Майбутнє,таке далеке і водночас близьке,
пригрілось на моїй долоні.
Я пригорнула його щільно,
щоб воно не опинилося в чужому полоні.
Щоб світ не затримував час
переводячи стрілки годинників,
в котрий раз обманюючи нас
в бездонні життєвих морів
закликаю ніколи не спускати з відчаю
своїх безцінних якорів!
Людське життя буває даремним,
але не варто встановлювати йому ціну,
буває й так,що одна хвилина горя
пробуджує в людині важку духовну війну.
У війні цій важливо не здатися,
в собі зібравши всі сили..
Знаю,з собою нелегко боротися,
коли немає віри..
Кожна людина-це човен
у величному морі життя,
навіть коли серед людства повінь-
зумій вистояти до кінця!
Головне в стрімкій течії днів
завжди залишатися на плаву
й в причалі земних човнів
знайти людину свою.
Таких людей немало й небагато,
вони майбутнє всіх морів,
вони з собою ніколи не мали
безцінних життя якорів!
