Давай зустрінемось у мрії
Десь після півночі надій,
Коли туманом посивіє
Старий лукавець-вітровій.
Пройдемо місяцем-місточком
Понад безоднею гріхів.
Чи хто цю зустріч напророчив?
Ніхто б гадати не посмів.
Ледь чутним порухом безодня
З’єднає дві душі в одну.
Теплом наповнена долоня
Стривожить давню таїну.
Цілунком стрепенеться щастя,
Розсипле іскорки принад...
А на Землі, напевне, здасться,
Що то почався зорепад...
2010
Оценка поэта: 5 немає слів,Лесю!!Ви пишете все краще і краще!У мене навіть слів не вистачає описати враження.. Це просто краса!
"Цілунком стрепенеться щастя,
Розсипле іскорки принад...
А на Землі, напевне, здасться,
Що то почався зорепад..."
olesyav відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Квітонько, не перехваліть мене... У мене теж слова десь закочуються по закутках душі, яку переповнює взаємна радість Ваших емоцій.
ДЯКУЮ!