Залишаючись на самоті з власними думками, ми забуваємо хто ми є в житті. Навколишній світ стає для нас немов чужий. Всі наші внутрішні розмови, перетворуються в нашу малу вселену. В якій ми блукаємо, немовби діти. Де ми можемо здійснювати наші мрії і робити все що заманеться. Цей маленький світ є нашим дитячим поглядом і сприйняттям реальності. Але вона на жаль не справжня і повертаючись в буденність ми неначе забуваємо хто ми є насправді.конфлікт між цими світами може нас лякати. Адже там в глибині душі нам так просто бути самим собою.
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
