Ніхто не зна,ніхто не взнає
Ким були ми,ким є тепер.
Кому молитву зачитає
Той,хто молився кожен день.
За вдячність вдячність не просила
Жила й чекала теплоти.
Тебе монаха полюбила-
Не знала,що є вовком ти.
Сплились в єдине радість й горе.
Відбувся вибух почуттів.
Ми навіть не спитали в долі-
Ти те зробив,що так хотів.
Йшли дні за днями, ночі спали,
Молився Богу свому ти.
Про нас ніхто навіть не знали
Зі мною вдень,ніч в молитви.
Господь все знає,він все бачить
Ти не замолиш всі гріхи
Ті молитви ніщо не значать-
Якщо є грішним завжди ти.
Ти вдягнешся у чорну рясу
І станеш біля вівтаря,
Й молитися почнеш відразу ,
Щоб зникла я з твого життя.
Не скрить тобі-воно є наше
Ніч знає все-вона є я
Тож знай,що ти згрішив,монаше,
Бо я ношу твоє дитя.
Чи день,чи ніч!Яка різниця?
Ніхто не скаже де?коли?
Тепер я матір-я левиця
Молюсь дитині-не тобі.
