Лєнка: Вибране

Любов Вакуленко

ОТРУТА В СЕРЦІ


До  знахаря  прийшла  жінка,  допомоги  просить:
-  В  мене  дуже  зла  свекруха.  Натерпілась.  Досить.
Я  ще  хочу  з  чоловіком  спокійно  пожити,
А  її,  зміюку  кляту,  чимось  отруїти.
Допоможіть  мені  її,  відьми,  скоріше  позбутись.
Я  благаю  вас  –  продайте  якоїсь  отрути.
Мудрий  знахар,  старий  лікар,  сумно  так  поглянув:
-  Дам  тобі  отруту,  доню,  й  досить  непогану.
Виніс  з  хати,  й  простягнув  їй  маленьке  відерце:
-  Оце  зілля,  що  впливає  на  роботу  серця.
Тільки  цей  процес,  щоб  знала,  доволі  тривалий.
Довгий  час  буде  потрібний,  та  результат  вдалий.
Відвернути  щоб  підозру  від  себе  самої
Ти  повинна  притриматись  лінії  такої:
Щоб  ніхто  не  зміг  сказати,  що  це  ти  вчинила  -  
Ти  повинна  для  свекрухи  стати  чемна  й  мила.
Ти  повинна  поступатись  думкою  своєю,
Стати  їй  ніби  дочкою,  поріднитись  з  нею.
-  Все  зроблю,  сказала  жінка,  щоб  свого  добитись,
Намагатимусь  весь  час  цей  свекрусі  годити.
Так  і  сталось…  Жінка  поїть  трунком  тим  свекруху,
А  тим  часом  ближче  й  ближче  Їй  стає  по  духу.
Суперечки  обминає,  годить  і  плекає…
Через  місяць  вже  свекруха  всім  розповідає:
-  Яка  ж  була  зла  невістка,  а  якою  стала!
Наче  янгол  зійшов  з  неба,  зараз  таких  мало:
І  ласкава,  і  терпляча,  уважна,  й  кмітлива.
Що  таку  невістку  маю  –  я  така  щаслива!
А  невістка  як  почула  ці  її  розмови  –
Серце  наче  зупинилось  і  забракло  мови…
І  до  знахаря  швиденько  вона  прибігає:
-  Дайте  щось  проти  отрути,  та  скоріш,  благаю!
Я  й  сама  уже  не  рада,  що  таке  вчинила,
І,  здається,  я  свекруху  майже  полюбила.
Старий  каже:  -  Не  журися,  я  знаю,  як  бути.
Не  помре  твоя  свекруха  –  не  було  отрути.
Прості  спеції  продав  я  тоді  у  відерці.
А  отрута,  моя  доню,  була  в  твоїм  серці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468209
дата надходження 24.12.2013
дата закладки 19.02.2016


Любов Вакуленко

НЕПРОЧИТАНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ


Щоночі,  перед  тим,  як  прийде  сон,
До  неї  повідомлення  летіло,
Горів  екраном  білим  телефон:
«Кохаю.  На  добраніч,  моя  мила.»

Приходили,  й  приходили  вони,
І  вже  таких  ночей  було  чимало.
Ось  знову  телефон  волав,  дзвонив  –
Та  не  ввімкнула,  і  не  прочитала…

А  вранці  розбудив  її  дзвінок,
І  в  слухавку  ридала  його  мати:
«Вчора  потрапив  в  ДТП  синок…
Загинув  він  біля  твоєї  хати…»

І  те,  що  не  прочитаним  було,
Як  гострим  лезом  по  відкритій  рані,
Ще  довго  і  боліло,  і  пекло,
Його  слова  на  білому  екрані:

«Моє  кохання…  Сонечко  ясне…
До  мене  вийди…  Я  тебе  чекаю…
Скажи  ще  раз,  що  любиш  ти  мене…
Бо  я  розбився…  Й  мабуть  помираю…»

Там,  де  вночі  він  тиснув  на  гальма,
Вінок  живий  біля  її  будинку…
То  ж  хай  там  що,  і  часу  вже  нема,
Та  для  коханих  віднайдіть  хвилинку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645182
дата надходження 19.02.2016
дата закладки 19.02.2016


Pismonosiza

Я не умею

http://litsait.ru/stihi/stihi-pro-lyubov/ja-molcha-zhdu.html
Я  молча  жду...  
Лиса  Алиса
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,



[i]Я  не  умею  молча  ждать  ответа.  
И  я  порой  сама  ответ  даю.  
И  я  порой  не  слушаю  совета.  
И  выход  из  туннеля  нахожу.  

Я  не  умею  молча  ждать  ответа.  
Сама  не  понимаю  почему.  
И  мне  не  нужен  лучик  света-  
Я  этим  лучиком  всю  жизнь  живу.  

Я  не  умею  молча  ждать  ответа.  
И  не  умею  мало  говорить.  
Но  я  прошу  тебя  меня  не  разлюбить  за  это.  
За  это  я  прошу  меня  любить.  

Прогноз  Я  сделала  и  выбор  тоже...  
Но  Я  молчать  не  в  силах  и  поверь,  
Что  если  выбор  мой  не  так  положен,  
То  что  поделать?  
Отступать  не  буду  Я  теперь)))  



Откровения  Татьяны  Письмоносицы  12.03.2014[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603946
дата надходження 03.09.2015
дата закладки 03.09.2015


Іван Мотрюк

Стрімкий потік. (з посмішкою про наболіле)

Життя  у  нас  стрімкий  потік,
На  дворі  двадцять  перший  вік.
Усе  біжить  не  наздогнати,
А  ,  що  день  важче  проживати.
І  влада  наша  поспішає,
Що  день  ті  ціни  піднімає.
Не  встигнеш  грошей  назбирати,
А  тут  вже  треба  добавляти.
Спішить  в  горУ  все  кожен  день,
І  лиш  зарплата  ні  тень-тень.
Зросли  податки  і  акцизи,
Говорять  ,що  виходим  з  кризи.
Народ  на  сміх  уже  той  мають,
До  нитки  майже  оббирають.
Народ  терпіти  вже  не  взмозі
І  щось  велике  вже  в  дорозі.
Якщо  майдан  ,  ще  не  біда  ,
Якби  не  гірше  не    ...  .
Тому  я,  прошу  нашу  владу.
Зробіть  хоть  щось  ви,  там  до  ладу.
Пустіть  народу  оті  крила,
Які  податками  скрутили.
Пустіть  ,  благаю  ,  бо  біда,
Народ  терплячий  ,  та  хто  зна  ...  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413798
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 02.09.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.09.2015


Крилата (Любов Пікас)

Я хочу бути…

Я  хочу  бути  коханою.
Я  хочу  бути  щасливою,
Потрібною  і  жаданою,  
Покірною,  вередливою,

Ловити  вогні  у  погляді
І  чути  кипіння  шкірою,
І  щоби  без  темних  спогадів.
І  щоб  у    майбутнє  з  вірою.

Бажаю  я  бути  жінкою  –
Слабкою,    як  в  спеку  сонях,
Відкритись  новою  сторінкою
У  теплих  міцних  долонях.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602354
дата надходження 26.08.2015
дата закладки 27.08.2015


Плискас Нина

Котилось вічне колесо печалі.

Промчалося  життя  по  автостраді,
А  я  за  ним...  пішком  у  брід  ,
Повз  мене  все,що  не  встигаю,
Та  навіть  те,що  байдуже  мені...
Хтось  наздогнав...  неначе  ралі,
Вся  швидкість,невагомість  нас...
І  як  нате,відмова  гальмів...
Не  вибачить,  дорога  лихачам.
Уже  стоптали  ноги  подорожні,
Онучі  в  клоччя,мозолі  у  кров,
Котилось  вічне  колесо  печалі
У  запорошених  росою  споришах...
Поникло    тінню  у  туманах,
Світанком  стомлених  століть,
Пів  оберта...і  роздоріжжя...
Зпокон  віків...стоїть  хрестами  ,
Розп"яті  думи  й  пагінець  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600758
дата надходження 19.08.2015
дата закладки 19.08.2015


Таня Кириленко

Ти завжди говорив…

Вже  нічого  не  варті  наші  крапки́  над  "і":
Схоже,  час  залиши́в  назавжди́  щось  у  нас  незмінним.
Ти  змінив  мої  дні,  і  пішов  навіть  із  моїх  снів,
Та  я  чую  тебе  і  тепер,  безперечно,..  рідним.

Що  було  -  залиши́лося  там,  де  ми  рвали  зв'язки,
Де  палили  мости,  через  гордість  ступити  не  в  змозі.
Та  тепер  до  мурашок  впізна́ваний  дотик  руки
Скаже  все  замість  слів,  що  спинилися  на  півдорозі.

Я  дивлюся  на  тебе  -  і  бачу,  що  ти  досі  мій,
Попри  те,  що  тепер  кожен  з  нас  вже  обрав  собі  пута.
І  так  дивно  радіти,  не  маючи  більше  надій.
Ти  ж  мені  обіцяв  до  кінця,  назавжди  моїм  бути...

Незбагненні  сценарії  доля  малює  для  нас,
І  тепер  я  вже  знаю:  ніщо  не  бува  випадковим.
Щось  міняється,  щось  залишає  незайманим  час.
Ти  завжди́  говорив  мені:  "Не  обіцяй,  що  ніколи"...

19.08.2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600780
дата надходження 19.08.2015
дата закладки 19.08.2015


Оріана

Небо в очах

Щасливі  ті,  у  кого  небо
Ховається  у  глибині  очей.
Нічого  більш  в  житті  не  треба,
Коли  торкаєшся  її  плечей.

Не  відпускай  її  ніколи.
Не  залишай  її  одну,
Бо  небеса,  вони  ж,  як  море
Забрати  можуть  у  пітьму...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599291
дата надходження 12.08.2015
дата закладки 12.08.2015


Валерій Кець

Аксіому кохання…

[i]Аксіому  кохання,  теорему  любові  -  
Я  тобі  доводитиму  щодня,  
Бо  всі  закони,  мені  вже  знайомі  доволі,  
А  стежки  знов,  все  ведуть  навмання...    

Час  у  житті,  розтавить  розділові  всі  знаки,  
Між  несказанних  слів  -  коми  й  крапки.  
Тобі  подарую  степів  червонії  маки,  
І  напишу,  найніжніші  рядки...  

Я  тобі  намалюю  всесвіт  -    фарбами  щастя,  
Що  не  змиють  сльози  ані  дощі,  
Наче  таїнство  першого  святого  причастя  -  
Стануть  для  тебе,    всі  мої  вірші...  [/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599178
дата надходження 12.08.2015
дата закладки 12.08.2015