До Дня Незалежності України
Занадто написано й сказано
Величних і пафосних слів,
Твій образ в картинах зображено
У золоті житніх полів,
Блакиттю небесної спілості
Устелений шлях здобуття
Крізь суть віковічної зрілості...
Чому ж таке бідне життя?
Чому побираєшся босою?
Багатства здаєш за дарма?
Коли вже Ти станеш дорослою
Й все будеш робити сама?
Бо братства нема у злиденності
І другом не є кредитор,
У власній духовній блаженності
Ти мусиш здолати терор!
Терор, що сусідами зрошений,
Терор своїх власних думок,
Ганьбою царів припорошений,
Скриваючи шлях до зірок...
Совковий терор меншуватості
У рясах церковних потвор
Найвищого ступеня святості -
Підступний свідомий терор!..
Тобі 25-ть?! Це достатній
Новітній період життя,
Щоб вголос сказати: - Я здатна
На праведний шлях відкриття!
І впевнено кроки робити
До втілення мрій Кобзаря, -
«Вставайте, кайдани порвіте»!
Зійшла Твого щастя зоря!..
Гони ненаситних правителів,
Що втратили міру щедрот,
Їх статки у пеклі горітимуть,
Надія лише на народ
І справжніх солдатів-героїв,
Під крила їх душі візьми,
Вони у щоденнім двобої
За Тебе лягають кістьми...
Я вірю - все буде добре,
Ти справишся!..
Сяйвом зорі
Палають серця їх хоробрі
І хвилями плинуть в Дніпрі...
24.08.2016
Вірш, як завжди, на 5-ть із 5-ти. Не всі вірші читаю по декілька разів. А цей....
З Днем Незалежності!!!
Хотів запитати, Ви з Житомира, так, а випадково родину Вадима Антонова, бійця б-ну Донбас, що загинув, не знаєте? Дякую за відповідь.
Дякую за гарну підтримку!
Так, я з Житомира.
Хоча ми й називаємо іноді своє місто "великим селом біля Бердичева" (шуткуючи), бо всі про всіх все знають... але ні з Вадіком ні з його родиною
не перетинався...
Та я так, про нього вірша написав, в книгу свою додав, думка така є родині цю книжку подарувати і все. Ну добре, пошукаю в інеті. Я з Радомишля, близько від вас. Так що майже сусіди, а в Житомирі я часто бував, моя дружина гарно це місто знає, там навчалась. До зустрічі.
