Хлопчина, з синіми очима: Вибране

VOSKRESENSKA

тепер ми дорослі…

А  десь  за  роками  збігають  години,
Мені  їх  так  мало  –  хоч  ще  б  половину.
Куди  заховалось  дитинство  щасливе,
І  де  те  дитя,  мале  й  полохливе?
Кого  попросити  про  мандрівку  у  часі?
Мені  на  секунду,  де  в  другому  класі
Читаю  книжку,  малюю  думками.
...
І  так  от  пробігли  роки  за  роками…

[i]Тепер  ми  дорослі,  тепер  ми  не  діти,
Тепер  стільки  клопотів,  що  й  ніде  дітись.
Тепер  ми  дорослі,  тепер  ми  не  діти,
Тепер  треба  привід,  щоб  порадіти.
Тепер  ми  не  діти…
Тепер  ми  дорослі…[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790012
дата надходження 02.05.2018
дата закладки 20.08.2018


VOSKRESENSKA

пам'ять

а  пам'ять  торкає,  торкає  струни  душі,
точніше,  що  від  неї  лишилося.
а  ти  втечи  з  думок  моїх,  мене  лиши,
щоб  серце  моє  льодом  укрилося...

так  легше...

я  б  рада  була  не  впізнати  твого  обличчя,  
і  де  ти  живеш  не  знати,  і  де  твій  балкон.
і  посмішки  не  пам'ятати,  що  так  тобі  личить,  
і  стерти  з  пам'яті  твій  телефон...

я  б  рада  була  не  знати,  кого  обіймаєш,  
і  хто  шаленіє  від  ніжних  твоїх  цілунків.
і  вулиць  не  бачити  тих,  де  із  нею  гуляєш,
або  заховатися  поміж  стареньких  будинків

і  спостерігати  за  тим,  як  зникають:  
смуток
сльози
совість
сором
слова
а  з  ними  -  і  я...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753710
дата надходження 04.10.2017
дата закладки 23.10.2017


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.12.2012