Місячна ніч - дивовижніша марева,
Золото ки́да навкруг.
Любо дивитися, як невибагливо
Світить чарівно - сонечка друг.
Я нахилився погратись з землею,
Квітам сказати: "Прокиньсь".
Я до природи звернувся душею,
І тиху шепнув: "Обізвись".
І тиша мені обізвалась святою,
Німою беззвучністю, як і колись.
А серце радіє, тобою, природо!
Лиш дякуй за все і Богу молись.
02.10.09