Скільки нам відведено страждати
Від сусідства клятого кремля
Новий кат, нові «сакральні дати»,
Знову кров'ю зрошена земля
Чом весна удруге не злюбила?
Вільний дух не тріскає мов лід
Березень: розправити би крила
Тільки рік вже в небі інший слід…
Скільки душ війна вже прихистила,
Скільки страху, болю та жалю.
В єдності непереборна сила,
Єдністю я орка спопелю
Нам той страх рівняв сутулі плечі,
Щоб за ці криваві триста літ
Дочекались: в Лаврі на Свят Вечір,
Не звучав московський моноліт
Край невірних, ідолів, шаманів,
Край болота й «золотих горбів»
Історичних каверів, обманів,
Істеричних ядерних грибів
Чи згорить, чи радше запалає
(не підвів би діда дробовик)
Цар новий, в нове сідло сідає
Запускай піару маховик
Багатьох навіки розлучила
Ця кривава злОдійка-війна
В березні розправимо ми крила
Жаль, що у Свободи - смерть ціна
Ніщо так дорого і важко не дається, як Свобода. Та вона цього варта, щоби за неї боротися. І ми неодмінно переможемо цю імперію зла вже назавжди. Мабуть така була доля нам назначена небом, аби ми виконали цю свою місію. Цілком підримую. З повагою, і міцно тисну руку
Жаль, що у Свободи - смерть ціна... 
