Нічого не міняй. Всі зміни - ні до чого.
Як вставала - так і дальше вставай до ранку.
Нікотина та кава - стандартний такий набір,
заставляй організм не ламатись, ніби прибір.
Не давай душі зноситись - навіщо воно?
Коли можна під вечір кіно, поцілунок, вино.
Коли можно ночами горілку і сліз струмок,
коли можна віршами і прозою писати про неї,
та про нього...
І не даремно, адже хто зможе тебе зрозуміти,
обов'язково скаже і в тридцять не пропадати.
Всіма силами брати себе в руки і знову в бій,
поки інші плюють із відчаю "чорт з тобою"...
Нічого не міняй. Це вік такий. забий..
посміємось коли-небудь тупістю над своєю,
проживем років так сорок і будемо пам'ятати.
часи, коли більше всього не хотілось жити.
Покури, полюби, побунтуй - та що взяти
із того, хто і дитинство, явно, не переріс.
У людини, в якої нема ні систем, ні координат,
і яка у тому ніколи ні каплі не винна.
Займись спортом чи творчістю. Хочеш - пиши вірші,
хочеш - бігай дистанції. Лиш ховайся від дурниць,
бійся книжок зарозумних.
Хто тобі сенсом життя в років сімнадцять вдарить.
Нічего не міняй. Не крути собі у віска
І не смій сумніватись - дорога твоя легка.
Це життя нічого нам не вартило, дуракам,
візьме цінність ту, яку ти їй скажеш сам.
Енергетики, реінкарнації, чудеса -
вір у все, що завгодно, у що тільки хочеш.
Чорна смуга ніколи не буває єдиною,
параллельно іде їй інша..
сходи провір.
