| Сторінки (2/190): | « | 1 2 | » |
Малюнок з натури
Відгоріла осінь, а зима
Все не вистиляє білі шалі.
Селищем пригріта низина
В таїні туманної вуалі.
Птаха обважнілого політ,
Перехожих невиразні тіні.
Неоліт чи палеоліт
Десь дрімають в дніпровім камінні.
Та не спить і стогне свіжий пень,
Плаче він за буйними гіллями.
Ніч здалася ...Де ж той божий день?
Є надія - сонечком прогляне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860038
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2020
Мамо Земле, казко моя дивна,
Мій єдиний засів і жнива -
З Роком юним, гарним, як людина,
Завжди будь чарівна і жива!
З українським добрим короваєм,
З радістю й печаллю матерів.
Щоб Чумацький Шлях нас вів до раю,
Сяяв і ніколи не згорів.
Тож, з Прийдешнім! Нам іти крилато,
Славити твоє святе ім'я.
Розцвітай же, зорями багата,
Україно, доленько моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859840
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2019
Дерева світяться щасливі:
Мов гість жаданий - білий сніг
Узори виткав полохливі,
Спочити лагідно приліг.
Мов кличуть нас кудись додому
Оці суцвіття неземні,
Що розпустились на тонкому
Нерукотворнім полотні.
На нім ні золота, ні срібла,
Ні дамантів не знайти,
Вгорі сніжин оправа світла,
Внизу - кори легкі канти.
Спинився в долах вітер синій,
Притихли птахи по садах -
Святково в нашій Україні,
У рідних селах і містах!
Оце ж той спокій(помолітесь!),
Від бур сильніший і громів.
І дуже міг той помилитись,
Хто спокй це не зрозумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859736
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.12.2019
Вже мій човен на вечірнім прузі,
Проминає холод і тепло.
Прощавайте, недруги і друзі,
Вас у мене наче й не було.
...Тільки ж як без вас тоді прожити,
Подолати ниву нелегку?
На краю розсипаного жита
Наче я в терновому вінку.
Вкрадуть нивку, батьківську землицю,
Впалі зерна птахи поклюють.
І нікому біль мій не присниться,
Тлін чотири вітри рознесуть.
Стигне човен на вечірнім прузі,
Мозок думу вічності пряде.
Вам нащадки, недруги і друзі,
Я залишу слово нетверде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859321
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2019
Сонет
Віддали покров каштани, верби -
Тиха мить осінньої журби.
У верхньодніпровськім сивім небі,
Над проспектом кружать голуби.
Раз, удруге зграя пролетіла -
Сколихнув дерева вітру шум.
...Бач, що значать хай маленькі крила,
Сповнені єдиних світлих дум.
От коли б людський високий розум
Мав оте єднаюче крило,
Мабуть, що ні грози, ні погрози -
Нас ніщо здолати б не змогло.
Так чому ж навчає пташка мила?
В єдності краса людей, і сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859316
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2019
СЕСТРІ
У вирій летіли гуси,
Несли віночок пісень,
Сонце голівку русу
Схиляє в твій світлий день.
Отче наш яснолиций,
Продовж сестричці літа,
Дай трудівниці великій
Здоровій жити до ста.
Щоб до її порогу
Не поросла трава,
Щоб не боліли ноги
Сердечко і голова.
Бабусю, добрая зоре,
Неспокою рідний наш,
В бурхливім людському морі
Ще довго світи для нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859171
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 25.12.2019
Вербна була неділя,
Лагідно моросило,
Все набирало сили
І підіймало крила.
Ніжні хмарки ходили,
Щиро до всіх вітались,
З неба первісним дивом
Сонечко посміхалось.
Свято було, неділя.
...Та стріляли на сході.
Впало вербове тіло,
Серце шепнуло - годі...
Нащо ж таку живучу
"Градом" сьогодні вбили!
Вербо моя плакуча,
Люди тебе любили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859082
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.12.2019
Рідше день пашить холодним жаром,
Асе частіше - сонце у вікно.
Відкриває березень скрижалі -
Степу чорно-біле доміно.
Хати ждуть погоди на морозі,
Сплять сади в вишневому строю,
Селянин, одначе, вже на возі
Конячину нокає свою.
Заробляє у людей грошину,
Де вона, робота на селі?
Думає про сіно, Україну
Та про безробітні мозолі.
...Щось отам про землю лементують,
Все то балачки, що кураї.
Скільки літ у когось батракують
Дядькови згорьовані паї.
Їде він, здається, нивку оре,
Голови не кидають думки.
Оживає поле неозоре,
Та сусід подався в чумаки.
А село усе чогось чекає,
Виглядає дива вже давно.
Хай же пан-володар не програє
Дядькову недолю в доміно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858979
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2019
Диптих
1
Сурмить весна під стягом золотим,
Живущих будить, кличе в невідоме.
Споконвіків під знаменом своїм
Живить весна життя аеродроми.
Теплом сповита, вруниться земля
І молодіють гори сивочолі.
Скресають ріки. І немає зла
Де хліб і цвіт красуються на полі.
Хмарини в небі радісно іржать,
Як дівчина-веселка йде по воду.
А ластівки меткі до гнізд спішать,
Зронивши щебіт на зелену вроду.
Під сонцем-стягом цілий світ стоїть,
Воно одне веде людей і гріє,
Аби ішли до істини і мрії
З мечем і плугом крізь терни століть.
2
Земля - причал, наш сонячний перон
Гармонії і праведної сили.
Та біс придумав другий Вавилон
І кинув розбрат в душі нечестиві.
Добра і зла зламалася межа!
За правду служить слово юродиве.
Ні, не весна - підступництво і лжа
Породу ненаситну відтворили.
Не на верблюдах - на людських горбах,
Богобоязні і недоторканні,
Вони в'їжджають в свій наземний рай,
Всепрощені, святі, напівдзеркальні.
Без ліку партій - скачуть, мов граки,
Якісь не ті, чужі і чужій сторонці.
Міняють прапори, як сорочки.
...А я дивлюсь примружившись на сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2019
Такі бувають люди інтересні -
Придумали взяли дощі словесні,
А хтось їм вірить, наставляє вуха,
Та родить не життя - одна житуха.
Вже нагорнули цілі гори слів,
Гучних, пустих, байдужих, мов каміння,
А на біді - людській кривавій піні
Жирує панство, схоже на катів.
З роботою умійте подружити,
Нехай вона для рук чи для ума -
То вам одразу стане легше жити,
І тут рецепту іншого нема.
Частіше в небо поглядайте,
Воно ж бо дивиться в ваш дім.
І щось для себе відкривайте
У погляді його яснім.
Якщо ви справді любите її,
То не повторюйте щораз те саме.
Вона завчені трелі солов'їв
Одного разу слухать перестане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858682
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.12.2019
Царює осінь всюди на Дніпрі -
В містах і селах, в полі і стодолі,
Де суще все, підвладне спільній долі,
Роняє на зимівлю якорі.
Тож осінь у турботах день при дні -
Красива й мудра, наче птах в польоті.
Деревам і річкам, живій істоті
Дарує спокій наяву і в сні.
Усе багатство людям роздала -
Рибину срібну, сонячну зернину
Та яблук свіжих з саду у корзину -
Зивчайні негучні її діла.
Її пароль - листочок золотий.
Ні коней вороних, ні колісниці.
Неначе витвір Божої десниці
Її палац - і пишний, і простий.
Хоч шлях бринить струною не завжди,
Хоч не завжди відкрита неба просинь,
У цей палац не треба ждать запросин.
Часину вільну вибери - і йди.
За правду, друже, осені вклонись.
... Я проміняв би світ оцей жостокий
На царство те, де правлять лад і спокій,
І де нема ні виборів, ні криз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858607
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2019
Ось диво дивне - промінь в небесах,
Що схожий так на колосочок жита.
По Всесвіту причаєних світах
Іде проміння, зорями сповите.
Долаючи кросмішню глибину,
Воно летить у незбагненну вічність,
На перехрестях обріїв космічних
Не викреше життя дзвінку струну.
І тільки досягнувши піль Землі,
Гінці Ярила дивом розцвітають:
Тепло дають, веселку заплітають,
Пульсують німбом в Бога на чолі.
Душа людська, як світло те привітне -
На холоді байдужім не розквітне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2019
Щось на душі нахмарило з учора,
А я не можу вже спокійно спать:
У нашому містечку санаторнім
Дерева гарні почали пилять.
Запитую - навіщо? Під Європу -
Відповідають пильщики, як є.
І знов душа, уражена ропою,
Мені ніяк спочинку не дає.
То я кричу - отямтесь, добрі люди!
Дерева рідні треба берегти.
Плекаймо світ, бо й з нами таке буде,
Спилявши, кинуть у чужі світи.
Та гей! - Не згине вікове коріння,
Орелі чистота, Дніпра блакить.
І дихатиме ненька Україна,
Земля козацька буде зеленіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858161
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2019
З Новим роком!
(Може, хто й не хоче?),
Рік постука
В двері і в серця,
Щоб ніхто
не залишився
збоку,
Простував свій шлях
аж до кінця.
Хай новеньким,
та уже й відомим
Слово-сонце
душу осія,
Щоб у знанім
Поетиичнім домі
всі дружили,
як одна сім'я.
Хай буде творчістю
багатий
Наш рік 2000
20 - тий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858127
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.12.2019
Прийди, Владико, до мого народу.
Вночі чи вдень, молю тебе - прийди!
Злочинні руки, як тяжку негоду
На ослабілім тілі розведи.
І просвіти, і врозуми, як рідних
Своїх дітей. У груди їм вклади
Святую правду. Волю дай покірним
Достойно жити.
Господи, гряди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858082
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2019
Вже з ночі випручались хати,
Піднявся сад з обіймів сну,
Спустилось небо волохате
На молоду озимину.
Легкий серпанок далі мітить,
Земля в прозорому вінку,
А крізь туман віконце світить,
Маленька різка в сповитку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
Природа дихає озоном,
Хмеліє наче голова.
І жаб лунають передзвони,
І Самоткань іще жива.
Дивлюся з мосту в небо синє-
Там світло в тиші молодій.
І перші зорі, як насіння
Людської віри і надій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857343
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2019
Хтось прорік, що люди - не ангели...
Що він цим сказати хотів?
Всепрощення біблійське лагодив,
Чи людей рівняв до чортів?
Бог промовчав дипломатично, бач.
Прошумів швидкокрилий час.
Ось я з третього тисячолітечка,
Божий раб, подаю свій глас.
Отче, глянь - так звані не-ангели
Сіють зло на твоїй землі.
Розповзлося лихою магмою,
А святого - зе'рна малі.
Жаль, не буде з чим і прощатися,
Яко смертний, колись піду ж...
А малим так мріяв піднятися
В сяйві добрих, ангельських душ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839033
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2019
4.
Кажуть, хату винайшли трипільці,
Щоб служила людям у віках,
Мудрий хтось-то викопав криницю,
Хтось родився в стінах і кутках.
Все для миру, для добра людського
В голубиних крилах і в росі,
Щоби, як у бога за порогом,
Бігало дитинство по росі.
За безглуздо спалені хатини,
За тужіння сиве ковили,
За погиблих, сиріт неповинних
Ту війну давно вже прокляли.
З болем і сльозами в злу годину
Ці слова й сьогодні говорю-
Яничари душать Україну,
Нищать рідну хату і зорю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2019
3.
За селом тополі голосили
У війну, коли стряслась біда -
Хати німці восени спалили,
А зима вже в очі загляда.
Пожарище батьківської хати
Зігрівало нас в холодну ніч...
І пішли ми, спалені, блукати
По сусідах, злидням назустріч.
Без житла, без батька ой жилося,
Що бодай нікому так не жить.
А дитинство билося-п'ялося,
Вчилося любити й дорожить.
Тож розкоші - не для мене мрія,
Хай охочим ця липуча падь -
Грошова гарячка-малярія
І хоромів райська благодать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838917
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2019
На причілку стану - ген Славута
Про минуле спогади пряде.
До безсмертних чайок в синь розкуту
Кличе плесо срібне, молоде.
На причілку другім - сонце каре
Діє чарівний вечірнй грим.
Пахнуть квіти, юні, кучеряві,
Повні світлих пелюсткових рим.
З двору гляну в волошкове небо -
Там зоря вже сяє в вишині.
Світ увесь, скажіть чого ще треба,
Дружньо відкривається мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838854
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019
1.
Кажуть, хату винайшли трипільці,
Предки наші в давню давнину.
Відтоді пройшли тисячоліття,
Час поглинув скелю не одну.
А прадавня українська хата,
Як надійне ангельське крило,
Як турботна, незрадлива мати,
Держить дітям затишок, тепло.
Береже від злодія, наруги,
Спокій дасть, жадану щастя мить...
Тільки від домашнього крадюги
Ну ніяк не може захистить.
Все одно сердечно вдячний предкам
За дарунок праці й доброти.
Бо для мене хата - як абетка,
Ці стіни чотири і кутки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019
За богами панства, панства.
В серебрі та златі...
Т. Шевченко.
О, згіркла правда генієвих слів!
Пани панують, а бідняк бідує,
Неситих сріблом-золотом годує,
Улізши в шкуру скорених волів.
Від цього світ чудовний споганів,
Бо не вилазять чорнороби з глини,
Бо вилущився пан з труда людини,
Ну, а святі вродились від панів.
О люди, не вигадуйте богів!
Ніхто вам ниву зла не переоре,
Лиш ви самі зруйнуєте цей хлів -
Всесвітнє рабство визиску й покори.
Кому ж молитися, в які сади-раї
Надій і віри засівати зерна?
Земля і сонце - ось боги мої,
І мертвий, поклонюся їм доземно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838662
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2019
В калюжах бродить птаство -
Курей не упізнать,
Пілоточки зірчасті
Тюльпанами горять.
Подібне до варана,
Повзе авто стальне,
Пастух вим'ясту Маню
У череду жене.
До школи йдуть мобільні
Сучасні дітлахи,
Біля воріт, весь білий,
Дідусь кахи-кахи!
Пройшла сусідка(відьма -
Це знає півсела),
Неначе повні відра
Спокуси понесла.
От небезпечний витвір!-
Не тільки з язиком.
Запахло у повітрі
Духами й молоком.
А сад шумить шовково
І цвітом провиса.
Від щебету дзвінкого
Зривається роса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838495
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.06.2019
В Україні іде посівна.
Чим ти сієшся, доле зрадлива?
Вже давно жде святого зерна
Душ людських розтривожена нива.
Зерна правди, добра і надій -
Хто їх щиро, як рідний, засіє?
День встає на межі роковій,
Жде, що явиться справжжній месія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838236
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.06.2019
Приснився парк старий осінній,
А в ньому мама, я малий.
Дерева, сонце, небо синє,
Проміння шелест золотий.
Я й маму бачу золотою,
Торкаюсь теплої руки,
Дивлюсь, як звідкись дружним роєм
Живі спускаються зірки.
Не боязкі, такі привітні,
Що на долоню можна взять,
Але отой грайливий вітер
Не хоче їх мені віддать.
А мама каже: не ганяйся,
Додолу листя опада.
Поглянь їх скільки - нахиляйся,
Бери найкращі без труда.
Біжу, щасливий, набираю
Для матінки зірок букет.
А клени, як царя, ховають
Мене в золочений намет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838110
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 08.06.2019
Гей дівчата і хлопці,
Вирушайте в похід!
Тепле золото сонця
Заполонює світ.
Променисто в окрузі -
Це близьке майбуття
Шле для вас, любі друзі,
Телеграми життя.
Щира в них засторога:
Буде море штормить,
В нелегку-бо дорогу
Ваш кораблик струмить.
Будуть розпач і втома,
І солона роса -
Не звертайте в затони,
Не покиньте весла!
Далина забриніла,
Забіліли сади,
Щось немов заболіло,
Повеліло - іди!
Йдіть, мої ясноокі,
У незвідану путь,
Квіти-мрії високі
Тільки раз розцвітуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838096
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2019
Притихли літа акварелі,
Відходять грози і труди,
А вітер листя на деревах
Перебирає край води.
Найкраще листя сонцем мітить,
Без болю тихо обрива,
Уже не листя - самоцвіти
Орелі стелить Калитва.
І думаєш: так буде завше.
Але не всі ще кольори,
Приходить слово не спитавши
У серця слушної пори.
Надія знову розквітає,
Спочинку творчості нема.
І серце б'ється, мов не знає,
Що вже за обрієм зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837929
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.06.2019
Що він мав, крім праці й сну?
Ні грошей, ні талану.
Де сім'я, де рідні, друзі?
Тільки пуп та хрест на пузі.
Не життя - одні утрати...
Що ж небіжчику бажати?
Все йому пусте, безкриле,
Крім спокійної могили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837656
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.06.2019
Щось дорога моя зажурилась,
Хмари-думи над нею пливуть,
Ковила на узбіччі схилилась
Та ромашки дрібненькі цвітуть.
Враз - мотор! І проноситься мимо
Залишає чадного хвоста.
Занапащена пилом і димом,
Не здається мала красота!
...Хто посіяв вас, квітоньки милі,
Чи самі тут вродили колись.
Чом же вам не придумано крила,
Щоби в небо, як пташки, знялись?
Щоб зустрілася тиха долина
І калина, як мати, проста.
Білий цвіт, золота середина,
Не завжди, бач, вона золота.
Як чума, край зеленого дому
Ходить-бродить безока біда.
Укорочує віку живому
Тупорила залізна орда.
Скільки цвіту невинного гине,
Скільки долей закреслює путь!
Може, тому в садах України
Сиві горлиці тужно гудуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837114
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2019
А є ще інший шлях - до себе,
Шлях роздумів і простоти.
Ні колісниць, ні трас не треба,
Щоб до вершин невтомно йти.
Йти до вершин людського духу,
До серця клекітних глибин.
Без них нема живого руху,
Ні торжества швидких машин.
О руше, руше невдержимий,
Ти Бог добра чи демон зла?
Кого- людину чи машину
В тупик дорога завела?
Рух значить все, але й нічого,
Коли душу немає в нім.
Він поза вічності порогом,
Згоряє в леті неживім.
Коли ж спаде з очей полуда
І світ побачить наяву
Свої пусті, без серця груди,
Свою помилку рокову?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837110
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2019
Благословенна будь, дорого,
На всі віки й материки!
Хай світять радісно і строго
Твої вогні і маяки.
Людина, ставши на колеса,
Спішить в примарне майбуття.
Хода повільна, тихі плеса -
Це щось на грані забуття.
І хто у тому винуватий -
Боги небесні чи земні,
Що двадцять перший рік крилатий
Горить на швидкіснім вогні?
Що люди жертвують собою
Первісним ідолам своїм -
За щастя ринути стрілою,
Зникати димом голубим?
Однак розсудок розпашілий
Все дужче каже нам: зажди!
Прадавнє колесо рухливе
До раю котить не завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837011
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2019
У пізній час, коли міліють
Поїздок гони навісні,
Здається, терпне і німіє
Дорога в болісному сні.
Їй тихий вітер студить ноги,
А місяць стелить синю шаль.
Утома давньої дороги
Все більше схожа на печаль.
Коли ж пітьма усе поглине,
Біля вінків, на тій межі,
Мов тіні, сходяться загиблі,
Знайомі, рідні і чужі.
Безмовно сядуть і чекають
(В очах іскрини неземні),
А солов'ї в гаю співають
Їм недоспівані пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837009
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2019
Бува при сонці ночі шмаття
На шлях неждано упаде
І плем'я чорне та хвостате
Тано'к недбало заведе.
Створіння мороку і вітру -
З якої тайни їхній шал?
Мов шамани посеред світу
В нестямі творять ритуал.
Мотор гуде. Дорогу трудить.
Тремтить в гаю тонка лоза.
Отак буває, як розбудить
І зашумить суха гроза.
Так мчать олені круторогі
На клич обманливий стрільця.
Хтось розбивається в дорозі,
Десь розриваються серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2019
Роїться полум'я на трасі,
А небо хмарами димить.
Похилий клен в осінній рясі
Дорогу став благословить.
Тонкими щирими руками
Він творить віщого хреста,
Щоб не ятрилася вінками
Обочин сіра пустота.
Промчить авто, і жар пригасить
Коліс бездушна чешуя.
В погоні за примарним часом
Хвостом ударила змія.
Щось прошуміло. Листя жовте
В чадному вихорі кружля,
І повертається, як в жорнах,
В багряних блискавках земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2019
Її назвати б стовповою -
Швидкої траси має ранг.
То мчить могутньою стрілою,
То гнеться, наче бумеранг.
Її кляли і проклинали,
Як Богові молились їй.
До неї всоте повертали
У круговерті роковій.
Чи поталанить? Чи удасться?
Шляхи , як птахи, їм - летіть.
А нам шукати квітку щастя
Серед небачених суцвіть.
О квіти щастя, квіти долі! -
Вони у мареві цвітуть.
Туди дороги невідомі,
Що й сами маревом стають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836788
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2019
Мов за лавиною лавина
Спадає з урбанічних гір.
По трасі йде авітолюдина -
Спішить, несеться, наче звір.
Холодне око, світ схопивши,
На сонці блисне, як більмо.
Тут двадцять перший вік невтішний
Дорогу править під кермо.
Вона і зустрічі, й розлуки
В собі з'єднала й розвела,
У ненадійні людські руки
Себе навічно віддала.
І часом вже сказать незмога,
Де лихо стрінеш чи добро.
Мені болитьт оця дорога,
ЕКмов адамове ребро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836432
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2019
Прийшла. Моргнула енергійно.
Хитнула. Вигнула. Пішла.
Запахла. Зникла. Все спокійно.
Тремтить амурова стріла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836428
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.05.2019
У степу стерня суха, як милиці -
Золота злетіла голова,
Соняшник показує потилицю,
В дрімоті про літо забува.
Гай втопився у серпневій повені,
Тільки чубчик зверху тріпотить.
У кайдани вічності заковані,
Ми завжди прождовжуємо жить.
Щоб відчути кожною клітиною
Рідну землю, теплу і тверду,
Променем, тонкою павутиною
Стигле небо пада в лободу.
Жаль, не повернуть човна за хвилями
І не змити борозни з чола,
В час розлуки під вітрами сильними
Вже не кинеш пружного весла.
В полум'ї серпневих жал нахилиться,
Зацвіте думками голова...
А в степу стерня суха, як милиці,
Соняшник про сонце забува.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835194
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2019
Десь під небом райдужним
Є серед степів
Спогадами витканий
Край прожитих днів.
Там в маю акація
Квітне золота,
А над нею ластівка
Стрімко проліта.
У траві некошеній
Тінь мого коня,
І кульбабки бігають,
Хтось їх доганя.
Не впіймати ластівку,
Кінь у даль помчав,
Тільки пам'ять-матінка
Стала на причал.
Я ж усе балакаю:
В сонячній красі -
Хочеться кульбабкою
Бігать по росі.
Де ти, небо мріяне
Зоряних вогнів?
Де земля неміряна
Проминулих снів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833511
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2019
Не шукайте Господа на небі,
В храмах - їх багато на землі.
Скрізь наш бог, як літо -в рідних вербах,
Яко сонце в хлібі на столі.
У душі він - радістю й бідою,
Він і там, де жде людину гріб...
Чому ж верби плачуть над водою,
Бідному гірчить насущний хліб?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833312
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2019
Зима взялася на прощання
Дарунок людям піднести,
Вночі до раннього світання
Створила диво красоти.
Мов не сади, а храм криштальний
У небо казкою піднявсь.
Сам Бог з ясних чертогів дальніх
На витвір свій замилувавсь.
Півні захоплено кричали,
Раділа сонячна струна...
Та люди мов не помічали,
Хтось мовив: чи й не дивина!
... Зима пустила білі стріли,
Хуртеча стала на крило,
Хати в заметах аж присіли,
Спросоння охнуло село.
В оселях всі заворушились:
Бач, сніг у вікна загляда!
Лопатам люди поклонились,
Та й заходились... Не біда!
Стареньку жаль узяв за хати -
Подарувала світлу мить,
Селяни ж вибрали... лопати.
Погано, як душа мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833089
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.04.2019
Приснилося таке, чи то здалося:
Безликий світ, позбавлений краси,
Важкі уламки збилися в тороси,
Ні тверді, ні води.
Ані роси.
Це місиво, бездушне і шалене,
Для чого знадобилося?
Кому?
Вхопився світ за колесо вогненне,
Аби не кануть в крижану пітьму.
Втікає обрій, горбиться дорога,
Вона щомиті інша, вже не та.
І я прошу небаченого Бога,
Щоб зупинилась гибла страхота...
А де ж той Бог?
Ні духу, ані лику,
Лиш сил чужих несамовитий герць.
І не збагнуть в хао'сі без'язикім -
Якийсь початок це,
чи вже кінець!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832950
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.04.2019
Коли приходить травень-працелюб,
Бджола шукає пелюсткових губ,
З суцвіття мед визбирує до дна,
Мов кожній квітці молиться вона.
Коли буяє молода трава,
Нектар надій нам серце зігріва.
І чується під ранній зорепад
Зітхання миле збуджених дівчат.
Зійшлись два свята, наче долі дві.
А сонце сіє зерна ярові,
Немов сам Бог наблизивсь. Тільки б ми
Були, як він заповідав, людьми.
Бо скільки б світ не падав, не мілів -
Христос душі воскреснути велів.
Щоб у сім'ї - основі всіх основ
Весняно квітли праця і любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831958
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2019
У березні брунькуються дерева,
Земля, спочивши, будиться від сну,
Береза біла, наче королеву,
Сережками стріча свою весну.
З-під снігу нива дружно зеленіє,
Струмків тонкі мелодії звучать -
Це сонце так свою планету гріє,
Що десь тепла не треба позичать.
Садів цвітіння вже не за горами,
І час надій прискорює ходу.
Нехай же наша радість не розтане,
Мов промінь на тоненькому льоду.
Яке це щастя - красний світ любити!
Творити правду, засівать зерно,
На жаль, добром, мов дивом дорожити
Цей грішний світ забувся - і давно.
Молюся вам, великі, славні предки,
Та й повертаю очі до Творця:
Хай в березні, як ті святі дерева,
Людським добром брунькуються серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2019
Сніг нарешті зійшов,
Сніг нарешті зійшов,
Чорну землю розкрив -
А на ній целофан,
Наче льоду нарив!
На веснянім зелі,
На житах-пшеницях,
Як загробний посів -
Целофановий прах!
Він упав не з вершин,
А з чиєїсь руки
Намело цих лушпин
На роки, на віки.
Океани-моря
Чи річки-береги -
Скрізь більмо, я мара,
Слід сліпої пурги.
Гори і долини
Целофанять,
За що ж люди
Матір так поганять?!
Целофановий гроб,
Сотворенний людьми...
Від безумства цього
Боже, світ врозуми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829574
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2019
Життя тугу пружину
Накручує весна,
Палаючу жоржину
Дарує всім вона.
Замет крихкий без весел
У вічність відплива,
А хтось малий зелений
Під снігом ожива.
Струмочок повен сили,
Спріваючи біжить.
Синичка поклонилась
І попросила пить.
В полоні сонцепаду,
Де сплять старі дрючки,
Зібралися на раду
Червоні козачки.
Надумав камінь сонний
Дихнути - і ожить,
Бабуся на осонні
Присіла відпочить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828565
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.03.2019
Яка ти гарна на портреті,
Красиві плечі, голова,
Та над усе люблю в сонеті,
Як дар Творця, твої слова.
Немов звичайні - особливі,
Бо ти не просто їх ведеш,
А ніби камені звабливі
У храм Поезії кладеш.
У храм душі, свойого серця -
Коханий мій, навіки мій -
Я ніби чую: б'ється, б'ється
І тане в мові дорогій.
Коханих, вірністю сповитих
У грішнім світі не злічить,
Однак в рядках несамовитих
Це неповторністю звучить.
Твоя поезія - як річка
Де виграє жива вода.
І вірю я, що ти правічна,
Прекрасна завжди й молода.
Яка ти гарна на портреті,
Красиві плечі, глова...
Та над усе люблю в сонеті
Як дар Творця - твої слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2019
Вночі у небі та й не пусто-
Мільйони світяться зірок.
Ось тут, здається, цілий згусток,
А там одна, немов пророк.
Цвітуть сузір'я, наче клумби
На неозорім квітнику,
Немов очам і серцю любий
Узор на маминім платку.
Безмежність крають зорепади,
Тече віків стрімка ріка,
Однак сіяє вічним градом
Небес гармонія струнка.
Ніщо зламать її не в силі,
Ніякі шторми низові,
Ані цунамі знавіснілі,
Ні урагани грозові.
І ніби на святі ікони
Ти дивишся на зодіак -
На ці стожари, оріони -
І не надивишся ніяк.
Великий промисел твій, Боже!
Чого ж, скажи, Земля Твоя,
Така прекрасна, жить не може,
Як зорі, як одна сім'я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822361
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2019
Мої літа, мов коні вороні
(У пісні їх навік так порівняли).
Тут вершник я. І радісно мені,
Що ми на крутосхилі не пристали.
Мої літа - неповторимий шлях,
Що кожен від народження верстає.
Я мандрівник лиш. Хай не заростає,
Не обезлюдніє забутий у віках.
Мої літа - це нива серед нив,
Чим довші гони, тим вільніше долі.
Ми працю знаєм в цім живім роздолі,
А час покаже, що хто натворив.
Літа мої залишаться комусь,
Коли піду отак і не вернусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019
Хуртеча всюди на землі
І в небі. Злиться вітер.
На сто горбів, на сто полів
Гуде несамовито.
Здається, в цьому міражі
Весь білий світ кружляє,
Ростуть овали, як живі
Дороги замітає.
Самотній клен бреде в пургу,
Знайти не може стежки.
Розсипалися по снігу
Малі його сережки.
Прийшла, явилася й до них
Зимовая година,
Дрібненьких діточок німих
Вгортає хуртовина.
І клен схилився, та й застиг:
Чи довго ще чекати?
А навкруги глухий пустир,
Ні вогника, ні хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019
Ми дарвінізм у школі ще вивчали,
Й запам'ятали твердо, до кінця,
Що рід людський бере своє начало
Від мами мавпи і її самця.
Хай гомо сапіенс цвіте в новій сорочці,
Хизується моднячими штаньми -
Ще пітекантропи і кроманьйонці,
Можливо, в джунглях десь стають людьми.
Воно б нехай. Та Біблія невинна
Розказує про інший стан речей:
Мов Бог людину виліпив із глини
Подалі від допитливих очей.
Де ж істина? Чого байжуже людство
Не хоче знать історію свою?
Звідкіль? Куди? І як насправді звуться
Ті, що стоять в безодні на краю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820964
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2019
Земна людина, бач, - богоподібна,
Хтось так прорік і нас цьому навчив.
Хай геній чи простий, багатий, бідний -
Ніхто їх не ділив і не лічив.
Малим дивився на ікони мертві,
Чи на портрети дорогих батьків,
На щирих друзів в світлій круговерті -
Цю схожість бачив, як печать віків.
Коли ж підріс - уздрів страшні паради -
Голодоморів, воєн хижий штамп.
А ті, хто сіє на землі неправду,
Подібні до потворних, злобних мавп!
Владико, скинь свою байдужу рясу,
Скажи, тобі однаково чи ні,
Що образ твій вдягають, наче маску,
Однак насправді служать сатані!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820847
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2019
Люблю цю квітку, білую малу,
За те, що квітне, пахне, плодоносить.
Здолавши давнини важучу млу,
Вона ні в кого помочі не просить.
Ніхто не поспішає дарувать
Її коханим - скромну і тендітну,
Та я її не зміг би промінять
На пишну розу, вродою вагітну.
Живе собі, милує зір комусь.
Коли ж буває вітряно надворі,
Спокійно мовить:"Я ще повернусь."
І облітає так, як з неба зорі.
Лишає плід під сонцем дозрівать -
Усе віддасть, до краплі, до зернини.
Не відає, що значить - умирать
Неопалиме серце деревини.
І так буває боляче мені,
Коли хто гляне холодно, жорстоко.
Б'ють пелюстки тривогу повесні,
Що цвіт під серце ранений глибоко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019
Здрастуй, любий наступний роче,
Ми чекаєм тебе давно.
Хай коротшають лживі ночі,
Сонця усмішка - у вікно!
З Новоріччям, колеги милі!
Хай перо не впаде з руки.
Будьмо сильні і міцнокрилі,
Як над морем людським зірки.
Хай Поезія родить рясно,
Тож за неї - налий вина!
Без Поезії світ погас би
І зів'яла б краса земна.
Будь натхненником, славний Отче,
Щоб таланти у нас росли.
Всім, хто кращої долі хоче
Україні - з води й роси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818288
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2018
БІДНІ ТУРИСТИ
До пінгвінів в Антарктиду
Їдем досвід переймать,
Як в морози без субсидій,
Без тарифів зимувать.
РАБИ
Щоб мирно жити,
Треба їсти й дружити.
Їсти хліб з водою,
А дружити з бідою.
ВЛАДИКИ
Світ, як бог, багатоликий -
Мільйонери, злидарі...
І не труба гаму-крику,
Ми - прості багатирі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2018
Все минає. І прихід нового -
Водночас прожитого відхід.
Не маліє неба глубого,
Як на землю падає болід.
Відійшло, дозріло красне літо
Вишнями, черешневим теплом.
Відбуяло щедрим медоцвітом,
Сонцеликим морем за селом.
Усмішкою, поглядом привітним
Сколихнула неповторна мить.
Гай притих, втомився навіть вітер.
Голос рідний і близький - мовчить.
Все минає. Чому ж так здається,
Що хороше - ніби за вікном,
А недобре з нами зостається,
Обгортає серце холодком?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818185
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2018
Вже сонця промені бентежно косі,
Нестримно укорочуються дні,
Дерева босі і простоволосі,
Мов старовіри, моляться в огні.
Молитви їхні тихі і незримі.
Вони стоять... Та ні, таки ж ідуть,
Безтрепетні, навічно одержимі,
Напівнагі, вже полум'ям стають.
Земля і небо першим снігом білі,
І вибору нема новому дню.
Дерева догоряють не зотлілі -
Поклонники незгасного вогню.
Усе послушне віковому зову,
Пульсує літо в пізній мураві.
Життя згоряє, щоб воскреснуть знову...
Ті старовіки все-таки праві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817951
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2018
Сьогодні свято, кличе дзвін до церкви,
Дитинством пахне близько свіжий хліб.
Вклоняються зорі ранковій верби.
В траві кульбабки сонцеликий німб.
Небесну синь підсвічують каштани,
Молитви птахів линуть з висоти.
А ти спочинь, красо моя кохана,
Найбільша святість на землі - це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2018
Коли б не зорі
Десь там у безодні,
То і безодні,
Мабуть, не було б.
Її назвали
Ясним небозводом,
Повіривши
У сонця мудрий лоб.
Зірки нам сяють
Крізь космічні версти,
Близькі, далекі -
Увійшли в серця.
Так хочеться
Умерти і воскреснуть,
Аби цій казці
Не було кінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2018
Подивишся - мороз дере по спині.
Кошмарний сон? Їй-богу, я не сплю.
Ошуканій, окраденій людині
Пани таки накинули петлю.
Без шансу виживання, в саме горло
Вп'ялась мотузка, зсукана в верхах.
Голодна Україна боса й гола,
А перед нею - ситий олігарх.
На ньому маска блазня й шкуролупа,
Він - фараон, володар пірамід.
Він у раю. А злидням голопупим
Тарифи й хліб з водою на обід.
Та в головах людських вже дума-птаха
Снує надію, креслить добрий план,
Щоби скоріш на шию олігарха
Накинути отой цупкий аркан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817510
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2018
Баба з внукою удвох
Вийшли погуляти.
Ось лоток. У ньому - ох!
Ласощів багато.
- Шоколадку, ба, купи,-
Просить кирпатенька.
А бубуся:
- Потерпи!
Ти моя рідненька.
Катма грошей, на біду,
У пенсіонерки.
Треба гривню не одну
На такі цукерки.
Замовка онученя,
Лиш ковтає слинку,
А старенькій страх як жаль
Дорогу дитинку.
...Сонце. Тепло. Знову день.
Йдуть за руки двійко,
До кондитерки веде
Баба солодійку.
Та щебече, дріботить,
А тоді як ахне:
-Стій, бабусю! Щось пахтить...
Шоколадом пахне!
Бабі радість: хай мала
Нюхає уволю
Недоступний шоколад,
Та й не зна про долю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817505
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 14.12.2018
Горобчик випав із гніздечка,
Літать не вміє ще - кінець.
Та ні. Кричить, угору пнеться:
Дивись, який я молодець!
Кора асфальту важко, грубо
Надовго землю покрива,
Однак з-під неї чує небо
І пробивається трава.
Там, де каміння спину горбить,
Слідів життя ніде не знать -
Слабке джерельце блисне гордо
І потече, щоб морем стать.
Кохалися, з утіхи мліли,
Без каяття, без вороття.
Вони дитини не хотіли -
Та зав'язалося життя!
Отак і ти, мій друже сивий,
Мій друже юний, старх забудь!
У час неправди і насильства
Будь некокірний, гордий будь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817385
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2018
Веселка тихо засвітилась,
І все змінилося навкруг.
Мов не було важкої зливи,
Огненних блискавок-напруг.
І суть не в тому, що красиво,
Як витвір віщого труда.
Сім кольорів, звичайно, диво,
Та диво з див - свята вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817316
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2018
Вік минув, як повір'я,
Другий випав, як сніг,
Залишилася мрія -
Зірка дальніх доріг.
Над усе, до останку
Я їй вірив завжди -
Хай і труд безнастанний,
Хай і пізні сади.
Знаю, світ не безкрилий,
Він не впав, не змалів,
Тільки б жито шуміло
Та Дніпро не мілів.
Щастя суть не в чертогах -
Там зоря не горить,
Ради мрії й дороги
Варто жити й творить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817314
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.12.2018
Знов на землю вічне диво впало -
Сніг піднявся, як дев'ятий вал.
Над його холодним покривалом
Квітне неба синього овал.
Швидко дніє. Згасли зимні зорі,
Заіскрився білий океан.
Слава богу, на людськім просторі
Скільки забинтовано тих ран!
Раптом щось мов бризнуло червоне -
Сонце! добре, що глибокий сніг
Променисту рану незагойну
Все-таки перев'язать не зміг.
Ось весна розпустить ріки ситцю,
Вродить вирій сірі журавлі,
Все від сонця знов заколоситься -
Щедрі рани, радощі й жалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817155
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2018
Ще могили братські не вляглися,
Май хотів любити і цвісти,
Вдячні люди плакали й клялися
Пам'ять про героїв зберегти.
А літа вже крила притомили,
Вже дозріли радощі й жалі.
Ветерани, що ви говорили,
Як тоді ступали по землі?
Як сьогодні, рідні, вам живеться?
Вас повік в обиду не дамо.
Помовчи, говорять, серце б'ється,
Значить добре, синку, живемо.
Ходить між людьми стара розлука,
Я від неї біль свій притаю:
Забувати почали онуки
Клятву ту в далекому маю.
Не кричу їм - що ви наробили?!
І богів тьмяніють імена.
Стали нижче мовчані могили,
Піднялися трави, як вина.
Часе вічний, маєш тії ліки,
Що рубцюють клятвені слова.
Чуєш, я прошу тебе - вовіки
Пам'ять-рана хай не зажива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816898
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 09.12.2018
Під синьою квіткою неба
Так хо'роше бути метеликом,
Рожевим, білим, червоним,
Купатися в росах і в леготі.
Шукать в кольорах, у лініях,
У формах життя ідеального.
Тільки під квіткою неба
Чекай мене бджілкою ранньою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2018
Ходять пари тихими алеями,
Вечір їм віддав красу свою.
Квітнуть юнки чистими лілеями,
Хлопці - наче ангели в раю.
А над ними зацвіла акація,
На хмарках розвішала меди.
Місяць до плеча її торкається:
Молодий я, каже, молодий.
Мабуть, скоро вкрай любов'ю скорений,
Хтось подругу рідною назве,
У вечірнім небі поміж зорями
Вже медовий місяць попливе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816729
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.12.2018
Світ сотворив новітню еру...
Невже останню сотворив?
Вона тривожить, як химера,
Пульсує болем, як нарив.
Десь ллється нафта в пащу рибі,
Потужні сопла кисень жруть,
Отруйних стоків чорні глиби
Планеті падають на грудь.
Природа гине. Білий світе,
Ти погибаєш без війни.
Не стане й нас. А як же діти?
Невинні діти - як вони ?!
Не розквітуть, малі сконають.
Промовте, люди, - як спасти?
Бо хтось страшне відповідає,
Що вже розведено мости.
Що біла смерть повзе змією,
Сичить Чорнобиль, Чернівці.
І тінь сокири над землею -
Як хрест в приреченій руці.
В життя загробне мало віри,
В цім світі грішнім - пекло й рай.
Людино, думай, шлях свій міряй,
Чи жить, чи вмерти _ вибирай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816611
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2018
Які ж бо ви - мов райдуга жива,
Яскраві, гарні - хоч малюй та й годі.
Та всупереч яркій своїй природі
У вас не тим забита голова.
Ну хто це вам сказав, що худо тут!
У нас не худо, тільки тяжко дуже,
Ми жить не можем без сліпих напружень,
Щоб часом не тріщав козацький чуб.
У нас є люди гарні, як боги,
І як боги, живуть і розмовляють.
Земні труди вони благословляють
І не заходять у сумні борги.
Від Кожум'яків хлопців наших міць,
Від Чураївен йде дівоча врода.
Ніколи Україна - мати горда
Не падала перед чужими ниць.
І не впаде. Підніметься народ,
Бо має руки, землю плодовиту,
Дідівську мудрість, вдачу працьовиту -
Досягне він омріяних висот.
Нехай не завтра. Пройде років ряд,
Лиш рідне слово із грудей прорветься,
А з нього Україна розів'ється
Й дозріє, як великий , щедрий сад.
Отож, мовчіть і зникніть, одуди!
Вам не накликати на нас біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816565
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2018
Як обнявся-побратався дим з туманом,
Народила мене мати жить Іваном.
Дим від того, що навкруг війна кипіла,
А туман - бо вже зима стояла біла.
З того диму не вернувся батько в хату,
Від туману посивіла рано мати.
І колись в дитячі сонні очі
Дим їдкий зайшов посеред ночі,
Щоби злих тернин терпів уколи
І не плакав у житті ніколи.
А в обіймах слимаків-туманів
Став безсилим я проти обманів.
Так і виріс разом з димом і туманом,
Народила мене мати жить Іваном.
З першого в житті сліпого крику
Повен світ Іванами одвіку.
Різні долі. Імена, одначе, схожі
(Так в житті буває схожа милість Божа):
Яни, Ганси, Джони та Жоани -
Всі ми трохи на землі Івани.
Вийду, стану я на гору превисоку,
Крикну дужче в світ оцей широкий:
Ви розвійтеся, тумани боязливі,
Гей Івани, вік живіть щасливі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816430
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2018
Припливла до мене
Ніжна, тепла нічка,
А я зачекався -
Думав, що Марічка.
Хотів цілувати
Її чорні брови -
Не відчув я серця,
Не почув і мови.
Ой ніченько зірна,
Йди з вітром любися.
Подруженько вірна,
Приходь, не барися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2018
Планети чари кольорові,
Букет немислимий краси
Вітають зорі сяйноброві
Відколи світ - з води й роси!
Сім кольорів - міцна корона
Єднає землю й небеса,
Коли веселка, наче гроно,
Над Борисфеном провиса.
Квітчастий рай внизу і в небі,
Барвисті луки і сади,
Та все ж я б вибрав при потребі
Собі зелений назавжди.
Бо він прабатько кольоровий -
Червоне, синє, золоте -
Все, що цвіте, п'янке, медове -
Від нього множиться, росте.
Весна
зелене одягає,
Вінок прикрасить їй чоло.
Люблю, молюсь, благословляю
Листок зелений і стебло.
Іде зело широким світом
І кольорів несе оркестр.
Буяй, мій краю, зелен-цвітом
Над вічністю житейських плес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816238
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2018
Все минає, зорі і системи,
Разом із Землею і людьми,
Восени відквітнуть хризантеми,
Стихне пісня й матінки зими.
Є такі слова - безсмертя, вічність,
Предки їх придумали колись.
Важко осягти віків космічність,
Що в безодню падають кудись.
Все, як сон нав'язливий, минає,
Навіть те, що з Господом гряде.
Не минає те, чого немає,
Суще - неминуче пропаде.
Може, в інші форми переллється,
Так вони ж - це загадка, не більш.
Тому я держу себе за серце
І складаю цей минущий вірш.
Земле, сонце, зорі таємничі,
Дайте довгий вік пройти мені,
І нехай воно згорить хоч тричі -
Буду жити в Вічному вогні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816182
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2018
Такі швидкі, такі меткі дерева,
Куди не підеш - а вони вже там.
Несуть своє непереможне кредо -
Відкритість вічну небу і вітрам.
Міцна кора - продовження земної,
Із нескінченних зашкарублих ран
Гілки ростуть без помічі людської,
Шумить листків зелений океан.
Привітної, негордої породи,
Вони в душі не бережуть образ,
Прикриють вас у спеку і в негоду
Й від злих очей у ненадійний час.
Нікому горя, тиску не чинили.
Плацдармів не міняли легкома,
Траплялось падали, бувало, що й горіли,
Та в цім провини їхньої нема.
Такі надійні, сильні ці дерева,
Не поспішайте, люди їх рубать.
Земля для них - святих діянь арена,
Їм просто треба жити, а не ждать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816123
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2018
Пульсує мудрість їхня світлим соком,
Нема потреби їх чомусь навчать:
Дають знання їм корені глибокі
Й прудкі вітри, що над землею мчать.
Любов дерев - немов весняна злива
У сонячній оправі край доріг.
Так буйно квітнуть вишенька чи слива.
Так щедро родять - не собі, для всіх.
Не прагніть їм додати трохи вроди,
Чіпляючи лелітки на гіллі,
Вони й без нас у будь-яку погоду
Красиві й чемні, наче королі.
Приємно й легко з ними розмовляти,
Всі мови світу знають від зерна.
Їм можна радість, горе виливати,
Коли душа лишається одна.
І хоч незрушні, а таки крилаті,
Бо скільки б світ у космос не летів,
Дерева, як майбутніх космонавтів,
Літать навчають молодих орлів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816009
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2018
Коли шумлять мені про щось дерева,
Я думаю: у чому їхня суть?
Можливо, в цьому світі ефемернім
То затишком комусь, то тінню буть.
Утілюватись в сонячну оселю,
В легку колиску чи важку труну,
Поїти киснем многолюдну Землю,
Держать вітрів стосилу неземну -
У цьому суть?
... Харчать лісоповали,
До ніг байдужих ллється білий прах.
І стогнуть баржі, йдуть важкі состави,
Смолою світ, як ладаном, пропах.
Кора розтрісне і відкривши очі
Вони побачать все своє життя.
Настане час і однієї ночі
Дерева помандрують в небуття.
І скривляться в печаль соснові губи,
З очей проллються залишки смоли.
... Є світ дерев. І світ дереворубів.
Який їх Бог розсудить? І коли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2018
Вже з ночі випручались хати,
Проснувся сад з обіймів сну,
Спустилось небо волохате
На молоду озимину.
Легкий серпанок далі мітить,
Земля в прозорому вінку,
А крізь туман віконце світить ,
Як тепла зірка в сповитку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815887
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2018
Хтось березнево юний
Дивиться в чисту криницю,
Там літо ще з днів минулих
Сховало жовтий листок.
Падає дзвінко краплина
В далеку прозору воду,
А в небі летять лелеки,
Сонячний збивши круг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2018
Коли вертаємось додому,
То серце стукає невлад,
Край шляху в мареві крихкому
Шумить тополь високий ряд.
А над тополями безмежність,
А за тополями - Дніпро,
Його свята необережнсть,
Буття одвічне джерело.
Біліють хати, серцю любі,
До праці звичні й суєти.
Всміхнулась мати біля клумби :
- Пора півоніям цвісти.
Ми вже вертаємось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815780
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2018
Білу гречку стережуть тополі,
Теплий вітер гілочку гойда,
Пропливає, міниться поволі
В небі хмарок світла череда.
Ген сади в легенькому серпанку,
Тут тривога вічних залізниць...
Раптом у вагоні погляд карий
Сколихне бездонністю зіниць.
Не збагнути і не зрозуміти
До кінця це все, не поєднать,
Біла гречка, наче море, світить
І тополі край душі горять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815674
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2018
У селі незатишно і рудо,
І комусь привиділось в імлі,
Що ходив мороз цибатим груднем
Вранці по невсніженій ріллі.
Селянин хитає головою:
Слабне молода озимина.
З отакою бідною зимою
Чим людей порадує весна?
Дітвора скучає на подвір'ї,
Тоскно їй сидіть, як у рову.
На санках не пролетишся з вітром
І не зліпиш бабу снігову.
Хочуть снігу ворони бувалі,
Щоб, спустившись гордо з висоти,
Показать на білім покривалі
Граціозність руху чорноти.
Тільки де ж воно, пухнасте чудо?
Снігурі ображено мовчать.
Мабуть, грудень в непривітний будень
Рік новий надумав зустрічать.
...Раптом небо сіре відімкнулось
І сніжинки світлих орхідей,
Ніби з мандрів зоряних вернувшись,
Полетіли прямо на людей.
І раділи люди, як у свято,
Що вклонилась матінка зима.
Заплелася у садки і в хати
Вічна казка - біла бахрома!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815404
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2018
Повір, мій друже, скоро ніч розтане,
Вже піднімається із-за гори,
Ясніє день, як ваза неогранена,
Вбирає легко світло й кольори.
А ми її гранимо, обточимо,
Щоб квіти й люди з неї мир пили,
Нащадки скажуть, що були ми зодчими,
Нехай якими, але все ж - були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815330
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2018
Не зозулі долю накували -
Накували долю ковалі,
Ті, що збудувати обіцяли
Світлий рай для людства на землі.
З вірою, з красивими словами,
Що є правда, що добро і зло.
Тільки ж все те синіми морями
Назавжди за вітром попливло.
Зникло враз. І стало жаль до болю.
Може. то лиш пісня солов'я,
Все одно я полюбив ту долю,
Бо вона - з народження моя.
А зустрілась, як на маскараді,
Доля у свитині не новій.
В ній поняття чесності і правди
Зовсім інші, ніж були в моїй.
Не шкодую я за ковалями,
Знаю, десь вони собі живуть,
Як раніше, блудними руками
Інші долі, брешучи, кують.
Б'є озноб біля чужої ватри,
В пізній час довіритись - кому?
Світ перелицьованої паравди
Я в житті ніколи не прийму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018
Біліло ще й мело багаторядно,
Земля дрімала в сивім шушуні.
Родилось диво - розцвіла троянда
На сонячнім затишному вікні.
Пригрілася межи квітками зручно -
Маленький виклик грізним холодам...
Ну що вона, тендітна і колюча,
І той мороз з мітлою, що отам!
Усе ж копилить ніжні губенята,
Її дитяче світиться чоло,
Бо щиро вірить в незрадливу хату
І людям, що дарують їй тепло.
Отак і люди, наче квіти тії,
Щасливі від надії до надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814479
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 19.11.2018
Черевце солідне в чоловіка,
В роті світять зуби золоті.
Очі замінив на євровікна,
Душу - на бурчання в животі.
Іномарка, київська прописка,
Охоронець, наймичка-раба.
Занедбавши мову материнську,
Суржиком балакає-руба.
Їсть він український хліб і сало,
І горілочку козацьку п'є,
Про Гаваї та морських русалок
Має, звісно, враження своє.
Ще й по документах українець.
А коли б усі такі пани?
Я б назвав такого - кураїнець,
Чистоті ворожі бур'яни.
Українства змах ширококрилий -
Обрії, духовна висота.
Ну причім тут суржик отупілий
І бурчання сите живота!
Суржик не зігріє спраглі груди,
Пташкою не тьохне по весні.
Хай суржикоїдів менше буде
В Українй - рідній стороні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814453
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 19.11.2018
Рідше день пашить холодним жаром,
Все частіше - сонце у вікно.
Відкриває березень скрижалі -
Степу чорно-біле доміно.
Хати ждуть погоди на морозі,
Сплять сади в вишневому строю.
Селянин, одначе, вже на возі
Конячину нокає свою.
Заробля в хазяїна грошину,
Де вона, робота на селі?
Думає про сіно, Україну
Та про безробітні мозолі.
... Щось отам про землю лементують.
Все то балачки, що кураї.
Скільки літ у когось батракують
Дядькови згорьовані паї.
Їде він, здається, нивку оре,
Голови не кидають думки.
Оживає поле неозоре,
Та сусід подався в чумаки.
А село усе чогось чекає,
Виглядає дива вже давно.
Хай же пан-володар не програє
Дядькову недолю в доміно.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814296
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2018
Прозора осінь на дворі у нас,
Стоять тополі, гаснучи поволі.
Останнє листя свій прощальний вальс
Кружляє, наче в Бога на престолі.
Музи'ка-вітер, звуків оберіг,
Його знімає з гілочки тонкої...
І ось під звуки музики легкої
Воно летить - не падає до ніг.
Убік, уверх, де небо на дахах,
Неначе льон, хмарини білі миче.
Вальсує золотий листочок-птах,
Тихенько пісеньку свою мугиче...
Я теж хотів би без вини й печалі
Піти отак у невідомі далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813785
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2018
Після дощу блищить трава,
Така красива і жива.
В ній кожне дихає стебло,
Тонке, розправлене крило.
Краплини -очі не роса-
Вони впізнали небеса.
Ах, польовий мій зелен-цвіт,
І ти задумав свій політ.
З важкого лона, з давніх пут
Вітри твій спалах рознесуть.
На поклик сонця, в ранню тиш
Легким туманом полетиш.
А як повіють холода,
То станеш прахом без труда,
Щоб знову через море літ
Пізнати цей чи інший світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813682
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2018
В ніч осінню вікна пелехаті
Не світили у моє житло.
Заблукав тоді я в рідній хаті,
В бісову оману завело.
Встав зі сну, дивлюсь, їй-бо, не бачу -
Стін, підлоги, стелі не видать.
Сам себе не бачу, та одначе,
Двері, вихід ніби йду шукать.
... Де ж вони? Смикнув зненацька штору,
І немов подяка сивині-
Дальня зірка блимнула знадвору,
Трохи посвітлішало мені!
Згинув привид чорного туману.
... Легко так піддатися обману.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813456
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 11.11.2018
В добру пору, в нічку зимну
Понад гаєм сни летіли
І почули, що осики
Там від холоду тремтіли.
Сни ласкаві гай прикрили
Ніжним інеєм сріблистим.
В тихім затишку іскринки
Засвітились променисто.
Стало всюди біло-біло,
Урочисто, мов на свято,
А на серці потепліло:
Світлих днів не так багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813396
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2018
Як випаде у грудні перший сніг
На землю ту, що родить хліб і квіти,
Хлопчиськом вийду вранці за поріг
Предивній казці білій порадіти.
Затію гру з морозним вітерцем,
Заплутаюсь в мереживі сніжинок,
То прихилюся лагідним лицем
До кетяга червоної калини...
Біжать садки, немов олені, вниз,
Туди, де річки срібло потемніле,
До ніг прудких ладнає ковзани
І мчить у світ дитинство вічно миле.
О радості мінлива карусель!
Нас хуртовини люті не лякають,
Бо завжди в серці маками палають
Людське тепло і затишок осель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813191
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2018
У містечку нашім санаторнім
Супер-євротехніка гримить,
Аж Дніпро насунув хвилі чорні,
З неба Сонце болісно зорить.
Бетономішалок рать пузата,
Крани, самоскиди стугонять -
Вся ця сарана маслакувата
Ранить землю і гризе асфальт.
Дико давить вулички протектор,
Падають тендітні дерева',
Десь вікно в оселі зойкне-дзенькне,
Заболить у когось голова.
Гул стоїть, неначе сунуть танки,
Переможних ритмів крутизна...
Гавкають налякані собаки,
Думають, що почалась війна.
Це пани мурують стіни, брами
Для нащадків - скільки хто нагріб -
Ті, що Україну обікрали
І впихають в корупційний гріб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813188
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.11.2018
Ой летіли голуби над степом
Та й додому, до свого села.
І незчулись, як широким крепом
Чорна хмара небо затягла.
Птахи дужче крильцями змахнули,
Швидше, швидше - скоро рідний дім!
Чорні хмари обрії запнули,
Впали близько блискавка і грім.
Голуби здригнулися від грому,
Налякала блискавка-змія.
І ніхто не знає, чи додому
Встигла білокрилая сім'я.
Як гроза впаде вам на дорогу,
Поспішіть до отчого порогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813087
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2018
Вже осінь за вікном,
Печаль землі ясна,
І сонце їй чоло
Схиляє урочисто.
Лягла на душу
Думка мовчазна,
Немов листок
Безтрепетний і чистий.
Люблю, як рідную,
Цю днину золоту -
За доброту її,
Привітний, тихий подих,
За материнську
Лагідність святу,
Сльозу цілющую
З очей спокійно-гордих.
Хай осінь за вікном,
Бренить струна ясна,
А нам з тобою ще
Іти в незнані далі.
Лиш усміхайся,
Люба, як ота весна,
Щоб не здолали нас
Землі печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018
Що то за срібло в долині?
Тала вода піднялась.
На глибині, невловимий,
Плаває срібний карась.
Чий ото голос з-під снігу
Там, де крутий бережок?
Тала вода вже побігла
І народила струмок.
Хто воно грає так дзвінко
І затиха без труда?
То, проводжаючи зиму,
З даху цимбалить вода.
Каже вербиця щаслива,
Віттям торкнувшись води:
Той, хто поп'є цього дива,
Буде здоровий завжди.
В серці бринять переміни,
Інші, весняні слова.
Крихнуть сніги в Україні,
Тала вода прибува.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808597
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2018
Порятунку у стінах нема,
Коли серце відкрите для світу.
Ніби словом далеким дійма,
Наче променем пам'яті світить.
... Хтось знайомий, такий молодий
Гомонить біля нашого двору,
Спраглий вітер шукає води
І летить в далечінь неозору.
О, той голос тривожить давно,
В тій воді ми купались бувало.
Я метнувся надвір - де ж воно?
Біля хати нікого не стало!
Голос чистий, дзвінкий здаленів,
Скресла небом вода під вербою.
Ні людей поблизу, ні вогнів,
Тихо-тихо, немов після бою.
Хто ж то був? Одиноко стою.
Щось озвалось бентежно-первісне.
В небі зірка, як волю свою,
Креслить долю чиюсь прямовисно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807701
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2018
О небо,
Притягальне і повчальне
Вогненних сфер,
Таємних, неземних.
Ми - не планети
Й не зірки, звичайно.
Ми тільки схожі
Трішечки на них.
О небо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2018
Божевілля - значить Божа воля.
Ці два слова як не поверни,
Кожним звуком, кожним напівтоном
Виступають проти сатани.
Проти зла, що біль несе й нещастя,
Проти тьми, що висне, як гора.
Божевілля _ це святе причастя
До земного світла і добра.
Бог - це батько, сильний і правдивий,
Зможе захистити від біди.
Він увесь з вогню й міцного дива,
Як у небі - райдуга з води.
Так я думав хлопчиком хирлявим,
Вірив і надіявся до сліз,
Поки біс підступний і лукавий
Полинову чашу не приніс.
Гіркотою окропивши душу,
Я побачив божевілля суть:
Маніяків, деспотів, безумних
Люди божевільними зовуть!
Наче снігу хто сипнув за комір
І порушив ритм серцебиття.
Боже правий, до яких драконів
Ти привів мене для прожиття!
Отче наш на цій землі й на небі,
Ти сліпим відкрий і поясни,
Де та воля, що гряде від Тебе,
Де та воля, що від сатани?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807408
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2018