bodya: Вибране

Людмила Пономаренко

П'ять хвилин осені

Небо  сіє  туманною  мрякою,  а  наче  світає…
Жовто-багряною  ясністю    ліс  мене  зустрічає.
Невпізнанно-знайомі    до  щему  кольори  декорацій,
Де  дубки  обнялися  зі  світінням  притихлих  акацій,

Де  між  трав  загубились,  наче  перли,  сліди  листопаду,
А  чистина  спустіла  мов  запалена  кимось  лампада…
Лиш  падінням  нечутним  дощу  ледь  розбавлена  тиша
На  вітрилах    пожовклих  беріз    день  осінній    колише.

Десь  зникає  небес  далина      акварельно    розмита
І  так  любиш  цей    світ  в  позолоті  жовтневої  миті…
П’  ять  хвилин…  Затамований  подих…Осені  диво…
І  так  мало  потрібно  раптом,  щоби  бути    щасливим…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852784
дата надходження 27.10.2019
дата закладки 27.10.2019