Я вже не той,літа уже не ті,
Вже промайнули кращі мої весни.
Та серце виривається з груді,
Ще мить,і все…хтось у долоні плесне.
То плеснув Ангел Божий.
Прийшов мій час йти на небеса,
Подумав тихо собі я.
Спитав: «Чому ти не тривожний?»
-Прийшов кінець мого життя,
Не гоже не радіти.
Як давні князі на Русі
Писали вчення дітям
Які все навпаки зробили-
Одні одного убили.
Так дітям своїм написав,
щоб Україну боронити
Від москалів,від ляхів
Від всяких там «братів»
Як щирі серцем партизани
Життя своє віддали
За те,щоб ми в своїй сторонці
Таки запанували!
Це - наша славна,древня Русь
За всіх князів величних,життя
Я за Вкраїну з гордісттю віддам
І здивувала ангела іскра
Ветерана-Націоналіста
