Ivanka Bihun: Вибране

Елена Марс

В зворушливій тиші жовтневого ранку…

[b]В  зворушливій  тиші  жовтневого  ранку
До  тебе  горнуся,  у  теплі  обійми.
Ти  спиш,  а  мені  пригадалися  зими,
Коли  не  дружина  була,  не  коханка...

Бувало,  прокинусь  у  темряві  ночі
І  мову  веду  із  холодним  безсонням.
Слізьми,  ненароком,  умиються  скроні,
При  думці,  що  хтось  моє  щастя  зурочив.

Минуле  приходить  у  різних  відтінках.
Йому  я  радію,  а,  часом,  сумую.
Та,  в  серці  кохання  ніщо  не  зруйнує,
А  зими  без  тебе  -  це  долі  зупинки.

Її  були  примхи  -  спинити  кохання,
Щоб  я  не  раділа,  ні  сонцю,  ні  квітам,
Та  я  не  хотіла  тебе  розлюбити!
Без  тебе  життя  -  не  життя  -  існування!

Таке  існування  мені  не  потрібне!
Воно  і  старить,  і  знемовлює  душу,
А  я  відчувати  любов  свою  мушу,
В  зворушливих  ранках,  у  теплих  обіймах...[/b]

11.10.2014.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549693
дата надходження 08.01.2015
дата закладки 19.03.2015


ptaha

Наснилося….

За  картиною  Я.Йерки  "Партія  на  острові"

http://yerka.org.ru/pages/partia_na_wyspie.html

[img]http://yerka.org.ru/pages/original/partia_na_wyspie.jpg[/img]

Наснилося.  У  шахи  грали  коні
фігурками  зі  справжнього  життя.
Плодами  час  обтяжував  долоні,
жбурляючи  хвилини  в  небуття

лушпинням.  Шикувалися  будинки,
лякав  людей  загарбницький  екстаз…
А  коней  мчав  галоп  у  поєдинку,
змітаючи  з  клітинок  раз  у  раз

в  хрипкім  іржанні  мури  і  паркани,
чужі  фігури  (що  їм,  штучним,  біль?!)…
Загрались  дерев’яні  істукани  –  
І  спересердя  кинули  в  глибінь

своє  й    чуже…  І  змило  сон  під  ранок…
На  дошці  шаховій  дрімає  пішкотінь…
А  кОней  перелякані  уламки
розкидало…  
Наснилося  мені…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563445
дата надходження 01.03.2015
дата закладки 19.03.2015


гостя

Забудь… що ми…

Не  треба  слів…  
Вони  повернуть  біль…
Твої  слова  -  несуть  мене  на  рифи…
Вони  –  лиш  грань…  що  поміж  двох  світів
Нам  відкриває  
   змінені  тарифи…

Вони  –  лиш  грань,  
Якої  вже    не  жаль…
Коли  відчуєш  світу  ілюзорність…
В  якому  я  для  тебе  –  лиш  печаль…
Твоя  –  печаль…
     можливо  –  неповторність…

Де  безнадійно  різні  –  
Я…  і  ти…
Де  губи  -  так  розхристано  –  солоні…
Бо  що  –  слова?..  коли  горять!  –  світи…
Цілуй…  забудь…
   що  ми  -  у  Вавілоні…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564016
дата надходження 03.03.2015
дата закладки 10.03.2015


Мандрівник

Щастя оберіг

На  цьому  світі  варто  жити,
Коли  у  ньому  будеш  Ти,
Не  хочу  іншого  просити,
Лишень  люби  мене,  люби...

Розлий  своє  яскраве  світло
На  мої  сутінки  буття,
Щоби  весна  буяла,  квітла
Пахучим  садом  від  життя...

Щоби  пташки  співали  оди
Коханню  нашому  навік,
А  промінці  твоєї  вроди
В"язали  щастя  оберіг...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565706
дата надходження 10.03.2015
дата закладки 10.03.2015


malinka

Залиш

Залиш  мені  краплиночку  себе,
Щоб  очі  твої  бачити  щоранку,
Вдивляючись  у  них  безперестанку...
...Яка  ж  у  них  нестриманість  живе!

Залиш  мені  краплинку  теплоти,
Що  вчора  лиш  до  неї  доторкалась.
Забулась  й  раптом  знову  закохалась
До  відчаю.  До  сліз.  До  хрипоти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452688
дата надходження 04.10.2013
дата закладки 20.10.2014