Співоча мово, линь із вуст моїх
І щебечи пташиною окружно,
Тебе таїти – то великий гріх,
Бо ти з давен – багата і потужна!
Пережила немало заборон,
Із кров’ю, молоком передавалась,
Ти у серцях найшла надійний схрон,
І вижила в репресіях зухвало!
Твої жерці не раз життя на кін
Заради слова віддали без ляку,
Значних зазнала у дорозі змін,
Лиш не пізнала забуття і краху!
Зринай у світ, неси в серця любов,
І віру, і надію, і натхнення!
Ти для народу – перша із основ
У дні тяжкі непевні сьогодення.
ЛД
Супер! Браво! Підтримую і душею і серцем - кожне слово автора!
З повагою і найкращими побажаннями - Мирного Неба над головою і рідної Української Землі під ногами! Нехай, як пташка летить наша щира Українська мова по Світу і співає голосисто на всі лади - від душі!+5 за зміст і від українського автора-читача +10