Сьогодні Житомиру виповнюється 1128 років.
Вірш написано 28 років назад.
Де Тетерів несе спокійно води,
Де швидкість набера,де заверта у вир.
На берегах його,на заздрість мов природі.
Стоїть чарівне місто - Житомир!
В його житті,століття наче мить.
Навали орд і поневолення магнатів.
Вмістилось все в одинадцять століть,
Шаблюка Кривоноса,штики Кутузовських солдатів.
Червоний прапор в п*ятому з*явивсь.
В сімнадцятому з зброєю в руках.
За владу Рад житомиряни піднялись,
Щоб слава про народ жила в віках.
В дні громадянської червона лава
Змітала людські долі взагалі.
Гриміла Щорса,Примакова слава,
Боженко спить в житомирській землі.
Глибока пам*ять у людей,здорова.
Все вмістить,пронесе немов ріка.
Ми будем пам*ятати Шелушкова,
І Протасевича,Бородія,Кондратюка.
З людських сердець і пам*яті людської
Не зможе час зітерти імена.
Шануєм,пам*ятаємо героїв.
В серцях у наших вд*ячність їм одна.
Колись маленьке і убоге місто,
Зросло в красивий,неповторний град.
Давно Житомиру на Тетереві тісно.
Він розростається,цвіте неначе сад.
Він водночас старий і молодий.
Стоїть над руслом,дивиться відкрито.
А навкруги,чудовий край такий,
Де мирне небо й колоситься жито...
Житомир сьогодні такий як ніколи............не пам'ятаю його таким уквітчаним і веселим......площу закрили........зараз ще піду прогуляюсь.......кличе!!!!!!!!!!!!!!!