Потужний вибух, знов сльози на людських очах
Ганебний бій російського бездушного пілота
І на душі дитини знову зародився гіркий страх
Життя її забрати хоче бомбами знову підлота
Війна війною, але ж треба бути у житті людьми
Закони є яких потрібно воїнам завжди триматись
Народ щоб мирний не страждав від ворожди
І знову люди просять Бога над ними змилуватись
Але домовитись не можна із кремлівською ордою
Наказ віддали знищити усіх людей і їх свободу
І знову день за днем у наступі не бачать під собою
Дітей і матерів, коріння убивають нашого народу
Під українських плач дітей і сльози їх пролиті
Російський окупант нав’язує свій «Русский мир»
Не розуміє що прощення вже немає за убитих
Щоб заспокоївся народ, нехай помре кожен упир
І скоро зранку ми проснемось не під вибух
Від того що вже сонце світить дружньо у вікно
Підуть наші війська у наступ, ворог щоб оглух
Але тепер від наших бомб і скуштував таке зерно
Як кажуть, що посієш в полі те тоді й пожнеш
А армія російська землю всіяла уже військами
Не волю українську, Путін, - дупу ти лизнеш
Міста російські в пам’ять за братів усіємо вінками
За всіх кого убили підло наші вороги, підступно
І тих дітей, що так і не зуміли розпочать життя
За матерів яких ми не побачим, так нестерпно
Помстимось скоро на землі ворожій ми до каяття
17.03.2022 (Яресько Я.М).
