Я чую зараз грає піаніно
Можливо лиш привиділось мені
Як хлопець ставши на коліно
Робив признання наче в сні
Ця пара заслужила радість
Вони ділили весь свій сум
Ніколи не вдавались в крайність
Не дозволяли лишніх дум
Нічні смаки темного міста
Усі просякли їх бажанням
Він обіцяв їй років триста
Життя сумісного з зізнанням
Велике місто мов завмерло
Історія чекала їх
Добро у них таки не вмерло
Хоч і було в них бід своїх
Ось ця картина на тлі неба
І тисячі нічних зірок
Йому нічого більш не треба
Вона стояла лиш за крок
І весь наш розтриклятий світ
Зумів відчути їхню радість
Вони лишили свій тут слід
І тут не треба слова заздрість
Нехай якийсь лихий художник
Такий писака як і я
Десь намалює їхній вогник
І все підпише «я твоя»
Таке у світі вже було
Романтика, любов і почуття
Все це нас всіх завжди вело
Бо це і є той сенс життя
Давайте віри́́ти в людей
Старатися знайти добро
Його багато у дітей
Хай шлях покаже їх крило
Сподобався віршик!
