Я вишию листя в осінньому тілі,
Вплітатиму пальцями зжовклі мантри…
Сьогодні ми бути удвох хотіли,
Але, як завжди, відклали на завтра.
НЕДОпрацьовані тексти в шухлядах,
НЕДОвідкриті для вдиху зябра…
Сьогодні чекаю від тебе правди,
Але, ма́буть, отримаю її завтра.
Перефарбовані люттю погляди,
Забута подяка організаторам…
Чи не єдине, що не вийде із моди –
Перекладати відповідальність на завтра.