер мовчання гірше ночі.
Хоч ночі нам були за свято,
У них птахи не замовкали…
Їх забувати нам не варто,
Бо ночі ми завжди чекали.
Як Місяць виглядав з-за хмари,
А ми брели під шурхіт листя.
Кругом тоді блукали пари,
А ми усіх їх враз зріклися.
І знову осінь - впало листя,
В якому шелестять каштани.
Лише високе небо чисте,
Зірками б’є у барабани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018
Очі в тумані від розпачу,
Тихий смуток у серце ліг,
Гнів розірве ту порожнечу,
Що накрила, як білий сніг.
І подінеться зразу втома,
Підніму богатирський меч.
Із походу вернусь додому,
Скину холод із власних плеч*.
І зоря засіяє нова,
І впаде із плечей тягар.
Оживе невідоме слово,
Життя витримає удар.
* Тут, як пліч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2018
Спини мене, як на скаку коня,
Я так люблю, як не любив ніколи.
Ти моя доля - золоте зерня,
Ти моя ніжна квітка матіоли.
Ти в серці бережи, що є в душі,
Не дай мені всі струни розірвати.
А я між нами збережу рушій,
Щоб подарив це щастя - покохати.
Можливо він мені це подарив,
Ти ж рушія не вмієш розпізнати…
Та я до тебе бережу порив,
З ім’ям твоїм прийдеться доживати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018
Я вип’ю всю тебе до дна,
Потрішки буду смакувати,
Для мене ти ковток вина,
Який уміє чаклувати…
Я п’ю неначе з вуст твоїх
І голова йде кругом знову.
Я стрів свою любов і гріх,
Як герб гіллячку калинову.
Я знов пишу слова про те,
Що крає серце, гострить муки.
І ти у хмарах полоснеш,
Де розбрелись чужі розлуки.
Ти знов мовчиш – немає слів,
І я мовчу, смакую тишу.
Я ще не весь в вогні згорів,
Тебе ж ніколи не залишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018
Я не про все вам розповів в житті,
Є на моїх полицях вільне місце.
Ще будуть повороти на путі,
Я ще не раз побачу в небі сонце.
В моїй душі ще стільки таємниць,
У серці нерозказаного повно.
І головне між них нема дрібниць,
Я розповім про все вам безумовно.
Для мене кожен вірш – це щось святе,
А - це святе, то є мене частина.
Старію я, але вона – росте,
Про все вам розповім, бо я ж – людина.
Діліться й ви, бо скільки є всього,
Ви розкажіть всім коротко, як скерцо.
Крім доброго, частина є того,
Що вас гнітить, що на душі і в серці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2018
В кімнаті двоє – ти і я,
Не зупиняється Земля.
Горить свіча і тишина,
З тобою вип’ємо вина.
Зірки у небі миготять,
Ми знову разом - благодать…
Ти загадала на зорю,
А я кажу, що я люблю.
Було це вперше в нас давно,
Ми пили молоде вино.
Життя побило нас сповна
Ми знову вип’ємо вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2018
Не хочу я прощатися з тобою,
Та коле серце і болить душа.
Бо вже давно зову тебе судьбою,
А ти і досі серденьком чужа.
Люблю тебе, як березневу днину,
Як першу краплю соку із беріз.
Люблю тебе, як дорогу людину,
Ранковий промінь, як росу із сліз.
Повір, не розлюблю тебе ніколи,
Чим більш люблю, то більше і болить.
Моя духмяна квітко матіоли,
Скажи лише, як далі маю жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2018
Яка у подиху ціна?
Скільки червінців синє небо?
В якій ціні тепер війна?
Скільки громи, пташиний щебет?
Хто дружби визначив ціну?
А скільки крок? А цілий путь?
Скільки квиток на чужину?
Ціна років, які пливуть?
В якій ціні тепер мораль?
Чиста вода із джерела?
Хто нам створити має рай?
Чи всьому цьому є ціна?..
Ви не рахуйте, все дарма,
Багато відповідей буде…
Зрівняє снігом все зима,
Таке життя у тебе, люде!
Ти лише гість на цій землі,
Варто це знати й пам’ятати…
Що ти лиш колос на стеблі,
Земля для тебе друга мати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2018
Сходило сонце – починався ранок,
Збиралися роїтися рої…
Сміявся по долинах ще серпанок,
А у гаях притихли солов’ї.
Здавалось спека випалить всю землю,
Забули люди, що таке дощі…
Коли нам Бог подарить хмарки краплю,
Земля зелені одягне плащі.
Вітер легенький гнав удаль хмарини,
Сховалися від спеки комарі.
Сухими стали ягоди ожини,
Не чарували в спеку димарі.
І раптом хмарка і легенький дощик,
Це був бальзам для всохшої душі.
На другий ранок повний-повний кошик,
Дорогу в ліс ховали спориші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2018
Тепер почав жити потиху,
Немає куди поспішати.
Не стало… Хоч мав колись втіху,
Яку так хотілось кохати.
Ще й нині сниться по ночах,
Яку горну в сні до грудей,
Бачу любов в її очах…
Не судить Бог за сни людей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2018
У поле вийду і серед краси,
Побачить небо вже в роках людину...
Почую незнайомі голоси,
Відчую серцем неньку Україну.
Хмарки біленькі – лебеді вгорі,
Легенький вітер і хліба налиті.
До мене промовляють солов’ї,
Червоні маки і волошки в житі.
Стою й мовчу… Просто немає слів,
Вслухаюся у пісню солов’я.
Побачив вперше, хоч вже посивів:
Яка ж ти гарна, Матінко Земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2018
Коли на серці у жінок весна,
То серце б’ється, як лелечий клекіт.
Сміється жінка – жінка не сумна
І мрії відлітають в край далекий.
В ній розквітає навесні тепло,
Вуста гарячі мають смак медунки.
Такого навіть влітку не було,
Хмільні в жінок весною поцілунки.
В той час, як вітер проліском дзвенить,
А жайвір жінці крила пропонує.
Вона весною птахою летить,
Жінка тоді і поглядом чарує.
Як перші роси піднімуть траву,
Легкі тумани з жайвором полинуть.
Зробить тоненьку жіночка брову
Всі, хто це бачить, біля неї гинуть.
Весна і жінка – жінка і весна,
Сплелися разом у єдине ціле.
Такою й взимку сниться нам вона,
Бутон тендітний – щастя нерозквітле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2018
Як роси коханій подивляться в очі на «Трійцю»,
А сонце всміхнеться промінням рясним із гори.
Хмаринки легенькі сховають в душі блискавицю,
Ніколи прощальні в житті не винось – хорогви.
Лише бережи, що роками дароване Богом,
Люби, ту одну, ту, яку ти обрав при житті.
Багато краси і кохання лежить за порогом,
Терновім віночку молись, що лишивсь на хресті.
У святечко це, поклонися безхмарному небу,
Подякуй дощеві, що змив твій в пилюці поріг.
А ти більш не проси, його тобі більше не треба,
Молися, щоб Бог твою долю й надалі беріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2018
Живу на світі й не боюсь померти,
Несу свій хрест, хоч він бува важкий.
Йду крок за кроком по житті крізь версти,
Та це мій шлях і в мене він такий.
Мене хай судить мій Господь і люди,
Лише я їм такі права даю.
Не мав замашок я в житті Іуди,
За Україну Господа молю.
Моя країно, вільна й незалежна,
В тобі живе ще досить ворогів…
В моєму серці любляча безмежно,
Така єдина ти серед Богів.
Я син для тебе, бо живу в цім краї,
В мене є все – це твій дарунок сину.
Спасибі, доленько, тобі моє безкрає,
Тут я живу, а прийде час – спочину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2018
Сади у вишнях, як в намисті,
Взялись червоно у саду,
Горять, як очі в ряснім листі,
Я тут свою кохану жду…
Кохана спішною ходою,
Біжить босоніж по росі,
У неї губи, наче вишні,
У неї губи, наче вишні,
Поміж садових пахощів.
І лине спів в саду пташиний,
Неначе рай для нас обох.
Смакую губи, наче вишні,
Смакую губи, наче вишні,
А соловейко «тьох» та «тьох».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018
Стояла дивна-дика тишина…
Узлісся мовчазне ковтало роси.
Полин покрила диво-сивина,
Звисала павутина, наче коси.
Мовчало все…
Листки на глоді всі були в росі,
Блищали перламутром край дороги.
Лиш сич чомусь крикливо голосив,
Він криком тим в душі будив тривогу.
Лиш сич кричав…
І раптом захиталися листки,
Гілки тоненькі узялись до танцю.
Скидали квіти білі пелюстки,
Легенький вітер прилетів із ранку.
Подув вітерець…
Сонце, як діжа, вийшло в небеса,
Заграли роси, наче діаманти.
Прокинувсь день, яка ж була краса,
Птахи свої розпочали таланти…
Почався день…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2018
Мені приснилося село -
Це Мирогоща хлібодайна,
У ній пшениця злотосяйна,
Мені так затишно було.
Криниця з чистою водою
І діжка поруч, не відро,
В душі так солодко було,
Я з батіжком попід вербою.
На лузі коні в табуні,
З десяток ще малих лошаток,
Мого життя тут був початок,
Таке наснилося мені.
Почулась наче колискова,
Матусин голос зазвучав,
Такого я і не чекав,
Та це звучала рідна мова.
І я прокинувся на мить
І все буденне… Я далеко…
Ні ясена, а ні лелеки,
Село в очах лише стоїть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2018
Ніхто тебе не замінив,
Уже, напевно, не замінить…
Лиш біля тебе я горів,
Проте не зміг увесь згоріти.
Міняй собі усе і – всіх,
Та наді мною час безсилий,
Кудись мій розум враз подівсь,
Тебе побачив – знов щасливий.
Так захотілось теплоти,
Гарячих вуст, палкого трунку.
Я теж, ти знаєш, не святий,
Душі шукаю порятунку.
Я б за любов усе віддав,
Її не хочу я міняти.
Чекати буду – більше ждав,
Щоб знову в ватрі полихати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018
Кохана, знай, що в друга є душа,
Не ріж її, вона і так болить.
Яка завжди до тебе поспіша
У подумках, і зараз, в дану мить…
----------------------------------------------------
Хоч небо велике… Може я знайду
Своє кохання у просторі неба,
Краплину щастя - більшого нетреба,
Лиш тебе зустріти, Господа молю.
Щоб десь між хмар торкнулись наші крила,
Щоб засіяло сонце в небі чистім,
Щоб Матір Божа – Присвята Пречиста,
Коханням нас обох нагородила.
-----------------------------------------------------
Як до схід сонця ти у полі зранку,
Коли із гордістю ти носиш вишиванку,
Коли гопак в душі, а в серці охоронець…
Лише тоді ти справжній українець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
Не гони із свого серця друга
І його судити не спіши.
Гнів втамуй, бо інколи наруга,
Його може викреслить з душі.
Знай, що друг ніколи не образить,
Може просто склалось так життя,
Що колись тобі одного разу,
Не тоді й не так про щось сказав..
Пригадай роки, коли ти вперше,
Поглядом торкнувсь його очей.
Серце на шматочечки роздерши,
Без надійних лишишся плечей.
Друзями не варто розкидатись,
Їх не так багато по житті.
Краще з ім’ям друга прокидатись,
Ніж без нього жити в заперті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2018
Красива жінко, наче золота,
Тобі любов несу через літа.
До тебе лину у думках щодня,
А ти немов фортеця, як броня.
Молюсь за тебе, ти мені свята.
Ти світло випромінюєш завжди,
Твої у серці бережу сліди.
Не ображайся, просто так, без діла,
Ти інколи мене не розуміла.
Проте таке бувало не завжди.
Нове життя прожив би я з тобою
І більший на віку залишив слід.
Полинув би в кохання з головою
І розтопив би твій сердечний лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2018
Навіяно віршем Михаїла Танича «Чёрное и белое»
Інколи чорне
Білим здається,
В нашому серці,
Як відізветься
Звуком кохання
В тебе і в мене,
Тоді морозне
Стане зелене.
Вдвох із тобою
Ми одне ціле,
Чорне насправді
Все стає біле.
Коли кохання-
Вихор шалений,
Біле і чорне
Для нас зелене.
Чорне і біле,
Наче дві долі,
Що не зустрілись
В чистому полі.
Але для щастя
На двох рождене,
Має все в світі
Бути зелене.
Біле – це холод,
Чорне – це смуток,
Кохання ж має
Інший здобуток.
Коли відсутнє
В житті студене,
В долі щасливій
Все в нас зелене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018
Нема життя, коли нема кохання,
Зорі на небі більше не летять,
Які летіли в простір без вагання,
Тепер ці зорі лише мерехтять…
Сумні часи… Немає поцілунків…
Чумацький шлях сховався поміж хмар.
Немає для закоханих світанків,
Які колись нам додавали чар.
Закохані приходять серед ночі,
А ми брели до ранку по росі.
Над нами мерехтіли зорі-очі,
Поміж пташиних літніх голосів.
Були щасливі, нам співали зорі,
Місяць світив, а інколи ховавсь.
Сузір’я витинали нам узори,
А перший промінь у росі купавсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018
Ще недавно черешні були у цвіту,
Білі-білі, неначе в сметані.
Стиглі ягоди скинули білу фату,
У намисто прикрасили пані…
Білобокі, великі і дуже смачні,
До окремих із них не дістатись.
Перші ягоди ці, навіть не хробачні,
Їхнім солодом нам смакувати….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2018
Знов дощі. Знов дощі. Знов дощі.
Заховали поля, як в тумані,
За хвилину не стало хрущів
І заховані промені ранні.
Дощ полоще весняну траву -
Сіножаті готовий помити…
Підняли чорні хмари брову,
Щоб побачити де ще полити…
І полощуть, полощуть дощі…
Розганяють вітри чорні хмари.
Пахнуть ніжні жаснину кущі
І біжать в небі хмари- отари…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2018
Довгождані дощі полоснули з небес,
Ожило за хвилину довкілля.
Змилосердивсь над нами нарешті Зевес,
Чисті стали листочки і гілля.
А трава зацвіла, піднялась догори,
Спориші заплелися у коси.
Як ми довго чекали такої пори,
Щоб дощі засріблились, як роси.
Всі городи ураз піднялися кругом,
Господині молитви возносять.
Вже не гонять до річки коней батогом,
Люди в Бога дощу й далі просять.
Бо травневі дощі – це земна благодать,
Буде дощ – буде хліб і до хліба.
Нехай краплі дощу перламутром горять,
Ну а більшого нам і не треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2018
До дня матері...
Жіночі руки. Скільки в них тепла.
Краси в них скільки, ніжності, любові.
Ними матуся в світ нас повела,
Цілуйте руки, бо вони чудові.
«На руці…» Ми просилися малі,
А мама рук не чула, бо стомилась.
Ми на руках були, як у гнізді,
Вона горнула і любові вчила…
І, як нам було затишно тоді,
У мами також пропадала втома…
Мами були тоді ще молоді,
Вони пішли від нас із свого дому.
А, що життя? Життя у нас – це мить,
Спогад потиху знову серце крає.
Час невблаганно вдалину летить,
Та руки мамині ми пам’ятаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2018
Упали роси вранці на траву,
Рясні-рясні, немов перлини ясні.
Верба над ставом підняла брову,
Щоб роздивитись хмарочки прекрасні.
Як тільки перший промінь засвітив,
Заграли роси дивною сльозою
І посміхнулись до чужих світів,
Своєю росянистою красою.
А ти і я брели по тій росі
І в нашім серці ще горіли зорі…
Тебе тоді я вперше попросив,
Підемо разом в світ цей неозорий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2018
Якщо у вас кохана є людина,
Яка собою закриває світ -
Лоскоче кров щомиті по судинах,
Несе повітря яблуневий цвіт.
А ви, немов напившися бальзаму
Весною, як курличуть журавлі,
Ідете помолитися до храму,
Щоб відігнати із душі жалі.
І просите у Бога, щоб кохана,
Відкрила двері у кохання світ.
Вам будуть дивуватися прочани,
Як вам вдається розтопити лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
Я люблю тебе, я люблю!
Я для тебе пісні складаю.
Мрію лише, щоб без жалю
Ти сказала: - «Я теж кохаю!»
Зацілую вуста твої,
До грудей пригорну, кохана
І мовчатимуть солов’ї
Цілу ніч, до самого рана…
І зима тоді - не зима,
Хуртовина тоді за казку.
А без тебе життя – тюрма,
Вся надія на твою ласку.
Як побачу тебе й летить
Моє серце, як пташка в грудях.
Подаруй мені, люба, мить,
Нехай мрії мої не блудять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2018
Я хотів, щоб дитячий сміх
Поєднав нас тоді з тобою.
Щоб любов’ю між нами ліг,
Щоб ти стала мені судьбою…
Та не сталось так… Твоя честь,
Не хотіла розрухи й болю.
Уникала ти перехресть,
Над усе ти любила волю.
А мене до цих пір болить,
Я не раз у подушку плачу.
Міг я інше життя прожить,
Та прожив, я його інакше.
Лише внуки мої тепер,
Гоять рани щодня бальзамом.
Я ж кохання свого не стер,
Та минуле лишилось шрамом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018
Як є надія, мрійте і кохайте!
Своє кохання з рук не відпускайте!
Вуста цілуйте, пестіть ніжно груди,
Бо лиш в коханні ми щасливі люди.
У хуртовину, щоб палали печі,
А у спекоття трішки холоднечі.
Дитині бубку на весні із лісу,
Від снів страшних казкову їм завісу.
Щоб мали Ви в житті про що згадати,
Потрібно все життя ОТУ кохати.
Лише кохання Вам дарує крила,
Коли вона твоєму серцю мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
Я закоханий до без тями -
Тріпотить, наче лист, душа.
Над моєю любов’ю храми,
В небо золотом вируша.
Твої коси не посивіли,
Ти весела, проте сумна.
Біля Світязя ми сиділи,
Я один був і ти одна.
Нам назустріч вечірнім бризом,
Шелестів золотий пісок.
І туман голубий, чи сизий,
Ніс опалий з беріз листок.
Я закоханий до без тями -
Тріпотить, наче лист, душа.
Над моєю любов’ю храми,
В небо золотом вируша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018
Нема його і вже не буде,
Страху, що жив тоді в мені.
Повідомляю тебе, люде,
Цього досяг при сивині…
Колись малим, батьків боявся,
Хоча при них не знав біди…
Чужих чомусь остерігався,
Обходив навіть їх сліди.
Боявся влади і начальства,
Проте, як лисий зовсім став…
Набравсь в житті собі нахабства,
На все і всіх тоді плював.
Життя тепер відкрилось нове,
Я досягнув цього в літах.
І зрозумів тепер, панове,
Тоді був острах, а не страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2018
І ринуть слова із душі,
Лукаш на сопілочці грає,
Пишу і читаю вірші,
Де Мавка край гаю чекає…
Хрущі відгули біля лип,
Гаї солов’ями взялися…
Ще чути зозулений хрип,
Тут Мавка й Лукаш обнялися.
Лукаш каже тихо – «Люблю!»,
А Мавка вуста закриває…
Я заздрю лише солов’ю
І Мавці, що ніжно кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018
Над прірвою стоїть знамено,
Воно для того майорить,
Щоб пам’ятали поіменно,
Хто в глибині, на дні лежить.
Щоб не трусилися коліна,
Не рвав на шмаття серце страх,
Доля у всіх була нетлінна,
Падіння вниз не був, як крах…
Це попередження людині,
Щоб поборола страх і смерть,
Стяг цей збирає по краплині,
Усе, яке зоветься – твердь.
Щоб майоріло це знамено,
Воно для всіх і на віки…
Людей щоб знали поіменно -
Це засторога за гріхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2018
Лише ти тоді людина,
Як чиста в тобі душа.
Коли вона без родини,
Не варта така й гроша.
Завжди бережи родину,
Неси по житті свій хрест.
Шануй не роки – годину,
Самотній не будь, як перст.
Пишайся, що ти людина,
Імення це воскреси.
І долі свою стежину,
Неначе святе - неси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2018
Кінчався день. Хрущі гули, як бджоли.
Хори творили ранні цвіркуни.
Сідало сонце ген за видноколи.
У глечики вбиралися тини.
Роса світилась рідким діамантом.
Був у ремонті весь Чумацький шлях.
В гаю «ку-ку» звучало», як куранти*
І легка хвиля бігла по хлібах.
Шугало літо теплими ночами,
Вже не лякали криком пугачі.
Пилюка утопталася дощами,
Сховалися у листі комарі…
Таким був рай, жили у ньому люди.
Мерехкотіли зорі угорі.
Місячні тіні, як якісь приблуди,
Зникали, коли Місяць відгорів...
* Не москальські...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2018
Єдина в мене є любов,
Проте взаємності немає.
Довго шукав її - знайшов,
Лише у ній любов дрімає.
Крізь все життя, через літа,
Свою кохану пам’ятаю,
Бо жінка ця мені свята,
Її, життям своїм кохаю.
Її нестиму на руках,
Через життя, крізь гори й луки.
Бо в ній знайшов, що у жінках,
Нас захищає від розлуки.
Як вона скаже: «Я люблю!»
Тоді хай небо нас розсудить…
За це я Боженьку молю,
Нехай вона мене полюбить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018
Я любив і люблю…
Без любові мені вже не жити.
Всі образи стерплю,
Докажу, що я вмію любити.
Ти можливо колись
Зрозумієш – в людини є доля…
Я молюсь і моливсь,
Бо один я живу серед поля.
Та я вільний козак,
В моїм серці розквітло кохання,
Лише зрідка сльоза
Супроводжує тихе зітхання.
Та коли є любов,
Я готовий за неї до бою,
Шлях тернистий пройшов,
Лиш би бути, кохана з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018
Посохли верби, джерело у мулі,
Вже у струмку не водяться в’юни.
На воду не вигонять діти "гулі",
А вздовж струмочка лише бур’яни.
Меліорація зробила свою справу,
Нема боліт, ні стариць, ні струмків.
Вертаються лелеки ще поправу,
До вже обжитих предками стовпів.
Воскресни, річко! Відродіться верби!
В’юни, верніться з піском, як колись…
Ніхто не вправі пам'ять нашу стерти,
Коли лелеки в вирій піднялись.
Дайте нам кладку знову через річку,
Верніть додому дзвінке «кум-кума».
А ми поставим перед Богом свічку,
Щоб край лелечий квітнув не дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2018
Хто нині я? – Сьогодні я поет,
Що пише вірш схилившись над блокнотом.
А взавтра хто? – А взавтра хлібороб,
Що землю поливає свіжим потом.
Ким вчора був? – Я вчора був юнак,
Хотілося скоріше одружитись…
А позавчора? – Був малий сопляк,
Що мріяв з хлопчаками показитись…
До певних пір я вихованцем був,
Усьому вчився, мав навіть прислухатись.
Лише тоді, як сам знання здобув,
Тоді і сам міг з кимось прирікатись.
Життя, воно цікаве через те,
Що різні дні рідко бувають схожі.
А кожна мить, для нас вона – святе,
Втрачати миті нам таки не гоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2018
Було це вчора, а здається нині…
Був ранок теплий і густий туман.
Я пас коней «по черзі» на долині,
Горіла ватра, був тоді я пан.
Коні потиху йшли до водопою,
Вузенька річка мила береги.
Напившись, понеслись вони стрілою,
Й розтанули, як навесні сніги.
Сьогодні стало це переді мною,
Нам час не зупинити, як коней.
Запахла юність знову далиною,
Я ще пастух, проте вже не Іней…
І миті жодної не повернути,
Щоб хоч ще раз усе це пережить.
Летять літа, цьому уже не бути,
Бо шлях життєвий до кінця біжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2018
Коли стрілись Ви вперше мені,
Білим танцем тоді був наш вальс.
І пролинули роки сумні,
Та душа пам’ятає про Вас.
Пр: Я люблю, я люблю, я люблю,
Так люблю, як любив ще тоді…
Я люблю, я люблю, я люблю,
Я люблю, як в роки молоді….
Я не мав ні краплини надій,
Ні тоді і не маю тепер.
Ви для мене життєвий напій,
Я дотримуюсь тих же манер.
Пр.
Хай роки пролетять, як хмарки,
Але доля у мене одна.
І летять лебедині думки,
У краї, де є вічна весна.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018
Я не скажу тобі - прощай!
Так доля шепотіла.
Тобі хотів створити рай,
Лебідка ж відлетіла.
Про різне вітер шепотів,
Хоч він того не знає.
Я в час отой, як лист тремтів,
Бо знав, що знов втрачаю.
Навіщо знову роз’ятрив,
Свою болючу рану?
Бо я люблю і я любив,
Свою одну кохану.
Ти відчуваєш певно теж,
Нам не втекти від долі…
Моя любов немає меж,
Як і межі на полі.
Я не скажу тобі - прощай!
Твоє ім’я мені святе…
Я сотворю для тебе рай,
Нехай весна в душі цвіте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2018
Як весняні тумани вмиють трави росою,
А пісні жайворові збудять небо від сну.
Зелененькі листочки, мов свічки над вербою,
Розцвітуть малахітом у погоду ясну.
Загальмуються ріки від води снігової,
«Кум-кума» пролунає під пісні комарів.
Ми лічитимем зорі, стоячи під вербою
І вдихатимем запах від сільських димарів.
А коли полоснуть всі садки білим цвітом,
Загуде біля вишень із пергою бджола.
І тепленькі «сніжинки» полетять понад світом,
Тоді знову тумани нам торкнуться чола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2018
Я мав джерело, звідки пив, як поет,
Мій зоряний шлях цілував Водолія…
Де зорі летіли і плакав сонет,
Поет відчував, що його це стихія.
Оте джерело і по - нині в душі,
Десь ділися руки й вуста малинові.
Та погляд її і донині рушій,
Без нього давно я утратив свій спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
Вилізти з тіла. Оголити нерви.
Піти у світ, щоб позбирати біль.
Напевно я в житті такий не перший,
Проте ще є у мене така ціль.
Бо в кожного душа болить інакше,
Одним ятриться рана все життя…
Є різкий біль, а в де-кого пом’якше,
Є біль, який з роками нароста.
Як нерви всі заповню різним болем,
Тоді і зрозумію сенс життя.
Я загартуюсь, вже не буду кволим
І зрозумію болі відчуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2018
Коли громи нагрянуть із небес,
Посеред квітня, щоб підняти жито.
Вода спаде із широчезних плес,
Сичі почнуть під ранок голосити.
Перше проміння вистрілить удаль,
Роси увись піднімуться із квітів.
І скинуть луки пелени вуаль,
То перша вруна побіжить по житі.
Дочекайтеся вруни, що біжить
Понад нивою,
Аж до обрію,
Поміж вербами,
Вдалину…
Вітер буде гойдати жита,
Громи битимуть рясно у хмарах.
Легка вруна як хвиля жива,
Подарує полям нові чари…
Дочекайтеся вруни, що біжить
Понад нивою,
Аж до обрію,
Поміж вербами,
Вдалину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2018
Олександру Печорі присвячую…
Не всі твої літа ще пролетіли,
Не всі тобою сказані слова,
Ще квітнуть свіжі, ніжні орхідеї,
Ще молодість у вишину зліта.
А друзі поруч - жайвори й зозулі,
Немає круків і нема сичів...
Лиш голуби, яких ти кличеш: -"Гулі"
Й лебідка сили додає плечі.
Пари, мій друже, в небесах високо,
Роки твої – це лиш розгін в політ.
Хай вірші линуть, як із гір потоки,
Твої вірші нехай читає світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2018
Якби у ліс забратись у цю пору,
Губами дотулитись до беріз.
Лягти на спину й подивитись вгору
І малювати в небесах ескіз…
Білі хмаринки – проліски у лісі,
З відливом сірим – медунковий квіт…
І зграї птахів, що летять у висі,
Крилатим звуком залишають слід.
Сльозу намалювати на березі
І первоцвіт, що на полянах спить.
Сп’яніти від повітря, бо тверезий,
Побути в лісі навесні хоч мить.
Бо ліс весною розкриває чари,
Поету тут віддушина в житті.
І для додатку, хмари кучеряві,
Летять по небу, наче журавлі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2018
В тобі живе краплиночка мене,
А я в тобі проріс уже корінням.
Це почуття, неначе неземне,
Та для душі воно моє спасіння.
Так і живу де шлях у різнобіч,
Де перехресток долі серце крає…
Лише коли буваю віч-на-віч,
Тоді яскраво зіронька сіяє.
Я лебедем торкаюся крила,
Мені тоді достатньо бути поруч.
Моя любов іще не відцвіла,
Я прямо йду – ні вправо, ні ліворуч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018
Пегасе, друже, затопчи рядки,
В усіх віршах спочатку й до останку.
І Музу привези, щоб навіки,
Моїм віршам дала нову огранку.
Щоб кожен вірш рубіном засіяв,
Щоб він мав серце, говорив душею.
Щоб вірш такий, як соловей співав
І став поету ясною зорею.
Слова очисти від брудних слідів,
Щоб у рядках було, як криця, слово.
Щоб вірш, як ружа, в квітнику зацвів,
І цвів між квітів ніжно й празниково.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2018
Я українець, борода вже сива,
Проте душа ще зовсім молода.
Вона щаслива, бо я маю сина,
Та вже чомусь стає не та хода…
Я українець, серцем і душею,
Моє коріння проросло в мені.
Як і діди пишаюся землею,
Я вільний і тому я на коні.
Я українець, і я маю право,
Жити на волі, храми возвести.
Творити тут і мати власну справу
І досягати власної мети.
Я українець – це для мене свято,
Я маю все для роду і собі.
Та я працюю вперто і завзято,
Думками я завжди у боротьбі.
Я українець, і ходжу до храму,
Молюсь за мир, за внуків і дітей.
Я при житті не рив нікому яму,
Проте не для непрошених «гостей».
Я українець, у майбутнє вірю,
У світле завтра мають внуки йти.
Я українець і ношу я мрію,
Щоб Україну в серці берегли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2018
Вітряний млин окрай села,
Де поле неозоре…
Кругом хліба, кругом хліба -
Десь трактор ниву оре…
Те, що зібрали - до млина,
Везуть молоти люди.
І мелють, мелють жорнова,
Зерно на біле чудо.
Ніч наступає –небеса
Вкривають рясно зорі.
Вітряк із скрипом галаса,
У просторі прозорім.
Вітер притих, замовк вітряк,
Знов тишею п’янкою.
Посипав зорі хтось вгорі,
Ще свіжою мукою…
О, вітряки, млини мої,
Ви й нині при роботі…
Окраса рідної землі,
Ви у муці і поті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2018
Впав на річку туман
Та густий, аж заплакали трави…
І спасибі вітрам,
Що розбіглись клубки кучеряві.
Перший промінь з небес
Захотів розігнати тумани…
Та не стало колес,
Щоб відвести від річки сутани.
Била в берег вода,
А тумани знімались у небо…
Лише вітер гойдав
Понад річкою схований щебет.
Як важливо в житті
Шанувати весною тумани.
Що, немов журавлі,
Бережуть пожиттєву сутану.
Впав на річку туман
Та густий, аж заплакали трави…
І спасибі вітрам,
Що розбіглись клубки кучеряві…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2018
Серце не плач, не обливайся кров’ю,
Змінити не дано всього тобі.
Життя, яке наповнене любов’ю,
Те кожному даровано в судьбі.
Ти збережи в душі цей погляд ясний,
Смак вуст перенеси через роки.
Хай голос, що в мені звучить, як ласка,
Торкнеться працьовитої руки.
Спасибі, Боже, що моя єдина,
Живе на світі в думах і ділах.
Вона кохана, жінка і людина,
Яку прославлю у своїх віршах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Спасибі, доле, що тепер я маю,
Оту єдину – це мій Божий дар…
З її ім’ям щодень встаю й лягаю,
При її згадці обпікає жар.
Знаю не спить, не спить моя кохана,
Бо ще стоїть вечеря на столі…
І зразу смуток, знов ятриться рана,
І крають серце ревносні жалі.
Бо хочу бути завжди біля неї,
В важку хвилину відхилить біду.
Мрію назвати долею своєю,
Бо й нині маю вдачу молоду…
Для мене найдорожча ця людина,
Коли іде, не палить хай мости,
Вона любов, любов моя єдина -
Моє життя! Я маю берегти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
В дитинство, мамо, відведіть мене,
В далекий світ парного молока…
Де проліски, у щастя неземне,
На берег наш, де пахне осока.
Візьміть за руку й поведіть туди,
Де по житті хотілося горіть…
Де предків ще видніються сліди,
А перед тим мене перехрестіть.
Бо час від часу томиться душа
І прагне повернутися в село…
Хоч ця земля і рідна , та чужа,
Та хочу в край, дитинство де пройшло.
Де квітнуть вишні буйно у садку,
Де вечорами я ловив хрущів,
Матусю, зупиніться на містку,
Вловити запах від густих кущів.
Там пахне домом, чути з церкви дзвін,
Там роси перламутром мерехтять…
Тут вперше я піднявся із колін
І перший крок зробив колись в життя.
В дитинство, мамо, відведіть мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2018
Не можу я напитись досхочу,
П’янкого трунку з вуст твоїх, як вишня.
Побудь зі мною - я тобі шепчу,
Моя любов – майбутня і колишня…
Прийди в обійми солодом своїм,
Щоб терпку вишню міг я смакувати.
Щоб поцілунок був, неначе грім,
Щоб після нього я хотів літати.
І залишись, не відлітай цей раз,
Дозволь мені із вуст твоїх попить.
Живу й надіюсь, що прийде той час,
Коли моя душа переболить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Я донедавна був такий щасливий;
Літав у клині журавлиних мрій…
А потім хмари і сварливі зливи,
Усе змінили у душі моїй.
Мріяв завжди про рані, теплі весни,
Про маки в росах, співи солов’я,
Проте мене вітри удаль понесли,
Я зрозумів, що це чужа земля…
Не те там небо і не ті там роси,
Не так співають їхні солов’ї.
Там не дають нічого, тільки просять
І праця в них на поті й на крові.
Та краще платять, всюди в них порядок,
Ніхто тебе не скривдить серед дня.
В них гордим в світ іде малий нащадок,
Підрісши, він сідає на коня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2018
Де розмістивсь колодязь на кутку,
Де вишні білі вперлися у хату.
Де бджоли позбирались у льотку,
Стрічає нас в селі старенька мати.
Життя носило нас по всіх світах,
Збирали мрії в плетену корзину.
При сильних крилах кожен був, як птах,
Допоки завели свою родину.
Змінились звички - враз нове життя,
Воно учило долю розуміти…
Родиною запахнули жита,
Радість прийшла, як народились діти.
Всі зрозуміли, що магніт в селі,
Що там чекають онучат, як Бога.
Що дідусі й бабуні – це святі,
Вони для нас надія і підмога.
Пішли у вічність ті, хто піднімав,
На ноги ставив дорогих внучаток.
Бігло життя і кожен з нас це знав…
Комусь - кінець, але комусь - початок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2018
Думай не думай,
Час проти тебе,
Може усе поміняти за мить…
Час зупиняти
Надано небу,
Як і людині продовжити жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2018
Нерідко ми питаємо себе,
Що в нас святе?.. І чуємо, що мова.
Вгорі над нами небо голубе
І Україна наша калинова.
А ще матуся і свята земля,
Колосся хліба в полі золотому,
Стежина, що прямує іздаля
І завжди повертається додому.
Біленька хата стріне нас завжди,
Водою пригостить стара криниця.
Тут всюди видно татові сліди,
Все рідне нам на цій землі святиться.
Про рідне наше є у нас пісні,
Де зв’язані в вінок до слова слово.
Ми будем жити на святій землі,
Доки живе у серці рідна мова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2018
Поезіє моя,
Струна душі моєї,
Ти рідна, ти своя,
Ти квітка орхідеї.
Ти жайвір ввишині,
Ти моя друга доля.
Згоряю я в вогні,
Коли ти пишеш волю…
Немолодий я вже,
Проте лечу у юність.
Хіба, що Фаберже,
Відкрити може сутність…
А нині ти для нас
Зробила гарне свято.
Неначе тут «Парнас»
Що нас зібрав багато.
Поезіє моя,
Струна душі моєї,
Ти рідна, ти своя,
Ти квітка орхідеї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2018
О,Господи, спаси мою любов!
Дай сили їй, здоров’я і наснаги.
Щоб ця любов проникла їй у кров,
Без неї відчувала присмак спраги…
Не заставляй, а просто попроси
І розкажи, що є таке кохання,
Що може знову в серці прорости,
Вона у ньому квіточка остання.
А ще прошу, вуста її зігрій,
Щоб поцілунок видався гарячий.
Щоб зрозуміла – поцілунок мій,
А я без неї чоловік незрячий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
Якби ми всі жили в одній родині
Різнилась вишиванками душа,
Міцніли наші крила лебедині
І їли хліб із спільного коша.
То певно не було б у нас розрухи,
Всі вороги сиділи на палях…
Невістка посміхалась до свекрухи,
Родив би хліб щороку на полях.
А козаки молилися до тещі,
Збирався на свята у хаті рід.
Наші жінки були для нас найкращі,
Відпочивав на старість вдома дід.
Тримаймось роду, він всього основа,
Щоб завжди воля у роду була.
Звучала пісня й українська мова,
Щоб нас ніхто не вибив із сідла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2018
Ятриться рана –ще живе образа,
Думки гудуть роями в голові.
Я не зробив і не сказав ні разу,
Що стало би образою тобі.
За що ж мене, нещадно і жорстоко,
За хвіртку, наче кинуте щеня?
А я збирався у політ високо,
І мріяв разом – мріяв так щодня.
Шукаю ліки, але їх немає
І образ твій щомиті постає…
Невже так швидко у житті буває,
Була надія, але вже – не є…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Виходить вірш з під олівця,
Строфа збирається в куплети,
Слово лягає до слівця,
Для них Пегас чекає лету…
Вознести вірш той в небеса,
Його щоб заспівали птахи.
Він в хмарах синіх, як роса,
Дощем змив рими у невдахи.
А у поета на коні,
Стали вірші такі піснями.
Загартувалися в вогні
І хвилювали до нестями.
Щоб вам писалися вірші,
Муза дивилася у очі.
А ваш Пегас сягав вершин,
Де родяться вірші співочі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
Якщо у твоєму серці живе любов,
то бережи її, бо без неї не жити…
Віталій Назарук.
У дзеркалі я бачу знов любов,
Яка горить в моїх очах до тебе.
Я можу навіть прихилити небо,
Аби усе на мить вернути знов.
Я кожен ранок з іменем твоїм
Встаю і зустрічаю ясне сонце,
Яке промінням дивиться в віконце
І наповняє знов тобою дім.
І знову тишина мені в лице…
Кричить душа, зове тебе: -«Кохана!»,
Коли без тебе прокидаюсь зрана,
Не можу я дивитися на це...
До дзеркала я часто говорю,
Щоб показало як ти виглядаєш,
Люблю тебе, ти добре про це знаєш,
Що я без тебе ватрою згорю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018
У Великобританії на 77-му році життя помер знаменитий фізик Стівен Хокінг.
Він стверджував: "По-перше, не забувайте дивитися на зірки, а не на ноги. По-друге, ніколи не здавайтеся. Робота дає вам сенс і мету, без яких немає життя. По-третє, якщо вам пощастило знайти любов, цінуйте це почуття".
Також вчений закликав берегти і піклуватися про нашу планету. "Можливо, через кілька сотень років ми створимо колонії серед зірок, але зараз у нас є тільки одна планета, і ми повинні працювати разом, щоб захистити її. Щоб зробити це, нам потрібно ламати, а не збільшувати бар'єри всередині і між країнами. Світові лідери повинні визнати, що вони потерпіли невдачу і підвели більшість. Нам доведеться навчитися краще, ніж сьогодні, ділитися ресурсами, які все більше концентруються в руках меншості".
"Я не хочу вмирати, бо ще хочу багато чого домогтися. Але коли залишу цей світ, то точно буду знати, що ні в якій рай чи пекло я не потраплю". Тим не менш, вчений не заперечував можливість існування позаземного життя. "Якщо коли-то нас відвідають інопланетяни, я думаю, результат буде таким же, як колись Христофор Колумб вперше висадився в Америці, що обернулося не надто добре для корінних американців", - зазначав Стівен.
Книги Стівена Хокінга – варто прочитати…
"Чорні діри та молоді всесвіти",
"Коротка історія часу",
"Світ у горіховій шкаралупці"
Життя одне і він його прожив,
Та так, що іншим людям і не снилось,
Всього себе науці присвятив,
Багато, що задумав – не здійснилось…
Любив життя, любив понад усе
Проте не знав, що враз карга поманить.
Він смерті подивився у лице,
Проте не знав куди душа потрапить.
А ще чудово знав, що є любов,
Просив людей не кидатись любов’ю,
В душі свою любов він теж знайшов
І цю любов міг захищати кров’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2018
В клубок мотаю ниткою життя,
Він все росте, щоднини стає більший,
З маленького, як я ще був дитя,
До розмірів, коли пишу вже вірші.
В нім нитка різну мала товщину,
Були місця, де тонка нитка рвалась…
Тоді життя стояло на «кону»,
А інколи «з косою» лиш сміялась.
Та я в’язав розірвані нитки,
Мотав клубок і ще кінця не видно.
Було коли я викидав шматки,
Бо там був бруд, який мені огидний.
Тепер з клубка я витчу полотно,
Життя картину напишу на ньому.
Цей задум в мене виник вже давно,
Лише б усе вдалось зробить самому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
Кохана, я чекаю знову ночі,
Коли до мене ти прийдеш у сни.
Я зможу подивитись тобі в очі,
Лише прошу, мене не прожени.
Бо тільки ніч, як сам на сам з собою,
Я можу дати волю почуттям,
Просто живу і марю я тобою,
Хоча не можу це назвать життям…
Вночі не чую холоду в розмові,
Лиш є тепло, що гріє промінцем.
В очах я бачу крапельку любові,
Твоє в усмішці ласкаве лице.
І я чекаю кожен ранок – ночі,
Щоб день мені хвилиною пробіг…
Щоб знову подивитись тобі в очі,
Кохання щоб ступило на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
Як добре коли в серці є любов,
А у душі, вона перед очима.
Коли до неї довго-довго йшов,
Вона, як купина неопалима.
Ті оченята і її лице,
Вони не помінялися із віком.
Зробився біля неї мудрецем,
Хоча завжди був просто чоловіком.
Проте любов горить і дотепер,
Не маю права їй надоїдати.
Кохання в мінах, я тепер - сапер,
Йду серед мін, а хочеться кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
Шматочки серця, як дарунки,
Прийміть у цей весняний день.
Найкращі квіти й поцілунки,
Віночок близьких Вам пісень.
Щоб подали Вам зранку каву,
Обцілували з вуст до ніг…
Щасливі Ви були по праву,
Щоб від біди Вас Бог беріг.
Щоб Вам життя було за свято,
Не лише день весняний в рік.
Щоб в душах Ви були багаті,
Любив коханий чоловік.
Щоб Ви в житті не знали зради,
А тих, хто любить – берегли…
Щоб прислухались до поради,
Завжди щасливими були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
Захотілось зимою черешень,
Наповнених теплом, дощем, сиропом.
Щоб птахи додали лише пісень
Не обривали, налетівши скопом.
Щоб білі і червоні черешні
Розмалювали сад пензлем Рембрандта.
А угорі між стиглих, запашних
У гулі бджіл співалася соната…
Захотілось узимку черешень,
Наповнених теплом, дощем і медом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2018
Пр. З’єднай нам, Боже, долі береги,
Нехай співає радості струна.
Дай волю Україні на віки,
Бо ця свята земля для нас одна.
Як калина червона, зарясніє у гронах,
То в намисто вбереться Україна моя.
І повернуться діти із світів по стежинах,
Їх стрічатиме вдома «хлібом, сіллю» - земля.
Об’єднаймо країну, всі візьмімось за руки,
В України ще досить на землі ворогів.
І, як Паску святкуймо у народі – День злуки,
Бо це свято державне для обох берегів.
Повертайтеся, діти, із світів в Україну,
Треба хліб засівати, щоб родила земля.
Час прийшов піднімати із руїни країну,
Вона, наче матуся, до нас всіх промовля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2018
Молюсь до Бога за свою кохану,
Одну єдину ту, яку люблю.
Люблю всім серцем і не перестану,
Я раді неї все перетерплю.
Можливо скажуть, що слюнтяй, невдаха,
Що краль багато – пальцем помани…
Я ж свій для всіх, зовуть мене - «рубаха»,
Та Ти, мій Боже, жінку цю храни.
Вона в житті багато натерпілась,
Були роки - коханою була.
І, як туман, кудись це все поділось
І вже морщина досягла чола.
Та Ти всесильний, Боже, я це знаю,
Спаси цю жінку і додай літа.
Уже роки, як я її кохаю,
Бо жінка ця в душі моїй – свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018
Мирогоща в садках заховалась,
Де співають свої солов’ї.
Ми тут вперше колись закохались,
Всі з цієї ми вийшли землі.
Пр: Дорога, незабутня Мирогоща,
Де грабовий на пагорбах ліс.
Ми до тебе йдемо, як на прощу,
Хто в селі народився і ріс.
Крізь село протікає струмочок,
А довкола безкраї поля.
Тут лунав для нас перший дзвіночок,
Тут любов’ю усе промовля.
Залізниця від краю до краю,
Пробігає крізь ціле село.
В нім захована часточка раю,
Тут життєве для нас джерело.
Міждоріжжя, Паловок і школа
Залишились у нашій крові.
Тут і нині цвіте матіола,
Диво – квітка цієї землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2018
Ще день один злетів без тебе,
Немов осінній лист упав…
Знялася хуртовина з неба,
Нема тебе, яку кохав…
Чому кохав? - Не перестану…
Тобою дихає життя.
Хіба, коли мене не стане,
Я заберу ці почуття.
Проте і там, на тому світі,
Тебе я знову віднайду,
Щоб поруч тебе, доле, жити,
Оту єдину, що люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2018
Закривсь один у власній самоті,
Солоні сльози замерзають в горлі,
Здаються всі образи сироті
Темним промінням освітили обрій.
Мовчать слова, а доля без ножа,
Все крає й крає серце по живому…
Завжди ти будеш рідна – не чужа,
Хоча не захотіла серця мого.
Я прихилив би небо, якби зміг,
Трояндами стежки встелив до хати.
І сам себе у фаєтон запріг,
Якби лише дозволила кохати.
І гарцював би кожен день зрання,
Збирав би наше щастя по краплині.
Носила б ти найкраще убрання,
Що личить так найкращій і єдиній.
Та, що поробиш, раз таке життя,
Нас час розділить певно назавжди…
Посилюється враз серцебиття,
Що шляхом різним нам прийдеться йти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Я прошу тебе, сину, не залиш Україну,
Тут хатина батьківська, тут зозуля кує.
За столом біля груші збери краще родину,
Хай душа відпочине, все тут рідне – твоє.
Щоб батьки пораділи, що родина багата,
Що онуки зростають, як на дріжджах хліба.
Коли разом родина, то в сім’ї тоді свято,
Чи знайдеш ти країну ближчу серцю - хіба?
Я прошу тебе, сину, не залиш Україну,
Тут хатина батьківська, тут зозуля кує.
За столом біля груші збери краще родину,
Хай душа порадіє, все тут рідне – твоє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2018
Ніколи нам не зрозуміти жінку,
Вона завжди тримає все в собі.
Не матимеш спокою ні хвилинки,
Якщо вона не віддана тобі.
Коли вона закохана по вуха,
Не спробуй щось змінити у житті.
І навіть в час коли кусає муха,
Всі вибачення стануть в мить пусті.
Не можу й нині я пізнати жінку,
Яка для мене ватрою була…
Проте я бережу її жаринку,
Згоріти з нею хочеться до тла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018
Ти так хотіла, щоб твоє гніздо,
Поганим людям не дісталось потім.
Щоб бур’яном усе не заросло,
Щоб твій город завжди був у роботі.
Вода джерельна свіжою була,
Щоб чашка на гачку весь час висіла.
Калина під вікном щорік цвіла,
А пасіка все літо гомоніла…
А біля хати гралися малі,
Були густими спориші на стежці.
На липі не змовкали солов’ї,
Тоді б і там легше було на серці.
Я все зробив, як наказала Ти,
Ти інколи навідайся додому.
Садок весною буде знов цвісти,
Хоч врожаї дістануться чужому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
Як проліски вперше ударять у дзвони,
Медунки із ранку нап’ються води.
А небо очистить від хмар своє лоно,
Побачимо вперше весняні сліди…
А потім шпаки прилетять у домівки
І жайвора спів пролунає вгорі.
До сонечка вилізуть вперше полівки,
І зникнуть з під хати кудись снігурі.
Потрохи проснуться ліси стоголоссям,
Запахне новим урожаєм рілля.
Покриються верби зеленим волоссям,
Рибалка від сонця одягне бриля.
І все розцвіте, і умить забуяє,
Дахи осідлають в коханні коти.
А небо щомиті «курли» виглядаю,
Що має долинути нам з висоти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2018
Коханням живе людина,
Вона тоді на крилі…
Як вірність є лебедина,
То спокій у нас в житті.
Прошу бережіть кохання,
Що стимул всього життя.
Переборіть страждання -
Повірте у почуття.
Спочатку полюблять очі,
Розквітне квітучий гай.
А доля хай напророчить,
Твій час вже прийшов – кохай!
Коханням живе людина,
Вона тоді на крилі…
Як вірність є лебедина,
То спокій у нас в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Якби все те збулось, чого прагне людина,
То по-іншому, певно, ми дивились на світ.
Час не швидко летів, була довша хвилина,
У коханої в серці розтопився би лід.
Говорили б в лице, не відводили очі,
Всі бажання і мрії крила б мали свої.
Були б довшими дні і коротшими ночі,
Щебетали б у хаті лиш свої солов’ї.
Скільки б нових думок народилось на світі,
Що ж до мрій, то напевно, час їх здійснив тоді.
За вчинки немудрі були б всі ми в отвіті,
Не вклонялись ніколи при житті суєті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2018
Підвіконник зігрівся косо,
Перший промінь досяг вікна,
Пригадались дівочі коси,
Де з’явилася сивина.
Пригадались роки матусі,
Які сивий лишили слід.
І слова, мов були в кожусі,
Що в душі розтопили лід.
Сиві коси ще гріють душу,
Хоч пролинули вже роки.
Берегти про них пам'ять мушу,
Пригорнути б їх до щоки.
Кажуть сиве й мені пасує,
Бо роки також вже не ті.
Так летять, наче час форсують,
Хоч в людини одні в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2018
Сміється тіло - не душа,
Неначе вовк оскалив зуби.
Чужа усмішка? Так – чужа…
Що приведе мене до згуби.
Сміюсь на всі, що в роті є,
Хоча здається, так не варто…
Проте моє в мені жиє,
За це підняти хочу кварту.
Щоб усмішку, а не оскал,
Носив завжди в житті з собою.
Бо я – козак й такий запал
Мене зове лише до бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2018
Я до тебе прийшов в неназначений час…
Ти, здалося мені, розгубилась.
Не довго на мене міг ждати Пегас,
Ти ж з образою в очі дивилась…
Не складав Пегас крил, бо збиравсь вдалечінь,
Хоч поету хотілося щастя…
І Пегасові крила розкинули тінь,
Наказали поету прощатись.
Знов залишив поет свою ніжну любов
І облилась душа його смутком.
Бо він довго шукав і здається знайшов,
Що для нього тепер - незабудка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018