Глибоке небо
Вишите зірками,
Летюча ніч
Міжзоряна між
Нами,
І спогадів
Химерний декаданс…
А все отой
Розгнузданий Пегас,
Не винен я, що
Думаю про Вас.
У зустріч ту
Ромашки проросли,
І юними словами
Зацвіли,
Тремтів од них
Сполоханий струмок,
Котрий в ту ніч
Мінився від зірок.
Оті сліди, той
Росяний спориш,
Село в гірляндах
Неба,як Париж,
І стук сердець –
Розгнузданий Пегас,
Чи ж винен я,
Що думаю про Вас?