Іскряться вже настояні меди,
І важко дишуть стиглії сади.
Тепло вночі ховається під стріху,
У терпкім листі бавляться горіхи.
Пухнастий джмелик з айстри п’є росу,
Ніжна берізка золотить косу.
Лаштуються в дорогу пташечки,
До розуму беруться діточки.
Вночі яскраво сяють зірочки.
Ще дні із сонця нам приносять втіху,
Щедрих дарунків, радощів і сміху.
Земля, як у квітковій каруселі,
Та осінь стигла пахне у оселі.