Катерина Собова: Вибране

Білоозерянська Чайка

ФАЙНА ПАСКО, ЛАДЬСЯ

Паско  файна,  ладься,  із  легкого  тіста!
Примовляє  бабця,  вдягнена  врочисто.
Настрою  докласти  треба  в  рухи  звичні,
щоб  заграла  Паска  сонечком  величним.

Місить  спозаранку  тісто  якнайкраще,  
Жовте  від  шафрану,  як  любив  мій  пращур.
Праця  без  спочинку,  бабці  ж  не  звикати:
Ось  ваніль,  родзинки  –  пахне  медом  хата…

Ніби  сонце  гляне  пасочка  «четверна»,
а  «п’ятнична»  –  шана  родичам  померлим.
У  Суботу  ставить  –  піч  запалить  свічка,
Паска  зі  хрестами  й  колосом  пшеничним,

З  крилами  зозульки  –  дай  нам  літ,  крилата!
Хрестить  всі  каструльки  із  печі  лопата.
У  вогні  –  свячена  із  верби  лозина.
Може  напечеш  нам  –  щоб  на  мирну  днину?

З  «Отче  наш»  саджали  і  виймали  з  печі.
Тих  пасок  чимало  –  щастя  для  малечі.
Для  онуки  праця…    З  погляду  м’якого
Розумію  бабцю  –  далі  ґоґоль-моґоль.

Рівно  та  доладно  нанесу  вершечок,
Сяє  тепла  радість  у  очах  старечих.
…У  чеканні  звістки,  що  зійде  над  світом,  
Писанки  барвисті,  крашанки  –  говіти.

Ось  на  рушникові  пасочка  рум’яна  –
будьте  всі  здорові,  добрі  християни.
«Хай  скінчаться  війни,  –  наче  каже  бабця.  –
Бо  життя  безцінне.  Файна  паско,  ладься!»  


.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012342
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 03.05.2024

Lana P.

ВЕСНОКВІТ…

Сади  розквітають  для  миру,
Дарують  натхнення  землі,
Впиваються  медом  джмелі,
Під  звуки  пташині,  хмільні.
В  повітрі  -  букет  еліксиру.
Цвіти,  моя  весно,  в  мені!      30.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012337
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 03.05.2024

ТАИСИЯ

Пришла пора.

Пришла          пора.

Весна        меню        нам        обновляет.
Наш        стол        становится        богаче.
Хозяйка        в        блюда        добавляет
Всю        зелень,        что        растёт        на        даче.
Сегодня        вкусный        суп        сварила.
О        нём        всю        зиму        я        мечтала.
В      составе        жгучая      крапива,
Курятина,      яйцо,        сметана.
Очнулись      мы      от      зимней      спячки…
Природа      нам        ночлег        готовит.
Забудем      про      свои      болячки…
Она        излечит        и        накормит…
И,    чтобы,        время        не        теряя,
Забыть      пора        про      «ДЕНЬ        ЛЕНТЯЯ»…
Пришла      пора      -      В      турне!      В      поход!
Как      тот      «отважный        Дон        Кихот!!!

02.  05.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012330
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 03.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Весняна веремія

Вийдеш  на  вулицю,  ох,  і  краса,
Ніжно  розсипала  щастя  весна,
Білі  стоять  абрикоси  в  рядках,
Мов  наречені  в  розкішних  вінках.

Дивне  творіння  так  грає  без  меж,
Поряд  квітник  гармонує  вже  теж,
Милі  примулки,  мов  зорі  з  небес,
Наче  створили  квітковий  котедж.

Ох,  веремія  весняна  бринить,
Глянеш  навколо  і  хочеться  жить,
Знову  кружляє  в  повітрі  краса,  
Тихо  всміхаються  нам  небеса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012308
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 02.05.2024

Білоозерянська Чайка

Прощався квітень

Удень  сьогодні  сонячно  і  жарко,
Свічки  каштанів,  пісня  солов’їв.
Граційний  Квітень  йшов  розкішним  парком,
який  прикрасив  рідний  наш  Зміїв.

Прощався  з  нами.  Травню  естафету
з  прийдешніми  святами  передав.
Раділо  око  скошеним  кюветам
і  освіжали  аромати  трав.

Посидів  із  містянами  на  лаві,
Прибратися  пособив  двірнику.
Стрункій  студентці  підморгнув  яскравій,
Напився  кави  десь  у  холодку.

Весняне  місто…  Та  чоло  він  хмарив:
Війна  посеред  квіту  і  краси.
Дивився  на  алеї  й  тротуари,
для  краю  ніби  захисту  просив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012216
дата надходження 30.04.2024
дата закладки 01.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Дивні спогади

Мов  дивні  спогади  хвилин,
Що  розбудили  мене  зранку,
Я  чула,  як  гірчить  полин,
Який  ховався  у  серпанку.

Згадалась  кожна  мила  мить
Та  погляд  рідний,  що  дивився
І  до  цих  пір  душа  болить,
Він  зовсім-зовсім  не  змінився.

Той  найдорожчий  у  житті,  
З  яким  завжди  ́було  так  втішно,
Його  мелодії  прості
Лишились  в  пам'яті  навічно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012172
дата надходження 30.04.2024
дата закладки 30.04.2024

Білоозерянська Чайка

Не у цьому житті

Не  у  цьому  житті…
Йде  війна.  Про  кохання  не  час  нам.
І  тривкий  сум  душі
Розчиню  у  буденності  днів.
Та  без  цих  почуттів
одинока  я  стану  й  нещасна.
Тож  прошу  Вас:  лишіть
крихту  спогадів  сильній  мені.

Не  у  цьому  житті
безпорадною  бути,  слабкою.
Пережити  війну
допоможе  стосилля  і  міць.
Ми  вже  зовсім  не  ті,
кожен  погляд  –  горить  гіркотою.
В  очі  я  зазирну
задля  світла  в  нечулій  пітьмі.

Хоч  ніхто  не  хотів  –
перехрестя  двох  доль  розійшлися.
А  літам  вести  лік
невідправлених  досі  листів.
Та  без  цих  почуттів
незбагненних,  рождених  у  висі,
Час  обох  нас  обрік
на  всі  виклики  у  самоті.
…Ми  –  не  в  цьому  житті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012149
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Білоозерянська Чайка

Живи, синочку

Берези  весняне́  шепочуть,
каштан  –  у  спалаху  свічок.
П’янку  красу  зловили  очі.
а  у  думках:  води  б…  ковток…

У  ранах  заніміло  тіло,
чомусь  не  відчувалось  ніг.
Матуся  вижити  веліла,
то  як  ослухатися  міг?!

Трава  засяяла  росою,
стікало  з  пагона  й  листви,
мов  шепотіло:  пий,  герою!
Десь  мама  молиться:  ж  и  в  и!

З  каштану  квіт  летів  молочний,  
не  вщухли  вибухи  та  гул.
А  вітер  ніс:  «Живи,  синочку!»
Благання  найрідніших  губ.

Лежав,  запитував  у  Бога:
невже  загину  в  двадцять  п’ять?
А  з-за  беріз  ішла  підмога:
ще  зможеш,  синку,  воювать.

Роса  сміялася  щасливо,
яких  іще  потрібно  слів?
Молитва  мами  –  справжнє  диво,
Ти  завдяки  їй  уцілів.

Береза  весняне́  шепоче,
Каштан  –  у  спалаху  свічок.
І  залляло  росою  очі,
Як  мамі  дякував  синок…

(дякую  за  світлину  "Українській  правді".)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012145
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Надія Башинська

У СИНІМ НЕБІ ЗНОВ ЛЕЛЕКИ В'ЮТЬСЯ

У  синім  небі  знов  лелеки  в'ються,
вже  вкотре  принесли  до  нас  весну.
А  поміж  них  малесенький  журавлик
гойдає  ген  хмариночку  ясну.

Його  я  упізнав!  Це  наш  крилатий,
це  наш  отой  веселик  молодий.
Це  він,  як  осінь  золотила  гай  наш,
у  теплий  край  летіти  не  хотів.

Всі  журавлі  зібралися  у  зграї,
а  він  ходив,  неначе  щось  шукав.
"Не  хоче  відлітати  наш  журавлик,"-
тоді  татусь  зажурено  сказав.

Я  часто  говорив:"Послухай,  друже!
Лети  мерщій,  бо  ж  крилоньки  дано!
Я  підросту  й  залишу  свою  хату,
в  весняному  саду  своє  село.

Лети,  маленький!  Крилонька  зміцніють,
тебе  піднімуть  легко  в  синю  вись.
Та  тільки  пам'ятай,  що  я  чекаю,
весною  ти,  будь  ласка,  повернись!"

Він  полетів...  А  що  ж  було  робити?
До  зграї  вже  останнім  він  пристав.
Що  рідний  край  є  наймилішим  в  світі,
малий  журавлик,  видно,  тоді  знав.

Де  тато  й  мама,  і  твоя  родина,
де  поле  й  річка,  і  квітучий  гай,
й  твоя  тут  Батьківщина  є,  дитино,
до  неї,  як  журавлик,  повертай!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012082
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Віктор Варварич

Йдеш до мрій

Людина  життям  крокує,
Нотує  миті  у  свій  сувій.
Чудові  картини  малює
Прямує  до  своїх  світлих  мрій.

Долаєш  круті  перешкоди
Крокуєш  до  благої  мети.
Віднайдеш  свої  нагороди,
А  до  щастя  невтомно  лети.

І  даруй  людям  свою  любов,
Сій  добро  у  життєві  поля.
Та  втікай  від  цих  лихих  обмов,
Лови  спів,  що  лише  з  віддаля.

Серце  твоє  добре  і  щире,
Дарує  нам  ніжне  тепло.
Твоє  слове  привітне,  миле,
Бажаєм  щоб  житами  зросло.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012087
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Ніна Незламна

Вишневі пелюстки

Розвівала  вишня  пелюстки  додолу,
Шубостливий  вітер,  здіймав  у  висоти,
Та  зненацька  впали  прямо  на  дорогу,
Не  знайшлася  доля,  певно    Боги  проти.

Тож    навіщо  квітла  з  колисковим  співом,
Все  ж  втішалась  світом    й  ранньою  весною,
Ой  та  нащо    ж    зрада,  суперечка  з  гнівом,
Замовкало  серце,  вмивалась  сльозою.

Діточок  зростила,  їм  би  жити  й  жити,
Та  війна  кривава,  сповила  в  кайдани,
Розлютився  вітер,  зніс  до  неба  квіти,
Землю  лють  гнобила,  допікали  рани.

Скільки  сили  вклала,  до  жалю  боліло,
Ввись  політ  пелюсток,  навкруги  біліло.

21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012117
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

dashavsky

Там на ьерезі…

[youtube]https://youtu.be/bTLchvgkFgg?si=4PcCiszutRxTBiDu[/youtube]

На  ьерезі  тому,
Я  роки  залишив.
Ьо  розєднала  нас,
Ьистра  долі  ріка.

Я  на  ьерег  отой
Шлях  шукаю  завжди.
Повертаюсь  туди,
У  мріях  щасливих.

Ьо    залишив  я  там
Дитинство  і  юність.
Незаьутні  мрії,
Свої  сподівання.

Там  на  ьерезі  тому
Десь  там  юність  моя,
Туманом  голуьим,
Шалю,  оповита...

Там  на  ьерезі  тому,
Залишаю  усе,
Що  прожив  і  нажив
І  ьуде  прожито...

Тече  ріка  життя  ,
Так  невпинно  тече,
Роки  заьирає  ...
Заьирає  роки...

Я  туди  перейду.
Ьуду  між  зірками.
Там  роки  я  знайду,
Мить  прожиту    нами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012088
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Lana P.

В твоїх обіймах…

В  твоїх  обіймах  -  солодко,  затишно,
Коли  запрошуєш  до  танцю  нишком.
На  пальчиках  танцюємо  в  полоні,
Зникають  межі  -  лінії  червоні  -
Усесвіт  нас  тримає  на  долоні.            28.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012102
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Веселенька Дачниця

Нате ж і голова

Без  гумору  не  прожити.                      
Гумор  –  наче  джерело!                          
Освіжить,  поверне  розум,                
Як  би  важко  не  було.                                      
Бо,  натЕ    ж  і  джерело  …                                          

Й,  як  годинник,  запрацює                          
Затуркана  голова.                                            
Думки  сонцем  заясніють                          
У  намистинках  –  словах.                            
Нате  ж  і  голова,  щоб                                                    
 
Разом,  в  купки  їх  збирати,            
А  душі  –  це,  як  бальзам  !                          
Щоби  давати  всьому  лад                          
Мені.  Тобі.  Усім  нам.                                                
Бо,  нате  ж  він  і  бальзам  …                          

Антипод  у  бальзаму  -  яд  !                        
І  самий  страшний  -  людський  !        
Достає  мозок  і  душу,                                          
Ненависний  і  гнилий  !!!                              
Таким  він  є  -  яд  людський  !
                 
Як  би    важко  нам  не  було,                    
Ніс  -  на    «суху  гілляку»  !                              
Швидше  минеться  –  не  зробиш        
Біди  із    переляку.                                                              
НатЕ  ж    суха  гілляка…                                              
                                                               В.  Ф.  –  24.  04.  2024    

         

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012057
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 29.04.2024

liza Bird

Не повернути…

Завжди́  з'являвся  біля  неї,

Коли  сховавшись  наодинці,

Ридала  й  кожний  раз  землею,

Вбирались  слізоньки  імлисті.



За  плечі  лагідно  торкався,

Співав  їй  пісню...  та  так  ніжно,

Потому  тільки,  знов  мовчання,

До  неба  ж  линув  він  сумлінно...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012112
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Зупини оцю мить

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wCLGSWaT86U[/youtube]

Якщо   серце   не   плаче   і   душа не   болить,
Порадій   цьому   тихо,   закохайся  в  цю   мить.
Розділи   ніби   скарб,   що   здобутий,   надвоє.
Поділись   цим   багатством,   його    хватить   обом   їм.

Хоч   малесеньку   крихту,   що   від   тебе   дістане,
Розростеться    це   щастям,   тоді   іншою   стане...
Щастя   в   всіх   воно   різне,   його   треба   відчуть,
Як   постука   зненацька,   не   барися   почуть.

Відчини   серце   настіж,    усміхнися   йому.
Хай   відчує   гостинність,   не   ховайся   в   пітьму.
Другий   раз   не   вернеться,   десь   притулок   знайде,
Може,   просто   його   в   тебе    хтось   украде..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012055
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Білоозерянська Чайка

Лиманський дворик

Лиманський  дворик  –  у  гінких  березах,
що  з  кожним  роком  затіняють  стіл.
Скрип  білокорих  –  мрії,  що  не  щезли,
про  мир  і  спокій  під  гудіння  бджіл.

Вітрець  шепоче  ледь  розквітлій  вишні:
«Скажіть,  красуне,  чи  я  милий  Вам?»
Смішний  горобчик  цвірінчить  потішно.
Он  хмара  суне  –  не  на  дощ  бува?

З  вікна  доносить  мелодійні  ноти  –
сусідський  хлопчик  розтягнув  баян.
Із  абрикоси  –  білі  привороти,
молочну  вроду  розгубив  Лиман.

Хоч  поруч  горе.  біль  що  ранить  лезом:
Жорстокість,  безлад,  ві́йни,  смерті  лють.
Лиманський  дворик  і  гнучкі  берези
Весну  в  підмерзлих  душах  бережуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011982
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Lana P.

…хоку…

***
Вчуся  мистецтву.
Нанизую  намисто  
зі  слів  у  вірші.

***
Під  спів  зорянки
прокидається  земля
у  весноквіті.

***
Краплинки  дощу
танцюють  на  листочках.
Весняний  концерт.

***
Гублять  у  травах
гіацинти  в  оборках
важкі  пахощі.

***
Малинівки  спів
в  яблуневому  цвіті.
Веселий  абзац.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011994
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Lana P.

МОХ І ДЯДЬКО КРОХ…

На  камінні  виріс  мох  -
Примостився  дядько  Крох,
Розганяє  хвацько  хвилі  -
І  летять  ширококрилі
У  незвідані  краї  -
Сіль  лишають  на  землі,
В  білопіннім  шумовинні,
Дух  захоплюють  дитині  -
Ми  радіємо  світлині.  

24.01.24

P.S.  Моя  світлина.  Січень  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012009
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

liza Bird

Чаклунка

Весна  поглянь  з  теплом  завітала,
Веселка  небом  сонце  гойдала.

Уміє  щастя  звабить  чаклунка,
Квітками  щедро  всіяна  сукня.

Кохання  лине,  милий  розмай,
Бузковий  цвіт,  давно  це  чекав.

Душа  малює  ніжні  пейзажі,
Їй  сяють  дивні  зорі  ласкаві.

Неначе  пензлик,  янгол  узявши,
Додав  краси,  небесної  фарби...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012024
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Ніна Незламна

Вербна неділя

Почуття    теплі,  нестримні  до  світу,
Весна  корали  дарувала  квітам,
Сприйняття  дива  -  різнобарвність  цвіту,
Пора  ясніти  і  вербовим  вітам.

Кольори  жовті,    роси,  мов  алмази,
Лиш    пух  махровий  заграє  із  вітром,
Давно  немає  на  нього  образи,
Він  спав    день  й  ніч,  прозвали  нечуйвітром.

Щодня  ж  дощило,  омилась  землиця,
У  росах  сяючих,  трави  зелені,
А  верба  нині,  як  красна  дівиця,
Тож  прийшло  свято,  Вербної  неділі.

Ми  просим  Бога,  най  війна  скінчиться,
Посвятить    разом,  нам  буде  нагода,
І  земля  рідна,  нехай  освятиться,
Й  почують  люди  слово-Перемога!

*
Шановні  друзі,  читачі!
Щиро  вітаю  з  Вербною  неділею!
Миру,  добра,  наснаги,  здоров’я  і  щастя!
Хай  вербичка  б’є!
Захисникам  й  захисницям  сили  придає!
Подяка  й  уклін  воїнам  нашим,
Що  ми  теж  можемо  святкувати.
Все  буде  Україна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012025
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Вечірня розмова

   [youtube]https://www.youtube.com/watch?v=W644cxOMUpk[/youtube]
Заходить   вечір   непомітно   в   хату,
А   за   вікном   туману   полотно.
Ледь-ледь   відчутно   терпкий   запах   м"яти.
Я   вечір   виглядаю   вже   давно.

Його   я   запросила   на   розмову:
Гостинність   і   повага,   теплий   чай.
Все   це   в   розмові   буде   допомога.
І   більш   нічого..Прошу,   вибачай.

Як   завжди   подивились   очі   в   очі.
Він   ненароком   нібито   зітхнув.
Здається,   що   далеко   так   до      ночі,
А   вечір      так   солодко   позіхнув...

Ну   що   сказать?    Не   так   усе   й   погано,
От   тільки   ночі   довгі    весняні.
А   інше    все   -   за   сімома   замками,
Настояні на   м"яті,   духмяні.

Так   хочеться   сказати   йому   більше,
Та   я   минаю   те,   що   головне.
А   за   вікном   стає   усе    темніше...
Та   бачу,   вже   не   слухає   мене.

Заснув    сердега.....Щось   йому   вже   сниться,
Під   монотонну   розповідь   мою..
Чому   ж   мені   до   ранку   все   не   спиться?
Шукаю   в   тім   причину   й   не   збагну..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011980
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

У священному гаю

У  священному  гаю́  на  хвильку  зупинились,
На  святій  землі  поміж  дерев.
І  нема  рабів  душею  чорноницих,
І  не  чути  крику  і  тривоги  рев.

І  жахіття  вже  не  ріжуть  лезом  по  живому,
Розчинились  сіль  війни,  зловісний  час.
В  пеклі  запалали  темні  всі  потвори,
Не  забрати  їм  ніколи  волі  в  нас.

У  священному  гаю́  життя  і  щастя  спокій,
Сила  в  нім  Божественна  тримає  дух.
Сяючих  зірок  рої  і  безліч  мирних  років,
Тільки  до  гармонії  розумний  рух.




(Вірш  за  картиною  Олега  Шупляка  "  У  священному  гаю")

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011969
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

liza Bird

Подих весни

Тільки  вслухайся,  пані,
Чуєш,  отам  є  життя,
Подих  весни...  звідтіля.

Зимно,  сніг  землю  покрив,
Скажеш,  оману  приніс?
Слову  мольфара  повір.

Пролісок  звідти,  бачиш?
Синій,  дивись...  і  трава,
Сяє  смарагдом  вона.

Дайно  руку,  не  бійся,
Хочеш  відчути...  вперта,
Тягнуться  вгору  стебла.

Усмішка  мила,  ніби,
Квіткою  стала...  дива́,
Діє  на  жінку  весна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011944
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Мирне мереживо

Скоро  світ  зачарує  серця́,
Мабуть  звіт  неземного  творця,
Крізь  сльозу  засіяє  життя,
Посміхнеться  і  ненька  й  дитя.

Глянуть  в  очі  -    і  батько,  і  син,
Не  гірчитиме  навіть  полин,
Обіймуться  і  сестри  й  брати,
Шлях  тернистий  змогли  ми  пройти!

Рідні  теж  посміхнуться  з  світлин,
Це  така  неповторність  хвилин,
Через  хвилі  тяжкого  життя  -
Відгукнеться  врожаєм  земля.

Заясніє  небесна  краса,
Засріблиться  ранкова  роса
І  у  мирнім  мереживі  днин
Пропливає  років  часоплин.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011941
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Живи на зло всім тим, хто зневажає… ( повторно)

Терпи...Усе  колись  минає...Живи  на  зло  всім  тим,  
хто  зневажає!Даруй  тепло  тому,  хто  це  цінує!  
-----------------------------------------------------
Життя  повільно  скрапує  незримо,
І  повільніше  робимо  ми  крок.
Але  в  думках  ще  розправляєм  крила,
Й  життєвий  пам"ятаємо  урок.

Зупинимось,  де  треба,  не  спішим,
Подумаєм,  чи  варто  це  робити.
Можливо,  шлях  знайдемо  все  ж  простий,
За  це,  щоб  люди  не  змогли  судити.

Обходимо  ми  гострі  вже  кути,
І  мовчимо,  коли  така  потреба.
І  головне:  не  стать  рабом  смуті,
Обходити  шляхи  усі  ганебні.

Колись,  як  стане  важко  аж  до  краю,
Згадаєм  тонку  соломинку.
Буває,  що  в  житті  вона  спасає,
Дозволить  відпочити  на    хвилинку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011910
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Білоозерянська Чайка

Це ти, Лимане

Берези  пишнокосі  та  стрункі,
Двори  –  у  вогняни́х,  рясних  тюльпанах,
І  аромати  радісних  бузків,
Які  розквітли  сьогорі́ч  зарано  –
Це  ти,  Лимане…

Лиманці  –  працелюбні  та  прості,
Йдуть  на  городи,  тільки  сонце  встане.
Черемха  пахне  в  зелені  густій.
Від  насолоди  серце  –  ніби  п’яне  –
Весній,  Лимане!

Десь  кажуть.  забарилися  дощі.
Зате  вітри  шумлять…  Куди  не  гляну  –
Любистку  кучерявляться  кущі,
У  квітнику  невіста,  біла  панна,
Цвіти,  Лимане.

Із  клубу  –  голос  пісні  долина,
Бурхливі  ноти  хва́цького  баяна.
Ми  –  мріємо.  Хоч  поруч  і  війна,
Хоч  ще  тривогу  чути  аж  до  Занок  –
Живи,  Лимане!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011893
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Віктор Варварич

Вам сьогодні шістдесят

Летять  роки  у  синю  даль,
Малюють  свої  картини.
Ховають  радість  і  печаль,
Звільняють  нас  від  рутини.

Невтомно  життям  крокуєте,
Ось  позаду  вже  шістдесят  літ.
Ви  людям  радість  даруєте,
Здійснюєте  важливий  політ.

Як  багато  уже  звершено,
На  вашій  життєвій  стежині.
Ще  більше  буде  довершено,
На  славу  нашій  батьківщині.

Тож  відважно  крокуйте  далі
І  добрі  справи  свої  робіть.
Збирайтесь  вище  по  спіралі,
Не  спиняйтесь  до  мети  ідіть.

Нехай  Бог  здоров'я  дарує
І  огортає  ніжним  теплом.
Нехай  Ангел  поряд  крокує
Збагачує  щастям  і  добром.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011866
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Lana P.

Розгублена зі сну… (сонет)

Шершавою  рукою  вітер
Погладив  пагорби  вві  сні,
Щетину  об  травицю  витер  -
Навіяв  спогади  сумні.

Спивав  нічні  сріблясті  роси,
В  кітневу  пору  із  трави  -
Куйовдив  не  ошатні  коси,
Оглянув  з  ніг  до  голови.

Не  ніжним  поглядом,  лукавим,
Уп'явся  в  дикий  живопліт  -
Там  сонні  горобці  чудні.

Охриплим  голосом  та  жвавим
Нелагідно  сказав  «привіт»,
Розгубленій  зі  сну  весні.



25.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011859
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

liza Bird

Ти сказав, що кохаєш

А  серце  жалось  від  болю,
Мені  сказав,  що  кохаєш,
Я  ж  не  картаю  на  долю,
Заміжня  жінка,  ти  знаєш.

Хіба  давала  той  привід,
Просила  знову  кохання?
Тож  знаю,  в  жінки  є  вибір,
Родині  ж  мати  страждання.

Її  будують  роками,
Міцну,  щасливу  та  дружню,
І  разом  по́між  вітрами,
Леліють  мрію  майбутню.

Чи  зраджу  за́раз  найближчих,
Все  ж  манить  таке  почуття,
Гріхів  палких  і  нестримних,
Чекає  яке  майбуття?

Коли  стосунки  ці  рвуться,
Сумне  лишають  відлуння...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011817
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 25.04.2024

Ніна Незламна

Пробудження

Зеленавий  колір,  мигтів  у  садочку,
У  безсонну  нічку  світле,  ніжне  листя,
Із  бруньок  маленьких  виткало  сорочку,
Вдягнув  світлий  ранок  у  срібні  намиста.

То  життєвих  подих,  насолод  повітря,
Розстелитись  ніжно,  сприймать  світ  звабливий,
У  обіймах  сонця,  не  знать  зимні  вістря,
А  пізнать  цілунки,  шле  ж  вітер  щасливий.

Ледь-ледь  тьмяні  сутінки,  відійшли  жваво,
Веде  промінь  танго,  вміло  в  піднебессі,
Зтамувавши  подих,    птах    завів  сопрано,
Прокидайся  земле,  сни  відводь,  на  часі.

                     21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011816
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 25.04.2024

Віктор Варварич

Цвіте бузок

Цвіте  бузок  при  дорозі,
Ароматом  полонить  нас.
Не  лякається  при  тривозі,
В  ньому  промінь  горить,  не  погас.

Барвистий  колір  нас  чарує,
Малює  казкові  картини.
Впіймати  красу  пропонує
І  звільняє  нас  від  рутини.

А  бузковий  цвіт  серце  лікує
І  у  дитинство  нас  повертає.
Забути  тривогу  пропонує,
Нашу  душу  теплом  огортає.

Його  квітки  вітер  леліє,
Сонечко  пестить  своїм  теплом.
Бузок  відтінками  зігріє,
Красується  у  нас  за  столом.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011789
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 24.04.2024

valentinaaaa

Хай буде біль в моїй душі

З  тобою  разом,  моя  рідна
Хай  буде  біль  в  моїй  душі,
Нехай  весна  у  тобі  квітне  
Здолаємо  всі  чорні  дні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011788
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Зелений Гай

Біле мишеня продовження

Продовження  казки  Біле  мишеня
початок  тут  https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010843

Друга  частина
Жахлива  ніч.
Тривожний  ранок.

Ходить  бродить  між  травою
Лісом  мишенятко  біле
Личко  вимило  росою,
І  смачну  суничку  зʼїло.
Задирало  носик  вгору:
«Може  де  дупло  знайдеться?»
Намагалось  рити  нору
Та  на  лапках  бруд  береться.
Видивлялось:
 «Може  мушлю
Під  ногами  відшукаю?  
І  до  неї  на  ночівлю,
Безпорадний,  завітаю».

Починало  сутеніти,
Холодочок  підкрадався,
Ойчик,  змучений  ходити,
На  пеньок  старий  піднявся.
І  не  вгледівши  щілину
(Та  була  це  вдала  смуга)
Впав  прямісінько  на  спину:
«Упс!  Я  вже  не  волоцюга!
На  ніч  віднайшов  хатину!
Дно  встелю  мʼякеньким  мохом,
Досить  в  цю  нічну  годину.
Зверху,  щоб  не  бачив  ворог,
Покладу  якусь  ряднину».

Ойчик  довго  не  барився
Вклався  спати  у  щілину
Та  листком  широким  вкрився.

Раптом  тишу  гук  порушив  
Серед  ночі.  Пу-гу!  Пу-гу!
«Знову  страх  терпіти  мушу?
Дочекався  я  наруги!»  —
Шурхіт  крил  миша  лякає,
Птах  то  близько,  то  далеко.
Серце  в  грудях  калатає  —
Поряд  справжня  небезпека!
Тільки  птаха  подалася
Здобич  далі  десь  шукати,
Як  нова  біда  взялося  —
Лис  почав  його  лякати.
Ходить-бродить  зовсім  поруч
Чує  нюхом  —  поряд  миша.
Риє  землю  то  праворуч,
То  ліворуч.  «Чи  полишить?»
Ойчик  тихо  у  щілині
Причаївся  —  ледве  диха:
«Чи  врятуюся  я  нині,
Чи  мене  здолає  лихо?»

Лис  подався  геть  і  скоро
Вже  запанувала  тиша.
Хижаки  поснули  в  норах,
У  пеньку  спить  міцно  миша…

Розвиднялось.  В  ліс  заходив
Дня  нового  теплий  ранок
Починалася  з  нагоди  
Пташечкам  пора  співанок.
Тьох-тьох-тьох  —  чарівні  звуки
Линуть  лісом  на  всі  боки.
Раптом  ґвалт  і  тріск,  як  муки  —
Розкричалися  сороки!

Ойчик  підлетів  угору
Разом  з  ковдрою-листочком,
Гепнувся  згори  додолу
Та  на  задні  лапки  вскочив  
І  не  дивлячись  поперся
Уперед,  як  куля  стрімко
Та  й  у  стовбур  дуба  вперся,
«Бемць!»  —  пішло  луною  дзвінко.
І  його,  як  рикошетом
Враз  від  дерева  відбило,
Відлетів  назад  з  півметра,
Впав,  лежить.  Аби  вцілів  він!

Далі  буде…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011677
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Білоозерянська Чайка

Дорога до батьківського порогу

Чи  ти  тепло  знайти  в  собі  зумів,
Чи  зрозумів  життя  людського  сенс?
Веселкою,  між  сонця  і  громів,
На  батьківський  поріг  душа  несе.

Рвуть  стежку  полини  та  чебреці,
І  під  ногами  шовк  із  ковили.
Біжу  я  із  ромашками  в  руці
Шляхами,  що  життя  мене  вели.

Спішу  до  двору,  аж  не  чую  п’ят,
Не  впізнаю  з  роками  я  людей.
Мій  друг,  найвеселіший  із  хлоп’ят,
По  стежці  сина  власного  веде.

Ліс  постарів,  неначе  занеміг.
(Любило  молодняк  дівча  мале!)
І  тільки  мама  вийде  на  поріг,
А  тато  десь  у  небі  журавлем…

Букет  ромашок  мамі  піднесу
Із  купою  схвильованих  вітань.
…  І  падає  з  тополі  білий  сум
За  всім,  що  розгубили  крізь  літа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011694
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Колючки волі (сонет)

"Весна"  Вівальді  в  по́думках  звучить.
Терно́вий  цвіт  мережить  простір,
Видніється  пелюсток  біла  мить,
А  потім  щезне  "сніжний"  острів.

Допоки  ж  сонце  пестить  юний  цвіт,
Колючки  захищають  густо,
Так  само,  як  і  сотні  давніх  літ,
Щоб  на  душі  не  бу́ло  пусто,

Як  в  тих,  хто  з  чужини  прийшов  до  нас,
Змінити  прагне  благодаті  час,
Війну  посіявши  зухвало.

Приборкаєм  ворожий,  звісно,  сказ,
Посадимо  на  те́рен  -  згинуть  враз,
Колючок  волі  є  чимало.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011696
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Білоозерянська Чайка

І хлипав дощ

Моросить  краплина,
Склом  тече.
В  тебе  не  єдина  –
Біль  мечем.

Накрапає  слізний  –
Жаль  дівча…
Розпізнала  пізно
Фальш  в  очах.

Душу  рве  погода
Отака.
Рюмсання.  Розводи
По  щоках.

Грому  ноти  гнівні…
Болю…  чи
Він  святу  наївність
Намочив?

Хоч  разом  були  б  –  ну  
Він  не  з  тих.
Співчутливо  схлипнув
Дощ  і  стих.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011697
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Віктор Варварич

Карпати полонять

Відшукаю  перлину  в  горах,
Посмакую  малину  рясну.
Обійму  небо  у  просторах,
Заспіваю  пісню  голосну.

Скупаюсь  у  чистій  водиці,
Змию  втому  і  сіру  печаль.
Та  нап'юсь  води  із  криниці
І  помандрую  у  синю  даль.

Мелодію  Карпат  почую,
Шелест  трави  мене  звеселить.
Свою  картину  намалюю,
Занутую  неповторну  мить.

Вдихну  аромат  природи,
Який  дивовижно  п'янить.
Відчую  примхи  погоди
І  дух  гір,  що  ясно  горить.

Заховаюсь  серед  оксамиту,
Який  наповняє  душу  теплом.
І  пізнаю  гаму  колориту,
Який  ніжно  огортає  крилом.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011707
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024

ТАИСИЯ

ВИРУС.

ВИРУС.
Нынче          вирус          «сукин          сын»
Косит          праведных          мужчин.
Не          идут          у          них          дела.
У          них        «горе          от          ума»
Овладели          они          ловко          
И        снарядом          и        винтовкой…
Побывав          в          горячих          точках,
Потеряв          друзей,          знакомых,
Им        конечно        трудно        очень
Уживаться        даже        дома…
В        жизни        места        не        находят
И          свою          семью          подводят…
Этот        праведный          народ    -
Он          в          депрессии          живёт…
Вирус          этот        кровожадный    -
Утоляет        свою        жажду.
В        той          нервозной          атмосфере
Нервы          будут        на        пределе…
Места      в      жизни        не      находят  
И        в      депрессию        уходят…
К      ним      стресс      в      отчаянье          приходит.
23.04.    2024.              (    продолжение      следует)

Часть    2.                  СТРЕСС.
(Из      старой        тетради.)
Как          избавиться        от        стресса,
Знаю      теперь      чётко.
Эту        трудную        проблему
Не          спасает        водка…
Так      устроен        организм  –
Мигом        реагирует:
Закипает      в        жилах        кровь,
Всё        тебя        нервирует.
Изучила        я      проблему  _
Сложная      наука.
Медицина      доказала:
В      стрессе      съели      КУКА…
От      избытка      нервных        чувств
Скачет      и      давление.
Ты      в      критический        момент
Сделай        упражнение:
Три,        четыре    -    руки      шире.
И        вдыхаешь        глубоко.
А        потом      разбей        посуду,
Вазу      в      стиле      «рококо»…
Но!    Помогут      и      объятья!
В      офис        женщина        вошла…
К      Вам      она      в      нарядном      платье    
На      свидание      пришла…
Этот      метод      самый      верный!
Эффективнее      других!
Вирус      смоется      мгновенно!
ЛОЖЕ      -    делим            на      двоих…
23.  04.    2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011709
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024

valentinaaaa

Добро переможе у злі

Так  тяжко  тепер  на  душі
Удосталь  болю  і  страждання,
Колись  настануть  світлі  дні
Краса  в  весні,  в  її  буянні.

Так  тяжко  тепер  на  душі  
На  очах  сльози  не  зникають,
Можливості  не  стало  в  сні
Коли  сон  міцний  долає.

Так  тяжко  тепер  на  душі  
Нам  радість  колись  повернути,
Пройде  горе,  що  у  сім'ї  
Кращого  варіанту  здобути.

Так  тяжко  тепер  на  душі  
Всі  надіємось  на  перемогу,
Добро  переможе  у  злі  
Душевна  у  всьому  є  змога...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011695
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Маг Грінчук

Загадка

Змогло  горе  і  мене  полонити...
Підношу  знову  руки  свої  до  неба
І  тихо  читаю  земні  молитви...
Звертаюсь  до  Бога!  Іншого  не  треба.

З  тривогою  молюсь  за  Батьківщину.
Сльоза...  Наче  крапля  гірка  на  калині.
Війна  -  загадка  для  раба  і  нині.
Потрібна  правда  лиш  нормальній  людині.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011527
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Ніна Незламна

Не дивись у дзеркала

Ти  не  дивись  у  дзеркала,
Коли  позаду  сімдесят,
То  все  зібрали  жернова,
Мов  той  пониклий,  весни  сад.

Пелюсток  сховка,  при  землі,
Не  відродитися  зерні,  
Зіпріли  часом,  у  пітьмі,
Кісточка  снить,  тож  не  одні,

Життя  неначе  карусель,
Гойда  вітрець,  мов  на  воді,
Кудись  несеться  корабель,
Досягти  нових,  світлий  мрій.

Який  же  час,  надасть  життя,
Ще  кілька  кроків,  обережних,
Та  чи  побачиш,  майбуття,
Чи  доля  дасть,  дні  бентежні?

Тож  до  дзеркал,  надій  нема,
Хай  що  було,  те  відгуло,
Най  закінчиться,  лиш  війна,
Щоб  навкруги  все  розцвіло.

21.04  2024р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011537
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Lana P.

ЯКБИ…

Якби  слова  натхнень  торкулися  бентежно,
В  обійми  впали  пелюстками  диво-квітів  -
Чуттєво  б  колисала,  ніжно,  обережно.
Була  б  і  я  найщасливіша  в  цілім  світі.

Вітри  надій  співали  б  нам  обом  романси  -  
У  музики  кохання  своєрідна  мова.
На  жаль,  ти  не  мені  -  даруєш  іншим  шанси,
Для  мене  жодного  не  прозвучало  слова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011547
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Віктор Варварич

Щасливий з тобою

Твої  очі  сяють  красою,
Усмішка  серце  полонить.
Як  приємно  бути  з  тобою,  
Ловить  цю  закохану  мить.

А  твої  вуста  полум'яні
І  солодкі  неначе  мед.
Перса  твої  такі  бажані,
Огортаєш  душу  у  плед.

Твої  коси  такі  духмяні
І  золотом  сяють  для  нас.
З  тобою  наче  на  вулкані,
Одягаю  душу  з  окрас.

Коли  ти  поряд  я  хмелію,
Від  неповторної  краси.
Я  дарую  тобі  лелію,
Щасливий,  що  зі  мною  ти.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011570
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Віктор Варварич

Живи в любові

Живи  в  любові  на  землі
І  огортай  душі  теплом.
Ходи  по  травах  і  ріллі,
Завжди  ділись  своїм  добром.

Щире  слово  не  стихає,
А  людські  серця  веселить.
Серце  Бога  величає,
А  почуття  душі  сріблить.

Тихі  води  океану,
Подарують  спокій  тобі.
Ти  звілинись  із  обману,
Не  живи  у  сірій  журбі.

Ти  прокладай  до  Бога  шлях,
Прямуй  до  своєї  мети.
Сій  світло  у  Божих  полях
І  для  людей  завжди  світи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011610
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Валентина Ланевич

Тепло батьківське збережу…

Невтішні  клопоти  залишились  позаду...
Збираюсь  з  силами...Іде  весна...
В  довкілля  розквіті  шукаю  я  розраду,
П’янить  пробуджена  краса  земна.

П’янить...Живе  із  мертвим  резонансно...Вічно...
Шумлять  на  вітрі  ленти  на  хрестах...
Пташки  співають  на  гілках  дерев  так  дзвінко...
В  душі  любов...Стікає  в  безвість  час...

Вклонюся  до  землі  біля  могил,  що  поруч,
Із  вій  змахну  непрошену  сльозу.
"Спочиньте  в  мирі,  рідні  тату  й  мамо,  в  горі,
Не  полишайте  ви  мене  одну."

Піду  по  стежці,  цвітом  встеленій  рожевим,
Тиху  печаль  у  серці  понесу...
Хлюпнеться  в  грудях  пам’ять  промінцем  миттєвим  -
На  все  тепло  батьківське  збережу...

22.04.24
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011615
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Lana P.

КНОПКИ… (Дитяче)

Що  за  кнопки  -  не  прості,
На  лугах  такі  яскраві,
Трішки  більші  та  малі,
До  саміської  землі
Прикололи  зелен-трави?

То  кульбабки  золоті
Квітнуть  в  сонячній  оправі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011619
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Lana P.

КИШЕНІ КЛУМБ…

В  епоху  комашиних  румб,
Освячених  пилками,
Пожвавлений  в  повітрі  дзум,
Оспіваний  птахами.

Весни́  не  відкривав  Колумб,
Мандруючи  морями,
Оздоблені  кишені  клумб
Барвистими  квітками.                

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011620
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Надія Башинська

ПОГЛЯНЬ, ДИТИНО, СВІТИТЬСЯ РОСА!

Поглянь,  дитино,  світиться  роса...
це  в  ній  земля  вмивається  раненько.
Ці  роси  нічка  дарувала  їй,
щоб  зраночку  умилася  чистенько.

Від  чистих  рос  ясніють  небеса,
і  пташка  ой  як  весело  співає.
Поглянь,  дитино,  сад  наш  у  цвіту,
весна  цім  цвітом  світ  благословляє.

Вставай  і  ти,  ріднесенька  моя,
умийся,  стрічки  заплети  у  коси.
Біжи  мерщій,  поглянь  на  наш  садок,
побачиш,  як  цілує  сонце  роси.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011625
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Віктор Варварич

Подих твій відчуваю

Вже  вечір  крокує  невтомно,
У  загадкову  багряну  даль.
Ти  поводишся  дуже  скромно
І  ховаєш  смуток  за  вуаль.

Гортаєш  сторінки  так  вміло,
Нотуєш  цікаві  сюжети.
І  до  мене  горнешся  сміло,
Пишем  любовні  сонети.

А  я  подих  твій  відчуваю
І  вуста  такі  полум'яні.
Із  тобою  щастя  пізнаю,
Зацілую  перса  жадані.

Ми  ловимо  вечірні  зорі,
Тривожимо  наші  почуття.
Купаємось  в  синьому  морі,
Прискорюємо  серцебиття.

Зустрінемо  з  тобою  світанки
І  скупаємось  у  чистій  росі.
Виконаємо  всі  забаганки,
Щастя  віднайдемо  у  лотосі.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011645
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Ох, так багато в світі зла (акровірш)

[b]О[/b]сь,  бачиш,  стежка  йде  в  життя,
[b]Х[/b]іба  ти  не  задумувавсь  ніколи?

[b]Т[/b]и  думаєш,  що  рівна  в  майбуття?
[b]А[/b]  в  ній  бувають  нелегкі  дороги.
[b]К[/b]риві,  тернисті,  згорблені  навік,

[b]Б[/b]еруть  початок  ще  з  найперших  кроків,
[b]А[/b]  знаєш,  як  відлічується  вік,
[b]Г[/b]отуючись  до  втілення  уроків?
[b]А[/b]  скільки  ще  буває  в  світі  зрад?
[b]Т[/b]актують  лихоліттям  у  гостині,
[b]О[/b]х,  як  хотілось  декілька  порад

[b]В[/b]селити  в  ду́ші  матері  й  дитині.

[b]С[/b]калічених  байдужістю  людей,
[b]В[/b]містивши  у  серця́  печаль-осколки
[b]І[/b]  вже  не  вистачає  всіх  ідей,
[b]Т[/b]ворінням,  щоби  виправить  відмовки.
[b]І[/b]  сумно  так,  де  ж  ділося  добро?

[b]З[/b]горіло  у  бездушності  пориву?
[b]Л[/b]ишилось  зе́ло  де  було  тепло,
[b]А[/b]  відновити  ,  як  найкращу  ниву?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011647
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Незламна

Мій славний Квітень

І  все  ж  прийшов  зніяковілий  трохи,  
Коли  поснули  зорі  у  хмарках.  
Я  край  воріт  його  почула  кроки,  
А  на  обличчі  -  посмішка  легка.  

Такий  стрункий  цей  звабник  і  квітучий,  
Що  мліють  душі  від  п'янких  медів.  
''Він  мій  герой!''  -  Кажу  усім  рішуче,  
Який  моє  серденько  відігрів.  

Приніс  бузок  улюблений  ліловий,
Сипнув  кульбабок  у  мою  траву
І  зникнув  поміж  вишнями  раптово...  
Коротке  вийшло  наше  рандеву.  

Та  славний  Квітень  обіцяв  вернутись,  
Як  сонце  блисне  між  кудлатих  хмар,  
І  змиє  дощ  сліди  моєї  смути.  
Й  красою  зачарує  мій  владар...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011652
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Маг Грінчук

Край чудес…

Скільки  життя  і  зворушливої  поезії
У  людських  прозорих  джерелах  душ,  сердець,
Де  культура  мови  є  своєрідним  дзеркалом,
А  приязність  ,  ввічливість  -  добрий  край  чудес...

Відчуття  величі  і  багатства  та  шик  життя
Стимулюють  низький  інтелект  людини...
Що  змінили  мораль  і  мрії  та  всі  почуття.
Тисне  на  витоки  культури  "одежина"...

Квітне  каламуть  і  жабуриння  словесності.
У  собі  вчувають  бога  блазні  пера.
Лауреатами  стають  "патріоти"  нечесні.
Стали  вони  дошкулять  мові  Кобзаря.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011525
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 23.04.2024

liza Bird

Квіти та жінка

Квіти  та  жінка,  завжди́  поєднання,
Гляньте  на  погляд  її  особливий,
Ніби  навколо  в  любові  зібрала,
Радість,  що  робить  безмежно  щасливим.


Подихом  ніжним  небесного  Раю,
Променем  сонця  привітне  торкання,
Знає  вона,  як  тепло́  відчуваю,
Світиться  щастям  й  дарує  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011655
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

liza Bird

Це ж квітень.

Де  взявся  вітер  зненацька,
Й  вербу́  схилив  над  водою,
Завзято  тішився,  правда,
Весня́ний  місяць  грозою.

Цей  дощик  довго  чекали,
У  полі  трави  зелені,
В  садочку  яблуні  па́нни,
Стоять  журливі  сердешні.

Та  сонце  по́між  хмаринки,
Квітки  вже  зранку  леліє,
Вони  розв'яжуть  хустинки,
Й  духмяно  пахнуть,  це  ж  квітень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011492
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

Віктор Варварич

Разом зі мною

Ти  щастя  мені  даруєш,
Ніжно  огортаєш  крилом.
Разом  зі  мною  крокуєш
І  п'єш  кавусю  за  столом.

З  тобою  у  мріях  літаю
І  ловлю  цю  небесну  блакить.
Жагуче  кохання  пізнаю
І  любов,  яка  душу  сріблить.

Я  відчуваю  стукіт  серця,
Яке  розпалює  почуття.
Спиваю  воду  із  озерця
Та  поринаю  у  забуття...

Ти  мого  серця  полонянка,
Лікуєш  спраглу  душу  мою.
Ти  мила  красуня  -  панянка,
Із  тобою  наче  у  раю.

Разом  картини  малюємо,
Сюжети  такі  особливі.
До  любові  ми  прямуємо,
Будемо  разом  ми  щасливі.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011480
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

Любов Іванова

ЗУСТРІЧ З МУЗОЮ В САДУ

[b][color="#12590a"]У  саду  квітучім  Музу  я  зустріла,
Пелюстками  вишні  бавилась  вона.
-  Ти  чому  не  пишеш,  -  запитала  мило.
Може  не    до  серця  Любоньці  весна  ?

Подивись  довкола,  сад,  як  наречена,
Прибраний  святково  в  білосніжний  цвіт.
Навіть  лист  різьблений  молодого  клена
ЗаграЄ  до  вишні…  у  природи    флірт.  

Застелили  землю    ізумрудні  трави,
Заквітчались  сквери  на  усі  смаки.
Саме  час  для  втіхи,  радості,  забави,
Бо  ж  весна  дається  сЕрденьку  взнаки.

-Музо  моя,  Музо!!  Мовиш  ти  правдиво
Додає  наснаги  сонячна  весна.
Та  душа  заклякла,  їй  чомусь  журливо.
Бо  на  наших  землях  з  ворогом  війна.

Я  звернУсь  до    неба:  «Дай  достатньо  сили
Попри  негаразди  бачити  красу.
Щоб  натхненне  слово  дарувало  крила,
Підіймало  настрій,  геть  прибрало  сум.[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011443
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Грація слова (Г)

Гідно  служу  Україні,
Грація  слова  без  меж,
Гордістю  мова  понині
Грає  й  доноситься  веж.

Грізно  ще  можуть  звучати
Громом  схвильовані  дні,
Голосом  ніжним,  як  мати,
Годі  сказати  мені.

Гаєм  розноситься  пісня,
Гучно  дарує  красу,
Гідно  боротимусь  звісно,
Грацію  цю  збережу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011412
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Білоозерянська Чайка

У яблуневій завірюсі

Вітами  яблунь,  мов  рукавами
Вітром  тягнуся,  бунтівником.
Видихну:  «Як  Ви?»  Квіт  поміж  нами
У  завірюсі  сниться  обом.

Ноти  любові  зводять  долоні:
Дотики-іскри…  Потиск-вогонь.
Сни  кольорові  –  біло-червоні
Квіти  зумисне  трусять:  схолонь…

Падає  чисте,  світле,  єдине:
в  згадці  мене  Ви  бачите  –  мить.
За  особисті  хиби-провини
Квіт  яблуневий  землю  сніжить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011388
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Lana P.

ЗОРІ - МОРСЬКІ ЗІРКИ… (Дитяче)

Де  поділись  ясні  зорі?  -
Утопилися  у  морі,
Поміняли  дно  на  дно  -
П'ятикутним  всеодно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011376
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

Віктор Варварич

Недолугі чинять звірства

Знову  недолугі  нас  вбивають,
Ракети,  як  шмелі  далі  гудуть.
Щоденно  кров  людську  проливають,
І  здійснюючи  свою  вбивчу  суть.

Недолуга  орда,  як  лютий  звір,
Чинить  безчинства  на  рідній  землі.
Бажає  крові  московит  -  вампір,
Яким  керують  орки  у  кремлі.

А  весь  світ  тихо  спостерігає,
Вони  звикли  до  чужої  біди.
Українець  від  болю  знемагає,
Боронить  всіх  від  клятої  орди.

Пекучий  біль  ятрить  людські  душі,
Терням  оповиті  наші  серця.
Йде  боротьба  в  небі  і  на  суші,
Кривавий  піт  стікає  із  лиця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011371
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

Білоозерянська Чайка

Безсоння

Коли  неосмислено  раниш,
по  крихті  роздрібнюєш  сон.
Сиренами,  криками  сов
Неспокій  озветься,  товариш.

Скубеш  пасма  дум  із  подушки:
Насмикаєш  за  ніч  –  мільйон.
Війною  стривожений  сон
не  вразь  іще  й  ти,  легкодушно.

Чужими?  Ворожими  є  ми?!
Накриє  лавина  гризот.
Невже  ображати  приємно?
Безсоння...  Світанок  от-от.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011370
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

liza Bird

Запекла тиша

Між  нами  тиша  запекла,
Тривала  днями  й  ночами,
На  небо  гляну  -  пустеля,
Тож  видно  зорі  згорали.

Чомусь  одна  лиш  дрібниця,
Відтак  украла  це  щастя...
Яка  тепер  вже  різниця,
Коли  так  легко  ти  здався...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011340
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

Віктор Варварич

Весняні дні

Жовті  барви  одягнули  поля,
А  вітерець  кульбаби  гойдає.
У  небі  лунає  клич  журавля,
Свою  журавку  досі  гукає.

Милі  тюльпани  танцюють  в  ланах,
Первоцвіти  із  ними  кружляють.
Чудну  мелодію  видає  птах,
А  свійські  птахи  допомагають.
   
Сади  одягли  гарні  вишиванки,
Їхні  узори  розтривожили  нас.
Сонце  виконує  весни  забаганки,
Шпацерує  з  нами  посеред  терас.  

Верболози  полощуть  свої  коси,
У  дзеркальних  водах  тихого  Дністра.
Ще  одна  лиш  мить  і  впадуть  покоси,
А  ми  відігріємось  біля  костра.

А  весняні  дощі  смуток  змиють,
Разом  із  ним  цю  тужливу  печаль.
А  стосунки,  наші  рани  зшиють,
Прочинять  у  небо  сіру  вуаль.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011334
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

Закохана в море

І знов ПРИКОЛки

(ремейк  українською)


*****
загоряти  [b]п[/b]оплес

*****
ро[b]г[/b]овідне  дерево

*****
ло[b]х[/b]ічний  склад  розуму

*****
д[b]у[/b]мова  завіса

*****
само[b]у[/b]цінка

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011315
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Білоозерянська Чайка

Ноти розмаїтої весни

Жовті  ця́тки  на  горбах  і  схилах  –
Вітер  на  кульбаби  дме  прудкий.
А  черемха,  наче  забілила
Наболілі  від  війни  думки.

Глянь,  які  тюльпани  розмаїті!
На  дощі  нарцис-вродливець  змок.
І  біліє  у  вапня́ній  свиті
Запашний,  уквітчаний  садок.

Ранок  жайвір  нотами  заводить,
Когути  підтягують  пісні.
Порядкують  люди  на  городах,
Просять  в  Бога  мирні,теплі  дні.

Бджоли  тягнуть  вихори  мелодій,
і  нектарний  мед  несуть  мерщій.
Селянин  -  у  клопотах,  роботі:
Ґрунт  –  як  пух,  чудові  йдуть  дощі.

Перекус  нехитрий  всухом’ятку,
В  холодку,  як  мить  одна,  минув.
…  Ніби  сонця,  щедрі  жовті  ця́тки
і  черемха  слухали  весну.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011302
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Маг Грінчук

Що з тобою!?

Випадковий  зустрічний  погляд
І,  кивок!  ...Жива  слизька  посмішка,
Мов  із  рота  отрути  подих...
Подив  "зміїних"  очей  -  не  почесть.

Ти  що  поріднився  з  ізгоєм!?
Кепкування  це  лиш  над  собою.
Де  твої  друзі?  Що  з  тобою!?
Свідчить  -  не  дружиш  із  головою!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011272
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Маг Грінчук

Де вогник живої душі…

Як  худобу  ведуть  люд  у  неволю...  На  бойню.
Молоді  їх  літа,  неначе,  зорі  погаслі.
Серце  в  крові  задихається,  працює  з  болем...
Плаче  за  тими,  хто  впав,  вже  не  відчують  щастя.

На  війні  горьовій,  яку  породила  раша,
Наші  втрати  важкі:  народ,  Вітчизна  страждає...
Неньчин  світ,  де  вогник  живої  душі  у  ранах
Не  скорився,  горить...  Шлях  до  правди  заростає!

Прагне  люд  на  цій  планеті  бою  із  собою...
Тож,  істото,  хоч  глянь  у  літописні  сувої!
Всесвіт,  мов  криниця  із  застійною  "водою"...
Не  навчила  істина  історії  в  двобої!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011270
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Лиш врятує любов і тепло

Може    я  прожила  й  небагато,
Цінувати  умію  життя,
Бо  заклала  тепло  в  серце  мати,
Ще  з    малого-малого  дитя.

І  навчила  лиш  правдою  жити,
Поважати  родину  свою,
Найдорожчих  у  світі  любити,
Щирим  серцем,  як  цінність  святу.

Добрим  словом  підтримати  в  скруту,
Обіпертись  на  дружнє  плече
І  тепло  прожене  увесь  смуток,
Бачиш,  серце  уже  не  пече.

Та  дійшла  не  до  всіх  ця  наука,
Серце  мабуть  не  в  кожного  є,
Для  одного  людина  -  це  мука,  
А  для  іншого  -  просто  святе.

Тож,  якщо  Вас  спіткала  хвилина,
У  якій  постраждала  душа,
Нехай  мудрість    врятує  родину,
В  ній    же    істина  зовсім  проста:

Будьте  мудрими,  будьте  щирими!
Лиш  врятує  любов  і  тепло
Та  словами  сердечно  милими
Проженеться  і  смуток,  і  зло!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011253
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Віктор Варварич

Ниці вбивають людей

Знову  ординці  святкують,
Вбивши  в  Чернігові  людей.
Чорні  картини  малюють,
Повні  сатанинських  ідей.

Проклята  орда  руйнує,
Божий  мир  на  нашій  землі.
Ненависть  в  них  домінує,
Далі  сіють  смерть  москалі.

Злоба  до  них  повернеться,
Згорить  московит  у  вогні.
Зло  просто  так,  не  минеться,
Настануть  у  них  дні  сумні.

Бог  нечестивців  розвіє,
Як  порох  по  сирій  землі.
Загине  той,  хто  зло  сіє,
Пам'ятай  про  це  у  кремлі...

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011252
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Lana P.

Кохання істина…

Взаємність  випромінює  пісок,
У  сонцесяйному  сплетінні,
Поєднує  незримі  тіні  -
Ласкаво  просить  у  танок.

Емоції  вихлюпує  вода,
Шепочуть  хвилі  прибережні,
Де  дві  душі,  необережні,
Попутний  вітерець  гойда.

Чуттями  переповнені  вуста,
Солодким  присмаком  спокуси,
Зійшлись  в  глибинному  цілунку,

Шукають  в  неба  порятунку  -
З  магічних  зір  вчепило  буси.
Кохання  істина  проста.                                                  18.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011247
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Lana P.

МІСЯЦЯ АТЛАСНА СЛИЗЬКІСТЬ…

Місяця  атласна  слизькість
Ковзає  поміж  ранет.
Тьми  непроглядна  настирність  
В  ніч  розкидає  намет.

Неба  хитка  мозаїчність
Рветься  із  вічних  тенет,
Переростає  в  ліричність  -
Зорі  напишуть  сонет.

Променів  лагідних  спритність
Креслить  дерев  силует.
Буйних  фантазій  розкішність

Переіначить  сюжет.
Наша  чуттєва  близькість  -
Під  покривалом  планет.                    


P.S.  Світлина  з  Pinterest

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011241
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 18.04.2024

ТАИСИЯ

ОТГАДАЙ № 15.

ОТГАДАЙ    №15.

Главный          конкурс        поваров.
Все          старались        кто        как      мог!
Надо          было          приготовить          образцовое          спагетти,
С          аппетитом          чтобы          ели          макароны          эти.

Чтоб          смешать          ингредиенты      -      это      не      проблема.
Главный          шаг      -      муки          добавить    -    важная          дилемма.
Чтобы          тесто        было          нежным    
 Все      работали          прилежно…

И        никто        «не      бил        баклуши»!

ВОПРОС:
ПОЧЕМУ        ж        У          ВСЕХ          В          МУКЕ
ЗАМАРАЛИСЬ          УШИ  ???

17.04.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011223
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Квітневий сад

Вранці  сад  розплющив  вічка:
Жовті  цятки  на  зеленім,
То  кульбабки  килим  спле́ли,
А  доріжка,  ніби  стрічка.

Сонця  пальчики  довгасті
Обіймають  землю  ніжно.
Підіймають  то́нкі  ніжки,
Зацвітають  квіти  рясно.

Пишноцвіття  на  деревах,
Листя  ледве  виглядає.
Я  дивуюсь  цьому  дару
І  красі  -  небесній  сфері.

День  привітний,  теплий  квітень.
Доторкнувся  легіт  вдало  -
Буйноквіття  розгойдалось,-
І  летить  пелю́стя  світом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011208
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Віктор Варварич

Розмаїття весни

Вже  сонце  біжить  за  небокрай,
Ми  ловимо  весняний  розмай.
Нам  любиться  весняна  пора,
А  розмаїття  -  казкова  гра.

Квітами  долина  гомонить,
А  річка  нашу  душу  сріблить.
Поле  дивує  оксамитами,
І  чарівними  самшитами.

Серце  мелодію  співає,
А  скрипаль  романси  нам  грає.
Трембіта  горами  лунає,
До  подвигів  нас  закликає.

Сині  гори  красою  чарують,
Художники  картини  малюють.
Всіх  заполонила  весни  краса,
Вмиває  душу  холодна  роса.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011167
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Білоозерянська Чайка

Не старіє білий квіт

Пелюстки́  оси́пались  додолу.
Білий  квіт  із  весен  полишав.
Оцвіла.  Лишилась  напівгола
неприкрита,  зболена  душа.

Вітер  шарпав,  обривав  і  зносив.
Неістотне  падало,  тонке.
Забілило  дивно  білі  коси  –
То  вінок?  Чи  юності  букет?

Не  збулось...  Роса  бринить  на  віях.
(А  наснились  відблиски  світань.)
Білий  квіт  у  людях  не  старіє  –
У  тобі  весніє  він,  поглянь!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011143
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Віктор Варварич

Прямуйте до спасіння

Хай  тривога  вас  не  лякає,
А  Боже  світло  завжди  сяє.
Ви  правдиву  віру  збережіть
І  впевнено  до  Господа  йдіть.

Молитва  щира  не  стихає,
На  подвиги  вас  надихає.
Крокуйте  сміливо  у  життя,
Усмішка  не  сходить  із  лиця.

А  ви  будьте  світлом  для  світу,
Будуйте  віру  з  моноліту.
Нехай  Господь-Бог  надихає,
Пройти  життя  допомагає.

Діва  Марія  оберігає
І  до  Бога  ваш  шлях  прокладає.
Відкиньте  подалі  своє  горе,
Осягнете  небесні  простори.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011126
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Про що співає рання пташка

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DhpqZp0ailQ[/youtube]

Про  що  співає  пташка  рання,
Про  те,  що  вже  прийшла  весна?
Усі  ми  раді  їй,  звичайно,
Коли  ж  скінчиться  все  ж  війна?

Затихла  птиця,  подивилась,
А  я  чекаю:  все  ж  коли?
Співати  знову  заходилась...
Якою  ж  буде  це  пори?

На  жаль,  не  знаю  її  мови,
Насиплю  жменьку  їй  зерна.
Вона  ж  співа,  не  знає  втоми,
І  знов  про  те,  що  вже  весна.

Я  озирнулася  навколо:
Дивлюся  -  справді  все  цвіте.
Я  не  помітила  одного:
Весна  упевненість  дає.

Щоб  ми  забули  на  хвилинку
Про  сум,  розлуку  і  печаль.
Гірку  утерли  цю  сльозинку...
Лише  на  мить  біль  затихав.

Зерно  не  їла,  все  співала.
На  мене  глянула  в  вікно.
А  я  надію  усе  ж  мала,
Що  час  все  змінить  все  одно...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011121
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Ніна Незламна

Весняний цвіт

Весна  буяє  у  бажанні,
Подарувати  цвіт  бузковий,
Хоч  вже  й  скидають  квіти  ранні,
Цьому  сприя,  вітрець    раптовий.

Напевно  ревність,  сподівання,
Щоб  не  любилася    щоночі,
Із  паном-  крокусом  зарання,
Та  й    не  світились  щастям  очі,

Вона  ж  чуть  світ,  слала  цілунки,
І  сповивала  теплом  ніжно,
Ховала  в  росах  солод,  трунки,
Душа  тулилася  приліжно.

Весна  буяє  у  жаданні,
Повздовж  доріг  встеля  барвінок,
Нехай  закохані,  в  цвіт  вбранні,
Не  утрачають  мрій  чаїнок.

Весняний  цвіт-  пори  дарунок,
Сердець  єднання,  щоб  навіки,
То  для  життя,  земний  ґатунок,
 Для  почуттів  тепленькі  втіхи.

Вершин  досягши,  своїх  прагнень,
Принеси  мир  до  України,
Щоби  суцвіття  у  буянні,
Почуло  радісну  новину,
Кінець  війні,  співай  пташино!


                               16.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011094
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Весняний мотив

Цілує  вітер  тишину,
Що  зачаровує  в  саду,
Милує  очі  кожна  мить,
Роса  розкішна  знов  бринить.

На  вітах  дивно  милий  тон
Торкає  ніжністю  долонь,
Мотив  чарівний  виграє,
Тріпоче  серденько  моє.

Біжить,  летить  у  тиху  даль
Де  лист  сховався  у  вуаль,
А  на  зманіженім  гіллі
Роса  скрапає  до  землі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011088
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Lana P.

Літають голуби…

Літають  світом  голуби́  -
Переплітають  крила.
Цілуй  її,  голуб,  люби,  
Допоки  є  ще  сила!

Пригадуєш,  і  ти  колись
Їх  дарував  для  мене  -
Обидві  душі  заплелись,
Як  сонячні  знамена.

Миролюбиві  зв'язкові  -
Провісники  любові,
Дарують  ранки  голубі
І  миті  кольорові!

Зіркові  мрії  у  траві...
Воркують  білі  вартові.

P.S.  Світлина  з  Pinterest.
14.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011058
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 16.04.2024

liza Bird

Грайливий віщун

Духмяний  бузок,  зворушливо,  ніжно,
Торкнувся  за  плечі  раннім  серпанком,
Грайливий  віщун  подіяв  магічно,
Кохання  згадалось  з  гарним  світанком.

Тож  музика  лине  м'яко,  барвисто,
Співають  пташки  ще  й  пісню  незвичну,
Сьогоднішню  зрілість  просто  залишмо,
Не  вдержиш  снагу  жіночу  нестримну.

Весна  подарує  дивну  чарівність,
Нове  почуття,  захопливе,  справжнє,
Цей  стан  берегти  хотілося  б  вічність,
Коли  у  душі  цій,  молодість  сяє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011054
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Lana P.

СУКНЯ НЕБА…

Із  невідомих  нам  склепінь,
Бліда,  безмовна  височінь  
Звисає  сукнею  із  висі,
Невидимо  на  кипарисі

Метляється  на  вітерці,
Спадає  фалдами  в  рівці:
Блакитно-жовта,  промениста,
В  загравах  сонячних  іскриста.
 
Присутня  на  планетнім  тлі,
Життя  увічнює  землі,
Розшита  ніжними  шовками,
Утаємничена  зірками.

І  до  безмежжя  неозора  -
В  обіймах  Всесвіту  прозора.            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011045
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Життя у кожного своє

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kfcv73JJueI[/youtube]

Біжить  життя,  дорога  поки  рівна.
Тоді  були  ще  молоді,  здорові.
Думки    і  мрії  були  за́вжди    світлі.
Надіялись  зустрітися  з  любов"ю.

Вирішували  швидко  всі  проблеми,
Вони  були  неначе  не  для  нас.
І  забували  всі  життя  прикмети:
Що  править  нами  цей  жорстокий  час.

Це  він  незримо  змінює  манери,
Відчули  у  ногах  якусь  ми  втому..
Бажання,  щоб  не  влізти  у  халепи...
Тепер  повільно  йдемо  ми  під  гору.

Та  щось  шепоче:  треба  відпочити,
Ми  не  міняєм  курс  і  вірим  ще  ногам.
Йти  навпростець,  щоб  шлях  цей  скоротити?
Та  ні!  Йдемо!  На  зло  своїм  рокам!

Роки  бредуть  неспішно  теж  за  нами,
І  відчуваєм  непосильний  цей  тягар.
Але  ж  колись  вони  за  нами  мчали.
А  ти  іди!  У  відчай  не  впадай!

Вже  недалеко,  сонце  в  горизонті,
Зморився,  треба  сісти  відпочить... 
Надія  допоможе  в  обстановці,
Проігноруєм  час,  бо  треба  іще  жить...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011037
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Віктор Варварич

Тривожиш серця

Рання  весна  красою  чарує,
Роздмухує  духмяний  аромат.
Магнолія  радість  нам  дарує
І  створила  красивий  експонат.

Гарну  картину  намалювала,
Її  доповнила  твоя  краса.
Ти  до  свого  щастя  шлях  проклала,
Який  благословили  небеса.

І  у  цих  весняних  переливах,
Свої  життєві  миті  нотуєш.
І  ловиш  давні  мрії  у  зливах,
Над  емоціями  домінуєш.

Створюєш  особливі  моменти
І  тривожиш  чоловічі  серця.
Ми  даруєм  тобі  компліменти
І  крокуємо  поряд  до  кінця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010999
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Жовті кульбабки - сонця дітки ( для дітей )

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xT4fnUd-Aig[/youtube]

Сьогодні  рано  встало  сонце,
Уважно  глянуло  на  землю.
Навколо   жовте  -  жовте  поле.
То  ж  хвилювалося  даремно.

Пухнасті  жовті,  ніжні  квітки,
Давно  чекали  вже  його.
Жовті  кульбабки  -  сонця  дітки,
Навколо  золото  цвіло!

І  усміхнулося,  веселе,
Жмуток  проміння   їм  послало.
І  повні  радості,  блаженні,
Вони  всміхались  радо  травам.

В  моїй  рідні,  усе  в  порядку,
Втішалось  сонце  так  за  них,
Тепер  поспіть,  мої  дитятки...
Вже  вечір  хилиться  до  ніг...
   

                               *****

В  Сонця  є  сини  і  дочки,
Славні  дітлахи.
Жовті  мають  всі  сорочки,
Бачив   їх  і  ти.

Жовті  сукні,  синє  небо,
Глянь,  яка  краса!
Кращий  край  на  всій  планеті,
Це  -  наша  Земля.

Жовтий  колір  -  Сонця  сила,
Символ  захисту  й  надій..
Квіти  ці  -  весна   зростила,
Їй  поклон  низький.

Довго  спать  не  полюбляють,
З  Сонечком  встають.
Вечір  прийде  -  спать  лягають,
Влітку  -  відцвітуть...

Прилетить  незвідки  вітер,
Полетить  зерня.
Це  його  безцінний  витвір  -
Зацвіте  стерня.

Жовті,  теплі  кольори,
Порадіє  світ.
Стало  більше  "дітвори",
Вони  -  сонця  цвіт...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010987
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Веселенька Дачниця

Всели спокій і надію

Прилинь,  милий,  прилинь  ясний,        
Посидь  коло  мене.                                                
Подивись  –  весна  буяє                                    
Молода,  зелена                                                          

Прислухайся,  як  шепоче
Вітерець  берізці:
-  Дай  розчешу  віти-коси
Кожній  твоїй  гілці...

Он  звела  гніздо  пташина
І  життю  радіє.
Чом  же  мудрість  людини
Цінувать  не  вміє

Ту  красу  і  ту  благодать,
Що  бринить  весною...
Побудь,  милий,  посидь  ясний,
Хоч  часок  зі  мною.

Розвій  хмурі  думки  мої,
Розжени  тривоги,
Всели  спокій  і  надію
В  світлу  перемогу!
                               В.  Ф.  –  14.  04.  2024    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010954
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 14.04.2024

Родвін

Райдуга

Десь  сон  пропав...  Гримить  над  гаєм,
Досвітня  тиша  вщент  розбита  !
Земля,  вся  хмарами  сповита,
На  дощ  стривожено  чекає...

Здійнявсь,  зненацька,  лютий    вітер,
Гойдає,  хилить,  гне  ялину,
Зламав  при  корені  осину,
Мов  сніг,  мете  пелюстки  цвіту  !

Палають,  сліплять  блискави́ці  -
Страшні,  нестямні  їх  удари  !
В  їх  сяйві,  тіні  -  мов  примари...
Гамселять  землю  громовиці  !!!

Розве́рзлось  небо.  Божий  світ,
Накрило  зливи  пеленою  !
Вже  не  весняною  грозою  -
Гарматним  боєм,  грім  гримить  !

Як  з  це́бра  ллє,  невтомна  злива  -
Струмок  дзвінкий,  роздавсь,  розлився,
В  потік  стрімкий  перетворився  -
Вирують  струмені,  бурхливі  !

Вогонь  погас.  В  наметі  мряка  -
Все  тіло  почало  дрижати...
Заснуть  би  швидше  !    І  поспати  ...
Та  грім  гучни́й  не  дасть  ніяк  !

Але  вже  чути  -  дощ  стихає...
Земелька,  до́чиста  умита,
Серпанком  сизим  оповита,
Весняний  ранок  зустрічає  !

Ясніє  небо  -  вже  світає...
Зриває  вітер  краплі  з  листя,
Ранкові  співи  донеслися  -
Пташиний  гвалт  стоїть  над  гаєм  !

Небесний  край,  як  жар  палає,
Гарячим  барви  налилися,
Назу́стріч  сонцю  простяглися  -
Світ  Божий  день  нови́й  вславляє  !
 
А  над  землею  -  примха  Фе́ба*...
Повірить  навіть  неможливо,
Що  є  в  цім  світі  більше  диво  -
Ясніє  райдуга...  В  пів  неба  !



*            Феб  --  в  римскій  міфології
син  Зевса,      бог    світла    і    сонця.



05.02.2021  р.  -  12.03.2024  р.


Фото    https://cdn.mapme.club/images/2379/23792-snimok-vsej-zhizni-molniya-i-raduga-v-odnom-kadre.jpg

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010854
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Віктор Варварич

Жінка чарує

Весняне  розмаїття  крокує
І  огортає  нас  своїм  теплом.
Жіноча  краса  вже  домінує
І  нотує  загадковий  альбом.

Наша  жінка,  як  небесне  диво,
Зігріває  натомлені  серця.
Виглядає,  мило  і  красиво,
І  все  їй  так  пасує  до  лиця.

Господь  наділив  її  талантом,
Вона  пише  неймовірні  вірші.
Жінка  може  бути  музикантом
І  співає  нам  пісні  від  душі.

Вона  чудова  дружина  й  мати
І  так  загадково  світом  іде.
Вміє  гарно  пекти  й  готувати,
А  від  її  душі  харизма  йде...

А  своєю  вродою  полонить
І  заставляє  серця  тремтіти.
Вона  завжди  від  біди  боронить,
З  нею  хочем  на  крилах  летіти.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010883
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Сяйво чар

До  мене  Муза  завітала,
Така  прекрасна  й  неземна,
Неначе  книгу  пролистала
Мого  найкращого  життя.

І  так  майстерно  на  роялі
Заграла  неповторний  вальс,
Я  зачарована  появі
Її  привабливістю  фраз.

Манила  трепетно  у  далі
Де  сміло  бавився  туман,
А  в  намальованій  вуалі
Виднівся  ніжно  милий  стан.

Розкішна,  образна  та  мила,
А  голос,  ніби  божий  дар,
Вона  красою  полонила,
Щоб  я  відчула  сяйво  чар.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010859
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Надія Башинська

ДАЙ НАМ, БОЖЕ!

Ой  у  полі  у  широкім  тихо,  
позбивало  колосочки  лихо,
обпалило  віти  на  тополі...
Розцвіли  червоні  маки  в  полі.

         Дай  нам,  Боже,  ворога  прогнати,
         щоб  раділа  Україна-мати,
         щоб,  де  полечко  бідою  зрито,
         сіять  знову  золотисте  жито.

Ой  у  полі  у  широкім  тихо,  
де  ходило  нашим  полем  лихо,
плачуть  зорями  над  полем  ночі...
Повні  сліз  волошок  сині  очі.

         Дай  нам,  Боже,  ворога  прогнати,
         щоб  раділа  Україна-мати,
         щоб,  де  полечко  бідою  зрито,
         сіять  знову  золотисте  жито.
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010855
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Зелений Гай

Біле мишеня

                         КАЗКА

               Біле  мишеня
               Перша  частина
                   Знайомство

Не  знало,  де  лихо  спіткає
Та  хто  з  нас  те  лихо  чекає?
Мале  мишеня  біле-біле
Єдине  з  родини  вціліле.
Розгублене…  
«Як  мені  жити?
Хто  зможе  мене  захистити?»
Шепоче  про  себе  дрібнота  
Ще  трохи  й  здолає  скорбота.
І  скиглить  ледь-ледь  в  сухолисті
Аж  раптом,  струснулось  те  місце.
Почав  ґрунт  поволі  здійматись.
Не  встигло  миша  і  злякатись,
Як  голос  почуло  із  дірки  —

То  виліз  кротяка  із  нірки:
—  Хто  плаче  тут  гірко  та  сумно?
Робити  так  вкрай  нерозумно.
Почує  хижак,  що  полює.
Із  реви  обід  приготує.

—  Це  я?  

—  «Я»  —  це  звір?  Чи  комаха?
Імʼя  в  тебе  є,  сіромахо?
Я  кріт  Опанас,  я  незрячий,
Та  чую  твій  голос  дитячий.

—  А  я  мишеня,  звати  —  Ойчик.

—  Так  ти  не  тутешній,  мій  хлопчик?

—  Я  біг  із  далекого  краю
Як  вижити  в  лісі  не  знаю.

—  Потрібно  в  норі  тобі  жити.
Скажи,  а  чи  вмієш  ти  рити?

—  Не  пробував  я,  та  матуся
Казала  мені,  що  навчуся.

—  Не  раджу!  —  почулося  з  неба  —
Не  рий,  хлопче,  це  не  для  тебе.
Бо  маєш  біленьке  ти  хутро
І  як  сажотрус  станеш  хутко.

Задер  кріт  свій  носик  угору:
—  Це  хто  встряв  у  нашу  розмову?
Привіт,  лепетухо  Іванко,
Це  Ойчик,  знайомся  панянко.

Озвалася  білка  руденька:
—  Привіт  мишенятко  маленьке.
 Почула  про  що  у  вас  мова.
Не  втрималась,  вставила  слово.

—  То  ти  радиш  білому  чуду.
Триматись  подалі  від  бруду?

—  Готової  нірки  не  має,
Хай  краще  дупло  відшукає.
В  дуплі  ліпше  з  хутром  біленьким
Або  як  у  мене  з  руденьким.
Там  сухо,  безпечно,  затишно,  
Спокійно,  мʼякенько  та  пишно.

—  Пораду  дам  вірну  єдину
Хай  тягне  на  спині  хатину.
Знайде  мушлю  десь  підходящу.
Якщо  він  меткий,  не  ледащо.
Це,  навіть  скажу  вам,  практично
До  того  ж  всього  естетично.

—  Хе-хе  де  ти  равлик  ховався?
Що  тільки  ось  ось  обізвався  —
Іванка  на  гілці  сміється.

Від  сміху  і  кріт  весь  трясеться:
—  Оце  насмішив  нас  Тиміше,
На  спині?  Хатина?  Це  ж  миша!

І  дружно  вони  реготали:
Кріт,  білка,  і  Ойчик  і  равлик.  

Аж  тут  Опанас  хмурить  брови:
—  Ну  все,  припинили  розмови.
До  речі,  чи  снідав  ти  хлопче?

—  Ще  ні  —  мовив  злякано  Ойчик,  —
Матуся  мене  годувала,
Бо  їжу  вона  здобувала.
А  в  лісі  не  був  я  ніколи.
Чи  є  тут  спагеті  чи  роли?
Сир  чедер,  лаваш,  запіканка?
Ковбаски,  коржі  чи  вівсянка?

—  Про,  що  мишеня  це  лепоче!
Боюсь  зʼїсти  нас  він  захоче!  —
І  равлик  у  мушлю  сховався.

—  Тиміше,  дарма  ти  злякався,
Харчуються  миші,  як  білки  —
Іванка  зіскочила  з  гілки:
—  Візьми,  підкріпись  ось  горішком,
Ти  звикнеш,  мине  часу  трішки.
Тут  ягоди  різні,  грибочки,
Горішки,  насіння,  листочки.
Усім  в  лісі  корму  достатньо  
Проблема,  що  ти  в  нас  безхатько
Де  будеш,  мале,  ночувати?
Потрібно  знайти  тобі  хату.

Горішком  миша  те  наїлось:
—  Я  вдячний  —  і  в  мить  зашарілось,  —
Я  думав,  що  втратив  надію.
Тут  плакав,  а  тут  вже  радію.

—  Якщо  не  зʼїси    будем  друзі  —
І  равлик  почовгав  на  пузі.

—  Бувай  —  Кріт  поліз  до  тунелю.
І  білка  чкурнула  в  оселю
гукнувши,  щоб  був  він  обачний.

—  Бувайте,  я  щиро  вам  вдячний.
Та  й  рушив  шукати  домівку,
Гніздо,  а  чи  мушлю,  чи  нірку.


(далі  буде…)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010843
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Зелений Гай

Музыкант с Лиепаи

                   лимерик

Один    музыкант  с  Лиепаи  
Бил  в  бубен  на  скрипке  играя.
Но  бил  невпопад
Никто  не  был  рад
Мазиле  тому  с  Лиепаи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010842
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Н-А-Д-І-Я

НАЩО ШУКАТИ ІДЕАЛІВ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nZK5gfcJgsU[/youtube]

Кохання  вигнане  із  Раю,
Куди  воно  це  знов  бреде?
Вмощусь  у  серці  в  когось  скраю,
Хто  не  прогонить,  збереже.

І  буде  тепло  там  й  спокійно,
І  навіть  в  люті   холоди.
Кудись  тікать  вже  не  потрібно,
Та  хто  втіче  від  доброти?

Із  чим  порівнюєм  кохання,
Чи  з  першим  подихом  весни?
Чи  бачим  в  нім  ми  квітку  ранню,
Що  щедро  скупана  в  росі?

Кохання справжнє  живе  в  серці,
Здаєтьсяся  світ  увесь  щасливим.
А  хто  узнав  його  уперше,
Воно  не  може  буть  фальшивим.

Воно   до  нас  прийде  незвідки,
І  не  спита:  Чи  можна?-  в  нас.
Самотність  щастям  обігрівши,
Що  не  вистачало  так  підчас.

То  ж  бережімо,  що  в  нас  є,
Нащо  шукати  ідеалів?
З  тобою  поруч  хай  живе,
Наступні  будуть  нецікаві..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010832
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Віктор Варварич

Цвіте сакура

Край  неба  квітнуть  розмаїття,
Дивовижним  цвітом  чарують.
Так  звабливо  манять  суцвіття,
Вдихнуть  аромат  пропонують.

Огортають  весняним  теплом
І  повнять  озоном  повітря.
Нотують  миті  у  наш  альбом
І  сформовують  довголіття.

Пелюстками  вистеляють  путь,
Промінням  сонця  обіймають.
А  пташки  хороводи  ведуть,
Журливі  серця  звеселяють.  

Посеред  загадкові  краси,
Стривожені  нотки  зникають.
Звучать  мелодійні  голоси,
Як  бальзам  душу  омивають.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010823
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Любов Таборовець

На вітрах історії…

На  вітрах  історії,  в  сивій  пелені,
У  віки  сплітаються  пережиті  дні.
Туго  перевеслами  зв’зані  роди
Не  важливо  звідки  і  коли  прийшли.  

На  вітрах  історії,  з  глибини  століть,  
Правда  із  легендою  з  ними  гомонить.
Я  її  почула  якось  мимохіть.
Тут  шукаю  й  досі  загадкову  нить

Ту,  що  звідусюди  манить  у  село
Є  таке  сьогодні,  й  здавна  тут  було.
Як  весна  розбудить,  ліс  зашелестить,
Вітрець  трави  пестить,  в  ній  роса  тремтить…

В  відголосках  низом  котиться  луна…
Аж  до  Зірки  з  долу  добіга  вона.
Попід  лісом,  лугом  буйний  очерет  -
Там  Деркачка  вправно  вигнула  хребет.

Спить  Дзвіниця  в  травах,  тиха  і  свята
В  таємницях  ночі,  в  прохолоді  дня.
Травами  Юрчиха  вкрилася  давно,
В  різнобарв’я  квітів  вкуталося  тло.

Синь  всю  проліскову,  із  небес  блакить,
Заховала  в  хащі  й  джерельцем  дзюрчить…
А  в  люстерці,    вмите  в  річковій  воді  –
Все  село  світанком  відбива  на  дні.

Як  вітрець  повіє,  верболіз  хитне,
Лебідь  з-за  купини  довгу  шию  гне.
А  за  ним  чарівна  лебідь  виплива…
Заворожить  всесвіт  цих  коханих  гра.

Як  садки  медами  пахнуть  скрізь  в  селі!
Пшениці  співають  оду  цій  землі.
Тут  віками  потом  скроплені  поля.
Завжди  трударями  славилась  вона.

Тому  й  осінь  щедра  храмом  веселить.
Все  село  гуляє,  пісня  скрізь  дзвенить.
Радісна  –  про  щастя,  почуття  й  любов,
Та  й  сумна  –  не  вперше,  крає  серце  знов.

Перехресні  долі,  мов  стежки  в  степу,
З  Заходу  і  Сходу  топчуть  тут  межу.
В  шлюбі  поєднався,  спеленався    рід,
І  міцним  тепер  є,  мов  хрещенський  лід.

Розрослось  коріння  славних  Ганничів,
Ковтунів    багато,  всюди  –  Братчуни…
Вже  у  світі  безліч  з  цих  дерев  гілок
В  квітах  їхні  крони  пестять  діточок.

Мова  посивіла,  суржиком    скрізь  в’є…
В  кожнім  слові  мудрість  прадідів  встає.
На  кущах  бузкових  нею  солов’ї,
Колисають  діток,  бережуть  їх  сни.

Промені  з-за  хмарки  зиркають  в  Хорол,
Жовту  скатертину  розстеля  роздол…
Поспішають  гості  радо  всі  до  нас
В  насолоді  літом  тут  проводять  час  .

В  милості  у  Бога  цей  козацький  край
Завжди  боронився    від  ворожих  зграй.
Пережив  не  раз  він  голод  і  війну  –
Миру  тепер  молить  завтрашньому  дню.

Радалівка  –  диво,  магія  віків…
Все  щоб  передати,  то  забракне  слів.
У  вітрах  прадавніх,  пісню  із  століть,
Слухай,  щоби  знати  як  по-правді  жить.

На  вітрах  історії,  з  глибини  століть,  
Правда  із  легендою  всюди  гомонить…
Загадкова  тиша.…  Я  її  ловлю…  
Знаю  вже  за  що  я  це  село  люблю.

"Зірка",  "Дзвіниця",  "Юрчиха"  -  назви  урочищ  населеного  пункту  с.  Радалівка.
Фото  автора

12.04.2024
Л.  Таборовець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010798
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Віктор Варварич

Весняні барви

Весняні  барви  душу  веселять,
Огортають  нас  ніжним  теплом.
Упіймати  красуню  норовлять
І  гуртують  друзів  за  столом.

Дарують  нам  неповторну  красу,
Тривожать  закохані  серця.
Заплітають  золотисту  косу,
Крокуюють  разом  до  кінця.

І  впіймають  свою  щасливу  мить,
У  якій  любов  формує  нас.
Палке  серце  від  кохання  тремтить
І  спиняє  цей  невтомний  час.

А  пташиний  піснеспів  чарує,
Сріблясті  води  тікають  в  даль.
Сонце  вербам  коси  полірує
І  спалює  вчорашню  печаль.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010789
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Lana P.

МИ - КРАПЛІ…

Зібралась  в  небі  хмар  галера  -
Заторохтіла  злива  в  барабан  -
Летять  на  землю  срібні  пера,
В  заобрійний  умочені  туман.

Стулили  крила  мокрі  чаплі,
Нуртує  усесвітній  океан  -
Ми  в  ньому  дві,  прозорі  краплі,
Серцями  пишемо  відлунь  роман.

Зливаємося  воєдино,
У  бризках  енергійних  насолод,
Течем  у  Вічність  часоплину  -
Від  неба  не  чекаєм  нагород.                              
Доповнюєм  буттям  світлину  -
Миттєвий  проживаєм  епізод.          11.04.24



P.S.  Світлина  з  Рinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010772
дата надходження 11.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Білоозерянська Чайка

Іду до Вас

А  я  до  Вас  –  крізь  зими.
Топлю  сніги  та  кригу.
І  віршами  своїми
нову  чаклую  книгу.

Білявою  весною
до  Вас  біжу  садами.
Під  вишнею  постою,
де  вірші  Вам  складала.

Верну  Вам  ніжність  літа,
чуттів  забуту  спеку.
У  ліриці  зігріте,
заб’ється  щось…  далеке.

Іду  до  Вас  осіння
та  власне-першоцвітне
в  катрені  світлотінню
продовжує  щеміти.

Іду  до  Вас  незмінно

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010761
дата надходження 11.04.2024
дата закладки 11.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Я буваю…

Я  буваю  весела  й  сумна,
А  іще  несмілива  й  вразлива,
Можу  бути,  як  сніжна  зима
І  водночас  холодна  й  красива.

Я  буваю  спокійна,  мов  сон
І  казково  чарі́вна,  мінлива,
Як  весна  можу  брати  в  полон,
Щоб  душа  розквітала  щаслива.

А  іще  можу  літом  дмухнуть
І  ласкаво  промінням  зігріти,
Дарувати  красу  неземну,
Щоб  всміхались  дорослі  та  діти.

Можу  в  осінь  сумної  грози
Знов  розкинути  барви  грайливо
Та  маніжно  печаллю  сльози
Зупинити  непрохану  зливу.

Я  буваю  весела  й  сумна,
А  іще  несмілива  й  вразлива,
Можу  бути,  як  сніжна  зима
І  водночас  холодна  й  красива.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010727
дата надходження 11.04.2024
дата закладки 11.04.2024

Ніна Незламна

Гомінкий вітер

Весняний  вітер,  гомінкий,
Зібравши  подихи  весни,
Розвіє  запах  мов  п’янкий,
Лишень  не  чути  б,  звук  війни.

Злегка  всім  настрій  підійма,
Під  спів  пташиний,  у  гаю,
Бузок  з  бруньками  вигляда,
Вже  наготу,  розкрив  свою.

Сприймавши  зранку,  смак  роси
Як  солод  кращих  почуттів
Зелений  колір  миготить
Несе  собою  диво  -  мить.

                                         08.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010665
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 10.04.2024

liza Bird

Кохання рай, чи все ж пекло?

Кохання  рай,  чи  все  ж  пекло?
ДушІ  летіти  за  хмари,
Або  горіти  нестерпно.
Чому  роз'ятрені  рани,
Завжди́  порушують  спокій,
Лишають  се́рденьку  шрами,
Услід  втікають  за  обрій...

Сприймаєш  якось  блаженно,
Не  бачиш  жодної  брами,
І  танеш  ніжно,  чуттєво,
Безмежне  поле,  там  маки,
І  роси  сиплються  сріблом,
На  небі  зникли  всі  хмари,
Незвичним  сяєш  ти  світлом...

Кохання  рай,  чи  все  ж  пекло?
Безмежно  манить,  що  зробиш,
Устояти  зовсім  нелегко.
Духмяний  подих  бузковий,
Почулась  пісня  веснянка,
Це  серця  шепіт  казковий,
Життя  пусте  без  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010661
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 10.04.2024

Білоозерянська Чайка

Не розгубіть весни тепло

Не  розгубіть  схвильоване  тепло,
що,  як  весни́,  з  надією  чекали.
Воно,  як  сік  березовий  текло,
Та  застигало  мороком  окалин.

І  щось  квітневе  рвалося  із  мряк,
таке  хмільне…  таке  недосконале…
Та  як  забути?  Чи  зітерти  -    як?
Усе,  що  двом  життя  подарувало?

Веселкою  до  серця  потягнусь,
в  міцних  обіймах  –  то  громів  пере́стук.
Рука  в  руці  у  темряві  спокус,
а  сонячне…  Чи  заблудилось  десь  там?

Я  за  квітневе  –  долі  посміхнусь,
Іде  садком  назустріч  мій  товариш.    
О  доле,  не  чіпай  мою  весну!
Невже  без  мрій  зоставиш  і  зістариш?!

Сплітають  зморшки  очі  та  чоло,
А  душі  –    ще  у  сонячнім  вогневі.
Не  розгубіть  життям  весни́  тепло,  
Бо  молодість  –  вона  і  є  квітне́ва.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010634
дата надходження 09.04.2024
дата закладки 10.04.2024

Валентина Ланевич

Мій краю рідний

Люблю  тебе,  мій  краю  рідний,
За  неповторності  красу.
За  місяць,  що,  буває,  зблідлий,
За  нічку  тиху  й  чарівну.

За  хор  птахів,  що  безперервно,
Славлять  життя  й  весну  нову.
За  "кум"  та  "кум"  від  серця  -  ревно,
Зелених  жабок  у  ставку.

За  крик  сови  у  лісі  з  ляку,
Де  вітер  гілочку  зірвав.
За  дичину,  що  там,  усяку,
За  хащі,  що  павук  запряв.

За  луг  та  річку  з  карасями,
За  хлібний  лан  і  спориші.
Тендітність  квітів  з  пелюстками,
Що  припадають  до  душі.

За  люд,  від  роду  роботящий,
За  стійкість  духу  в  час  біди.
Мій  краю  рідний,  ти  -  найкращий,
Неси  ж  незламність  крізь  віки!

08.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010572
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 09.04.2024

Lana P.

ВІТРО-ВІЙ-НЕ… (мініатюри)

***
Зриває  вітер  осінні  квіти,
Листки  печалі  летять  удаль  -
На  радість  світу,  чи  то  на  жаль?
Вони,  як  діти,  їм  би  радіти...

***
Опале  листя  доки  тліє  -
Вітри  єднаються  з  дощами,
Народжують  у  душах  гами,
Сплітають  сокровенні  мрії.

***
Вітре,  вій
Біля  вій.
Мить  мине,
Промайне...
В  полі  мрій  -
Вітро-вій!

***
Вітри  гонимі
Украли  рими,
І  я  за  ними  
Лечу  у  світ.
Неопалимі
Та  одержимі,
Мені  услід  
Кричать  «привіт!»

***
У  вітру  -  сотні  тисяч  крил,
В  гармонії  єднання.
Я  хочу,  щоб  мене  любив,
Під  музику  кохання!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010561
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 09.04.2024

Lana P.

ТРИВОЖНО…

Тривожно  у  світі  облуди,
Де  нелюди  в  масках,  як  люди.
Торги  йдуть  у  пащах  драконів  -
За  душі  людські  війни  дронів.  
Думки  переважують  тонну:      
Як  довго  до  Армагеддону?                        22.03.24      

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010556
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 09.04.2024

ТАИСИЯ

ОТГАДАЙ! № 14

Отгадай      №  14.

Ходим        мы        друг        к        другу        в        гости.
И        с        собой        подарки        носим.
Но        проблемы        возникают:
Что        дарить?            Порой        не      знаем…

Жители      Крайнего        Севера
Тоже      любят        ходить      в        гости…
Но      у      них      проблем      не      возникает!
Что      дарить?      Там      каждый        знает!!!

                 ВОПРОС!
КАКОЙ          ПОДАРОК        НЕСУТ          ЖИТЕЛИ        КРАЙНЕГО        СЕВЕРА,      КОГДА        ИДУТ        В      ГОСТИ???

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010475
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 09.04.2024

fialka@

Від Вас

Без  пояснень  і  без  образ,
Крок  до  себе  і  два  від  Вас.
Без  бажань  –  лиш  одне  щораз:
Без  пояснень  і  без  прикрас.
Розкіш-вільність  від  Вас  –  і  до  нас…
В  силі  прагнень:  один,  два,  три  –  вальс.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010547
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Марились морю (тавтограма на лiтеру М)

Марились  морю
Мушлі,  маяк,
Мис,  мов  мідяк,
Милями  -  морок.

Мружилось  море:
Мойри  магніт  -
Музики  мить
Млосна,  мінорна.

Марились  морю:
Місяць  Моне,
Мжичка  монет  -
Міст  мельхіорив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010539
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Білоозерянська Чайка

Абрикосова згадка

Абрикосовий  цвіт  у  кохання:
справжнє,  знаю,  повік  не  відпустить.
Казка  перша,  надумана,  рання,
облітає  пониклим  пелюстям.

Справжнє,знаю,  повік  не  відпустить:
у  цвітіння  вертатиме  спогад:
Абрикосовий  сніг  білить  густо,
розчаровано  впавши  під  ноги.

Казка  перша  –  надумана?  Рання?
Чи  мороз  по  беззахисній  стукнув?
Закружляла  в  повітрі  востаннє
наречена  в  омріяній  сукні.

Облітає  поникле  пелюстя,
невимовно  привабне  медами.
У  нектарі  чуттів  тих  гублюся:
абрикоса  своє  нагадала…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010531
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

liza Bird

Двоє

Ти  любиш  бурхливе  море,
Мені  ж  імпонує  тихе,
Захоплюють  знаю  гори,
Я  ж  рада  полям  іскристим.

Стосунки  незвичні  наші,
Суцільні  екстрим  моменти,
Тож  інколи  ніби  зайві,
Небесні  стрімкі  аспекти.

Можливо  парує  доля,
Однак  цілковито  різних,
Щоб  щастя  спізнали  двоє,
Як  пройдуть  кохання  іспит.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010523
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Н-А-Д-І-Я

ПРАВИЛЬНЕ РІШЕННЯ (ГУМОР)

Іде  Коза  так  пізно  із  гуляння,
На  зустріч  чорт(  де  взявсь)  іде.
Удвох  присіли  на  поляні,
Розмови  повели  про  те,  про  се.

Як  важко  їм  обом  на  світі  жити,
Ні  родичів,  сестер,  ані  братів.
До  кого  голову  на  старість  прихилити?
Іще  сказати  щось  він  тут  хотів...

Коза  продовжила  розмову:
Так  будьте  моїм  дядьком  назавжди.
І  як  рідня,  я  буду  вам  опора...
Сподобались  чортяці    речі  ці.

Козел  все  чув,  сидів  він  під  кущем:
Так  значить  чорт  Козі  вже  буде  дядьком?
Такий  узяв  під  серцем  Козла  щем.
Його  від  страху  так  трясло,  як  від  болячки.

Чому  у  нас  про  це  ти  не  спитала?
Чи  згодні  ми  на  це,  чи,  може,  ні?
Для  чого  ти  оце  таке   зробила?
Можливо,  насолить  хотіла  так  мені?

І  тут  Козел  це  рішення  прийняв:
Тут  буде  так,  як  зараз  скажу  я!
Чорта  рогами  забодав..
Ходім,  Любов  моя, чекає  там    сім"я!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010522
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Маг Грінчук

Фінансовий інструмент

Чи  існує  державна  система  чистих  стандартів,
Чесна  оцінка  всіх  культурних  цінностей  мистецтва!?
Все  продажне,  як  і  словесний  "туман"  легендарних.
Тут  розмежували  ворожнечу  і  клич  та  втечу...

Механізм  атестації  -  фінансовий  інструмент
За  публічність,  їхню  кваліфікацію  за  "класом"...
Актуальність  проблем  -  зв'язки  і  гроші,  як  аргумент
Всіх  організацій  владних  при  "заграві"  гривастій...

Люд  забув  мову  батьків,  мамині  цілунки  й  співи.
...Риму  кульгаву,  підстьобну  читає,  костур  дає.
Вибухає,  вибухає  війна  -  "слави"  склепіння.
Над  безладдям  гірким  наша  Батьківщина  ридає!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010491
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Н-А-Д-І-Я

ОБЕРЕЖНО! МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MMRsoAlDDh4[/youtube]

Бувають  мрії  так  захмарні,
Не  долетіть  туди  й  птахам.
Ми  ж  витрачаєм  сили  марно,
Чи  буде  це  душі  бальзам?

Ми  все  ж  йдемо,  нехай  що  буде,
Уперто,  твердо  до  мети.
Можливо,  нас  усе  ж  здивує:
Як  ми  змогли  туди  дійти?

Якщо  до  мрії  йдем  без  страху,
Хоч  невідомі  ці  шляхи,
Не  відкладайте  мрію  вашу,
Не  зрадь  омріяну  -  гляди!

І  ми  чекаєм,  твердо  вірим,
Колись  настане  такий  час,
Що  мрія  ваша  вже  дозріє,
І  вже  вона  в  руках  у  вас.

Якщо  буває,  що  не  вдасться,
Не  твердо  вірили  підчас..
Зневірі  ви  не  піддавайтесь,
На  іншу  матимете  час..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010474
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Mikl47

ВІТРЯНО

Час-меломан  крутить  вічну  шарманку  --
Неблагозвучно  звучать  голоси...
Вітер  за  вітром  ганяються  зранку,
Ніби  розлючені  бійкою  пси.

Курява  сива  вихриться  шляхами.
В  куряві  все  --  монастир  і  пустир,
В  очі  зненацька  дмухне  порохами
Й  щось  в  тебе  краде  вже  твій  поводир...

Тільки  протреш  кулаками  очиці,
Ніби  вже  твердо  стоїш  на  шляху,
Та  вже  за  мить  запорошить  зіниці
Й  сліпаєш  знов,як  у  темнім  льоху.

Вітер  за  вітром  ганяються  зранку,
Падають  з  тріском  тини...
Де  відшукати  таку  колисанку
Щоб  повщухали  вони?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010471
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Капелька

После дождя

И  снова  тучи  с  облаками
Летят  и  радуют  землян.
Пушистиками-берегами  
Украшен  неба  вновь  изъян.

Весенний  дождь.  Прекрасно  небо
-  Картины  маслом  на  холсте.
И  конкурирует  вдруг  небо
В  своём  компьютерном  посте.

Все  тучи  разного  покроя
И  облака  похожи  им.
Несутся  вдаль  пчелиным  роем
Ведь  нравится  такой  экстрим.

Конечный  пункт  нам  неизвестен,
Влияет  множество  причин,
Но  мир  конечно  им  не  тесен,
Не  повлияет  карантин.

Не  действуют  ограниченья
-  Пушистики  равны  в  правах.
У  них  немного  развлечений
-  Катайся,  словно,  на  волнах.

Бывает  -  упадут  на  землю,
Катаются  помяв  бока.
Такому  важному  значенью...
Расшифровать  бы  чудеса...

Пришло  тепло,  исчезли  тучи,
Светлее  стали  облака.
Лишь  мир  земной  всё  ближе  к  круче
И  ближе  стали  небеса.

                             29-30.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010469
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Капелька

Есть в облаках большая тайна

Есть  в  облаках  большая  тайна,
Загадка,  сказочный  сюжет.
Величественны  как  нирвана,
Порой  в  них  видно  силуэт.

Они  летят  своей  дорогой,
Им  светофоры  не  нужны.
Не  связаны  с  земной  тревогой,
Для  них  открытые  пути.

Им  помогает  друг  их  ветер
Плыть  по  течению  любви.
Днём  солнышко  с  любовью  светит
И  сочиняются  стихи...

А  облака  -  они  не  тучи.
Прекрасны,  сказочны,  легки.
В  них  нет  опасной,  грозной  кручи;
Есть  берег  плавный  у  реки.

В  лучах  купаются  летая,
На  землю  смотрят  с  высоты,
Землян  свободой  удивляя.
Пускай  исполнятся  мечты.

                             09.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010468
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Надія Башинська

НЕ ВСЕ В ЖИТТІ Є ТАК, ЯК НАМ ХОТІЛОСЬ….

Не  все  в  житті  є  так,  як  нам  хотілось...
Коли  снігами  сіється  зима,  
нам  хочеться,  щоб  серденько  зігрілось,
то  ж  теплого,  ясного  просим  дня.

Коли  в  зеніті  сонце  знов  сміється,  
ховається  у  затінку  жара,
а  чи  радіти  нам  тоді  вдається,
чи  прохолодного  бажаєм  дня?

Як  хмуриться  і  плаче  небо  сіре,
і  час  прийшов  дзвеніть  гучним  громам,
й  тоді  не  так...  нам  знов  чомусь  здається,
бо  ж  спокою  усім  бракує  нам.

Не  все  в  житті  є  так,  як  нам  хотілось,
усьому  тут  своя  пора  і  час.
За  кожен  день  всі  дякуймо...  та  знаймо:
багато  що  залежить  тут  й  від  нас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010465
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Ніна Незламна

Світаночки…

Світаночки,  ранки,
Посріблені  ґанки,
Веселки    у  росах
 По  травці  у  косах.

Край  неба  заграва,
Земля-вишиванка,
Нарцис  і  фіалка,
Всміхнулись  до  сонця.

Роса,  як  віконце.
 Там  бачить  свій  образ,
Ласкавить  проміння,
Буяє  цвітіння.

Дай  Боже,  лиш  миру,
Усім  розуміння,
Цінить,  шанувати,
Дарунки,  щедроти,
Щоб  душі  світились,
Від  радості  й  щастя!


07.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010445
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Lana P.

ШКОЛА ДЛЯ БІЗНЕСВУМЕН… (Гумор)

Тут  як  тут  відкрились  школи  -
Нині  бізнесвумен  в  тренді.
На  заняття  ходять  леді  -
Заробіток  для  Миколи.

Кожна  з  них  про  власне  мріє,
Грошові  винагороди.
Він  психолог  від  природи,
Говорити  добре  вміє.

Ученицю  бувшу  в  Сави,
В  офісі  зустрів  зненацька  -
До  науки  була  хвацька.
-  Як  пішли  у  тебе  справи?

-  Та  нема  іще  прибутку  -
Власне,  кошти  йдуть  в  задвірки:
Податкові,  перевірки...
І  не  мрію  про  відпустку.

Душу  привідкрив  для  Полі,
Хоч  давно  забув,  як  звати:

-  Хочеш,  пташко,  правду  знати?  -
Гейзером  його  прорвало:
-  Бути  в  бізнесі  замало  -
Бізнес  просто  треба  мати!

Я  ще  й  досі  в  бізнес-школі
Продаю  сертифікати!                                                        6.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010440
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Lana P.

В РОЖЕВІМ СВІТІ…

***
В  рожевім  світі  важко  розцвісти  -
Зливається  все  воєдино  -
Нелегко  квітку  щастя  віднайти,
На  все  життя  одну-єдину.

***
У  кожного  життя  іде  своїм  курсивом,
Розслаблення  дарує  для  людей  свободу.
Ким  був  учора  ти  -  не  так  уже  важливо,
Найголовніше:  ким  являєшся  сьогодні.

***
Життя  нам  дороге,  хоча  безплатне,
І  у  розбіжностях  неадекватне,
Навколо  сонця  подорож  щорічна  -
Не  вічна...

***
У  переході  до  весни
Знаходимо  надію,
Розніжену,  як  мрію,
Заплетену  в  рожеві  сни.

P.S.  Світлина  з  Pinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010402
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Я знаю, що любила

А  ти  вродлива,  мов  калина,
Що  посадила  навесні,
Я  знаю,  що  завжди́  любила
П'янкі  мотиви  неземні.

Її  тендітність  і  чарівність,
Найдивовижнішу  красу,
Таку  привабливу  маніжність,
Де  сон  занурився  в  росу.

Я  знаю,  що  любила  вроду,
Оту  осінню,  що  в  імлі,
В  кетягах  ніжну  насолоду
Шукала  знову  в  тишині.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010360
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Веселенька Дачниця

Життя одне

А  вже  квітень  порядкує  -                    
Стелить  трави  запашні  !                    
Весна  легкою  ходою,                                    
Жаль,  нема  кінця  війні.                                      

Он  йде  жінка  в  чорній  хустці,
Дід  похмурий,  ледь  бреде,
І  тривоги...  І  неспокій…
Де  той  мирний  день,  він  де?

Загубився  десь  в  тенетах,
Сплетінь  правди  і  брехні…
Як  відсіяти  полову?
Знайти  зерна  золоті?

Від  яких  -  спокійна  старість,  
Мудра  зрілість,  юний  час.
Утішатися  щоб    миром  -
Бо  життя  одне  у  нас!
                                                   В.  Ф.  –  04.  04.  2024    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010334
дата надходження 05.04.2024
дата закладки 06.04.2024

liza Bird

Ревізія сумління

Пройти  б  ревізію  сумління,
Потрібно  кожній  це  людині,
Образи  скинуть,  мов  каміння,
В  потоки  бистрі  та  бурхливі.

Душа  відтоді  усміхнеться,
Парить  так  легко,  без  поклажі,
Думок  відрадних  те  безмежжя,
Посипле  в  ласці  небувалій.

Отак  прокинешся,  як  завжди,
Здається  музика  лунає,
Довкола  сонячні  всі  барви,
Й  повітря  свіже  і  духмяне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010365
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Маг Грінчук

Як було раніш…

Летить  повільно,  пильнує  чорний  ворон...
Мою  щоку  тінь  торкнувши  обпалила.
Дивись,  які  у  нього  крила...  Дар  волі.
Він  мешканець  верховного  царства  сили.

Летить  птах  під  синявою  широкою
І  втомлено  голову  донизу  пригнув...
Вдивись  -  дивиться  його  жадібне  око
Та  хижо  нависає  дзьоб,  де  б  він  не  був.

Летить  цей  сивий,  старий  із  минулого...
Із  спалених  темно-густих  давніх  лісів,
Здаля  із  згорілого...  Не  призабулось,
Хоч  відтоді  проминуло  стільки  років.

...Над  гулкою  й  переможною  славою,
Над  сіттю  всіх  ландшафів  живих,  давніх  рік,
Над  моєю  незборимою  державою.
Здаля  із  попелу  й  диму  в  прийдешний  вік.

...Зв'язки  земного  і  небесного  тісні.
Тут  віддзеркалені  дні  і  віки  життя
І  результат  програм  зла,  як  було  раніш...
Ворожнеча  людська  ,  зрада  і  небуття.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010343
дата надходження 05.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Віктор Варварич

Ловимо закохану мить

Заховалось  небо  за  хмарами,
Молодий  місяць  по  ньому  біжить.
Полонило  своїми  чарами,
Звабливо  манить  безмежна  блакить.

У  безкрайні  простри  поринаєм,
Ловимо  свою  закохану  мить.
І  до  любові  шлях  прокладаєм,
А  почуття  наші  душі  сріблить.

Купаємось  у  водах  океану,
Омиваємо  натомлені  серця.
Випиваєм  любовного  дурману,
Разом  з  тобою  прямуєм  до  кінця.

І  ми  летимо  в  омріяні  далі,
Розтривожимо  наші  палкі  серця.
Крокуємо  неначе  по  спіралі,
Випиваємо  кохання  до  вінця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010297
дата надходження 05.04.2024
дата закладки 05.04.2024

Lana P.

ДУШІ ФІОРДИ…

Душі  фіорди  небувалі,
Енергій  танці  фейєричні,
Де  дві  душі  злились,  дотичні,
У  невідомому  астралі.

Ковтаєм  бризки  водоспадів  -
Іскриться  простір  веселково,
Шліфує  гул  важливе  слово
У  вібраційному  каскаді.

Пірнаємо  у  чисті  води,
Межи  стрімкими  берегами,
Сердець  піймавши  світлі  гами.

В  обіймах  розправляєм  крила  -
Льодовикова  тане  брила,
Відчувши  присмак  насолоди.                                                  04.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010281
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Н-А-Д-І-Я

ЧИ ЗРОЗУМІВ ХТОСЬ, ВРЯТУВАВ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Rarhj9rXXFs
[/youtube]
В  житті  спіткнутись  може  кожен,
Не  так  зробив,  не  врахував.
За  це  відплачуємось  болем.
Чи  зрозумів  хтось,  врятував?

Хтось  відвернеться  -  не  побачив,
Упав  -  нехай  собі  й  лежить.
Багато  є  таких  незрячих,
Чужа  біда  чи  всім  болить?

Друг  простягає  мені  руку,
Вставай,    я  витягну  з  біди!
І  ти  відчуєш  рідну  душу,
Невже,  пробачив  за  гріхи?

Щось  відлягло  немов  від  серця,
І  значно  краще  стало  дихать.
А  серце,  серце!  Гучно  б"ється,
А  очі  так  від  сліз  блищать..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010277
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Весна запилена - Сахара сипле

Весна  запилена  -  Сахара  сипле...
Чомусь  у  згустку  пил  піднявся,
Нависло  сірохмар'я,    і  невпинно
Вітрище  дме,  -  то  сила  явна.
І  свого  пилу  вистачає,  спека.
Мандрує  африканське  диво.
І  не  заціпить  хтось  лиху  пащеку,
А  пил,  як  дим  кружляє  сивий.
Кватирки  зачиняйте,  не  виходьте,
Повітря  впереміжку  з  пилом,
Закутані  та  заспані  "висотки"...
...Сахара  скрізь  пилила  і  млоїла.

(2  квітня  до  нас  дійшов  пил  із  Сахари.  Спостерігала  з  8  поверху.  Була  саме  в  цей  день  спека  +  25)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010253
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

liza Bird

Душа

Спустошена  душа...  як  тоскно,
Все  ж  зараз  допомога  зайва,
Сприймаю  неохоче  слово,
На  серці  загорожа  ладна.

Зневірена  душа...неправда,
З  рожевими  живу  думками,
Змішалась  з  гіркотою  барва,
Та  бачу  я  квітки  стежками.

Поранена  душа  ...  ятрила,
Навіщо  то  ж  і  сіллю  зверху?
Зворушливо  пливла  хмарина,
Й  змінила  неприємну  тему.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010238
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Мелодія днин

Ти  міцніше  мене  обійми,́
Я  умиюсь  тихенько  слізьми,
У  печалі  застрягла  на  час,
Утішатимеш  ти  ще  не  раз.

Як  же  добре,  що  се́рденько  є,
Що  завжди́  заспокоє  моє,
Теплим  словом  і  ніжним  -  спочинь,
Так  люблю  цю  мелодію  днин.

Рідний  дотик  твоєї  руки́,
Ось,  вже  подих,  кохані  сліди,
Все,  що  так  незабутньо  звучить;
Це  той  стимул  -  кохати  і  жить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010234
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Білоозерянська Чайка

Весна болить

Скрижанілі  непорозуміннями.
Збайдужілі,  змучені  проблемами.
Вдвох  весну  зустріти  не  зуміли  ми.
Тінями  лишилися  окремими.

Руйнувалися  містки  і  падали,
Береги  самотні  розділялися..
Закривалися  ми  барикадами
не  живі,  здається,  а  зі  сталі  всі.

Кожен  обростав  та  жив  образами,
І  шукав  у  комусь  винуватого.
Хоч  і  розум  часто  нам  підказував,
та  щодня  сварились  удвадцяте  ми.

Шрамами  укрилося  суцільними,
Рознеслось  мрійливе  пустоцвітами.
 Вдвох  весну  зустріти  не  зуміли  ми.
…Хто  ж  бо  знав,  що  довго  так  болітиме.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010202
дата надходження 03.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Горова Л.

Про слово

У  вірші  давно  не  просилося  слово,
Завмерло  під  гулом  сирен  знахабнілих,
Встромилося  ціпко  в  колючку  тернову.
Та  гомін  пташиний  розплескався,  й  знову
Подумала  -  ось  воно,  слово  казкове!
Аж  ні.  Заніміло.

Бо  в  ньому  відчулися  присмаки  чаду,
Оселі  згорілі,  дороги  без  краю.
А  чи  повернулась  там  пташка  до  саду,
Де  кицька  забута  гнізду  буде  рада,
Де  будуть  незірвані    яблука  падать?
То  слово  -  "не  знаю"

Самотньо  зависло,  зронило  трикрапку.
Пташине  ураз  обірвало  сюрчання
Хрипким  звукорядом,  що  ворон  накаркав,
Повідавши  чуте  від  тітки-пліткарки
Про  те,  як  колись  тут  недоля-митарка
Гуляла  востаннє.

Та  знову  руїни  за  садом  розквітлим,
Розорює  гнізда  покинута  кішка,
І  котяться,  котяться  долі  по  світу.
Спориш  застелився  на  залишку  сліду,
Й  до  хати  без  вікон  заледве  помітна
Плететься  доріжка.

То  промінь  по  ній  пробіжиться,  то  повів,
То  Мурка  голодна,  що  пташку  учула.
І  згубиться  сумом  окутане  слово
Про  райдугу,  квіти,  про  пломінь  любові,
Про  щастя  і  радість.  Та  я  його  знову
Шукаю  в  минулім.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010201
дата надходження 03.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Білоозерянська Чайка

Однолюби

Весняна  ніч  –  краплини  губить::
чорнила  плавання…
Вона  та  я  –  два  однолюби
в  життєвій  гавані.

Сріблясто-сяюча  подушка  –
Наївні  промені.
А  світ  чорнів,  такий  бездушний,
І  гріли  спомини.

А  всі  слова  й  безглузді  вчинки  –
потьок  люстерковий.
Все,  що  раніше  лебедине  –
тепер  нестерпне  їм.

Весняна  ніч  холола-гусла,
спліталась  хмарами.
Щеміло  й  накрапало  густо,
Хоч  тепле  марилось.

 І  місяць  бачив  це,  і  люди
спинялись  вражено:.
Любити  вчились  однолюби
Себе  зневажених.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010199
дата надходження 03.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Lana P.

Forget Me Not…

Мрії  -  мандрівні  маршрутки,
Переповнені  думками.
Ваші  очі  -  незабудки  -
Оживляють  шлях  між  нами,
Причепурений  зірками,
Із  небесної  козубки
Голубіють  ліхтарями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010147
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Н-А-Д-І-Я

*****

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XTFQZ7htJe4[/youtube]

Хто  зможе  землю  зупинити?
-  Це  зможу  я,-  сказав  смільчак.
Та  лиш  не  знаю,  як  зробити,
Можливо,  хтось  підкаже  як?

                     *****
Ступив  у  річку  -  не  зна  броду,
Можливо,  все  ж  перепливти?
Тоді  зробив  він  першу  спробу,
Та  жаль,  що  мілко.  Як  пливти?

                     ******
Чомусь  похмуре  стало  небо,
Всі  підняли  угору  очі.
Куди  тікать?  Тривогу  б"ємо,
Та  ми  його  чекаєм  й  досі.

                   *****

Солодкий  плід  в  руці  чужій,
Так  хочем  спробувать  його!
Ти  зупинися,  не  дурій!
Спочатку  ти  скуштуй  свого.

                *****

Думки  бувають  так  захмарні,
Не  долетіть  туди  й  птахам.
Ми  ж  витрачаєм  сили  марно,
Чи  буде  це  душі  бальзам?

                     ***** 
Піднявся  в  гору  -  подивився:
А   що  все  ж  буде,  як  впаду?
Але  ж  як  гарно  тут  вмостися!
Тож  наперед  щось  підмощу..

                     *****
Іде,  не  дивиться  під  ноги,
Упав  -  під  оком  вже  синяк.
А  встать  немає  уже  змоги,
Усі  сміються:  От  дивак!
Мабуть,  той  зайвим  був  кисляк.

                     *****
Кохання  вигнане  із  Раю,
Куди  воно  це  знов  бреде?
Вмощусь  у  серці  в  когось  скраю,
Хто  не  прогонить,  збереже.

                     *****
Іду,  дивлюся  знов  на  граблі,
Не  наступить  би  іще  раз.
Хоч  ці  події  були  давні,
Про  граблі  згадую?  Навряд!

-----------------------------------------------------------------------

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010133
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

valentinaaaa

Молодість постукала у двері

Молодість  постукала  у  двері,
Запам'ятати,  щоб  її  змогли
Усім  життя,  а  іншим  сервіз,
Бо  науку  досягли  всі  ми.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010089
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Lana P.

Між зіркових диво-свіч…

Між  зіркових  диво-свіч
Воском  скрапує  у  ніч
Вічність.

Порох  струшує  із  пліч
Галактичних  протиріч  
Цінність.

Обіцяє  потойбіч
Сонце  ранку  віч-на-віч
Світлість.

День  новий  готує  спіч,
Кинув  зпересерддя  в  піч
Сірість.

Між  зажурених  сторіч,
Пелена  злітає  з  пліч  -
Зрілість.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010096
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Кохана, пробач солдату

Я  тихо  зайду  в  кімнату,
Побачу  твої  вже  сни,
Кохана,  пробач  солдату,
Який  не  зберіг  весни́...

І  знову  в  нічному  колі
Де  суть  нагадала  все,
Оголені  наші  долі
Зіжмакались,  як  плісе.

Розгладити  серце  хоче
До  ніжних  душі  глибин,
Як  море  воно  хлюпоче,
Змиваючи  часу  плин.

Я  тихо  зайду  в  кімнату,
Побачу  твої  вже  сни,
Кохана,  пробач  солдату,
Який  не  зберіг  весни́...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010099
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Віктор Варварич

Весна

Весняні  миті  літають,
Як  прудкі  птахи  по  землі.
Щодень  красою  вітають,
Крокують  стиха  по  ріллі.

Йдуть  у  яскравому  намисті,
Дарують  цікаві  картини.
Співають  пісні  урочисті,
Звільняють  від  сірої  рутини.

Сонцем  серця  зігрівають,
Огортають  душі  теплом.
Новий  день  мило  вітають,
Сиплють  квітами  за  селом.

Сріблястим  дощем  напувають,
Спраглі  полонини  і  поля.
Каву  в  філіжанку  наливають,
Співом  чарують  із  віддаля.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010100
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Зелений Гай

Овечка и баран

Овечка  и  баран  -3

Ах,  как  хочется  овечке
Отогреть  бока  на  печке,
Но  баран  не  колет  дров:
—  Не  боюсь  я  холодов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010102
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Ніна Незламна

А що життя…

А  що  життя,  як  річечка  між  берегами,
Є  сподівання,  пливти  плавно  течією,
Її  потік,  часом  зруйнований  вітрами,
У  порівнянні,  все  ж  із  думкою  твоєю,
Нехай    попереду,  без  надгострих  порогів,
Всі  негаразди,  стріти  спокійно,  душевно.

Під  чистим  небом,  осяяним  промінням,
Завжди  надія,  безперечно,  як  опора,
Але  ж  всякчас,  для  всього  потрібне  уміння,
Якби  не  тиснуло,  сумління  -  думка  хвора,
Щоби  не  втратити  впевненості,  стремління,
І  досягти,  омріяного    володіння.

По  водах  блиск,  неначе  сховані  коралі,
 Яскраві  тонуть,  то  знов  плинуть  на  поверхню,
Життя  безцінне,  думки  мліють  у  кришталі,
Тому  для  нього,  підсвідома  значна    впертість.

Нині  важливо,  не  звертати  із  дороги,
Та  не  коралі,  на  дні  бачить,  а  тривоги.

                                           01.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010105
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

liza Bird

У нічку темну

У  нічку  темну,  як  здалося,
Знов  вийшли  підозрілі  орди,
Війна,  страждання...тут  крамола,
Де  злодії  отам  і  шльондри.

Нічого  з  часом  не  змінилось,
Воює  хтось,  воно  жирує,
Колись  помре...  то  піп  з  кадилом,
Молитву  прочитає...  всує.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010107
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Райка

Где Альп гранит суровый

Давно,  где  Альп  гранит  суровый
Хранит  печаль  прошедших  дней,
Здесь  рвутся  снежные  оковы,
Стирая    в  пыль  жилье  людей.

В  долине  луг  горами  дышит,
Озер  и  рек  блестит  туман,
И  зверь  лесной  всё  чутко  слышит,
В  горах  поет  ручья  капкан.

И  только  солнце  над  вершиной
Свой  первый  бросит  луч,
Как  растворится  над  долиной
Печаль  холодных  серых  туч.

Играет  каждая  травинка,
Лоснится  у  лошадки  бок,
И  нежной  снежною  слезинкой
Спадает  влага  всюду  впрок.

А  роза,  затаив  иголки,
Тюльпанов  видит  первый  цвет,
А  выше,  растопырив  створки,
Подснежник  белый  красит  свет.
02.04.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010117
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Надія Башинська

ГУМОР З'ЯВИЛИСЯ ГРОШЕНЯТА В НАШОГО ОЛЕКСИ…

З'явилися  грошенята  в  нашого  Олекси,
став  додому  приносити  мармелад  та  кекси.
Не  любив,  скажу  по-правді,  Олесь  працювати,  
а  тут  раптом  помітили,  що  щось  став  міняти.

Він  учора  своїй  тещі  приніс  паляницю,
дав  дружиноньці  Галині  на  нову  спідницю.
На  бублики  -  малій  доні,  сину  -  на  сорочку,  
із  сусідом  розмовляє  тихо  у  садочку.

Згадав  добрий  син  Олекса  і  про  свого  тата,
привітав  з  днем  народження  молодшого  брата.
А  сьогодні  він  розчулив  сусідку  Марію,
їй  подарував  новенький  подрібнювач  "Мрію".

Знає  Галя,  дякуючи  кумі  за  відвертість,
зрозуміти  лиш  не  може,  за  що  така  щедрість?
За  що  такі  подарунки,  й  Марія  не  знає,
це  вона  гніденьку  Мію  знов  три  дні  шукає.

Тут  спокійний  лиш  Олекса,  бо  йому  відомо,  
навчив  циган  конячину  вертатись  додому.
Нема  чого  й  хвилюватись.  Прибіжить  до  хати.
Вже  не  вперше  доводиться  її  продавати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009969
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Ніна Незламна

Думок багато, хто знає. .

Думок  багато,  хто  знає  які  -  таїна,
Здаля  неначе,  лине  пісня  солов’їна,

Куди  ж  бо  кличе,  чи  до  весняного  гаю?
 Можливо  мій,  прийшов  час  плинути  до  раю.

Але,  хто  знає,    який  той  шлях,  Божа  воля,
Напевно  вирішить    подарована  доля,

Думки  тривожні,  спірні,  який  зробити  крок?
Невже  цей  час,  останній,  злетіти    до  зірок?

Чи  йти,  чи  плинуть,  поступово,  без  нарікань,
Мабуть  скоріше,  щоб  без  болей  і  спотикань,

Про  гріх  згадати  й  не  один,  просить  прощення,
Бо  ж  усе  вирішиться,    у  якесь  знамення.

За  життя  згадка,  як  веселка  й  дні  весняні,
Та  то  ж  для  долі,  як  настануть  дні  жадані,

Їй  віддам  душу.  Спроможна?!  Керуй  далі!
         Хай  не  гризуть,  мене  сумління  і  печалі.

Ой    так  багато,  чомусь  зібралося  думок,
Мабуть  вітрець,  розвіє,  як  духмяний  пилок,

Нехай  же  доля  і  весна  вирішить  сама,
Та  все  ж  хотілось,  щоб  мене,  обійшла  пітьма…

Принаймні  я,  все  ж  на  це,  маю  сподівання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009970
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Lana P.

Easter morning…

Вербовий  котик
Пилком  лоскоче  ніздрі.
Весна  в  повітрі.

31.03.24

P.S.  Світлина  автора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009977
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Зелений Гай

ГУМОР. Чистая Маруся

—  Опять  умудрилась  испачкать  лицо
И  в  пятнах  каких  то  твоё  пальтецо.
Нельзя  на  прогулку  тебя  выпускать  —
Бросает  дочурке  с  обидою  мать.
—  Как  грязная  хрюшка,  один  к  одному,
Тебя  я,  Маруся,  никак  не  пойму.
Учу  аккуратной  быть,  день  ото  дня
Чтоб  также  эффектно  смотрелась,  как  я.
Умыться  до  блеска,  сверкать  чистотой
По  лужам  не  прыгать!  Рецепт  тут  простой.

Умывшись  Маруся  из  ванной  идёт
И  с  гордость  маме  своей  выдает:

—  Ну  вот,  я  теперь  эталон  красоты!
 Такая  же  чистая  хрюшка,  как  ты!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009978
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

valentinaaaa

Гумор. В житті буває дійсно

-  Ой  бабцю,  моя  люба,
Куди  це  ти  зібралась?
У  тебе  мало  чуба
Та  бабця  посміхалась.

-  У  Америку  поїду
На  світ,  ще  подивлюся
Набрид  ти  мені,  діду
Там  є  подруга  Люся.

Америку  покаже
Й  нового  наберуся,
Чому  такий  ти  ласий?
-  Люблю  тебе  Марусю.

До  неї  прихилився
І  обійняв  так  міцно,
Америка  скінчилась
В  житті  буває  дійсно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009980
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Незламна

Він мене цілував на світанні…

Він  мене  цілував  на  світанні
Крізь  фіранку  ясним  промінцем.  
Шепотів  щось  про  зустріч  останню,  
Я  з  просоння  прослухала  все.  

Мо'  юнак  мені  просто  наснився
Між  шафранів,  кульбаб,  полинів.  
І  здалося  -  у  нього  в  зіницях
Я  пізнала  себе  у  весні!

Щоб  магічний  побачити  погляд,
(Звабив  душу,  неначе  мольфар!)
Захотіла  постояти  поряд
У  полоні  незвіданих  чар.  

Вийшла  в  люлі  біленькій  на  ґанок,  
Подивитися  в  очі  ясні.  
Він  утік,  як  хлопчисько,  так  рано,  
Лиш  фіалки  залишив  мені.  

Поміж  квітів  солодко-духмяних
Причаївся  малесенький  лист,  
А  у  нім:  "  Я  кохаю  безтями...  
Тільки  зиму,  тож,  мила,  не  злись."

О,  ти,  Березню  мій  незбагненний!  
Попрощався  і  зникнув  у  мить.
Сумувати  не  буду,  напевно,  
З  Квітнем  більше  мені  пощастить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009991
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ЗРОБИЛА ЖАБА ВІДКРИТТЯ

Лежить  на  сонці   якось  жаба,
І  чуха  лапкою  живіт.
Вона  старенька,  уже  баба,
Пройшов  давно  її  політ.

Та    може  вона  іще  мріять,
Хоч  вже  роки  давно  не  ті.
І  ті  думки  її  так  тішать,
Не  хоче  жить  на  самоті.

Та  десь  незвідки  взявсь  Комарик.
Вкусив  так  боляче  за  ніс.
І  помутнів  в  очах  кришталик,
В  життя  нову  сторінку  вніс.

Невже  до  неї  женихався?
Та  замалий  у  нього  зріст.
Де  ж  це  сміливості  набрався,
Любити  він  чи  має  жист?

Забилось  серце  у   ропухи,
І  подивилась  йому  вслід.
Усі  думки  звела  докупи,
Який  тут  вірний    зробить  хід?

Пірнула  в  річку  освіжитись,
Та  не  така  я  вже  й  стара!
Що  ж  тут  зробить,  не  помилитись?
Одна  проблема  тут  -  вага.

Десь  чула  -  воду  треба  пити,
Позбудусь  швидко  від  жирів.
І  Комарі  всі  будуть  липнуть,
В  моїх  думках  не  буде  збій.

Зробила  так,  як  і  гадала,
Лежить  тепер  і  ледве  диха.
Всіх  Комарів  враз  позбирала...
Чи  не  зробила  собі  лиха?

Нащо  мені  кохання  треба?
Наїмся  краще  їх  у  смак.
Давно  не  грають  уже  гени.
Ця  їжа  буде  на  дурняк...

Це  не  була  її  помилка,
Це  вимагало  так  життя.
Спочатку  думка  про  корисне...
Зробила  Жаба  відкриття...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009965
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

liza Bird

Затемнення

Імлою  густо  затягнуло  небо,
У  темне  царство  повтікали  зорі,
Купався  місяць  де  блищало  плесо,
А  потім  зникнув  мов  із  ніччю  в  змові.

Прийшло  затемнення  враз  стало  тихо,
Містичне  дійство  загадкове  нині,
Відтак  за  кожним  прослідкує  пильно,
Почуйте  ж  імпульси  душі  незримі.

Дощі  зберуться  у  потужну  зливу,
Слізьми́  омиють  помарнілу  землю,
Щоб  замість  смутку,  нам  побачить  диво,
Яскраве  сонечко  й  рясну  веселку!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009949
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Віктор Варварич

Живи в надії

Десь  у  ранковому  тумані
І  твої  думки  заблукали.
Живуть  неначе  на  вулкані
І  їх  ілюзії  злякали.

Блукаєш  у  пошуках  мрії,
Розгубила  свої  почуття.
Ховаєш  смуток  у  сувії,
В  минуле  немає  вороття.

Ти  розтавляєш  аргументи,
Наче  вони  є  твоє  життя.
І  виокремлюєш  фрагменти,
Маскуєш  своє  серцебиття.

А  ти  прямуй,  живи  в  надії
І  відкидай  ці  лихі  думки.
Хай  не  лякають  буревії,
А  змиють  твій  сум  чисті  струмки.

Живи  серцем,  а  не  думками,
Іди  на  Боже  світло  завжди.
Не  живи  разом  з  будяками,
Залишай  кругом  добрі  сліди.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009940
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Віктор Варварич

Весняні миті

Весняні  барви  душу  веселять,
Так  невтомно  крокують  у  життя.
Впіймати  своє  щастя  норовлять,
А  смуток  зіштовхують  в  забуття.

В  переливах  чудового  світанку,
Вималювують  новітні  сторінки.
Забувають  вчорашню,  милу  бранку,
У  світле  майбутнє  летять  залюбки.

Вітром  гойдають  оголені  клени,
Колишуть  сполохані  твої  думки.
І  тчуть  ці  загадкові  гобелени
Та  зачиняють  до  серця  всі  замки.

У  просторі  міської  водевілі,
Наші  думки  шпацерують  вперед.
Малюють  твої  скроні  побілілі,
Огортають  зранену  душу  у  плед.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009903
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

valentinaaaa

Гумор. На мить у долі - поворот

Усім  якось  щастя  несеться
З  села  приїхав  на  курорт,
Пройшли  роки,  таке  ведеться
На  мить  у  долі  -  поворот.

Не  треба  гній  отой  таскати
Що  у  корови  зранку  є,
Всі  процедури,  милі  дами
Іде  у  такт  життя  усе.

Майбутнє  є  у  іншім  світі
Ось  тут  кохання  гарне  є,
П'ємо  шампанське  вдвох  при  свічах
Та  виселяють  вмить  мене.

Немає  коштів,  щоб  сплатити,
Куди  податися  мені?
А  як  оті  щасливі  миті?
Всі  промайнули  наче  в  сні.

Розуму  давно  забувся,
Якась  позичила  все  тіло
У  душі́  процес  відбувся
'Скористувалася,  так  вміло!'

Не  був  ніколи  тихим  вдома,
Ще  повідомлень,  не  було,
Як  діяти,  тримайте  слово!
Не  хочу  впасти  я  на  дно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009902
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

ТАИСИЯ

Морской курорт.

Морской          курорт.

Живу          у          моря          я        под          боком.
Оно          ведь          рукотворное.
Но          не          окинешь          его          оком,
Когда          оно            наполнено.

Теперь          наш          город          стал          престижным.
Нам        море          создаёт          комфорт.
Зимой          мы          любим        стать        на          лыжи,
А          летом        -      отдых          и        курорт.

Стихи          слагаю          я        о        море.
Рисунок:          ватман,          тушь,          перо.
Пейзаж          волнует          априори.
Влечёт          нас          море          как        кино.

Природа          моря          удивляет.
Оно          непредсказуемо!
То          ласкою          тебя          встречает,    
 То          гневно:        с        ветром,        с        бурею…

А          мы          спасаемся          на          даче,  
Где        с        удовольствием          рыбачим.
Улов        и        клёв      весьма          приличный.
И        аппетит        всегда          отличный…

30.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009898
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Зелений Гай

ГУМОР. Акула у стоматолога

АКУЛА  У  СТОМАТОЛОГА
.
Я  доселе  жил  без  бед,
Вдруг,  заходит  в  кабинет,
Догадайтесь  кто?  Акула!
Чуть  не  грохнулся  со  стула.
Еле-еле  усидел,
От  испуга  побелел.
Открывает  пасть  она  —
Вав!  Какая  глубина!
—    Ай-яй-яй,  у  вас  пульпит.
—  Помогите!  Так  болит.
Я  не  сплю  четыре  ночи
И  терпеть  уже  нет  мочи.
—  Рыба  милая,  терпи
И  меня  не  проглоти!
Излечу  тебе  я  зубки,
Но  не  вздумай  лопать  шлюпки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009885
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Grace

Březen

Срывает  жёлтые  серёжки  
Игривый  ветер  на  лету.
Шумят  встревоженно  берёзки
В  едва  проснувшемся  лесу.  

Зяблик  запел  припев  протяжно,
Забыв  про  новенький  куплет.
Ветер  порывистый  и  влажный
Сменил  вдруг  флейту  на  кларнет.  

И  солнца  яркие  дорожки
Озолотили  землю  всю,
Листвы  зелёные  ладошки
Приветно  машут  ветерку.  

Википедия
На  чешском  языке  март  называется  břеzen,  на  украинском  -  березень  от  слова  "береза",  у  которых  начинается  сокодвижение.  

Gazeta.ua
Вчені  дослідили,  що  першого  місяця  весни  було  більше,  як  20   слов'янських  назв.  
В  Україні  видозмінена  латинська  назва  першого  місяця  весни  "  МАРТ"  вийшла  з  ужитку.  Але  пригадаймо:  давні  римляни  найменували  його  так  на  честь  Марса.  Тоді  його  ще  не  вважали  богом  війни  -  він  був  охоронцем  весны  і  врожаю.  
У  літературних  джерелах  місяць  називали  марцем.  Чимало  вчених  асоціюють  назву  "  марець"  із  коренем   "марець"  традиціями  проводжати  зиму.  Цього  місяця  слов'яни  проводили  трізну  -  обряди  поминання  покійних  предків.
Етнологи  знаходять  назви  март,  марець  у  фольклорі   "Буває  март  за  всіх  варт",  "  У  марець  ще  змерзне  старець",
"Білий  -  як  у  марці  сніг",   "  Згинув,  як  марцевий  сніг".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009883
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

valentinaaaa

Коли закінчиться війна?

Коли  закінчиться  війна?
Є  відповідь  на  запитання?
Такі  страхи  несе  вона
Йде  мова  вже  про  виживання.

Коли  закінчиться  війна?
В  сльозах  і  горі  Україна,
Кров'ю  залита  вся  земля
Більша  частина  у  руїнах.

Коли  закінчиться  війна?
На  перемогу  є  надія?
Села  розрушені  й  міста
Летять  ракети,  як  ті  звірі.

Коли  закінчиться  війна?
Достатньо  вже  боєприпасів?
Сирени  звук  отой  щодня
У  головах  наче  набатом.

Коли  закінчиться  війна?
Весна  одягнеться  святково,
Зазеленіють  всі  поля
Спів  солов'я  -  цілодобово.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009872
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Білоозерянська Чайка

Знакове

Мастила  веселковою  палітрою
Весна.  Тріумфувала  злива,  плакала.
Неслась  молитва,  у  війні  обвітрена:
«О  Боже,  хай  це  буде  добре  знакове!»

Яскравий  снопик  постелив  надією
на  мир...  Жорстокість  зникне  із  жадобою.
І  прийде  день,  якому  всі  зрадіємо,
Про  це  морзянку  дощ  рясний  видзьобує.

Дивилися  на  диво  люди  зболені,
(Душа  із  небом  наче  так  балакала..)
Людина  бачить  те,  що  їй  дозволено…
«О  Боже!  Хай  це  будуть  добрі  знаки  нам.»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009870
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Рідне слово

Я  люблю  тебе,  мово,
Ти  привабливість  краю,
В  тебе  соло  чудове,
Ніби  ніжність  розмаю.

Ти  розкішна  і  чиста,
Мовби  промінь  весни
Та  бриниш,  наче  листя
Чи  краплинки  роси.

Можеш  дивно  всміхнутись,
Кинуть  чари  земні,
Згодом  знову  вернутись
У  краї  гомінкі.

Розповісти  про  вічність
І  любов,  і  добро
Та  у  всьому  є  ніжність
І  душевне  тепло.

Глянуть  можеш  у  очі,
Засіять,  як  зоря,
А  в  феєрію  ночі
Зародить  почуття.

Я  люблю  тебе,  мово,
Ти  привабливість  краю
І  твоє  рідне  слово,
Мов  повітря  вдихаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009864
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Веселенька Дачниця

Гумор. Старі таргани

                   
Мамо,  -  каже  мала  Ната,                                                    
можна  запитати,                                                                              
чи  не  бачила  ти  часом                                                          
тарганів  у  тата  ?
Розкажи  мені  -  бувають
таргани  з  рогами?                
Де  живуть  і  що  їдять,
чи  є  вони  між  нами?  
А  ті  роги  виростають
у  малих  чи  старих?
Хочу  знати  я,  матусю,
цікавинки  про  них.
                                                                     
-  Дивне  твоє  запитання…              
Вже  й  не  пам’ятаю,                                                                    
коли  вивели  цих  істот                                                          
із  нашого  краю.
А  чому  тебе  цікавлять
ці  дрібні  комахи?
Є  у  тебе,  доню,  киця,
ще  й  папуги  –  птахи.

-  Треба  мені  розібратись…
Важливе  питання
тривожило  мене  вночі,
ще  й  сьогодні  зрання!
З  татом  вчора  шепталася    
мама    мого  друга.                            
І  поводилась  нечемно,            
мов  давня  подруга.                      
Тітка  корчила  гримаси,              
сварилися  вони…        
Тату  вона  нагадала                            
старі  його  таргани  !                        
                                     В.  Ф.-23.02.  2024    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009823
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Зелений Гай

ГУМОР. Я завжди ходжу підскоком

Ходять  люди  звичним  кроком
Я  ходжу  завжди  підскоком  
Цим,  чомусь,  усіх  турбую  —
Лячно  їм  що  враз  впаду  я.
Виховательці  Марині
І  сусідці  у  хустині,
Мамі,  татусю,  бабусі.
Я  ж  скакати  не  боюся.
А  боюся  —  не  скакати
І  поганий  настрій  мати.
Не  співати,  не  радіти.
Як  без  цього  можуть  діти?
Без  химер,  без  див  казкових,
Розмальовок  кольорових?
Хоч  дорослі  можуть  легко,
Бо  дитинство  їх  далеко.  
І  коли  його  лишили,
Радощі  усі  згубили.
Я    ж  усе  це  берегтиму,
Як  жаринку  невгасиму.
Заховаю  на  прийдешнє
Все  у  схованки  тутешні.
Вигадки  складу  в  шухлядки,
Про  моменти  гарні  згадки
В  дуплах,  що  знайду  в  гайочку,
Витівки  складу  рядочком
У  бабусі  на  горищі,
У  рибальські  черевища,
Що  у  діда  в  комірчині,
Покладу  всі  мрії  нині.
По  кишенях  вдосталь  сміху,
Щоб  була  я  з  ним  довіку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009827
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Віктор Варварич

Богу молись

А  ти  невтомно,  друже,  молись,
І  хай  молитва  не  стихає.
І  нашому  Отцю  поклонись,
Хай  слава  Господу  лунає.

Хай  молитва  снаги  додає,
Любов'ю  повнить  наші  серця.
Хай  тебе  до  світла  проведе,
До  нашого  небесного  Отця.

Ісус  завжди  Богу  молився,
Слова  молитви  нам  передав.
Щиро  у  небеса  дивився,
Вічну  славу  у  Отця  пізнав.

Ми  всі  із  вами  Божі  діти,
Він  за  наші  гріхи  сина  віддав.
Будем  в  Божім  Царстві  радіти,
Ісус  за  нас  свою  кров  пролляв.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009818
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Grace

Спалахнула зірка в небі

Спалахнула  зірка  в  небі,
Вечір  в  темних  кольорах...
Довгі  шиї  тягнуть  вежі,
Загубилися  у  снах.  

Прохолода  котить  хвилі
Крізь  не  замкнене  вікно,
Підіймає  штора  крила,
На  заваді  злету  скло.  

Вітер  вдерся  до  кімнати  
І  торкає  кожну  річ,
Не  дає  дівчині  спати,
Йому  байдуже,  що  ніч.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009805
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. КУСЛИВА МУХА

Тут  десь  взялась  куслива  Муха,
Влетіла  в  хату  й  загула.
Та  це  не  Муха  -  Цокотуха,
Це  та,  що  з  досвідом  була.

Літала  Муха  довго  в  хаті,
Всіх  діставала  тут  і  там.
(  Та  я  не  буду  вам  брехати)
Це  надоїло  і  Котам.

Котам  залазила  у  вуха,
У  ніс,  у  очі,  то  у  шерсть
Така  була  в  неї    житуха,
Що  і  забула  слово  ЧЕСТЬ.

За  нею  бігали,  ганялись,
У  милі  всі  Коти  були.
Зморились,  трохи  закуняли,
І  тут  не  зчулися,  коли...

Заснула  Муха  край  вікна,
Щаслива  так  ота  хвилинка.
Приснився  сон  про  Павука,
Цікава  ця  була  картинка.

Павук  до  неї  женихався,
І  обіцяв  фату  надіть.
Бо   так  у  неї  закохався,
Не  може  він  без  неї  жить.

І  так,  і  сяк  до  неї  й  боком,
Раділа  Мушка  ця  дурна.
Але  проснулась  ненароком...
Де  Павучок?  Вона  одна..

Але  одне  він  не  збрехав,
Красиво  вкутав  повутинням,
Сидів  він  поруч  і  зітхав,
А  очі  так  були  невинні.

Ну  що  робить?  Кохать,  чи  з"їсти?
Мабуть,  що  з"їти..  То  ж  був  сон.
Ну  треба  їй  в  халепу  влізти,
А  сон  -  неписаний    закон.

Та  тут  незвідки  взявсь  Комар,
Почув  він  Мушки  гучні  крики.
І  павутиння  розірвав,
І  допоміг  звільнитись  з  лиха...

Комар  і  Муха  одружились,
Щаслива  в  них  була  сім"я.
Вона  лиш  тільки  роздивилась,
Що  Павучок  їй  не  рівня...
---------------------------------------

Павук  розкине  свої  сіті,
А  потм  вип"є  усю  кров.
Ну  треба  ж  так  зробить  уміти,
Щоб  обдурити  цю  любов..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009806
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ЖИТТЯ -- ЦЕ КВІТКА СОНЦЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=spihZB6Q2Tw[/youtube]

Я  не  чекаю  час  зірковий,
Живу  і  мрію,  як  усі.
В  житті  були  шляхи  тернові,
Траплялись  навіть  і  сумні.

Любов  тримала  і  надія,
Вони  вели  мене  за  руку.
І  рятували  від  падіння,
Коли   раптово  була  скрута.

Безвихідь,  труднощі  долала,
І  завжди  вірила  в  добро.
Та  долю  іноді  благала:
Допоможи,  як  взнаю  зло.

В  житті  підтримка  -  вірні  друзі,
Не  відвернуться  в  важкий  час.
Без  них  були  б  нудні  всі  будні,
Про  це  я  думала  не  раз.

Боюсь  в  житті  я  заблудитись
І  безнадію  в  серце  запустити.
Тож  краще  жити  щоб  любити,
Бо  надбану  Любов  не  загасити.

Життя,    дароване  нам  Богом,
Ти  в  нім  узнаєш  все  в  житті.
Це  -  квітка,  що  на  сонце  схожа,
ЇЇ  призначення  -  цвісти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009803
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ГОРОСКОП

Тримаю  новий  гороскоп,
Вмостилась  зручно  край  вікна.
Читаю  букви  в  мікроскоп,
І  у   надії  вся  сповна.

Її  не  любиш,  а  мене,
Колись  до  мене  ти  прийдеш.
Кохання  буде  неземне,
Його  ніхто  вже  не  вкраде.

Читаю  далі,   вся  в  надії,
Колись  я  виграю  мільйон,
От  тільки  б  вірила  цій  мрії,
Це  буде   справді,  а  не  сон?

От  тільки  треба  почекать,
Не  швидко  це  усе  буває.
Терпіння  є,  ти  можеш  ждать?
Із  хвилюванням  все  читаю.

Ну  що  цікаве  є  ще  тут?
Листок  повільно  я  гортаю.
Чомусь  частіший  серця  стук,
Що  обіцяли  -  пам"ятаю.

Читаю  далі  -  маячня,
Як  це  тобі  отак  писалось?
Я  хочу  вірить  -  тут  брехня,
Ти  спав,чи  гарно  тобі  спалось?

Та  що  це  збій  у  "правді"  цій?...
Як  смажить  правильно  картоплю,
Найближчі  дні  дощі  і  грім,
Візьміть  в  дорогу  парасолю.

Читаю  далі,  щось  знайшла...
У  борщик  вкиньте  кропиву...
Цей  гороскоп  -  якась  мазня...
Та  я  надіюся  і  жду.

Найкращі  виберу  рядки,
В  вікно  дивлюсь,  тебе  чекаю.
Забула  геть  про  буряки,
Та  ти  прийдеш,  я  точно  знаю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009709
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Схованки

Дід  Петро  і  баба  Люба
Гратись  в  схованки  поча́ли.
Не  повірите,  ви,  люди,
То  мабуть,  відьмівські  чари.

Дід,  як  спить,  то  баба  нишком
Самогон  жене  завзято.
Вранці  тихо,  ніби  мишка,
Враз  сховає...
 -  Любо,  клята!-
Дід  кричить  і  вже  горілку
Носом  чує.  Нерви  здали!
Як  знайде,  то  баба-бджілка
Від  Петра  у  схов  тікає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009702
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Маг Грінчук

Лоскоче хвора клітина…

Суспільства  роздирають  глибокі  протиріччя.
Людей  -  простачків  ловлять  на  соціальний  гачок
Для  вигідних  передбачень...  Стає  це  за  звичку.
Цей  світоглядний  хаос  гучний  -  не  перший  урок...

Де  носії  моральності  дискридитовані,
Там  тиранія  егоїстичних  "реплікаторів"...
Виживають  в  країнах  найбільш  "пристосовані":
Злочинці  глобалістів,  владні  -  провокатори...

Порушені  бастіони  життя  та  істини.
Став  етики  смисл  -  навіяти  нам  ілюзії,
Які  тиснуть  на  мозок  для  підлого  "іспиту"...
Ось  звідкіля  всі  суперечки  і  вбивства  люду!

...Зажерливість,  злоба,  заздрість  -  винахідники  зла
І  головна  причина  у  всьому,  лиш  -  людина!
Її  психика,  розум,  всі  почуття  без  тепла,
Бо  мозок  істоти  лоскоче  хвора  клітина  !

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009697
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Розкажи лелеко? (пісня)

Полечу  далеко,
У  оті  світи,
Розкажи  лелеко,
Де  твої  сліди?
У  ранкові  роси,
Прохолоди  квіт,
Хай  же  мої  коси
Не  сріблять  від  літ.

Полечу  в  діброви
Де  зоря  встає,
Там  ромашок  море,
То  життя  моє
І  у  день  чудовий
Зникне  смуток  мій,
Чути  ніжність  мови  -
Світ  торкнувся  вій.

Полечу  я  в  небо,
У  оту  блакить,
Хоч  воно  й  далеко  -
Мрій  не  зупинить
І  у  синій  да́лі
Де  хмарин  краса,
Там  краї  незнані,
То  все  небеса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009685
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ГОТУЮ СМАЧНО

--   Свекруха  каже  тихо  Вані,
А  я  все  слухаю,  мовчу.
Що  день  при  дні  я  на  дивані,
Не  здатна  я  зварить  борщу.

-  Так  розізлила  клята  жінка,
Пішла  я  швидко  в  магазин.
Так  зацікавила  ця  книжка,
Її  сюжет  так  запалив.

Читаю  назву:  "  Готуй  смачно".
Оце  що  треба  так  мені.
Утру  я  носа  цій  мамаші,
Брехать  не  буде  по  селі.

Прийшла,  свекруха  ще  дрімає,
На  голові  рушник  лежить.
Що  я  вже  йду,  це  добре  знає.
Невже  у  неї  щось  болить?

--    Чомусь  я,  доню,  захворіла,
Посплю,  можливо,  все  пройде.
Та  через  хвильку  захропіла...
Тут   Ваня  на  обід  вже  йде...

-   Поклала  книжку  я  на  стіл,
І  зараз  буду  готувати.
Спина  так  ломить,  нема  сил.
Можливо,трошки  задрімати?

Прийшов  Іван  -  обоє  сплять,
Уважно  прочитав  він  книжку.
Наївся  всього  з  книжки  всмак,
Тепер  болящім  буде  "кришка"*...
__________________________
*  Буде  "кришка"  -  отримають  по  заслузі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009646
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Амадей

ОЛЕКСІЮ УДАЙКОВІ, В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Вітаю  в  День  народження  Вас,  друже,
І  щиро  я  Вам  хочу  побажать,
Щоб  Вас  іще  дівки  любили,  й  дуже,
Й  не  дуже  щоб  старалися  втікать.

Нехай  сто  років  Вам  кують  зозулі,
Із  серця,  щоб  лились  іще  вірші,
Усе  важке  відправте  Ви  в  минуле,
Хай  світле  завжди  буде  на  душі.

Молитиму  за  Вас  Святого  бога,
Нехай  Господь,  здоров*я  Вам  дає,
Дай  Боже  нам  дожить  до  Перемоги,
А  решту,  або  купим,  або  є.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009641
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Амадей

Гумор. КОМУ ЩО

Пішли  хлопці  попить  пива  в  гаражі  в  Миколи,
Петро  каже:"  Я,  мабуть,  не  женюсь  ніколи,
Бо  я  люблю,  щоб  маленька,  ще  й  голубі  очі,
Пишні  груди,  чималенькі,  стрункий  стан  дівочий".

Тут  не  витримав  Грицько  :"  Який  вередуля,  
Подивися  ти  на  себе,  в  тебе  ніс,  як  дуля,
Криві  ноги,  наче  ти  катався  на  бочці,
Ще  й  дивиться  на  дівчат  в  кого  які  очі".

А  Микола  їх  послухав,  та  й  каже  Петрові
"В  тебе  вічно  в  голові  думки  нездорові",
Який  стан,  та  які  очі,  кому  яке  діло?
Головне  якби  вона  добрий  борщ  варила.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009639
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Життя, як воно є ( вірш. розп. )

Важкі  дні,  уже  минули,
Скакав  тиск,  як  сп’янілий  чорт,
Тож  затемнення  відбули,
Хвилювань,  позбулися  вдвох.

Кіт-  пройдоха,  десь  гуляло,
Аж  три  ніченьки  та  й  підряд,
Але  ж  знав,  де  дають  сало,
І  м’ясце    -  певно  кращий  смак.

Та  сумної,  нині  ночі,
Дід  лишив,  його  у  хаті,
І  куди,  дивились  очі,
Чи  думки,  заснули  в  пастці.

Чи  забув,  бабця  спить  чутно,
Двері  навстіж,  коту  воля,
Розбудив,  її  так  хутко,
Жерти  хтів,  такенька  доля.

З  трьох  годин,  так  і  не  спала,
Який  сон?  Справжня  дурепа,
Чом  кота,  геть  не  прогнала,
От  й  настигла,  враз  халепа.

Раннє  сонце,  розбудило,
Кожен  снідав,  сам  по  собІ,
Сумний  дід,  як  той  Гаврило,
При  думках,  немов  у  луні.

Каже  бабця,-  Нехай  посплю,
Бо  ж,  на  жаль,  безсила  стала,
Важкі  очі,  трішки  зімкну,
Це  ж    пів  ночі,  я  не  спала.

Та  та  мрія,  як  лелека,
Воля  є,  у  піднебесся,
Полетіла,  так  далеко,
Не  змогла,  там  поселиться.

Задрімала,  хвилин  двадцять,
Чує  звуки,  молоточком,
Невезуха,  взяла  трясця,
 Хай  пройшла  б,  краще  садочком,
Щоби  силоньку,  замати,
Негаразди...  вгамувати.

Розібратися  охота,  
Вмить  підня́лася  із  ліжка,
Рушить  сон,  стара  морока,
Від  образ,  у  горлі  кістка.

Та  то  дід,  не  гаяв  часу,
Зо  три  дні,    двері  скрипіли,
На  лиці  бачу  гримасу,
  -Їх  шкода́́,  бач,  поржавіли.

Я  тепер,  спитати  хочу,
Чи  навчився  він  любити?
Собі  голову  морочу,
А  чи  здатен  оцінити?

Хоч  стара́,  весь  час  кручуся,
Як  у  колесі,  та  білка,
Чи  з  ним  знову,  посварюся,
Знай,  не  наймичка,  а  жінка.

Жаль,  не  вміє  цінувати,
Як  москаль,  свою  дружину,
Не  дає,  часто  поспати,
Потрясе,  в  ліжку  пружину,
Ніби  хоче,  щось  сказати.

Гарний  день,  зирить  у  вікно,
В  хаті  спокій,  тихо-  тихо,
От  життя,  немов  би  кіно,
Скажу  вам,  все  це  не  лихо.

Може  в  діда,  критичні  дні,
Від  тих  бурь,  що  пруть  магнітні,
Комусь  смішно…  думаю  ні,
Загублю  думки  гранітні…

Хай  минає,  сей  буревій.

                     27.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009636
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Lana P.

Перший день весни…

Cьогодні  перший  день  весни
На  землю  випав  снігом  -
Білив  брунькасті  ясени,
Траву  посипав  сріблом.

Пообіймалися  крильми
Припудрені  ялиці.
Чаплини  сірими  грудьми
Торкнулися  водиці.

Луна  проклюнула  пітьму  -
Струмок  залився  сміхом.
А,  що  грайливому  йому?  -
Шукає  серцю  втіху.

Птахам  радіє  і  весні,
Проковтує  сніжинки,
Окови  скинув  навісні  -
Розтанули  льодинки.

Енергії  життя  ловлю
У  дивовижну  днину.
Як  вперше,  світ  оцей  люблю,
І  віддаюся  плину.                                                                  19.03.24  

P.S.  
Астрономічна,  не  календарна  весна.
Для  зими  є  кілька  визначень:  календарна,  астрономічна  і  кліматична.  З  календарною  все  зрозуміло,  у  нас  це  грудень,  січень  і  лютий,  а  в  південній  півкулі  червень,  липень  і  серпень.  Астрономічна  зима  в  нас  триває  з  21  грудня  до  21  березня.  Ну  а,  кліматична  зима  наступає  тоді,  коли  середньодобова  температура  опускається  нижче  нуля  градусів.  У  Північній  півкулі  березневе  рівнодення  (або  «весняне  рівнодення»)  визначає  перший  день  весни,  і  цього  року  він  припав  на  19  березня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009566
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

valentinaaaa

З'явилися в нас у клубі… Прочитайте!

Зла  нікому  не  бажаю
Нелюди  ці  -  допекли,
Лізуть  в  душу,  ображають
Ворогами  є  вони.

Такі  названі  поети
Мабуть  зависть  їх  бере,
Палки  ставлять  у  колеса
Тому  зло  їх  так  несе.

Подивіться  ви  на  себе
Лиш  добро  в  душі  несіть,
Віджахнуться  всі  від  тебе
Там  лишиться  одна  тінь.

Тож  тобі  доки  не  пізно
Галіна-  Україна,
Хай  удача  лине  звісно
Сама  прямуй  до  цілі.

Злом  нічого  не  доб'єшся
Тобі  в  пітьму  дорога,
Реп'яхів  там  наберешся
Ти  маєш  таку  змогу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009563
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Зелений Гай

ГУМОР. Математика і Ярослав

Вчитель  математики  каже:  —  Ярославе.
Бачу,  хлопче,  на  уроці  маєш  інші  справи.
А  чи  вмієш,  ти  скажи  нам,  вправно  рахувати,
Крім  того,  що  шарудіти,  їсти  чи  куняти?
Уяви,  що  у  садочку  є  одна  гілляка
І  до  неї  прилітає  птаха  усіляка.
Там  сиділо  вже  в  рядочок  сім  ватаг  по  троє,
Прилетіло  ще  до  них  шість  разів  по  двоє.
Кількість  разом  їх  яка?
—  Я  скажу…  Ніяка!
Під  вагою  того  птаства    тріснула  гілляка!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009562
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Валентина Ланевич

Летіли лелеки

Летіли  лелеки  з  далека,
Кругом  там  була  небезпека.
Та  все  ж  вони  вперто  летіли,
Допоки  в  них  вистачить  сили.
Присіли  у  лузі  спочити,
Спочивши,  щоб  в  небо  злетіти.
У  небо  злетіти  в  тривозі,
Жадаючи  спокій  в  дорозі.
Дорога  ж  до  рідного  краю,
У  серці  любові  без  краю.

26.03.24
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009558
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Віктор Варварич

Наші почуття

Проміння  сонця  зігрівають,
Наші  натомлені  серця.
До  щастя  шлях  прокладають,
П'ють  водицю  із  джерельця.

В  омріяні  далі  крокують
І  малюють  свої  картини.
Пізнати  любов  пропонують,
Звільняють  душі  із  рутини.

Смакують  каву  на  світанку,
Купаються  у  своїх  мріях.
Та  виконують  забаганку
Сяють  сріблом  на  твоїх  віях.

Наші  серця  мило  лоскочуть,
Пробуджують  світлі  почуття.
Впіймати  щастя  вони  хочуть,
Поринути  разом  в  забуття.

Зустрічають  вечір  в  долині,
Випивають  кохання  ґрааль.
І  ловлять  мрії  на  вершині,
Так  невтомно  крокують  у  даль.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009550
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Маг Грінчук

Бо єднає дух і тіло…

Мова  -  це  вітер  і  хвилі,  суть  глибини...  І  краса.
Гомін  полів  і  лісів,  рік  і  гір  наших  предків  землі.
Це  мережа  між  сходом  і  заходом  сонця,  гроза...
Велетенська  сила,  яка  діє  поруч  і  віддалік.

Це  багатство  гаптоване  сяйвом  синього  неба.
Зіткане  калиною,  вишневим  цвітом  і  колоссям...
Кожна  ниточка  -  плескіт  Дніпра,  Дунаю  сонети,
Зрілість  людська  і  пізнання  висот  "багатоголосся"...

Тут  є  праця  моралі  й  інтелект  наших  пращурів!
Всі  слова  створені  з  тучі  і  грому,  з  води  і  роси...
Чуєш?  -  Ніжна,  тендітна...  Дужче  зброї,  як  правило,
Бо  єднає  дух  і  тіло  в  сучасні  воєнні  часи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009543
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Білоозерянська Чайка

Обійме вітер лісу свіжий дух

Обійме  вітер  лісу  свіжий  дух,
У  першоцвітах  –  пахощі  смоли
І  пряність  глиць.
Зраділі  верби  укриває  пух:
До  літепла  з  тобою  дожили
І  громовиць.

Ще  трохи:  дощ  поллє…  а  там  –  гриби!
Скоріше  б  він  гараздами  росив
І  світ  будив.
Щоб  весни  знову  мирними  зробив:
Земля  зітхнула,  люди  і  ліси,
Поля  й  сади.

Щоб  рій  новин  безрадісних  ущух,
щоб  повернулись  діти  до  родин,
А  бій  не  тряс.
…  Обійме  вітер  лісу  свіжий  дух,
Зірвавши  з  неба  сотні  намистин:
Потрібен  час.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009530
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ПОБРЕХЕНЬКА

Наїлась  Муха  м"яса  всмак,
Лежить,на  сонечку  дрімає.
А  Кіт  питає  так  і  сяк,
Теж  скуштувати  щось  бажає.

Де  ти  знайшла,  брехуха,  м"ясо,
У  хаті  тільки  ж  сухарі?
Муха  не  чує,  в  неї  свято,
Чомусь  у  білім  жупані?

Комар  і  Муха  одружились,
Тепер  у  них  міцна  сім"я.
В  Кота  і  вуса  опустились,
Чому  не  знаю  про  це  я?

Хазяїн  радий  був  за  нас,
Забув  закрити  холодильник.
Ми  там  сиділи  цілий  час,
А  вечір  був  там  романтичний.

А  Кіт  це  слухав,текли  слинки,
У  животі  щось  гуркотіло.
Трусились  всі  у  нього  жилки,
Йому  так  їсти  захотілось.

Повів  неспішно  він  бровою,
Розправив  кігті  враз  свої.
Тепер  ти  будеш  вже  вдовою,
Комар  -  це  відповідь  брехні.

Лизнув  Комарика  швиденько,
У  животі  аж  загуло...
Чи  хтось  повірить  побрехеньці,
Чи  так  було,  чи  не  було?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009513
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

liza Bird

Балакуча

На  кухні  віддаюсь  розмовам,
І  слухаю  її  неспинно,
Ця  бджілка  з  золотим  волоссям,
Готує  й  гомонить  грайливо.

Комусь  здається  все  занадто,
Не  мають  міри  балакучі,
Про  мене  ж  тиша  ненормально,
Скажу,  це  нібито  байдужість.

Кохаєш  і  відтак  сприймаєш,
Тож  ваду  як  дарунок  завше,
Ти  в  захваті,  немовби  майстер,
Наніс  на  полотно  найкраще.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009512
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Палає у вогні моя країна (акровірш)

[b]П[/b]овір  мені,  не  знала  більш  часів,
[b]А[/b]  серце  не  щеміло  так,  як  зараз,
[b]Л[/b]иш  прокидаюсь  від  тривог  і  снів,
[b]А[/b]ле  за  що,  така  нам  люди  кара?
[b]Є[/b]  звісно  і  недоліки  у  нас,

[b]У[/b]  цім  житті  без  помилок  не  можна,

[b]В[/b]ійни  жахіття,  невгамовний  час,
[b]О[/b],  та  на  що  іще  вона  спроможна?
[b]Г[/b]нобить  усе,  схиляє  до  землі,
[b]Н[/b]емає  порятунку,  лиш  безсилля,
[b]І[/b]  як  народу  вижити  тоді,

[b]М[/b]ені,  тобі,  де  взяти  всім  зусилля?
[b]О[/b]бпечені  та  зморені  украй,
[b]Я[/b]к  далі  бути,  та  у  серці  віра,

[b]К[/b]расу,  добро  Вкраїни  не  віддам,
[b]Р[/b]оса  і  сльози  змиють  дії  звіра!
[b]А[/b]  рідна  ненька  витре  очі  враз,
[b]Ї[/b]ї  зцілить  тепло,  що  так  єднає,
[b]Н[/b]і,  не  зламати,  є  любов  у  нас,
[b]А[/b]  це  та  сила,  що  перемагає!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009506
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Валентина Ланевич

Блимав місяць між хмар

Блимав  місяць  між  хмар,
В  небі  виснув  -  султан.
Лив  холодний  він  жар,
Де  літав  вже  кажан.

На  дерева  й  двори,
На  гнучкі  явори.
На  сліди  дітвори,
На  піску,  й  на  сади.

На  молочний  туман,
Що  стеливсь  по  землі.
На  озерця  ще  дзбан,
Що  блищав  у  імлі.

Там  купались  зірки
Поміж  хвильок  малих.
Вітер  їх  залюбки
Колисав  з  боку  в  бік.

Тиха  нічка  пливла,
Прикликаючи  сон.
Раптом,  зла  сарана,
Замигтів  в  небі  дрон.

Хижа  паща  війни
Несла  смерть...Упирі...
Боже!  Збав!  Борони!
Ворогам  все  верни!

26.03.24
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009496
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Райські сни

Стара  бабця  зажурилась
Вмирати  не  хотілось,
У  вікно  весь  час  дивилась
Чи  смерть  не  йде  по  тіло.

Щоби  смерть  не  здогадалась
Буду  ходить  в  садочок,
Зранку  бантик  пов'язала
Взяла  іще  й  ціпочок.

Зайшла  в  групу,  роздяглася
Із  дітками-  погралась,
Всім  сказала,  -  звати  Маша
В  вікно  все  ж  поглядала.

Не  вірилось  таки  старій,
Що  смерть  її  не  знайде
Сіла  в  обід  вона  за  стіл,
У  вухо  смерть  їй  каже.

-  Чуть  до  тебе  наближаюсь
Я  тебе  не  тороплю,
Навпаки  оберігаю
-  Відчепись,  "  я  нямаю!"

-  Уже  "понямала"-  пішли
Розповім  я  казочку,
Тебе  чекають  райські  сни
Міцно  будеш  "баєчки."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009476
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. З ліхтарем знайшли

Літо.  Ніч.  Вікно  відкрите.
Біля  компа  Стас  сидить.
Комарі  кусають  -  ситі,
Напились  крові  умить.

-  Задовбали,  гади,  тіло!
Батько  каже:
-  Спати  ляж.
Вимикай  скоріше  світло.
Де  вкусили,  там  -  помаж.

Стас  вже  ліг  у  ліжко.  Тихо.
Маззю  змазав  -  все  мине.
Раптом  -  світлячок-комаха...
-  Тато,  тато,  що  за  лихо?
Певне,  я  -  якийсь  невдаха.
З  ліхтарем  знайшли  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009457
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Маг Грінчук

Вчитись треба жити.

Діє  в  історії  життя  -  диктатура  партії...
Це  не  благанний  "закон",  що  для  "порятунку"  людства.
Влада  й  держава.  як  апарат  примусу  армії...
Змінюють  властивості  духу.  ...Люди  стають  злющі!

"Зносить"  волю,  активність,  розум,  свідомість  людини.
І  собі  спорудили  ідола,  боввана  свого...
Люд  стає  навколішки,  ниць  припадає  -  гне  спину.
 ...Моляться  "молі",  роблять  тату  її  на  тілі  свому.

У  народу,  яка  забрала  світлі  думки  й  віру...
І  майструє  з  себе  бога,  втілює  уявлення
Про  обмежених  в  існуванні  і  потрібності  війн!
Щоб  майдани  обезлюднили,  як  і  свідки  явищ...

Кожній  владі  потрібна  маніпуляція  людьми,
Це  пояснює  вже  чимало  історичних  фактів...
Не  викликають  вони  і  сумніву  в  сучасну  мить.
...Вчитись  треба  жити  без  агресії  і  без  атак!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009451
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Зелений Гай

Переборщили

ПЕРЕБОРЩИЛИ

Бобриха,  бобер  і  малі  бобренята
Валили  дерева  щоб  ставити  хату.
Валили,  валили  та  переборщили  —
І  хату  й  загату  на  річці  зробили.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009447
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. СЛЬОЗА ВІД ЖАЛОСТІ ТЕКЛА

Сидить  Ряба́  на  тухлих  яйцях.
Хто  підлість  цю  тут  зміг  зробить?
Чимало  є  таких  в  цих  кадрах,
Як  хитруна  оце  зловить?

Сидить  вона  вже  дуже  довго,
Вже  третій  місяць  ось  пішов.
Сумує,    їй  так  дуже  тоскно,
А  в  попереку,  як  кілок.

І  Півень  десь  злиняв  давно,
Пасе  сусідню  білу  курку.
Оце  я  бачила  в  вікно,
І  ще  наспівує  їй  Мурку.

До  мене   прийде  раз  у  місяць.
Питання  завжди:  Ну  вже  скоро?
І  знову  десь  біжить  по  східцях,
До  мене  він  так  дуже  строгий!

Отак  і  молодість  проходе,
Діток  чомуь  і  бог  не  дав...
Аж    бачить  суне  по  городу,
Що  так  це  буде,  хіба  знав?

Увесь  побитий,  кривоногий,
ЇЇ  так  жалість  тут  взяла.
Він  був  красивий,  гоноровий...
Сльоза    від  жалості  текла...

Обняв  він  Рябу    й  теж  заплакав,
(  Та  так  було  не  в  перший  раз)
Свою  провину  визнавав,
І  кілька  ніжних    ляпнув  фраз..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009442
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Побачить хочу чудо

-  І  чому  тобі,  Іванку,
Так  не  сидиться  в  класі?
-  Я  почув  розмову  татка
Телефонував  Насті.

Про  любов,  щось  говорили
Деталі  незнайомі,
Що  якесь  чекає  диво?
Я  маю  йти  до  школи.

В  такому  настрої  татусь
Мені  -  одна  наука,
Тому  за  партою  кручусь
Побачить  хочу  чудо.

Обманює  мене  чомусь
Сам  має  таємниці,
Та  цілі  я  таки  доб'юсь
Для  мене  -  не  дрібниці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009438
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Я та штучка…

Каже  Ганька,  до  Миколи,
-Петько  кульками,  кидався,
Визивають,  нас  до  школи.
-А  мені,  бач,  не  зізнався!

-Це  зустріла,  я  пантеру,
Що  веде,  в  нього  англійську,
І  псує,  всю  атмосферу,
Бо  ж  табак,  смалить  російський.

Я  тій  шльондрі,  не  повірю,
Нехай    наших,  вони    знають,
Хай  піду́,  влаштую  бурю,
Най  себе,  трішки  згадають!

-Свого  носа,  пхати  не  смій!
Керівник,  там  править  балом,
Кажуть  люди,    він-  буревій,
Тож  колись,  був  генералом.

 -Тю  це  що,  отой  очкарик,
Я  була,  з  ним  на  Мальдівах,
Мені  в  руку,  дав  ліхтарик,
Коли  рився,  у  архівах.

Все  шукав,  карти,  алмази,
Часто  пив,  у  ресторані,
Ти  залиш,  свої  накази,
Я  та  штучка,  в  тому  стані,
Що  сама  з  ним  розберуся.

І  про  себе  тихо  –  тихо,
-Нагадаю  (вечеринку),
Й  ледь  всміхнувшись,  -Це  не  лихо,
Пригадає,  як  ширінку,
Я  вночі,  вином  залляла,
І  пізніш,  просто  злиняла….

Вже  до  мужа,  та  й  зухвало,
-Усе  добре,  не  журися,
Запакуй,  горілку,  сало,
На  мені  ж,  ти  одружився,

Опісля́,  Мальдів  відразу,
Не  гризи,  себе  зада́рма,
Доведу,  його  до  сказу,
Не  горюй,  настигне  карма,
По  боргам,  пора  платити!

             25.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009430
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Микола Холодов

"Гумор". Поради молодому альпіністу

 Будь  завжди  в  житті  сміливим
 І  спортивно  -  фізкультурним.
 А  до  друзів  будь  примхливим,
 Щоб  не  зв"язуватись  з  дурнем.

                     ПРИМІТКА  .  "Зв"язка"  (альпінізм)  --  декілька  людей,
                       пов"язаних  альпіністською  мотузкою  з  метою
                       безпечного  подолання  складного  гірського  рельєфу.
                                               

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008737
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Микола Холодов

"Гумор". Модно вдягнуті штани

 Тарасик  із  Васьком  по  новій  моді
 Придумали  вдягать    штани.
 Ефект  при  цьому  при  народі
 Схотіли  бачити  вони.

 Щоб  модно  вдягненими  бути,
 Вони  дуг  другу  помогли,
 Бо  самостійно  застебнути
 Штани  вони  б  і  не  змогли.

 Причина  в  тому  ординарна,
 В  якій  і  криється  секрет:
 Вдягати  слід  оригінально
 Штани  --  лиш  задом  наперед.

 Отож,  вдягнувшись  дуже  модно,
 Петрусь  і  його  друг  Тарас,
 Помилувавшись  один  одним,
 Вийшли  людям  напокАз.

 Аж  ось  іде  якийся  дядько
 і  біля  хлопців  зупинивсь.
 Всміхнувсь  й  повчально.
                                           наче  батько.
 Своїм  повчанням  поділивсь.

 Я  хочу,  хлопці,  вам  надати
 Таку  пораду  для  вас  двох:
 Під  час  цього  вашого  жарту
 Обов"язково  будьте  вдвох.

 Для  чОго?  Можу  натякнути.
 Я  в  тім  не  маю  таїни  --
 Щоб  помогли  ви  розстебнути  
 Комусь  із  вас  його  штани.

 В  який  момент?  Ну,  ось,  приміром,
 (Це  теж  не  є  якийсь  секрет)
 Вам  захотілося  не  в  міру
 Терміново  ...  в  туалет.
 .      .      .      .      .      .      .      .      .      .

 На  цьому  дядькова  скінчилася  промова,
 І  він  прощально  їм  рукою  покивав.
 Через  останнє  ж  дядька  того  слово
 Хлоп"ят  веселий  сміх  спіткав.
 


                             ПРИМІТКА  ВІД  АВТОРА
         Прошу  пробачення,  якщо  цей  мій  твір
 сприймається  як  неприпустимо  вульгарним.
     Не  заперечую  проти  його  видалення.

                               З  повагою  --  М.  Холодов.  
           
 
 

 
 


                             
 
 
 
 
 
   

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009388
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Віктор Варварич

Вітаю з ювілеєм!

А  тобі  сьогодні  п'ятдесять,
Що  дарують  цікаві  моменти.
Життєві  миті  твої  біжать,
Будують  новітні  фрагменти.

А  ти  так  невтомно  крокуєш
На  свою  життєву  вершину.
Чудову  картину  малюєш,
І  виокремлюєш    перлину.

Ти  вже  сформував  свої  думки,
Упорядкував  життєві  дні.
Долаєш  труднощі  -  залюбки,
Розвіюєш  дні  такі  сумні.

Багато  досяг  на  магістралі
І  ти  вже  пізнав  правдиву  суть.
Крокуєш  наче  по  спіралі,
Продовжуєш  свій  нелегкий  путь.  

Тож  крокуй  до  своєї  мети,
Роби  своє  життя  цікавим.
Я  бажаю  щастя  віднайти
І  бути  тобі  хлопцем  бравим.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009363
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Веселенька Дачниця

Гумор. Така натура

Жалілася  Мурка
старому  коту:  
-  забери  до  себе,
бо  я  тут  помру!
Віддали  мя’  замуж
в  якусь  конуру…

Скрізь,  куди  не  глянеш,
лахміття  старе  -
із  кожної  дірки
мишатина  пре  !
Забери,  благаю,
від  цього  Васька  .
У  нього  нас  троє  -
натура  така  !

Про  нас  він  не  дбає,
а  лише  товче…
Облізає  шубка,
шкура  аж  пече!
Сама  не  рішуся,
а  мо’  не  приймеш?
Зміни  в  обстановці  -
я  змінилась  теж…

Надіюсь,  залишу
оту  конуру.
Тобі  цілу  ферму
котят  приведу  !
                                     В.Ф.-  08.03.  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009349
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Валентина Ланевич

Неповторності мить

Щось  тривожне  скрипить
Дуб  кремезний  в  гаю.
Неповторності  мить
Я  душею  сприйму.

Спів  на  вітті  пташок,
Перших  квітів  кружок.
Ще  пожухлий  лужок,
Де  малий  потічок.

Дзюркотить  поміж  трав,
Та  й  біжить  в  далину.
Щоб  в  путі  не  блукав,
Біжить  в  шир,  й  в  глибину.

Горизонт  перед  ним
Загорівся  вогнем.
Вечір  крався  між  тим,
Баским  нісся  конем.

Стелив  сутінь  кругом
На  принишклій  землі.
Зір  приніс  під  крилом,
В  світі  ми  не  одні.

23.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009283
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Капелька

Понять политику несложно

Актуальная  версия  происходящих
и  планирующихся  в  современном
мире  глобальной  элитой  событий
непретендующая  на  истину  
в  последней  инстанции.

Понять  политику  несложно.
Она  всегда  на  шаг  вперёд,
Являясь  изначально  ложной
Людей  к  "Сусанину"  ведёт.

Политика  -  "шальная  пуля"
И  "снайпера  в  ней  глаз-алмаз".
Кому-то  лишь  набилась  гуля,
А  кто-то  ляжет  на  "канвас".

Политик  -  не  случайный  ветер
-  Законы,  деньги,  связь  в  "кино".
За  зло  своё  потом  ответит,
Ведь  он  не  слабое  звено.

Система  закрутила  гайки
-  Социализм,  капитализм.
Две  лини  тельняшки-майки
Уводят  плавно  в  сатанизм.

И  потому  внедряют  войны
И  пландемии  -  корень  зла.
Голодомор,  химтрейлы  чтобы
Скорей  загнать  мир  в  лагеря.

Сценарий  жёсткого  захвата
И  превращения  в  овец
-  Расчеловечить  безвозратно,
Чтоб  был  уже  не  молодец.

На  Бога  поднимают  руки.
"Вы  -  боги"  -  так  сказал  Христос.
Кому-то  стих  -  пустые  звуки
Иль  крик  души  сигнала  "sos"...

Политика  -  программа  серых
-  Ловушка  -  кроличья  нора.
Хотят  в  Сибирь  отправить  белых
И  потому  идёт  война.

                             26.02.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009268
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Капелька

Даётся выбор на Земле

Благодарю  на  белом  свете
За  свет,  уют,  любовь,  тепло.
Благодарю,  что  радость  встретил
И  материнское  добро.

Прошёл  свои  уроки  жизни,
Но  время  не  вернёшь  назад;
Сказал  и  слышал  укоризны,
Однажды  был  душевный  ад.

В  час  испытаний  понимаешь
-  Даётся  выбор  на  Земле.
С  весною  вместе  расцветаешь.
Жаль,  мир  готовится  к  войне.

Сердца  людей  пленяет  ворог
-  Готовят  страны  на  убой.
Ведь  каждый  в  этом  мире  дорог
-  Конечно  с  доброю  душой.

Вселенной  утро  наступает
Напоминают  нам  волхвы
И  каждый  лично  выбирает
-  Пойдёт  ли  в  царство  он  любви?

Вот  снова  радуга  сияет,
В  две  стороны  её  края,
Сердца  любовью  наполняет
И  расцветает  вновь  земля.

         Февраль  -  март  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009263
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Така ситуація

Склалася  напевно
Така  ситуація,
Дружина  у  ванній
На  кухні  -  сенсація.

За  столом  два  бра́ти
Випили  й  сварилися,
Хто  міг  про  те  знати?
Низько  покотилися.

В  легковій  машині
Двері  вмить  відкрилися,
З  ванни  та  дружина
Враз  поряд  з'явилася.

В  махровім  халаті
З  рушником  на  голові,
Стусанів  давати
Свому  чоловікові.

Тримав  руки  вгору
Захищаючи  лице,
Так  дістав  у  пору
Ще  й  ловив  лихим  слівце.

Був  кум  за  дверима
Ті  очі  -  окуляри,
Та  могутня  сила
Слова  повелітали.

Вуста  затремтіли
Ледве  вимовити  зміг,
-  Відвезти  до  цілі
Щойно  я  їм  допоміг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009251
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Світла(Світлана Імашева)

Гумор. Зав'язую!

 Обіцяла  Зіна  -  Риті:
-  Все!  Зав'язую!  Не  п'ю!
Рита  зводить  брови  бриті:
-  Що  це  скоїлось?  Чому?

-  Та  у  п'ятницю  з  роботи
Дуже  змучена  прийшла:
Гад-начальник,  ці  турботи,
А  колеги  -  викид  зла!

Тож  стомилась,  як  собака,
І  осіла  вдома  я:
З'їла  з  куркою  салатик,
Теплу  ванну  прийняла

І  під  ковдрочку  пірнула...
Звичку  знаєш  отаку:
Там  до  серця  пригорнула
Трішки  -  пляшку  -  коньяку...

Рита  мружить  очі  п'яно:
-  Завинило  чим  хмільне?!

-  Жах!  В  той  вечір  в  ресторанах  -  
 В  ковдрі!  -  бачили  мене...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009248
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Незламна

Ця одинокість - трута

Ночі  німі  не  тішать,  
Серце  скимить  в  розлуці.  
Знов  загубились  вірші,  
Зорі  не  балакучі.  

Лущиться  сірим    небо,  
Ця  одинокість  -  трута.  
Все,  що  найбільше  треба,  
Голос  твій  рідний  чути.  

Ковзає  ніч  до  ранку,  
Пурпурна  скибка  блисне.  
Ти  в  мені  до  останку,  
Знаю,  що  ненавмисне.  

Дике  звивання  ночі
Душу,  здається,  нищить,  
Я  найсильніше  хочу,  
Любий,  до  тебе  ближче.  

Впоперек  нам  дороги,  
І  не  для  нас  вокзали...  
В  серце  влилась  тривога.
Сонну  мене,  мов  жалить.  

Знаєш,  ніяк  не  можу  
Вкотре  одна  заснути.  
Знову  молюся  Богу,  
Поруч  щоб  просто  був  ти.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009243
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

liza Bird

Час втрачено

Згадав  запізно,  все  ж  мене,
Впустивши  у  барвисті  сни,
Тому  всередині  пече,
Не  бачить  ця  душа  весни.

Чому,  ти  не  прийшов  тоді,
Якщо  палало  почуття?
За  обрій,  як  туман  вночі,
Кохання  лине  в  небуття...

Час  втрачено,  скажу  тепер,
Своя  історія  життя,
Натхнення  є,  пиши  шедевр,
Коли  у  за́палі  вона...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009233
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Звуки перемоги

Вірний  оберіг  у  моєї  хати,
Дорога  земля  та  рідненька  мати,
Святості  стежки,  що  ведуть  в  садочок,
Чорнобривців  світ  радує  рядочок.

Ніжності  та  сил  вкладено  багато,
В  осінь  чарівну  яскравіє  злато,
Скільки  нам  іще  подарує    світла,
Щоб  країна  вся  радістю  розквітла.

І  прийдешній  день,  щоби  посміхнувся,
Смуток  у  душі  назавжди  забувся,
Ранішня  роса,  щоб  скропила  ноги
Та  відчули  знов  звуки  перемоги!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009226
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Lana P.

СЕРЦЕ Б'Є…

Серце  б'є  у  барабани,
Тугою  сурмить,
Роз'їдає  море  рани,
А  душа  болить.

Хлебче  берег  піну  спрагло  -
Потемнів  пісок.
Випускає  сонце  жало  -
От  води  б  ковток!

Шторму  дії  ексцентричні  -
Вирвався  з  пенат,
Дружньо  хвилі  войовничі
Сміло  б'ють  в  набат,
Сіль  лишають  на  обличчі,
Кожна  з  них  -  солдат!                                                            21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009218
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

valentinaaaa

Богу віра

Чомусь  збираюсь,  все  чекаю,
Мене  роки  у  даль  несли
Показники  хороші  маю,
Суровій  долі  завдяки.

Кому  вони  тепер  потрібні?
Нащо  показники  тепер?
Щоби  було  із  неба  світло,
Його  Бог  усім  несе.

Ми  потрапимо  до  Бога,
Був  назначений  свій  час
Помолитись  Богу  змога,
Всіх  там  чекає  доля  нас.

Ніколи  не  була  віруючою,  але  тепер  Богу  молюся!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009212
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. (Сатира) . Кобила.

На  просторах  Інтернету
Скаче  Галя,  мов  кобила.
Звідки  в  неї  тая  сила,
Дошкуляти  всім  поетам?

Норовиста  і  скажена,
Загордилась  критиканка.
Їй  би  чвари,  навіженій,
Бо  смакує,  ніби  манну.

Зранку  скаче  і  до  ночі:
То  алюром,  то  галопом.
Бережися,  -  можеш  лопнуть!
Жаба  давить,  сліпнуть  очі,

Бо  в  поетів  є  сонети,
Акровірші,  тавтограми,
А  у  Галі  -  "вінегрети",
Наче  з  дуба  впала  "дама".

Доскакалась  на  порталах,
Видаляють  язикату,
Заборонені  їй  батли.
Іподром  чекає  Галю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009206
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

A.Kar-Te

Стихіє, почуй!

Тризуб  грозовий  нехай  з  неба    зірветься  
Й  ворожому  війську  між  ребра  ввіпнеться.
Хай  смерчем  їх  скрутить,
Підніме  та  й  гепне  -
І  кров'ю  їх  знудить,
І  дупа  їх  репне.  
Хай  вОди  Каховського  моря  зберуться
Та  й  пащу  ворожу  усі  увіллються.
Нехай  комарі,  павуки  та  гадюки    
Гризуть  ворожнечі  і  ноги,  і  руки.
Стихіє,  катам  перекрий  всі    дороги,
Щоби  як  найшвидше  нам  до  Перемоги.



(картинка  з  інету)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009184
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Lana P.

Не сій…

Твоя  країна  тоне  в  горі  -
Вернись  до  свого  краю.
Не  сій  зерно  ілюзій  в  морі  -
Не  бути  урожаю.                                                                  21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009200
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Віктор Варварич

Господь тебе любить

Господь  дарує  надію,
Міцно  обіймає  тебе.
Проведе  у  світлу  мрію,
Пригорне  небо  голубе.

Він  завжди  поряд  крокує,
Відстежує  твої  кроки.
Молитви  твої  Він  чує,
Його  любов  -  море  глибоке.

Ніколи  тебе  не  осудить,
Пригортає  до  свого  серця.
На  світанку  ніжно  пробудить,
Дасть  напитись  води  з  озерця.

Розвіє  над  тобою  хмари
І  зросить  спраглу  твою  душу.
Він  береже  свої  кошари
І  проведе  морем  на  сушу.

Він  дає  тобі  свої  крила,
Прокладає  до  вічності  шлях.
Наповнює  твої  вітрила.
Квіти  подарує  у  полях.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009191
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Надія Башинська

ГУМОР. НАСНИЛОСЯ КОЗІ, ЩО ЦАП ПРИЙШОВ У ГОСТІ…

Наснилося  Козі,  що  Цап  прийшов  у  гості...
аж  дихать  не  дало,  звело  груди  від  млості.
Давненько  на  Цапка  отого  позирала,  
й  він  часто  поглядав...  лиш  очі  опускала.

Проснулася  Коза...  А  як  прийде  насправді?!
Розхвилювалася,  скажу  я  вам  по-правді.
Варила.  Смажила.  Всього  було  багато.
Принесла  ще  й  трави,  поприбирала  в  хаті.

А    тут  у  двері  й  Цап...  Побачила  Козичка,
не  знає,  що  сказать.  Змінилася  на  личку.
Та  Цап  наш  -  молодець!  Хоч  він  не  розгубився.
Ой,  як  він  смачно  їв...  добряче  ще  й  напився!

По  воду,  з  джерела,  ходили  вони  вдвох.
Живуть  дружно  й  тепер...  вже,  правда,  в  чотирьох.
Бо  у  Козички  є  козляточка-близнятка.
Отой  смачний  обід  запам'ятав  їх  татко!

Якщо  солодкий  сон  і  вам  комусь  присниться  -
готуйте  й  ви  обід.  А  раптом  пригодиться!
Поїсти  ж  бо  мастак  -  у  нас  кожен  Цапок.
Вже  не  одній  козичці  на  користь  цей  урок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009190
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Маг Грінчук

Як повинно…

Демократія,  мораль  та  право  і  ресурси  людства...
Ідеали  ці  виявляються  ілюзією,
Де  авторитет  існуючого  уряду  "скупають"...
А  народні  маси  сліпо  правду  в  світі  шукають,

Де  розбещені  і  зіпсовані  пани  на  посадах.
Люде,  чи  розраховувать  нам  на  краще  від  влади,
Де  закони  не  діють  до  всіх  на  Землі  однаково.
...Відображення  розуму  поряд  темне,  злякане.

Бо  безкарність  багатих  і  всіх  владних,  ще  не  зникає.
Податкового  режиму  порушення  лякають...
Знов  корупція  і  та  ж  брехня,  і  групова  злочинність.
Тож  "взиваю"  покарання  -  страту,  як  це  повинно...

Пенсія  вчительки  -  п'ять...  А  у  суддів  -  дев'яносто  п'ять!
Що  вони  знають  за  зраду,  хабар,  замішану  знать?!
Безкорисне  служіння  беремо  з  давна  до  уваги...
Нелюди  ,  сучасні  форми  правління  Нас  вбивають!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009185
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

ТАИСИЯ

Семья в разлуке.

Семья        в        разлуке.

Для        семьи      -    вредна          разлука.
Трудно        бабушке        без        внука.
Не        хватает        внуку        ласки.
На        ночь        -      бабушкиной        сказки.

Кто        с        любовью        рядом        сядет?
По        головушке        погладит?
Сказка        ручейком        польётся.
Внучек          радостно        смеётся

Нам      уютно        было        вместе.
Распевали        звонко        песни.
Мы        природу        рисовали.
Танцевали        «трали    -    вали»…

Равнодушью        нет      прощенья,
Если        детство        в      запущеньи.
«Защитите        от      разлуки!»
Просят        бабушки        и        внуки…

Разлучила        нас      война…
Правит        балом          сатана…

22.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009175
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Маг Грінчук

Богу молюсь!

Буває  горе,як  космата  ведмедиця...
Навалиться  і  рве,  муче!  ...Ненавидиш  світ.
Відвалиться  воно  і  мабуть...  Обмежився!
І  мабуть  дихати  можно,  і  зникає  звір.

Вже  чуєш,  як  серце  вистукує  і  б'ється...
І  чуєш  барабанний  дріб  від  переляку.
Зозуля  рахує  чиїсь  роки...  Вдається!
Я  буду  жити!  Долі  своїй  шлю  подяку.

Як  не  було.    Це  дрібничка,  якийсь  недогляд...
Який  тягне  таке,  що  не  дай  боже  комусь.
Не  знаю...  Але  все  це  приємлю,  як  долю.
Чутливий  сон,  може  дія  зла...  Богу  молюсь!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009171
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Ніна Незламна

Весна мандрує

Весна  мандрує  по  землиці,
А  іншим  разом,  мов  на  крилах,
Злетить,  а    поряд  вже  синиці,
Почує  спів  і  щебет,  милих.

Та  враз,  підсніжник  білолиций,
Від  радості  закопошився,
Під  сонцем  мріяв  яснолиций,
Із  вітром  нині  подружився.

І  мати  -  й-  мачуха  пелюстки́,
Ледь-ледь  прикрашені  росою,
Угору    підтягує    й  листки,
Вітатись,  хочуть  із  весною.

Проміння  злата  по  стежинці,
Вздовж  неї,    фіалки  синенькі,
Немов  втішаються  ряднинці,
Із  срібла,  що  вкрила  легенько.

Та  знов  вітрець,  немов  сопілка,
Звучав  пісенно,  веселився,
Медовий  трунок  ловить  бджілка,
Красою  світу  захопився.

О  перші  квіти,  тішать  душу,
Весна  –  красна,  пора  цвітінь,
Все  бачить  -    щастя,  сльозу  струшу,
Це  ж  наче  ліки  від  потрясінь.

Серця  зболілі  за  тривоги,
Війна  несе  журбу,  страждання,
А  ми  ж  чекаєм  від  природи,
Дарунки,  спокій,  сподівання…

22.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009169
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

liza Bird

Щедрість долі

З  безмежною  щедрістю  доля,
Неждано  дарує  кохання,
Й  промінчиком  ніжного  сонця,
Нам  душу  теплом  зігріває.

Метелики  пурхають  дивно,
Та  з  квітки  на  квітку  злітають,
П'янкий  аромат  так  незвично,
Серпанком  голубить  із  Раю.

Нас  бачили  ангели  звідти,
І  знали,  зустрінемо  щастя,
Веселка  стелила  доріжки,
Як  сходила  зіронька  рання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009168
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

fialka@

Спомин

По  стеблах  тонких  розтікалось  тепло:
Живильна,  і  кров,  і  волога.
Ти  те,  що  не  збулось,  ти  те,  що  було,
А  може  ні  те  й    не  друге.
Ти  вічна  надія  п’янкої  весни,
За  нею  –  жадане  літо.
Ти  ліс  мій,  і  сад,  і  в  дорогах  нічних:
Ти  сон  мій  і  крапля  світу.
 Позву  -  не  прийдеш,  ти  –  морськая  глибінь,
Небес  невгомінний  спомин.
Я  вже  не  дізнаюсь  якою  була…
А  осінь  шипшиною  коле.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009123
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 22.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Інколи усіх беруть слова

Чоловік,  якось  не  вірно  встав
Травмований  мізинець  на  нозі,
Стільки  болю  він  тоді  дістав
Були  для  нього  тяжкі  дні  усі.

Була  проблема  й  з  чоловіком
Через  міру  вмів  він  говорити,
Навіть  ставало  й  не  потрібним
Інколи  був  радісним  та  щирим.

Дзвінок  дружині,  він  на  кухні,
-Хто  у  змозі  їй  його  давати?
Певно  бурчав,  потрібно  чути,
Та  мізинець  мав  він  свій  спасати.

Летів  удар  прямо  в  мізинець
Так  ногою  вцілила  дружина  ,
Перед  очима  зірки  линуть
Жаліється  батько  тепер  сину.

Торкнулися  душі  і  тіла  
Вершить  там  заповідь  для  всіх  одна,
Кохання  має  у  них  цілі  
Інколи  усіх  беруть  слова  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009104
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ДО ДНЯ ЩАСТЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gDs0JNVnDoo[/youtube]
Щастя  -  це  стан  душі
НЕ  ІСНУЄ  ШЛЯХУ  ДО  ЩАСТЯ.
ЩАСТЯ  -  ЦЕ  І  Є  ШЛЯХ.
---------------------------------

Про  щастя  усі  мріємо,  ждемо.
Воно  не  там,  далеко  за  горою.
Так  часто  поряд  з  нами  є  воно,
Так  жаль,  що  ми  не  бачимо  його.

Щасливі  мають  інший  стан  душі,
І  серце  б"ється,  стук  гучніше.
І  наміри  в  житті  в  них   не  скупі,
З  такими  жити   нам  зручніше.

Щасливого  узнаєм  по  обличчю,
Їх  радість  осяває  все  навкруг.
Усі  проблеми  стануть,  як  дрібниці,
Коли   з  тобою  поряд  вірний  друг.

Сміємося  -  даруєм  іншим  ми  тепло.
І  з  ними  ми  відчуєм  інший  світ.
Сміємося  всім  ворогам  на  зло.
З  такими  розпускає  життя   цвіт.

Від  щастя  можна  плакати  й  сміяться,
І  хай  за  ваше  щастя  люди  порадіють.
Щасливими  назавжди  залишаться,
Це  -  значить  жить,  вони  любить    уміють.

Умій  любить  того,  який  тебе  не  любить.
Твою  любов  ніхто  не  зможе   відмінить.
І  ця  любов  багато  нас  научить,
Бо  за  нелюбов,  ти  вмієш  щастям  відплатить..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009089
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

НАСИПАНИЙ ВІКТОР

ГУМОР Критика (байка)

Послухав  якось  кінь  сороку,
Її  порад,  насмішки  збоку
І  в  крик:  -  Я  став  мудріш  віднині!
Вже  досить  їздити  на  мені!
Когось  возить?  Яка  наруга!
-  Ну  що  ж.  Тоді  іди  до  плуга.

Подумай,  ніж  критикувати,  краще.
Бо  у  житті  бува  інакше.
Та  часом  все  -  таки  мудріше
Змовчать,  бо  може  бути  гірше.

21.03.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009083
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. НА СТОВПІ ВИСИТЬ ОБ*ЯВА

На  стовпі  висить  об"ява,
Когось  будуть  вибирать.
А  куди,  ніхто  не  знає,
Та  від  страху  всі  тремтять.

Всі  зібралися,  чекають,
Ось  промовив  старший  Слон,
Його  силу  давно  знають,
Він  понизив  раптом  тон.

День  народження  в  Вовка,
Мусим  з  святом  привітати,
Побажать  йому  добра,
Подарунок  відіслати.

Любить  він  м"ясне  і  сало,
Дарма  те,  що  зараз  піст.
Раптом  Лиска  прокричала:
Їсти  сало  -  це  не  гріх.

А  Свиня  сиділа  збоку,
Погляд  кинули  на  неї.
Взагалі-то  я  не  проти,
Тільки  ж  зве  мене  своєю.

Я  -  улюблена  Кума,
Бо  хрестила  вовченят.
Може,  вибрати  Кнура?
Як  це  можна?  Я  ж  рідня!

В  лісі  гвалт,  шаленний  крик.
Довго  думали  -  Слона.
Але  він  давно  вже  зник,
Довго  гнались,  та  дарма.

Всі  зраділи  тоді  звірі,
Стали  пити,  танцювать.
Але  все  було  там  в  міру,
Може  Вовчик  завітать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009062
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

liza Bird

Бунтарка

Мене  запросивши  у  свій  дім,
Жадаєш  побачить  хазяйку?
Отямся,  бо  станеться  лиш  збій,
Відколи  впускаєш  бунтарку.

Нікому  не  хочу  годити,
Усе  зрозуміла  з  роками,
Душа  розцвіла  як  жоржини,
Та  вкрилась,  мов  ружі  шипами.

Відтак  в  почуттях  розберуся,
Бо  ставлюсь  до  цього  з  сумлінням,
Не  жінка  потрібна  "матуся"
Я  хочу  кохану  в  обіймах.

//////////////////////////

Тож  різко,  немов  блискавиця,
Він  гримнув,  й  здалося  їй  ніжно...
Отак  ось,  зненацька  з'явилась,
І  стало  в  оселі  цій  світло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009060
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Олеся Лісова

Шелестять сторінки

Дорогі  друзі!  Вітаю  всіх  із  Всесвітнім  днем  поезії!  
Нехай  наше  перо  стане  маленьким  фронтом  у
 боротьбі  з  ворогом,  бо  правдиво  напише
 історію  цієї  жорстокої  війни.  Удачі,  терпіння  і  Музи!


Шелестять  сторінки  у  долонях,  як  визріла  осінь.
Пані  Муза,  листочком  кармінним,  зривається  геть.
Вилітають  вірші-пташенята  з  гніздечка  у  просинь
І  розносять  по  світу  душею  настояний  мед.

Пережиті  слова,  наче  діти  любов'ю  сповиті,
(Після  купелю  пахнуть  очищення  свіжим  дощем)
Зарясніли  на  серці  плодами,  промінням  зігріті
І  стоять  у  рядочку  книжок,  розливаючи  щем.

Нові  думи-думки  затамовують  нищечком  подих...
Чи  запишуть?  Чи  знов  покладе  у  шухляду  душа?
Так  хотілося  б  крилам  зав'язаним  трішки  свободи.
Вільний  подих  відчути  в  небеснім  польоті  вірша.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009056
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Ольга Калина

Очі волошкові

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D_KW0E5tvc0[/youtube]


Хлопець  чорнобровий  літом  волошковим
Рве  букет  із  квіток  в  полі  за  селом
З  голубих  волошок,  польових  ромашок,  
Серденько  дівчини  зігріти  теплом.  

Приспів:  
Білі  хмарки  в  небі,  білі  хмарки  в  небі  
В  далеч  синю  швидко  знову  понеслись.
Я  іду  назустріч,  милий  мій,  до  тебе  -
Наші  дві  стежини  ув  одну  сплелись.  

Стеляться  під  ноги  спориші  розлогі
На  вузеньку  стежку  з  наших  юних  літ.  
Квіти  волошкові,  сині,  фіалкові
Закохали  серце  в  цей  казковий  світ.  

Приспів:  
Білі  хмарки  в  небі,  білі  хмарки  в  небі  
В  далеч  синю  швидко  знову  понеслись.
Я  іду  назустріч,  милий  мій,  до  тебе  -
Наші  дві  стежини  ув  одну  сплелись.  

Цілу  ніч  гуляєм,  зорі  нас  вітають,  
Стелиться  під  ноги  рясний  зорепад.
Роси  світанкові,  очі  волошкові
Кличуть  в  тепле  літо  нас  обох  назад.  

Приспів:  
Білі  хмарки  в  небі,  білі  хмарки  в  небі  
В  далеч  синю  швидко  знову  понеслись.
Я  іду  назустріч,  милий  мій,  до  тебе  -
Наші  дві  стежини  ув  одну  сплелись.

   

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009015
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Неньчина сльоза

В  дорогу  проводжала  ти  мене,
А  серце,  знаю,  билось  безупину,
Твоє  найкраще  дороге  лице
Все  поглядом  проводило  дитину.

Схвильована  ковтала  ту  сльозу,
Яку  ховала  у  куток  подалі,
Невже  я  зможу  пережить  грозу?
І  що  в  чеканні  та  які  моралі...

Такі  хвилини  щемні  та  тяжкі,
Їх  пережить  не  кожен  міг,  не  в  силі,
А  так  хотілось,  щоби  знов  легкі:
Всміхнулись  нам  і  всі  були  щасливі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009046
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Віктор Варварич

Поет

Поет  щоденно  малює,
Ці  загадкові  картини.
Любов'ю  в  серці  вібрує,
Звільняє  нас  від  рутини.

Його  слово  огортає,
Людські  душі,  ніжним  теплом.
Інколи  народ  повчає
І  гуртує  всіх  за  столом.

Єднає  закохані  серця,
Ясним  світлом  осяює  шлях.
Наливає  щастя  до  вінця,
Летить  у  мрію  на  кораблях.

Формує  новітні  сторінки,
Видає  цікаві  ідеї.
Вірші  викладає  у  збірки,
Зберігає  їх,  як  трофеї.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009042
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Родвін

Дві години вже тривога

Дві  години  вже  тривога  -
Як  же  ми  стомились  !
Жінка  мо́литься  до  Бога,
Просить  в  нього  Сили  !

Просить  захисту  від  дрона,
Щоб  відвів  ракету,
Щоби  наша  оборона  
Вберегла  планету  !

Коли  стіни  ходуном  -
Сльози  витирає.
-  Щоб  ота  падлюка  здохла  !    -
Часто  промовляє  !

Як  воно  там  далі  буде  -
Господь  Бог  лиш  знає  !
Доки  все  там  грима  й  буха,
Віршик  виставляю  !

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009047
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Родвін

Гумор. Васько Блоха - рекордсмен

Васько  Блоха  -  у  нас  кумир,
Найкращий  і  найшвидший,
Без  нього  наш  спортивний  двір,
Не  став  би  самий  ліпший  !  

У  школі  Вася  -  рекордсмен,
Бо  раз,  на  фізкультурі,
Сто  метрів  він,  в  один  момент,
Пробіг  -  рекорд  в  натурі  !  

Коли  стояв  він  в  день  ясний,
Готуючись  до  старту,
Сусідський  півень  в  двір  шкільний
Забіг...  Тож  не  до  жарту,  

Бо  цьо́го  півня,  за  хвоста,
Недавнішньої  днини,
Впіймав  Блоха,   не  просто  так,
А  вискуб  три  пір'їни  !  

Їх  вставив  в  головний  убір,
В  убра́ння  індіанця,
А  потім,   вийшовши  у  двір,
Тим  пір'ям  хизувався  !  

А  півень  ще  тоді  не  спав  -
Вони  з  Блохою  стрілись
Та  ко́гут  Васю  не  чіпав,
В  "індєйця"  -  лук  і  стріли  !  

А  тут   -   тут  доленьки  презент  !
Васько   "НА  СТАРТ"   схилився  ...
Відкрився  тил  ...   Один  момент
І  ко́гут  не  збарився  !  

Команда  "МАРШ"  !    В  єдину  мить,
Васько,  як  та  пружина,
Зривається  і  з  місця  мчить  
Бо  спорт  -  це  ж  поєдинок  !  

Та  півень  ще  на  старті  встиг  
Спортсмена  клюнуть  дзьобом,
А  потім  Васю  він  настиг
Й  добавив  ЩЕ  до  того  !!!  

Дзьоби́ще  в  когута  як  сталь,
Тож  мало  не  здавалось  !
Блоха,  як  міг  тікав  ...  На  жаль
Від  півня  -  все  ж  дісталось  !  

Той  когут  гордо  походжа́в,
В  дворі  -  король  законний  !
Ще  й  груди  колесом  держав,  
І  гребінь  -  як  корону  !  

Васько,  неначе  дикий  звір,
До  фінішу  домчався  !
Фізрук  спинив  секундомір
І  аж  за  серце  взявся  ...  

На  дві  десятих  наш  рекорд
Побив  рекорд  району  !
Портрет  Блохи  -  аж  на  біг  борд  !
Ще  й  грамоту  -  додому  !  

Сестричка  Васі  -  мілкота,
На  ній  і  написала  :
-  Якби  не  півень  без  хвоста,
   Рекорду  б  не  бувало  !


[b][i]Зі   слів   внучка,  записано  правильно.
Підпис                                              /  Родвін  /
[/i][/b]

19-20.03.2024  р.



Ілюстрація  :  https://png.pngtree.com/png-clipart/20220116/original/pngtree-a-little-boy-chased-by-a-rooster-png-image_7103619.png

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009048
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Леонід Луговий

Пройде війна…

Пройде  війна  і  стишить  час
Свій  біг  крізь  полум'я  і  воду.
Заглушить  танк  в  останній  раз
Боєць  на  фініші  походу;

Із  берців  струсить  пил  москви,
З  обличчя  змиє  сажу  бою.
І  на  порозі  я  і  ви
Своїх  зустрінемо  героїв.

Хто  зі  щитом,  хто  на  щиті  -
Зрадлива  доля  у  солдата...
За  стіл  святковий  сядуть  ті,
Хто  повернувся  в  рідну  хату.

Хмільний  бокал  пригладить  слід
І  біль  кривавої  епохи.
А  матерям,  чий  син  поліг,
Не  стане  легше  анітрохи.

Прийнявши  радість  і  печаль,
Ми  просто  будем  далі  жити.
Спливе  весна  повільно  вдаль
І  повоєнне  перше  літо.

Малий  школяр  у  перший  клас
Піде  розчищеним  кварталом;
Відкриє  лист  новий  за  нас,
Який  ми  ще  не  розгортали.

А  у  нічну  грозу  солдат
Вві  сні  почує  крики  бою.
І  потім,  вранці,  буде  сад
Шуміти  знову  дітворою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008976
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

valentinaaaa

З мертвого і до святого

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Бо  завтра  оживе  той  день,  
Без  смутку  радість  у  родині  
Пісню  почуємо  смерек.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини,
Ми  сподіваємось  на  них
Всі  сильні  і  завжди  єдині
І  ворогу  дамо  під  дих.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Їх  чарами  візьме  весна,
Ворог  втікатиме  щосили
Бо  допоможе  в  тім  краса.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Ще  не  бачили  такого,
Вже  стали  голови  в  них  сиві
З  мертвого  і  до  святого.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009004
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Віктор Варварич

Весняні миті

Сріблясті  води  привітно  гомонять
І  так  прудко  біжать  в  невідому  даль.
Упіймати  юну  весну  норовлять,
З  туманом  вистеляють  сіру  вуаль.

У  первоцвіт  одягнулась  долина,
Яскравими  барвами  сяють  поля.
Від  снігу  звільнилася  полонина,
Лелечий  клекіт  лине  із  віддаля.

Сині  гори  заховались  в  тумани,
А  промені  сонця  полонять  серця.
Панянки  одягають  кардигани,
Які  пасують  до  світлого  лиця.

Весняне  тепло  серця  зігріває,
Ніжно  лоскоче  котики  на  вербі.
А  пташиний  спів  людей  звеселяє,
Із  дитячим  сміхом  губиться  в  юрбі.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009006
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

fialka@

Рівнодення- Сонцеворот

 Сонце  вертає  тепло  і  день:
Сонцеворот  на  літо.
У  рівнодення  дванадцять  пісень,
П’є  горизонт  мохіто.
Чую  в  туманнім  дощі:  дзень-дзелень  –
Ніч  не  здолала  світло.
Множиться  мрія  мільйонами  жмень,
Їй,  як  весні,  погідно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009012
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Більше не покличуть

Вже  сердитий  зранку  Толя,
На  дружину  знов  кричить.
Не  зварила  їсти  Оля,
Як  змія  тепер  сичить.

В  хаті  бруду  по  коліна,
Не  помиті  тарілки.
Що  це  в  нього  за  дружина,
На  умі  -  чоловіки.

-  Хай  я  сам  робить  не  можу,
Бо  не  має  часу  стільки.
Людям  відмовлять  не  гоже,
Кличуть  випити  горілки.

На  хрестинах,  іменинах
Мені  гостем  бути  личить.
-  Не  ходив  хоча  б  ти  нині.
-  Раз  не  піду  на  родини,  -
Тоді  більше  не  покличуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008973
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. БАРАН ЧОТИРИРОГИЙ

Сидить   Баран,   щось   зажурився,
Чи   Бараниху   свою   жде?
Недавно   тільки   оженився,
А    вже   життя   таке   складне.

Без   неї   їсти   й   спать   не   можу,
Весь   час   виглядую   з   комори.
Чи   щось   не   трапилось   -   тривожусь,
Хоч   сніг,   чи   дощ   іде   надворі.

Та   раптом   вчув   чийсь   стукіт   ніжок,
Невже   це   люба   вже   іде?
Дивлюсь   -   в   вухах   нема   сережок,
Когось   під   ручку    в   дім   веде.

Це   поряд   з   нею   йде   Козел,
Так   файно   приодітий.
І   враз   Баран   тут   онімів,
Що   тут   йому   робити?

Нащо   кричать   і   гвалт   робить,
І   звать   на   допомогу?
Тут   роги   можуть   підсобить,
Він   же   Баран   чотирирогий.

Тікав   Козел,   не   озирався,
Проклята   ця   година.
А   потім   довго   усміхався:
Хіба   вона   єдина?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008971
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

fialka@

Я хочу тиші!

Я  хочу  тиші,  дайте  мені  тиші,
Спиніть  оту  скаженую  орду!
І  хай  до  весни  листячко  торішнє
красується  із  квітом  у  ряду.
Я  хочу  в  ліс,  де  спів  летить  у  виші,
До  неба  руки  простягли  дуби.
Верба  в  сережках,  в  річечці  дерева,  
І  під  містком  багатолітній  хмиз.
О  як  я  мрію  зазирнуть  в  дитинство,  
де  небо  й  очі  тільки  голубі.  
Там  білі  хмари,  сни  там  кольорові,
Й  хатки  в  соломі  і  кукурудзі.
Несе  з  снігів  мій  батько-листоноша,
бриндуші  перші  з  балки,  степові.
Дивлюсь,  у  полі  сонячне  колосся,  
В  саду  циганки-яблука  малі.
Реп’ях,  стежина,  стрічка  у  волоссі.
Гроза,  веселка,  вихор-суховій.
І  ось  з  печі  велично  паляниці
Та  в  полотна  домашнього  сувій.  
Духмяний  дух  від  предків  -  світ  святий!
Воно  ж  бо  й  є  –  там  прикрощі  великі:
Коліна  биті,  пустощі  –  дрібня.
Тепер  убиті  –  ми  живемо  вбиті,  й  не  раз…
Глузує  гвалтами  «рідня».
О,  я  ж  за  тишу!  Як  за  тую  тишу  вмирають,
друзі  й  Рідна  нерідня.
Стояти  кріпко,  вистояти  мусим,
Щоб  стала  тиша,  як  міцна  броня.
Щоби  ця  тиша  бачила  світанки,
Щоби  дуби  стояли  вікові.
Молитву-клятву  заховаю  в  збанку,
І  не  порушу  спокій  віковий.
Я  вам  вклоняюсь,  Янголи-Боронці,
І  кожній  Матінці-  сухій  траві!
О  Сили  Роду,  наші  Охоронці,
Боги  Всесильні  у  Святій  Землі!
Дари  жертовні,  Матінко-Природо,  
гріхи  -  спокута  крові  і  страждань.
Вогню  й  ненависті  –  сильнішої  отрути,
Жалі-жалі  не  втримає  Скрижаль.
Які  Титани,  їм  не  можна  вмерти!
 На  варті  обмаль…  Рідко  вже  кому
Нас  захищати…  Їм-бо  не  до  смерті!
Бо  як  не  їм,  тоді  –  нема  кому!
 Ті,  що  вродились  –  мамина  малеча.
Ті,  що  сховались  в  норах  у  вовків,
Од’їли  пуза,  і  гніздо  лелече
Перенесли  до  буцімто  дворів.
Є  ще  шакали,  поїдають  падаль,
І  шкірять  зуби:»  Ми  тут  на  війні!»
Попівські  ряси  і  маснії  губи,
Експерти  в  роздумах,  тяжкій  журбі.
А  ті,  що  рили  –  риються  в  коритах,
Де  їжі  повно,  все  собі-собі!
Ви  стоїте,  о  Воїни-  Молитви,
 щитом  з  Любові  й  помочі  Рідні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008936
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. У ЛІСІ ВОВК ЗІБРАВ ГРОМАДУ

У   лісі   Вовк   зібрав   Громаду,
Сказав    суворо    він   усім:
Це   Лев   надав   мені   посаду,
Щоб   повідомив   я   усіх.

Про   вас   я   буду   піклуватись,
Тільки   смирненькі,   щоб   були.
І   навіть   можем   побрататись,
Лиш   зрозуміть   мене   змогли.

Узнайте,   що   я   полюбляю,
І   що   куштую   на   обід,
І   чесно   всім   вам   заявляю:
Зі   мною   вам   не   буде   бід.

Коли   поїм   -   люблю   поспати,
Мене   тоді   так   клонить   сон.
Прошу   мене   не   турбувати,
Це   вимагає   цей   сезон.

У   лісі   тиша,   всі   в   увазі,
Ну   що   робить   з   Вовком   оцим?
Та   раптом   чують   у   цім   часі,
Тут   суне   Лев   страшний   такий.

Він   чув   ці   Вовчі   настанови,
І    лють   його   така   взяла.
Коли   сказав   цей   Лев   промову   -
В   кущі   Громада   подалась.

А   швидше   всіх   тікав   Вовчисько,
Бо   він   боявся   більше   всіх.
А   Лев   почув,   що   щось   нечисто:
Як   Вовк   права   украсти   зміг?!.

А   Вовк      кричить:   Рятуйте!   Лихо!
(   Ще   й   хвіст   набрався      реп"яхів   )...
Хтось   шепотів   на   вухо   тихо:
Це   лихо   сам   собі   зробив...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008967
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Зелений Гай

ГУМОР. Карантин

Татко  й  мама  на  роботі.  В  нашій  школі  карантин.
Вільний,  наче  в  полі  вітер,  вдома  я  сиджу  один.

Та  матуся  невгамовна  в  клопотаннях  повсякчас
І  не  може  полишити  сина  в  спокої  хоч  раз.

Список  склала  —  в  нім  завдання,  наче  я  «попелюшок»
Щось  читати,  щось  прибрати,  та  від  цього  в  мене  шок.

Я  ж  на  вулицю  подався,  там  таких  як  я  —  юрба,
Хто  на  санках,  хто  на  лижах  мчить  щодуху  із  горба.

Три  години  промайнуло,  час  як  блискавка  злетів  
Вже  пора,  мабуть,  додому.  Я  втомився  й  зголоднів.

Відпочину  зовсім  трішки,  а  затим  до  справ  візьмусь,
В  гаджеті  я  на  дивані  в  соц.  мережі  подивлюсь.

Чую  двері  відчинились.  Мамин  голос,  як  удар!
Серце  в  грудях  калатає.  Все  пропало!  Я  проспав!

—  Я  дала  тобі  завдання.  Чом  мені  не  допоміг?
—  Щось  було  з  очима  в  мене!  Тільки  ось  розплющив  їх!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007830
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Валентина Ланевич

Хмари темні

Хмари  темні  накрили  довкілля,
Світ  фарбують  у  сірі  тони.
Начіпляли  краплинок  на  гілля,
Дощ  неквапно  спадає  згори.

Пил  із  брудом  змиває  зі  стежки,
Що  в’юниться  у  даль  поміж  трав.
Не  минає  й  червоні  сережки,
Що  берізці  Творець  дарував.

Щось  шепоче  своє  в  ніжних  вітах,
З  вітром  тихим  змагання  веде.
Хто  із  них  є  щедрішим  в  привітах,
Кого  любим  берізка  назве.

Так,  спокійно,  без  умислу  злого,
Що  ненависть  нести  день  при  дні?..
Силоміць  же  не  брати  чужого,
А,  як  візьмеш,  чи  в  користь  собі?..

Краще  мирно,  у  бесіді  дружній,
Розв’язати  непроханий  спір.
То  життєво-проста,  стара  мудрість,
Що  для  кожного  свій  є  кумир.

19.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008910
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

valentinaaaa

Гумор. В перший клас

Прийшов  до  школи  в  перший  клас,
До  неї  так  збирався,
Там  про  науку  увесь  час
Чомусь  я  завагався.

Такий  тяжкий  приніс  рюкзак
Тепер  щодня  тягати,
Потрібного  в  ньому  нема
Однак  книжок  багато.

Скажіть,  навіщо  стільки  книг?
Частину  можна  взяти
Сил  набратися  не  встиг,
За  парту  знов  сідати.

Де  мій  планшет,  новий  смартфон?
На  чо́му  мені  грати?
Задовго  тягнеться  урок
Бажається  поспати.

Перепочити  не  дають,
Ще  і  розваг  ніяких
До  школи  більше  не  піду,
Учителем  не  стати.

Спочатку  мабуть  одружусь,
Буде  великим  свято
Дружину  швидко  я  знайду,
Зрадіють  мама  й  тато.

Нащо  старості  чекати?
Любов  краща  над  усе
Вмію  гроші  рахувати,
Для  життя  -  це  головне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008898
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Амадей

Олексію Латишеву, ( Малиновий рай ) , в День народження

Вітаю  Вас,  Дружище,  з  Днем  народження,
І  щиро  я  Вам  хочу  побажать,
Хай  пишеться,  хай  любиться,  хай  віриться,
Що  прийде  мить,  настане  благодать.

Хай  сонечко  Вам  світить  за  віконечком,  
В  душі  нехай  співають  солов*ї,
В  цей  День,  такий  весняний,  такий  сонячний,
Прийміть  Ви  привітання  ці  мої.

Щоб  Ви  були  щасливими,  здоровими,
Щоб  не  білила  скроні  сивина,
За  Вас,  Дружище  в  цей  Ваш  День  народження,
Я  випиваю  келих  свій  до  дна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008888
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР, МЕНЮ НА СЬОГОДНІ І НА ЗАВТРА

Епоха  бідності  пройшла,
Тепер  живем,  кайфуєм.
Та  якось  в  гості  все  ж  прийшла.
Присіла,  нагодуєм...
-------------------------------

На  сніданок,  що  у  нас?
Каша  із  брехнею.
А  на  друге  -  кислий  квас,
Трохи  сельдерею.

На  обід  вода  із  крану,
Борщ  із  кропивою.
На  вечерю  лиш  оману,
З  кабачковою  ікрою.

А  вночі  ніяк  не  спиться,
Шлунок  просить  їсти.
Що  йому  тут  відповісти?
У  каструлі  тільки  кістки.

А  коли  примусить  сон,
Трішечки  поспати,
Крім  холодних  макарон,
Як  все  уладнати?

А   на  завтра?  Кислий  борщ,
Плава  десь  морквинка.
Більш  нічого?  Ну  той  що  ж..
Капа  в  борщ  гірка  сльозина..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008870
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. РАЗ БРЕХНЯ ПРОЙШЛАСЯ ЛІСОМ

Раз  брехня  пройшлася  лісом:
Захворів  чомусь  Ведмідь.
Це  торкнулось  вуха  Лиски,
Може,  вспію  на  обід.

Ось  Лисиця  довгонога,
Спішить  Друга  виручать.
Взяла  швидко в  руки  ноги,
Треба,  мабуть,  поспішать.

Захворів  Ведмідь  на  ноги,
Все  лежить,  не  п"є,  не  їсть.
Чи  це  правда,  бо  небога,
Нас  дурити  має  хист?

Так  подумала  Лисиця
І  попхалася  у   гості.
Мо"  смачненьке  щось  поїсть
(Глядь -  в  каструлі   якісь  кості).
Запросив  він  гостю  сісти.

Почалася  в  них  розмова:
Про  погоду,  болячки.
На  каструлю  -  погляд  знову.
Крім  кісток,  там  ще  й  клики.

У  думках  був  холодець,
Так  хотів  його  зварити.
Нарубав  я  он  дровець,
Треба  ніж  ще  нагострити.

Та  чому  ж  ми  мовчимо?
Треба  ніжки,  хоч  чиїсь,
Лиска  глянула  в  вікно.
Ведмідь  встав,  на  ноги  звівсь.

Як  тікать,  в  вікно,  чи  в  двері,
Чогось  ноги  вже  тремтять.
Хоч  Лисичка  була  вчена,
Може  все -таки  догнать.

Я  тебе  чекав  давно,
Треба  й  ратиці  свіженькі.
Та  чиї  ж?   Це  все  одно.
Лиска  тут  тікать  швиденько.

Довго  гнавсь  Ведмідь  за   нею,
Все  ж  вдалось  схватить  за  хвіст...
У  цій  байці  є  ідея:
Як  не  кличуть  -  то  не  лізь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008861
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Мелодія осені

Хоча  люблю  тепло  я  та  осінь  також  мила,
Вона  для  мого  серця  мелодію  створила,
Розкішну  і  ласкаву,  мов  неньки  ніжну  мову
І  слухаю  у  вечір  найкращу  колискову.

Свої  мотиви  чисті  розносить  сміло  всюди,
Вкриває  жовтим  листям  привабливі  споруди,
Луги  у  килимочках,  дороги  у  мережках,
А  там  за  дивосадом  вже  пробігає  стежка.

Веде  в  місця  найкращі,  в  яких  була  щаслива,
Де  вся  краса  природна  мене  дитям  ростила
І  я  їй  дуже  вдячна  за  теплоту  і  щастя,
Що  захищала  вірно  серденько́  від  ненастя.

Спасибі,  мила  ненько,  споріднена  природо,
Що  берегла  й  плекала  святиню  мого  роду
І  у  душі  навіки  ти  поселила  віру,
Що  у  мої  тенета  -  вже  не  проникнуть  звіру.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008851
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Ніна Незламна

Далекий схід… близький

Далекий  схід,  а  може  близький,
Чи  хтось  різницю  відчуває?
Скажіть,  чому,  там  мир  нестійкий,
Народ  по  -    іншому  сприймає?

Чи  так  навчили,  чи  в  сприйнятті,
Себе  в  довколишньому  світі?
Нема…  напевно  ,  у  майбутті,
Тієї    віри,  що  в  суцвітті....

Бо  в  них  душа,  як  квіточка  та,
На  жаль,  не  здатна,  захиститись,
Щодень  у  борні,  до  забуття,
Із  вірусом,  бо  ж  хоче  жити.

Чи  ти,  не  помічаєш  краси?
Землі,  природи,  злет  пташини,
І  звук  коси  й  холоду  роси,
Щоб  жити,  не  маєш  причини?

А  вижити,  поміж  тарганів,
Потрібно  мати  силу  волі,
Від  зміни  мислення,  очманів?
Чи  краще,  хист  при  війні  й  досі?

Далекий  схід,  чи  рідний  й  близький?
Мабуть  по-  своєму  сприймаєш,
Старий  та  певно  і  молодий,
Гадаю,  серцем  відчуваєш,

Той  біль.  Й  хвилини  благодаті,
Що  мав  та  поступово  втратив,
Лише  хизуються  багаті,
Яким  боявсь  протистояти.

Хай  сонце  сходить,  під  мирним  небом,
Почуймо  пісню  солов’їну,
Осяяні,  чаруючі  крайнебом,
З’єднаймо  країну  в  родину!

У  серці,  козацький  дух  живе,
Повір  у  себе,  в  Україну,
Згадай  пращурів,  усе  святе,
Згуртуймося  в  міцну  родину,
Щасливу,  багату,  єдину!  

           18.03.2024р

                                       (тут  вірус  -  як  зомбування)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008781
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Чоловікам порада

Як  дружину  надурити
Довго  думав  чоловік,
Знайшли  його  щастя  миті
У  душі  весняний  цвіт.

В  світі  схожої  не  бачив,
Казкова  та  красуня
Поселила  в  душу  чари
Ночую  тепер  в  клуні.

На  побачення  все  бігав
Таємно  зустрічався,
Стільки  мав  від  того  втіхи
Дружина  все  ж  дізналась.

Що  було  вже  після  того?
Чоловікам  порада
Згадував  тоді  і  Бога,
Тяжкою  була  втрата.

Залишився  без  квартири
Заблокували  картку,
В  іншім  живе  тепер  мирі
Попав  у  якусь  пастку.

Хоче  назад  повернутись
Їм  стукає  у  двері,
Все  тепло  й  добро  відчути
В  сімейній  атмосфері.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008778
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ВЕСІЛЛЯ ПІВНЯ

Півень  в  сауні  помився,
Розпушив  старанно  пір"я.
У  люсте́рко  подився,
Він  спішить,  в  нього  весілля.

Причепив  біленьку  квітку,
Все  зробив  так,  як  годиться.
Не  забув  ще  зрізать  кігті,
Може,  це  ще  пригодиться.

Взув  він  чоботи  красненькі,
Вгледів  кілька  дірочок.
Дуже  жалко,  що  старенькі,
Десь  позбувся  й  підошов.

Вийшов,  став  він  на  подвірЇ,
Стоять  Курочки  всі  в  ряд.
(Гладить  вітер  його  пір"я),
Вбрався  ніби  на  парад.

Де  ж  моя  тут,  хіба  знає?
Роздивився  серед  всіх..
Бачить  -  Ря́ба  шкандибає.
Між  Курьми  роздався  сміх.

Пір"я   вирване  з  хвоста,
Гребінь  колір  свій  змінив.
Це  моя,  чи  не  моя?!
Пес  Бровко  так   похрестив.

Тепер  черга  вже  твоя,
Сказав  Пес  лукаво  Півню.
Буде  Курка  ця  вдова.
І  вчинив,  як  завжди,  бійку.

Все  тут  вирішив  Господар:
Схватив  Півня  за  хвоста.
Тепер  буде  вже  робота:
В  смак  наїмся  холодця...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008773
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

liza Bird

Кульбабка

Кульбабки  маленька  квітка,
Тендітна,  запахла  медом,
Як  сонечко  тепла,  ніжна.
Відрада  весни  напевно.

Вона  потішить  нам  душу,
Запросить  бджілку  у  гості,
Приємно  нашому  слуху,
Вокал  на  квіточці  жовтій.

Отак  проходиш  садочком,
Цвітуть  черешні  та  вишні,
Земля  дарована  Богом,
Покрита  золотом  нині.

Лиш  пройде  пора  цвітіння,
Злетять  стрімкі  парасольки,
Лишиться  одне  коріння,
Насіння  ж  далі  розносить.

Вітрець  підніме  угору,
Й  розвіє  по  всьому  світу,
Нове  продовження  роду,
Посходить  тепер  на  зміну.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008771
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Білоозерянська Чайка

У Прощену неділю

Дощ  зі  снігом.
Безбарвно-похмурий  вокзал.
Мжить  мої  зледенілі  думки,
що  набігли  
в  рядки,  як  мереживо  шпал:
міжсезоння,  війна,  час  такий…

Безнадійно,
здається.  цей  світ  захворів,
хоч  весна  ледь  торкнула  крижин.
У  лінійку,
контрастом  сумних  поїздів,
журавлиний  вертається  клин.

Семафори
сигнали  про  мир  подадуть:
дочекайся  на  свій  паротяг.
Запроторить
зло  в  пекло  Всесильна  могуть..
Прости,  Боже…  й  даруй  нам  життя…