Та їм вже заздрив мабуть цілий світ.
Про нього вона думала всі ночі.
Його кохала з чотирьох вже літ,
Він цілував в садочку її очі.
Красуня,котра знала:їй услід
Дивились хлопці з першого вже класу.
Та він тримать за руку її зміг
Від того дня в садочку.Скільки часу
Вони наговоритись не могли.
Набігатись під дощиком,грозою.
Бігли,бігли,спліталися роки...
Ніхто не намилується косою
Красуні.Скільки хлопців тих листів
Писали.Та вона лише читала.
Робила,що лиш він завжди хотів.
Так смішно-ще з садочка покохала.
Купив троянд на тисячу,на дві!
Знайшов десь старий віз і склав на нього.
На аркуші до неба:" Все тобі!"
Дивились як на чудо.Що такого?
І наречену на руках він ніс
В будинок,що батьки подарували.
Щоб жити з нею сотню довгих літ.
Щоб діти їхні тут хазяйнували.
Чекали на дитя те років сім,
Та Бог ніяк не дарував дитятко...
І падав дощ, гримів старезний грім.
А в неї звістка:буде в них малятко!
І пішки йшла,щоб плакать під дощем
Від того щастя,що переповняло.
Не прикривала голову плащем.
Живе дитя щоб дощ вже відчувало!
Зайшла в кав"ярню,випила вина.
О Боже!Це ж не можна!Та щаслива.
Ніяк вже дозвонитись не могла
Вона йому.Зв"язок поганий,злива.
Та набирала видно сто разів,
А він не піднімав.Ще на роботі?
Та він на крилах би тепер злетів!
І буде оповита лиш в турботі.
Хтось за сусідній столик підійшов,
Вона відчула,як троянди пахнуть.
Щаливий,бо її в житті знайшов.
А люди без кохання просто чахнуть.
Набрала номер,вже збиралась йти.
Та він взяв телефон:"Їду додому."
Сусідній столик...Да різних світи...
Не дай же Бог відчути це нікому...
Дивилась,як він іншу цілував,
І як на ті троянди всі дивились.
Чи він її присутність відчував?
А сльози на серветку все котились...
Кав"ярна дорога.Серветка та
Мереживом прошита.Він впізнає.
О Боже,ти пробач.Вкрасти змогла,
Бог за крадіжку видно покарає.
Пішла,взяла білизну і сукні,
І на столі залишила серветку.
І побажала щастя лиш в душі.
Сміялась:"Може-кинути монетку?.."
Пройшли роки,шукав,де тільки міг,
Звертався він до всіх,хто міг щось знати.
Давно йому пробачила цей гріх.
Кохав...Кохав?..Щоб іншу цілувати?..
Головне, що ти посміхаєшся.Твоя посмішка- це головна подяка...І мені радісно вже від того, що я хоч чимось можу віддячити тобі за твою надзвичайну творчість...чесне слово!!!
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі безмежно.Хай Бог подарує тобі в мільйон разів більше щастя,ніж ти подарувала мені...Хай насняться тобі Янголятка...Хай тебе оберігають...
Все гарно.. думка викладена, розмір витриманий, що критикувати?
Пробач ти діамант не огранений, тому треба тебе трішки попідчищати, по причащати, поговорити щоб ти не розслаблялась, а працювала над собою.
Робота невдячна, але хто як не товариш скаже? Не ображайся. Коментар краще зітри.
По суті,. На 16 катренів( дещо забагато для викладення) в тебе 8 дієслівних рим, і двічі катрени повністю побудовані на дієслівній римі.
Про те що займенників забагато ти надіюсь сама знаєш, особливо в першому катрені..
Не хочеться говорити але ти знаєш як називаються слова – вже? Особливо коли в одному катрені, де викладається логічно зв’язана думка вони вживаються двічі?
Тепер по словах – плакать , тримать.
Прислухайся – набирай в текстовому редакторі, а не одразу на сайті. Так це слова які часто вживали раніше, вживають в літературній мові часто зараз, але таких слів в сучасній мові немає, є слова плакати, тримати, і ти знаєш як я до цього ставлюсь, через те не ображайся що говорю.
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні,залишу коментар,щоб показати тобі потім,колись...
P.S.Знаєш,в мене дуже розумна племінниця.Я до її думки прислухаюся.Вона мене вчить майже дослівно,як і ти.Наводить приклади.Тримає в руках роман Ніколаса Спаркса.
-Ось,дивись як пише він.Не ставить крапку як ти.Не робить реченням одне слово.
Знаєш,що найцікавіше?Вона відкрила сторінку навмання.Де рядок,в яких одне слово-речення...
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вибачаюсь,що інколи пізно відповідаю.Так виходить.Але я переглядаю декілька разів,щоб прочитати твій короткий коментар.Знаєш,я знаю,що напишеш гарний.Навіть знаю який.Але все рівно чекаю від тебе.Насправді все в житті має велике значення.Навіть те,що ти залишиш мені тільки два чи три слова...