Чом, чом, чом серце моє так гірко плаче,
За тобою милий мій, любий, козаче,
Ти пішов на війну й діточок покинув,
А я все молюся, щоби не загинув.
У вогні горить Хрещатик і Майдан палає,
Брат на брата йде війною, серце пробиває,
Українськії сини, Україну бороніть,
Геть злочинців! Геть супостатів! Ворога зметіть!
Ллються сльози із-під вій, падають дощами,
Тільки милий не загинь, захистись щитами,
Ти додому повернись легкими шляхами
І хай Божа милість зарясніє над нами.
***
А весна розквітає, а весна навколо бринить,
Тільки ніхто не знає, що настала остання мить,
Для нього! Незалежного й крутого, майже Бога,
Януковича-бандюковича злодія злого.
ДЯКУЮ! ЗА СВОБОДУ! ЗА ВОЛЮ! ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НАРОДУ!
ЗА УКРАЇНУ БЕЗ ПУТІНА І РОСІЮ ТЕЖ БЕЗ НЬОГО, БЕЗ ЯНУКОВИЧА І БЕЗ ВСІХ, ЯКІ ХОЧУТЬ, ЩОБ МИ БУЛИ ЇХ РАБАМИ! РАБИ НЕ МИ, МИ НЕ РАБИ!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!