Антон Полунин. Нет ну искусство бывает вне политики…
нет ну
искусство бывает вне политики
политика ведь
вообще публичная сфера
как поэтический модус
вне искусства не мыслится
я не говорю ни
о рождении смыслов
ни о деконструкции per se
здесь чистые повествовательность
самовыражение
линейность
самоотождествление
буржуазная индивидуальность
исповедальность
политика в искусстве
есть фашизм в искусстве
и наоборот
искусство как явление политическое
едва ли не всегда
связано с фашизацией
я мыслю однобоко?
по крайней мере мыслю
почти вопреки существованию
почти доказывая
что фигуративность
как тыкание пальцем во все подряд
это не оазис здравого смысла
а частный случай
вихревой энтропии
как политизация формы
сочетается с
отказом от иерархий?
как
два
пальца
фашизм
империализм
милитаризм
et c.
есть человеческая многоножка
i.e.
принципиально неиерархическая связь
и п*здюк в бункере
даже не первое звено в этой shitchain
условной в той же мере
в какой
и
нелинейной
вихрь дерьма
трёхмерный говённый орнамент
вопрос вынесенный в контекст
за скобки условного
утопического горизонта
что не столько очерчивает
сколько сказал бы я
протыкает
сердца отяжелевшие от бури
от голубого огня
холодной ярости
окутанные китайкой
общественных экспериментальных практик
чьё имя тотальная война
тотальная война
тотальная война есть искусство вне политики
тотальная война есть песня левиафана
к оружию поэты
теперь говорят пушки
поют станки
и головы наши
летят над полями как
вороны к оружию
к оружию к
мартовской
сверхновой
поэзия есть
поэзия есть
есть
(Перевод с украинского)
*
нє ну
мистецтво буває поза політикою
політика ж
публічна сфера узагалі
як поетичний модус
поза мистецтвом не мислиться
я не говорю ані
про народження смислів
ані про деконструкцію per se
тут чисті оповідальність
самовираження
лінійність
самототожненя
буржуазна індивідуальність
і сповідальність
політика в мистецтві
є фашизм в мистецтві
і навпаки
мистецтво як явище політичне
ледь не завжди
пов’язане з фашизацією
я мислю однобоко?
принаймні мислю
майже всупереч існуванню
майже доводячи
що фігуративність
як тикання пальцем в усе підряд
є не оаза здорового глузду
а приватний випадок
вихревої ентропії
як політизація форми
поєднується з
відмовою від ієрархій?
як
два
пальці
фашизм
імперіалізм
мілітаризм
et c.
є людська багатоніжка
i.e.
принципово неієрархічні
і п*здюк в бункері
навіть не перша ланка в цій shitchain
умовної до тої ж міри
до якої
і
нелінійної
вихор лайна
тривимірний гівняний орнамент
питання винесене в контекст
за дужки умовного
утопічного горизонту
що не стільки окреслює
скільки сказав би я
протинає
серця обважнілі від бурі
від голубого вогню
холодної люті
оповиті китайкою
суспільних експериментальних практик
що ймення їм тотальна війна
тотальна війна
тотальна війна є мистецтво поза політикою
тотальна війна є пісня левіафана
до зброї поети
тепер говорять гармати
співають верстати
і голови наші
летять над ланами немов
ворони до зброї
до зброї до
березневої
наднової
поезія є
поезія є
є
