За життя поет немало бачив,
Бо штиблетів купу протоптав.
З неба місяць, ніби ріг телячий,
Відломився і пірнув у став,
Розлетівшись на холодні бризки,
Що ковзнули раптом по щоці.
Тож тепер збиратиму у низку
Вечорами срібні сльози ці.
Вийде ночі ще мені долати
Біля чарки з думами про те,
Звідкіля чвалатиму до хати,
Як талант востаннє відцвіте?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012290
дата надходження 01.05.2024
дата закладки 01.05.2024
Коли б бажав тобі я зникнути у прірві,
немов тебе ось тут і не було,
коли б настільки я не був би вірний
й завжди б вдавав, що зовсім все одно,
коли б твою я зміг пустити руку
і відіслати на Великий шлях,
коли б до кожного не дослухався звуку
і не шукав у всьому світлий знак,
коли б я зміг без тебе хоч би днину
прожити так, неначе завжди сам,
то я клянусь — усім, що мені миле —
я б не писав. О ні, я б не писав!
10.ІV.24
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010718
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 19.04.2024
На музыкальную тему "Ніч яка місячна"
https://www.youtube.com/watch?v=En7TsomfE5A
Зорі знеможені
В трави некошені
Падають після заграв.
Вкрилося тишею
Небо над вишнею,
Де молодик задрімав.
Вітром оголена
Липа знедолена,
Наче дівчина стоїть.
Вийду опівночі,
Може, поспіну ще
Співи почути її.
В омут полиновий
З кленом полинемо
Пити гіркий аромат.
Й будем у лузі ми
Лепськими друзями,
Доки гуляє пітьма.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010278
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024
Останній сніг... Мінорно-білий лад...
Невже фінал зими? Не може бути!
Іду вперед. А поглядом - назад...
О, як красиво помирає лютий!
І знову йдуть в минуле холоди
Та з крапок роблять витончені коми.
До себе я звертаюся на "ти",
Хоча собі вже зовсім не знайомий.
Продовження історії рядків,
Написаних омріяним курсивом.
Останній сніг чомусь не захотів
Сказати наостанок щось важливе.
Усміхнена тендітна та проста,
Весна виходить на яскраву сцену.
Для когось чарівниця молода
Проллє промінчик теплий. Не для мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008273
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 21.03.2024
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Я бачив відчай з власного вікна,
Це був наш спільний величезний відчай.
Холодний страх від голови до ніг.
Все поспіхом - машини та валізи.
Ховав старе життя байдужий сніг,
Повітря пахло смутком та залізом.
Мій Харків став сумнішим на мільйон.
Його завдання - стримувати лихо.
І став порожнім спальний мій район,
А я стояв. Нікуди не поїхав.
Куди мені? Вперед, назад чи в бік?
Бо доля - замінована стежина.
Хіба я знав, що двадцять другий рік
Забрав з собою левову частину
Мого натхнення та простих пісень,
Моїх надій на затишне майбутнє?
А чорно-білий той лютневий день
Про незворотність награвав на лютні.
Іде війна. А мій сусід помер.
Минуле кличу словом недолугим.
Дивлюсь вперед. Та на душі тепер
Відбиток пожиттєвий: "двадцять другий".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006901
дата надходження 27.02.2024
дата закладки 12.03.2024
Десь у небі чути відголоски
Теплої і ранньої весни,
Бо уже дурман тече по мозку
У шалені роздуми та сни.
Скільки усього я перебачив?
І про що я тільки не писав?
Й досі чути гульбища відьмачі,
До котрих приєднувався сам.
Тож зламав життя, неначе гілку,
Що цвіла весною, як завжди.
Бо жінки, натхнення та горілка -
Певний шлях поетів до біди.
Може, і гукне моє колишнє
По стежині зоряній пройти,
Де нарешті місяць приколише
Роздуми у серці темноти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006476
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 22.02.2024
Горять усі мої архіви.
Їх знищує вогонь омани.
Життя таке несправедливе!
Чекання вранішньої зливи -
Чудові, нереальні плани...
Горять усі мої архіви.
Натурам підлим та зрадливим -
Зелене світло та пошана.
Життя таке несправедливе!
Дурниці зменшено-пестливі
Хіба загоять свіжу рану?
Горять усі мої архіви.
Комусь дарунок - зайве диво,
Комусь - ілюзії туману.
Життя таке несправедливе!
Творцем солодкого курсиву
Ніколи більше я не стану.
Горять усі мої архіви.
Життя таке несправедливе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005411
дата надходження 10.02.2024
дата закладки 11.02.2024
Дорога в нікуди.
Засмучені люди.
І осінь у сизім плащі.
Іду і зітхаю.
Тебе я кохаю.
Сховатися хочу в дощі.
Та ясно надворі,
Лиш місяць і зорі.
І гірко і страшно мені.
Дорога в нікуди.
Й були то не люди.
Не люди – лиш тіні сумні.
...2003.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995740
дата надходження 09.10.2023
дата закладки 16.10.2023
У саду, де плаче білим вишня,
Випадково мрію загубив.
І тепер блукаю за колишнім
По стежинах суму та журби.
Все одно, знайду її такую,
Що світила в темряві мені.
Линув час і я за ним крокую,
Та збираю у кишеню дні.
Не шукай того, що не утримав,
Не жалій, що більше не твоє!
В тім саду ні вишні, ані диму,
Тільки дощ, як і раніше ллє.
Не одну змінив криваву свиту,
І приборкав не одну версту.
Бо мою останню мрію змити
Теплий дощ повинен саме тут.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956689
дата надходження 17.08.2022
дата закладки 18.09.2023
Скоро осінь одягне намисто,
Вітер листя розкидає вщент.
І заграє пора золотиста
Кольорами під свіжим дощем.
Я б дивився на те, мов дитина,
Що зробила надвір перший крок,
Та й побачила осінь за тином
В одежині з барвистих зірок.
Закохався укотре неначе,
Бо не можна дивитись на двір
Без любові, коли небо плаче,
Мов у пастці поранений звір.
Напишу ще для тебе багато,
Недоторкана музо моя,
Аж до того, як в жерло багаття
За красунею кинусь і я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958621
дата надходження 04.09.2022
дата закладки 23.08.2023
Закотився десь місяць під гірку,
Та й розтанув у тій новині.
Як же, друже єдиний мій, гірко
Розчиняти життя у вині.
Не одна стала ліжком канава,
Де я долю свою проклинав
У сорочці, що ніби кривава
Від пролитого з пляшки вина.
Вже не будуть такі, як раніше,
Розфарбовані мріями сни,
Мабуть, став набагато старішим
Той, кого залишили вони.
Постарішала навіть надія,
Що несла і свободу, і біль.
Тільки муза одна молодіє,
Як знаходить коханця собі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960569
дата надходження 22.09.2022
дата закладки 23.06.2023
Зненацька - дощ. Віршам - не перешкода!
Народжувались ввечері рядки.
Неначе знов прокинулась природа.
Це теж світанок, тільки навпаки.
Ще не придбавши сніжну діадему,
Природа всім дарує залюбки
Жоржини, айстри, білі хризантеми...
Осінні квіти - "квіти навпаки".
Холодний вітер все-таки щасливий,
Як жест легкий чарівної руки.
І, створюючи настрій особливий,
Прийшов у серце "квітень навпаки".
А ночі навесні були короткі!
Так палко розпускалися бруньки!
Ті аромати всі такі солодкі,
Цей аромат - солодкий навпаки.
Яскрава осінь гірко пахне листям.
Багато фарб, та інші вже думки.
Вся таємниця в посмішці барвистій...
Це теж весна. Та тільки навпаки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958379
дата надходження 02.09.2022
дата закладки 30.05.2023
Любимым персонажам мультфильма "Халиф-аист" посвящается
https://youtu.be/_KavFa3gcwc
Чом нахмурила брови під вечір?
Чи замало віддав я тобі
За омріяні крила лелечі
Та довічний поетовий біль?
Чим іще розплатитися мушу
За бажання тримати перо?
Хочеш, кину на вогнище душу,
Чи наллю у чорнильницю кров?
Ти скажи, що Поезії треба?
Все зроблю, як накажеш мені!
Тільки потім відпустиш до неба
Доживати лелекою дні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983998
дата надходження 22.05.2023
дата закладки 24.05.2023
Розгулялася начебто осінь,
Так чого забажається ще?
Сивину, може, змити з волосся
Під її прохолодним дощем?
Я промовчав би навіть про втрати,
Що полином у лузі гірчать,
Тільки б разом із нею чвалати
І топитися денно в очах.
Та навряд чи можливо кохати
Якось менше цю дивну красу,
Що ось-ось розіллє біля хати
Свій багрянець і лагідний сум.
Я би душу, роками зім'яту,
Без жалю кинув прямо до ніг
За можливість її обіймати
І проводити в пестощах дні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959616
дата надходження 13.09.2022
дата закладки 28.02.2023
Я хочу Вас.
Душею, а не тілом.
Дістати б серце, сховане на дні,
і щоб воно мене отак любило,
як Вас любити суджено мені.
А ще я хочу, щоби уночі
своїх очей Ви ніжних не зімкнули.
Щоб думали, чи спиться вже мені,
й чи мої руки Ваших не забули.
І щоб здригались, бачачи мене,
і щоб від дотиків моїх немов горіли,
і щоб не вірили, що це усе мине,
і щоб мене - як я Вас - полюбили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954238
дата надходження 24.07.2022
дата закладки 20.01.2023
Я бачив рай. Тримав твої долоні,
Все відчував, та рухатись не міг.
Гаряча кров пекла вогнем у скронях
І танув я, неначе мокрий сніг.
Здавалось так, що хором стоголосим
Кругом твоє лунало лиш ім’я.
Твої уста, каштанове волосся
І блиск очей… Я знав, що ти моя.
А потім зранку з болем прокидався
І, наче Фавст, кричав тим снам услід:
«Спинися мить! «Спинись, бо ти прекрасна!»
Минають ночі, дні пливуть крізь пам`ять,
А погляд твій шукаю досі скрізь…
Лиш сни, мов пта́хи в небі пролітають…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963005
дата надходження 16.10.2022
дата закладки 08.12.2022