Моя Україна виливається у дівочому обличчі.
Така ж чудова, незабутня, красива!
Моя Україна широка, вільна і таємнича,
І поміщається у долоні дитини.
Моя Україна барвиста, така веселкова!
Джерельна вода в ній прозора, наповнена світлом .
Ти п'єш її і відчуваєш що вдома,
І іншим ніколи це не зрозуміти.
Моя Україна - в лісах, мавках, звуках трембіти.
У сивім Дніпрі що тече мов життєва судина.
Моя Україна це те що не вкрасти, не вбити,
Це сила душі, і правда і віра.
Моя Україна це звуки пострілів, вибух ракети,
Моя Україна - це те що не подолати.
Вона розірве усі пута, тенета,
За нею стоять мужні, сильні солдати.
Моя Україна вдяглася в зелену форму.
І колір трави так цій красуні пасує!
Вона не боїться ні пут, і не візьмуть тенета.
Допоки серце гаряче у грудях шалено пульсує.
Це серце частинками взяв собі кожен із нас.
Хто народився під небом таким синім-синім.
На крилах широких летить перемога до нас .
Бо чути клич предків :"Ми родом усі з України!".
