Рідна країна палає, горить.
Від вибухів стогне, земля та тремтить…
Тривога, виє як білуга, та кричить,
Сповіщує, що в небі смерть летить…
Так ранок розпочавсь на Україні,
Страшні новини, сльози, та пітьма,
Загиблі, постраждалі, та вцілілі,
Тепер , на нас , така статистика чека…
Ракета, так вона бездушна курва,
Кусок металу, що заряд несе…
Але ж її скеровує людина,
що знає, що вона тут забере …
То, чи ви люди? Маєте ви душу?
Чи розумієте, що руки у крові?!
Які там руки, … у крові по шию!!!
Душі нема, серця ваші мертві…
Ви винні всі!!!! Хто віддає накази…
Хто їх виконує , … ракети робить хто…,
Хто виправдовує безжалісну заразу,
І хто мовчить, тим самим множє зло…
Тож, схаменіться, горя ви завдали…
Країна ваша вже для Миру терорист,
То чи потрібно, ще й на правнуків кидати
Цей ваш тягар,- тавро зі словом ,, терорист,,?!
Вірш, як крик душі, про те, що болить Вам маріупольцям і всім нам...
Як на мене, замість слова, "к.. ва" підійшло би гарно слово "сатанина" від слова - сатана. Пробачте.
дякую за відгук, та лайк. там згодна з вами замість слова на ,,к...ва,, можна підібрати багато поганих слів і всі вони підійдуть. так , дуже сумно, що саме така страшна тема тепер для віршів. Сподіваюсь не за горами час коли тема буле про мирне небо.
Все-таки це художнє слово. Я розумію, що емоції наші зашкалюють, але ми повинні триматися навіть на творчому фронті, бо иначе ворог нас переможе. Пишіть, виливайте свій біль, від душі бажаю Вам творчих успіхів.
Вірш, як крик душі, про те, що болить Вам маріупольцям і всім нам... 
