Все немов сплелось в набридлій темі
(Пам'ять – річ непевна і лиха).
Вибирають спікера в гаремі,
У Верховній Раді – євнуха.
Душу веселять японські вишні,
Крам турецький просто мерехтить.
О, з’явись нам, Сулеймане Пишний,
Та порадь – а як же далі жить?
У «дивані» нашому камлання,
Бо ж візир посада непроста.
Від продажних тушок у зібранні
До Європи сморід доліта.
Інші є посади, цій подібні,
Та пора вже й риску підвести.
Ми такі смішні, такі жадібні,
І брехливі – Господи, прости!
… Мо, як сон, усе пройде, розтане,
Зовсім інша висвітлиться даль
А поки що, друже Сулеймане,
Я переселюсь у твій сераль.
