Дітки... Женитись треба
тільки на своїх... І заміж
іти...Та хто до старечих
віщих слів прислуха́вся...
Це було ще до війни...
На Півдні та Сході країни...
Посивiла Москва вiд снiгу
I в дротах гуде заметiль.
Злi, холоднi слова, мов крига
Студять душу. Тривога...Бiль...
Телефон очi вниз незрячi
Опустив, вiд розмови зблiд.
Там- невiстка нуртує й плаче,
Тут - змертвiв з горя свекор- дiд.
...Чи ж давно син тебе, кохану,
Пригортав до своїх грудей,
Зiгрiвав, гоїв злиднiв рани,
Вiв з безвиходi - до людей.
Працював, дiставав з неба зорi,
Притарганив достаток в дiм.
I берези - свiчки бiлокорi-
Тi, фiзтехiвки, сяли над ним.
Довго сяли вони зеленим,
Потiм...Жовте!..Червоне!!.Жах!!!
У колисцi - в нiй Вашi ж гени,
А над нею - сирiтства птах.
Бо на згоди й чуття бульвари,
Стежки нiжностi й доброти
Вийшли злоба, зазнайство, чвари,
Знахабнiлi, мов ситi коти...
Звідки все це?.. Російські бзики!..
Він,- хохол... За цим словом,- все!..
Недовіра... Страхи та крики...
Непрописка... Сумне есе...
Телефон очi вниз незрячi
Опустив, вiд розмови зблiд.
Там - невiстка вiд болю плаче,
Тут же - згорбився свекор - дiд.
Мені нікому було настанови давати... а все було так як Ви пишете: вони - великороси, а я - хохол... похоронив її, - і після похорону, - ні від кого з її рідні до цих пір ні слуху, ні духу... Такі вони!
Янош Бусел відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,- великороси ...А які вони там великороси,- колонізовані князями Великої Київької Русі угро - фінські народності...Князь Уваров їхній, археолог, провів більше тисячі розкопок в центр. Росії і не знайшов ні одного (!!!!)словянського захоронення часів Киівської Русі на тих землях!!! Все чужі обряди похорон...
Сумна, та правдива історія! Ми - різні! Сам кусьнув того пирога! 
