Живіть з байдужістю в своєму серці,
Бо Україна - змучена фігня
Навіщо напрягатись знову в герці:
Нехай загине серед того ж дня!
А хата має бути завжди скраю:
Так легше вижити в пожовклім сні
Можливо швидше серце перекроїм -
Бо хочеться померти у брехні.
А нащо паритись - все Бацька зробить
І вирішить чи дати нам життя
А чи забрати тихо. Йдіть до гробу -
Він буде без сумління, каяття.
Живіть з байдужістю в своєму серці,
Допоки ешелони не прийдуть!
Ми заслужили в муках тут померти,
Бо вороги тебе навкруг знайдуть!
11.08.2012 року Львів
Байдужість - це найгірша наша риса,
що закрадається у душі і серця
невже такі ми, україці, мов та криса,
ховаємось в підвалах без лиця???
чому цю волю, що діди ще наші славні
нам вибороли,не відстоїм до кінця
і всім традиціям хорошим нашим давнім
дозволим легко канути у майбуття???
Андрію, попадаєш вистрілом прямо в десятку, захоплююсь твоє відвертістю і влучністю у висловах
Андрій Яремко-Ярий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00