Ти моє кохання. Навіть без зізнання
Ти відчуєш справжню силу почуттів,
Квіти не зав’януть, якщо є бажання
Зберегти надію з теплих наших снів.
Я дарю відвертість за необережність,
Що принесла ніжна, таємнича чесність,
Не тримай в полоні почуття холодні,
Відпусти на волю щастя із безодні.
Ти ще не кохаєш, навіть не чекаєш
Мрії, що здійсниться, ніби вже злітаєш,
Ніби все спокійно, добре і надійно,
Але десь у серці все так божевільно.
Вуста ще холодні, а думки порожні,
Про мене не знала і не визнавала
Моєї любові, але лиш сьогодні
Хотіла сказати, та все ж ти мовчала.
Не знаю я чого тепер чекати,
Чи мушу й досі знову зволікати,
Та відчуваю й знаю про одне
Кохання більше нас не жде.
Доведеться... або ж жити без мрії. Хіба ж зможеться так? Ні, здійснювати треба попри все. А особливо працею. Натхнення і наснаги життєвої.
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ось тут я з Вами згоден на 100% - без мрії нічого не варте. І потрібно намагатись все робити аби змінювати все на свій лад. По-іншому просто не можна
Дякую за побажання
Зверніть, будь-ласка, увагу: повинно бути або "мрію, що здійсниться"(якщо Ви мали на увазі одну мрію), або "мрій, які здійсняться"(якщо Ви мали на увазі множину, багато мрій). Щодо римування повторятись не буду.
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую .
Заставили Ви мене покопатися в інтернеті через "мрію". Все обшукав все-таки правильно буде "мрії".
А щодо римування я вже пояснював в попередніх коментарях. Але буду намагатись більше так не експерементувати.