Покажи мне короткий путь,
Я устала ходить кругами.
Эти знаки тупые врут, -
Они стали для нас врагами.
С пожелтелых краев страниц
Я считаю изрядно пятна.
По пути миллионы лиц,
А кто он – так и не понятно.
Ничего от тебя не жду:
Из души лишь покой наружу.
Этот путь, будто рай в аду,
Только он-то и мне не нужен.
Не спеши замедлять свой ход, -
Оправдать не удастся бремя.
А по мне, - каждый день за год,
Ну и что может значить время?..
Укради два мгновенья. Пусть
Хоть глазами увижу грезы.
Покажи мне короткий путь,
Я устала ходить сквозь слезы.
попри моє бажання читати твої вірші на українській мові, цей вірш не міг мені не сподобатися тільки два слова "короткий", може "краткий" і "покажи" може "укажи"
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Просто якщо я так зміню слова, як ти вказав, то взагалі не звучати "Укажи мне краткий путь"...
Дуже емоційно і, як завжди майстерно передано.
Чомусь пригадались рядки зі свого вірша:
Любовь – ты разрушительная сила.
Тебя я ненавижу всей душой.
Ты быть должна, как звездопад красивой!
Не преданной, не лишней, не чужой.
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00