Вітри і бурі зрушують чуття ,
Вриваються в моє зболіле серце,
Образу днів здувають в забуття,
Й знов на коня кладу своє сідельце!
Кричу-вперед мій коню, не спинись ,
Мій друже вірний, сивувата грива!
Дорога та ж ! Розгін узяв- дивись!
Часом крута, та лиш одна правдива!
Лечу на зустріч вітру-поборю!
Бо так мені призначено кармою,
Я силу сивиною дістаю,
Ясніє думка – до кінця з тобою!
Бо де подінем зібрані роки,
Не можемо ж пустити за вітрами!
Чи добре, а чи зле -одні шляхи
У синю даль й наша любов між нами!
Бо так мені призначено кармОю - мене бентежить слово кармОю, там наголос ніби має падати на перший склад, або я чогось не знаю
і в останньому рядку у слові наша при прочитання наголос падає на другий склад
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорогенька. Мабуть читаємо по різному.
ритма- кармОю сівпадає зі словом з тобОю
