...і знову мій відгук буде "довгим"... чи не втомлюю я Вас моїм "щенячим "востогом"?.. буду сподіватися, що не втомлюю, але, якщо "що" - то натякніть...)))
була у мене ідея - написати "вірша про вірші" - смисл зводився до того, що, якби усі поети, що живуть на планеті (чи й усі близько 7 мільярдів мешканців Землі) - обрали одну тему - і темою цією стала б усього лише одна-єдина травинка - звичайнісінька... то, "вдивившись" у неї (травинку) всі написали б (відчули, зрозуміли, осмислили, передали...) - таку ж кількість "версій", чи "портретів", чи "смислів" тієї однієї лише тоненької живої зеленої рисочки... і це така прекрасна "таємниця" - таємниця "різниці" нашої... ми безкінечно різні (при всій подібності нашій) і тому нам "безкінечно" цікаво, якщо, звичайно, сприймати індивідуальність кожного (кожної))) з нас, як найвищу цінність...
така "преамбула" моя викликана враженням од даного твору Вашого... вірш цей - викликав у мене "зв"язок" із двома моїми віршами - "ДВА ДНІ" і "СТРІТЕННЯ" - там, власне, щось співзвучне до "...ПРИЧІЛКА.." Вашого... але - інакше, по моєму... і чомусь це так гріє мені душу... чому?.. може, важливо відчувати, що десь, у інтернет-просторі є хтось, близький "за якістю "воспрінімаємого" блага?... либонь, важливо...
чи варто тепер уже й казати, що вірш - прекрасний і що він мені дуже сподобався - це ж саме собою витікає із попередньо сказаного...))) Ваш стиль - вишукана простота - а чи можна вОліти більшого?.. чи "більше" й можливе?.. сама Природа прагне до простоти в усіх проявах своїх, і вишуканості...))) власне, такою вона (Природа) і є по суті...
пощастило мені з Вами, пані Таню...)))