Chornui Kit: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.09.2011


Ласунка

Як не я….

Я  тебе  ні  одній  не  віддам!
Не  поділюсь  тобою!  Нізащо!
Як  захочеш  ти  іншої  сам!?
Лиш  мені  доведи  ,  що  так  краще!

Як  гарнішою  буде  ніж  я!
І  гостріші  думки  линуть  в  небо.
Як  сп*янить  чуйне  серце  твоє,  
Лиш  таку  я  підпущу  до  тебе!

Якщо  сонцем  залиє  твій  шлях,
Від  вогню  її  вмлієш  раптово.
Замилуєшся  нею  у  снах,
І  я  піду  без  зайвого  слова!

Я  тебе  ні  одній  не  віддам!
Не  поділюсь  тобою!  Нізащо!
Як  захочеш  ти  іншої  сам!?
Лиш  мені  доведи  ,  що  так  краще!

(Пробачте,  за  неякісний  звук  при  озвучці,  писала  на  швидкоруч)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281695
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 21.09.2011


Alexa

Мораль ( роздуми)

Мораль….  просто  пусте  слово  для  сучасного  світу…….
Тут  вже  немає  нічого  святого…  і  мою  душу  крає  питання:невже  так  було  завжди???.....
Невже???((
Чи  може,  то  тільки  тепер  настільки  світ  і  життя  деградували…  тільки  брехня,тільки  підлість  ,тільки  тінь  моралі……..  і  вже  логічно  постає  питання:як  вижити  в  такому  світі?  Відповідь  тут  тільки  одна:стати  таким  же…  інакше,  інакше  тебе  так  ви***,  що  вже  світ  стане  немилим…  і  непотрібним…  іноді  задумуюсь:чи  варто  взагалі  тут  залишатись,  але  закрадається  підозра,  а  що  як  за  гранню  теж  саме…  та  ж  сама  аморальність..
Мене  вражає  з  кожним  днем,  з  кожною  секундочкою  цей  світ,  ця  відсутність  справжніх  почуттів,  ця  гра,  ця  підлість,  ця  неприхована  аморальність…((  чомусь  я  завжди  вірила  у  краще,  як  видно  –  даремно…  що  ж,  так  вже  воно  є…  але  чому?  Це  питання  не  дає  мені  спокою,  ні  вдень,  ні  вночі…  ніколи,  здоровий  глузд  підказує  змиритись  і  не  заморочуватись,  бо  це  нічого  ніколи  вже  не  змінить…  але    я  внутрішньо  не  можу…  може,  я  просто  далека  ,  настільки  далека  від  реальності,  що  в  мені  ще  живе  мораль,  навіть  слід  якої  давно  запльований  в  реальності?!...
Мене  вбиває,  наскільки  всі  кругом  це  сприймають  нормально,  в  порядку  речей…  я  ніби  з  іншої  планети  з  своїми  безпідставно-наївними-нереальними  принципами  життя  і  поведінки((
Я  НІКОЛИ  НЕ  ЗРОЗУМІЮ,ЧОМУ  ЛЮБОВ  ЗВЕЛИ  ДО  СЕКСУ,  ПРАВДУ  ПЕРЕРОДИЛИ  В  БРЕХНЮ  А  МОРАЛЬ  ВЗАГАЛІ  ПОЗБАВИЛИ  СУТІ…
…  чому  я  хочу  більшого,  чому?  Ти  ж  сьогодні  вже  з  іншою,  завтра  ще  з  іншою…  можливо  в  цей  момент  ти  в  ній…  а  я  наївно  хочу  вірити  в  щось  інше…  в  щось  більше,  в  щось  краще….  Але  вже  бачу  правду  і  не  вірю  ні  в  що…(((

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280467
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 15.09.2011


Юлія Холод

Просто

***
Я  хотіла  торкнутись  вічного,
У  буденнім  знайти  пророче.
Та  натомість  терпкою  нічкою
Закохалась  в  бездонні  очі…

Буть  хотіла  твердою,  владною,
Докладала  в  свій  голос  криги,
А  гаряча  сльозинка  зрадила,
Розгорнула  мене,  як  книгу…

Проникала  в  найвищі  сутності,
Щоб  зневажити  поклик  тіла,
Та  скорилась  його  могутності
І  хотіла.  І  знов  хотіла.

І  зневірювалась.  І  вірила.
Будувала  і  руйнувала.
Вишивала  зірками  й  дірами,
У  собі  себе  пізнавала…

І  з  надуманих  тих  реальностей
Я  прийшла  у  просту  реальність  –
Що  всесилля  моє  у  слабкості,
А  краса  –  то  неідеальність…

І  нехай  через  раз  спотикаюся
І  дурні  мої  мрії  дивні  –
Я  живу.  Я  грішу  і  каюся.
Я  людина!  Я  просто  людина!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276780
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 13.09.2011


Ласунка

Приречена пам*ятати…. .

Вкуси  мене  за  пальчик!
Дай  знати  що  реальний!
І  світ  наш  віртуальний
Шматуй!  Зітри!  Спали!

Без  сну  вогняні  ночі…
Забути?  Ні!  Не  хочу!!!
Чаклую  я  й  пророчу…
Побачити  б  ..Знайти…

Пішов.  Закрив  всі  входи!
Ключі  забрав  і  коди.
І  мого  серця  ноти.
Міняєш  на  баси...

За  мить  ти  став  як  вічність.
Випробуєш  на  міцність…
І  згадувати    грішність!
Приречена  завжди…..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279622
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 10.09.2011


Ласунка

Ніч з тобою…

Ніяк  не  вмостишся.  Вовтузишся.
Рученята  в  пошуках  моїх  грудей.
За  вікном  зірки  в  світанку  губляться.
Безсоння  зморене  хмільних  ночей...

Обвив  руками  мої  м*якенькі  подихи.
Притиснув  сильно  наче  немовля.
Ховаються  від  нас  життєві  поклики.
Для  наших  ніг  втрачає  сенс  земля.

В  повітрі  підсвідомості  зустрілися.
Своєю  мовою  спілкуються  тіла.
Ми  без  очей  один  на  одного  дивилися.
І  чули  як  у  такт  тремтять  серця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245394
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 02.09.2011